ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Г.С. СКОВОРОДИ
Факультет психології і соціології
Кафедра психології
Реферат
Психологічний аналіз уроку
Виконала
здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності психологія 4-го курсу навчання 441 групи
Блудова Світлана
Керівник:
к.психол.н., доц. Єльчанінова Т.М.
Кількість балів:
Харків – 2020
Вступ
Як відомо, урок є основною організаційною формою навчання у школі. Саме через урок реалізується найголовніша мета освіти – всебічне вдосконалення людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, формування високих моральних рис, виховання громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу, підвищення освітнього рівня нації, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. Педагогічна діяльність, як відомо, може здійснюватися в різних формах, серед яких особливе місце займає урок (заняття) - основна організаційна одиниця процесу навчання, де проходить спільна діяльність учителя та учнів. Аналіз уроку є одним з важливих способів усвідомлення, об'єктивації цієї діяльності її учасниками, і насамперед вчителем. Аналізу уроку присвячено досить багато власне психологічних, педагогічних і методичних праць (Т. Ю. Андрющенко, Н. Ф. Добринін, С.В. Іванов,І.В. Карпов, Л.Т. Охітіна,та ін.) Дослідники підкреслюють багатоооб'єктність аналізу уроку, важливість врахування вчителем (викладачем) всіх сторін педагогічного взаємодії, особливостей його суб'єктів та їх діяльності. Розглянемо урок з позиції вчителя, з позиції того, що дає психологічний аналіз уроку йому самому, як впливає проведення такого аналізу на підвищення ефективності викладацької діяльності, як при цьому виявляються проектні та рефлексивні уміння вчителя, викладача.
Основна частина
Вихідним є положення, що аналіз будь-якого уроку являє собою комплексний розгляд, у якому психологічний, педагогічний, методичний і предметний аспекти тісно пов'язані одна з одною. Виділення одного з цих аспектів, наприклад, психологічного, носить умовний характер і необхідно тільки в аналітичному (теоретичному) плані.
Аналіз уроку, сприяючи поліпшенню викладання в цілому, має велике значення насамперед для самопізнання, саморозвитку вчителя, який проводив заняття, урок. У процесі і результаті такого аналізу учитель отримує можливість подивитися на свій урок як би з боку і переосмислити, оцінити його в цілому і кожен його компонент окремо. Психологічний аналіз уроку дозволяє вчителю застосувати свої теоретичні знання для осмислення способів, прийомів роботи, що використовуються їм у навчанні, у взаємодії з класом. Осмислення себе як суб'єкта педагогічної діяльності, своєї поведінки, своїх сильних і слабких сторін є прояв і результат предметно-особистісної рефлексії та проективно-рефлексивних здібностей вчителя.
Предмет психологічного аналізу уроку багатогранний: це психологічні особливості вчителя (його особистості, його діяльність на даному конкретному уроці), закономірності процесу навчання; психологічні особливості та закономірності особистості учня, всього класу (діяльності з засвоєння певних знань, формування вмінь і навичок). Це і психологічні особливості, закономірності спілкування вчителя та учнів, обумовленого специфікою навчального предмета,
тобто того матеріалу, який передається вчителем і засвоюється учнем, і багато іншого. Психологічний аналіз уроку формує у вчителя аналітичні здібності, проектні уміння, розвиває пізнавальний інтерес, визначає необхідність самостійного вивчення психологічних проблем навчання і виховання. Вміння проводити психологічне спостереження за складними педагогічними явищами, аналізувати їх, робити правильні, психологічно обгрунтовані висновки служить для вчителя надійним засобом вдосконалення його професійно-педагогічної майстерності.
Характеристика основної форми психологічного аналізу уроку ґрунтується на вихідному теоретичному визначенні аналізу як одного з двох основних розумових процесів у мисленні людини. Аналіз, за С.Л. Рубінштейну, «це уявне розчленування предмета, явища, ситуації та виявлення складових його елементів, частин, моментів, сторін; аналізом ми виокремлює явище з тих випадкових несуттєвих зв'язків, в яких вони часто дані нам в сприйнятті. Форми аналізу різноманітні, найбільш повною його формою є аналіз через синтез, де «... синтез відновлює розчленоване аналізом ціле, розкриваючи більш-менш істотні зв'язки і відносини виділених аналізом елементів ».
Як психологічні «компоненти» уроку, що підлягають психологічному аналізу, перш за все розглядаються два активних суб'єкта навчального процесу - учитель і учні, опосередковує їх взаємозв'язок навчальний предмет і що поєднує всі сторони процес взаємодії (співробітництво, спілкування). Оскільки урок являє собою цілісну систему, його компоненти взаємопов'язані і взаємозалежні. Вони можуть бути виділені (аналіз), показані через співвіднесення (синтез) їх один з одним. Таким чином, психологічний аналіз уроку можна представити у формі аналізу через синтез. Ця форма аналізу уроку через синтез, що відображає все різноманіття взаємозв'язків між компонентами уроку, сприяє глибшому пізнанню вчителем найскладніших психологічних моментів навчання й настанови. Аналіз уроку найчастіше проводиться з загально психологічних позицій основоположного принципу вітчизняної психологічної школи - принципу розвиваючого і виховуючого навчання.
Плани та об'єкти аналізу можуть бути співвіднесені з різними формами діяльності вчителя: підготовкою до уроку, проведенням уроку, його аналітичним розбором, оцінкою самим учителем проведеного уроку. Відповідно виділені три рівні психологічного аналізу уроку: випереджаючий, поточний і ретроспективний (І. Л. Зимова, Е. С. Іллінська).
Висновки
Отже, психологічний аналіз уроку –це вивчення психологічного клімату на уроці, стосунків між учителем і учнями, між учнями, питань педагогічного такту педагога, характер його взаємодії з дітьми, наявність інтересу в учнів.
Аналіз уроку, сприяючи поліпшенню викладання в цілому, має велике значення насамперед для самопізнання, саморозвитку вчителя, який проводив заняття, урок. У процесі і результаті такого аналізу учитель отримує можливість подивитися на свій урок як би з боку і переосмислити, оцінити його в цілому і кожен його компонент окремо. Психологічний аналіз уроку дозволяє вчителю застосувати свої теоретичні знання для осмислення способів, прийомів роботи, що використовуються їм у навчанні, у взаємодії з класом.
Нині виділено три рівні психологічного аналізу уроку: попереджувальний, поточний і ретроспективний.
У теорії і практиці педагогічної психології розроблені численні схеми психологічного аналізу уроку, які будуються авторами на різних підставах.
Таким чином, психологічний аналіз уроку - це багатостороннє явище, що дозволяє викладачеві подумки охопити увесь процес навчання і в той же час представити кожен його момент. Психологічний аналіз уроку - цей засіб, за допомогою якого формується і розвивається педагогічна самосвідомість викладача, удосконалюється його педагогічна майстерність.
Використана література
1. Бітянова М. Р. Психолог у школі : зміст діяльності і технології / М. Р. Бітянова. – К. :Главник, 2007. – 160 с.
2. Сухомлинський В.О. Сто порад вчителевi // Вибранi твори: В 5 т. — Т. 2. — К.: Рад. шк.,1976.
3. Педагогiка / За ред. М.Д. Ярмаченка. — К.: Вища шк., 1986.
4. Психологічні аспекти сучасного уроку / Дмітрієва О.А. // Шкільному психологу. Все для роботи, 2009 р. – №8
5. Схема-бланк психологічного аналізу уроку / Комаров К. // Психолог, 2011 р. – № 26-27.