Ринок цінних паперів 134 Розділ 7 Державне регулювання ринку цінних

Ринок цінних паперів
134
Розділ 7
Державне регулювання ринку цінних
паперів
7.1. Необхідність, мета і функції державного
регулювання ринку цінних паперів
Ринок цінних паперів є надзвичайно складною та унікальною системою, де переплітаються інтереси держави, населення, суб’єктів підприємницької діяльності. Ефективне і стабільне його функціонування можливе за умови державного впливу з допомогою законів, правил і спеціальних органів на діяльність емітентів,
інвесторів та фінансових посередників. Підтримання рівноваги взаємних інтересів учасників ринку цінних паперів забезпечується шляхом його державного регулювання.
Державним регулюванням ринку цінних паперів визнається здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Державне регулювання ринку цінних паперів передбачає належне впорядкування відносин з приводу випуску, розміщення та обігу цінних паперів, яке здійснюється в межах компетенції уповноваженими державними органами відповідної країни шляхом використання нормативно-правових актів, запровадження контролю за дотриманням норм цих актів учасниками фондового ринку, включаючи державу.
Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з
метою:

реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних;

створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства;

одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово- господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів;

Розділ 7. Державне регулювання ринку цінних паперів
135

забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів,
інвесторів і посередників на ринок цінних паперів;

гарантування прав власності на цінні папери;

захист прав учасників фондового ринку;

інтеграція у європейський та світовий фондові ринки;

дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства;

запобігання монополізації та створення умов для розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів;

контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.
Регулювання первинного ринку цінних паперів спрямоване на підтримання єдиного порядку випуску і обігу цінних паперів шляхом реєстрації.
Регулювання вторинного ринку цінних паперів здійснюється через ліцензування учасників професійного ринку, інвестиційних
інститутів та через механізми оподаткування операцій з цінними паперами.
Досвід розвинутих країн свідчить, що у сфері регулювання фондового ринку держава повинна виконувати наступні функції:

розробка концепції розвитку ринку та напрямків її реалізації;

концентрація державних і приватних ресурсів для створення
інфраструктури фондового ринку;

забезпечення фінансової безпеки на ринку цінних паперів;

встановлення правових норм функціонування ринку, контроль за їх дотриманням, використання санкцій за їх порушення;

створення системи достовірної та доступної інформації про стан ринку цінних паперів;

створення надійної системи захисту прав інвесторів;

попередження негативного впливу на фондовий ринок інших видів державного регулювання (грошово-кредитного, валютного, податкового);

належне регулювання ринку державних цінних паперів.
Концепцією функціонування та розвитку фондового ринку
України визначено, що головним принципом регулювання фондового ринку є першочергова реалізація загальнонаціональних
інтересів і забезпечення гарантій та безпеки інвестиційної діяльності в економіці України, а сама система регулювання повинна виконувати такі функції:

визначення ключових напрямів розвитку фондового ринку та ролі учасників цього ринку;

створення для учасників ринку сприятливого законодавчого

Ринок цінних паперів
136
та регулюючого оточення;

створення перешкод та встановлення відповідальності за дії, які можуть призвести до дезорганізації ринку, його руйнування, недобросовісної конкуренції та омани інвесторів, маніпулювання цінами та шахрайства з фінансовими ресурсами, в тому числі по довірчих операціях.
Концепція державного регулювання ринку цінних паперів кожної країни залежить від історії розвитку її фондового ринку, ступеню централізації управління.
Існує дві основні концепції державного регулювання. Згідно першої концепції регулювання ринку переважно концентрується державними органами, і тільки незначна частина повноважень з нагляду та контролю передається державним саморегулівним організаціям. Друга концепція передбачає, що максимально можливий обсяг повноважень передається саморегулівним організаціям. При цьому держава зберігає за собою основні контрольні функції
і можливість втручання в процес саморегулювання. Прикладом першої концепції є регулювання фондового ринку Франції, другої – регулювання фондового ринку
Великобританії.
Державне регулювання діяльності учасників ринку цінних паперів має відповідне законодавче забезпечення. В його основу покладені конституційні положення щодо створення
і функціонування фінансового ринку.
Регулювання правовідносин на українському фондовому ринку здійснюється за допомогою Законів України, Указів Президента
України, Постанов Кабінету Міністрів України, нормативних актів
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Серед них є нормативно-правові акти, що регулюють виключно сферу випуску та обігу цінних паперів. Це, наприклад, Закони України “Про цінні папери і фондову біржу”, “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, Укази
Президента України “Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії”, “Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку” та ін.
Законодавче регулювання відносин на фондовому ринку здійснюється також і з допомогою нормативно-правових актів, що поширюються і на інші сфери фінансово-економічної діяльності.
Маються на увазі Закони України “Про власність”, “Про підприємництво”, “Про господарські товариства”, “Про інвестиційну

Розділ 7. Державне регулювання ринку цінних паперів
137
діяльність”, “Про оподаткування прибутку підприємств” та ін.
Крім того, системи державного регулювання ринку цінних паперів поділяються на системи “необмеженої” і “обмеженої” свободи дій.
У системі “необмеженої” свободи дій учасники ринку цінних паперів в умовах неврегульованості окремих аспектів ринкових відносин можуть приймати будь-які не заборонені законом рішення відносно своєї поведінки на ринку. Такі системи існують у більшості розвинутих країн: США, Великобританії, Франції, Німеччині та ін.
Така система притаманна і фондовому ринку України.
У системі “обмеженої” свободи дій учасники ринку цінних паперів в умовах відсутності чітких вказівок в нормативно-правових актах держави відносно того, що дозволено робити, не мають права діяти на власний розсуд. Тобто відсутність явно вираженого дозволу на здійснення певних дій розглядається як заборона здійснення цих дій. Така система існує в Японії.
7.2. Форми державного регулювання ринку
цінних паперів
З метою впорядкування фондового ринку та підвищення дисциплінованості його учасників, підтримання довіри до фондового ринку та забезпечення його динамічного розвитку держава здійснює регулювання ринку цінних паперів у таких формах:

прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів;

регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов’язків учасників ринку цінних паперів;

видачі спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;

заборони та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності спеціального дозволу (ліцензії) на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;

реєстрації випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів;

контролю за дотриманням емітентами порядку реєстрації

Ринок цінних паперів
138
випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою
інформацією;

створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

контролю за достовірністю інформації, що подається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам;

встановлення правил та стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням;

контролю за дотриманням антимонопольного законодавства на ринку цінних паперів;

контролю за системами ціноутворення на ринку цінних паперів;

контролю за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів;

проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.
7.3. Органи державного регулювання ринку
цінних паперів
Загальні основи державного регулювання ринку цінних паперів забезпечують вищі органи законодавчої та виконавчої влади.
Верховна Рада України розробляє законодавчі акти з питань розвитку фондового ринку. Президент України здійснює загальне керівництво розвитком фондового ринку. Кабінет Міністрів України визначає основні напрями державної політики щодо фондового ринку, затверджує концепцію його розвитку.
В межах своєї компетенції здійснюють регулювання ринку цінних паперів України Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Національний банк України, Державна податкова адміністрація, Фонд державного майна, Антимонопольний комітет.
Центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює регулюючі та контролюючі функції на фондовому ринку
України, є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

Розділ 7. Державне регулювання ринку цінних паперів
139
утворюється у складі Голови Комісії та шести членів комісії, підпорядковується Президенту України, звітує перед Верховною
Радою України. І Голова Комісії, і її члени призначаються та звільняються Президентом України за погодженням з Верховною
Радою України. Термін повноважень Голови Комісії та членів Комісії
– сім років. Одна й та ж сама особа не може бути членом Комісії більше двох термінів підряд.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має у своєму складі територіальні органи, які координують свою діяльність з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробляє і затверджує з питань, що належать до її компетенції, акти законодавства, обов’язкові для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку цінних паперів.
При Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку створюється Консультаційно-експертна рада, яка розробляє рекомендації щодо політики на ринку цінних паперів та бере участь у підготовці та обговоренні проектів актів законодавства, які розробляються та розглядаються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Основними завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є:

формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та
їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;

координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних;

здійснення держаного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, додержання законодавства у цій сфері;

захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;

сприяння розвитку ринку цінних паперів;

узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення.

Ринок цінних паперів
140
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку наділена такими повноваженнями:

робити висновки про віднесення цінних паперів до того чи
іншого виду, визначеного чинним законодавством;

встановлювати обов’язкові нормативи достатності власних коштів і інші показники та вимоги, що обмежують ризики по операціях з цінними паперами в ході здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, інших видів професійної діяльності на ринку цінних паперів (за винятком банківських операцій);

встановлювати за погодженням з Кабінетом Міністрів України плату за видачу спеціальних дозволів (ліцензій), реєстрацію документів, надання інформації за запитами юридичних та фізичних осіб і спрямування отриманих коштів до Державного бюджету
України;

встановлювати обмеження щодо суміщення видів професійної діяльності на ринку цінних паперів;

здійснювати контроль за діяльністю учасників фондового ринку;

розробляти та впроваджувати моделі інфраструктури фондового ринку та ін.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку координує роботу з підготовки фахівців з питань фондового ринку, встановлює кваліфікаційні вимоги щодо осіб, які здійснюють професійну діяльність з цінними паперами, проводить сертифікацію фахівців.
Важливим напрямком її діяльності є організація наукових досліджень з питань функціонування фондового ринку в Україні.
Саморегулівною організацією визнається інститут фондового ринку, зареєстрований Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, основною метою якого є упорядкування відносин, здійснюваних з цінними паперами шляхом установлення правил, стандартів, критеріїв поведінки на ринку.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, інші державні органи, що здійснюють регулювання ринку цінних паперів, можуть делегувати саморегулівним організаціям свої повноваження, що стосуються:

розробки та впровадження правил, стандартів та вимог до здійснення операцій на фондовому ринку;

сертифікації фахівців фондового ринку;

надання дозволів (ліцензій) особам, які здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку;

збору, узагальнення та аналітичної обробки статистичної
інформації про професійну діяльність на фондовому ринку.

Розділ 7. Державне регулювання ринку цінних паперів
141
7.4. Регулювання інформаційного забезпечення
фондового ринку
Концепцією функціонування та розвитку фондового ринку
України передбачено, що для створення достатньої прозорості фондового ринку повинно забезпечуватися широке інформування про доходність операцій з цінними паперами та ризики, пов’язані як з емітентами, так і з діяльністю посередників на фондовому ринку.
Інформаційне забезпечення здійснюватиметься шляхом встановлення процедур та стандартів розкриття інформації про емісії цінних паперів, емітентів, ціни та обсяги торгівлі цінними паперами.
Подавати таку
інформацію повинні емітенти, посередники, системи біржової та позабіржової торгівлі, Комісія з цінних паперів та фондового ринку через офіційні та спеціальні видання.
Законодавством України передбачено, що інформація про випуск акцій та облігацій підприємств, що пропонуються для відкритого продажу, підлягає обов’язковому опублікуванню в органах преси Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України
і офіційному виданні фондової біржі не менше як за 10 днів до початку передплати на ці цінні папери. І тільки через 30 днів після опублікування оголошення про випуск акцій та облігацій підприємств, що пропонуються для відкритого продажу, вони допускаються до розміщення серед інвесторів. А у разі виникнення будь-яких змін у інформації про їх випуск, емітент повинен опублікувати інформацію про зміни, що сталися, до закінчення 30- денного строку для опублікування інформації.
Реєструвальний орган має право у разі виявлення недостовірних даних у опублікованій інформації про випуск акцій, облігацій підприємств зупинити їх розміщення до того часу, поки емітент цих цінних паперів не внесе до неї відповідних змін.
Стосовно правових вимог до регулярної інформації про емітента він зобов’язаний не менше одного разу на рік
інформувати громадськість про своє господарсько-фінансове становище і результати діяльності. Тобто щорічно публікується звіт емітента
і надсилається держателям
іменних акцій та реєструвальному органу.
У річному звіті повинні міститись такі дані про емітента:

інформація про результати господарювання за попередній рік;

Ринок цінних паперів
142

підтверджені аудитором (аудиторською фірмою) річний баланс та довідка про фінансовий стан;

основні відомості про додатково випущені цінні папери;

обґрунтування змін у персональному складі службових осіб.
Окрім того, якщо в господарській діяльності емітента відбулися зміни, які вплинули на вартість його цінних паперів і змінили розмір доходу про них, то емітент зобов’язаний протягом двох днів надіслати фондовій біржі і реєструвальному органу, а також опублікувати у офіційному виданні фондової біржі інформацію про ці зміни. Це можуть бути відомості про:

зміни прав на цінні папери;

зміни у персональному складі службових осіб;

арешт банківських рахунків емітента;

початок дій по фінансовій санації;

реорганізація, зупинення або припинення діяльності емітента;

знищення не менш як 10 % майна емітента внаслідок надзви- чайних обставин;

пред’явлення позову до емітента в розмірі, що перевищує
10 % статутного фонду або суми вартості основних і оборотних засобів емітента;

одержання кредиту або емісію цінних паперів у розмірі, що перевищує 50 % статутного фонду або суми вартості основних та оборотних засобів емітента.
Емітент у зв’язку з опублікуванням недостовірних відомостей про нього, які можуть вплинути на вартість цінних паперів або розмір доходу про них, зобов’язаний протягом двох робочих днів вжити заходів щодо виправлення цих відомостей.
Реєстрація випуску акцій та облігацій підприємств та інформації про випуск акцій та облігацій підприємств, що пропонуються для відкритого продажу, здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Інформація про випуск цінних паперів емітента містить такі відомості:

характеристику емітента;

опис ділової діяльності емітента, засвідчений аудитором, насамперед інформаційні відомості про виробництво, реалізацію, наукові дослідження та інвестиції;

дані про емісію цінних паперів;

перелік і результати попередніх емісій цінних паперів, а також розподіл цінних паперів за видами;

кількість іменних акцій, випущених емітентом, у тому числі

Розділ 7. Державне регулювання ринку цінних паперів
143
акцій, що знаходяться у власності керівних працівників;

строк погашення (для облігацій).
Відомості, що містяться в інформації про випуск цінних паперів, не можуть мати давність більше шести місяців та повинні відповідати реальній дійсності, бути придатними для оцінки господарсько-фінансового стану емітента.
Інформація про випуск цінних паперів обов’язково повинна включати характеристику можливих ризиків у діловій діяльності емітента.
У разі виникнення змін у інформації про випуск цінних паперів емітент цінних паперів повинен подати відповідну інформацію в реєструвальний орган до закінчення 30-денного строку з дня подання першої інформації.
Емітент також зобов’язаний подавати в реєструвальний орган звіт про наслідки випуску цінних паперів, який містить таку основну
інформацію:

дату початку і дату закінчення відкритого продажу цінних паперів;

фактичну ціну реалізації цінних паперів;

кількість реалізованих цінних паперів;

загальну вартість реалізованих цінних паперів у такому розподілі: грошові кошти, внесені як плата за акції; вартісна оцінка матеріальних засобів, внесених як плата за акції; оцінка іноземної валюти, внесеної як плата за акції.;

для акцій – розподіл коштів на статутний фонд (у сумі номінальної вартості реалізованих акцій) і додаткові власні кошти (в сумі перевищення фактичної ціни продажу акцій над їх номінальною вартістю);

комісія та інші види винагород, виплачені торговцям цінними паперами (якщо емітент користується їх послугами).
Усі звіти підписуються керівником і головним бухгалтером емітента, які несуть відповідальність за достовірність інформації.
Слід зауважити, що не всяка інформація на фондовому ринку може бути доступною для будь-кого, хто бажає її отримати. Так, наприклад, доступ до системи реєстру обмежується колом осіб, які мають право отримати цю інформацію, тобто емітентами, зареєстрованими особами, державними органами та установами в межах наданих
їм повноважень, передбачених чинним законодавством. При цьому емітент має право отримати всю
інформацію, що міститься в реєстрі, але не має права її розголошувати. Зареєстровані особи не мають права на отримання

Ринок цінних паперів
144
інформації щодо інших власників та належних їм іменних цінних паперів.
Торговці цінними паперами не мають права розголошувати комерційну таємницю клієнтів, за винятком випадків надання такої
інформації на вимогу уповноважених державних органів, відповідно до чинного законодавства.
7.5. Контрольна функція держави на ринку
цінних паперів
Одним із головних принципів розвитку фондового ринку є його контрольованість, тобто створення надійно діючого механізму обліку і контролю, запобігання і профілактики зловживань та злочинності на ринку цінних паперів.
Державний контроль ринку цінних паперів може здійснюватися у формах:

організаційного контролю, пов’язаного з державним наглядом за діяльністю таких організацій, як фондові біржі, депозитарії, реєстратори, торговці цінними паперами та ін.;

захисного контролю, що опосередковує взаємовідносини між емітентами,
інвесторами, фінансовими посередниками
і спрямовується на перевірку взаємних прав і обов’язків учасників фондового ринку згідно укладених договорів;

структурного контролю, що дає змогу державі впливати на ринок цінних паперів через встановлення певних обмежень на діяльність емітентів, посередників, іноземних інвесторів, на обіг окремих фінансових інструментів.
Основні контрольні функції на ринку цінних паперів виконує
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Зокрема, вона має такі повноваження:

у разі порушення законодавства щодо цінних паперів, нормативних актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента дію спеціальних дозволів (ліцензій), виданих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати їх дію;

у разі виявлення ознак правопорушення у вигляді випуску в обіг або розміщення не зареєстрованих відповідно до чинного законодавства цінних паперів або діяльності на ринку цінних

Розділ 7. Державне регулювання ринку цінних паперів
145
паперів без спеціального дозволу (ліцензії) зупиняти всі операції по банківських рахунках відповідної юридичної особи до виконання або скасування в судовому порядку рішення про накладення штрафу, за винятком сплати державного мита із заяв і скарг, що подаються до суду;

у разі порушення фондовою біржею законодавства про цінні папери і Статуту та Правил фондової біржі зупиняти торгівлю на фондовій біржі до усунення таких порушень;

здійснювати контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, та її відповідністю встановленим стандартам;

проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки фінансово-господарської діяльності емітентів, осіб, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондових бірж та саморегулівних організацій;

надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов’язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання відповідних документів відносно до чинного законодавства;

надсилати матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, за які передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, якщо до компетенції комісії не входить накладення адміністративних стягнень за відповідні правопорушення;

надсилати матеріали в органи Антимонопольного комітету
України у разі виявлення порушень антимонопольного законодавства;

накладати адміністративні стягнення і штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання дозволів на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів;

порушувати питання про звільнення з посад керівників фондових бірж та інших установ інфраструктури фондового ринку у випадках недодержання ними чинного законодавства України, з метою захисту інтересів інвесторів та громадян;

призначати тимчасово (до двох місяців) керівників фондових бірж, депозитаріїв та інших установ інфраструктури фондового ринку, зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти

Ринок цінних паперів
146
кліринг та укладення договорів купівлі-продажу на певний термін для захисту держави, інвесторів;

здійснювати разом з іншими виконавчими органами контроль за поліграфічною базою з випуску цінних паперів;

здійснювати моніторинг руху інвестицій в Україну та за її межі, що здійснюються через фондовий ринок;

вилучати під час проведення перевірок на строк до трьох діб документи, що підтверджують факти порушення актів законодавства про цінні папери.
Уповноважені особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку мають право:

безперешкодно входити до підприємства, в установи, організації за службовим посвідченням та мати доступ до документів і інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки;

вимагати для перевірки необхідні документи та іншу
інформацію у зв’язку з реалізацією своїх повноважень;

залучати за погодженням з відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевої влади та самоврядування, підприємствами і об’єднаннями їх спеціалістів, депутатів місцевих Рад (за їх згодою) для проведення перевірок та ревізій;

відповідно до розподілу обов’язків чи письмового доручення здійснювати в межах наданих повноважень розгляд справ про порушення чинного законодавства щодо випуску та обігу цінних паперів, у тому числі стандартів, норм і правил, визначених нормативними актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ставити питання перед органами Прокуратури та
Міністерством внутрішніх справ
України про проведення розслідувань або
інших заходів відповідно до чинного законодавства.
Основні поняття і терміни: державне регулювання, концепції державного регулювання фондового ринку, форми державного регулювання фондового ринку, саморегулівна організація, організаційний контроль, захисний контроль, структурний контроль.

Розділ 7. Державне регулювання ринку цінних паперів
147
Питання для самоконтролю
1.
Розкрийте сутність та мету державного регулювання ринку цінних паперів.
2.
Назвіть основні форми державного втручання в діяльність учасників ринку цінних паперів.
3.
У чому полягають особливості регулювання первинного і вторинного ринку цінних паперів?
4.
Які функції виконує держава у сфері регулювання фондового ринку?
5.
Охарактеризуйте законодавче забезпечення державою регулювання ринку цінних паперів.
6.
Назвіть основні завдання Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
7.
З якою метою створюються саморегулівні організації?
8.
Проаналізуйте характер контролю з боку держави за розвитком фондового ринку в Україні.
Тести до розділу 7
Знайдіть правильну відповідь (одну або кілька)
Тест 7.1. Державне регулювання ринку цінних паперів означає:
1.
Комплекс заходів щодо впорядкування, регулювання та контролю за ринком цінних паперів та їх похідними, здійснюваний уповноваженими державою органами.
2.
Зміну номінальної вартості усіх випущених одним емітентом цінних паперів.
3.
Сукупність процедур та операцій з випуску, обігу та погашення цінних паперів.
Тест 7.2. Формами державного регулювання ринку цінних паперів є:
А. Видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Б. Реєстрація емісій цінних паперів та інформації про їх випуск.
В. Контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів.
Г. Відчуження цінних паперів як первинним, так і наступним власникам, коло яких визначене заздалегідь.

Ринок цінних паперів
148
Тест 7.3. Основною метою діяльності саморегулівної організації
є:
А. Одержання прибутку.
Б. Захист інтересів учасників ринку цінних паперів.
В. Визначення взаємних зобов’язань щодо угод з цінними паперами та розрахунків за ними.
Тест 7.4. Емітент зобов’язаний надавати інформацію про своє фінансово-господарське становище:
А. Щоквартально.
Б. Не менше одного разу на рік.
В. Раз у півроку.
Тест 7.5. Доступ до системи реєстру власників іменних цінних паперів мають:
А. Емітенти.
Б. Інституційні інвестори.
В. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.