Ім'я файлу: Країнознавство.docx
Розширення: docx
Розмір: 64кб.
Дата: 30.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
ЗАТВЕРДЖУ2.docx
Алгоритм заповнення реквізитів податкової накладної.doc
Розширення: docx
Розмір: 64кб.
Дата: 30.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
ЗАТВЕРДЖУ2.docx
Алгоритм заповнення реквізитів податкової накладної.doc
Академія адвокатури України
Кафедра прав людини, міжнародного та європейського права
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Країнознавство
Галузь знань: 08 Право, 29 Міжнародні відносини
Спеціальність: 081 Право; 082/293 Міжнародне право
Київ – 2019
Робоча програма навчальної дисципліни «Країнознавство» для студентів спеціальності 081 Право; 082/293 Міжнародне право
Розробник: кандидат економічних наук, доцент кафедри прав людини, міжнародного та європейського права Головаш Богдан Едуардович
Робоча програма обговорена і затверджена на засіданні кафедри прав людини, міжнародного та європейського права Академії адвокатури України (протокол від «18 » вересня 2019 року №2).
Передмова
У сучасному світі спостерігаються нова хвиля загострення боротьби між протилежними тенденціями розвитку суспільства. З одного боку, поширюються глобалізаційні процеси, які охоплюють усі сфери людської діяльності, розвиваються процеси міжнародної інтеграції. З іншого – наростають локалізаційні дезінтеграційні процеси, які відбуваються паралельно з глобалізацією та інтеграцією. Саме у такий єдності й боротьби цих протилежностей і проходить розвиток народів і країн у наш час.
Країнознавство – це фундаментальна комплексна дисципліна, яка вивчає соціально-економічні, соціокультурні, політичні та правові особливості окремих регіонів і країн світу. Вивчення курсу передбачає опанування значним масивом фактичних відомостей про країни світу, їх географічне розташування, адміністративний та політичний устрій, економіку тощо. Знання з курсу країнознавства є необхідною умовою для набуття професійних знань з міжнародного права, міжнародної економіки та міжнародних відносин у подальшому, підвищує загальну, політичну та правову культуру студентів.
Саме тому навчальна дисципліна «Країнознавство» виступає як одна з провідних для цілісного розумінні процесів, які відбуваються у сучасних міжнародних відносинах.
Даний навчально-методичний комплекс написано з урахуванням відповідних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо запровадження передових технологій у освітній процес вищих навчальних закладів України.
Програма цієї навчальної дисципліни включає:
- структуру і зміст програми навчального курсу;
- словник основних термінів;
- перелік рекомендованої літератури;
- тематика рефератів;
- індивідуальні завдання;
- тестові завдання;
- відомості щодо змісту заліку;
- орієнтовні змістові рекомендації для самостійної роботи.
І. Опис навчальної дисципліни
| Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни |
| денна форма навчання | ||
| Кількість кредитів - 2 | Спеціальність: 081 Право; 082/293 Міжнародне право | Нормативна |
| | ||
| Модулів – 2 | | Рік підготовки: |
| Змістових модулів –2 | 1-й | |
| | Семестр | |
| Загальна кількість годин - 120 | 2-й | |
| Лекції | ||
| Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 40 самостійної роботи студента – 80 | Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр | 30 год. |
| Семінарські | ||
| 10 год. | ||
| Самостійна робота | ||
| 80 год. | ||
| | ||
| Вид контролю: залік | ||
| | ||
| |
Мета і завдання дисципліни
Мета вивчення дисципліни “Країнознавство” – сформувати у студентів теоретичні знання і практичні навички у сфері знань про країни та регіони світу, що передбачає ознайомлення із значним масивом даними щодо природи, населення, господарства, культури та соціально-політичної організації окремих держав і регіонів світу.
У результаті вивчення курсу “Країнознавство” студенти повинні
знати:
· критерії класифікації країн і регіонів світу;
· головні фактори, що впливають на рівень розвитку економіки держави;
· основні етапи історії розвитку країн і регіонів світу;
· основні елементи соціально-економічної карти світу;
· основні елементи політико-правової карти світу; уміти:
· визначати особливості економічного розвитку країни чи регіону світу;
· оцінювати геополітичне становище країни чи регіону у світі;
· характеризувати елементи політичної та правової системи країн і регіонів світу;
· аналізувати взаємозв’язок економічних, політико-правових і культурних факторів у розвитку держав і регіонів світу.
уміти:
· визначати особливості економічного розвитку країни чи регіону світу;
· оцінювати геополітичне становище країни чи регіону у світі;
· характеризувати елементи політичної та правової системи країн і регіонів світу;
· аналізувати взаємозв’язок економічних, політико-правових і культурних факторів у розвитку держав і регіонів світу.
Програмні результати навчання: ПРН-1: Мислити абстрактно й аналітично, синтезувати загальні знання насамперед із предметної області для досягнення цілей професійної діяльності, швидко розуміти професійні завдання, оцінювати їхню складність. ПРН-4: Визначати міжнародно-правову ситуацію, використовувати різні джерела безпосередньої й опосередкованої інформації для з’ясування потрібних обставин і фактів, надання міжнародно-правової оцінки подіям міжнародних відносин, застосовувати одержані знання й уміння з міжнародних відносин, міжнародного та національного права при вирішенні практичних завдань. ПРН-6 Визначати політичні, дипломатичні, іміджеві, суспільні, економічні й інші ризики, пов’язані з заходами міжнародно-правового характеру, взаємодіяти з фахівцями відповідних галузей при підборі засобів мінімізації таких ризиків.
ІІ. СЛОВНИК
Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).
Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.
Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (самостійна робота, контрольна робота, тест тощо).
Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові. Повноцінне оволодіння кожним змістовним модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань на лекційних заняттях, практичних завдань і відбувається під час аудиторної та самостійної роботи згідно з навчальним планом або за індивідуальним графіком роботи студента.
Поточний контроль – оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.
Модульний контроль - форма контролю, у якому підбивається підсумок роботи студента впродовж модуля. Результатом модульного контролю є модульна оцінка.
Модульна оцінка – бальна оцінка (абсолютна), яку отримав студент у результаті контролю за виконанням усіх видів робіт (теоретичних, практичних, самостійних), віднесених до відповідного модуля.
Екзамен – форма підсумкового контролю засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період, відповідно до навчального плану.
Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.
Семінарське заняття – форма навчального заняття, за якої викладач організує дискусію щодо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань, вирішують задачі, розв’язують тести тощо. Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою.
Індивідуальна робота студента – форма організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.
Індивідуальне завдання – форма організації навчання, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.Індивідуальні завдання студенти виконують самостійно під керівництвом викладачів.
Самостійна робота студента – основний засіб засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача. Самостійна робота студентів забезпечується навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи теми (підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій). Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися в бібліотеці, комп’ютерних класах, навчальних кабінетах, а також в домашніх умовах.
ІІІ. ЗМІСТ КУРСУ
Змістовий модуль 1.
Тема 1. Країнознавство як наука
Країнознавство як комплексна наука про країни світу. Об’єкт та предмет вивчення країнознавства. Актуальність вивчення країн в сучасних політичних та економічних умовах. Принципи знань про країну (державу).
Розмаїтість підходів до країнознавства. Методи країнознавчих досліджень. Поняття політико-територіальної одиниці та її види (держави, колонії). Систематизація різноманітних даних щодо природи, населення, господарства, культури та соціально-політичної організації країн світу. Функції країнознавства: гносеологічна, аксіологічна, описова, інформаційна, методологічна, науково-дослідницька, прогностична, практична тощо. Зв’язок з іншими науками.
Виникнення й еволюція країнознавства Основні наукові школи країнознавства.
Теорії та концепції держав. Географічний детермінізм. атлантизм, мондіалізм, євразійство.
Закономірності й принципи країнознавства.
Рекомендована література: [9; 24; 26; 27; 31; 44]
Тема 2. Просторово-територіальна організація держав світу. Основні аспекти характеристики країни
Основні складові країнознавчих характеристик. Поняття про економіко- та політико-географічне положення країни. Типовий план країнознавчої характеристики регіону та країни.
Соціально-економічна та політико-правова карта світу. Система критеріїв, що покладені в основу економіко-географічної регіоналізації світу.
Склад території у країнознавстві: склад території країни, параметри території країни, державні кордони. Географічне положення країн. Поняття простір і територія, країна і держава. Поняття регіон, район в країнознавстві та відмінності між ними.
Відмінність природних умов та природно-ресурсного забезпечення для різних типів країн. Історично-суспільний характер впливу природних умов та ресурсів.
Історія розвитку території. Сучасна політична карта світу як динамічна модель. Історичні періоди та етапи формування політичної карти світу.
Країнознавча характеристика змін на політичній карті світу на окремих етапах: стародавній, середньовічний, новий, новітній.
Прогнозні зміни у процесі розвитку політичної карти світу.
Рекомендована література: [9; 20; 24; 26; 31; 45]
Тема 3. Політична карта світу
Поняття “політична карта світу”. Політичний простір.
Політичні кордони. Означення політичних кордонів. Походження, типологія та функція кордонів. Дослідження кордонів окремої країни. Етапи визначення кордону. Делімітація та демаркація. Проблеми кордонів у державах світу.
Значення сусідського положення, сучасне транскордонне співробітництво.
Регіональна політика. Політико-територіальні утворення. Залежні країни і території. Анклави і ексклави.
Політико-територіальні утворення з різним міжнародним правовим статусом.
Адміністративно-територіальний поділ у державах світу. Форми правління в державах світу. Форми державного устрою в державах світу. Класифікація держав за формою правління (монархії, республіки, країни Британської Співдружності), формою адміністративного устрою (унітарні і федеративні), політичного режиму (демократичні, авторитарні, тоталітарні).
Рекомендована література: [9; 24; 28; 26; 31; 34; 40; 46]
Тема 4. Типологія, класифікація, регіоналізація країн світу.
Сутність класифікації, типології та регіоналізації. Критерії типології країн світу. Складність та суперечності типології країн світу за політичними, соціально-економічними та системними критеріями. Сучасні типологічні схеми країн світу.
Особливості та основні критерії регіоналізації світового політичного простору. Суперечності географічного та політологічного підходів. Схеми регіоналізації країн світу. Регіоналізація Європи.
Суть та основні схеми класифікації країн світу. Класифікація держав за абсолютним розміром ВНП, доходом на душу населення, рівнем розвитку науки і техніки, місцем у МПП тощо. Особливості сучасної політико-правової карти світу.
Форми міжнародної економічної інтеграції та їх особливості: преференційні торгові угоди; зона вільної торгівлі; митний союз; спільний ринок; економічний союз; політичний союз.
Поняття і класифікація основних міжнародних організацій. Глобальні міжнаціональні міжнародні організації (ООН, Світовий банк, СОТ). Політичні та військові блоки (НАТО, АНЗЮС, АНЗЮК, ОАЄ, ОАД). Економічні об’єднання (ОПЕК, ОЕСР, ЄАВТ, АТЕС, НАФТА тощо).
Рекомендована література: [1; 22; 32; 40; 41; 44; 45]
Тема 5. Геополітика
Поняття геополітики, основні підходи до його визначення. Співвідношення змісту понять «геополітика», «світова політика», «міжнародна політика», «зовнішня політика», «світовий політичний процес».
Геополітика: наука, політична практика й ідеологія. Геополітика в системі суспільних наук, зв'язок із теорією міжнародних відносин і політологією. Закони геополітики. Основні геополітичні чинники, еволюція їхнього співвідношення.
Основні категорії геополітики. Простір, територія та контроль над ними. Політичний простір та геополітичне поле. Теорія стратегічних кордонів. Буферна держава: визначення, покликання та ознаки.
Національні інтереси та їх різновиди. Американська традиція у визначенні поняття національного інтересу. Особливості європейського підходу до вивчення поняття національного інтересу.
Національна безпека та її геополітичні виміри. Складові безпеки території. Територіальні суперечки та територіальні претензії: спільне й відмінне.
Механізм реалізації державних інтересів та його складові. Сила та могутність держави. Територіальна експансія, окупація та гуманітарна інтервенція.
Баланс сил як поняття геополітики. Політика рівноваги та її різновиди.
Рекомендована література: [ 4; 11; 12; 13; 24; 28; 35].
Тема 6. Поняття про геостратегію. Геополітичні проблеми безпеки і стабільності у світі
Світовий порядок і міжнародна безпека. Національна безпека як складова національного інтересу держави. Поняття і структура національної безпеки. Еволюція співвідношення елементів безпеки: зростання ролі і значення невоєнних факторів. Співвідношення національної, міжнародної і глобальної безпеки. Безпека і співробітництво. Інституціоналізація міжнародної безпеки - від військових союзів до глобальних міжурядових організацій (МПО). Поняття колективної безпеки. Умови, необхідні для її створення, і проблеми, що виникають на шляху її реалізації. Основний парадокс системи колективної безпеки: антиномія Макіавеллі і Канта.
Європа в сучасних геополітичних концепціях. Єдина Європа та її моделі. Геополітична ситуація в сучасній Європі. Західні учені про головні загрози Європі. Сценарії майбутнього Європи
Криза світового політичного порядку як прояв змін у міжнародному співтоваристві. Поняття міжнародно-політичної кризи. Зв'язок загальної соціально-економічної та міжнародно-політичної кризи, міжнародні кризи і міжнародні конфлікти. Криза у відносинах між «полюсами» сили (Карибська криза) і «центрами» сили (Близькосхідна криза середини 90-х pp.). Сучасні геополітичні кризи. Наслідки міжнародно-політичних криз для світової політики.
Стабільність, управління в період кризи та інтервенції. Нові технології та їх вплив на геостратегію.
Рекомендована література: [ 4; 11; 12; 13; 24; 28; 35].
Змістовий модуль 2.
1 2 3 4