Київський університет культури та мистецтв
Відокремлений підрозділ
« Дніпровський факультет менеджменту і бізнесу»
Реферат
З дисципліни : «Безпека життєдіяльності»
На тему : Шляхи підвищення життєдіяльності людини
Виконала
Студентка 3-го курсу
Групи Т-147
Заочної форми навчання
Король О.О
Дніпро 2020
План
1. Вступ
2. Оздоровча фізична культура, фізична діяльність людини.
3. Медико-біологічні засоби. Підвищення життєдіяльності.
4. Психічні засоби відновлення працездатності.
5. Висновок
6. Список використаної літератури
Вступ
З початком ХІХ століття з розвитком технологій та зростанням екологічних та технологічних ризиків набуває актуальності сфера захисту життєдіяльності людини. Особливо загострилась ця проблема у ХХ початку ХХІ ст. коли прослідковується стрімке зростання кількості ймовірних загроз життю людини. Погіршення екологічних умов поява, різних хвороб, розвиток атомної енергетики, збільшений ризик техногенних катастроф змушує все людство приділяти до безпеки життєдіяльності людей. Метою даного реферативного індивідуального завдання є дослідити або вивчити основні напрямки життєдіяльності людини.
У цьому рефераті я опирався на наукові та навчальні розробки наступних авторів: Джигерей В.С. Піскун І.П. Миченко І.М. Хижняк М.І. Нагорна А.М.
Оздоровча фізична культура, фізична діяльність людини
Фізичну роботу (роботу м’язів) можна поділити за її характером на два види – статичну і динамічну.
При статичній роботі підвищується обмін речовин, збільшується витрата енергетичних ресурсів. Особливістю такого виду роботи є її втомлю вальна дія, що зумовлена довготривалим скороченням і напруженням м'язів, відсутність умов для кровообігу, вона дуже швидко призводить до розвитку втоми.
Динамічна робота пов’язана з переміщенням у просторі частини тіла, або усього тіла. У результаті енергія, яка втрачається при такій праці перетворюється в механічну і теплову. Динамічні скорочення м'язів мають перервний характер, що призводить до повноцінного кровопостачання і кисневого обміну та до меншої втомленості.
Працездатність м'язів людини залежить від обсягу навантаження. Для виконання фізичної роботи важливо добрати середні величини ритму і навантаження. Це сприяє підвищенню продуктивності праці і скороченню періоду втомленості (втома настає пізніше).
Обсяг фізичної роботи залежить від конкретної професійної діяльності, особистості людини, ступенем тренованості, фізичного розвитку.
Отже, інтенсивна фізична праця ставить високі вимоги до функцій основних органів і систем людини. Не тренованість призводить до погіршення стану серцево-судинної, дихальної та центральної нервової системи, а постійна фізична активність поліпшує її функції.
Дослідження показуть, що під впливом фізичних тренувань суттєво покращуються функції основних органів і систем людини. Аеробна здатність організму. Атому й витримування фізичних навантажень залежить від стану систем транспортування кисню. Вона визначається ЧСС, серцевим викидом, здатністю раціонального перерозподілу регіонального кровообігу при фізичних навантаженнях і кількістю відновленого гемоглобіну в крові, який повертається в легені. Фізичні тренування збільшуються функціональну здатність кожної з цих ланок.
У результаті фізичних тренувань МСК зростає на 16-33%. Добре тренована людина протягом 8 год. може витримувати навантаження в межах 50%, а нетренована — лише 25% максимальної аеробної здатності. Підвищення витривалості в результаті тренувань повязане з багатьма факторами, серед яких певну роль відіграє більш ефективне постачання киснем працюючих мязів. Слід особливо наголосити на необхідність регулярних тренувань, оскільки детренованість виникає вже через 2 тижні після припинення занять. Порівняльні дослідження ефекту тренувань у різному віці (16-18, 20-40, 50-60 років) показали, що в результаті 4-тижневих занять у всіх вікових групах значно поліпшились показники гемодинаміки і фізичної працездатності. Довготривале перебування здорової людини у ліжку призводить до зниження МСК від 17 до 33%, 6-ти тижневий ліжковий режим удвоє зменшує здатність здорової людини витримувати фізичні навантаження. Розвивається атрофія мязів, негативний азотний баланс, демінералізація костей, збільшується виділення кальцію з сечею, підвищується ймовірність утворення каменів у нирках, інфекцій сечового міхура, знижується основний обмін, обмін крові, погіршуються реакції на зміну положення тіла, спостерігається низка інших глибоких фізіологічних порушень.
Численні фізіологічними дослідженнями доведено, що вправи. На яких базуються тренування серцево-судинної і дихальної систем, повинні бути ізотонічними (динамічними), а не ізометричними (статичними); аеробними, а не анаеробними; перервними, а не безперервними; субмаксимальними, а не максимальними.
Тренування повинно тривати не менше 30 хв., бажано щоденно, але не рідше пяти разів на тиждень. Важливе значення має регулярність занять, позаяк для досягнення певного рівня фізичного стану симагається набагато більше зусиль, ніж для його підтримання. Для того, щоб досягти поліпшення фізичного стану, навантаження під час тренування повинні бути досить інтенсивними і тривалими.
.
Медико-біологічні засоби. Підвищення життєдіяльності.
Отже місце серед засобів відновлення, які підвищують життєдіяльність людини посідає раціональне харчування, фармакологічні препарати, лікарські рослини, фізіотерапія, масаж, використання спеціальних мазей і кремів, загартовування.
Раціональне харчування
Здоров'я людини, опірність до несприятливих умов навколишнього середовища, працездатність залежить від того наскільки людина правильно харчується. Їжа є важливим фактором забезпечення життєдіяльності людини, росту та розвитку організму, запобігання та лікування хвороб. Вона є не лише джерелом енергетичних ресурсів організму, з її речовин утворюються гормони та ферменти – біологічні регулятори обміну речовин у тканинах.
Харчування є найважливішим фактором, що впливає на організм людини, оскільки воно забезпечує найвищу людську цінність – здоров'я. Відповідно до цього можна сформувати три принципи раціонального харчування.
Серед численних факторів навколишнього середовища. Які постійно впливають на організм людини. харчування є одним з найважливіших, оскільки воно забезпечує найвищу людську цінність — здоровя. Організм людини підпорядковується законам термодинаміки. Відповідно до цього сформульовались принципи.
перший принцип – енергетична цінність раціонального харчування повинна відповідати енергетичним затратам організму.
другий принцип – відповідність хімічного складу їжі фізіологічним потребам організму в харчових продуктах.
третій принцип – різноманітність споживання продуктів.
Дотримання всіх трьох принципів робить харчування повно ціннішим. Потреби в енергії та харчових речовинах для дорослого населення залежить від особистостей трудової діяльності.
Потреба енергії дорослого працездатного населення визначена для п’ятьох вікових груп.
І група - особи, зайняті переважно розумовою працею (керівники)
ІІ група – особи, зайняті легкою фізичною працею (санітарки, викладачі, тренера)
ІІІ група – особи, зайняті середньою за ступенем важкості фізичною працею (верстатники, слюсарі, хіміки)
IV група – особи, зайняті важкою фізичною працею (будівельники, механізатори)
V група – особи, зайняті особливо важкою фізичною працею (сталевари, лісоруби, землекопи)
Фармакологічні препарати – використовують для підтримання працездатності та прискорення процесів відновлення після великих перевантажень, при втомі і перевтомі, хворобливому стані (тобто це вітаміни)
Використання лікарських рослин женьшеню, ехіна цей стимулюють діяльність організму і стимулює його здатність переносити стреси, втому.
Масаж, як засіб реабілітацій після значних фізичних навантажень є простим, доступним і водночас ефективним засобом зняття втоми, підвищення працездатності.
До фізіотерапії відносяться лікування електрофорезом, диадинамічним струмом, синусоїдним модульованим струмом, магніто терапією, ультразвуком.
Харчування в умовах радіонуклідного забруднення. Сучасна концепція радіозахисного харчування (за В.І. Смоляром) базується на трьох основних положеннях: максимально можливе зменшення надходження радіонуклідів з іжею; гальмування процесу всмоктування і нагромадження радіонуклідів в організмі і, нарешті, дотримання принципів раціонального харчування. Зменшити надходження радіонуклідів в організм з їжею можна, знижуючи вміст у продуктах за допомогою різних технологічних прийомів. А також складаючи раціон з продуктів. Що вміщують мінімальну кількість радіонуклідів.
Погіршення стану здоровя в умовах підвищеного радіаційного впливу може зумовлюватися не тільки забрудненням продуктів радіонуклідів, але й порушенням у харчуванні. Експеиментальні дослідження показали, що нестача в раціоні білків, вітамінів, мінеральних ресовин призводить до накопичення радіактивного цезію і стронцію в організмі, і навпаки, збагачення раціону молочним білком, вітамінами групи В і С сприяє їх виведенню. Недостатнє споживання харчових речовин може призводити до розвитку так званих хвороб дифіциту, до яких належать гіповітамінози. Гіпомікроелементози, а також функціональні порушення в організмі. Що передують вираженим патологічним процесам.
Тому насамперед необхідно дотримуватись таких принципів раціонального харчування: аз чіткої відповідальності між енергоспоживачами і енергозатратами; б) оптимального співвідношення і достатього споживання усіх життєво необхідних продуктів; в) максимального урізноманітнення харчування; г) дотримання правильного режиму харчуваня.
Лікувальне голодування (розвантажувально-дієтична терапія). Одним із важливих і, на жаль, ще мало вивчених шляхів збереження і відновлення здоровя тривале добровільне голодування. Історія людства свідчить, що голодування, тобто повна відмова від їжі, здавна рекомендувалася і було частиною обрядів християнської, буддитської і і магометанської релігій.
На відміну від голоду, викливаного відсутністю харчових продуктів в умовах надзвичайних ситуацій, лікувальне голодування (ЛГ) не проходить у сресовій ситуації. При проведені ЛГ одна лише думка, що його можна у будь-яку хвилину закінчити, створює психологічну обстановку, в якій зовсім не має почуття безвихідності. ЛГ є дуже сильним лікувальним і оздоровчим фактором. Цей метод при певних ситуаціях можна назвати антифізіологічним.
Фармакологічні засоби. Для підтримання працездатності, прискорення процесів відновлення після великих перевантажень, при гострій і хронічній втомі. Перевтомі, хворобливому стані сьогодні широко застосовують фармакологічні засоби, зокрема перпарати рослинного погодження.
Серед фармакологічних засобів відновлення працездатності й профілактики перевтоми особливе місце займають вітаміни. Нестача їх в організмі призводить до зниження працездатності, втоми і різних хворобливих станів.
Існують також фармакологічні прапарати, які регулюють метаболічні та енергетичні процеси в організмі людини, а також її психічну діяльність. Однак переважна кількість з них, крім корисної бажаної дії, можуть при неправильному вживанні викликати так звані побічні шкідливі ефекти. Тому їх використання можливе тільки за призначенням та під контролем лікаря.
Використання лікарських рослин. Незважаючи на тенденцію найширше застосувати фітотерапію в практичній медицині, обмежена обізнаність лікарів з лікувальними властивостями рослин є однією з основних перешкод, через яку пропоновані лікарські рослини все ще не можуть посісти належне місце у профілактиці захворювань і зціленні. Водночас фітотерапія має певні переваги над застосуванням сильно- і швидкодіючих ліків, оскільки таїть у собі значно менше небезпеки та небажаних ефектів.
Психічні засоби відновлення працездатності.
До психологічних засобів відновлення працездатності належить психотерапія, психопрофілактика та психогігієна. Різноманітні впливи на організм через психічну сферу шляхом терапії, профілактики, гігієни мають інформативний характер. Сигнали-носії інформацій продуктуються психікою безпосередньо. Психотерапія включає м’язові вправи та спеціальні дихальні вправи, а також гіпнотермію.
Профілактика – аутогенно психом’язове тренування. Серед методів, які дають можливість захисту психіки людини від шкідливих дій і настроїти її на подолання труднощів, стресових станів, на першому місці стоїть психічна саморегуляція. Психічна саморегуляція – це дія людини на саму себе за допомогою слів та відповідних їм уявних образів. Отже, слова, мова, уявні образи умовно рефлекторним шляхом впливають на функціональний стан різних органів і систем позитивно чи негативно.
Психогігієна включає мистецтво взаємовідносин між людьми, духовну гармонію людини і природи, комфортні умови побуту, різні види відпочинку. За даними вчених, у взаємовідносинах між людьми (неправильна психічна валюта):
Дуже часто ми використовуємо неправильну психологічну установку, бо застосовуємо золоте правило „Роби для інших те, щоб інші робили для тебе”. Для збереження справедливості при взаємовідносинах із досягненням правильної психологічної установки бажано дотримуватися дещо модифікованого правила „Роби для інших те, що вони би хотіли, щоб ти для них зробив крах довіри. Довіра є основою взаємовідносин на роботі, в сім'ї, з друзями. На жаль довіра – це те, чого ми очікуємо від інших, але самі не дуже охоче вкладаємо у відносини.
Приховані, внутрішні очікування. Наші очікування щодо дій інших людей є прихованими. Весь наш досвід (на роботі, вдома і в інших ситуаціях) формує очікування на основі яких ми хочемо передбачити дії інших людей.
Психопрофілактика — аутогенно психомязеве тренування. Серед методів, які дають можливість захистити психіку людини від шкідливих дій і настроїти її на подолання труднощів, стресових станів, на прешому місці стоїть психічна саморегуляція.
Психічна саморегуляція — це дія людини на саму себе за допомогою слів і відповідних їм уявних образів. Отже, слова, мова, уявні образи умовно-рефлекторним шляхом впливають на функціональний стан різних органів і систем позитивно чи негативно.
Аутогенне тренування, за Шульцом, складається з двох ступенів: нижчого і вищого. На нижчому ступені засвоюють формули, за допомогою яких можна навчитися керувати своїми внутрішніми органами, судинами, окремими функціям печінки, серця тощо. Після цього переходять до другого ступеня, в результаті чого можна навчитися керувати своїми почуттями, думками, викликаючи в собі ті чи інші відчуття.
Аутогенне психомязеве тренування має на меті навчити людину свідомо коректувати деякі автоматичні процеси в організмі. Його можна застосувати з метою відновлення сил перед робочим днем, в перервах, а також після робочего дня. Для зняття почуття тривоги, страху є певні формули, тести. Для більш швидкого відновлення сил після втоми рекомендується використовувати самонавіюваний сон, тобто навчитися вводити себе на певний час в сон і самостійно виходити з нього бадьорим. Тривалість навіюваного сну від 20 до 40 хв.
Психогігієна включає мистецтво взаємовідносин між людьми, духовну гармонію Людини і Природи, комфортні умови побуту, різні види відпочинку.
Висновок
Людське суспільство вступило в ХХІ ст. Які проблеми воно взяло з собою в майбутнє? Їх чимало. Більшість з них мають глобальний характер і можуть бути вирішеними тільки спільним зусиллям. Окрім загрози хімічного, радіаційного та промислового забруднення довкілля існує не проста демографічна проблема. Кожна людина особисто повинна задуматись над цим. Починати рятувати ситуацію повинен кожен з нас, ведучи здоровий образ життя та пропагуючи його.
Список використаної літератури
Законодавство України про охорону праці, т.1.- Київ., 1995 р.
Джигирей В.С., Житецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. — Львів, 2000.
Піскун І.П. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник.- Суми: вид. “Університетська книга”, 1999 р.
Миченко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. — Кіровоград, 2002.
Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоровя людини та екологія. — К., 2000.