Ім'я файлу: ПЕД ЧИТ.docx
Розширення: docx
Розмір: 51кб.
Дата: 18.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
topref.ru-181773.doc

Роль та місце гурткової роботи як системи навчання та виховання дітей с особливими потребами

(з досвіду роботи інклюзивного гуртка «Нитяна графіка»)
ЗМІСТ

1. ВСТУП ………………………………………………………………………….. 2

2. РОЛЬ ТА МІСЦЕ ГУРТКОВОЇ РОБОТИ ЯК СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ………………………. 4

2.1. Термінологія інклюзивної освіти ……………………………………………. 4

2.2. Мета та завдання гуртка «Нитяна графіка» ………………………………... 6

2.3. Соціальна адаптація дітей з особливими потребами в освітньому просторі.8

2.4. Розвиток творчої активності дітей з особливими освітніми потребами…. 11

3. ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………. 16

4. ЛІТЕРАТУРА ………………………………………………………………….. 18

5. ДОДАТКИ ……………………………………………………………………… 20

ВСТУП

Ратифікація Україною Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю 16.12.2009 року та зміни, внесені у законодавство України в галузі освіти, забезпечили правові засади подальшого розвитку системи освіти. Це зумовило зміни в стратегічних напрямах діяльності Міністерства освіти і науки щодо забезпечення прав дітей з особливими потребами на якісну освіту, всебічний розвиток та активну участь у житті суспільства. У статті 24 Конвенції ООН про права інвалідів йдеться про обов’язок держави реалізувати інклюзивну модель освіти, тобто забезпечити кожній дитині право навчатися за місцем свого проживання.

Надзвичайно важливим у цьому процесі є реалізація статті 8 Конвенції про права інвалідів «Просвітницько-виховна робота». Особливо актуальним є запровадження неформальної консультативно-роз’яснювальної робот серед педагогів, громадськості, особливо батьків дітей-інвалідів, щодо забезпечення права таких дітей на освіту, особливостей організації їх навчання, реабілітації, соціалізації. Продовжує залишатися актуальним формування толерантного ставлення до потреб дітей та дорослих з інвалідністю.

Не дивно, що, скажімо в країнах Європи, інклюзивна освіта існує давно, в той час як в Україні вона набирає обертів останніми роками. За кордоном ніхто не звертає уваги на особливості дитини, скоріше реально оцінюються її можливості. У нашій країні все ще є проблеми, пов’язані з її впровадженням, хоча уже є й перший досвід.

У Законі України “Про освіту» особлива увага приділяється впровадженню інклюзивної освіти в закладах освіти України. «Держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню потреб таких осіб у сфері освіти. Заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку»,йдеться у тексті.

Могутній інноваційний процес охопив українську систему освіти. Інтегрування дітей з обмеженими можливостями здоров’я в загальноосвітній простір України як один із напрямів гуманізації всієї системи освіти є визначальним пріоритетом державної політикиі полягає в створенні умов для здобуття учнями якісної освіти відповідно до їхніх здібностей та індивідуальних можливостей. Актуальність проблеми інклюзивної освіти пов’язана, насамперед, з тим, що число дітей з особливими освітніми потребами неухильно росте. Загалом приблизно мільйон юних українських громадян мають ті чи інші психофізичні порушення і потребують додаткових ресурсів для навчання. Як стверджують фахівці, з кожним роком кількість таких «нестандартних» дітей збільшується. Доведено, що діти з порушеннями починають краще розвиватися, коли потрапляють у типовий дитячий колектив.

У вирішенні зазначених задач беруть участь різні освітні ланки, зокрема  позашкільна освіта,що завдяки власним специфічним характеристикам є не лише ефективним інститутом соціалізації дітей та молоді, який володіє суттєвим соціально-педагогічним потенціалом, але також однією з найбільш мобільних ланок у загальній системі освіти України. Відповідно позашкільні навчальні заклади реалізують актуальні, такі що відповідають сучасним соціально-освітнім тенденціям, напрями роботи з дітьми та молоддю, зокрема з дітьми, що мають психофізичні порушення. Таким чином, зростає роль гурткової роботи як одного з головних засобів виховного і розвивального впливу на дитину. Позашкільна освіта сприяє вільному розвиткові особистості, вчить дитину найголовнішому – життю. В інклюзивних групах діти з особливими потребами включені в освітній процес. Вони осягають основи незалежного життя, засвоюють нові форми поведінки, спілкування, взаємодії, вчаться виявляти активність, ініціативу, свідомо робити вибір, досягати згоди у розв’язанні проблем, приймати самостійні рішення.

З огляду на вищезазначене, метою роботи є обґрунтування суспільної значущості, ролі та місця гурткової роботи як системи навчання та виховання дітей с особливими потребами на прикладі досвіду роботи гуртка декоративно-прикладного мистецтва «Нитяна графіка».

Сучасний стан освіти дітей з особливими потребами в Україні, теоретичні і технологічні основи реалізації інклюзивної моделі освіти представлено в українських та зарубіжних наукових працях із спеціальної педагогіки (В. В. Засенко, А. А. Колупаєва, а також Л. І. Аксенова, Т. Г. Богданова, О. Л. Гончарова, М. М. Малофєєв, Н. М. Назарова та ін.), у яких наголошується на тому, що одним із пріоритетних напрямів державної політики у галузі освіти є сприяння у реалізації прав на рівний доступ до якісної освіти, розвиток особистих інтелектуальних і професійних можливостей особам з особливостями психофізичного розвитку. Соціально-педагогічні основи навчально-виховного процесу як чинника соціального становлення особистості представлено у психолого-педагогічних працях А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського, С. Т. Шацького та ін. Соціально-педагогічний потенціал освітніх інститутів, зокрема позашкільних навчальних закладів у цьому контексті представлено у дослідженнях А. В. Золотарьової, Б. В. Купріянова, Г. П. Пустовіта, Т. І. Сущенко, О.В. Биковської та ін.

РОЛЬ ТА МІСЦЕ ГУРТКОВОЇ РОБОТИ

ЯК СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ

ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Термінологія інклюзивної освіти

Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей — всі діти є цінними й активними членами суспільства. Міністр освіти і науки Лілія Гриневич зазначає: «Сьогодні, коли цей закон відкриває і гарантує можливість інклюзивної освіти для дітей з особливими потребами, це означає, що всі вчителі повинні знати особливості цих дітей і вміти працювати з ними.»

В Законі «Про освіту» так визначаються основні терміни:

інклюзивне навчання - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників;

інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.

При визначенні сутності інклюзії, важливо звернути увагу на елементи, які ілюструють її характерні особливості.

• Інклюзія — це процес. Важливо зазначити, що інклюзія має розглядатись як постійний пошук ефективніших шляхів задоволення індивідуальних потреб усіх дітей.

• Інклюзія пов’язана з визначенням перешкод та їх подоланням . Відповідно, вона включає проведення комплексної оцінки, збір інформації з різноманітних джерел для розробки індивідуального плану розвитку та реалізації його на практиці.

• Інклюзія передбачає присутність, участь та досягнення. «Присутність» в цьому контексті розглядається як надання можливості навчатися в позашкільному навчальному закладі та пристосування, необхідні для цього; «участь» розглядається як позитивний досвід, який набуває вихованець у процесі навчання та врахування ставлення його до самого себе в цьому процесі;

«досягнення» розглядається як комплексний результат навчання упродовж всього періоду навчання, а не лише за короткостроковий період.

Сьогодні у педагогічній науці яскраво заявляє про себе особистісно орієнтований підхід, який забезпечує створення нових механізмів навчання і виховання та ґрунтується на принципах глибокої поваги до особистості, самостійності особи, врахування індивідуальності, особливо це стосується дітей

з особливими освітніми потребами. Особистісно орієнтоване навчання – це навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність.
Мета та завдання гуртка «Нитяна графіка»

Гурток «Нитяна графіка» Палацу дітей та юнацтва був заснований у 2012 році. Через рік до адміністрації Палацу звернулася мати дитини з особливими освітніми потребами з проханням зарахувати її сина до гуртка декоративно-прикладної творчості. Досвіду роботи з такими дітьми не було, але було бажання допомогти. Ми спробували і вже через місяць таких дітей у групі було троє. З 2014 по 2018 рік кількість дітей з особливими потребами збільшилася з 3-ьох до 7-ми.

Сьогодні у складі гуртка 5 груп: три – початкового, одна – основного та одна вищого рівнів. Загальна кількість вихованців становить більше 50-ти дітей, більшість з яких з багатодітних та малозабезпечених родин. В групі вищого рівня навчається п’ять дітей з особливими освітніми потребами.

Творчий колектив гуртка працює за робочою навчальною програмою гуртка «Нитяна графіка» (Сертифікат методичного порталу №0000/47038 від 13.08.2016). Навчальне навантаження дозволяє зараховувати до груп дітей з особливими потребами, таким чином забезпечуючи їх права на позашкільну освіту. Актуальність програми гуртка «Нитяна графіка» полягає в тому, що вона посилює варіативну складову загальної освіти в сфері художньо-естетичного напрямку діяльності, сприяє практичному застосуванню геометричних знань, умінь і навичок, стимулює пізнавальну мотивацію вихованців та найголовніше – діти можуть розвивати свій творчий потенціал, навички адаптації і соціалізації до сучасного суспільства, конструювати і виготовляти картини, елементи декору незвичайного жанру за допомогою кольорових ниток і декоративних цвяхів - нитковим дизайном.

Метою занять у гуртку є формування практичних умінь і навичок роботи вихованців засобами техніки «ізониті», розвиток логічного мислення, моторики та поглиблення знань, отриманих у школі. Програма інтегрує знання гуртківців з різних навчальних предметів: історії, народознавства, геометрії, креслення, малювання.

Основними завданнями програми є формування пізнавальних, практичних, творчих та соціальних компетентностей.

Навчальні:

- ознайомлення учнів з основами знань в області композиції, формоутворення, кольорознавства і декоративно-прикладного мистецтва;

- розвиток образного, просторового мислення і вміння висловити свою думку за допомогою ескізу, малюнка, об'ємних або площинних форм;

- формування навичок навчально-дослідницької роботи.

Виховні:

- трудове та естетичне виховання школярів;

- виховання любові до рідної країни, народної творчості, її природи;

Розвиваючі:

 - розвиток уваги, пам'яті, логічного та абстрактного мислення, просторової уяви;

- розвиток дрібної моторики рук і окоміру;

- розвиток кмітливості, винахідливості та інтересу до творчості вишивальниці, художника-оформлювача, дизайнера.

Навчальна програма розрахована на роботу гуртка за трьома рівнями навчання на 6 років. Особливої уваги в групах інклюзивної освіти набуває формування соціальної компетентності: розвиток комунікативних навичок та позитивних якостей особистості: толерантність працелюбність, наполегливість у досягненні мети, відповідальність за результат власної діяльності; виховування шанобливого ставлення до надбань духовних та матеріальних цінностей світової та вітчизняної культур, допрофесійна підготовка та професійна орієнтація, знайомство з професією вишивальниці, художника-дизайнера, оформлювача.

Заняття з ниткографії дають змогу дитині розкритися, знімають емоційне напруження, розвивають креативне мислення. Значна увага приділяється використанню на заняттях художнього слова. Завдяки цьому у дітей виникає емоційний настрій, бажання самостійно передавати образ у своїх роботах.

Створення сприятливих умов для здобуття додаткової освіти  і соціалізації дітей та молоді з особливими потребами доцільно розглядати як один із актуальних напрямів реалізації соціально-педагогічного потенціалу Палацу дітей та юнацтва і власне гуртка «Нитяна графіка».
Соціальна адаптація

дітей з особливими потребами в освітньому просторі
Включення дитини з особливими освітніми потребами в інклюзивне навчання не обмежується лише присутністю в інтегрованих групах. З самого початку інклюзивного навчання, вихованці гуртка «Нитяна графіка» в Палаці дітей та юнацтва включається  в  цілісну органічну систему багатоаспектних  взаємовідносин, які відбуваються  в  постійній динаміці  та розвитку  і  дозволяють кожному з  учасників  цього процесу бачити власні перспективи.

Важливо розуміти, що без підтримки учасників всього освітнього процесу, без підтримки педагогічного, дитячого колективів, без розуміння та зацікавленості батьків та найближчого оточення не можливо забезпечити ефективність навчального результату.

Перебуваючи у гуртку, вихованці визначають з-поміж себе провідників, разом приймають рішення, долають перешкоди та розділяють свої успіхи. Таким чином вони здобувають чи не найважливіше уміння, необхідне для кожного члена суспільства – уміння співіснувати у колективі, знаходити себе у ньому та допомагати самореалізовуватись іншим. У гуртку відбувається основне самовиховання, тобто головна діяльність для дитячого розвитку. Під час занять у гуртку діти пізнають ідеали та розвиваються розумово, соціально, духовно.

Соціальній адаптації дітей з особливими освітніми потребами сприяють в першу чергу батьки. Сім’я є великим ресурсом для керівника гуртка, оскільки вона може запропонувати стратегії ефективної діяльності, які можуть виконуватися у певних обставинах, зважаючи на їхній досвід та глибоке знання дитини. Для розвитку дитини дуже важливо задіяти родичів дитини. Саме тому, на заняттях мати вихованця з особливими потребами виступає у ролі асистента керівника, але водночас і навчається разом з дитиною.

Роль учня з особливими потребами не зводиться до пасивного сприйняття чужого піклування про себе. Він може бути і лідером гуртка, і правою рукою педагога, він вчиться приймати рішення, він відчуває, що потрібен людям, що може принести користь. І як наслідок - незаперечний прогрес у соціальному розвитку. Для того, щоб дитина нормально розвивалася і добре себе почувала, батьки та навчальний заклад повинні стати для неї однією великою сім'єю. Тому обов'язковим елементом навчання тут є «співтворчість» педагогічного колективу, батьків і гуртківців.

Основними напрямками роботи керівника гуртка в роботі з дітьми, які мають особливі потреби є

  • індивідуальний підхід під час навчання, консультування (діагностика, корегування, розвиток);

  • включення дітей в загальний режим Палацу дітей та юнацтва (знайомство з правилами роботи Палацу, з іншими педагогами та творчими колективами, екскурсія по закладу);

  • залучення та заохочення дітей до суспільного життя гуртка та Палацу (участь у виховних заходах, оглядах, змаганнях, виставках, майстер-класах).

Керівнику гуртка слід враховувати наступні психологічні моменти:

  • спілкування з учнем повинне бути доброзичливе;

  • атмосфера спілкування повинна бути спокійною, повільною, виразною і чіткою;

  • педагог повинен бути готовим до будь-яких особистісних, психічних чи соматичних проявів;

  • ні в якому разі керівник гуртка не повинен показувати роздратування;

  • не наголошувати та не нагадувати вихованцю на певних особистісних проявах;

  • створювати вихованцю ситуації успіху, самосхвалення;

  • показувати власний приклад позитивних емоцій.

З педагогічної точки зору ситуація успіху – це таке цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому. Це результат продуманої та підготовленої стратегії і тактики керівника гуртка, сім’ї та всього колективу в цілому. Створена ситуація успіху стає точкою відліку для змін у взаєминах з оточуючими, для подальшого руху дитини вгору.

Створення ситуації успіху виробляє найціннішу людську якість – стійкість у боротьбі з життєвими труднощами. Діти не можуть існувати, не відчуваючи уваги до себе. Їм потрібна підтримка, захист, надійність, віра, любов. І тому вони постійно привертають до себе увагу як позитивними, так і негативними вчинками. Тому, наголошуючи час від часу на гарних якостях дитини, ми стимулюємо їх закріплення та розвиток. У розмові з дітьми ми завжди повинні після завершення спілкування акцентувати увагу на тому, що бажаємо бачити, а не на тому, від чого ми їх застерігаємо.

Великою стимулюючою силою, що сприяє розвитку особистості, спонукає до співпраці у навчально-виховному процесі, є віра керівника гуртка у позитивні властивості дитини, її сили, успішність, втілена на вербальному рівні.

Умови створення ситуації успіху на гуртковому занятті:

  • атмосфера доброзичливості впродовж усього заняття;

  • "авансування" дітей перед тим, як вони розпочнуть виконувати завдання;

  • висока мотивація пропонованих завдань;

  • реальна допомога в просуванні до успіху, чітка інструкція діяльності;

  • педагогічна підтримка та супровід у процесі виконання роботи.

Дати дітям відчути радість праці, щастя успіху, збудити в їхніх серцях почуття власної гідності – ось найперше завдання, бо успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію для боротьби з труднощами, бажання вчитися. Успіх створює сильний додатковий імпульс до активної роботи, сприяє становленню гідності вихованця. Отже, ситуація успіху стає невід’ємним фактором розвитку особистості дитини.

Для того, щоб освіта була насправді інклюзивною, вона має гарантувати успішність всіх дітей, а для того, щоб мати добрі результати, необхідно розпізнати та оцінити відмінність кожного. Таким чином можна подолати перешкоди та гарантувати повний розвиток людини.
Розвиток творчої активності

дітей з особливими освітніми потребами
У складі груп гуртка «Нитяна графіка» займаються діти з порушенням слуху, з аутичними розладами (ЛП феномен), хвороби Дауна (ПП феномен). Після першого року навчання постає питання не тільки соціальної адаптації дітей, а й корекції та розвитку творчої активності кожного гуртківця.

При організації корекційно-розвивальної роботи в навчально-виховному процесі важливо враховувати наступні принципи:

  • динамічність сприйняття навчального матеріалу (припускає використання завдань за ступенем наростаючої складності);

  • принцип продуктивної обробки інформації (необхідно включати завдання, що припускають самостійну обробку інформації з використанням дозованої поетапної допомоги педагога, спочатку керівник гуртка навчає працювати з інформацією за зразком, алгоритмом, а гуртківець здійснює перенесення показаного способу обробки інформації на своє індивідуальне завдання);

  • принцип розвитку і корекції (творчі завдання пропонуються з урахуванням особливостей дитини);

  • принцип мотивації до навчання (кожне завдання має бути чітким, тобто гуртківець повинен точно знати, що потрібно зробити для отримання результату, а у разі складності завдання повинен мати можливість скористатися опорою на зразок-схему).

На основі міждисциплінарного підходу та концепції функціональної асиметрії півкуль головного мозку будується система психокорекції дітей з синдромом Дауна та дітей-аутистів. Показано, що корекція "дітей сонця" передбачає активізацію лівопівкульового начала (через форми сенсорної активності, притаманні лівій півкулі – ритм, холодна кольорова гама та ін.), а «діти дощу» корегуються завдяки розвитку у них правопівкульового начала (права віддає перевагу мелодії, гарячій кольоровій гамі, континуальним геометричним формам).

Інклюзивні підходи можуть підтримати дітей з обмеженими можливостями в навчанні і досягненні успіху, що дасть шанси і можливість для ефективної соціалізації. Інклюзивний підхід дозволяє вирішити проблеми освіти, виховання і соціалізації дітей з затримкою психічного розвитку. Обмежені можливості здоров'я не означають обмежені здібності. Навпаки, часто дитина, що має психічні недоліки, знаходячись в середовищі, адаптованому до його можливостей і потреб, досягає високого рівня соціалізації і самореалізації.

Проведення занять з використанням нетрадиційної техніки «ниткографії»:

  • сприяє зняттю дитячих страхів;

  • розвиває впевненість у своїх силах;

  • розвиває просторове мислення;

  • вчить дітей вільно виражати свій задум;

  • спонукає дітей до творчих пошуків;

  • вчить працювати з різноманітним матеріалом;

  • розвиває дрібну моторику рук;

  • розвиває почуття композиції, ритму, колориту, почуття фактурності та об`ємності;

  • розвиває творчі здібності, уяву та фантазію.

Гуртківці груп основного та вищого рівнів вчаться складати власні схеми витворів, вишивають об'ємні картини та виробляють власні сувеніри, працюють над колективними завданнями, виконуючи окремі частини загальної композиції. Успіху вихованців сприяє постійне заохочення нестандартного, оригінального рішення, доцільного відступу від образу, тренування вміння бачити спільне в різному та різне в загальних явищах, про що свідчить перелік творчих робіт вихованців (Додаток 1). Всі гуртківці повинні відчувати, що внесок кожного є важливим. Саме такий проблемний підхід творчого навчального середовища сприятиме розкриттю творчої індивідуальності дітей з особливими потребами.

Творче завдання і об’єкт творчої діяльності мають відповідати віковим та індивідуальним можливостям учнів з особливими потребами. За змістом творчі завдання повинні відповідати індивідуальним потребам та інтересам цих дітей, мати особисту значимість для них. Адже лише наявність гострого пізнавального інтересу до творчого завдання може максимально мобілізувати творчий потенціал учня на здобуття необхідних знань і умінь, викликає почуття задоволення від процесу творчості.

Ефективними у розкритті творчої індивідуальності дітей з особливими потребами є індивідуальні творчі завдання та проекти практичного спрямування, які ґрунтуються на підвищеному рівні автономності гуртківців в процесі пошуково-дослідницької, пізнавальної, творчої діяльності. Щоб ці діти відчували свою значимість, варто після закінчення вивчення теми, розділу, влаштовувати виставки творчих здобутків.

Науково обґрунтована гурткова робота сприяє формуванню різнобічно розвиненої особистості, вихованню інтересу до нового, прагнення до успіху.

Творчі завдання, проблемні завдання, завдання пошукового характеру з урахуванням системи психокорекції дають дітям їжу для розуму, розвитку уяви, спостережливості – рис, які сприяють розширенню кругозору та творчої активності.

Творча атмосфера, яка панує на заняттях, створення ситуації успіху дозволяє кожній дитині по-справжньому передати свої почуття і переживання у власних витворах. Діти з особливими потребами відмінно адаптувалися у дитячому колективі, а троє з них вже другий рік проводять майстер-класи у якості інструкторів за методом «рівний-рівному». Влітку 2018 року вони разом з керівником та батьками організували такі майстер-класи для людей з обмеженими можливостями у християнському таборі «Велика перерва» та отримали сертифікати подяки.

Тільки за останні три роки гурток «Нитяна графіка» став організатором п’яти власних виставок, 12 вихованців (з них четверо – діти з особливими потребами) мають свої персональні виставки. Колектив гуртка є ініціатором проведення міських виставок творчих робіт вихованців в музеї Придунав’я «Світ очима дитини», в Ізмаїльській картинній галереї «Дунай – ріка дружби», в музеї історії Палацу «Веселкова країна».

У 2017, 2018 та 2019 роках діти з особливими потребами стають переможцями огляду-конкурсу «Кращий гуртківець року» в рамках проекту «Перлини Палацу». Вихованці гуртка «Нитяна графіка» неодноразові переможці міжнародних, Всеукраїнських, обласних та регіональних конкурсів декоративно-ужиткового і образотворчого мистецтва. Тільки за останні три роки вихованці гуртка отримали 23 нагороди Всеукраїнського та міжнародного рівнів, 32 – обласні, серед них дипломи першого та другого ступенів обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Космічні фантазії», Всеукраїнського конкурсу декоративно-ужиткового і образотворчого мистецтва «Знай і люби свій край», «Арт-країна», «Роден край», міжнародного конкурсу дитячої творчості «Зустріч зі Східною Європою» (Німеччина), дипломи лауреатів Всеукраїнського фестивалю мистецтв «На крилах творчості», дипломи першого ступеня Всеукраїнського фестивалю дитячої творчості «Чисті роси», грамоти за 1 місце в конкурсі творчих робіт обласного фестивалю «Молодь обирає здоров’я», дипломи першого та другого ступенів регіональних конкурсів «Джерело надії», «Ремесло – корінь всього життя», «Вишиванка, моя вишиванка». Моніторинг успіхів гуртківців, участі у виставках, фестивалях та конкурсах доводить розвиток творчих компетентностей вихованців за останні п’ять років. Якщо у 2014 році тільки одна перемога на обласному рівні, то у 2018 – 24 нагороди за участь у обласних, Всеукраїнських та міжнародних заходах, серед них 11 перемог дітей з особливими освітніми потребами (Додаток 2).

В колективі створене сприятливе соціокультурне середовище, яке забезпечує набуття вихованцями досвіду власної творчої діяльності. Впровадження інклюзивної освіти, особистісно-орієнтоване навчання,індивідуальний підхід, соціальне партнерство з батьками, проектна діяльність та волонтерський рух, широке коло взаємодії, наявність власних традицій, діюча навчальна-виховна система, власне електронне порт-фоліо на сайті ПДЮ (xt.ua), творчий потенціал, – все це створює атмосферу творчого пошуку, дружби та взаємодії між дітьми, батьками та педагогом; формує у дітей повагу до народних звичаїв, традицій, національних цінностей; сприяє розвитку інтелекту та творчих здібностей дітей, виховує естетичний смак.

Таким чином, зміст творчого навчального середовища полягає у створенні ситуацій успіху, захопленості спільною справою, схваленні допитливості, творчої сміливості, оригінальності в постановці нових проблем і пошуку шляхів їх вирішення, незалежності задумів та ідей. Важливою умовою сприятливого мікроклімату творчої діяльності є рівнопартнерське навчальне співробітництво керівника гуртка, батьків і вихованців, колектива гуртка з дітьми з особливими потребами. Таке спілкування учасників навчального процесу створює атмосферу співробітництва, спонукає до генерації ідей, обміну думками та досвідом, самопізнання, самовираження дітей з особливими потребами.

Одна з найважливіших потреб людини — радість спілкування, емоційно-чуттєва насиченість відносин між людьми, яка має велике значення і для навчання та виховання, в тому числі і дітей з особливими потребами.


ВИСНОВКИ

Інклюзивна освіта набуває глобальної популярності та потужної підтримки в усьому світі, і Україна не може бути осторонь. Можна зазначити, що інклюзивна освіта – це закономірний етап розвитку освітньої системи, який пов’язаний з переосмисленням суспільством і державою ставлення до осіб з обмеженими можливостями з визначенням їхнього права на одержання рівних з іншими можливостей.

Пріоритетними завданням сучасного освітнього простору – є гуманістичний підхід до організації навчально-виховного процесу кожної дитини , незалежно від її психофізичних можливостей. Особистісно-орієнтований підхід до розвитку, виховання і навчання орієнтує педагогів, батьків та громадськість на відповідний вибір педагогічної технології, на дотримання принципів. які відповідають вимогам сучасності: гуманістичного підходу до організації життєдіяльності дитини.

Відтак, гурткова робота значною мірою сприяє розвитку індивідуальних здібностей дітей, викликає у них прагнення опановувати знаннями й уміннями. Заняття не тільки озброюють дітей вміннями і навичками, а й допомагають усвідомити свою силу творця. Вони будять творчу активність, здійснюють власні задуми. У результаті цього кожне досягнення вихованця має свою

індивідуальну неповторність.

Дитина з особливими освітніми потребами включається у навчальний процес в якості активного суб’єкта власних дій, пошуків, рішень, творчих ідей. В результаті він визначається з власною позицією щодо шляхів вирішення конкретних завдань, прагне до самостійного творчого вирішення проблемних навчальних ситуацій та розкриває творчу індивідуальність у виготовленні виробів. Творче навчальне середовище характеризується розширенням можливостей пізнавальної діяльності дітей з особливими потребами.

Навчання в інклюзивних освітніх закладах корисне як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для інших дітей, членів родин та суспільства в цілому. Взаємодія з іншими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвиткові дітей з особливими освітніми потребами.

При цьому діти з типовим рівнем розвитку демонструють відповідні моделі поведінки дітям з особливими освітніми потребами і мотивують їх до розвитку та цілеспрямованого використання нових знань і вмінь. Взаємодія між гуртківцями з особливими освітніми потребами та іншими дітьми в інклюзивних групах сприяє налагодженню між ними дружніх стосунків. Завдяки такій взаємодії діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей, вони стають більш чуйними, готовими до взаємодопомоги. Але така взаємодія досягається не відразу. Необхідний певний адаптаційний період для звикання дітей один до одного.

Отже, кожний педагог має усвідомити, що інклюзивне навчання – основний шлях корекції та соціалізації дітей з особливими потребами, оскільки воно перебуває у нерозривній єдності з вихованням і розвитком. Дитина з особливими освітніми потребами не повинна займати особливого становища у групі, вона має почуватися природно, досягти самостійності, наскільки це можливо.

На прикладі досвіду роботи гуртка декоративно-прикладного мистецтва «Нитяна графіка» можна стверджувати, що діти розвиваються краще (як в освітньому, так і в соціальному аспектах), коли навчаються разом зі своїми ровесниками.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас