Прототипування інтерфейсу з користувачем.
Прототипування — це етап процесу розробки ІС, що полягає у створенні прототипу — макета («чорнової», пробної версії) системи з базовою функціональністю з метою перевірки придатності запропонованих концепцій, архітектурних та/або технологічних рішень, а також подання системи замовнику для оцінювання на ранніх стадіях її життєвого циклу. За результатами аналізу прототипу приймають рішення щодо подальшої розробки.
Розрізняють такі типи прототипування:
— швидке (rapid prototyping, throw away prototyping) — у найкоротші терміни створюється прототип, який жодним чином не ввійде до складу готової системи.
— еволюційне (evolutionary prototyping, breadboard prototyping) — послідовне створення макетів, що поступово наближаються до реальної готової системи.
— інкрементальне — кінцевий продукт створюється як сукупність відокремлених прототипів, що зрештою об’єднуються в готову систему;
— екстремальне — процес розробки, найчастіше — Webдодатків.
Для розробки прототипів застосовують методи розробки динамічних систем (Dynamic systems development method, DSDM), операційного прототипування (Operational prototyping), розробки еволюційних систем (Evolutionary systems development), еволюційної швидкої розробки (Evolutionary rapid development, ERD), Scrum.
Діаграми процесів BPMN.
Діаграми процесу – це візуалізації послідовного процесу будь-якого типу. Вони зазвичай створюються як блок-схеми, де фігури, які відображають етапи процесу, поєднані стрілками, що означають наступний етап.
Модель та нотація бізнес-процесів є стандартом для моделювання бізнес-процесів що надає графічну нотацію для визначення бізнес-процесу у вигляді "Діаграми бізнес-процесу" (Business Process Diagram, BPD). Така діаграма ґрунтується на представлені бізнес-процесу у вигляді блок-схеми, що семантично схожа на діаграму діяльності.
Метою BPMN є підтримка моделювання та управління бізнес-процесами. При чому єдина модель бізнес-процесу повинна бути зрозумілою для всіх користувачів (зацікавлених осіб). Тим не менше, нотація дає можливість визначати складну семантику бізнес-процесів. Для спрощення розуміння та використання стандарту пропонуються розбити елементи нотації на два рівні: базових елементів нотації та елементи, що дають можливість визначити всі (технічні) деталі бізнес-процесу.
Діаграми станів вUML
Діаграми станів – відображають всі можливі стани, в яких може знаходитися конкретний об’єкт (клас), а також зміни станів об’єкта, що відбуваються внаслідок впливу деяких подій на об’єкт.
Для побудови діаграм станів використовуються:
стани - піктограми із вказанням діяльності, яка виконується в даному стані „виконати/діяльність”;
переходи – позначаються стрілками, та мають мітки, синтаксис яких складається з декількох частин, кожна з яких є необов’язковою:
Подія(Аргументи)[СторожеваУмова]/Дія ^Ціль.Переслана подія(Аргументи).
Організація пошуку інформації в Інтернет. Пошукові агенти.
Пошук інформації в мережі Інтернет ─ це не тільки пошук у web – просторі, але й у інших типах ресурсів мережі.
Основними об’єктами, які можна використовувати при виконанні пошуку, є гіпертекстова система WWW, система телеконференцій, електронна пошта, бази даних, списки розсилки, пошукові системи тощо. Але й після проведення пошуку та отримання результатів потрібен контроль за достовірністю отриманої інформації.
В Internet вже досить давно використовують так звані метапошукові служби. Таки служби не мають власної бази даних, а просто передають запит декільком звичайним пошуковим службам і, після цього, систематизують всі знайдені посилання.
Крім метапошукових систем можна використовувати спеціальні програми пошуковіагенти, які шукають інформацію одночасно по кількох пошукових службах, як і мета пошукові служби. Тобто подають запит одночасно кільком пошуковим машинам, а результати збираються в одне ціле і сортують. Пошукові агенти мають ряд переваг над мета пошуковими службами, серед них :
· опитування одночасно великої кількості пошукових служб, інколи до кількох сотень;
· гнучке керування передаванням запитом з вказанням максимального часу очікування відповіді, кількості одночасно встановлених з’єднань і т.д.;
· можливість збереження результатів пошуку з можливістю обновлення;
· перевірка доступності знайдених посилань і завантаження сторінок для автономного вивчення;
· можливість додаткової перевірки знайдених документів.
