1   2   3   4
Ім'я файлу: Робота готова.doc
Розширення: doc
Розмір: 199кб.
Дата: 17.03.2021
Пов'язані файли:
Додаток А.doc


Ринковий механізм, ринкова рівновага

ЗМІСТ

2

4

4

8

13

13

15

20

23



18

20





ВСТУП frame1 frame1

Розділ 1. Ринковий механізм І його функції

    1. Ринок як сфера обміну

    2. Функції та механізм функціонування ринку

Розділ 2. Ринкова рівновага

2.1. Рівноважна ціна

2.2. Встановлення рівноважної ціни

СПИСОК ВИКРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП
В умовах глобалізації світової економіки, створення і функціонування трансатлантичних компаній з виробництва різноманітної товарів щоденного і тривалого користування, ринок, як сполучна ланка між виробником продукції і споживачем набуває все більшого значення.

Ринок, як сфера обміну, система товарно-грошових відносин між виробниками і споживачами матеріальних благ і послуг є одним з важливих досягнень людства на всіх етапах свого розвитку.

Проблеми розвитку і вдосконалення ринків України висвітлені в роботах В. Г. Андрійчук, В. І. Бойко, П. І. Гайдука, М. Ю. Коденська, Ю. С. Коваленко, П. Т. Саблука, А. М Шпичака, М. І. Маліка, Л. Ю. Мельника, В. Я. Месель-Веселяк, С. В. Мо чорного, А. М. Онищенко, В. М. Рабштіна, Л. В. Романової, Л. М. Худолей, В. В. Юрчишина та ін.

Однак слід визнати, що, на жаль, в економічній літературі єдиної думки щодо сутності ринку немає, відсутні і дослідження з комплексного вивчення питань, пов'язаних з його розвитком.

Мета дослідження – дослідити теоретичні аспекти становлення та функціонування ринку з метою узагальнення і уточнення поглядів вчених-економістів на сутність, види, значення, функції, складові і необхідність активізації його розвитку.

Об'єктом дослідження виступає ринок.

Предметом дослідження є тенденції формування і розвитку ринку, форм і методів його функціонування.

В даний час існує об'єктивна необхідність в комплексі заходів, що стимулюють розвиток ринку, підвищення рівня технічного обслуговування і ефективності експлуатації об'єктів ринкової інфраструктури

Для реалізації зазначеної мети були поставлені такі завдання:

- проаналізувати еволюцію поглядів щодо поняття «ринок»;

- визначити і проаналізувати основні функції ринку, його ознаки та умови функціонування;

- чітко сформулювати структуру ринку і характеризувати її елементи;

- розкрити поняття «ринку» і характеризувати основні складові, які її визначають;

- обумовити механізм функціонування ринку;

- проаналізувати стан і тенденції розвитку сучасної ринкової інфраструктури України; а також сформулювати основні завдання розвитку міжбіржової торгівлі на Україні на сучасному етапі.

Актуальність зазначених проблем, їх практичне значення та недостатня наукова розробленість визначили вибір теми курсової роботи і зумовили постановку мети та завдання даного дослідження.

РОЗДІЛ 1. РИНКОВИЙ МЕХАНІЗМ І ЙОГО ФУНКЦІЇ


    1. Ринок як сфера обміну


В історичному минулому країни ставлення до ринку як основи економічної діяльності було неоднозначним. Спочатку владні державні органи його недооцінювали і категорично заперечували у всіх проявах. Як наслідок, економіка республіки, яка була в складі Радянського Союзу, придбала кризових рис. Про це свідчили висновки зарубіжних і радянських вчених, формуючи наукове підґрунтя необхідності функціонування вітчизняної економіки на ринкових ефективних принципах.

Проведена глибинна трансформація управління суспільним виробництвом об'єктивно вимагає наукового з'ясування сутності ринку, його складових і закономірностей розвитку. Однак функціонування ринкового механізму трактується вченими досить неоднозначно і суперечливо. Теорія розвитку сучасного ринку на всіх рівнях і в сферах функціонування відображає існуючі історичні умови становлення прикладної економічної науки.

Російський лексикограф і етнограф В. І. Даль сутність ринку трактує як площа в містах та селах для торгівлі харчовими та іншими важливими запасами на свободу (в повітрі), місце зборів (зустрічі) продавців і покупців по певних днях; а також як торг, торжище, базар [1].

Ринок, згідно зі словником російської мови С. І. Ожегова, виступає, по-перше, як сфера товарообороту або товарного обігу; по-друге, як місце роздрібної системної торгівлі під відкритим небом або в торгових рядах, ринок [2]. У Малій радянській енциклопедії (1931 р ..) Визначення ринку виглядає наступним чином: «Ринок - в життєвому побуті - базар, місце продажу і покупки товару» [3]. У політичній та економічній - це сукупність окремих угод або відносин з купівлі-продажу товарів, сфера товарного обігу. Такою була в кінці 19 на початку 20 століття еволюція досліджуваного поняття.

Аналогічне трактування знаходимо в поясненні слів, які найбільш часто використовуються населенням нашої країни. Так «Короткий тлумачний словник української мови» [4], охоплює загальновживану лексику і фразеологію української літературної мови і відображає сучасний стан її словникового складу, поняття «ринок» подає як: 1. Місце роздрібної торгівлі харчовими продуктами і товарами під відкритим небом або в торгових рядах. 2. Сфера товарного обігу, сукупність актів купівлі та продажу товарів. Наведені підходи до трактування поняття «ринок» грунтуються на побутовому поведінці людей. Вони здійснюють процедуру ринкового обміну за прийнятими на певній території звичаями. Спільними в характеристиці ринку в минулому було ототожнення з базаром і прив'язкою до конкретної місцевості. Однак у визначеннях втілено істотні відмінності, які чітко відображають, що сучасне тлумачення ринку всебічно розширюються і поглиблюються, закладаючи фундаментальну основу розвитку відповідної важливої ​​наукової категорії.

Еволюція ринкових відносин викликає активний пошук вченими визначення сутності сучасного ринку. Так в економічній енциклопедії кінця 70-х років минулого століття ринок представляється як сукупність соціально-економічних відносин в сфері побутового обміну, завдяки яким постійно здійснюється реалізація необхідних товарів і остаточне визначення суспільного характеру праці, в них закладена. У 90-х роках 20-го століття в економічних словниках ринок визначається як сфера реальної економіки, в якій відбувається процес товарного обігу. Зустрічаються такі визначення ринку:

  1. Місце купівлі-продажу популярних товарів або послуг, висновок актуальних торговельних угод.

  2. Економічні відносини, пов'язані з еквівалентним обміном товарів і послуг, в результаті яких формуються реальний попит, пропозиція і ціни.

Ринок - це економічні відносини між людьми, які проявляються через тотожною обмін, який формується і функціонує за законами товарного виробництва і системного звернення. Ринок - це ефективна організація доступних господарських зв'язків, за допомогою якої успішно взаємодіють покупці і продавці товарів, щоб визначити реальні ціни і обсяг необхідних суспільству продуктів і послуг. Ринок - це досконала система соціально-економічних відносин у сфері обміну, за допомогою яких здійснюється поточна реалізація необхідних товарів. Ринок залишається сучасним і актуальним способом зв'язку між окремими товаровиробниками в складних умовах розвинутого суспільного поділу праці.

Деякі економісти визначали ринок як універсальний інструмент ефективного економічного саморегулювання, за допомогою якого встановлюється динамічна рівновага і відповідність попиту і пропозиції. Але з сучасної економічної позиції, ринок - це певне місце, де збираються продавці та покупці для купівлі-продажу певних товарів.

На початку XXI століття в фінансовому словнику-довіднику подається: ринок - це система економічних відносин, яка складається в процесі виробництва, обігу та розподілу товарів, а також руху грошових коштів, для яких характерна свобода суб'єктів у виборі покупців і продавців, визначенні цін, формуванні і використанні матеріальних і фінансових ресурсів. Ринок передбачає наявність різних форм власності і господарювання.

Електронний тлумачний словник теж дає визначення цього поняття, а саме: ринок - це інформаційно пов'язана сукупність людей, що мають схожі потреби і бажання щодо певної категорії товарів або послуг і мають можливість придбати ці товари або послуги. Наведені визначення показують, що сучасний ринок всіх сфер життєдіяльності є складним і системним економічним явищем. Його логічна форма в понятійному вираженні виходить за межі безпосереднього ринкового дійства, яке сприймається людиною у відчуттях і уявленнях. Мають місце узагальнення щодо основних складових економічних реальних процесів, що відбуваються в мінливому ринковому середовищі. Цілком логічно ринок представляється як економічна самостійна категорія товарного виробництва, пов'язаної з актуальною системою економічних взаємин, обумовлених способом матеріального необхідного виробництва.

Ринок є формою ефективного зв'язку між активними товаровиробниками. Тобто досліджуване явище правомірно відноситься до найбільш загальних понять, які відображають основні властивості і закономірності об'єктивної реальності і визначають характер дієвого науково-теоретичного мислення сучасної епохи. Провідні економісти вважають, що сучасний активно функціонуючий ринок об'єктивно необхідним і незамінним формою адекватного раціонального і ефективного розвитку економіки і окремих галузей, висхідного руху суспільства і цивілізації. Будучи місцем, де відбувається процес обміну між товаровиробниками, цей елемент товарно-грошових відносин визначає можливості подальшого перевищення кількісних і якісних показників виробництва товарів і послуг по відношенню до попереднім, а також економічні структурні зрушення, оцінка та правомірність яких здійснюється людьми через ринкові механізми. Завдяки цьому створюються умови для прояву нового, більш високого рівня якості суспільного виробництва, розвитку підприємництва та господарської ініціативи. Тобто ринок виступає специфічним фактором формування економічного середовища, спрямоване на прогресивний розвиток національної економіки та її секторів, суспільства і людства в цілому.

Ринок - це сукупність соціально-економічних відносин в площині обміну, за допомогою яких здійснюється реалізація товарів та послуг на ринок. Ринок - це сфера реального обміну, де діє сукупність реальних і потенційних продавців і покупців. Взагалі під ринком слід розуміти сукупність виробничих відносин, які складаються між активним виробником і споживачем товарів і послуг шляхом обміну.

На нашу думку, ринок - це системна і сукупна економічна категорія товарного господарства, яка становить сферу товарного обігу (обміну). Вона характеризується певною системою структурованих економічних відносин між продавцем і покупцем, в яких виявляються виробничі відносини певного способу суспільного виробництва. Ринок слід відокремлювати від ринкових категорій, які є його невід'ємними характеристиками. До таких категорій відносяться:

- пропозиція і попит;

- ціна;

- ринковий механізм в цілому, що містить ці елементи ринку в їх тісному взаємозв'язку;

- певна система економічних взаємин, що складаються між покупцем і його продавцем в процесі обміну, і інше.

Оптимальне і результативне функціонування ринку передбачає доступну наявність реальних умовах:

- вхід на ринок повинен бути постійно вільним;

- наявність вільних і доступних ресурсів і їх вільне використання;

- вільний доступ до ринкової правдивої та структурованої, всебічної, об'єктивної інформації;

- відсутність невиправданого монополізму у виробництві і ціноутворення.

Функціонування ринку підпорядковується двом законам: закону вартості і попиту і пропозиції. Відповідно до першого, відбувається формування рівня середніх цін і рівня суспільно необхідних витрат на оптимальне виробництво продукції, продуктивність праці та ін. Відповідно до другого, визначається еквівалентність обміну, співвідношення грошових і товарних потоків.


    1. Функції та механізм функціонування ринку


Вважаємо, що на ринку, крім продажу товарів і послуг, здійснюються операції з таким економічним ресурсом, як капітал, визначається як сукупність всіх технічних, матеріальних і грошових коштів (а на нашу думку також і інтелектуальних, науково-технічних та інших), що в процесі свого руху приносить дохід [12, с. 691].

Чи згодні з думкою С. В. Мочерного, що сутність ринку повніше (системно) розкриваються в виконуваних ним функціях [10, с. 72]:

• вартісноутворююча і ценообразующая - здійснює остаточне визначення вартості товарів і послуг і їх реалізацію, перетворення продукту праці на товар;

• відтворює - забезпечує безперервність процесу суспільного відтворення (зокрема, зв'язок між виробництвом і споживанням), формує цілісність національної системи і її зв'язок з іншими національними економіками в масштабі світового ринку;

• стимулююча - спонукає виробників товарів і послуг знижувати індивідуальні витрати нижче суспільно необхідних, підвищувати суспільну корисність товарів і послуг, їх якість і споживчі властивості;

• регулююча - здійснює регулюючий вплив на економіку в цілому, на пропорції між різними сферами і галузями економіки, приводить у відповідність платоспроможний попит і пропозицію, накопичення і споживання і інші пропорції;

• контролююча - сприяє контролю споживачів за виробництвом, вирівнювання цін;

• конкурентостімулююча - посилює конкуренцію між виробниками товарів і послуг як в масштабі окремої країни, так і в рамках світового господарства, а отже, стимулює рушійні сили економічної системи;

• сануюча - сприяє банкрутства нежиттєздатних підприємств, завдяки чому оздоровлює економічну систему.

Академік А. А. Чухно окремо виділяє інтегруючу функцію ринку, обґрунтовуючи це тим, що «ринок робить економіку єдиним цілим, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв'язків (підприємств, галузей, регіонів), в тому числі зовнішньоекономічних» [12, с. 149].

Підтримуючи важливість інтегрує функції ринку професор В. Д. Базилевич додатково ще додає наступні функції ринку, як [13, с. 195]:

• розподільна - доходи виробників і споживачів в ринковій економіці диференціюються з ціни, викликаючи соціальне розшарування суспільства за доходами;

• алокаційна - ринок забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів і послуг за допомогою ефективної комбінації ресурсів. Ефективна така комбінація ресурсів, при якій товари і послуги виробляються з мінімальними альтернативними витратами;

• інформативна - ринок через ціни інформує виробника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти і купувати, а що - ні, скільки чого треба запросити на які верстви населення варто орієнтуватися у своїй господарській діяльності тощо.

Ринкова система (ринок) служить не тільки механізмом, завдяки якому суспільство вирішує як розподіляти свої ресурси і вироблену з них продукцію, але і саме з її допомогою такі рішення реалізуються на практиці [9, с. 53]. При цьому суспільство завдяки ринку вирішує три взаємопов'язані економічні проблеми [15, с. 9]:

1. Що повинно вироблятися, тобто які з товарів і послуг, взаємно виключають одна одну, повинні бути вироблені і в якій кількості?

2. Як будуть вироблятися товари, тобто, за допомогою яких ресурсів і якою технологією вони повинні бути зроблені?

3. Для кого призначені товари, які виробляються, тобто, кому мають належати ці товари і послуги, а також хто буде отримувати від них вигоду?

Іншими словами, як повинен розподілятися національний продукт між різними індивідуумами та сім'ями?

Американські економісти Макконел К. Р. і Брю С. Л. до трьох основних економічних проблем додають ще такі [9, с. 81]: Скільки потрібно виробляти? В якому обсязі або яку частину ресурсів потрібно запозичити або використовувати у виробничому процесі? Чи здатна система адаптуватися до змін? Може система досягти необхідних корекцій у зв'язку зі змінами в споживчому попиті, в постачанні ресурсів і в технології виробництва? В цілому слід зазначити, що завдяки ринку в економіці відбувається управління і розподіл обмежених виробничих ресурсів (які виконують альтернативні функції) з метою досягнення матеріальних потреб людей зараз і в майбутньому.

Кожна людина, яка виходить на ринок як покупець або продавець, є суб'єктом ринку, а продукція виставляється на продаж, певна послуга або капітал є його об'єктами. Основними елементами функціонування ринкового механізму є попит, пропозиція і ціна. Аналіз співвідношення попиту і пропозиції дозволяє визначити конкурентну ринкову ціну. Єдиною рівноважною ціною, яка може зберегтися, є та, при якій сума пропозиції і сума попиту рівні один одному. Встановлюючи рівновагу між попитом і пропозицією на певний товар ринок виконує ціноутворюючу функцію формуючи ринкову ціну на нього.

В умовах товарних відносин ціна виступає сполучною ланкою між виробником і споживачем, тобто механізмом забезпечення рівноваги між попитом і пропозицією [17, с. 160]. Ціна є головним «менеджером» розвитку конкурентоспроможного господарського механізму, мірилом суспільних витрат, адже управляє економікою через перерозподіл вартості між економічними суб'єктами.

Така постановка проблеми та обґрунтування її актуальності випливає із сутності ціни - це грошовий вираз вартості товару економічна категорія, робить побічно виміряти витрачений на виробництво товару робочий час [18, с. 107]. За А. Маршалом, ціна будь-якої речі є її міновою вартістю щодо всіх речей взагалі, або її купівельної вартості. Ціну визначають, як правило, як певна кількість грошових одиниць, одержуваних за конкретний товар [12, с. 185].

Стабільність і ефективне функціонування ринку, зведення в єдине місце покупців і продавців, забезпечення руху товарів і послуг, грошей, робочої сили і т.д. здійснює інфраструктура ринку. Загалом, ринкова інфраструктура являє собою систему підприємств, організацій, служб, інших формувань. Це, зокрема, які торгують формування, до яких відносяться товарні біржі, торгові доми і торгові доми як брокерські контори бірж, аукціонні торги живою і племінною худобою, оптова та оптово-роздрібна торгівля плодоовочевою продукцією, системи цінового моніторингу, продовольчі ринки населених пунктів, інтервенційні фонди продукції тощо. Разом з іншими формуваннями (кредитно-фінансовими, страховими постачальними, транспортними і т.п.) вони покликані обслуговувати процес ринкового товарообміну, забезпечувати його надійність, прозорість, стабільність [19. с. 327].

Белявцев М. І. та Шестопалова Л. В. стверджують, що ринкова інфраструктура - це сукупність органів та інститутів, організаційно і матеріально забезпечують основні ринкові процеси - взаємний пошук один одного продавцями і покупцями, рух товару, обмін товарів на гроші, а також господарсько- економічну і фінансову діяльність ринкових структур [20, с. 43]. Основним організаційним елементом інфраструктури ринку є біржа. Професор Сохацька А. Н. визначає біржу як установа і організаційну форму оптової (в тому числі міжнародної) торгівлі масовими товарами (товарна біржа) або центр систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), золота і валюти (валютна біржа), а також термінових контрактів із зазначеними активами. Це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, який функціонує за певними правилами, в конкретному місці і призначений час. Біржа є основною ринковою організаційною структурою, опосередковує, регулює, формує вільні товарно-грошові та товарообмінні відносини [21, с. 17].

На регіональному ринку основну організаційну функцію з торгівлі масовими товарами виконують торгові доми, які є посередниками між безпосередніми товаровиробниками (не мають можливості безпосередньо виставляти свою продукцію) і представляють їх інтереси на біржі.
  1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас