1   2   3
Ім'я файлу: ДИПЛОМ.docx
Розширення: docx
Розмір: 164кб.
Дата: 07.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
1.2.Тема 5 Філософія доби Відродження ВІДПОВІДІ 1.docx
Документ.rtf
КУРСОВА БД.docx
Report_LABA_1.docx
контр.работа.docx
Керівництво творчою грою.docx
Помехой.docx

ЗМІСТ
Реферат……………………………………………………………………………...

Вступ………………………………………………………………………………..1 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА……………………………………………………...

1.1 Характеристика об'єкта проектування…………………………………...…...

1.2 Обґрунтування мети проектування…………………………………………....

2 ОСНОВНА ЧАСТИНА……………………………………………….…………

2.1 Електроустаткування об'єкта проектування………………...………………..

2.2 Електропостачання об'єкта проектування…………………………………………

2.3 Монтаж та експлуатація електроустаткування……………………………….

2.4 Енергозбереження……………………………………………………………...

3 Економічна частина…………………………………………………….…….….

4 Охорона праці………………………………………………………….…….…..

4.1 Техніка безпеки при виконанні електромонтажних робіт……………..…...

4.2 Пожежна безпека……………………………………………………..…….….

Висновки……………………………………………………………………………

Перелік посилань………………………………………………………….……..…

1 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА


    1. Характеристика об’єкта проектування


Об’єктом проектування дипломного проекту є спеціальний обточувальний верстат КЖ-2616, за технологією виробництва який здійснює обточування валків клітей редукційного стану і розміщений безпосередньо біля редукційного стану. Верстат є невід’ємною складовою трубопрокатного агрегату 30 – 102 в його обслуговуванні.

Технологічний процес прокатки труб на стані 30 – 102 здійснюється наступним чином. Пакети круглих катаних заготовок довжиною 6м або 12м зі складу після обробки потрапляють краном на хитні завантажувальні решітки секційної печей швидкісного нагріву, де нагріваються до 1100º – 1250ºС. Перед подачею в піч кожна заготовка зважується. На виході з печі заготовка в нагрітому стані розрізається ділильними ножицями на мірні частини, які подаються до пневматичної центрувальної машини і далі до жолобу прошивного стану. Потім зацентрована заготовка штовхачем задається у валки прошивного стану, де прошивається на оправці в гільзу. Конструкція кліті забезпечує невелику різницю стінки гільзи при високих швидкостях прошивки до 7,9 м/с.

Вихідна сторона стана має чотири центрувальні машини, які поперемінно утримують стрижень при прошивці, і стаціонарну опорну головку, що дозволяє забезпечити продуктивність до 300 заготовок на годину, надійне центрування стрижня і гільзи, можливість вільного обертання стрижня і оправлення та їх інтенсивне внутрішнє охолодження.

За допомогою механізмів гільза подається в жолоб перед безперервним станом. В неї вводять оправлення довжиною 19,5м, діаметр якого визначає внутрішній діаметр труби в процесі прокатки на безперервному стані. Гільза з оправкою задається у валки дев’ятиклітьового безперервного стану, де здійснюється прокатка.

Отримані труби після звільнення від оправок надходять по рольгангам до дванадцятиклітьового редукційного стану, який працює з деяким натягом розкату між клітями.

Після виходу з редукційного стана труба надходить на ланцюговий транспортер, кінці труб обрізаються і труба транспортується до холодильника. Після охолодження, труби надходять на шість потокових ліній обробки, де піддаються виправленню, обробці торців, дефектоскопії і залежно від призначення термічній обробці.

Редукційний стан за конструкцією має дванадцять аналогічних за будовою клітей. При прокатці труби здійснюється знос валків клітей, що тягне за собою брак продукції. Кожні вісім годин відбувається переоснащення редукційного стану шляхом заміни дванадцяти відпрацьованих клітей на нові. Відпрацьовані кліті відправляють спочатку на наплавку валків, де здійснюється зменшення прохідного діаметру кліті, після чого на обточування. Обточування здійснюється на спеціальних верстатах.

Спеціальний обточувальний верстат моделі КЖ-2616 призначений для роботи твердосплавним ріжучим інструментом для обточування ручья валків в зборі з робочою кліттю редукційного стану. Кліть встановлюється і затискається в стійках верстата, приводні зубчасті напівмуфти, розміщені в стійках входять в зачеплення з напівмуфтами приводу валків для передачі обертання при обточуванні. Після цього шпиндельна бабка переміщається в робоче положення і починається обточування валків.

Основні технічні характеристики верстата:

  • габарити: довжина  3470мм., ширина  3340мм., висота  2200мм;

  • маса 11500кг;

  • діаметр ручья валка 20мм – 120мм;

  • частота обертання валка 6 об/хв – 30 об/хв;

  • величина переміщення шпиндельної бабки 550мм;

  • ширина кліті 290мм.



Склад верстата:

  • направляючі планки (1);

  • пульт керування (2);

  • ліва стійка (3);

  • важіль ручного піджиму оброблюваної кліті (4);

  • монтажний отвір (5);

  • станина (6);

  • головний привід (7);

  • оправка з різцем (8);

  • коленеві сталеві пластини (9);

  • важіль зажиму оправки (10);

  • муфта головного приводу (11);

  • шпиндельна бабка (12);

  • двигун прискореного переміщення шпиндельної бабки (13);

  • права стійка (14).

Станина (6)  чавунна відливка з направляючими типу “ластівчин хвіст”, по яких переміщується шпиндельна бабка (12), у корпусі основи розміщені вали та зубчасті передачі, за допомогою яких валкам кліті повідомляються обертання з необхідною швидкістю різання. Переміщення вертикального приводного вала здійснюється пневмоциліндром. Стійка ліва (3) та права (14) встановлені на верхній площині корпуса основи, на вертикальних стінках стійок розташовані коленеві сталеві пластини (9), на яких встановлені направляючі планки (1), що служать для установки оброблюваної кліті. Шпиндельна бабка повідомляє оправці з різцем (8) обертання з необхідною швидкістю подачі, яке передається на шпиндель від електродвигуна постійного струму через дві черв'ячні і одну зубчасту передачу.

Головний привід (5), привід прискореного переміщення шпиндельної бабки (13) і насоса змащення здійснюється асинхронними електродвигунами трифазного змінного струму з короткозамкненим ротором.

Керування верстатом здійснюється релейно-контакторною схемою. Включенням автоматичного вимикача QF1 здійснюється подача напруги цехової мережі трифазного змінного струму електрообладнанню верстата. Шляхом поетапного включення автоматів QF2 – QF6, підготуємо верстат до роботи. QF2 – автомат головного приводу; QF3 – автомат прискореного переміщення шпиндельної бабки; QF4 – автомат насосу змащення; QF5 – автомат електромашинного підсилювача, а також через нього отримує живлення схема керування; QF6 – автомат двигуна електромашинного підсилювача.

Автоматичний вимикач QF1 типу АК63-3М має такі технічні характеристики:

  • номінальна напруга до 500В;

  • номінальний струм розчеплювача 50А;

  • частота 50Гц;

  • кількість полюсів 3;

  • гранична комутаційна здатність при 380В 6кА;

  • рід розчеплювача електромагнітний, без уповільнення;

  • маса 1,5кг.

Автоматичний вимикач QF2 типу АК63-3М має такі технічні характеристики:

  • номінальна напруга до 500В;

  • номінальний струм розчеплювача 20А;

  • частота 50Гц;

  • кількість полюсів 3;

  • гранична комутаційна здатність при 380В 6кА;

  • рід розчеплювача електромагнітний, без уповільнення;

  • маса 1,5кг.

Автоматичний вимикач QF3 типу АК63-3М має такі технічні характеристики:

  • номінальна напруга до 500В;

  • номінальний струм розчеплювача 2,5А;

  • частота 50Гц;

  • кількість полюсів 3;

  • гранична комутаційна здатність при 380В 6кА;

  • рід розчеплювача електромагнітний, без уповільнення;

  • маса 1,5кг.

Автоматичний вимикач QF4 типу АК63-3М має такі технічні характеристики:

  • номінальна напруга до 500В;

  • номінальний струм розчеплювача 1А;

  • частота 50Гц;

  • кількість полюсів 3;

  • гранична комутаційна здатність при 380В 6кА;

  • рід розчеплювача електромагнітний, без уповільнення;

  • маса 1,5кг.

Автоматичний вимикач QF5 типу АК63-3М має такі технічні характеристики:

  • номінальна напруга до 500В;

  • номінальний струм розчеплювача 1,6А;

  • частота 50Гц;

  • кількість полюсів 3;

  • гранична комутаційна здатність при 380В 6кА;

  • рід розчеплювача електромагнітний, без уповільнення;

  • маса 1,5кг.

Автоматичний вимикач QF6 типу АК63-3М має такі технічні характеристики:

  • номінальна напруга до 500В;

  • номінальний струм розчеплювача 4А;

  • частота 50Гц;

  • кількість полюсів 3;

  • гранична комутаційна здатність при 380В 6кА;

  • рід розчеплювача електромагнітний, без уповільнення;

  • маса 1,5кг.

Опис схеми керування: натискаємо кнопку SB5, живлення отримує реле КМ1, і своїми контактами КМ1.1 та КМ1.3 забезпечує напругою всю релейно-контакторну схему, а також контактом КМ1.2 забезпечує себе саможивленням. Кнопкою SB1 та SB3 здійснюється вимикання схеми керування, обидві кнопки виконують одну функцію, різниця лише у їхньому розташуванні. Переводимо перемикач SA1 в друге положення, отримують напругу електромагніти KM10, KM12, які затискають вже встановлену кліть та підводять муфту головного приводу М1.

Після того, як забезпечили схему живленням, загоряється сигнальна лампа відсутності мастила у системі HL1. Натискаємо кнопку SB7, реле КМ3 своїми силовими контактами КМ3.4…6 подає напругу на двигун насосу змащення М3. Контактом КМ3.1 відключає сигнальну лампу відсутності змащення, КМ3.2 ставить себе на саможивлення. Контактом КМ3.3 подає напругу на реле КМ8, яке виконує захисну функцію, а саме не дає можливості запустити головний привід з відсутністю мастила у системі, і замикає контакт КМ8.1.

Двигун насосу змащення має тип ДПТ-21-4Т, виконаний на змінну напругу 380В і має конструкційну особливість, а саме ущільнений ротор, для захисту від потрапляння мастила в нього. Його потужність складає 0,27кВт, а оберти 1400 об/хв.

Головний привід керується трьома кнопками. Пуск у роботу здійснюється кнопкою SB8. При її натисненні реле КМ4 спрацьовує і замикає контакти КМ4.1 – саможивлення, КМ 4.2 – живлення реле КМ5, яке, в свою чергу, замикає свої силові контакти КМ5.1…3 подаючи напругу головному приводу М1. Кнопка SB4 служить для вимкнення головного приводу з роботи. А кнопкою SB9 оператор має змогу провернути оброблюючу кліть, шляхом її натискання. Це потрібно для того, щоб майстер міг слідкувати за процесом обточування, і при необхідності корегувати його.

Двигун головного приводу типу А02-51-4 має наступні технічні характеристики:

  • номінальна потужність 7,5кВт;

  • сила струму при напрузі 380В складає 15А;

  • ккд 88,5%;

  • cos 0,87;

  • частота обертання 1460об/хв.

Кнопками SB10 та SB11 здійснюється пряме та реверсивне включення двигуна прискореного переміщення шпиндельної бабки М2. Натискаємо SB10, отримує живлення реле КМ6, яке своїми силовими контактами КМ6.1…3 підключає машину до мережі, здійснюється прямий пуск, шпиндельна бабка рухається вперед. Натискаємо кнопку SB11, отримує живлення реле КМ7, яке своїми силовими контактами КМ7.1…3 підключає машину до мережі, здійснюється реверсивний пуск, шпиндельна бабка рухається назад. Кнопки SB10, SB11 конструкційно мають подвійні контакти, перший – нормально розімкнений, другий – нормально замкнений, така особливість допомагає забезпечити допоміжний захист схеми від короткого замикання.

Двигун прискореного переміщення шпиндельної бабки типу А02-12-4 має наступні технічні характеристики:

  • номінальна потужність 0,8кВт;

  • сила струму при напрузі 380В складає 2,1А;

  • ккд 74,5%;

  • cos 0,78;

  • частота обертання 1360об/хв.

Електропривод кругової подачі різця виконаний за схемою електромашинний підсилювач  двигун з проміжним напівпровідниковим підсилювачем типу УПП-2 в ланцюзі зворотного зв'язку. Електромашинний підсилювач являє собою поєднання генератора постійного струму і приводного двигуна змінного струму, зібраних в однокорпусний єдиний агрегат. Статори генератора і двигуна розміщені в одному загальному розбірному корпусі, а якір генератора і ротор двигуна насаджені на один загальний вал.

Основні технічні характеристики приводного двигуна та генератора в зборі:

  • ККД 60%;

  • маса 69кг.

Статор і якір генератора просочують в електроізоляційному лаку, а лобові частини покривають електроізоляційною маслобензостійкою емаллю.

Ротор двигуна набраний з штампованих листів електротехнічної сталі. Обмотка ротора являє собою короткозамкнене “біляче колесо”. Колектор виготовляють зі спеціальної кадмієвої міді. Застосовуються зносостійкі графітні щітки ЕГ-8.

Основні технічні характеристики приводного двигуна:

  • номінальна потужність 1,9кВт;

  • сила струму складає 3,5А;

  • частота обертання 2900об/хв.

Основні технічні характеристики генератора:

  • вихідна напруга 115В;

  • потужність 1,2кВт;

  • частота обертання 2900об/хв.

Основні технічні характеристики щіток ЕГ-8.

  • номінальна щільність струму 11А/см2;

  • питомий електричний опір 38мкОм;

  • твердість 22кПа.

Генератор являє собою модифікацію, в якій колектор крім основного комплекту щіток, через який проводиться віддача потужності в мережу живлення (як у звичайного генератора), контактує ще з одним допоміжним комплектом з двох щіток, електричний кут зсуву яких відносно основних становить 90º, і замкнутих між собою через поперечну обмотку, яка має малий опір.

Підсилювач УПП-2 зібраний на металевій підставці, на якій встановлений трансформатор ТП3, випрямляч, конденсатор фільтра С2 і два підсилювальних блоки. Схема підсилювача балансна, двокаскадна. Кожен каскад зібраний за схемою з загальним емітером. У загальну ланцюг емітерів першого каскаду включений опір R7, а в загальний ланцюг емітерів другого каскаду опір R16 і R20.

Живлення підсилювача здійснюється напругою 50В від випрямляча VD24 – VD27. “Плюс” подається через опір R7 на перехід емітер - база обох транзисторів VT1, VT2 першого балансного каскаду, а через опір R16 і R20 на перехід емітер - база обох транзисторів VT3, VT4 другого балансного каскаду. Навантаженням вхідного каскаду є опори R11 і R12, які одночасно служать для вибору робочої точки вихідного каскаду.

Робоча точка вхідного каскаду встановлюється опором R6 і R8, через них же знімається негативний зворотний зв'язок за струмом вихідного каскаду. Для вибору величини зворотного зв'язку служить опір R16. Для балансування струму в плечах підсилювача служить опір R20.

На вхід підсилювача УПП-2 включені обмотки управління LM5.1, LM5.2 електромашинного підсилювача. Потоки обмоток управління рівні і спрямовані зустрічно. Тому при задаючому сигналі, рівному нулю на елктромашінном підсилювачі напруга також має дорівнювати нулю, що досягається зсувом хомутика на опорі R20.

Для зменшення перенапруги на транзисторах в момент включення приводу введений розрядний контур для обмоток електромашинного підсилювача  опори R22, R23. Паралельно входу підсилювача встановлено два германієвих діода VD22, VD23, які захищають підсилювач від великих напруг при перехідних процесах пуску і гальмування приводу кругової подачі (відсічення за вхідним сигналом).

В якості задаючого елемента для отримання необхідної швидкості обертання електродвигуна кругової подачі різця служить потенціометр, що складається з опорів R10, R19 і регулятора подач R15. При виведеному регуляторі електродвигун приводу кругової подачі повинен мати 50об/хв. Ці обороти встановлюються за допомогою опору R10. При введеному регуляторі обороти двигуна рівні 1500об/хв., які встановлюються нерегульованим опором R19.

Пуск електродвигуна M4, приводу кругової подачі різця можливий лише після запуску електродвигуна насоса змащення (замкнутий контакт КМ3.7 реле КМ3) та електродвигуна головного приводу (замкнутий контакт КМ5.4 реле КМ5). Кнопкою SB6 здійснюється включення двигуна M6, приводу електромашинного підсилювача. Включення і відключення електродвигуна подачі проводиться від кнопок SB13, SB12. Вибір напрямку “вліво”, “вправо” здійснюється перемикачем SA2 положенням 1 та 2 відповідно.

Робота схеми приводу кругової подачі різця при включенні подачі вліво: перемикач SA2 встановлюємо в положення 1. Потім натискаємо кнопку SB13 включається реле KM15, яке своїм контактом КМ15.2 шунтує пускову кнопку, контактом КМ15.1 включає реле КМ13, яке, у свою чергу, контактами КМ13.2 і КМ13.3 підключає задаючий потенціометр на 110В від випрямного пристрою на діодах VD15 – VD18, контактом КМ13.4 підключає трансформатор Т3, який живить напівпровідниковий підсилювач від мережі 127В змінного струму.

На вхід напівпровідникового підсилювача подається напруга, яка дорівнює різниці між заданою напругою і напругою тахогенератора. Задана напруга до схеми подається на затиск LM4, VD21 позитивного знака “плюс”, а на затиск R5, LBR1 негативного знака “мінус”. У цьому випадку на затиску VT1, VD20 проміжного підсилювача поданий знак “плюс” заданої напруги, а на затиск VT2, VD20  “мінус”. При цьому струм навантаження на транзисторі VT1 зменшиться, а на транзисторі VT2 збільшиться. Це призведе до збільшення струму емітера і колектора транзистора VT3 і до зменшення струму емітера і колектора транзистора VT4. Після чого в обмотці управління LM5.1 потече більший струм, а в обмотці управління LM5.2 менший струм. Відбувається форсоване наростання напруги на затисках ЕМП, обумовлене різницею ампервитків обмоток управління і, отже, форсоване наростання струму якоря ланцюга ЕМП  двигун. Електродвигун M4 починає розганятися.

З розгоном електродвигуна відбувається збільшення електрорушійної сили тахогенератора BR1. Збільшення ЕРС тахогенератора викликає зменшення напруги входу напівпровідниковогопідсилювача і зниження форсування. При розгоні електродвигуна струм якоря зменшиться до величини, що відповідає моменту опору на валу, а швидкість досягає величини заданої положенням ручки регулятора подачі R15.

Зупинка приводу подачі відбувається по імпульсу кнопки SB12. При цьому відключається реле KM15 і контакти KM15.1, KM15.2. Підсилювач позбавляється живлення як з боку змінного струму, так і з боку заданого сигналу. Контакт КМ15.3 замикає електродвигун М4 на контур динамічного гальмування.


    1. Обґрунтування мети проекту



У практиці верстатобудування минулого сторіччя для регульованих приводів найбільше застосування отримали приводи постійного струму за системою генератор  двигун з електромашинним підсилювачем. Привід за системою генератор  двигун з ЕМП забезпечує плавне регулювання швидкості в необхідному діапазоні, має високі динамічні характеристики, але електромашинний перетворювач має значні недоліки: значні габарити, низький ККД і великі експлуатаційні витрати.

Крім того, під дією залишкової ЕРС електромашинного підсилювача, що працює в режимі перекомпенсації, при малому опорі навантаження і нульовому вхідному сигналі може самозбуджуватися і втрачати керованість. Це явище пояснюється некерованим збільшенням поздовжнього магнітного потоку машини, спочатку рівного потоку залишкового магнетизму, за рахунок підмагнічуючої дії компенсаційної обмотки.

Для збереження стабільності швидкості при зміні навантаження застосовують різні системи автоматичного регулювання. Для таких приводів замість електромашинних перетворювачів, що мають значні габарити, низький ККД і великі експлуатаційні витрати, є доцільним застосування статичних перетворювачі на керованих напівпровідникових вентилях  транзисторах, які володіють меншою вартістю силових елементів; більш високим ККД; експлуатація вентильного перетворювача простіше, а надійність вище в порівнянні з електромашинним перетворювачем.

При модернізації потрібно прагнути доводити застарілий верстат, що знаходиться в експлуатації, до сучасного вищого рівня. У той же час необхідно приймати прості конструктивні рішення, реалізація яких не викликає зайвого подорожчання робіт.

Тому, я зупинив свій вибір на схемі транзисторного перетворювача, що забезпечує плавне регулювання швидкості в необхідному діапазоні, що зберігає стабільність швидкості при зміні навантаження, що володіє більш високим ККД; експлуатація вентильного перетворювача простіше, а надійність вище в порівнянні з електромашинним перетворювачем.

Транзисторний перетворювач дає змогу змінювати частоту обертання асинхронного електродвигуна з короткозамкненим ротором, створює можливість управління його швидкістю відповідно до характеру навантаження. Це в свою чергу дозволяє уникати складних перехідних процесів, забезпечуючи роботу обладнання в найбільш економічному режимі.

Основні переваги транзисторних перетворювачів частоти:

  • проста система управління;

  • висока надійність;

  • високий рівень захисту;

  • повна керованість.

Транзисторний перетворювач забезпечує високий рівень захисту від таких негативних явищ, як недостатня напруга або перенапруження, дефекти заземлення, перевантаження, перегрів, помилки зв'язку, втрати швидкісного сигналу, надструм. У підсумку значно збільшується міжремонтний цикл обладнання, з'являється можливість легко обирати потрібний технологічний режим його роботи, що є економічно вигідним показником.

2 ОСНОВНА ЧАСТИНА
2.1 Електроустаткування об’єкта проектування
Частотний перетворювач, марки Hyundai N700E-015HF призначений для регулювання швидкості обертання асинхронного електродвигуна. Перетворювач включає в себе автономний інвертор напруги і не керований випрямляч. Випрямляч виконаний за трифазною мостовою схемою, перетворює напругу живлячої мережі змінного струму в стабілізовану напругу постійного струму. На виході випрямляча напруга крім постійної складової містить змінну, пульсацію напруги. Для зменшення змінної складової випрямленої напруги, тобто для ослаблення пульсації, між випрямлячем і навантаженням передбачений RLC-фільтр, пристрій для згладжування пульсацій після випрямлення змінного струму діодним мостом. Даний фільтр діє як фільтр нижніх частот, обрізаючи зайві гармоніки.

Силовою частиною інвертора є трифазна мостова схема, що складається з шести керованих ключів, VT2  VT7, які забезпечують протікання струму в прямому напрямку від плюса напруги до мінуса. Інвертор з випрямленої напруги формує трифазну напругу потрібної амплітуди та частоти і подає її на електродвигун. При цьому контролюючи струм електродвигуна. Оскільки швидкість асинхронного двигуна має лінійну залежність від частоти, а частотний перетворювач її змінює в широкому діапазоні, він може збільшувати швидкість електродвигуна, зменшувати її або крутити ротор у зворотному напрямку.

Зворотна провідність забезпечується включеними паралельно транзисторам діодами у зворотньому напрямку. З їх допомогою створюється ланцюг для протікання зворотного струму в процесі комутації і в гальмівному режимі двигуна, забезпечуючи захист транзисторам від перенапруг. У схемі перетворювача силові елементи найбільш чутливі до перевантажень по струму і напрузі. З цієї причини, а також з урахуванням того, що силові елементи є найбільш дорогими компонентами схеми, велика увага приділяється їх захисту. Перевантаження по напрузі визначаються якістю живильної мережі. Тому, на вході перетворювача частоти встановлений трансформатор Т1, призначений для гальванічного поділу живильної електричної мережі.

Технічні характеристики трансформатору типу ТРС3-1,6:

  • потужність 1,6кВА:

  • напруга ВН 380/НН 380;

  • ККД 93%

  • номінальний струм 4А;

Силові модулі напівпровідникового перетворювача мають складну конструкцію, оскільки оснащені захисними ланцюгами, які забезпечують точне регулювання параметрів вихідного сигналу інвертора при високому рівні надійності. Індуктивність у схемі виступає частотним фільтром, який згладжує сигнал і обмежує напругу в момент комутації. Але через велику кількість індуктивних елементів у схемі виникає явище паразитної індуктивності, яка призводить до імпульсних кидків по напрузі. Для пригнічення паразитної індуктивності у схемі встановлено захисні ланцюги, а саме RCD-ланцюги: R7, C7, VD10; R8, C8, VD11; R10, C10, VD14; R11, C11, VD15; R13, C13, VD18; R14, C14, VD19.

В момент запуску двигуна частотний перетворювач подає на двигун напругу близько 20В з частотою 0,1Гц. У результаті через обмотку статора протікає струм, який не перевищує номінального значення, цей струм створює обертове магнітне поле в повітряному зазорі, яке обертаючись навколо ротора наводить в його обмотці струм який взаємодіючи з магнітним полем і створює крутний момент. Змінюючи налаштування, можна досягти пускового моменту до 200% від номінального. Далі частотний перетворювач плавно збільшує частоту і величину напруги, що подається, і в підсумку двигун розганяється. Допускається перевантаження по струму до 200% від номінального свого значення в перебігу 30 секунд. Але пуски з такими струмами не повинні бути частими.

При гальмуванні двигун переходить в режим генератора електроенергії. Частина енергії запасається в самому перетворювачі, при цьому піднімається напруга на внутрішній шині, але перетворювач має у своєму скалі гальмівний транзистор, за допомогою якого можна виводити зайву енергію, для цього потрібно додатково підключати гальмівний резистор (нагрівальний елемент), який кріпиться не далеко від перетворювача.

Обраний двигун типу АИР80А2 має такі технічні характеристики:

  • номінальна потужність 1,5кВт;

  • номінальний струм при 380В 3,2А;

  • ККД 82%;

  • коефіцієнт потужності 0,85;

  • пусковий струм 6,5А;

  • пусковий момент 2,2Нм;

  • максимальний момент 2,6Нм;

  • маса 13,3кг.

Інвертор ділиться на три силові модулі, набраних на окремих платах з конкретних напівпровідникових елементів. Для отримання технічних характеристик силових елементів, та фільтрів перетворювача частоти необхідно зробити розрахунки. У разі виходу з ладу будь якого напівпровідникового елементу, на основі розрахунку є можливість підібрати його аналог вітчизняних виробників.

Дані для розрахунку перетворювача частоти:

  • номінальна потужність двигуна Рн=1,5кВт;

  • частота живлячої мережі fс=50Гц;

  • номінальний ККД двигуна ηн=82%;

  • номінальна напруга двигуна Uн=380В;

  • коефіцієнт потужності cosφ=0,85.

Розрахунок силової частини перетворювача частоти з ланкою постійного струму починаємо з вихідного силового модуля (автономного інвертора).

Визначаємо максимальний струм крізь силові ланцюги вентилів інвертора за формулою :

  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас