1   2   3   4
Ім'я файлу: 2.РП ТДПр-ПД-2021.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 602кб.
Дата: 26.10.2021
скачати
Пов'язані файли:

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра теорії та історії держави і права факультету № 1
РОБОЧА ПРОГРАМА
навчальної дисципліни «Теорія держави та права»
обов’язкових компонент освітньої програми
першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
262 Правоохоронна дільяність (поліцейські)
Харків 2021

2
ЗАТВЕРДЖЕНО
Науково-методичною радою
Харківського національного університету внутрішніх справ
Протокол від 26.08.2021 № 7
СХВАЛЕНО
Вченою радою факультету № 1
Протокол від 18.08.2021 № 8
ПОГОДЖЕНО
Секцією Науково-методичної ради
ХНУВС з юридичних дисциплін
Протокол від 26.08.2021 № 7
Розглянуто на засіданні кафедри теорії та історії держави і права
(протокол від 16.08.2021 №
8
).
Розробники:
1.
Професор кафедри теорії та історії держави і права факультету
№ 1 ХНУВС, доктор юридичних наук, професор Слинько Д.В.
2.
Професор кафедри теорії та історії держави і права факультету
№ 1 ХНУВС, доктор юридичних наук, професор Калєніченко Л.І.
Рецензенти:
1.
Професор кафедри конституційного і муніципального права
юридичного факультету Харківського національного університету імені
В.Н. Каразіна, доктор юридичних наук, професор В.О. Серьогін.
2.
Завідувач кафедри конституційного і міжнародного права
факультету № 4 Харківського національного університету внутрішніх справ,
доктор юридичних наук, доцент М.І. Марчук.

3
1.
Опис навчальної дисципліни
Найменування
показників
Шифри та назви
галузі знань, код та назва
спеціальності, ступень
вищої освіти
Характеристика
навчальної дисципліни
Кількість кредитів ЕСТS –
_3_
Загальна кількість годин –
_90_
Кількість тем – _11__
____26_цивільна безпека__;
(шифр галузі) (назва галузі знань)
___
262правоохоронна діяльність;
(код спеціальності) (назва спеціальності)
__________
бакалавр
__________
(назва СВО)
Навчальний курс _____1______
(номер)
Семестр ________1_______
(номер)
Види контрою:
1-й семестр - екзамен_
(екзамен, залік)
Розподіл навчальної дисципліни за видами занять: денна форма навчання
Лекції – _22___;
(години)
Семінарські заняття – _22___;
(години)
Практичні заняття – ______;
(години)
Лабораторні заняття – ______;
(години)
Самостійна робота – _46___;
(години)
Індивідуальні завдання:
Курсова робота – ____
(кількість; № семестру)
Контрольна робота – _1; 1;_
(кількість; № семестру)
Реферати – ________
(кількість; № семестру)
заочна форма навчання
Лекції – _10___;
(години)
Семінарські заняття – _10___;
(години)
Практичні заняття – ______;
(години)
Лабораторні заняття – ______;
(години)
Самостійна робота – _70___;
(години)
Індивідуальні завдання:
Курсова робота – ____
(кількість; № семестру)
Контрольна робота – _2; 1;_
(кількість; № семестру)
2.
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою викладання навчальної дисципліни «Теорія держави та права» є підготовка професіоналів, які мають високу правосвідомість та правову культуру, які в наступній діяльності зможуть володіти необхідними знаннями і практичними навичками для вирішення конкретних питань з юриспруденції; здібних самостійно і грамотно орієнтуватись у сучасних трудових відносинах, приймати виважені та обґрунтовані рішення в рамках своєї професійної компетенції.
Основною метою вивчення теорії держави і права є підготовка юриста із широким колом знань основ теорії і практики правового регулювання суспільних відносин. Дисципліна передбачає послідовний та систематичний розгляд основних державно-правових явищ, правових категорій, пов’язаних з діяльності окремих органів державної влади, місцевого самоврядування.
Досягнення мети здійснюється в процесі викладання навчальної дисципліни

4 через вирішення наступних завдань.
Завданнями вивчення дисципліни «Теорія держави та права» є формування у здобувачів вищої освіти як майбутніх працівників поліції знань, вмінь та навичок, які відповідають професійно-кваліфікаційним характеристикам основних посад працівників Міністерства внутрішніх справ
України та завданням, які ставляться перед поліцією на конкретному етапі розвитку українського суспільства.
Міждисциплінарні зв’язки: дисципліна «Теорія держави та права» вивчається на першому курсі, пов’язана з історією держави і права України,
історією держави і права зарубіжних країн, юридичною деонтологією, історією політичних та правових учень, філософією права, галузевими юридичними дисциплінами. Вивчення теорії держави і права – важливий напрямок юридичної освіти. Цей предмет розвиває загальну політичну культуру юриста і дає глибокі знання прикладного характеру, які знадобляться кожному громадянину України як у професійній діяльності, так і поза нею.
В межах теорії держави і права вивчаються основні державно-правові поняття і категорії юриспруденції, якими користуються при викладанні галузевих дисциплін. Цим визначається провідна методологічна роль теорії держави і права по відношенню до історико-правових, галузевих та інших юридичних дисциплін.
Очікувані результати навчання: у результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен
знати:
1) на понятійному рівні: основи теоретико-правових положень, що стосуються виникнення, становлення, розвитку та функціонування держави і права; основи юридичних понять і категорій;
2) на фундаментальному рівні: особливості державно-правових явищ та основних юридичних понять і категорій; соціальне призначення, місце і роль
Національної поліції у політичній системі і громадянському суспільстві;
3) на практично-творчому рівні: правові основи тлумачення норм права; особливості застосовування правових приписів при виконанні своїх службових повноважень; основні принципи законності та правопорядку у суспільстві; форми і методи поширення правових знань серед населення; форми та порядок надання правової допомоги громадянам;
вміти:
1) на репродуктивному рівні: відтворювати основні поняття та категорії дисципліни;
2) алгоритмічному рівні: довільно використовувати засвоєні знання для правильного формулювання складних юридичних понять і категорій з подальшим їх використанням при вивченні галузевих дисциплін; вірно тлумачити норми права; безпомилково застосовувати правові приписи при виконанні своїх службових повноважень;
3) на евристичному рівні: на основі засвоєння загальнотеоретичних знань про державно-правові явища вміти з наукових позицій давати їм правильну оцінку, розкривати їх дійсну сутність, розуміти соціальне призначення, місце і

5 роль у політичній системі і громадянському суспільстві; знаходити шляхи розв’язання задач, що виникають у працівника поліції під час поширення правових знань серед населення, формування у громадян поваги до права і закону;
4) на творчому рівні: переосмислювати наявні знання стосовно нових фактів; адаптувати раніше отримані знання, вміння та навички до змінних умов та нестандартних ситуацій; самостійно вести експериментальну, науково- дослідницьку діяльність.
Програмні компетентності, які формуються при вивченні навчальної
дисципліни:
Загальні компетентності
(ЗК)
ЗК-1
Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК-2
Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК-5
Здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями.
ЗК-10
Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського
(вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
ЗК-11
Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності
і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
Спеціальні (фахові,
предметні) компетентності
(СК)
СК-1
Усвідомлення функцій держави, форм реалізації цих функій, правових основ правоохоронної діяльності; дотримання освноних принципів реалізації правоохоронної функції держави.
СК-3 Здатність професійно оперувати

6 категоріально понятійним апаратом права і правоохоронної діяльності.
СК-4
Здатність до критичного та системного аналізу првових явищ і застосування набутих знань та навичок у професійній діяльності.
СК-5
Здатність самостійно збирати та критично опраьовуати, аналізувати та узагальнювати правову інформацію з різних джерел.
Програмні результати
навчання
ПРН.11
Знати і розуміти сучасні правові доктрини, цінності та принципи функціонування національної правової системи.
3.
Програма навчальної дисципліни
ТЕМА № 1. «Теорія держави і права як наука та навчальна
дисципліна».
Предмет теорії держави та права як гуманітарної науки та навчальної дисципліни.
Місце теорії держави і права в системі гуманітарних наук та навчальних дисциплін.
Теорія держави і права в системі інших юридичних наук та навчальних дисциплін. Зв’язок теорії держави і права та юридичної практики.
Методологія теорії держави та права. Прийоми та засоби дослідження у пізнанні державно-правових явищ. Логічні прийоми загальнотеоретичного пізнання держави і права (аналіз, синтез, індукція, дедукція тощо).
Функції теорії держави та права. Методологічна, гносеологічна, евристична, онтологічна, прогностична, ідеологічна, політична та інші функції теорії держави і права. Напрямки розвитку науки теорія держави і права. Розуміння відносної відокремленості напрямків “теорії держави” і
“теорії права”.
ТЕМА № 2. «Походження держави і права».
Організація влади у первісному суспільстві. Особливості внутрішньої структури первісного суспільства.
Специфіка виникнення європейських держав. Особливості виникнення східних держав.
Відмінність влади первісного суспільства від публічної влади в державі.
Наукові концепції (теорії) виникнення держави. Патріархальна, теологічна, договірна, насилля, психологічна, органічна, історико- матеріалістична тощо.

7
Нетрадиційні теорії походження держави. Іригаційна, криміногенна, космологічна тощо. Загальні тенденції та закономірності виникнення держав.
Виникнення права. Відмінність права від соціальних норм первісного ладу.
Поняття держави та її основні ознаки. Функціональне призначення елементів держави: населення (об’єднання суспільства), територія, публічно- політична влада, апарат державної влади, апарат державного примусу, податкова система, система законодавства.
Внутрішня і зовнішня сторони суверенітету як ознаки держави.
Національний суверенітет і право націй на самовизначення.
Основні теорії розвитку держави. Елітарна, технократична, плюралістичної демократії, конвергенції та ін.
Типологія держав. Цивілізаційний та формаційний підходи до типології держави. Особливості держав у межах одного типу.
Характеристика особливостей держав рабовласницького, феодального, буржуазного соціалістичного та постсоціалістичного суспільства.
Сутність держави та її еволюція у процесі історичного розвитку та функціонування. Держава соціально-демократичної орієнтації.
ТЕМА № 3. «Форма держави».
Поняття форми держави. Її структура та основні риси.
Форми державного устрою. Унітарна держава, її основні ознаки.
Автономія в унітарній державі. Україна як унітарна держава.
Федеративна держава, принципи її утворення та правова основа.
Взаємовідношення між федеральними органами державної влади і органами влади суб’єктів федерації. Види федерацій.
Конфедерація: поняття та ознаки. Історична доля конфедерації.
Співдружність держав (регіональні, економічні, політичні, військові та інші союзи, асоціації, об’єднання тощо), їх відміна від унітарної та федеративної держави .
Форма правління. Особливості класифікації форм державного правління. Види монархічних форм правління. Сучасні види монархії.
Особливості абсолютних та обмежених монархій.
Види республіканських форм правління (управління) (парламентська, президентська, змішана республіка), критерії їх розрізнення. Форма правління в Україні.
Державний (політичний) режим: поняття, види. Демократичний політичний режим: поняття, різновиди, основні ознаки. Сутність народовладдя. Основні форми та інститути демократії. Антидемократичний режим: поняття, основні ознаки, різновиди. Тоталітарна та авторитарна форми державного політичного режиму.
ТЕМА № 4. «Механізм та функції держави».
Поняття механізму держави. Державні органи, державні установи,

8 державні підприємства, державні організації, їх місце і роль у механізмі держави. Недержавні (комерційні) організації: специфічні риси їх функціонування у механізмі держави.
Поняття державного органу, його ознаки і поняття. Система державних органів в України.
Поняття та класифікація функцій держави. Функції сучасної
Української держави та її державних органів.
Правові форми здійснення державою своїх функцій. Правотворча, правозастосовна, судова, контрольно-наглядова та установча правові форми діяльності держави.
Співвідношення системи державних органів та органів місцевого самоврядування в Україні.
ТЕМА № 5. «Правова держава. Держава як організація влади в
суспільстві. Громадянське суспільство».
Історія виникнення теорії правової держави. Етапи розвитку ідеї правової державності.
Поняття та основні ознаки правової держави. Принцип розподілу державної влади на виконавчу, законодавчу і судову.
Україна як демократична держава. Демократизація громадського і державного життя. Поняття і роль опозиції в парламенті і громадянському суспільстві.
Україна як правова держава. Принцип верховенства права і відповідності йому закону. Конституційне забезпечення принципу розподілу влад. Взаємна відповідальність держави і людини. Система стримувань та противаг, передбачена Конституцією України.
Україна як соціальна держава. Державна політика соціальної безпеки.
Державна влада і забезпечення соціальної злагоди у суспільстві.
Поняття громадянського суспільства та його основні ознаки. Умови формування громадянського суспільства. Сутність громадянського суспільства як фундаменту формування правової державності. Взаємодія громадянського суспільства і держави.
Поняття, структура та сутність політичної системи. Місце держави в політичній системі суспільства. Державна влада, політичні партії, комерційні і некомерційні об’єднання громадян, правова основа їх взаємодії.
Співвідношення державної влади з іншими видами соціальної влади.
Держава і влада церкви. Державна влада і влада засобів масової інформації.
ТЕМА № 6. «Поняття права. Норма права».
Об’єктивне (позитивне) право та його ознаки. Цінність права.
Нормативність, системність, формальна визначеність, вольовий характер, загальна обов’язковість, гарантованість державою. Об’єктивне та суб’єктивне право. Природне та позитивне право. Соціальна справедливість, свобода та їх міра як сутність права.
Соціальне призначення та функції права. Загально-соціальні (виховна,

9
інформаційна, орієнтаційна, оцінювальна) та спеціально-соціальні
(юридичні) функції права (регулятивно-статична та регулятивно-динамічна, охоронна).
Право та демократія. Правове регулювання форм та інститутів демократії. Роль права у розвитку демократії як засобу здійснення народовладдя.
Принципи в праві: їх поняття та класифікація. Загально-правові та міжгалузеві принципи. Принцип верховенства права в суспільстві і державі.
Право та закон: їх співвідношення. Втілення загальнолюдських цінностей в загально-правових принципах права.
Роль принципів права у правотворчості, та правозастосуванні.
Поняття норми права та її основні ознаки. Загальний характер, формальна визначеність, загальна обов’язковість, примусовість, гарантованість норми права.
Види норм права. Регулятивні і охоронні норми права. Дозволяючи
(уповноважуючи), зобов’язуючи, забороняючи норми права. Матеріальні й процесуальні норми права: їх взаємозв’язок і відмінність. Класифікація норм права за рівнем їх нормативності: норми-цілі, норми-дефініції, норми- принципи та ін. Колізійні норми. Значення класифікації норм права для їх ефективної реалізації.
Структура норми права. Гіпотеза, диспозиція, санкція (прості, складні, абсолютно та відносно визначені). Структура регулятивних та охоронних норм права.
Способи викладу правових норм у статтях нормативно-правових актів
(прямий, посилковий (відсильний) і бланкетний, казуїстичний, абстрактний).
Співвідношення норми права та статті нормативно-правового акту.
ТЕМА № 7. «Джерела права. Нормотворчість».
Поняття форми (джерела) права. Значення фломи (джерела) права в правовому регулюванні суспільних відносин.
Основні історичні форми (джерела) права: поняття, види. Правовий
(судовий, адміністративний) прецедент. Прецедент Європейського Суду з прав людини та його місце в правовій системі України. Правовий звичай: основні ознаки та особливості. Нормативно-правові договори: міжнародні, типові, а також інші (господарські, страхування тощо). Правова доктрина
(положення юридичної науки, наукові коментарі до текстів законодавства тощо).
Нормативно-правовий акт: поняття та ознаки.
Закон як акт вищої юридичної сили. Класифікація законів в Україні.
Конституція держави
– основа правової системи суспільства.
Співвідношення права та верховенства закону.
Система підзаконних нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти глави (Президента України) держави. Правові акти уряду (Кабінету
Міністрів України). Юридичні акти міністерств та центральних відомств, їх види та юридична природа. Нормативно-правові акти місцевих органів

10 державної влади та органів місцевого самоврядування. Локальні нормативні акти (підприємств, установ, організацій). Акти Конституційного Суду
України, їх юридична природа.
Чинність нормативно-правових актів: у часі (вступ в силу, призупинення та припинення дії нормативно-правового акту), пряма, зворотня і переживаючи дії. Чинність нормативно-правових актів у просторі
(територіальний та міжтериторіальний принципи). Чинність нормативно- правових актів за колом осіб.
Поняття і основні ознаки нормотворчості (організаційно-методичний аспект, інтелектуальна та вольова сторони, творчий характер, фінансове та матеріальне-технічне забезпечення).
Види (класифікація) нормотворчості. Нормотворчість державних органів. Санкціонована правотворчість. Делегована нормотворчість: її переваги і недоліки. Первинна, поточна та кодифікаційна нормотворчість.
Принципи нормотворчої (законодавчої) діяльності в Україні.
Законодавчий процес. Законодавча ініціатива (право законодавчої
ініціативи та форми її реалізації). Основні стадії законодавчого процесу.
Регламент законодавчого процесу. Оприлюднення та набуття чинності нормативно-правових актів (законів) за законодавством України.
Підзаконна нормотворчість: поняття та ознаки, види. Підзаконний норматворчий процес.

  1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас