1   2   3   4   5   6
Ім'я файлу: Кривченко 01.12.18.docx
Розширення: docx
Розмір: 159кб.
Дата: 10.11.2020


ЗМІСТ


ВСТУП
Ринок позичкових капіталів є, як і раніше, одним із швидко зростаючих сегментів банківського бізнесу, ця ж динаміка збережеться і в найближчі роки. Кредитна активність – базовий елемент стабільності економіки, що визна чає необхідність оцінки цього процесу в єдності та розходжен ні двох його сторін, кожна з яких являє собою відносно само стійні сегменти кредитного ринку. З одного боку, це ринок про позиції коштів у кредит, з іншого боку – ринок попиту (запози чення, залучення коштів на борговій основі). У цьому зв’язку спряженість активності й стабільності кредитного ринку ґрун тується на розвиненості в цьому напрямі учасників кредиту вання та запозичення в їхній взаємозалежності як інститутів боргових відносин.

Сьогодні Україна стала перед об’єктивною необхідністю ак тивізації діяльності на ринку позичкових капіталів. З погляду більшос ті вчених, діяльність на різних сегментах кредитного ринку те пер стала досить актуальною та визначальною ланкою в еконо мічній політиці держави. Без неї не вдасться швидко переборо ти загальноекономічну кризу та вийти на позиції економічного росту, забезпечити приріст соціального ефекту, збалансованості макроструктури та ін.

Значенню ефективного регулювання кредитного сектору економіки та функціонуванню ринку позичкових капіталів завжди приділялася значна увага вчених, таких як: В. О. Бойко, Н. Є. Бойцун, Г. Ф. Малашенко, П. В. Матвіенко, В. І. Пахомов, Л. В. Стрільчук та ін. Однак, питання, пов’язані безпосередньо з розвитком кре дитного ринку України, з погляду його учасників у науковій літературі, розроблені не повною мірою, незважаючи на те, що достатня кількість наукових видань присвячена цьому.

Ринок позичкових капіталів як економічна категорія виражає соціально-економічні відносини, які визначаються ринковими законами господарювання, що фор мують в остаточному підсумку його сутність, тобто зв’язки та відносини як усередині самого ринку, так і у взаємодії з інши ми економічними категоріями.

Ринок позичкових капіталів являє собою сукупність банківської системи та небанківських фінансово-кредитних установ.

Ринок позичкових капіталів сприяє зростанню виробництва та товарообігу, руху капіталів всередині країни, трансформації грошових заощаджень у капіталовкладення, реалізації науково-технічної революції, відновленню основного капіталу.

Актуальність теми у тому, що економічна роль ринку укладається в його здатності впливати на концентрацію та централізацію виробництва та капіталу. Важ ливою особливістю ринку позичкових капіталів є посилення впливу на процес інтернаціоналізації світового господарства за допомогою забезпечення міграції капіталів.

Стабілізації ресурсної бази банківської системи та посиленню керованості грошово-кредитного ринку сприятимуть заходи з розвитку безготівкових розрахунків, поширення використання спеціальних платіжних засобів, впровадження нових технологій і розширення спектра операцій, координації зусиль банків щодо створення уніфікованої інфраструктури та розширення сфери використання багатофункціональних банківських продуктів.

Мета курсової роботи – визначення сутності та особливостей розвитку ринку позичкових капіталів.

Задачі курсової роботи – визначити та загальну характеристику ринку позичкових капіталів, його структуру та функції; визначити роль банків на ринку позичкових капіталів; проаналізувати сучасний стан розвитку ринку позичкових капіталів в Україні, стан депозитного ринку України; динаміку та структуру кредитних операцій банків України; надати оцінку проблем та перспектив розвитку ринку позичкових капіталів в Україні.

Об'єктом дослідження є особливість побудови та структура і організація ринку позичкових капіталів.

Предметом дослідження є умови функціонування та економічні відносини, що складаються на ринку позичкових капіталів.

Основними інформаційними джерелами для написання курсової роботи є наукові та теоретичні розробки вітчизняних і закордонних вчених; законодавчі та нормативні акти України; матеріали періодичної літератури.

Основні методи досліджень – метод системного аналізу та синтезу; логічного узагальнення, статистичні методи.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РИНКУ ПОЗИЧКОВИХ КАПІТАЛІВ


1.1. Сутність та загальна характеристика ринку позичкових капіталів
В сучасних умовах розвитку української економіки все більшого значення набуває ринок капіталу, який виконує функцію перерозподілу фінансових ресурсів між постачальниками та реципієнтами капіталу за допомогою посередників на основі сформованого попиту та пропозиції на капітал. Будь-які масштабні економічні перетворення залишаться незавершеними без створення конкурентоспроможного фінансово-кредитного механізму, здатного мобілізувати, перерозподіляти та надавати реформованій економіці інвестиційні ресурси. Тому дослідження сутності, особливостей розвитку вищезазначеного ринку, як одного з основних сегментів фінансового ринку, набуває важливого значення

Розкриваючи сутність ринку капіталу, треба визначити, що він є складовим елементом фінансового ринку, і тим самим не звернути нашу увагу на трактування поняття фінансового ринку різними авторами. Сучасний фінансовий ринок – це складна структура з великою кількістю учасників – фінансових посередників, які, оперуючи різноманітними фінансовими інструментами та виконуючи велику кількість функцій, впливають на економічні процеси в суспільстві. У економічній літературі існують різні підходи щодо трактування вищезазначеного поняття. У монографії В.В. Корнєєва фінансовий ринок розглядається як сукупність інтегрованих фінансових інструментів, що перебувають у постійній динамічній взаємодії [5]. У навчальному посібнику вітчизняних авторів «Фінанси зарубіжних корпорацій» під ред. В.М. Фєдосова фінансовий ринок розуміється як «...грошові відносини, що складаються в процесі купівлі-продажу фінансових активів під впливом попиту і пропозиції на позичковий капітал, рух якого втілюється в цінних паперах». Структурно фінансовий ринок в цьому виданні визначається як «існування багатьох типів різноманітних ринків». О.Д. Василик розглядає функціонування фінансового ринку як ланки фінансової системи для створення і використання відповідних фондів фінансових ресурсів, останні перерозподіляються міжокремими суб’єктами підприємництва, державою і населенням, учасниками бюджетного процесу, міжнародними фінансовими організаціями. Розуміння фінансового ринку через призму руху грошей характерне для позиції В.С. Торкановського, який трактує фінансовий ринок як сукупність «...усіх грошових ресурсів країни, що знаходяться в постійному русі, розподілі чи перерозподілі».

Деякі автори, такі, як В.В. Корнєєв, М.К. Колісник, О.Р. Романенко, І.А. Трахтенберг, С.Я. Огородник, М.С. Зязун, вважають, що поняття «фінансовий ринок» і «ринок капіталів» є синонімами і змістовно аутентичні. Однак, це не є вірним, тому що фінансовий ринок є більш широка категорія за своїми складовими елементами, ніж ринок капіталу. В сучасній літературі поняття ринок капіталів інколи підміняють ринком цінних паперів або фондовим ринком. Ці категорії не є тотожними. Ринок капіталів ділиться на ринок середньо- та довгострокових цінних паперів та ринок середньо- та довгострокових банківських кредитів, тобто, ринок цінних паперів є складовою частиною ринку капіталів: на цьому ринку рух капіталів здій- снюється через розміщення цінних паперів. Деякі науковці, а саме В.П. Ходаківська, В.В. Бєляєв, розглядають ринок капіталу, як частину фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на середньостроковий та довгостроковий позичковий капітал, тим самим не враховують залучений капітал (акції), що є невід’ємною складовою ринку капіталу. В українському законодавстві, а саме в концепції «Державної цільової економічної програми модернізації ринку капіталу в Україні», яка була затверджена Кабінетом міністрів України у листопаді 2007р., ринок капіталутрактується як група взаємозв’язаних ринків, на яких формуються попит, пропонування та ціни на фінансові інструменти, зокрема ті, базовим активом яких є енергетичні та товарно-сировинні ресурси, а також відбувається перерозподіл вільних коштів інвесторів на користь тих суб’єктів, що мають в них потребу. Але тут виникає питання, що включають в себе поняття енергетичні та товарно-сировинні ресурси та яке відношення воно має до визначення економічної категорії ринку капіталу. Отже, автор підтримує думку, що у залежності від строків виконання фінансових зобов’язань фінансовий ринок поділяється на ринок грошей та ринок капіталу. Для короткострокових зобов’язань (зі строком від декількох днів до одного року) характерна висока ліквідність і в цьому розумінні за своєю властивістю вони близькі до грошей. Ринок короткострокових фінансових інструментів (цінних паперів та кредитних угод), як правило, об’єднує поняття грошовий ринок. А ринок капіталу, в свою чергу, охоплює відносини прав власності, реалізація яких відбувається, як правило, протягом досить тривалого періоду часу, та боргових зобов’язань зі строком погашення більше ніж один рік. Якщо грошовий ринок надає високоліквідні кошти в основному для задоволення короткострокових потреб, то ринок капіталів забезпечує довгострокові потреби у фінансових ресурсах [18, с.81-82].

Отже, загальне визначення, в якому ринок позичкових капіталів як найбільш загальне поняття поділяється на два базових сегменти:

-по-перше, ринок грошей (ринок короткострокових позикових капіталів);

-по-друге, ринок капіталів, у складі якого виокремлюються:

а) ринок середньострокових позикових капіталів;

б) ринок довгострокових позикових капіталів;

в) фінансовий ринок;

г) ринок золота.

За такого визначення під ринком позичкових капіталів розуміють ринок, де здійснюється емісія і купівля-продаж цінних паперів. Проте не зовсім зрозуміло, яким чином ринок цінних паперів, що в наведеній класифікації, тотожний фінансовому ринку, може складати частину кредитного ринку, оскільки далеко не всі цінні папери виражають кредитні відносини. Це не відноситься, наприклад, до акцій, які є пайовими цінними паперами, і однозначно не передбачають терміновості і повернення коштів (хіба що при краху акціонерного товариства). Так що включення ринку цінних паперів повністю до складу кредитного ринку видається некоректним.

Більш детально сутність ринку позичкових капіталів дослідив Коркін В.М., який вважає, що кредитний ринок за своїм змістом та функціями охоплює всі види капіталу, в основі якого отримання відсотків, включаючи боргові цінні папери.

Ринок позичкових капіталів, на його думку, – це ринок банківського кредиту, що являє собою єдність і взаємозв'язок ринку кредитів і ринку депозитів. Визначення кредитного ринку як ринку банківського кредиту занадто обмежує це поняття. Більш чітке визначення кредитного ринку та його меж можна дати, лише виходячи з наступних критеріїв:

-по-перше, необхідно підходити до його визначення з точки зору сутності кдиту як відносин запозичення коштів на умовах повернення, терміновості і платності;

-по-друге, слід виходити із визначення безпосередньо поняття «ринок», який є сферою відносин, де грошові кошти є предметом купівлі-продажу, тобто товаром.

Ринок позичкових капіталів можна також розділити за характером юридичного оформлення кредитних угод на два наступні сегменти.

1.Кредити, що надаються на основі прямих договорів між кредиторами та позичальниками, зокрема на основі: кредитних договорів; договорів позики; угод купівлі-продажу (РЕПО, валютний СВОП).

2.Позики на основі боргових зобов'язань (векселі, облігації, депозитні і ощадні сертифікати) [18, с.81-82].

За характером позичальників ринок поділяється на міжбанківський кредитний ринок, ринок корпоративних кредитів та ринок споживчих кредитів.

Інституційним ядром ринку позичкових капіталів є банківська система. Банки стають загальними управителями грошового капіталу – з одного боку, банк представляє централізацію грошового капіталу кредиторів, з іншого – централізацію позичальників. Ринок позичкових капіталів, взаємодіючи із зовнішнім середовищем, активно впливає на процес виробництва і проявляється через його функції, які сприяють його консолідації як цілісного явища і виокремленню з поміж інших економічних явищ у самостійну категорію.


1.2. Структура та функції ринку позичкового капіталу
Позичковий капітал, виступаючи однією з форм капіталу, у той же час відрізняється від інших форм капіталу цілою низкою особливостей.

Позичковий капітал – це капітал-власність, на противагу промисловому і торговельному капіталу, які виступають як капітали-функції. Цей капітал має своєрідну форму капіталу-товару. Але об’єктом купівлі-продажу тут виступає не продукт праці, а гроші з їх здатністю приносити додаткову вартість, хоча позичені гроші позичальник може використати і просто як гроші. У цьому випадку гроші не зростають і не приносять їх власникові або позичальникові додаткової вартості. Коли ж гроші самозростають, тоді вони виступають як капітал і для його власника, і для позичальника.

Позичковий капітал відрізняється і формою відчуження. Якщо звичайний товар продається назавжди, то позичковий капітал відчужується тільки тимчасово, тобто на певний час передається в користування, або, іншими словами, відчужується на певний термін. Плата за цей специфічний товар визначається не вартістю грошей, а розміром тієї додаткової вартості, яку одержить позичальник цього позичкового капіталу. Рух цієї форми капіталу може бути виражено формулою Г –Г′, де Г′ = Г + ΔГ. Вона відрізняється від формули руху промислового і товарного капіталу як скороченою (лапідарною) формою цього руху (формула руху промислового і товарного капіталу має вигляд: Г – Т – Г′), так і тим, що позичковий капітал знаходиться тільки в одній формі – у формі грошового капіталу. Що ж стосується промислового капіталу, то він у процесі свого руху торговий, відповідно, грошової та товарної.

Позичковий капітал – найбільш ілюзорна (фетишистська) форма існування капіталу, яка створює ілюзію зростання грошей із самих грошей.

Позичковий капітал має свої джерела. При цьому рух того капіталу, який реалізується, наприклад, у наданні комерційного або державного кредиту, практично цілком спирається на власний капітал підприємця або населення. Що ж стосується найбільш поширеної форми існування позичкового капіталу, а саме банківського капіталу, то джерела його утворення дещо інші. Власний капітал тут займає не головне місце. Основними джерелами виступають [19, с.93-94]:

-тимчасово вільний грошовий капітал, який вивільняється в процесі його кругообігу;

-капітал рантьє, тобто тих осіб, які існують за рахунок передачі свого капіталу в позику;

-грошові заощадження населення, які вони розміщують у кредитних установах;

-кошти держави, страхових компаній, пенсійних фондів та інших організацій, які розміщують акумульовані в них гроші в кредитні установи або в цінні папери.


Ринок позичкових капіталів




Короткострокові кредити


Грошовий ринок








Ринок капіталів


Довгострокі кредити та боргові цінні папери







Рис 1.1. Структура ринку позичкових капіталів ОФОРМТЕ ЗА ВИМОГАМИ

Особливості позичкового капіталу розкривають специфіку тих нових (капіталістичних) відносин, які відображає структуру цього капіталу (рис 1.1.), а сам він стає одним з найнеобхідніших і найважливіших елементів ринкової економіки. Він перетворюється в один із визначальних важелів трансформації традиційної товарно-грошової системи суспільного виробництва в товарно-кредитну.

Далі охарактеризуємо основних учасників ринку позичкових капіталів. Потрі- бно зазначити, що структура суб’єктів ринку залежить від специфіки національної системи державного регулювання, але перелік основних учасників та їх функції збігаються. Деякі науковці підкреслюють, що основними постачальниками ресурсів (кредиторами) є комерційні банки. Як наслідок, організований ринок окремими дослідниками ототожнюється із банківською системою. Також до основних кредиторів у більшості випадків належать інші фінансові (кредитні) організації та центральні банки.

Важливо також розглянути функції ринку позичкових капіталів крізь призму, запропоновану науковцем О. Саввиною. Автор пропонує виділити три групи: ринкові, фінансові та специфічні функції.

Перша група – ринкові включає функції, які притаманні будь-якому ринку, до другої групи належать функції фінансового ринку, які притаманні і кредитному, до третьої – функції, які притаманні лише кредитному ринку. До ринкових функцій ринку позичкових капіталів слід віднести функцію ціноутворення, інформаційну та розподільчу. Дані функції притаманні будь-якому ринковому механізму, тобто всім ринкам товарів та послуг, включаючи кредитний. Функція ціноутворення проявляє себе через формування цін на кредити та інші кредитні послуги під впливом попиту та пропозиції. Ціни на кредитному ринку інформують його учасників про надлишок або брак ресурсів [19, с.93-94].

Інформаційна функція ринку позичкових капіталів є надзвичайно важливою. Тут учасники, реальні та потенційні, отримують та аналізують інформацію, яка надається ринком для прийняття рішень – здійснювати кредитно-депозитні операції чи почекати кращих часів. Інформація, яка надходить з ринку, накопичується, узагальнюється, систематизується та аналізується інформаційними, рейтинговими та аналітичними агентствами і перетворюється у специфічний продукт – товар, який купують суб’єкти кредитного ринку. Сюди відносяться аналітичні огляди та прогнози, які містять у собі дані поточних та майбутніх індикаторів ринку, статистичні бюлетені, рейтинги банківських та інших фінансово-кредитних установ, дані про злиття та поглинання тощо.

Розподільча функція реалізується через його об’єктивну здатність оптимально розподіляти ресурси, керуючись інтересами бізнесу – максимізацією доходів (прибутків), мінімізацією витрат та оптимізацією ризиків інвестицій. Учасники ринку, отримуючи кредити, купуючи цінні папери вкладають свої кошти з найбільшою користю для себе.

Фінансові функції ринку – функція акумуляції коштів, інвестиційна та накопичувальна. Ринок позичкових капіталів забезпечує акумулювання грошових ресурсів, джерелом яких є капітали банківських та фінансово-кредитних установ, залишки на поточних та строкових рахунках юридичних і фізичних осіб в зазначених установах. Дана функція є надзвичайно важливою, адже акумульовані фонди є основою інвестиційної діяльності учасників кредитного ринку. Завдяки даній функції, кредитний ринок виступає рушійною силою розвитку економіки країни.

Інвестиційна функція природно випливає з функції акумуляції ресурсів. Інвестиції в довгострокові інвестиційні проекти в різних сферах економіки, нерухомість, цінні папери українських та іноземних емітентів (облігації), створення та розвиток нового бізнесу, які здійснюються учасниками ринку є важливим напрямком банківського бізнесу. Оскільки капітал банківських та інших фінансово-кредитних установ у значній мірі складається із залучених коштів клієнтів (зобов’язань), то й інвестиційна діяльність їх жорстко регулюється державою. Це необхідно для підтримки їх фінансової стійкості і, таким чином, збереження коштів клієнтів.

Накопичувальна функція кредитного ринку полягає у тому, що суб’єкти кредитного ринку накопичують засоби обігу, щоб примножити їх. До специфічних функцій кредитного ринку належать функції трансформації коштів та кредитування витрат.

Функція трансформації коштів у позиковий капітал забезпечує джерела фінансування матеріального виробництва національної економіки. Залучаючи у одних суб’єктів ринку вільні грошові кошти і надаючи їх у позику іншим, банки та інші фінансово-кредитні установи трансформують як терміни, розміри грошових капіталів, так і відповідні їм ризики .

Функція кредитування витрат полягає у наданні позик державним органам і населенню для вирішення таких важливих завдань, як покриття дефіциту державного бюджету, фінансування різного роду соціальних програм. Управління кредитним ринком здійснює держава, яка регулює його діяльність і виступає позичальником на національному та міжнародному ринках [21, с.102-103].

Отже, відображаючи нагромадження та рух грошового капіталу, ринок позичкових капіталів органічно пов'язаний з рухом вартості в її грошовій формі, з утворенням та використанням різних грошових фондів у вигляді кредитних ресурсів та цінних паперів. За допомогою ринку можна виміряти і визначити рух, обсяг, напрямок грошових фондів, що йдуть на розвиток капіталістичного суспільного відтворення, вплив його на соціально- економічні відносини.



  1   2   3   4   5   6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас