Ім'я файлу: КОСЕНКО ОІО071МБ.docx
Розширення: docx
Розмір: 34кб.
Дата: 22.06.2022
скачати

Міністерство освіти й науки України

Державний біотехнологічний університет

Факультет економічних відносин і фінанасів

Реферат

З курсу «Система і моделі бухгалтерського обліку »

на теми : «Зародження, еволюція та становлення сучасної системи бухгалтерського обліку»

Виконала : здобувачка початкового

(короткого циклу) рівня вищої освіти

1 курсу 1 групи

Факультету економічних відносин та

фінансів

спеціальності «Облік і оподаткування»

Косенко Вікторія Олександрівна

Харків-2022

ЗМІСТ

ВСТУП 3

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 4

СТАНОВЛЕННЯ НОВОЇ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ УКРАЇНИ 12

ВИСНОВОК 16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 17

ВСТУП

Виникнення і розвиток бухгалтерського обліку є невід’ємною складовою частиною всієї історії людського суспільства. Сучасна наука не дала однозначної відповіді, який момент слід вважати виникненням бухгалтерського обліку. В багатьох випадках це пояснюється недостатньою кількістю джерел, що збереглися, - облікових документів, які використовувалися нашими попередниками.

Широке розповсюдження правильної, наукової бухгалтерії природно викликає необхідність у висвітленні історії її виникнення і розповсюдження по всьому світу.

Сьогодні бухгалтери багатьох країн світу досліджують стародавні записи та книги, адже лише вивчаючи історію науки можна зрозуміти та усвідомити ті помилки і недоліки, які мали місце в сфері організації і ведення обліку в минулому та існують на сучасному етапі.

Для того, щоб зрозуміти та збагнути всю сутність бухгалтерії, необхідно вивчити її історію. Тільки глибокі знання поступового розвитку обліку навчають заслужено цінувати його переваги та значення для господарського життя. За допомогою історії є можливість проникнути в економічне життя минулих століть. Господарські явища, правові відносини, рух цінностей, які належать підприємству, відображають за допомогою слів та цифр – бухгалтерських записів. Бухгалтерія, таким чином, є дзеркалом, яке відбиває частину явищ культурного розвитку народів світу.

Питання необхідності вивчення історії облікової науки не викликає жодного сумніву. Адже краще працює той бухгалтер, який добре володіє досвідом попередників. Він не витрачає часу, намагаючись винайти те, що вже було винайдено раніше. Вивчаючи історію, бухгалтер не може її переробити, але спроможний глибоко переосмислити минуле та краще усвідомити майбутнє.

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Знання історії обліку важливе для розуміння його сучасного стану і оцінки можливих напрямків розвитку. Історична еволюція бухгалтерського обліку розглядається не заради її самої, а для полегшення розуміння сучасного і оцінки майбутнього.

В літературі виділяють 4 основні періоди розвитку бухгалтерського обліку: 1-й – з моменту виникнення товарно-грошових відносин до кінця 18-ого століття; 2-й – з кінця 18-ого ст. до кінця 19-ого ст.; 3-й – кінець 19-ого і початок 20-ого ст.; 4-й - с початку 20-ого і до наших днів.

Перший період характеризується виникненням різних способів реєстрації фактів в облікових регістрах (журналах, відомостях та ін.) у вигляді систематичних і хронологічних записів. Вершиною періоду становлення бухгалтерського обліку було широке розповсюдження методу подвійного запису.

Другий період припадає на час революційних перетворень у галузі виробництва, розвитку фізичних форм товарних відносин та збільшення обсягів торговельних ,фінансових та інших операцій не тільки в окремих країнах, але й в усьому світі.Протягом цього періоду видаїться досить велика кількість праць з обліку, виникають різні теорії: юридична – у Франції, матеріалістична (економічна) – в Італії, камеральна – в Німеччині тощо.Історичне значення цьго періоду полягає в тому, що саме тоді було визначено основні напрямки науки ”рахівництво ”, за якими відбувся і її подальший розвиток.

Третій період – становлення бухгалтерського обліку (рахівництво), як галузі науквоих знань.Протягом цоьго періоду зусилля більшості авторів були направленні виключно на те, щоб встановити теоретичні основи бухгалтерського обліку, визначити область тих явищ, вивчення яких складає об’єкт даної науки. Було сформульовано ряд визначень бухгалтерського обліку і його цілей

Четвертий період поділяють на дві основні стадії.

Перша стадія - охоплює період до середини 20-го ст.і характеризується розробкою базових принципів об’єктивної оцінки майново-правового стану самостійно господарюючого суб’єкта, галузевим напрямком у побудові системи бухгалтерського обліку, розширенням державної регламентації національних систем бухгалтерського обліку та звітності.

Друга стадія – розпочалась із середини 20-го ст. і триває до наших днів – характеризується розробкою принципів оцінки майново-правового стану господарюючих суб’єктів в умовах зовнішнього ринкового середовища і у зв’язку з прийняттям ефективних господарських рішень для отримання майбутньої економічної вигоди.

Історичні пам’ятки залишили нам відомості, які дозволяють говорити про наявність та характер господарського обліку в різних країнах Стародавнього світу. Розвиток товарно-грошових відносин породжує подвійний запис, як відображення вибуття одного продукту і появу іншого.

Облік Стародавнього світу – облік фактів – в цілому був статичним .В його основу було покладено інвентаризацію і пряму реєстрацію майна .Пряма реєстрація означала вказівки на певний об’єкт . Непряма реєстрація з’явилась пізніше і полягала в тому , що обліковий працівник замість певного облікового об’єкту фіксував дані з так званих первинних документів. З цього часу облікові відомості та фактичний стан справ перестають бути адекватними .

Характерною рисою обліку елліністичного періоду було прагнення все обліковувати і нічого не пропускати. Це стало передумовою суворої регламентації обліку. В Греції вперше з’явились такі поняття, як матеріальна відповідальність та інвентаризиція. Виникли перші принципи класифікації рахунків : матеріальні, особові та фінансові.

У Давьому Римі завершився розвиток стародавнього бухгалтерського обліку. Римська облікова система опосередковано увібрала в себе практично усе найкраще, всі переваги та позитивні риси грецької і східної бухгалтерії, до того ж зробила це розумно, відповідно власних умов господарювання і власних інтересів. З’явились такі регістри, як прибутково-видаткова книга і книга рахунків клієнта. Обидві книги вела бухгалтерія банку. Прибутково-видаткова книга була універсальною. Вона застосовувалась як в торгівлі, так і домашньому господарстві.

Виникнення книг, термінів, які застосовуються в сучасному бухгалтерському обліку (депозит, акцепт, сума, конкуренція, дебітор, кредитор тощо) – це те, що отримала сучасна бухгалтерія завдяки цій країні.

Нікому не відомо, хто був винахідником бухгалтерського обліку. Можна лише стверджувати, що система подвійного запису поступово почала з’являтись в 13 – 14 ст. в деяких торгових центрах Північної Італії

В Німеччині до 1498 р. Особи , які займалися веденням облікових книг ,називались писцями. З цього часу терміни “бухгалтер” і “бухгалтерія” почали витісняти старі назви. В епоху Середньовіччя облік активно розвивався в країнах Західної Європи – Англії, Італії, Франції, Ватикані, Іспанії, Голландії тощо. З початком епохи Ренесансу в розвитку обліку відбувся відчутний стрибок. Протягом цього періоду він систематизувався. Все частіше використовувалась подвійна бухгалтерія, яка отримала визнання в Європі. Іоганн Вольфганг Гете вустами свого героя стверджує: ”...подвійна бухгалтерія є найтоншим відкриттям лядського інтелекту.”

В 15 ст. бухгалтерський облік як сформована система обліку в окремих купецьких підприємствах набула літературного оформлення. Першим літературним твором з бухгалтерії стала праця, написана в Неаполі в 1458 р.Венедиктом Котруллі “Про торгівлю і досконалого купця”, хоча надрукована вона була лише в 1573 р. Робота була присвячена організації і техніці ведення торгівлі. Бухгалтерський облік розглядався в ній як один із інструментів управління одиничним підприємством і тому автор присвятив йому спеціальну частину.

Однак вперше систематизацію обліку провів францисканський монах Лука Пачолі. Це математик зі світовим ім’ям, людина універсальних знань, учень П’єра делла Франческа і Леона Батіста Альберті, друг і вчитель Леонардо да Вінчі.

Його слава грунтується на відомому “Трактаті про рахунки і записи ”, який увійшов до складу фундаментальної праці - “Сума арифметики, геометрії ,вчення про пропорції і відношення”. Трактат був перекладений багатьма мовами і, за ступенем впливу на розвиток обліку з ним не може зрівнятися жодна праця. Історики відмічають п’ять найголовніших моментів, які Лука Пачолі вніс до справи розвитку бухгалтерського обліку.

1.Теоретичне обгрунтування подвійного запису. Л.Пачолі був першим, хто спробував пояснити поняття дебет і кредит, хоча сам їх не вживав. Він створив персоналістичну модель обліку і тим самим заклав основи його юридичного тлумачення, яке пізніше знайшло своє відображення у відомих працях Е.Дегранжа і Дж. Чербоні. Видатний французький бухгалетр П.Гарньє назве свою книгу “Облік – алгебоа права” , в якій принцип подвійного запису пояснить виходячи з причинно-наслідкових зв’язків ( кредит – причина, дебет - наслідок ). Персоналістична модель виявилась настільки вдалою, що нею зацікавились і використовували у своїх геніальних працях К.Маркс і Ф.Енгельс при поясненні подвійного запису.

2. Персоналістична модель призводила до неможливості самостійного розгляду таких абстрактних бухгалтерських категорій, як дебет і кредит, що призвело до створення умов для виділення бухгалтерського обліку в окрему науку.

3. Лука Пачолі розглядав бухгалтерський облік, як самостійний метод, що базується на застосуванні подвійного запису і використовується для відображення господарських процесів які відбуваються на окремому підприємстві та за його межами. Таке тлумачення відрізнялося від праці В. Котрулі, який вважав, що об’єктом бухгалтерського обліку є окреме підприємство .

4. Подвійний запис на рахунках трактується як система обліку ,що не може бути постійною і залежить від мети яку переслідує адміністрація .

5. Вперше ввів в бухгалтерський облік моделювання, що базувалося на комбінаториці Л.Пачолі. Це дало можливість побудувати загальну модель, в межах якої будь-який обліковий факт пояснюється, як окремий випадок.

Вчений першим зібрав і систематизував окремі відомості про прийом, які застосовувалися купцями того часу при веденні своїх торгових рахунків і записів. Тим самим Л.Пачолі заклав основи наукової розробки обліку, виводячи його з суто практичної діяльності. Ідеї подвійного запису закладені в середньовічній Італії, привернули до себе увагу багатьох видатних вчених того часу . Бухгалтерський облік став предметом наукових досліджень. В цей період в історії розвитку обліку було закладено підвалини для зародження науки – бухгалтерії. Попри всі негативні фактори і те ,що розвиток обліку відбувся в епоху пізнього Середньовіччя, саме завдяки їм виникла посада бухгалтер і термін “бухгалтерія”.

З кінця 15 ст. італійські міста почали занепадати. З відкриттям Нового Світу та нових торгових шляхів центр торгівлі змістився в Іспанію і Португалію, а потім в Антверпен і Нідерланди .Досить природно що італійська система подвійної бухгалтерії, повинна була розповсюджуватись і на інші країни .

Саме життя висувало вимоги до бухгалтерії .Винаходи і відкриття створювали нові форми промисловості і торгівлі; розгалужувалась мережа залізниць; постійно удосконалювалась галузь пароплавства; розширювались торгові центри; розвивались пошта і телеграф; були введені в обіг векселі та чеки; зазнали перетворень мінова та кредитна системи; збільшувався обсяг біржових операцій і торговий оборот більшості корпоративних підприємств; підвищувався рівень загальної та спеціальної освіти населення, - все це сприяло усвідомленню необхідності раціональної, ефективної звітності, яка неможлива без бухгалтерії.

Середина 19 ст. – це рубіж, який характеризувався значним розвитком наукової думки в різних країнах світу. В цей час в науковій літературі з’являються твердження про необхідність відтворення бухгалтерії, її розвитку і застосування на різних торговельних та промислових підприємствах. Такі ідеї були провідними в Німеччині та Австрії, де відкривались комерційні школи з грунтовним та ретельним викладанням бухгалтерії. В загальноосвітніх училищах теж вводиться курс бухгалтерії, організовувались публічні лекції та читання з питань рахівництва в прикажчиських товариствах та ферейнах, проводились диспути на конференціях бухгалтерів. З часом почали з’являтися нові докладні праці з бухгалтерії, все частіше на користь обліку почали виступати діячі науки, закипіла робота і бухгалтерія почала перетворюватись з мистецтва в науку, яка набувала все більшого значення в економічному житті.

Поступово науковці дійшли висновку, що рахівництво теж є наукою .Воно має предмет і досліджує його так, як не вивчає жодна інша наука. Рахівництво має свою загальну теорію знання, свій особливий метод дослідження і, як утилітарна наука, своє прикладне знання, як практичний додаток до загальної теорії та методу.

В цей період з 1870 року і до початку 20 ст. Наукова робота в галузі рахівництва стала ще більш інтенсивною, з’явилось багато змістовних праць його теорії і практики.Незважаючи на окремі розбіжності, всі праці провідних вчених цього періоду в історії рахівництва по суті розвивали основні напрямки теорії рахівництва, які були сформульовані раніше (юридичний та економічний), тому історичний розвиток рахівництва збігався з розвитком основних напрямків облікової науки.

Одночасно з вченнями в галузі подвійної бухгалтерії з'являлись, як і раніше, вчення про потрійну та інші системи, і це ще більше посилило те завзяття , з яким на підставі досвіду і знань продовжували дослідження.

Французькі вчені висунули доктрину трьох функцій обліку:

1)рахівничої, пов’язаної з розробкою спеціальної логіки, класифікацією об’єктів рахунків тощо; 2)соціальної, що порівнює інтереси різних суб’єктів суспільних відносин; 3) економічної, що дозволяє за допомогою облікової інформації здійснити управління господарськими процесами.

Суттєвий внесок до розвитку теорії бухгалтерського обліку зробила американська школа рахівництва силу обмеженого характеру участі держави в регулюванні економіки (в порівнянні з Європою) і специфіки англо-американської системи права ідеї американської школи обліку значно відрізняються від європейських концепцій.

Традиційно бухгалтерський облік в США був спрямований передусім на задоволення інтересів власників і використовувався, в основному, як інформація для прийняття рішень з управління виробництвом. Завдяки цьому американські спеціалісти приділяли значну увагу розробці різних економічних методик узагальнення та оцінки фактів господарської діяльності, а також їх застосування в залежності від умов функціонування підприємства і цілей власника.

Перша згадка про виникнення управлінського обліку датується 1855 р. і відноситься до системи обліку, що застосовувалась на фабриці “Ліман Міллс” і була спроектована, виходячи з цілей більш ефективного моніторингу виробничого процесу.

Одним із значних досягнень американської бухгалтерської школи є розробка нових методів розробки виробничих запасів, зокрема, в цінах останніх за надходженням партій (ЛІФО), перших за надходженням партій (ФІФО) , відшкодування (НІФО) тощо.

У першій половині 19 ст. Формується російська бухгалтерська школа .Її засновником вважається Карл Арнольд, німець за походженням, який вніс багато нововведень до системи обліку: відкриття рахунків через рахунок капіталу, впровадження синтетичного обліку товарів тощо. Дана школа розвивалась в руслі ідей методів німецької школи через те, що в Росії велика бухгалтерів були німцями. Однак існували спроби використати й інші доктрини. Ф.Єгерський, видатний вчений, батько потрійної бухгалтерії, намагався дати фінансове трактування обліку, яке виявилось досить близьким до ідей французької школи.

Аналіз облікової літератури до початку 20 ст. свідчить про існування трьох напрямків в російській, а, отже , й українській бухгалтерській науці:

1) Висвітлення в літературі рекомендацій з дотримання правил ведення бухгалтерського обліку на підставі вже існуючих шкіл;

2) Науковий пошук та виникнення реформаторських течій;

3) Початок наукової розробки з питань обліку і контролю.

Досліджуючи історію розвитку бухгалтерського обліку, необхідно пам’ятати і про інші науки, які так чи інакше пов’язані з обліком. Необхідно використовувати так званий корпоративний (селективний, об’єднуючий ) підхід, суть якого полягає в тому, що знання, отримані з різних дисциплін, так чи інакше пов’язаних бухгалтерським обліком, служать вихідним матеріалом, який може бути використаний при побудові нових методологічних конструкцій обліку.

СТАНОВЛЕННЯ НОВОЇ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ УКРАЇНИ

Значні технологічні зміни у виробництві, соціально-економічні

перетворення у суспільстві, прогрес науки та використання її досягнень у практичній діяльності є основними тенденціями розвитку і

становлення бухгалтерського обліку. Виявлення закономірностей

розвитку обліку є необхідною передумовою визначення перспектив

його подальшого удосконалення та створення національної моделі.

Проблема побудови нової моделі бухгалтерського обліку

пов’язана з реформуванням бухгалтерського обліку і звітності як

системи, після переходу вітчизняної економіки на ринкові важелі

управління. Це пов’язано із збільшенням ролі бухгалтерського обліку та звітності у забезпеченні достовірною правдивою інформацією

широкого спектру осіб, які зацікавлені в ефективній діяльності підприємства. Критеріями для ведення бухгалтерського обліку стають

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, в основу яких покладені міжнародні принципи бухгалтерського обліку. Перехід

України на міжнародні стандарти обліку потребує відповідних змін

діючої системи бухгалтерського обліку. Україна має вступити на

шлях гармонізації національної і міжнародної системи обліку і звітності через вдосконалення системи регулювання бухгалтерського

обліку, розробки національних облікових принципів і стандартів,

підвищення кваліфікації фахівців.

Удосконалення системи бухгалтерського обліку пов’язують з гіпотезою про необхідність поділу бухгалтерського обліку на три підсистеми (складові): фінансовий, управлінський і податковий обліки,

що визначають облікову політику підприємства.

Фінансовий облік - це спосіб документального спостереження,

відображення активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, розрахунку собівартості, доходу та прибутку підприємств відповідно до чинного законодавства та П(С)БО. Управлінський облік - це відображення витрат виробництва, калькулювання собівартості продукції (наданих послуг, виконаних робіт), що

не регламентуються законодавчими актами та збір іншої інформації, що потрібна для внутрішнього користування та методика якого визначається самостійно на підприємстві. З 1997 р. в Україні введений

податковий (фіскальний) облік прибутку і податку на додану вартість, який можна визначити, як підсистему обліку. Для нього характерно відображення та надання інформації про розміри податків податковим інспекціям (агенціям) за місцем реєстрації у формі податкових декларацій. Саме дані підсистеми визначають облікову політику підприємства.

Для того, щоб визначити перспективи розвитку облікової політики підприємства доцільно розглянути складові перерахованих підсистем. Кожна складова сучасного обліку є складною трирівневою системою: І рівень - методичний, II - технічний (рівень форми обліку),

III - організаційний.

Методичний рівень визначає метод, який у свою чергу включає

методичні прийоми і процедури, що реалізуються у процесі функціонування обліку та способу пізнання і відображення обсягу розміщення і використання засобів підприємства з одного боку та джерел

формування засобів їхнього цільового призначення з другого. Історичне визначення методу бухгалтерського обліку заключається у

загальному бухгалтерському рівнянні: Актив = Капітал + Зобов’язання. Загальними методичними засобами для бухгалтерського

обліку є подвійний прийом, документування та балансово-звітний

метод. Цей рівень змінюється з розвитком бухгалтерського обліку як

науки і залишається переважно стабільним, але бухгалтерський облік - це інформаційна система, розвиток якої слід розглядати нерозривно із розвитком інформатики, програмування, створення інформаційних комунікацій. Тому у найближчий час у даній підсистемі

слід очікувати нових змін та перетворень.

Методичні прийоми визначають форму обліку, що зазнає на нинішньому етапі якісних змін. Вони полягають в основному у виборі

способу обробки облікових даних - паперового або комп’ютерного,

автоматизованого, розробки переліку форм облікових регістрів,

встановленні порядку здійснення записів у регістрах і перенесенню

даних між ними. Саме цей рівень через комп’ютеризацію визначає

формування сучасної облікової політики підприємства, розширює

можливості надання інформації. При комплексній автоматизації відмінності між фінансовим, управлінським та податковим обліком полягають в різних процедурах обробки інформації, що знаходиться в

інформаційній базі даних підприємства. Неоцінена можливість

комп’ютерної форми бухгалтерського обліку заключається у швидкості розрахунків, формування звітності підприємства на будь-яку

визначену дату, підвищує точність розрахунків і взагалі розширює

технічні прийоми та можливості бухгалтерського обліку. Поява на

ринку відносно недорогих комп’ютерних систем та облікових

комп’ютерних програм дозволяють українським підприємствам автоматизувати роботу бухгалтерських служб.

Третя підсистема грунтується на базі двох попередніх, тому розвиток і тенденції становлення цієї підсистеми залежить від них. Завдання підсистеми полягає в організації роботи бухгалтерії, працівників облікових служб їхнього грунтовного інформаційного забезпечення та ефективної комунікації. Вона має забезпечити створення,

налагодження та функціонування системи бухгалтерського обліку,

що дасть змогу передбачати оцінку можливих варіантів дій (розвитку виробництва, реалізації, формування та регулювання цін на товари) для прийняття управлінських рішень. До цього часу зазначена

підсистема нераціонально забезпечує контролюючі та інформаційні

функції. Вагому частку у зв’язку з цим може взяти на себе система

контролінгу, що ефективно діє у розвинутих країнах і пропонується

для використання вітчизняними науковцями на рівні українських

підприємств. Суть контролінгу заключається у зборі інформації про

ефективність використання ресурсів, відстеження внутрішніх і зовнішніх факторів, що мають вплив на ефективність господарювання з

метою розвитку організації та досягнення високих результатів, прийняття ефективних управлінських рішень. Під контролінгом також

розуміють синтез та інтеграцію методів обліку, планування, контролю і управління, яка забезпечує обробку та узагальнення інформації

й прийняття стратегічних рішень. Контролінг дає змогу систематизувати інформацію про те, як успішно підприємство просувається до

своєї мети і забезпечити при необхідності дії коригування. Саме контролінг, як складова ланка облікової політики підприємства може

стати загальним об’єднуючим розділом щодо забезпечення ефективного ведення справ на підприємствах.

Становлення нової моделі бухгалтерського обліку пов’язана також із значними технологічними змінами у процесі виробництва,

розвитком міжнародних економічних відносин, спеціалізації та кооперації в окремих галузях народного господарства, приватизації підприємств. Характерним прикладом суттєвих змін у технології може

бути повна або часткова автоматизація виробництва. Зокрема, на

підприємствах з надання послуг (торгових, комунальних, телефонних, банківських, тощо). Технологічні зрушення вимагають нового

підходу як до організації виробництва, так і до проектування управлінських структур та інформаційного процесу, що в свою чергу вимагає удосконалення моделі бухгалтерського обліку. У цьому випадку бухгалтерський облік синтезується як складова виробництва в

якості переробки інформації та контролю за господарськими операціями, оплатою наданих послуг, за кількістю і якістю виробленої

продукції, наданні послуг, інформації для ефективного управління та

ведення виробництва.

Для облікової політики підприємства характерно не лише наявність зв’язків та відносин між елементами, що її утворюють, але й

нерозривна єдність із виробництвом. З цієї позиції для обліку, як для

будь-якої іншої інформаційної системи, кількість елементів та

зв’язків змінюється в залежності від вхідної та вихідної інформації.

Така залежність доводить, що облікова політика і її головний елемент - бухгалтерський облік має належати до єдиної господарської

системи або діяльності підприємства (див. рис. 1). Таку належність

дає змогу ефективно проявити та оптимізувати застосування

комп’ютерної техніки.

Комп’ютерні системи бухгалтерського обліку як складові інформаційних систем автоматизації процесів виробництва мають використовувати єдину базу даних для вирішення оперативних господарських та облікових завдань. Нині особливо відчутну роль автоматизовані системи відіграють на торгових підприємствах, де вирішуються

питання обліку руху великого обсягу товарно-матеріальних цінностей, формування, зміни і контролю за ціною на них. Інтегровані системи дозволяють оперативно отримувати інформацію про рух товарів, регулювати резерви товарів на складах, формувати ціну на товари в залежності від кон’юнктури ринку збуту, вести облік розрахунків. Аналогічні інтегровані системи існують у банківській сфері,

сфері надання телефонних послуг тощо.

Удосконалення системи бухгалтерського обліку на нинішньому

етапі має відбуватися за такими напрямками: завершення реформування нормативної бази бухгалтерського обліку, підвищення ролі

бухгалтерського обліку як складової господарської одиниці, його

автоматизації та підготовки фахівців із бухгалтерського обліку.

ВИСНОВОК

В даній роботі розповідається про те, що знання історії виникнення бухгалтерського обліку є важливим для розуміння його сучасного стану та оцінки можливих напрямів розвитку.

Багато століть бухгалтерські працівники фактично не цікавились історією свого фаху. Тільки на початку XX ст. зародився науковий інтерес до вивчення історії бухгалтерського обліку.

Наукові основи побудови та ведення бухгалтерського обліку нерозривно пов'язані з винайденням та поширенням так званого подвійного запису. Більшість науковців згідна, що з виникненням подвійного запису дані бухгалтерського обліку починали застосовувати також і для управління підприємством.

Теорія бухгалтерського обліку включає цілу низку наукових дисциплін, в яких розглядаються методологічні та організаційні принципи його побудови, специфічні особливості його ведення на різних підприємствах і галузях народного господарства, використання облікової інформації для складання звітності, аналізу, контролю та управління в цілому.

Отже, бухгалтерський облік на всіх його етапах розвитку забезпечував необхідну значущу інформацію для контролю за збереженням і ефективним використанням грошових та матеріальних засобів, за ходом господарських процесів та їх результатами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України Про Бухгалтерський облік та Фінансову звітність в Україні

2. Ф.Ф. Бутинець Історія бухгалтерського обліку

3. В.Г. Швець Теорія бухгалтерського обліку

4. Н.М. Грабова Теорія бухгалтерського обліку

5. П(С)БО №1-№2.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас