1   2   3   4   5   6   7   8
Ім'я файлу: Записка Багач.docx
Розширення: docx
Розмір: 1033кб.
Дата: 14.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
Записка.docx

ВЫБОР СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ

Способом управления выберем вертикальный способ управления. Анодные напряжения тиристоров через синхронизатор (С) подаются
R2

R1

Tу

+



Uу

Рис. 8.4
на вход генератора пилообразного напряжения ГПН1 строго в течение полупериода напряжения (0–π), который в течение этого полупериода формирует линейно-возрастающее напряжение (пилообразное напряжение). Также с синхронизатора (С) подается напряжение на вход ГПН2 , но строго в течение полупериода напряжения (π-2π), который в течение этого полупериода формирует линейно-возрастающее напряжение, такое же как и на ГПН1. Стркутурная схема системы управления приведена на рис. 5.

Эти напряжения поступают на схему сравнения (компаратор К), где происходит сравнение пилообразного напряжения с напряжением управления Uу. В момент равенства этих величин формируется импульс Uк, который запускает формирователи импульсов управления ФИУ1 и ФИУ2 для управления тиристорами Т1 и Т2 соответственно.Меняя уровень напряжения управления Uу от нуля до амплитудного значения пилообразного напряжения, линейно изменяем угол включения тиристоров (угол управления) в диапазоне от до π- . Диаграммы напряжений и токов приведены на рис.6.



Рис.5. Стркутурная схема системы управления.

Для стабилизации тока заряда аккумулятора дополним систему управления контуром обратной связи. С датчика тока ДТ сигнал обратной связи идет на преобразователь сигналов (ПС), на которой в свою очередь подается ток уставки. Преобразователь сигналов обрабатывает два входных сигнала и формирует напряжения управления для компаратора К.



Рис.6. Диаграммы напряжений и токов.

  1. СИСТЕМА ЗАЩИТЫ

В качестве системы защиты воспользуемся полуволновым устройством защиты. Система защиты приведена на рис.7.



Рис.7. Система защиты.

заряд аккумуляторная батарея ток

На этой схеме ДТМ – диодно-тиристорный мост, работающий с системой управления (СУ). Потенциометром Rу можно регулировать уровень напряжения управления от нуля до максимального значения, определяемого амплитудой пилообразного напряжения, при котором система управления полностью запирается и формирование импульсов управления не происходит. ДТ – датчик тока, регистрирующий значение тока. ПУ – пороговое устройство, служащее для отсечки сигнала с датчика тока при номинальных режимах работы преобразовательного устройства. В случае возникновения аварийного режима с датчика тока сигнал поступает на пороговое устройство, включающее тиристор защиты Т5, который в свою очередь подаёт на вход системы управления запирающее напряжение, действием которого формирование импульсов управления прекращается. После чего закрываются тиристоры, и последующее их открытие не происходит.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ
В данной курсовой работе был реализован источник питания для заряда аккумуляторной батареи. Ток заряда был реализован при помощи тиристорного моста. Такая схема позволила уменьшить мощность, а, следовательно, и габариты трансформатора.

Также была реализована структурная схема управления тиристорным мостом на основе вертикального способа управления.

Разработанная система защиты, удовлетворяет данную схему быстродействием при КЗ на нагрузке.

Отсутствие сглаживающих фильтров в данной схеме повышают ее надежность и уменьшают экономические показатели.

3 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

3.1 Задачі розділу

Усі правові питання охорони праці в Україні регулюються Конституцією України, у якій зазначено, що «Держава України піклується про поліпшення умов охорони праці, його наукової організації, про скорочення, а надалі і повне витиснення важкої фізичної праці на основі комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів у всіх галузях народного господарства» [15].

Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює при участі відповідальних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації чи уповноваженим їм органом і працівником з питань охорони праці, гігієни праці і виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні [13 ].

Охорона праці – це сукупність заходів та засобів, за допомогою яких забезпечується безпека працюючого.

Безпека - це такий стан умов праці при якому з певною імовірністю виключається небезпека тобто можливість ушкодження здоров’я людьми.

Закон України «Про охорону праці» регламентує режим робочого часу і відпочинку робітників та службовців, трудові права громадян, гарантії і компенсації, трудову дисципліна, працю жінок, пільги для працюючих і службовців, що сполучають роботу з навчанням.

На підставі КЗОТа регламентуються заходи щодо створення безпечних умов праці, попередження нещасливих випадків і професійних захворювань [13].

У результаті впровадження ССБП – системи стандартів безпеки праці, досягається відповідність техніки і технології сучасним вимогам охорони праці і виробничої санітарії, що в кінцевому рахунку забезпечує безпечні і здорові умови праці.

Задачею розділу є розробка організаційних і технічних заходів, що забезпечують безпечні і здорові умови праці в лабораторії електрообладнання рухомого складу при роботі на електричній установці для дослідження двигунів змішаного збудження.

3.2 Аналіз умов праці і виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів

У приміщенні лабораторії електрообладнання рухомого складу номер 236 кафедри Електричного транспорту Харківського Національного Університетеу міського господарства проводяться заняття із застосуванням стендів на яких спостерігають за спрацьовуванням різних електроапаратів при різних режимах роботи, які задаються за допомогою органів керування.

Електрична установка, що розробляється, складається з двох електричних машин напругою 120 В, тахометра, який має рухому зубчасту деталь, комутуючої апаратури, персонального комп’ютера, що має монітор з електронно-променевою трубкою, модульного пристрою для збирання даних USB-6008 та вимірювальних пристроїв (амперметрів і вольтметрів).

На базі аналізу робіт, які виконуються в лабораторії електрообладнання рухомого складу на установці, що розробляється, можна виявити наступні потенційні небезпечні і шкідливі фактори згідно до ГОСТ 12.0.003-74* [16 ]:

1. Фізично небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

  • підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;

  • рухомі частини устаткування;

  • підвищена чи знижена вологість повітря;

  • підвищений рівень статичної електрики;

  • підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

  • відсутність чи недостача природнього світла;

  • недостатня освітленість робочої зони;

  • гострі крайки, задирки і шорсткість на поверхнях заготовок інструментів, устаткування;

  • підвищена напруга в електричному колі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини;

  • підвищена яскравість світла (монітор комп’ютера);

  • пряма та відбита блесткість (відбиття світла від вікна).

2. Психофізіологічні небезпечні і шкідливі фактори:

  • розумове перевантаження;

  • перевантаження зорових аналізаторів;

  • монотонність праці;

3.3 Розробка організаційних і технічних заходів щодо створення безпечних умов роботи в лабораторії.

33.3.1 Вимоги до робочого місця.

Робочі місця в лабораторії характеризуються робочим середовищем, тобто сукупністю факторів зовнішнього середовища. До них відносяться, інформаційні, соціально-психологічні і естетичні властивості середовища, що впливають на людину. Комфортним робочим середовищем робочих місць, є такий стан зовнішнього середовища на робочому місці, що забезпечує оптимальну динаміку працездатності, гарне самопочуття, збереження здоров'я [ 18] .

На базі аналізу умов праці та небезпечних і шкідливих виробничих факторів можна сформулювати такі вимоги до утримування робочого місця [ 20]:

- перед початком роботи проходи до робочого місця повинні бути вільними, обладнання і всі необхідні інструменти та пристрої повинні знаходитися в справному стані, а також обов’язкова справність та наявність заземлення;

- під час роботи робоче місце необхідно утримувати в чистоті та порядку;

- після закінчення роботи необхідно прибрати всі інструменти, вимкнути електрообладнання.

Вимоги до основних елементів електричної установки та іншого обладнання лабораторії:

- матеріали, що застосовуються в конструкції електроустановок не повинні бути небезпечними та шкідливими;

- електричні установки повинні бути заземленими, знаходитись у справному стані і бути оснащеними необхідними технологічними засобами безпеки;

- рухомі частини установок, які являють собою небезпеку повинні бути оснащені необхідними засобами захисту;

- інструменти або елементи обладнання не повинні мати гострих кромок, кутів. Всі інструменти, які мають загострені кінці повинні мати ручки довжиною не менше 150мм;

- обладнання повинно мати засоби сигналізації про порушення нормативного режиму роботи, а в необхідних випадках – засоби автоматичного зупинення та відключення джерела енергії;

- конструкція обладнання повинна забезпечувати захист людини від ураження електричним струмом;

- користувач комп’ютера повинен бути захищений від ураження електростатичним полем та від дії електромагнітного випромінювання.

3.3.2 Мікроклімат повітря робочої зони

Робота персоналу лабораторії електрообладнання рухомого складу відноситься до категорії робіт середньої важкості ІІа, з енерговитратами 172...293 Дж/с. Тому відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 в холодний період року оптимальна температура повітря в приміщенні повинна бути в межах 19...21 0С (припустима 15 0С), а в теплий - 21...23 0С (припустима 24 0С), відносна вологість повітря оптимально повинна знаходитись у межах 60-40 % (допускається не більше 75 %), швидкість руху повітря 0,2 м/с, але не більш 0,3 м/с [ 23].

Оптимальний мікроклімат у приміщенні забезпечує підтримка теплової рівноваги між організмом і навколишнім середовищем . Підтримка на заданому рівні параметрів, що визначають мікроклімат – температуру, вологість і швидкість руху повітря , може здійснюватися за допомогою кондиціонування або вентиляції в теплий період, а в холодний період року системою центрального опалення.

3.3.3 Заходи безпеки при роботі на ЕОМ

Електромагнітні поля, що характеризуються напруженістю електричних і магнітних полів, дуже шкідливі для організму людини. Основним джерелом цих шкідливих факторів являються дисплеї (монітори) комп’ютера, особливо дисплеї з електронно-променевими трубками. Вони являють собою джерела найбільш шкідливих випромінювань, що несприятливо впливають на здоров'я користувача комп’ютером (ультрафіолетового, радіочастотного).

Ультрафіолетове випромінювання корисно в невеликих кількостях, але в більших дозах приводить до дерматиту шкіри, головного болю, різі в очах. Інфрачервоне випромінювання приводить до перегріву тканин людини (особливо кришталика ока), підвищенню температури тіла. Рівні напруженості електростатичних полів повинні становити не більше 20 кВ/м. Поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В. При підвищеному рівні напруженості полів варто скоротити час роботи за комп'ютером, робити п’ятнадцятихвилинні перерви кожні півтори години роботи і застосовувати захисні екрани. Захисний екран, виготовлений із дрібної сітки або скла, збирає на собі електростатичний заряд. Для зняття заряду екран монітора заземлюють [22 ].

На відстані 5-10 сантиметрів від екрана і корпуса монітора рівні напруженості можуть досягати 140 В/м, що значно перевищує припустимі значення. Для зменшення напруженості необхідно застосовувати зволожувачі і нейтралізатори, антистатичне покриття підлоги.

Всі дисплеї повинні проходити випробування на відповідність вимогам безпеки (наприклад, міжнародні стандарти MRP 2, TCO 99). Через те, що робота користувача комп’ютером за видом трудової діяльності відноситься до групи В - творча робота в режимі діалогу з ЕОМ, а за напруженістю роботи до II-ї категорії важкості, необхідно робити регулярні перерви.

У конструкції ЕОМ доцільно застосовувати системні блоки, що відповідають стандарту фірми IBM, у яких крім робочої ізоляції передбачений елемент для заземлення і провід із заземлюючою жилою для приєднання до джерела живлення.

Електробезпечність при роботі з комп’ютером забезпечується технічними методами і засобами захисту, а також організаційними заходами. Небезпека поразки електричним струмом може виникнути при дотику до металевих неструмоведучих частин (корпусу, периферії комп'ютера), які можуть виявитися під напругою в результаті ушкодження ізоляції. На протязі роботи на корпусі комп'ютера накопичується статична електрика, а при несправності яких-небудь блоків комп'ютера корпус може виявитися під напругою, що може привести до електричних травм або електричних ударів. Для усунення цього необхідно забезпечити приєднання металевих корпусів устаткування до заземлюючої жили.

Заземлення корпуса ЕОМ забезпечується підведенням заземлюючої жили до живильних розеток. Основним організаційним заходом є інструктаж і навчання безпечним методам праці на комп'ютері.

Діяльність користувача ЕОМ, змушує його тривалий час перебувати в сидячому положенні, яка являється вимушеною позою, тому організм постійно відчуває нестачу активної фізичної діяльності (рухомості). Щоб виключити виникнення захворювань хребта необхідно, щоб користувач мав можливість вільної зміни поз. Необхідно дотримуватися режиму праці і відпочинку з перервами, які заповнюються м'язовими навантаженнями на ті ланки опорно-рухового апарата, які не включені в підтримку основної робочої пози.

Антропологічні характеристики користувача визначають габаритні й компоновачні параметри його робочого місця. Робоче місце користувача ЕОМ повинне займати площу не менш 6 м², висота приміщення повинна бути не менш 4 м. Висота над рівнем підлоги робочої поверхні, за якої працює оператор, повинна становити 720 мм. Бажано, щоб робочий стіл оператора при необхідності можна було регулювати по висоті в межах 680 - 780 мм. Оптимальні розміри поверхні стола 1600×1000 мм2. Під столом повинен бути простір для ніг з розмірами по глибині 650 мм. Робочий стіл оператора повинен також мати підставку для ніг, розташовану під кутом 15° до поверхні стола. Довжина підставки 400 мм, ширина - 350 мм. Віддаленість клавіатури від краю стола повинна бути не більше 300 мм, що забезпечить оператору зручну опору для передпліч. Відстань між очами оператора й екраном дисплея повинна становити 40 - 80 см. Робочий стілець користувача ЕОМ повинен бути обладнаний підйомно-поворотним механізмом. Висота сидіння повинна регулюватися в межах 400 - 500 мм. Глибина сидіння повинна становити не менш 380 мм, а ширина - не менш 400 мм, висота опорної поверхні спинки не менш 300 мм, ширина - не менш 380 мм. Кут нахилу спинки стільця до площини сидіння повинен змінюватися в межах 90 - 110 °.

3.4 Освітлення лабораторії

Для нормальної роботи в лабораторії необхідно забезпечити оптимальну освітленість робочих місць. Це досягається у світлі години доби за рахунок природного освітлення, а в темні години доби за рахунок штучного освітлення.

Зорова робота, яка виконуються працівниками лабораторії відноситься до розряду ІІІ В (для об'єкта розрізнення 0,3...0,5мм , контраст об'єкта розрізнення з фоном - середній , характеристика фона - світлий ) [17 ].

Для розряду зорової роботи ІІІ В нормована освітленість складає 300лк.

3.4.1 Розрахунок штучного освітлення

Правильно спроектоване і виконане освітлення сприяє підвищенню продуктивності праці та якості виконання робіт, воно виявляється позитивним психологічним впливом на працюючих, підвищує безпеку праці та знижує втомлюваність і травматизм на робочому місці.

Розрахунок штучного освітлення полягає у визначенні кількості світильників і розміщення їх у приміщенні .

Світловий потік світильників, необхідний для забезпечення нормованої освітленості визначається по формулі [4.1 ]:

Необхідна кількість ламп визначається по формулі:

, (4.1)

де Eн — освітленність, яка нормується, Eн = 300лк ;( лит.)

Кз - коефіцієнт запасу, Кз = 1,5;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення на робочому місці,

Z = 1,1;

- коефіцієнт використання світлового потоку джерела світла;

Ф - світловий потік лампи типу ЛБ-40, Ф = 3000Лм;

Sн - площа приміщення, м2

, (4.2)

де А - довжина лабораторії, А=15м ;

В - ширина лабораторії , В=9м


1   2   3   4   5   6   7   8

скачати

© Усі права захищені
написати до нас