Ім'я файлу: Шапко_ЛІ_Заняття_07_квітня_лекції_та_завдання_ОМ_КДД_.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 252кб.
Дата: 30.01.2021
скачати
Пов'язані файли:
bestreferat-171318.docx

Заняття 07.04.20
Тема: Режисер як організатор постановочної групи. Режисерсько-
постановча група.
Робота режисера-постановника з творчими групами.
В театрі, на естраді період підготовки прихований від глядача, він отримує вже готовий продукт – спектакль, театралізоване видовище, концерт, в якому важливі всі етапи створення свята над яким працює певна кількість людей. Будь-який театралізований захід потребує ретельної підготовки, до якої має долучитися, крім режисера-постановника, певна кількість помічників – режисерсько-постановча група, бо будь-який захід, будь-яке свято – колективна творча справа.
«Постановча група мовою військових — це штаб, де планується, розробляється стратегія і тактика майбутніх «боїв» та «зіткнень». Начальник штабу, його спрямовуюча сила – це режисер-постановник.
Тому найважливіше завдання режисера – організувати роботу творчих груп, а далі контролювати виконання ними поставлених завдань. Необхідно на кожну ділянку підготовки масового заходу призначити відповідальних людей і постійно одержувати інформацію про хід роботи.
Хто ж входить до складу «штабу», тобто постановчої групи?
Насамперед, режисер-постановник, директор чи адміністратор, сценарист, композитор (чи музоформлювач), художник, балетмейстер, звукорежисер, помічник режисера та інші асистенти (за творчою необхідністю)»
[1].
Режисерську роботу моджна розділити на кілька етапів.
Перший етап. Розробка сценарію. Робота сценарної групи.
Група розробки сценарію є найпершою групою, з якої починається вся робота. Перед цією групою стоять такі завдання:
• розробка концепції та попереднього проекту сценарію;
• робота над документальним матеріалом;
• визначення жанру театралізованого заходу, його структури;
• пошук цікавого сюжету;
• робота над композицією.
На першому зібранні сценарної групи визначаються з метою, ідеєю, з завданнями, складають графік роботи й ознайомлюють із цими напрацюваннями всіх учасників творчої групи. Далі йде обговорення концепції і узгодження бачення заходу кожним учасником цього об'єднання.
Спільно з адміністрацією узгоджуються місце і дата, тривалість заходу. Потім учасники діляться на кілька мікрогруп і отримують пошукові завдання: підбір документального матеріалу, пошук можливих концертних номерів, що відповідають темі й задуму, пошук ідей символіки заходу тощо. На виконання цих завдань відводиться небагато часу – від 1 до 5 днів. Не потрібно боятися недостатньої глибини пошуку, його з уточненнями завдань можна продовжити після узгодження змісту окремих блоків і номерів свята.
На другому зібранні сценарної групи обговорюється весь знайдений
матеріал, затверджуються одні документи, концертні номери, з яких можна робити блоки сценарію, відкидаються недоречні, формуються завдання для пошуку ланцюжків, яких бракує: чи то документів, чи якогось жанру номерів, чи відеоматеріалів. Зібравши 70-80 % матеріалів, можна визначатися зі складанням сценарного ходу. Але попередньо важливо підсумувати тривалість відібраних номерів, вирахувати час на конферанс і тільки тоді приступати до найбільш творчої частини – пошуку цікавого сценарного ходу, переходів, «місточків», що зв'язують окремі номери в цілісне театралізоване видовище. Коли в загальних рисах сценарний хід прийнятий групою, комусь
із учасників, хто має до цього хист, доручають його доопрацювання - створення літературного сценарію.
Третє зібрання сценарної групи - обговорення і прийняття сценарію, розподіл доручень щодо пошуків більш якісних матеріалів, документів і фактів, потреба в яких визначилася після створення сценарію, якщо треба – пошук інших концертних номерів або репертуару колективів, що беруть участь у заході.
Як тільки затверджено сценарний хід, починається робота всіх інших творчих груп.
Також, в більшості випадків режисер і є сценаристом, тож, у зв’язку
з цим робота першої групи не проводиться!
Другий етап: постановка заходу.
Робота з режисерсько-
постановчою групою. Робота режисера-постановника з творчими
групами.
Сценарій підготовлено. Тож, переходимо до першого етапу роботи
постановчої групи.