Основна перевага пошукових агентів полягає в тому, що всі вище перераховані дій виконуються автоматично, а також в тому, що для обробки посилань та документів завантажуються відразу декілька процесів. За рахунок цього оптимально використовується Internet – канал і затрати часу різко зменшуються.
Пошукові служби відрізняються як за кількісними ( об’єми охоплення, глибина пошуку), так і за якісними( можливості використання логічних запитів, фільтрація результатів) характеристиками.
Умовно пошукові служби можна поділити на дві групи :
1. Пошукові машини (власне пошукові служби) ; З російських пошукових машин можна відзначити Яndex і Rambler.
2. Пошукові каталоги − кожна служба має свою базу даних (каталог) Web- сторінок і пошук здійснює в своїй базі. До найбільш популярних пошукових каталогів відноситься Yahoo! Будь-яка пошукова служба це дуже складний програмно-апаратний комплекс. Для більшості пошукових служб спілкування ведеться англійською мовою, хоча на сьогодні вже немалий процент служб використовує для цього національні мови. Більшість західних пошукових служб не підтримує кирилиці і тому, для пошуку інформації східнослов’янськими мовами їх взагалі використовувати неможливо. Інша велика проблема таких служб ¾ особливості російського і українського словотворення, одне і те ж слово тут може мати дуже багато форм.
Класифікація інформаційних систем.
Різноманітність сфер і форм застосування сучасних інформаційних технологій породжує різноманітність способів їх класифікації.
За масштабністю інформаційні системи поділяються на такі групи:
o одиничні;
o групові;
o корпоративні;
o глобальні.
Одиничні ІС (рис.6.1) реалізуються, як правило, на автономному персональному комп'ютері без використання комп'ютерної мережі. Така система може містити декілька простих додатків із спільним інформаційним фондом. Подібні комплекси можуть бути створені за допомогою таких локальних систем управління базами даних як Clipper, FoxPro, Paradox, MS Access тощо. Наприклад, "ІС: Бухгалтерія", АРМ.
Групові ІС орієнтовані на колективне використання інформації і найчастіше будуються на базі локальної обчислювальної мережі. При розробці таких додатків найчастіше використовуються сервери баз даних (SQL-сервери) для робочих груп. Серед найбільш відомих таких серверів є Oracle, InterBase, Sybase, тощо.
Корпоративні ІС призначені для великих компаній і можуть підтримувати територіально віддалені вузли і мережі. Як правило, вони мають ієрархічну клієнт-серверну структуру зі спеціалізацією серверів. При розробці таких систем можуть використовуватись ті ж сервери баз даних, що й при розробці групових ІС. Для корпоративних систем найбільш поширеними є сервери Oracle, DB2, Microsoft SQL Server.
Глобальні ІС охоплюють територію держави чи континенту. Прикладом такої інформаційної системи є глобальна мережа Інтернет.
За сферою застосування інформаційні системи можна умовно поділити на чотири групи:
o системи обробки трансакцій (операцій з базою даних) - призначені для ефективного відображення предметної області в будь-який момент часу (OLTP - OnLine Transaction Processing);
o системи підтримки прийняття рішень - за допомогою комплексу запитів здійснюється аналіз даних в різних аспектах: часових, просторових, і т.п.;
o інформаційно-довідкові системи базуються на гіпертекстових документах і мультимедійних засобах. Найбільший розвиток такі системи отримали в мережі Інтернет;
o офісні інформаційні системи - призначені для перетворення паперових документів в електронні, автоматизації діловодства і управління документообігом.
За способом організації автоматизовані ІС можуть бути класифіковані наступним чином: на основі архітектури файл-сервер; на основі архітектури клієнт-сервер; на основі багаторівневої архітектури; на основі Інтранет-технологій.
За рівнем або сферою діяльності:
o державні;
o територіальні (регіональні);
o галузеві;
o підприємств або установ;
o технологічних процесів.
Державні ІС призначені для вирішення господарських проблем країни на базі використання обчислювальних комплексів та економіко-математичних методів. Наприклад:
1. автоматизована система державної статистики - основне джерело статистичної інформації;
2. автоматизована система планових розрахунків (Міністерство економіки України);
3. державна інформаційна система фінансових розрахунків (Міністерство фінансів України)
За типом підтримки, яку вони забезпечують в організації управління, системи можуть бути поділені на такі групи:
o системи обробки операцій, які реєструють та обробляють дані, одержані внаслідок ділових операцій. Воно може проводитись або способом пакетного оброблення даних, або в масштабі реального часу;
o автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУТП), що приймають рішення з типових питань, таких, як управління виробничим процесом;
o системи співробітництва на підприємстві, які використовують комп'ютерні мережі для забезпечення зв'язку, координації та співробітництва відділів і робочих груп, що беруть участь у процесі;
o інформаційні менеджерські системи - системи забезпечення менеджменту, що продукують заздалегідь визначені звіти, подають відображення даних і результати вжитих заходів на періодичній чи винятковій основі або за запитом;
o системи підтримки прийняття рішень - ІС, які використовують моделі прийняття рішень.
Діаграми взаємодії BPMN.
Діаграми взаємодій - можуть додатково відображати повідомлення, що передаються між учасниками. Учасники можуть відображатися у вигляді чорних квадратів або з процесами всередині.
Процеси взаємодії між персоналом та клієнтами піцерії
Сутності в UML.
Entity – сутність – використовується для представлення сутностей реального світу, або внутрішніх елементів системи, які не залежать від додатків;
В UML визначено чотири типи сутностей :
структурні сутності: клас (Class), інтерфейс (Interface), кооперація (Сollaboration), прецедент (Use case), активний клас (Active class),компонент (Component), вузол (Node), актор (Actor), сигнал (Signal), утиліта (Utility, вид класів), процес (Process).
сутності поводження (Behavioral things): взаємодія (Interaction),автомат (State machine);
сутності, що групують, - пакет (Packages);
анотаційні сутності - примітка (Note).
Характеристика основних функцій і задач ІС управління виробництвом.
До основних функцій управління належать: планування, організація, мотивація та контроль.
Процес планування визначає виробничі завдання, норми і нормативи витрачання ресурсів на одиницю продукції, кошториси витрат на виробництво в розрізі виробничих підрозділів підприємства, фінансові результати господарської діяльності.
План або прогноз для підприємства відіграє значну роль, показує ту мету, до якої прагне підприємство. При відсутності детально розробленого плану апарат управління не може дати оцінку досягнутому фактичному рівню використання ресурсів, випуску та реалізації продукції, отримання фінансового результату.
Служба планування, укомплектована кваліфікованими спеціалістами, має бути на кожному підприємстві і повинна займатися стратегією його розвитку. Стратегія, закладена в конкретні плани, програми, розроблені з урахуванням можливих змін в господарській діяльності, – основа успішного управління, відтак і виживання підприємства.
Організація є процесом, який направлений на найбільш оптимальне сполучення ресурсів – матеріальних, енергетичних, трудових, фінансових, інформаційних у виробничому процесі. Ефект організації проявляється у вдалому поєднанні всіх видів ресурсів та їх раціональному використанні. Тому значна частина робочого часу апарату управління використовується для організації виробничого процесу.
Мотивація, як елемент управління, направляється на прийняття рішень та підкріплення їх наказами, інструкціями, вказівками з приводу використання живої праці та матеріальних ресурсів, передбачає підпорядкування та субординацію між членами колективу. Для цього працівники наділяються розпорядчими та виконавчими функціями.
Мотивація передбачає розробку положень про винагороду за досягнення в праці. Преміальна система оплати праці повинна бути направлена на сприяння росту продуктивності праці, зниження витрат на виробництво, підвищення якості продукції.
Контроль в загальному розумінні виступає як інструмент, який забезпечує всі ланки апарату управління інформацією про стан об’єкта управління. Контрольна діяльність полягає в розробці норм функціонування системи і узгодження з плановими завданнями, створенні системи інформації, виявленні відхилень від норм функціонування, порівнянні фактичних показників з їх плановими значеннями, здійсненні необхідного впливу на людей, які мають відношення до контрольної ситуації, прийняття рішень.
Характеристика етапів розвитку інформаційних систем.
В ІС 1го покоління, Data Processing System – DPS (“Системи обробки даних”), а у вітчизняній “Автоматизовані системи управління (АСУ)” - для кожної задачі окремо готувалися дані і створювалася матем модель. Такий підхід зумовлював інформац надмірність і матем надмірність. Системи обробки даних були вузько прикладними і орієнтованими на автоматизацію робіт з паперами за рахунок комп’ютеризації великих масивів і потоків даних на операційному рівні. Розпізнавальною цих систем єефективна обробка запитів, викор інтегрованих файлів для пов’язуванняміж собою задач і генерування зведених звітів для керівництва. Подальший розвиток систем пов’язаний з концепцією бази даних. ІС 2го поколінняManagement Information System Осн функцією таких систем є забезпеч керівництва інфою. Типову управлінську ІС хар-зує структурований потік інфи, інтеграція задач обробки даних, генерування запитів і звітів. Зі збільшенням кількості прикладних програм, що обслуговують всі рівні упр-ня та обробляють одні й ті самі робочі дані, зростав обсяг дублювання, що ставало гальмом на шляху комп’ютеризації управління. Виходом із цієї ситуації стала концепція створення єдиної централізовано керованої бази даних, яка за допомогою спец програмного продукту - СУБД обслуговує всі прикладні програми організацій. Подальшим розвитком ІС в економіці, було створення АСУ (ІС) на основі ідеології автоматизованих банків і баз даних. Екон ефективність АСУ була значна. Крім прямого екон ефекту впровадження АСУ мало великий вплив на зміну хар-ру дія-ті управлінського персоналу. ІС 3го покоління- Системи підтримки прийняття рішень (СППР), Decision Support System (DSS). СППР – інтерактивна комп система, яка призначена для підтримки різних видів дія-ті в разі прийняття рішень зі слабоструктурованих або неструкт-них проблем. СППР мають не тільки загальне інформ забезпеч, а й заг матем забезпеч - бази моделей, тобто реалізована ідея розподілу обчислень подібно до того, як розподіл даних став вирішальним фактором у звичайних ІС. 4 етап (поч 2000) характерний глобальною комп'ютеризацією сусп.-ва. Основу структури корпоративних ІТ визначає методологія CSRP (Customer Synchronized Resource Planning) - планування рес, що синхронізоване з покупцем. Відображає весь цикл вир-ва - від проектування і взаємодії із замовниками до подальшого сервісного обслуговування. Суч стан розвитку ІТ хар-ться переходом на викор Internet/Intranet-технологій. Особ-ті ІС 4го покоління полягають в: максим викор потенціалу ПК і середовища розподіленої обробки даних; модульній побудові системи (поєднання різних типів архітектурних рішень у межах одного комплексу); економії ресурсів системи за рахунок централізації зберігання та обробки даних на вищих рівнях системи; наявність ефективних централізованих засобів мережевого системного адміністрування. На кожному етапі розвитку ІС нового покоління не заважали розвитку попередніх, а просто розширяли діапазон їх застос. В деяких сучасних гібридних системах присутні елементи всіх поколінь ІС.
Діаграми діалогів BPMN.
Модель життєвого циклу ІС - структура, що визначає послідовність виконання та взаємозв'язку процесів, дій і завдань протягом життєвого циклу. Модель життєвого циклу залежить від специфіки, масштабу і складності проекту та специфіки умов, в яких система створюється і функціонує.
Модель ЖЦ ІС включає в себе:
стадії;
результати виконання робіт на кожній стадії;
ключові події - точки завершення робіт і прийняття рішень.
Модель життєвого циклу відображає різні стани системи, починаючи з моменту виникнення необхідності в даній ІС і закінчуючи моментом її повного виходу з ужитку.
В даний час відомі і використовуються наступні моделі життєвого циклу:
Каскадна модель передбачає послідовне виконання всіх етапів проекту в чітко фіксованому порядку. Перехід на наступний етап означає повне завершення робіт на попередньому етапі. V-Model варіація каскадної моделі, в якій завдання розробки йдуть зверху вниз по лівій стороні букви V, а завдання тестування — вгору по правій стороні букви V. Усередині V проводяться горизонтальні лінії, що показують, як результати кожної з фаз
Поетапна модель життєвого циклу ІС(Waterfall) з проміжним контролем — ітераційна модель розробки з циклами зворотного зв'язку між етапами. Перевага такої моделі — в тому, що міжетапні коригування забезпечують меншу трудомісткість порівняно з каскадною моделлю; з іншого боку, час життя кожного з етапів розтягується на весь період розробки.
Спіральна модель — загострює увагу на початкових етапах життєвого циклу: аналізі вимог, проектуванні специфікацій, попередньому й детальному проектуванні. На цих етапах перевіряється і обґрунтовується реалізованість технічних рішень створенням прототипів. Кожний виток спіралі відповідає поетапній моделі створення фрагмента або версії системи, на ньому уточнюються цілі й характеристики проекту, визначається його якість, плануються роботи наступного витка спіралі. Таким чином поглиблюються і послідовно конкретизуються деталі проекту і в результаті обирається обґрунтований варіант, який доводиться до реалізації.