1   2   3   4   5
Ім'я файлу: Батура Т.О..pdf
Розширення: pdf
Розмір: 7731кб.
Дата: 12.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
Линник А.А..pdf

1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
Агрономічний факультет
Спеціальність 206 – «Садово-паркове господарство»
«Допустити до захисту»
Зав. кафедри садово-паркового господарства професор Бессонова В.П.
__________________________
«_____»______________2020 р.
«Озеленення та благоустрій дитячих майданчиків
житлового масиву Покровський в м. Дніпро»
Здобувач вищої освіти:
_______________
Батура Т.О.
Керівник дипломної роботи к.б.н. доцент
_______________
Мильнікова О. О.
Консультанти:
з охорони праці – доцент кафедри ЕМТП
_______________
Кравець В.В.
Нормоконтролер доцент кафедри СПГ
_______________
Пономарьова О. А.
Дніпро, 2020

2
ДНІПРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
Агрономічний факультет
Кафедра садово-паркового мистецтва та ландшафтного дизайну
Освітній ступінь «Магістр»
Спеціальність 206 «Садово-паркове господарство»
ЗАТВЕРДЖУЮ:
завідувач кафедри садово-паркового господарства проф. Бессонова В.П.
«___» __________2020 року
З А В Д А Н Н Я
НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Батурі Тетяні Олексіївні
1. Тема роботи: «Озеленення та благоустрій дитячих майданчиків
житлового масиву Покровський в м. Дніпро», затверджена наказом вищого навчального закладу від «29» жовтня 2020 р. № 2754.
2. Строк подання здобувачем вищої освіти роботи на кафедру 14.12.2020 р.
3. Вихідні дані до роботи: кафедра садово-паркового господарства, дитячі майданчики Новокодацького району м. Дніпро.
4. Зміст роботи (перелік питань, які потрібно розробити):
1. Здійснити інвентаризацію деревних насаджень на території стаціонарних дитячих майданчиків житлового масиву Покровський м. Дніпро.
2. Визначити асортимент, таксономічний склад, географічне походження, біоморфічну структуру і життєвий стан деревних видів в озелененні дослідних майданчиків.
3. Проаналізувати стан елементів благоустрою на дитячих майданчиках.
4. Розробити проект озеленення дитячого майданчику житлового масиву
Покровський м. Дніпро.
5. Перелік графічного матеріалу: таблиці, рисунки, фотоматеріали, додатки.

3
6. Консультанти розділів роботи
Розділ
Прізвище, ініціали та посада консультанта
Підпис, дата завдання видав завдання прийняв
Охорона праці
Доцент кафедри ЕМТП
Кравець В.В.
7. Дата видачі завдання «11» березня 2020 року.
Керівник __________
Завдання прийняв до виконання ___________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п
Назва етапів дипломної роботи
Строк виконання етапів роботи
Примітка
1
Інвентаризація деревних насаджень на територіїдитячих майданчиків житлового масиву
Покровський м. Дніпро. Оцінка стану едементів благоустрою майданчиків
Травень- серпень 2020
Виконано
2
Написання огляду літератури з теми дипломної роботи, робота над списком літератури.
Червень- серпень 2020
Виконано
3
Написання розділу «Умови і методи досліджень».
Квітень- травень 2020
Виконано
4
Обробка і аналіз інвентаризаційних відомостей, складання таблиць, діаграм.
Серпень 2020
Виконано
5
Написання розділу «Експериментальна частина»: аналіз біорізноманіття, життєвого стану, таксономічного складу, географічного походження деревних рослин дослідних ділянок; розробка проекту озеленення дитячого майданчику.
Вересень - листопад 2020
Виконано
6
Розробка і написання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях».
Листопад 2020
Виконано
7
Написання висновків і розробка рекомендацій, оформлення списку літератури.
Грудень 2020
Виконано
Здобувач вищої освіти ____________ Батура Т.О.
Керівник роботи ____________ Мильнікова О.О.

4
ЗМІСТ
РЕФЕРАТ ……………………………………………………………………. 5
ВСТУП ……………………………………………………………………….. 6 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………….. 8 1.1. Зелені насадження в умовах індустріального міста …………….. 8 1.2. Озеленення дитячих майданчиків ………………………………… 18 2. УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………….... 23 2.1. Місцебудівельний аналіз розміщення дослідних ділянок ………. 23 2.2. Аналіз кліматичних і погодних умов …………………………….. 25 2.3. Характеристика грунтів …………………………………………… 27 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА ……………………………………. 30 3.1. Характеристика об’єктів дослідження …………………………… 30 3.2. Методика проведення роботи та обліків …………………………. 31 3.3. Результати проведеної роботи та їх аналіз ………………………. 33 3.3.1. Таксономічна структура і видовий склад деревних насаджень дитячих майданчиків житлового масиву
Покровський м. Дніпро ………………………………………… 33 3.3.2. Аналіз географічного походження деревних видів ………….. 35 3.3.3. Біоморфічний аналіз і життєвий стан дендрофлори ………… 37 3.3.4. Інвентаризація елементів благоустрою дитячих майданчиків 38 3.3.5. Проект озеленення дитячого майданчику житлового масиву Покровський м. Дніпро ……………………………….. 39 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 46 4.1. Дослідження стану охорони праці при інвентаризації зелених насаджень та благоустрою територій дитячих майданчиків житлового масиву Покровський м. Дніпро ……………………… 46 4.2. Шкідливі та небезпечні фактори при проведенні інвентаризації 47 4.3. Заходи по забезпеченню захисту працівників від дії шкідливих та небезпечних факторів ………………………………………….. 48 4.4. Правила безпечного виконання робіт при інвентаризації зелених насаджень та елементів благоустрою з використанням приставних сходів …………………………………………………. 52 4.5. Безпека праці в надзвичайних ситуаціях ………………………… 55
ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ…………………………………………… 57
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………………….. 59
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………. 66

5
РЕФЕРАТ
Дипломна робота: «Озеленення та благоустрій дитячих майданчиків житлового масиву Покровський в м. Дніпро». 75 с., 4 табл., 8 рис., 79 літературних джерел, 10 с. додатків.
Об’єкт дослідження: деревні насадження на території 7-ми дитячих майданчиків житлового масиву Покровський м. Дніпро.
Мета роботи: дослідити асортимент та кількісний склад, біоморфи, таксономічний склад та географічне походження деревних рослин, визначити
їх життєвий стан і відповідність вимогам щодо озеленення дитячих зон, надати рекомендації щодо оптимізації озеленення майданчиків шляхом створення проекту озеленення одного з них.
Методи дослідження: статистичний аналіз, методи маршрутного візуального і рекогносцирувального обстеження, інвентаризації, аналізу і синтезу.
Використане обладнання: мірна вилка, рулетка, висотомір, електронна обчислювальна машина.
За результатами інвентаризації деревно-чагарникових насаджень територій семи дитячих майданчиків житлового масиву Покровський
Новокодацького району м. Дніпро проаналізований асортимент, таксономічна структура, географічне походження і співвідношення біоморф деревних рослин, виділені особливості благоустрою дослідних ділянок.
Дендрофлора насаджень представлена обмеженим видовим складом, від 2 до
19 видів на різних майданчиках, практично відсутнє вертикальне озеленення.
За кількістю видів в озелененні майданчиків переважають родини
Розові і Кипарисові.
У співвідношенні біоморф безперечна перевага за деревами.
Запропонований проект озеленення території дитячого майданчику
(325 м
2
) житлового масиву Покровський.
Ключові слова: озеленення дитячих майданчиків, деревні насадження, видовий склад, життєвий стан, проект озеленення.

6
ВСТУП
Питання благоустрою і озеленення дворових територій при житлових будинках та розташованих в їх межах дитячих майданчиків в житті сучасного
індустріального міста є особливо актуальним (Самойлова, 2017; Пилипенко,
2018; Глаголєва, 2010). Недостатнє озеленення міських мікрорайонів і кварталів, нераціональна забудова міста, інтенсивний розвиток автотранспорту створюють підвищений шумовий фон міста, що не тільки травмує, а й гнітить психіку, руйнує здоров’я і знижує фізичні та розумові здібності людини. В міських умовах зелені насадження виконують санітарно- гігієнічні і психофізіологічні функції: продукують кисень, асимілюють вуглекислий газ, осаджують пил, газоподібні хімічні речовини, мікрорганізми, радіонукліди, пом’якшують кліматичні параметри, особливо в спекотні літні дні. Здійснюючи певний психологічний вплив, рослини сприяють зменшенню стресів, збільшуючи неспецифічну резистентність організму та його стійкість до інфекцій. В озелененні дитячих майданчиків рослини несуть в собі ще й просвітницьку функцію екологічного виховання дітей різних вікових груп, роблять перебування в ігровій зоні комфортним, привчають любити і берегти природу рідного краю.
Оскільки принципи озеленення міського середовища для його наймолодших мешканців мають певні критерії (заборона на використання отруйних, колючих, з різким запахом рослин тощо), нам було цікаво дослідити саме відповідність поточного стану озеленення дитячих майданчиків цілій низці вимог, що до них пред’являються.
Мета роботи: проаналізувати асортимент та біоморфічний склад деревних рослин в озелененні дитячих майданчиків, визначити якісні показники їх життєвого стану та кількісні характеристики, географічне походження і таксономічну структуру, оцінити основні проблеми за напрямком благоустрою дитячих ігрових зон в житловій зоні масиву
Покровський та надати рекомендації щодо озеленення реального дитячого майданчика шляхом створення бюджетного варіанту проекту озеленення.

7
Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні задачі:
1.
Провести інвентаризацію зелених насаджень на території стаціонарних дитячих майданчиків житлового масиву Покровський
Новокодацького району м. Дніпро з подальшим аналізом видового асортименту деревно-чагарникових рослин, визначенням їх таксономічної структури та географічного походження.
2.
Оцініти біорізноманітність та життєвий стан деревних рослин в озелененні дослідних дитячих майданчиків.
3.
Запропонувати проект озеленення діючого майданчика житлового масиву Покровський за адресою вул. Максима Дія, 9.
Дослідження проводилися на 7 стаціонарних (з огорожею) дитячих майданчиках житлового масиву Покровський.
Об’єктом дослідження виступили деревні насадження та елементи благоустрою на території дослідних майданчиків.
Предмет дослідження – аналіз асортименту та оцінка стану деревних рослин дитячих майданчиків.
Методи дослідження. Вивчення видового складу проводили шляхом маршрутного обстеження, діаметр стовбурів дерев вимірювали на висоті 1,3 м, життєвий стан рослин оцінювали візуально шкалою за Мозолевської.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше за результатами детальної інвентаризації насаджень 7-ми дитячих майданчиків житлового масиву Покровський м. Дніпро визначений асортимент і життєвий стан деревних насаджень з виділенням заборонених для озеленення видів.
Практичне значення одержаних результатів
.
Використання результатів досліджень направлене насамперед на формування науково- обгрунтованого асортименту деревних видів для створення високо декоративних, стійких, і, насамперед, безпечних для дітей насаджень ігрових майданчиків на прибудинкових територіях житлових районів міста.
Практичним виходом дипломної роботи є розроблений проект озеленення дитячого майданчику житлового масиву Покровський м. Дніпро.

8
1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Зелені насадження в умовах індустріального міста
Найважливішим критерієм якості міського середовища є його комфортність, коли створюються оптимальні умови для життя, праці та відпочинку населення. Комфортність міського середовища – це суб'єктивне відчуття і об'єктивний стан повного здоров'я при даних умовах навколишнього людини міського середовища, включаючи її природні і соціально-економічні показники.
Одним з основних механізмів збереження навколишнього середовища і створення комфортного середовища в містах виступає охорона і відтворення рослинного покриву. Озеленення є найбільш ефективним способом оптимізації міського середовища (Соловьёва, 2010; Семенютина, 2011;
Ильченко, 2014; Бухарина, 2008; Коба, 2010). Робити ставку лише на техногенні засоби при плануванні і розвитку міст (очисні споруди, фільтри, димопоглиначі, глушники шуму тощо) без достатньої уваги до екологічного стану території безперспективно. Інвестиції в природний капітал і екосистемні підходи, наприклад збереження і розвиток зеленої
інфраструктури, можуть в далекій перспективі бути економічно більш ефективними в порівнянні з штучними рішеннями. Потужним інструментом поліпшення комфортності міського середовища і фактором, який стабілізує її екологічний стан, є рослинність. Тому виникає завдання оптимізації відносин «місто – рослина – людина». Поряд з естетичними, гігієнічними функціями міська рослинність виконує важливі екологічні – середовище твірні та середовище стабілізуючі функції. Рослинність є індикатором стану якості міського середовища, отже, і здоров'я людини. Аналіз її стану, управління процесами озеленення, засноване на екологічних принципах, є умовами поліпшення екологічної ситуації в містах.

9
Структура озеленення повинна утворювати систему, що включає всі типи зелених насаджень (посадки дерев, чагарників, газони), так як кожен з них несе певні функції. Радіус дії зелених насаджень незначний, тому необхідно, щоб вони вводилися безпосередньо вглиб забудови. Оптимальним варіантом є розміщення забудови серед зелених насаджень.
Зелені насадження сприятливо впливають на мікрокліматичні умови населених місць – температуру, вологість, швидкість руху повітря, сонячну радіацію, температуру ґрунту і покриттів. На озеленених ділянках створюється сприятливий мікроклімат протягом всього року. Самопочуття людини, що знаходиться в зоні зеленого масиву, незрівнянно сприятливіші, ніж на відкритій території, особливо в спекотну погоду. При пом'якшенні температури і вологості повітря зелені насадження сприятливо впливають також на вітровий режим місцевості і стан атмосферного повітря, виконуючи одночасно вітрозахисну і пилозахисну функції (Боговая, 1990).
Величезною є роль зелених насаджень в здатності виділяти в атмосферу фітонциди – сполуки, які мають здатність вбивати хвороботворні для людини мікроорганізми. Наприклад, фітонциди листя берези, тополі вбивають стафілококи, стрептококи, збудників туберкульозу. Хвоя і листя дуба виділяють фітонциди, які вбивають кишкову флору. Захисне значення рослинного покриву полягає також в поліпшенні структури і водопроникності грунту в результаті розкладання кореневих залишків
(Литвинова, Левон, 1986).
Зелені насадження мають велику транспіруючу здатність. Вони випаровують вологи в 20 разів більше, ніж займана ними площа, значно підвищуючи тим самим вологість повітря. Підвищення відносної вологості повітря сприймається людиною як деяке зниження температури.
Деревні насадження значно знижують швидкість руху повітряних мас.
Вони сприяють горизонтальному і вертикальному провітрюванню, що призводить до поліпшення складу повітря. Найбільшою вітрозахисну

10 здатність мають невисокі насадження з ажурністю крон дерев не менше 30-
40%.
Зелені насадження є ефективним бар'єром на перешкоді шуму. На місцевості, яка засаджена деревами та кущами, шумова хвиля послаблюється на 10 дБ через кожні 30 м, в той час як на відкритому просторі на такій же відстані майже не зменшується (Чернышенко, 2012). Найбільший ефект створюють густі зелені смуги шириною понад 50 м (Кучерявий, 2005).
Гігієнічна норма шумового впливу в населеному пункті не повинна перевищувати 65 дБ, хоча на вулицях з інтенсивним рухом шум може досягати 90-100 дБ. Стіни будинків затримують цю звукову лавину лише наполовину, а вікна – тільки на чверть (Горохов, 1991).
Важливе значення зелених насаджень в очищенні міського повітря від пилу. У міських парках у весняно-літній період повітря містить на 42%, а в зимовий період на 37% менше пилу, ніж на відкритих місцях . Акумуляція пилу залежить від видового складу насаджень, а також від розміру і фітомаси крон дерев. Найкраще затримує пил шорсткі листки в'яза. Листя в'яза затримують пилу в 5 разів більше, ніж листя тополі. Середньовікова тополя чорна (Populus nigra L.) має листову поверхню загальною площею понад 50 м
2
і затримує за вегетаційний період 44 кг пилу, тополя біла (Populus alba L.)
– 53 кг, а клен ясенелистий (Acer negundo L.) – 30 кг (Боговая, Теодоронский,
1990). Також встановлено, що потенційно високу пилезатримуючу здатність серед чагарників мають кизильник повстяний і троянда зморшкувата
(Чернышенко, 2012).
Зелені насадження зменшують концентрацію шкідливих газоподібних речовин в атмосфері міста. Вплив деревних і чагарникових насаджень на зниження концентрацій токсичних газів в повітрі відбувається за рахунок їх розсіювання в верхні шари атмосфери. Завдяки акумулюючої здатності рослин частина забруднювачів накопичується в їх органах і тканинах.
Величина і ефективність фільтрації повітря залежить від площі листового апарату, а також від індивідуальних для кожного виду рослин

11 обсягів безпечного накопичення токсикантів. Дослідження показали, що добрі газопоглинальні якості мають тополя бальзамічна (Populus balsamifera
L.), липа дрібнолиста (Tilia cordata Mill.), в'яз гладкий (Ulmus laevis Pall.), ясен зелений (Fraxinus lanceolata Borch.).
Значення газону також надзвичайно велике. Травостій газону поглинає з атмосфери частину газів, приглушує шум, затримує рух пилу. За вегетаційний період трави випаровують в середньому від 5 до 7 тис. м
3
води з
1 га площі. Це істотно підвищує відносну вологість приземного шару повітря, створює прохолоду на території об'єкта.
Підвищення вологості на 15 % сприймається людиною як зниження температури на 3,5 °С. Газон є своєрідним регулятором мікроклімату.
Рослинний покрив виступає потужним протиерозійних фактором. Він надає шорсткість поверхні грунту, рослини надійно скріплюють її корінням, захищаючи від руйнування стоком води. Трав'янисті рослини затримують 10-
11 % опадів.
У міському середовищі газони – це рослинні угруповання, що є своєрідним покриттям поверхні грунту. Злакові рослини газону мають
іонізуючу і фітонцидну дію, очищаючи повітря від шкідливих мікроорганізмів. Фітонцидну активність мають такі газонні трави, як стоколос безостий, мітлиця біла (Agrostis albida Trin.), костриця червона
(Festuca rubra L.), тонконіг лучний (Poa pratensis L.), а також квітково- декоративні рослини – чорнобривці (Тagetes T.), каланхоє (Kalanchoe Drakeet
Castillo), календула (Calendula L.), пеларгонія (Pelargonium Ait.) (Бухаріна,
2009). Встановлено, що рівний зелений покрив сприятливо впливає на нервову систему людини, надаючи психологічну дію (Теодоронский, 2006).
Особливість міського середовища така, що пік забруднення викидами промисловості та автотранспорту припадає на літні місяці (червень, липень), тому в зв'язку з термінами цвітіння до найбільшой зміни схильні генеративні органи у трав'янистих рослин. Деревні ж рослини, як правило, цвітуть у весняні місяці (квітень, травень), що є пристосуванням до запилення вітром.

12
Разом з важливими санітарно-гігієнічними і мікрокліматичними функціями міських насаджень не можна не відзначити їх роль у формуванні архітектурно-ландшафтної зовнішності міста. Насадження є одним з основних компонентів міського ландшафту, за допомогою якого створюється об'ємно-просторова зовнішність міста, підкреслюються його індивідуальні риси формується єдиний міський ансамбль (Горохов, 1991).
Таким чином, для зелених насаджень можна виділити чотири основні функції:
1. санітарно-гігієнічну, або оздоровчу;
2. рекреаційну;
3. структурно-планувальну, або містобудівну;
4. декоративно-художню або архітектурно-естетичну.
Всі перераховані вище функції зелених насаджень тісно пов'язані одна з одною і, безумовно, повинні поєднуватися. Для досягнення максимального ефекту слід спиратися на принцип розумної доцільності, який включає в себе поєднання всіх функцій і врахування екологічних, естетичних і економічних факторів (Боговая, Теодоронский, 1990).
Озеленення є одним з ефективних засобів поліпшення середовища міста як по результатах, термінах здійснення, так і за вартістю. Роль зелених насаджень в зниженні негативної дії навколишнього середовища полягає в їх здатності нівелювати несприятливі для людини чинники природного і техногенного походження. З цією метою багато екологів рекомендують збільшити площу зелених насаджень в містах. Проте високий ступінь дії негативних антропогенних чинників, властивий урбанізованим територіям, закономірно приводить до ослаблення рослинності, передчасного старіння, зниження продуктивності, ураження хворобами, шкідниками і загибелі насаджень.
У вивченні взаємин міського середовища і рослин простежуються два напрями. У роботах першого напрямку рослини розглядаються як терморегулятори і фітофільтри забруднювачів і шумів, оцінюються їх

13 ландшафтна, санітарно-гігієнічна, рекреаційна і естетична значущість. Це коло питань вивчено достатньо повно. Другий напрямок пов'язаний з вивченням дії чинників міського середовища на життєдіяльність самих рослин.
Дуже негативно впливають на рослини вихлопні гази автомобільного транспорту. Проте рослини намагаються виводити з атмосфери забруднюючі речовини. Саме тому для озеленення міст із сильно забрудненим повітрям, особливо у районах із інтенсивним автомобільним рухом, використовують газостійкі рослини.
Так, різні види рослин характеризуються різною здатністю до виведення пилу з повітря. Наприклад, один екземпляр в'яза перистогіллястого за вегетаційний період виводить 28 кг пилу, в'язу шорсткого – 28, верби білої –
38, гіркокаштану звичайного – 16, клену сріблястого – 13, клену татарського
– 12, клену польового – 20, клену гостролистого – 28, клену ясенелистого –
33, тополі Болле – 18, шовковиці білої – 31, ясеню звичайного – 27 кг пилу. А один екземпляр чагарника акації жовтої – 0,2 кг, аморфи – 0,2, жимолості бородавчастої – 0,6, бузку звичайного – 1,6, бузини червоної – 0,4, лоху вузьколистого – 2, спіреї середньої – 0,5, смородини золотистої – 0,4 кг, тощо (Кучерявий, 2005).
Численні дослідження показали, що зелені насадження значно знижують дію на людину антропогенних і техногенних забруднювачів середовища.
В індустріальних містах з великим числом промислових підприємств, розвиненою мережею міського транспорту, високою щільністю забудови та будівництва неминуче виникають несприятливі для людини екологічні умови. Повітряне середовище міст постійно забруднюється газоподібними викидами промислових підприємств і транспорту, пилом, сажею. Так, зелений масив може затримувати до 60 – 70 % пилу, що знаходиться в повітрі. Велика частина пилу осідає на поверхні листя, гілок, стовбурів дерев
і чагарників, затримується травостоем. Запилена повітря в насадженнях в 2-3 рази нижче, ніж на не територіях, що озеленюють. В глибині деревного

14 масиву на відстані 250 м від його узлісся запиленість повітря знижується у
2,5 рази.
Залежно від складу і повноти насаджень 1 га затримує від 6 до 67 кг твердих опадів. За вегетаційний період тополя чорна, виростаюча поблизу цементного заводу, затримує 44 кг пилу, тополя біла – 34, клен ясенелистий –
30 кг. Навіть взимку дерева знижують запиленість повітря приблизно на 37 % в порівнянні з відкритим простором. Ефективні в цьому відношенні багато чагарників (глоди, троянда зморшкувата і ін.). Кількість пилу, що затримується залежить від будови листя: на шорстких, опушених або виділяючих клейкі речовини листі затримується пилу більше чим на гладких, в листяних кронах більше, ніж в хвойних. Дрібне листя зазвичай краще збирає частинки пилу, чим великі. Частинки скупчуються в основному на кінчику листа і по його периферії, де присутній турбулентний прикордонний шар. Листя складної конфігурації з великим периметром збирає пилоподібні частинки ефективніше.
Насадження зменшують концентрації шкідливих газоподібних речовин в атмосфері міста. Різні види рослин мають різну газовбирну здатність. Так, за даними Ю.З. Кулагіна (1974), за вегетаційний період газовбирна здатність відносно діоксиду сірки для дерев встановлена наступною (у грамах на сухе речовина 10 кг листя): тополя бальзамічна – 180, ясен зелений – 140; в'яз гладкий – 120; клен ясенелистий – 30; для чагарників (у грамах на суху речовину 3 кг листя): дерен білий – 42; бузок звичайний – 20; жимолость татарська – 17; троянда зморшкувата – 8.
Деякі види рослин, що характеризуються низькою газопоглинальною здатністю, є високостійкими в умовах забрудненого середовища. Проте найбільший покращуючий ефект проявляють рослини, що відрізняються як високою газовбирною здатністю, так і стійкістю до токсикантів. Дослідники відзначають необхідність екологічного підходу до оцінки газостійкості дерев
і чагарників. Потенційна здатність рослин протистояти надмірному

15 проникненню в них фітотоксикантів виявляється повною мірою лише в оптимальних для кожного виду грунтово-кліматичних умовах.
На поглинальну здатність рослин впливають зовнішні чинники, наприклад світло, оскільки він грає принципово важливу роль у фізіологічній діяльності листа і продихів. В умовах достатнього зволоження грунту поглинання домішок рослинністю майже постійно протягом всього дня, оскільки продихи повністю відкриті. При зволоженні поверхні рослин швидкість поглинання домішок може зрости в 10 разів. У сирому стані вся поверхня рослини – листя, пагони, гілля, стебла – стають поглиначами.
Дефіцит вологи, що часто зустрічається в міських умовах, обмежує відкриття продихів, серйозно гальмує засвоєння газоподібних домішок.
Важливо також відзначити фітотерапевтичну роль міських насаджень, високу антимікробну активність багато дерев і чагарників. Так, наприклад, рослини знижують на 19 – 44 % забруднення повітряного середовища шкідливими мікроорганізмами. Біологічно активні речовини – фітонциди, що виділяються рослинами, проявляють бактерицидну, фунгіцидну,
інсектицидну дію. Спеціальні дослідження показали, що особливо ефективні фітонциди кедра атласького, черемхи звичайної, садового жасмину, тису ягідного, дуба пухнастого, граба європейського. Фітонцидні властивості рослин і їх прояви в різних метеорологічних умовах слід враховувати при озелененні міських територій, особливо місць масового відпочинку, дитячих установ і ін.
У складній і взаємообумовленій системі «рослини – промислове середовище» спостерігається не тільки вплив рослин на навколишнє середовище, але і неминучий зворотний вплив середовища на рослини.
Забруднення атмосфери негативно впливає на зелені насадження, приводячи до порушень фізіологічних і біохімічних процесів, викликаючи ушкодження листя, загальне погіршення існування і навіть загибель рослин. Кожен вид рослин характеризується різною стійкістю до шкідливих сполук. Зазвичай в зоні забруднень одні види рослин сильно пошкоджуються і навіть гинуть,

16
інші – різко знижують продуктивність, треті не мають ознак ушкодження і успішно виконують функцію очищення повітря від шкідливих домішок. Є розбіжності й у стійкості рослин до окремих шкідливих газів, парів і пилу.
Вирощування рослин в зоні підвищеного забруднення повітря призводить до успіху лише тоді, коли рослини здатні переносити без істотного збитку токсиканти в невисоких концентраціях. Проблема стійкості рослин до атмосферних токсикантів останнім часом набуває особливої актуальності і практичну спрямованість. В умовах забрудненої атмосфери недостатньо створювати будь-які зелені насадження, вони повинні бути високостійкими, продуктивними і, найголовніше, служити надійним і ємним фільтром, ефективно очищати повітря від газоподібних і аерозольних домішок.
Міське середовище, в цілому, істотно відрізняється від природних умов, в яких були сформовані і спадково закріплені еколого-фізіологічні особливості деревних рослин. В урбоекосистемах багато рослин, як правило, вимушені пристосовуватися до несприятливих для них екологічних умов – забрудненого атмосферного повітря, недостатнього освітлення, своєрідного фізико-хімічного режиму міських грунтів і інших чинників середовища. Все це призводить у результаті до зниження стійкості рослин, зокрема до появи шкідників і хвороб. Міські насадження, які повинні оздоровлювати урбанізоване середовище, самі при цьому часто потребують захисту. Тому асортимент видів для озеленення крупного промислового міста для зон різного функціонального призначення повинен редагуватися щорічно з врахуванням нових сучасних тенденцій в озелененні і бути представлений декоративними і водночас стійкими до умов урбосередовища видами деревних рослин.
За своїми функціональними ознаками міські зелені насадження підрозділяються на наступні групи:
1) насадження загального користування – до них відносять загальноміські і сільські парки культури і відпочинку, сади житлових районів, сади мікрорайонів, сквери, бульвари, набережні;

17 2) насадження обмеженого користування – це насадження на ділянках шкіл, дитячих установ, житлових і суспільних забудов, спортивних комплексів, установ охорони здоров’я, промислових підприємств;
3) насадження спеціального призначення – розташовані на вулицях, в санітарно-захисних і охоронних зонах, ботанічних і зоологічних садах, на виставках, в розплідниках, квіткових господарствах тощо (Кучерявий, 2005).
Таким чином, насадження на території дитячих майданчиків житлового масиву Покровський м. Дніпро, що виступають об’єктом дослідження в дипломній роботі, є складовою частиною внутрішньо квартального озеленення і тому відносяться до міських насаджень обмеженого користування.

  1   2   3   4   5

скачати

© Усі права захищені
написати до нас