«Режисер зустрічається зі своєю командою, читає сценарій, розкриває його тему, ідею, знайомить з власним режисерським задумом і знайомить своїх колег з постановчим планом. Цей відповідальний момент підготовки заходу необхідно провести так, щоб усім був по-перше: зрозумілий задум –
ідейно-художня основа майбутнього заходу, дохідливо й просто розкрити головну думку задуму, тобто ідейно-тематичне спрямування майбутнього твору; по-друге, не зупинятися на подробицях режисерського задуму, на його деталях, цей процес буде відбуватися під час репетицій; по-третє, зуміти спрямувати фантазію своїх колег, представників різних видів мистецтв, у потрібне для режисерського задуму русло, щоб кожен зрозумів головне і побачив своє місце в майбутній виставі.
При першій зустрічі можливі творчі суперечки з приводу загального задуму та окремих його частин. Проте, необхідно пам'ятати, що вирішує і відповідає за театралізований захід режисер-постановник. Він розробляє режисерський задум, запрошує митців різних видів мистецтв, зустрічається з ними для подальшої творчої роботи. І ось тут повинне проявитись необхідне для кожного режисера уміння запалити людей, захопити їх своїм баченням, своєю вірою в успіх справи. Якщо режисер не відчув у собі можливостей для цього, якщо режисер у процесі зустрічі з колегами піддався

їхньому баченню, впливу і змінює свій початковий задум, то має відмовитися від втілення театралізованого заходу. Він вже не поведе за собою колег, а тільки піддаватиметься їхнім бажанням, їхньому особистому баченню майбутнього заходу,
він не має права братися за постановку масового видовища. Нічого доброго і творчого з такої співдружності не вийде.
Авторського задуму режисера-постановника вже не буде, не буде й оригінального вирішення.
«Якщо ж перша загальна зустріч пройшла творчо, були знайдені та окреслені творчо-виробничі питання, режисер-постановник не піддався, не відмовився від свого задуму, необхідно тільки уточнювати і за деякими творчими напрямами поглиблювати задум, «і коли першу зустріч треба
провести загальною, де режисер-постановник — основний «доповідач», то в
подальшому необхідна індивідуальна робота з кожним, хто відповідає за ту
чи іншу ланку роботи. Він розповідає про свої пошуки, свої рішення; ці бесіди
служать уточненню головного напрямку, а також подальшій розробці
окремих епізодів» [1].
Одночасно режисер визначає ведучих та акторів-виконавців (тобто розподіляє ролі) і призначає помічника, відповідального за технічну організацію репетиційно-постановочного процесу й фіксацію всіх етапів роботи над постановою.
Після першої зустрічі з творчим штабом по втіленню театралізованого масового заходу необхідно зробити і другу, не менш відповідальну зустріч. Зустріч із керівниками окремих професійних і самодіяльних колективів. Режисер-постановник та його помічник знайомлять керівників із метою та завданням, які випали на їхню долю.
Наприклад, за хореографію в театралізованому масовому заході відповідає (називається прізвище, посада, звання керівника). Це, як правило, відомий фахівець у своїй галузі. І вже режисер-постановник і названий фахівець прослуховують і відбирають творчі колективи, які в подальшому залучатимуться до участі в заході.
Зупинимось більш детально. Робота режисера-постановника з
творчими групами.
Творча група художнього оформлення (дизайнерська група). До цієї, групи входять особи, які мають певні знання в образотворчому мистецтві, швацькій справі й конструюванні, люди, які мають хист до аналогічних занять.
Робота режисера з лідерами цієї групи над просторовим вирішенням масового видовища починається з вироблення єдиної творчої позиції, єдиного змісту й надзавдання майбутнього видовища, ознайомлення зі сценарієм заходу. «Режисер знайомить художників з режисерським задумом (характер окремих сцен і епізодів майбутньої постановки). Розказуючи про задум, режисер звертає увагу на вузлові моменти постановки, зворотні події, виділяє головне і другорядне. Часто вказує на бажане розміщення дійових осіб і угрупувань. Художник зобов’язаний перевести всю цю розповідь на мову креслення і ескіза, фактично фіксуючи накреслений розповіддю режисера
малюнок мізансцен. Виходячи зі сказаного, режисер повинен:
• визначити конкретні завдання, що стоять перед художником;
• розповісти про міру умовності оформлення, про його видовищну сторону;
• визначити опорні планувальні точки;
• кількість планів, які повинні бути використані в епізодах;
• кількість виходів;
• предмети обстановки і реквізит, необхідні для вирішення теми»
[2].
Тільки після цього починається робота над художнім оформленням.
Художник театралізованих видовищ зустрічає на шляху до здійснення своїх задумів більше труднощів, ніж художник театральний. Складність його роботи полягає в тому, що йому доводиться вирішувати питання оформлення й пошуку художньо-образотворчого образу як малих, так і великих масштабів
- від окремих елементів для костюмів виконавців і оформлення сценічного майданчика до надзвичайно серйозних і важливих питань оформлення великого географічного простору. Проблеми оформлення – в обмежених матеріальних можливостях бюджету.
Оформлення театралізованого заходу (організація всіх зовнішніх засобів сценічної виразності, що надають йому певної форми, сприяють розкриттю ідейного змісту, підсилюють дію на глядача, визначають стиль постановки) підпорядковується основній його темі.
Після вироблення загальної концепції режисер і художник приступають до образного вирішення видовища. У цій роботі потрібно визначити опорні пункти, на яких тримаються головні події, зокрема такі важливі компоненти, як особливості просторової композиції приміщення або майданчика, де відбувається дійство, обумовлюються «кордони» оформлення - тільки зала і сцена чи рекреації, коридори. Режисер із художником вирішують і такі питання, як загальний драматургічний, монтажний розвиток оформлення самого видовища, органічну відповідність композиційного вирішення навколишнього простору, що логічно підводить до кульмінації свята.
Спільно обговорюють вони і кольорову гаму оформлення масового дійства.
Колір – важливий компонент у загальній структурі конструктивних чинників драматургії масових видовищ, засіб емоційного впливу на глядача.
Фахівці вважають, що тонові й кольорові співвідношення впливають на сприйняття. Колір має свою виражальну силу. Не випадково є поняття холодного кольору і теплого.
Відомо, що в середні віки колір мав символічний характер: блакитний - спокій і ніжність, червоний - сила, сміливість тощо. Колір викликає певні емоції. Цим треба користуватися вміло й ощадливо, щоб уникнути зайвої строкатості, кольорової еклектики. У кольорових поєднаннях криється величезна емоційна сила, що в змозі висловити як ідейний загальний зміст, так і найтонші почуття людини. Тому видатні режисери постійно шукали смислового вирішення кольору, використовуючи його не в статиці, а в
динаміці, у поєднанні кольорів. Далі ця творча група працює над оформленням заходу, до якого входять:

«одяг» сцени: важливо визначити, яке оформлення сцени буде постійним (наприклад, назва свята або цифри ювілею тощо), а яке має бути змінним - тобто те, що ілюструє окремі епізоди, блоки;
• декорації, якщо вони потрібні;
• театральні костюми або їх деталі;
• грим;
• бутафорія, реквізит;
• світлове оформлення;
• комп'ютерна графіка - розробка оригінального відеоряду, технічна підготовка до демонстрації документального та візуального матеріалу;
• оформлення зали чи майданчика, де перебувають глядачі;
• оформлення фойє (афіша, творчі путівники для запрошених гостей, символіка свята тощо).
Образне вирішення теми заходу, взаємодія декорацій, художнього оформлення й технічного забезпечення місця дії, створюваного задля підсилення художнього впливу на глядачів і цілісного сприйняття заходу, є успіх (або навпаки) будь-якого видовища.
Зрозуміло, на виконання всіх цих завдань потрібно або дуже багато часу, якщо над усім оформленням працюватиме тільки творча група, або залучення додаткових виконавців (що, безумовно, доцільніше з точки зору залучення якнайбільшої кількості учасників до підготовки заходу й відчуття ними причетності до події).
Крім цього, якщо треба, до дизайнерської групи залучаються фотографи, які працюють, як правило, безпосередньо під час проведення заходу, але, якщо потрібно, можуть бути задіяні й під час його підготовки.
Творча група рекламно-сувенірного забезпечення заходу (або дизайнери з поліграфії. Після визначення місця і терміну проведення заходу, а найголовніше - його символіки, дизайнерська група з поліграфії розпочинає розробку запрошень, програмок, флаєрів, листівок, рекламно-сувенірної продукції, грамот, дипломів, сертифікатів тощо. Перелік видів поліграфічної продукції визначається спільно з режисером. Розроблені зразки можуть обговорюватися й затверджуватися на спільній нараді всіх творчих груп або безпосередньо режисером і після вичитки текстів філологами підписуються до друку. Тиражування здійснюється будь-яким доступним для бюджету заходу засобом, але дуже цінними виглядають деякі зразки «ручної праці», тобто виготовлені й оформлені, намальовані безпосередньо учасниками.
Творча група музичного супроводу свята. Один із відповідальних моментів підготовчого періоду – підбір (створення) музики. У масовому театралізованому видовищі музика представлена в різних аспектах.
Театралізоване дійство буквально пронизане музикою. Тому в сценарії слід точно визначити музичні «шматочки», їх драматургію, функцію та дієвість.
Музика в театралізованому заході несе смислове та емоційне навантаження, тому зрозуміло, що невдало підібрані музичні епізоди можуть зруйнувати
весь режисерський задум заходу. Тут також необхідне відчуття міри.
Отже, режисер повинен знати закони музичної драматургії і уміло використовувати їх щодо специфіки масового дійства. А специфіка полягає у тому, що монтажний принцип драматургії, характерний для масового дійства, зберігається й у музичній драматургії. Режисер може й не бути музикантом- професіоналом, але бути музично грамотним зобов’язаний. І в першу чергу знання музики проявляться, коли режисер розпочне роботу з творчою групою, яка відповідатиме за музичне оформлення. Найважливіше для режисера – дати загальний задум. Далі – весь процес створення музичної канви – піде своїм шляхом, режисер лише коректує його.
«Створюючи музичне оформлення, потрібно добиватися, щоб впродовж всієї вистави відчувалася єдина музично-театральна форма, тобто, щоб панував який-небудь один певний принцип використовування музики. Бо з’єднання в одній виставі творів декількох композиторів тематично може бути
і виправдано, але часто дає музично стильовий різнобій, який заважає цілісності сприйняття.
Слід уникати великої кількості музичних номерів і давати їх тільки там, де вони і сюжетно і емоційно необхідні.
Музика у виставі не може бути пасивною, ілюстративною, вона повинна бути обов’язково дієвої, мати активну участь у всіх подіях постановки. «Робота з композитором» – поняття досить умовне, бо в наш час режисер естради та масових свят частіше за все сам створює музичне оформлення заходу. Він дуже багато працює над пошуками музичного матеріалу, який допоможе створенню атмосфери та ідейної спрямованості майбутньої постановки. Режисеру необхідно володіти знаннями щодо музичних жанрів, стилів та напрямів, які необхідно уміло використовувати згідно з історичними умовами, часом, про які йдеться у заході» [2].
Творча група музичного супроводу театралізованого заходу особливо дбає про вирішення початку й завершення дійства, про те, щоб музика емоційно забарвлювала все видовище, усі його епізоди, чітко відтворювала його ритм. До того ж сама природа масового видовища дає змогу найрізноманітніше використати як «живу» музику, так і фонограму.
До цієї творчої групи доцільно включати учасників творчого колективу, які добре розуміються у роботі з комп’ютером. Завдяки їхній допомозі проблема з великими тимчасовими витратами під час підготовки звукового оформлення до заходів ефективно вирішується трьома способами:
- за допомогою колекції театральних шумів і фонових мелодій на CD;
-за допомогою музичних ресурсів Інтернету, у тому числі; www.karaoke.ru; www.midi.ru; www.mp3.ru;
- застосуванням сучасних технологій створення/редагування звуку за допомогою ПК, що дозволяє самостійно і в короткий термін створювати музичне оформлення театралізованих заходів високого рівня складності, використовуючи колекцію театральних шумів, фонових мелодій, музичних ресурсів Інтернету.
Ідеально, якщо хтось із групи вміє:

- встановлювати необхідне програмне забезпечення;
- користуватися основними функціями запису (редагування) звукового матеріалу в звуковому редакторові;
- перекладати звук з формату АUDIO у формати WAV, МР3.
Перекладати звук з WAV у МРЗ і назад;
- створювати, редагувати звуковий матеріал за допомогою програми - звукового редактора;
- використовувати колекцію театральних шумів і фонових мелодій;
- коректувати, чистити, робити частотну обробку фонограм;
- працювати з МIDІ, КАRАОКЕ файлами;
- створювати проекти музичних композицій у музичному редакторові.
Фонові мелодії зазвичай звучать фоном до певної дії. Але в поєднанні з театральними шумами ці мелодії можуть дуже точно відтворити потрібну атмосферу на сцені.
Результати пошуку музичного матеріалу, його якість узгоджується і затверджується режисером видовища.
«Робота з художником по світлу (освітлювачем). Тут необхідно визначити опорні світлові точки (майданчики), розказати про емоційну спрямованість того чи іншого епізоду, скласти з освітлювачем світлову палітру майбутньої вистави. В задачу режисера входить забезпечення освітлювача світловою партитурою з визначенням реплік, характеру освітлення, визначення «більше-менше», кольорової гами тощо.
Робота з виконавцями. Їх можна розділити на дві умовні категорії: це реально існуючий герой і «придуманий» сценаристом персонаж. В роботі з реальним героєм необхідно визначити його місце у заході, розказати про ті задачі, які стоять перед ним. В роботі з «придуманим» героєм необхідно поступати так само, як і в роботі з діючими особами»
[2].
Група матеріального забезпечення. Будь-який захід вимагає певних матеріальних витрат: оформлення приміщень та сцени, декорації, костюми, рекламно-сувенірна продукція тощо. Незалежно від наявності матеріалів, які можна використати, режисер спільно з групою матеріального забезпечення складає докладний план усього, що потрібно для роботи всіх творчих груп - сценарної, дизайнерської, музичної, фотозйомок тощо. У цьому документі зазначаються джерела забезпечення. Наприклад, щось маємо в завгоспа, щось на складі декорацій. Дещо необхідно придбати.
Група складає заявки на ті матеріали, реквізит, які можна отримати зі складу, і кошторис на ті матеріали чи послуги, які треба проплатити, наприклад запрошення: їх необхідно придбати в магазині чи дизайнери мають розробити свій зразок, який треба роздрукувати. Маємо знати, скільки штук, який папір, кольоровий чи білий, де вигідніше друкувати – на кольоровому принтері, у друкарні, у поліграфічній компанії. Наступне запитання, з яких джерел маємо взяти кошти – бюджет закладу, директорський фонд, власні рахунки закладу культури, спонсорські внески. Керівник групи складає докладні документи: заявки і кошториси, узгоджує їх із керівниками інших груп, режисером і після цього звертається до адміністрації для затвердження
заявок і кошторису та отримання коштів.
Значно складніше складати кошторис, якщо захід проводиться поза закладом, на виїзді. Тут необхідні також документи, що регулюють відносини між цими закладами. Група матеріального забезпечення бере на себе всі домовленості, складання необхідних угод, контроль за проплатами коштів, за оренду приміщення, транспорту тощо. У планах поставок чи закупок будь- чого, що необхідно для роботи інших груп, мають бути чітко визначені терміни і відповідальні за виконання. Керівник групи контролює вчасне і якісне виконання плану, оскільки від цього залежить якість виконання
іншими групами їхніх ділянок підготовки заходу.
Група фото-, відео зйомок. Кожний учасник із цікавістю переглядає фото і відеоматеріали дійства. Їх розміщують на сайті, створюють фотоальбоми і літописи. Але захід має свій темпоритм, фотографи не завжди встигають «схопити» найбільш вдалі його моменти, тому тут важлива попередня робота режисера з фотографами. Добре, коли їх кілька і можна робити зйомку з різних точок. Режисер знайомить фотографів із найбільш цікавими і видовищними моментами свята, робить замовлення на фотозйомку в період підготовки, якщо за сценарієм є потреба проілюструвати деякі епізоди заходу фотопортретами, пейзажами, жанровими фото. Фотографи виконують замовлення режисера, а до заходу готують техніку: достатню кількість джерел живлення для цифрових фотоапаратів, відеокамер, місткість цифрових чипів тощо. Якщо захід тривалий (кілька годин, а інколи і днів), фотографи по черзі роздруковують із комп'ютера вже відзняті кадри і роблять фотомонтажі ще до його закінчення. Отже, учасники і гості заходу одразу по його закінченні будуть мати нагоду ще раз пережити найцікавіші моменти.
Якщо захід конкурсний - бажано зробити фотопортрети переможців. Тобто робота фотографів не має бути спонтанною, а залежно від мети, завдань і сценарних потреб режисер має поставити перед ними конкретні творчі завдання, тому що якісний і змістовний відео-репортаж заходу значно підвищує його вплив і значення для учасників.
Група інформаційного забезпечення. Якщо захід проводиться в закладі культури, то необхідно організувати піар заходу в місцевих засобах масової інформації: газети, радіо, телебачення - ядром групи інформаційного забезпечення є саме їх члени. Їхнє завдання - повідомити через пресу широкий загал про майбутній захід, скласти прес-реліз, акредитувати журналістів; під час проведення заходу - спілкування з гостями свята,
інтерв'ю, бліц-опитування, супровід журналістів місцевої та регіональної преси, забезпечення їх прес-релізом видовища, що відбувається; по закінченні зібрати інформаційні ілюстровані матеріали в пресі, збір та архівація публікацій у місцевій пресі, на радіо й телебаченні (примірники газет, аудіо- та відеозаписи радіо- і телепередач) для звіту.
Група безпеки. Її може очолити інженер з техніки безпеки, завгосп, людина відповідальна за ТБ. Насамперед перевіряємо наявність засобів для гасіння вогню в приміщенні, де відбувається захід, наявність другого виходу з приміщення. Перед заходом усі задіяні мають пройти інструктаж про
поведінку в разі будь-якої небезпеки і про шляхи евакуації з приміщення. У керівника групи безпеки має бути група помічників, серед яких розподіляються доручення та обов'язки так: якщо все спокійно - помічники слідкують за порядком у залі. У разі виникнення небезпеки пожежі кожний із помічників має чітко виконувати свою роль, яку отримав заздалегідь: хто відповідає за вогнегасники, хто - за пожежні крани, хто - за відкриття запасного виходу, хто - за евакуацію глядачів із залу, хто - за евакуацію артистів зі сцени, хто телефонує до пожежників, хто їх зустрічає і показує розміщення гідрантів на території закладу. Як свідчить досвід пожежників, найважливіші для уникнення задухи й опіків під час виникнення пожежі перші 3-4 хв., тому злагоджені дії групи безпеки гарантують збереження життя і здоров'я всіх учасників дійства.
Ретельно перевіряється стан електричних приладів, апаратури. Якщо є потреба користуватися електроподовжувачами, дроти мають бути прикріплені до підлоги, усі з'єднання перевірені.
Приміщення, де проводяться свята, мають бути добре провітрені, мати вентиляцію або відкриті кватирки.
І на сцені (за кулісами), і в залі мають бути відповідальні за аптечку, які можуть надати першу долікарську допомогу.
Особливої уваги потребують спортивні заходи, де трапляються випадки травмування.
Кожна творча група обов'язково має скласти план підготовки заходу, узгодити його з режисером і, якщо потрібно, то між собою.
Робота з керівниками творчих колективів.
Режисер зустрічається з керівниками творчих колективів. Наприклад, робота режисера з балтмейстером.
«Робота з балетмейстером. Режисер після викладу свого задуму балетмейстеру, повинен поставити перед ним ряд конкретних творчих завдань, що хореографічно повинні бути вирішені у театралізованому заході відповідно до його жанрової структури та характеру музичних номерів і дійових осіб. Робота з балетмейстером має кілька етапів. Перший етап – добір колективів, який він проводить разом з режисером. Тут іде детальне знайомство з колективами та відбір кращих танцювальних номерів. Другий етап – робота окремо з кожним танцювальним колективом. На цьому етапі починається самостійна творчість балетмейстера. Тут потрібно звернути особисту увагу на монтажне з’єднання того чи іншого номеру. Третій етап – створення балетмейстером у логічній послідовності загальної пластичної композиції у рамках режисерського задуму. Четвертий етап – зведені репетиції всіх танцювальних колективів. Завдання балетмейстера – знайти найяскравіше та лаконічне вирішення того чи іншого танцювального номеру
(композиції).
В постановочному плані студент повинен обґрунтувати доцільність введення хореографії в театралізований захід, її вплив на емоційний тон дійства та досягнення надзавдання постановки» [2].
«Аналогічно відбувається робота з керівниками інших творчих
колективів. Обговорюється репертуар, режисура номерів, інвентар, умови пеебування на сценічній площадці, виходи колективів на сцену, світлове рішення,закінчення номерів та перехід у іншу позицію тощо.
«Крім чіткого визначення завдань кожному творчому колективу вико- навців режисером-постановником повинна бути дана програма репетицій, розписана по годинах, а також дата єдиної генеральної репетиції, котру не- обхідно за будь-яку ціну провести.
Вміння без затрат часу у творчій обстановці провести всі репетиції, як окремі так і загальні, є важливою умовою для роботи режисера- постановника, котрий є не тільки митцем, але й організатором всієї роботи.
Режисура починається з організації творчого процесу.
Режисер-постановник, як головна постать творчого процесу, повинен чітко, логічно й цілеспрямовано відстоювати свої позиції, режисерський за- дум, бо він його вигадав і у творчій уяві вибудував. Коли ж є серйозні розбіжності з членом постановчої групи, котрі негативно впливатимуть на загальну роботу, треба негайно і рішуче відмовлятися від його послуг. А загалом, у творчій роботі необхідно шукати те, що об'єднує митців, допомагає робити загальну справу; якщо ж виникає непередбачена ситуація, необхідно для покращення справи йти на компроміс (коли режисер- постановник бачить у цьому реальне покращення ідейно-художнього боку усього театралізованого заходу).
Треба пам'ятати, що без творчого доопрацювання всіх без виключення членів постановчої групи, без їхньої відповідальної, творчої роботи свято не відбудеться.
Післямова тут може бути така: режисура театралізованого масового заходу потребує досконалої, всебічної підготовки як режисера-постановника, так і всіх членів постановчої групи. Тільки творча, самовіддана робота може забезпечити творчий успіх всієї справи»
[2].
Таким чином, Режисерська постановча група – це тимчасовий виробничо-творчий колектив, який безпосередньо працює над створенням свята, чи іншого культурно-дозвіллєвого заходу».
Література:
1.Горбов А. С. Режисура видовищно-театралізованих заходів: навч. Посібник
/ А. С. Горбов. - Фастів: «Поліфаст», 2004. - 264 с.
2. Методичні вказівки до дипломної роботи (створення режисерсько- постановчого плану театралізованого заходу) для студентів денної та заочної форм навчання спеціалізації «Режисура естради та масових свят» / Укладач
М. В. Крипчук, Луган. держ. ін.-т культури і мистецтв – Луганськ : Вид- воЛДІКМ, 2010. - 32 с.
3.
Інтернет ресурс.
Режим доступу: https://studfile.net/preview/5196735/page:23/

Питання для самоконтролю:
1. Продовжіть речення. «Режисерська група – це…
2. Люди яких творчих напрямів входять до режисерської групи?
3. Як ви вважаєте, в яких ще напрямах мистецтва може бути створена режисерська група?
4. Які завдання виконує сценарна група?
5. Чи обов’язково створювати сценарну групу?
6. Які питання розглядає режисер на першій зустрічі з постановчою групою?
7. Як повинен поводитись режисер при виникненні творчої суперечки?
8. Робота режисера-постановника з художником?
9. Робота режисера-постановника з керівниками творчих колективів?
10. Які питання вирішує режисер в організації реклами та освітлення заходу?
11. Чим займається творча група музичного супроводу свята?
12. Чим займається творча група рекламно-сувенірного забезпечення заходу?
13. Робота режисера з художником по світлу?
14. Робота режисера з виконавцями?
15. Робота з художником по костюмам та костюмером?
16. Робота режисера з групою матеріального забезпечення?
17. Організація роботи з групою фото-, відео зйомок.
18. Організація роботи з групою безпеки.
Домашнє завдання:
1. Знати тему
2. Які конкретно спеціалісти, на ваш погляд, повинні увійти до сценарно- режисерської групи по підготовці запропонованого заходу за даною програмою?
Программа
Ввідкриття міської ялинки «Курка Ряба» 23 грудня о 15.30
1. Фанфара
2. Вступна промова ведучих
3. Пісня «Зимонька-зима»
4. Виступ почесних гостей
5. Танець каченят
6. Дід і Баба на ярмарку купують Курку Рябу
7. Танець «Курчата»
8. Гра-показуха «Санчата»
9. Миша жаліється на життя
10. Курка свариться з Мишою

11. Проводяться 4 гри-показухи
12. Вихід Кота. Діалог з Котом. Кіт ловить Мишку.
13. Миша просить відпустити і говорить чарівні слова.
14. Вихід Діда Мороза і Снігуроньки. Примирення героїв.
15. Запалення вогнів на ялиночці
16. Герої роздають подарунки дітям.
17. Заключна пісня про ялинку.
Відповіді надсилайте на Вайбер за номером: 0502168521 до 09.04.20

скачати

© Усі права захищені
написати до нас