Ім'я файлу: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (реформ
Розширення: docx
Розмір: 45кб.
Дата: 18.03.2020
скачати
Розширення: docx
Розмір: 45кб.
Дата: 18.03.2020
скачати
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Економічний факультет
РЕФЕРАТ
З предмету ФІНАНСИ
на тему:
«РЕФОРМА ОСВІТИ 2018»
Виконали:
Студенти 2 курсу
спеціальності «Торгівля, логістика та
екологічне підприємництво»
Мовчан Богдан Романович
Науменко Єгор Олексійович
Павлова Юлія Миколаївна
Київ-2018
ЗМІСТ
Вступ 3
1.РЕФОРМА ОСВІТИ ТА ЇЇ МЕТА 5
2.ДОШКІЛЬНА ТА СЕРЕДНЯ ОСВІТА; НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА 8
3. ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА ОСВІТА 13
4. ВИЩА ОСВІТА 16
5. НОВА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ТА ФІНАНСУВАННЯ НАУКИ 18
6. КАЛЕНДАР РЕФОРМИ 20
ВИСНОВКИ 25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 27
Вступ
За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями. Але українська школа не готує до цього.
Як і 10, 20, 50 років тому, пересічний український школяр здобуває в школі застарілі знання. За останні роки цей обсяг дуже збільшився, як і значно зріс загальний інформаційний потік у світі. Учні спроможні лише відтворювати фрагменти несистематизованих знань, проте часто не вміють застосовувати їх для вирішення життєвих проблем.
Спосіб навчання в сучасній українській школі не мотивує дітей до навчання. Матеріал підручників затеоретизований, переобтяжений другорядним фактологічним матеріалом.
Вчителі використовують переважно застарілі дидактичні засоби. Педагогів деморалізує низький соціальний статус та рівень оплати праці. Учитель не має справжньої мотивації до особистісного та професійного зростання.
Збільшується цифровий розрив між учителем і учнем. Багато педагогів ще не вміє досліджувати проблеми за допомогою сучасних засобів, працювати з великими масивами даних, робити і презентувати висновки, спільно працювати онлайн у навчальних, соціальних та наукових проектах тощо.
Потрібна докорінна реформа, що зупинить негативні тенденції, перетворить українську школу на важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності України. [1]
Тому, з цього навчального року в Україні набула чинності реформа освіти, яку Верховна Рада схвалила ще восени 2017 року. Над реформою Міністерство освіти та науки працювало два роки, був врахований досвід семи країн світу – Канади, Фінляндії, Польщі, Шотландії, Ірландії, Франції та Сінгапуру. Також уперше реформа підтримана значним фінансуванням, на неї передбачено 1 мільярд 869,8 мільйона гривень. Зокрема, 386,5 мільйонів гривень на підвищення кваліфікації вчителів і 998,7 мільйона гривень на забезпечення початкових класів навчальними засобами та мобільними меблями. [2]
1.РЕФОРМА ОСВІТИ ТА ЇЇ МЕТА
Реформа освітньої галузі є надзвичайно важливою. Саме навчання молодого покоління визначає майбутнє держави. Очевидно, що сьогодні українська освіта не відповідає ані сучасним запитам з боку особистості та суспільства, ані потребам економіки, ані світовим тенденціям.
Саме тому реформа передбачає системну трансформацію сектору, головна мета якої – нова висока якість освіти на всіх рівнях: від початкової школи – до вищих навчальних закладів. Головним завданням освіти має бути формування свідомих, суспільно активних громадян, здатних забезпечити економічне зростання і культурний розвиток країни. У науковій сфері реформа покликана зупинити ізоляцію і стагнацію у сфері досліджень, сформувати запит на якісну підготовку дослідників та якісні розробки в галузі фундаментальних і прикладних наук, скоротити розрив між дослідженнями та впровадженням їх результатів, інтегрувати вищу освіту й науку України в освітній та дослідницький простір Європейського Союзу.
Освітня реформа матиме чотири напрями: реформу середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, вищої освіти та створення нової системи управління і фінансування науки. За кожним із них будуть здійснені певні заходи, спрямовані на досягнення спільної мети: перетворити українську освіту на інноваційне середовище, в якому учні й студенти отримують навички та вміння самостійно здобувати знання і застосовувати їх у практичній діяльності, а науковці мають можливості та ресурси для проведення досліджень, що безпосередньо впливатимуть на соціально-економічне становище в державі.
Для того, щоб реформа відбулася, було підготовлено новий революційний Закон «Про освіту». Нову редакцію цього базового закону ухвалив парламент у жовтні 2016 року, і закон відправили на доопрацювання. З того часу в нього було внесено близько 1600 поправок і змін, не всі його революційні положення збереглися, але основні принципові речі вдалося залишити.
Серед важливих новацій, без яких жодні зміни не відбудуться – децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію. Згідно з новим Законом, 50 відсотків фінансування шкіл переходять до місцевих громад, які мають самі вирішувати, як розподіляти ці кошти. Директори шкіл мають призначатися за результатами конкурсу, на якому вони представлятимуть свою програму розвитку школи, зокрема і фінансову. Повноваження директорів розширюються, школи стають більш незалежними.
У новий закон закладено рівність всіх форм освіти та легалізацію так званих «альтернативних» приватних шкіл. Очевидно, це спричинить значне зростання їхньої кількості – внаслідок чого платня в них зменшиться. Ще одне положення, пов’язане із платнею за освіту – революційний для нашої системи принцип “гроші ходять за дитиною”. Держава виділяє певну суму на рік на освіту кожної дитини в державній школі.
Фінансування школи залежить від кількості дітей, які забажали в цій школі навчатися, і якщо дитина йде зі школи, свої гроші вона забирає із собою – в ту школу, де навчатиметься. Навіть якщо дитина вступає до приватної школи, за певних умов частину платні за навчання може скласти сума, яку виділяє держава. Цей принцип стає дуже суттєвим для інклюзивного навчання, який також є важливим нововведенням нового Закону. Діти з особливими потребами та певними ментальними розладами тепер отримують можливість навчатись у звичайних школах, більше того – така дитина стає дуже бажаною для школи, адже сума, яку держава виділяє на її освіту, набагато більша за суму для «звичайної» дитини.
Середня освіта знову стане 12-річною. Це наближає Україну до стандартів Євросоюзу, закріплених у Болонській конвенції, і дає можливість оптимізувати освіту.
Після реформи:
початкова освіта триватиме 4 роки;
базова середня освіта (гімназія) – 5 років;
профільна середня освіта (ліцей або заклад професійної освіти) – 3 роки.
Останні три роки навчання у школі визначать подальшу освітню траєкторію дитини – чи вона обере академічне спрямування, орієнтоване на продовження навчання в університеті, чи зупиниться на професійному, спрямованому на потреби ринку праці та здобуття професії.
Значну увагу в новому законі приділено вчителям. З одного боку, реформа потребує їхнього додаткового навчання (і на це виділено окремі кошти), з другого – автори закону подбали про те, щоб престиж праці педагога було підвищено і вчитель отримував гідну зарплатню. Крім того, законопроект передбачає 20% доплату педагогам за проходження сертифікації, яка може стати не лише економічним інструментом, а способом заохочення найкращих вчителів до саморозвитку, опанування нових методик та підходів.
Ще одна важлива новація нового закону – інклюзивна освіта, тобто включення у навчальний процес людей з особливими освітніми потребами і забезпечення їм нормальної соціалізації. Більше того, законопроект містить таке поняття як “інклюзивне освітнє середовище” і воно прямо пов’язане із забезпеченням якості освіти.
Закон “Про освіту” став початком реформи освіти в Україні, яку заплановано впроваджувати до 2029 року. Реформи, яка допоможе країні та її громадянам не відстати від інших розвинених країн.
2.ДОШКІЛЬНА ТА СЕРЕДНЯ ОСВІТА; НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА
Щоб донести реформу до всього суспільства, затверджено концепцію «Нової української школи», яка передбачатиме:
Після закінчення школи учень має володіти ключовими компетентностями і наскрізними вміннями, які стануть йому в нагоді у сучасному світі.
Ключові компоненти нової української школи:
Спілкування державною мовою. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів).
Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо).
Математична компетентність. Культура логічного і алгоритмічного мислення. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності.
Основні компетентності у природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
Уміння вчитися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу, зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
Ініціативність і підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Вміння раціонально вести себе як споживач, ефективно використовувати індивідуальні заощадження, приймати доцільні рішення у сфері зайнятості, фінансів тощо.
Обізнаність та самовираження у сфері культури. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
Соціальна та громадянська компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в сім’ї, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів. Повага до закону, дотримання прав людини і підтримка соціокультурного різноманіття.
Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.
Усі перелічені компоенти однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти.[1]
У рамках запровадження компетентнісного підходу буде створено нову систему вимірювання й оцінювання результатів навчання. Зокрема буде змінено зміст зовнішнього незалежного оцінювання. [1]
Новий шкільний учитель, який володіє сучасними методиками викладання і здатен реалізовувати педагогіку партнерства.
У новій школі суттєво зміниться роль вчителя. Адже для сучасних дітей учитель вже не є єдиним джерелом знань – потрібну інформацію можна знайти і в книжках, і в Інтернеті. Втім, саме в цих умовах підсилюється висока роль учителя як партнера у вихованні особистості. На допомогу вчителеві створюють освітній портал із методичними та дидактичними матеріалами, українськими е-енциклопедіями, мультимедійними підручниками та інтерактивними онлайн-ресурсами.
Не менш важливо – розширити способи підвищення кваліфікації педагогів. Учитель матиме право вибору місця і способу підвищення кваліфікації. Передбачається диверсифікація форми підвищення кваліфікації вчителів: курси при ІППО, семінари, вебінари, онлайн-курси, конференції, самоосвіта (визнання сертифікатів).
Сучасна система управління та адміністрування шкіл
Директорів обиратимуть за конкурсом на дві каденції – на 12 років щонайбільше саме в цьому закладі освіти.
Кожен заклад освіти муситиме оприлюднювати інформацію про надходження всіх коштів, а також їхнє призначення. Після впровадження системи, що пропонує Закон, батьки бачитимуть, скільки та на що витрачає кошти держава, а також зможуть контролювати використання своїх внесків.
Нова система контролю якості освіти
Закон повністю ліквідує атестацію шкіл – процедуру, яка себе дискредитувала через корупційну складову. Також скасують інспекції в районних управліннях освіти. Натомість забезпечення якості освіти здійснюватиме Державна служба якості освіти. У ній працюватимуть фахівці, які даватимуть поради школі, як покращити навчальний процес. Головна мета – не санкції, а рекомендації. Цей так званий «інституційний аудит закладу освіти» є єдиним плановим заходом державного нагляду (контролю) над школою. Він відбуватиметься один раз на 10 років.
Школа буде місцем, де діти отримують не лише знання, а й уміння їх застосовувати та цінності для оцінювання навколишнього світу і дійсності. Вона буде не лише закладом освіти, а й безпечним середовищем для розвитку, де діти вчаться спілкуватися між собою. Таке навчання передбачає впровадження нових методик викладання, зміну формату спілкування учнів, учителів та батьків, упровадження проектної роботи та навчання через діяльність.
Усе це неможливо вмістити у дворічну профільну старшу школу, де діти мають поглибити вивчення профільних предметів та підготуватися до складання ЗНО без шкоди для свого здоров’я. Саме тому необхідно запровадити повноцінну трирічну старшу профільну школу, де діти здобуватимуть достатні знання.
Нова старша профільна школа матиме ліцеї академічного та професійного спрямування. В академічному ліцеї учень може поглибити знання та вступити до закладу вищої освіти. У професійному – паралельно із загальною середньою освітою школярі опановуватимуть першу професію.
Загальна тривалість навчання – разом із отриманням вищої освіти – при цьому не зміниться. Нова українська школа дозволить перейти від чотирирічного бакалаврату в закладах вищої освіти до трирічного за більшістю спеціальностей. [3]
Процеси розвитку, виховання і соціалізації в новій школі покликані зробити випускника конкурентоздатним у 21-му столітті.
3. ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА ОСВІТА
У зв’язку з децентралізацією, 2016 року фінансування закладів професійно-технічної освіти було передано на місцевий рівень. Однак це рішення потребувало коригування, оскільки не всі міста обласного значення могли фінансово забезпечити свої ПТНЗ. Саме тому 2017 року заклади професійно-технічної освіти фінансують із обласних бюджетів та бюджетів міст-обласних центрів. Також у бюджеті 2017 року вперше було передбачено два мільярди гривень освітньої субвенції на здобуття середньої освіти в закладах професійно-технічної освіти, 119 млн грн на фінансування 19-ти професій загальнодержавного значення та ще 50 млн – на створення навчально-практичних центрів за галузевим спрямуванням. Загалом 2017 року створили близько 30 таких центрів: 25 – за рахунок держбюджету, і п’ять – із залученням інвестицій роботодавців.[3]
Професійно-технічна освіта є невід’ємною складовою системи освіти України. Це комплекс педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками певної професії, розвиток їхньої компетентності та професіоналізму, виховання загальної і фахової культури.
Метою професійно-технічної освіти в Україні є:
реалізація права громадян на здобуття професії (первинну професійну освіту), а також допрофесійну підготовку, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації.
задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках;
сприяння реалізації державної політики зайнятості населення;
забезпечення умов функціонування і розвитку закладів професійної (професійно-технічної) освіти різних форм власності та підпорядкування.
допрофесійна підготовка - здобуття початкових професійних знань, умінь особами, які раніше не мали робітничої професії;
первинна професійна підготовка - здобуття ПТО особами, які раніше не мали робітничої професії, або спеціальності іншого освітньо-кваліфікаційного рівня, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної професійної діяльності;
перепідготовка - професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку;
підвищення кваліфікації - професійно-технічне навчання робітників, що дає можливість розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території нашої держави на законних підставах, мають рівні права. Обмеження допускаються за медичними та віковими показниками, а також показниками професійної придатності, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Крім того, держава надає пріоритетне право вступу та створює умови для якісного навчання в закладах професійно-технічної освіти громадянам з особливими освітніми потребами, реалізуючи політику інклюзії в освіті та надання рівних умов для осіб з фізичними та інтелектуальними обмеженнями.
Сучасна система ПТО України забезпечує здобуття професії, готуючи майбутніх фахівців для вітчизняної промисловості, агропромислового комплексу, будівництва, торгівлі, громадського харчування, сфери послуг, транспорту, житлово-комунального господарства, зв’язку.
Професійно-технічна освіта здобувається громадянами в державних і комунальних закладах професійно-технічної освіти безоплатно.[5]
У більшості закладів професійної (професійно-технічної) освіти учні, які не мають повної загальної середньої освіти, мають можливість її здобувати паралельно з отриманням професії. Так, у 2015 році кількість таких учнів складала понад 61% від загальної кількіості учнів. Відповідно, вони можуть складати ЗНО разом з однолітками та, за бажанням, вступати до ВНЗ.
Задля визначення стратегії розвитку професійної освіти регіону створюють ради професійної освіти, до складу яких входять представники місцевої влади, роботодавців, закладів освіти, громадськості.[3]
4. ВИЩА ОСВІТА
Діяльність Міністерства в цьому напрямі визначається як надання методичної підтримки закладам вищої освіти у створенні системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти та створення системи зовнішнього контролю якості вищої освіти. 2017 року затвердили 120 нових стандартів вищої освіти, що базуються на компетентнісному підході, за освітнім рівнем бакалавра, та 80 – за освітнім рівнем магістра. Ці стандарти гарантують забезпечення внутрішньої якості вищої освіти з боку університетів.
Також надзвичайно важливо отримати дієздатне Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, яке за своєю ідеологією має бути честю й совістю вищої освіти та мати бездоганну репутацію у суспільстві. Саме цей незалежний орган має забезпечити зовнішній контроль за якістю вищої освіти.
Підвищення рівня підготовки фахівців за спеціальністю 081 «Право»
Із метою здійснення відбору якісного контингенту студентів та зниження корупційних ризиків 2016 року в дев’яти закладах вищої освіти України проведено експеримент під час вступу на магістратуру зі спеціальності 081 «Право» з використанням організаційно-технологічних процесів ЗНО. 2017 року пілотний проект поширено на всі заклади вищої освіти, що готують юристів. Цей крок – один зі складників реформи юридичної освіти, над якою працює МОН, нарівні з розробленням стандарту юридичної освіти та Концепції реформування юридичної освіти в Україні.[3]
Однією з важливих змін у вищій освіті, яка вступить у дію з 2018, є скорочення тривалості бакалаврату на більшості спеціальностях до трьох років та магістратури на до 2 років. Відтак, отримання бакалавра вже означатиме здобуття повної вищої освіти. Експерти зазначають, що такий крок є відходом від радянських практик і переходом до європейських стандартів, проте навчальний процес потрібно максимально насичувати практичною складовою. Якщо ж цього не буде, то якісних змін не відбудеться.
В основі діючого Закону «Про вищу освіту» та нового Закону «Про освіту», який набрав чинності 26 вересня 2017 року, лежить концепція перегляду принципів управління вищих навчальних закладів, значного розширення академічної, організаційної, фінансової та кадрової автономії ВНЗ і академічних свобод учасників освітнього процесу. Закон відкриває нові можливості для демократизації університетського життя, розвитку студентського самоврядування. Проте, є чимало проблем з втілення таких ідей на практиці.
Важливим є й те, що дотримання вищезгаданих принципів автономії і розвитку не можливе без фінансової незалежності. На жаль, державний бюджет немає належних коштів для таких потреб. Конституція визначає, що 10% бюджету країни має йти на освіту, але в дійсності на цю сферу йде до 7% коштів бюджету. Виші залишаються повністю залежними від держави, а тому не можуть перебрати на себе відповідальність за власну якість.
Одним із суттєвих недоліків сучасної вищої освіти в Україні є надмірна теоретичність та відсутність вагомої, якісної практичної складової. Це той момент, на який часто нарікають студенти та роботодавці, і який обов’язково потрібно враховувати у процесі реформування цієї сфери. При чому, мова йде не тільки про значне збільшення годин практики, а й зімну підходів.
Вирішенням такої проблеми може бути створення профільних практичних центрів при факультетах або філіалів кафедр вишу при підприємствах. Це допомогло б не тільки якісно навчити студента, а й вирішити проблему кадрового голоду. Проте, часто існує й проблема, що самі роботодавці з тих чи інших причин не завжди хочуть брати студентів на практику.[6]
5. НОВА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ТА ФІНАНСУВАННЯ НАУКИ
Утворення Національної ради з питань розвитку науки і технологій
Створюють систему, де всю наукову та науково-технічну діяльність координуватиме Національна рада з розвитку науки і технологій. До її складу ввійшли представники наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки.
Варто зазначити наступне: «Уряд затвердив склад Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. Очолює Національну раду Прем'єр-міністр України. Відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" Національна рада України з питань розвитку науки і технологій утворюється при Кабінетові Міністрів України з метою забезпечення ефективної взаємодії представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності і є постійно діючим консультативно-дорадчим органом».[7]
Основним завданням Фонду є грантова підтримка:
1) фундаментальних наукових досліджень у галузі природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук;
2) прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.
Фонд в межах своїх повноважень забезпечує:
стимулювання фундаментальних та прикладних наукових досліджень;
реалізацію державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
розвиток національного дослідницького простору та його інтеграцію до світового дослідницького простору;
розбудову дослідницької інфраструктури в Україні та її інтеграцію до світової дослідницької інфраструктури;
сприяння налагодженню науково-технічного співробітництва між науковими установами, закладами вищої освіти та представниками реального сектора економіки і сфери послуг;
сприяння міжнародному обміну інформацією та вченими;
сприяння діяльності, спрямованій на залучення учнівської та студентської молоді до наукової і науково-технічної діяльності;
сприяння виробничо-орієнтованим (галузевим) науковим установам шляхом організації конкурсів за запитом центральних органів виконавчої влади або інших замовників за умови виділення такими центральними органами виконавчої влади або замовниками відповідних коштів;
популяризацію наукової і науково-технічної діяльності. [8]
Основною функцією Нацради буде формування стратегічних рішень щодо державної політики в науково-дослідній сфері.
Утворення Національного фонду досліджень та формування органів його управління
Основною функцією Національного фонду досліджень є гарантова підтримка наукових досліджень і розробок як для окремих вчених, так і для колективів та інституцій. Національний фонд досліджень забезпечить дослідникам можливість отримувати додаткові кошти на конкурсній основі для здійснення конкретних наукових проектів.
Забезпечення процесу утворення державних ключових лабораторій та отримання статусу дослідницького університету національними ВНЗ.[3]
6. КАЛЕНДАР РЕФОРМИ
Розбудова Нової української школи – це довготермінова реформа, яка розпочинається вже зараз. План упровадження передбачає наступність дій і відповідне ресурсне забезпечення на кожному етапі, а також враховує загальний контекст суспільних змін.
Сьогоднішні школярі також повинні відчути зміни й отримати кращу якість освіти. Саме тому вже до початку 2016/2017 н. р. було оновлено програми початкової школи. Паралельно зі структурними змінами будуть удосконалюватися методи навчання в школі, підвищуватиметься кваліфікація вчителів, педагогічна освіта переорієнтовуватиметься на компетентнісні засади, педагогіку партнерства, індивідуальний підхід. [4]
Дошкільна та середня освіта (НУШ)
Перша фаза (2016-2018 рр.)
Перегляд навчальних планів і програм з метою розвантаження, запровадження компетентнісного та антидискримінаційного підходу в початковій школі.
Пілотний етап створення опорних шкіл базового рівня в сільській
місцевості. Має бути утворено 100– 150 шкіл і відпрацьовано
взаємодію із громадами та початковими школами.
Прийняття нового Закону України «Про освіту».
Розроблення плану дій із запровадження Нової української школи.
Розроблення і затвердження стандартів початкової освіти на
компетентнісній основі.
Підвищення кваліфікації вчителів початкової школи.
Школа творення підручників нового покоління. Навчання авторів.
Підготовка експертів.
Формування національної Е-платформи електронних курсів та
підручників:
створення електронних підручників;
розроблення курсів дистанційного навчання за програмами предметів старшої школи;
розроблення системи дистанційного навчання для підвищення кваліфікації вчителів.
Дебюрократизація школи. Спрощення документообігу. Визнання електронних форм документів
Розроблення нового Закону “Про загальну середню освіту”.
Створення системи освітньої статистики і освітньої аналітики.
Участь у міжнародному обстеженні якості середньої освіти PISA-2018.
Початок формування системи забезпечення якості освіти на заміну системі контролю (інспектування) освіти.
Забезпечення різноманітності форм здобуття початкової освіти.
Початок роботи початкової школи за новими освітніми стандартами на компетентнісній основі (передбачено проектом Закону України “Про освіту”) – 2018 рік.
Друга фаза (2019-2022 рр.)
Розроблення і затвердження стандартів базової середньої освіти на компетентнісній основі – 2019 рік.
Формування нової системи підвищення кваліфікації вчителів і керівників закладів освіти.
Інвентаризація мережі шкіл та закладів професійної освіти для проектування мережі закладів III рівня (профільної школи).
Забезпечення якісного вивчення іноземних мов у старшій школі відповідно до Стратегії сталого розвитку «Україна-2020».
Формування мережі опорних шкіл базового рівня.
Створення професійних стандартів педагогічної діяльності в початковій та середній школах.
Створення мережі установ незалежної сертифікації вчителів.
Створення регіональних органів забезпечення якості освіти.
Формування систем внутрішнього забезпечення якості освіти в школах – 2022 рік.
Створення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової школи.
Початок роботи базової школи за новими освітніми стандартами на компетентнісній основі (передбачено проектом Закону України «Про освіту») – 2022 рік.
Третя фаза (2023-2029 рр.)
Розроблення і затвердження стандартів профільної середньої освіти на компетентнісній основі – 2023 рік.
Формування мережі закладів III рівня (профільної школи) – не пізніше 2025 року.
Створення системи незалежного оцінювання професійних кваліфікацій випускників професійного профілю старшої школи.
Початок роботи профільної школи за новими освітніми стандартами на компетентнісній основі (передбачено проектом Закону України «Про освіту») – не пізніше 2027 року. На цій основі створення передумов для скорочення тривалості (навантаження) бакалаврських програм вищої освіти в середньому на 45 кредитів.
Перший дванадцятий клас Нової школи – не пізніше 2029 року. [1]
Професійно-технічна освіта 2017–2020 РР.
Прийняття нового Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»
Модернізація мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти
Збільшення середнього контингенту закладів професійної (професійно-технічної) освіти: 2017 рік – 390 осіб; 2018 рік – 400 осіб; 2020 рік – 410 осіб
Створення сучасних навчально-практичних центрів загалузевим спрямуванням:
за рахунок коштів державного бюджету: 2017 рік – 25 центрів
із залученням інвестицій роботодавців: 2017 рік – п’ять центрів, 2018–2020 роки – 10 центрів
Розроблення та впровадження щороку 15 нових державних стандартів із конкретних професій на основі компетентнісного підходу на базі професійних стандартів
Упровадження елементів дуальної форми професійного навчання щорічно у 30 закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Вища освіта (2017–2020 РР.)
Розроблення та затвердження 125 стандартів вищої освіти освітнього рівня бакалавра; 127 стандартів вищої освіти освітнього рівня магістра; 117стандартів освітньо-наукового рівня доктора філософії.
Запровадження єдиного вступного іспиту з іноземної мови для вступу до магістратури та єдиного фахового вступного іспиту до магістратури для спеціальностей 081 Право та 293 Міжнародне право
Утворення Національного репозитарію академічних текстів
Запровадження формульного підходу до розміщення державного замовлення для магістратури
Створення відкритого реєстру закладів вищої освіти, який надасть можливість зручно переглядати статистичну інформацію та забезпечить доступ абітурієнтів до інформації про заклади вищої освіти
Підвищення рейтингових показників якості менеджмент освіти за результатами Глобального індексу конкурентоспроможності Світового економічного форуму
Подання заявки на включення Національного агентства забезпечення якості вищої освіти до Європейського реєстру агентств забезпечення якості вищої освіти
Нова система управління та фінансування науки
Перша фаза (2017 Р.)
Утворення Національної ради з питань розвитку науки і технологій
Затвердження положення про Національний фонд досліджень
Формування Наукової ради фонду та обрання керівництва
Друга фаза (2018–2020 РР.)
Запровадження конкурсного фінансування проектів Національного фонду досліджень та збільшення обсягів бюджетного фінансування (передбачається збільшення з 200 млн гривень до 1,0–1,5 млрд грн на рік)
Створення мережі державних ключових лабораторій за визначеними науковими напрямами та надання наконкурсних засадах кращим національним ВНЗ статусу дослідницьких університетів
Здійснення державної атестації не менше 80 відсотків наукових установ, для яких проходження державної атестації на законодавчому рівні визначено як обов’язкове
Розширення обсягів фінансової підтримки наукових проектів та стипендіальних програм для молодих вчених до рівня не менше двох відсотків загального обсягу фінансування наукової діяльності за рахунок загального фонду державного бюджету
Ефективне використання програмно-цільового бюджетного фінансування шляхом формування та виконання державних цільових наукових та науково-технічних програм
Інтенсифікація участі України в міжнародних науковотехнічних програмах та організаціях («Горизонт 2020», Євратом, EUREKA, Європейська організація ядерних досліджень (ЦЕРН) тощо)
ВИСНОВКИ
Як вже було зазначено вище, реформа освіти є надзвичайно важливою, так як молоде покоління – це майбутнє держави. Головним завданням освіти має бути формування свідомих, суспільно активних громадян, здатних забезпечити економічне зростання і культурний розвиток країни. Освітня та наукова галузь має перетворитися на важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності України.
Основні зміни, передбачені реформою
Середня освіта
Щоб донести реформу до всього суспільства, затверджено концепцію «Нової української школи», яка передбачатиме:
Новий зміст освіти, спрямований на формування компетентностей XXI століття
Новий шкільний учитель, який володіє сучасними методиками викладання і здатен реалізовувати педагогіку партнерства
Сучасна система управління та адміністрування шкіл
Нова система контролю якості освіти
Як у зв’язку із цим зміниться школа?
Школа буде місцем, де діти отримують не лише знання, а й уміння їх застосовувати та цінності для оцінювання навколишнього світу і дійсності. Також, школа повинна перейти на 12-ти річне навчання, що повинно покращити рівень підготовки до ЗНО, але при цьому Загальна тривалість навчання – разом із отриманням вищої освіти – не зміниться, так як бакалаврат стане трирічним.
Професійно-технічна освіта
Багатоканальне фінансування (тобто заклади професійно-технічної освіти фінансують із обласних бюджетів та бюджетів міст-обласних центрів)
Створення закладів нового типу – регіональних центрів професійної підготовки, що сприятиме збільшенню мережі закладів
Осучаснення змісту професійно-технічної освіти
Створення регіональних рад професійної освіти
Вища освіта
Створення системи забезпечення та постійного поліпшення якості вищої освіти, яка відповідає рекомендаціям і стандартам Європейського простору вищої освіти
Забезпечення академічної доброчесності
Підвищення рівня підготовки фахівців за спеціальністю 081 «Право»
Нова система управління та фінансування науки
Утворення Національної ради з питань розвитку науки і технологій
Утворення Національного фонду досліджень та формування органів його управління
Забезпечення процесу утворення державних ключових лабораторій та отримання статусу дослідницького університету національними ВНЗ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf
https://www.slovoidilo.ua/2018/08/16/infografika/suspilstvo/reforma-osvity-1-veresnya-zminytsya-pershoklasnykiv
https://www.kmu.gov.ua/ua/diyalnist/reformi/reforma-osviti
http://nus.org.ua/about/formula/
https://mon.gov.ua/ua/tag/profesiyno-tekhnichna-osvita
https://hromadske.volyn.ua/reforma-vyschoji-osvity-yakisni-zminy-chy-bih-na-mistsi/
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/250189733
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/528-2018-п