Ім'я файлу: ІНДЗ БЖД.docx
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 18.12.2020
скачати

Реферат на тему

Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС.

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенно-природного характеру» фінансування заходів щодо попередження, ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій (ПУО) незалежно від форм власності і господарювання, а також добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, благодійних організацій та об'єднань громадян, інших не заборонених законодавством джерел.

Єдина державна система фінансується за рахунок державного та місцевих бюджетів, позабюджетних коштів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центральних органів виконавчої влади, коштів державних підприємств, установ та організацій, страхових фондів та інших джерел.

Для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій створюються:

  • на загальнодержавному рівні: резервний фонд Кабінету Міністрів України – для фінансування витрат, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій загальнодержавного рівня (за рахунок видатків Державного бюджету України); запаси матеріальних ресурсів – для проведення першочергових робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій (за рахунок державного матеріального резерву, що створюється згідно із законодавством);

  • на регіональному рівні: регіональний резерв фінансових ресурсів – відповідно до законодавства;

  • на місцевому рівні: місцевий резерв фінансових ресурсів – відповідно до законодавства;

  • на об'єктовому рівні: запаси матеріальних та фінансових ресурсів – за рахунок власних коштів державних підприємств, установ та організацій.

Обсяги матеріальних та фінансових ресурсів визначаються органом, що їх створює. Якщо для локалізації або ліквідації надзвичайної ситуації необхідні матеріальні та фінансові ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості, місцева або об'єктова комісія звертається за допомогою до відповідної регіональної комісії, яка, приймаючи рішення щодо надання необхідної допомоги, бере на себе відповідальність за координацію дій або керівництво роботою з ліквідації цієї ситуації.

У разі нестачі матеріальних та фінансових ресурсів для ліквідації надзвичайної ситуації регіонального або загальнодержавного рівня за клопотанням центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій зазначені ресурси можуть бути виділені їм в установленому законодавством порядку з державного матеріального резерву і резервного фонду Кабінету Міністрів України.

Для ліквідації НС та їх наслідків виділяються кошти з резервного фонду КМУ відповідно до законодавства України, а також з резервних фондів відповідних бюджетів, які повинні реалізувати права громадян України у сфері захисту населення і територій від НС.

Фінансування заходів щодо запобігання виникнення та ліквідації наслідків НС залежно від їх рівня здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства на основі затверджених планів робіт, програм.

Фінансування здійснюється виходячи з обсягу коштів, передбачених у відповідних бюджетах, а також за рахунок власних коштів ПУО усіх форм власності, що потерпіли від НС і здійснюється відповідно до їх рівнів:

  • місцевого і регіонального рівнів – за рахунок власних коштів ПУО, на території яких виникла НС і додатково – за рахунок резервів районних та обласних держадміністрацій;

  • об'єктового рівня - за рахунок власних коштів ПУО, на території яких виникла НС.

Додаткові кошти для фінансування заходів з ліквідації НС відповідного рівня (за умови вичерпання зазначених джерел фінансування) можуть виділятися на підставі клопотання відповідного органу виконавчої влади, зокрема:

  • об'єктового рівня – за рішенням органу виконавчої влади, у сфері управління якого знаходиться об'єкт (РДА, виконавчого комітету міської ради);

  • місцевого рівня – за рішенням центральних органів виконавчої влади, обласних держадміністрацій, міськвиконкомів.

Проекти рішень про виділення коштів з резервного фонду на ліквідацію НС готуються на підставі клопотань РДА (МВК), до яких додаються:

  • висновки комісій з питань ТЕБ та НС;

  • акти, що підтверджують розміри завданих збитків;

  • узагальнені кошториси витрат на проведення першочергових пошуково-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Кошти, виділені на ліквідацію НС використовуються для:

  • проведення пошукових, відновлювальних, АРІНР з метою усунення

  • безпосередньої загрози життю і здоров'ю людей;

  • надання матеріальної допомоги потерпілим внаслідок НС;

  • розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання і харчування потерпілих;

  • забезпечення дій рятувальних підрозділів залучених до ліквідації НС.

Органи виконавчої влади, які отримали додаткові кошти, після закінчення робіт з ліквідації НС звітують про їх використання (керівники несуть відповідальність за достовірність поданої звітності).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 415 «Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету» визначені напрямки використання коштів резервного фонду, встановлені процедури, пов'язані з їх виділенням та звітуванням про їх використання.

Резервний фонд бюджету (РФБ) формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету.

РФБ не може перевищувати 1% обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету і встановлюється рішенням про місцевий бюджет загальною сумою без визначення головного розпорядника бюджетних коштів.

Розподіл РФБ проводиться за рішенням райдержадміністрацій (виконавчих комітетів міських рад).

Кошти РФБ можуть використовуватися на здійснення:

а) заходів з ліквідації наслідків НС техногенно-природного і соціально-

політичного характеру;

б) інших непередбачених заходів (які не мають постійного характеру і не

могли бути передбачені на момент затвердження відповідного бюджету).

До непередбачених заходів не можуть бути віднесені:

  • обслуговування та погашення державного боргу чи боргу місцевого самоврядування;

  • додаткові заходи, що забезпечують виконання бюджетної програми (функції), призначення на яку затверджено у бюджеті;

  • капітальний ремонт або реконструкція;

  • придбання житла;

  • надання гуманітарної чи іншої допомоги, крім випадків, коли про надання такої допомоги приймається рішення відповідним органом виконавчої влади (місцевого самоврядування).

Загальний обсяг асигнувань, виданих з РФБ за напрямом, визначеним у пункті "б" не може перевищувати 20% річного обсягу резервного фонду бюджету.

Для відшкодування збитків постраждалим в наслідок НС Кабінет Міністрів України затвердив Постанову від 15 лютого 2002 р. N 175 «Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру».

Усі збитки поділяються на види залежно від завданої фактичної шкоди, зокрема від:

  • втрати життя та здоров'я населення (Нр);

  • руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції (Мр);

  • невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп);

  • вилучення або порушення сільськогосподарських угідь (Рс/г);

  • втрат тваринництва (Мтв);

  • втрати деревини та інших лісових ресурсів (Рл/г);

  • втрат рибного господарства (Рр/г);

  • знищення або погіршення якості рекреаційних зон (Ррек);

  • забруднення атмосферного повітря (Аф);

  • забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря (Вф);

  • забруднення земель несільськогосподарського призначення (Зф);

  • а також збитки, заподіяні природно-заповідному фонду (Рпзф).

Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС – державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

У Постанові передбачені такі методики розрахунків:

Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення:

а) втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва

. Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва


  

Вид нещасного випадку 

Втрати на одну людину, тис. гривень 

1. 

Легкий нещасний випадок з втратою працездатності до 9 днів 

Мл = 0,28* 

2. 

Тяжкий нещасний випадок без встановлення інвалідності з втратою працездатності понад 9 днів

Мт = 6,5* 

3. 

Тяжкий нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий отримав інвалідність з втратою працездатності понад 3980 днів 

Мі = 37* 

4. 

Нещасний випадок, що призвів до загибелі:  

  

  

дорослої людини віком до 60 років 

Мз = 47* 

  

дитини віком до 16 років 

Мз = 22* 

б) витрати на виплату допомоги на поховання.

  • Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції:

а) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення;

б) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення;

в) розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції;

г) розрахунок збитків від втрат незібраної сільськогосподарської продукції;

ґ) розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції;

д) розрахунок збитків від втрат майна громадян та організацій.

- Розрахунок збитків для різних галузей виробництва.

Рекомендована література:


  1. Желiбо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посiбник для студентiв вищих закладiв освiти України I-IV рiвнiв акредитації / За ред. Е. П. Желiбо i В. М. Пiчi. – Київ: «Каравела», Львiв: «Новий Свiт – 2000», 2001. – 320 с.

  2. Желібо Є.П., Заверуха Н М., Зацарний В В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. Є П. Желібо. 5-е вид. – К.: Каравела, 2007. – 344 с.

  3. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності: Підручник / Є.П. Желiбо, В.В. Зацарний. – К.: Каравела, 2007. – 288 с.

  4. Зеркалов Д.В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / Д.В. Зеркалов. – К.: Основа, 2011. – 526 с.

  5. Лапiн В. М. Безпека життєдіяльності людини. Навчальний посібник / В. М. Лапін.- 6-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 332 с.



скачати

© Усі права захищені
написати до нас