1   2   3
Ім'я файлу: РЕФЕРАТ 1.doc
Розширення: doc
Розмір: 226кб.
Дата: 01.10.2020
скачати
Пов'язані файли:
Реферат 2.doc
РЕФЕРАТ
«ПЛОМБУВАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ»



Виконав: Лікар- інтерн

Грох Євгеній Костянтинович
Якщо врахувати, що в нашій країні протягом року накладається приблизно 15 млн. пломб, то тривалість збереження пломб здобуває найважливіше значення для оцінки якості стоматологічної допомоги взагалі. Не зайве нагадати, що збільшення терміну служби пломби на 50% підвищить коефіцієнт корисної праці в два рази, що рівносильно збільшенню кількості лікарів на тисячу фахівців.

Тим часом, відсоток руйнування і випадання пломб, і повторних відвідувань пацієнтів у зв'язку з цим, усе ще дуже великий. Однієї з ведучих причин незадовільного стану пломб і частого їхнього випадання є нерідко невисока якість застосовуваних пломбувальних матеріалів, неправильний підбір матеріалу в кожному конкретному випадку, нарешті, порушення технології готування і застосування матеріалу.

Тому що при герметичному закритті порожнини, з одного боку, мова йде про внесення стороннього матеріалу у тверду субстанцію зуба і про його вплив на тверді і м'які тканини зуба і пародонт, а також всього організму, а з іншого боку - про відновлення форми, кольору і функції втраченої твердої субстанції, до пломбувальних матеріалів повинні пред'являтися підвищені вимоги.

От головні з них:

- біоінертність, тобто нешкідливість для дентину, пульпи, пародонта і всього організму в цілому;

- функціональна цінність, тобто збереження фізичної стабільності форми і хімічного опору;

- естетичні властивості — аналогічні живому зубу, прозорість і природність.

Можна привести 9 критеріїв, що визначають вибір пломбувального матеріалу:

1) нешкідливість для зуба, пародонта, а також для всього організму (не можна забувати, що будь-яка порожнина в зубі в біологічному змісті є раною

в дентині);

2) достатня міцність, що забезпечує стійкість пломби під дією жувальних навантажень; невисокий абразивний знос, тобто міцність пломби повинна бути максимально наближена до тканин зуба;

3) стабільність кольору й об’єму, тобто пломба не повинна давати усадку і розширюватися;

4) опірність до дії слини і їжі, тобто пломба не повинна розчинятися в порожнині рота;

5) гарна адаптація до стінок порожнини зуба і висока адгезія (здатність зв'язування матеріалу з твердими тканинами необхідна для забезпечення оптимальної герметичності пломби);

6) незначна теплопровідність;

7) кольоростійкість;

8) простота обробки і внесення в порожнину зуба;

9) можливість видалення без ушкодження зуба,

В даний час немає такого пломбувального матеріалу, що відповідавби всім цим вимогам.

Основні характеристики пломбувальних матеріалів

1. Адгезія — (прилипання) — це зв'язок між різнорідними поверхнями зокрема, зчеплення пломбувального матеріалу з тканинами зуба.

2. Дезінтеграція — (руйнування цілого) — це процес, що виникає під впливом розчинника. Стійкість пломби до розчинення в ротовій рідині дозволяє зберегти не тільки об’єм, але і масу пломби.

3. Життєздатність формувальної маси — це час, що дозволяє лікарю-стоматологу ввести пломбувальну масу в каріозну порожнину, притерти до стінок, дна, сформувати відсутню частину зуба, він повинен бути оптимальним, не прискорювати і не затягувати процес художньої

реставрації зуба.

4. Стиранність — (втрата маси пломби) — це важливий показник довговічності пломби, виражається у втраті маси зразка до його площі, що контактує з абразивним контролем.

5. Коефіцієнт теплового розширення пломбувального матеріалу — це процес, що спостерігається в пломбувальному тесті в період полімеризації й у пломбі у відповідь на термічні подразники. Він повинний бути близький до коефіцієнта теплового розширення тканин зуба, тому що саме від теплового розширення залежить надійність і довговічність пломби і цілісність емалі зуба.

6. Крайове прилягання — (наближеність пломбувального матеріалу до стінок каріозної порожнини) — це стан, що залежить від величини усадки пломбувального матеріалу, коефіцієнта термічного розширення й адгезії до тканин зуба. Найкращим крайовим приляганям володіють композитні пломбувальні матеріали.

7. Оптимальна густота замісу пломби (замішування пломбувального матеріалу згідноі інструкції фірми-виробника) впливає на механічну міцність, хімічну стійкість і терміни служби пломби.

8. Межа міцності пломби — (опір до зламу, на стиск) — це характеристика, що дозволяє визначити можливості пломби протистояти навантаженню, визначає термін служби реставрованого зуба як органу.

9. Усадка — (зменшення в об’ємі) — це стан, що спостерігається при затвердінні пломби за рахунок хімічних і фізико-хімічних процесів, що протікають при структуруванні пломби. При великій усадці пломбувального матеріалу утвориться зазор між стінками і пломбою, що може привести до рецидиву карієсу.

В залежності від основних властивостей і призначення всі пломбувальні матеріали можна розділити на 5 груп (М.М. Гернер та співав. 1984)

  1. Тимчасові пломбувальні матеріали для тимчасового закриття порожнини в зубі під час лікування неускладненого та ускладненого карієсу.

  2. Матеріали для прокладок (лікувальні, ізолюючі, ізолюючі лаки)

  3. Постійні пломбувальні матеріали для відновлення анатомічної форми та функції зуба (цементи, амальгама, композити).

  4. Пломбувальні матеріали для заповнення кореневих каналів зубів.

  5. Стоматологічні герметики


І. Пломбувальні матеріали для тимчасових пломб

Це матеріали, що застосовуються стоматологом у випадку, коли по клінічних показаннях недоцільно чи неможливо в один сеанс закінчити лікування карієсу і його ускладнень.

Тимчасові матеріали застосовуються також для ізоляції лікарських прокладок, залишених на дні каріозної порожнини, у пульповій камері чи на устях кореневих каналів. А також як прокладки для постійної пломби.

Вимоги, пропоновані до тимчасових пломбувальних матеріалів, дуже великі: вони повинні бути пластичними, легко вводитися і виводитися з каріозної порожнини, не інактивувати лікарські речовини, бути досить міцними і індиферентними до пульпи зуба і СОПР, не розчинятися в ротовій рідині і забезпечувати герметичне закриття дефекту на необхідний термін, але не менш 3 доби. Цим вимогам тією чи іншою мірою відповідають матеріали, застосовувані для тимчасових пломб.

Замішуються тимчасові пломбувальні матеріали на шорсткуватій поверхні скла металевим чи пластмасовим шпателем. У каріозну порожнину матеріали вводяться однією порцією, пригладжуються ватяним тампоном, не конденсуються.

1. Штучний дентин (цинк-сульфатний цемент) — це порошок білого кольору, що складає з 24 % сірчанокислого цинку, 66 % окису цинку, 10 % каоліну. Замішується на дистильованій воді до консистенції сметани. При постановці тимчасової пломби потрібно ретельно висушити каріозну порожнину, тому що в присутності ротової рідини матеріал не затвердіває. Термін служби цієї пломби 1-3 доби.

2. Дентин-паста. Складається зі штучного дентину, ароматичних речовин і гліцерино-вазелінової основи. Матеріал має гарну адгезію, здатний затвердівати у вологому середовищі, при температурі порожнини рота, протягом 8-10 годин. Термін служби цієї пломби 7-10 доби.

3. Віноксол. Складається з порошку і рідини, зберігаються окремо. Порошок білого кольору, містить 89 % окису цинку, 5 % сульфату кальцію, 6 % карбонату кальцію. Рідина — полістирол (5 %) у гваяколі (95 %). Матеріал має гарну адгезію, не подразнює пульпу зуба. Має достатню механічну міцність, що дозволяє продовжити термін служби пломби до 6 місяців.

4. Цинк-евгенольний цемент (ЦЕЦ). Складається з окису цинку і евгенолу, зберігаються окремо. Готується ЦЕЦ перед застосуванням, замішується на шорсткуватій поверхні скла до консистенції пасти. Тужавіння матеріалу настає у вологому середовищі, при температурі порожнини рота, протягом 8-12 годин. ЦЕЦ здобув велику популярність у практиці дитячої терапевтичної стоматології, використовується як лікувальна прокладка при лікуванні глибокого карієсу і пульпіту біологічним методом, для пломбування кореневих каналів і тимчасового пломбування зубів. Даний пломбувальний матеріал володіє легким седативним і знеболюючим діями, вираженими антисептичними і регенераторними властивостями.

5. Полікарбоксилатний цемент (ПКЦ). Складається з окремо збереженого порошку (окис цинку) і рідини (37 % водяний розчин поліакрилової кислоти). Це сучасний пломбувальний матеріал, що був винайдений як альтернатива фосфат-цементу. ПКЦ здатний забезпечити хімічний зв'язок із тканинами зуба, утворити міцне зчеплення між різнорідними поверхнями. Матеріал має високу біологічну сумісність із тканинами зуба, непроникний для кислот і мономерів, що виділяються при затвердінні пломби. Призначений не тільки для тимчасового пломбування зубів у дітей, але і пломбування кореневих каналів. Також ПКЦ використовують для фіксації ортопедичних конструкцій і реставрації молочних зубів. Однак низька механічна міцність і слабка хімічна стійкість не дозволяє використовувати ПКЦ для реставрації постійних зубів.

6. Симпат (виробник Франція).

Добре переноситься зубними тканинами; швидко затвердіває в порожнині; звязується з дентином; забезпечує герметичність при пломбуванні.

Симпат не викликає подразнення. Цю пасту можна застосовувати при глибоких каріозних порожнинах у дітей, вона не викликає реакції ясен.

Симпат випускають двох видів:

- рожевого кольору;

- білого кольору.

Симпат рожева наноситься поверх ватяного тампона чи безпосередньо в порожнину зуба.

Симпат біла більш пластична, чим рожева, призначена для пломбування живих зубів, її звичайно наносять на тампон для запобігання хворобливих компресійних явищ.
ІІ. Пломбу вальні матеріали для прокладок.

Ізолюючі прокладки

Ця група прокладок виконує роль прошарку між тканинами зуба і пломбувальним матеріалом, переслідуючи мету захисту пульпи зуба від токсичного впливу пломбувального матеріалу. Всі ізолюючі прокладки повинні володіти рядом позитивних властивостей, що відповідають медико-технічним вимогам:

1. Не подразнювати пульпу зуба.

2. Бути непроникними для кислот і мономерів, що виділяються при затвердіванні постійної пломби.

3. Мати низьку теплопровідність.

4. Не змінювати геометрію правильно сформованої порожнини.

5. Мати гарну адгезію.

6. Мати коефіцієнт теплового розширення, близький до твердих тканин зуба.

7. Поліпшувати фіксацію і крайове прилягання постійної пломби.

8. Нести статичне навантаження, зв'язане з перерозподілом жувального тиску.

9. Бути рентгеноконтрастними.

10. Не змінювати колір зуба.

1. Фосфат-цемент. Складається з роздільно збережених порошку і рідини, порошок на 90 % складається з окису цинку, 6 % окису кремнію і 4 % окису кальцію. Рідина — це 35 % водяний розчин ортофосфорної кислоти, до складу якого уведені фосфати цинку, алюмінію, магнію з метою зниження швидкості хімічної взаємодії рідини з порошком.

Замішується на гладкій поверхні скла металевим чи пластмасовим шпателем, оптимальне співвідношення порошку до рідини 4:1. Консистенцію формувальної маси вважають нормальної, якщо при відриві шпателя від маси вона не тягнеться за ним, а обривається, утворю зубці висотою в 1 мм.

Якщо маса вийшла густа, то регулювати її консистенцію, додаючи рідину, не можна.

Оптимальний час схоплювання матеріалу 4-8 хвилин. Фосфат-цемент може використовуватися також для пломбування молочних зубів, фіксації ортопедичних конструкцій і пломбування кореневих каналів зубів. Зв'язок цементу з тканинами зуба, металами й іншими пломбувальними матеріалами обумовлена шорсткістю поверхні.

Позитивні властивості фосфат-цементу:

1) Не подразнює пульпу зуба, тобто хімічно не токсичний матеріал. Однак при глибокому карієсі може викликати некроз судинно-нервового пучка, тому не рекомендується використовувати даний матеріал для лікування пульпіту біологічним методом і глибоким карієсом без лікувальної прокладки.

2) Має низьку теплопровідність.

3) Непроникний для кислот і мономерів, що виділяються при затвердінні постійної пломби.

4) Не змінює геометрію правильно сформованої каріозної порожнини.

5) Рентгеноконтрасний.

6) Має коефіцієнт теплового розширення, близький до твердих тканин зуба. Негативні властивості фосфат-цементу:

1) Низька механічна міцність матеріалу не дозволяє використовувати його як постійний пломбувальний матеріал для реставрації зубів.

2) Не володіє протикаріозною і антисептичною діями.

3) Розсмоктується при впливі ротової рідини.

4) Не підходить по кольору до твердих тканин зуба.

2. Фосфат-цемент зі сріблом

Складається з роздільно збережених порошку і рідини. Порошок складається з 88,5 % окису цинку, 6 % окису кремнію, 4,5 окису кальцію і 1,5 % срібла. Рідина — це 37 % водяний розчин ортофосфорної кислоти, до складу якого уведені фосфати цинку, алюмінію, кремнію з метою зниження швидкості хімічної взаємодії рідини з порошком.

Срібло володіє вираженою бактерицидною дією, що значно збагачує позитивні властивості фосфат-цементу. Однак дана прокладка не може бути використана при реставрації фронтальної групи зубів, тому що не підходить по кольору до твердих тканин зубів, просвічує через композитні пломби, а срібло зафарбовує тверді тканини зуба в сірий колір.

3. Вісмут-цемент (Вісфат)

Вісфат-цемент складається з роздільно збережених порошку і рідини. Порошок крім окису цинку, окису кремнію й окису кальцію містить 8 % вісмуту у виді окису. Рідина — це 37 % водяний розчин ортофосфорної кислоти. Окис вісмуту дозволила даному пломбувальному матеріалу набути бактерицидних і бактеріостатичних властивостей, механічну міцність і хімічну стійкість у порівнянні з фосфат-цементом. Однак слід зазначити, що даний матеріал не може бути використаний у ролі ізолюючої прокладки при лікуванні фронтальної групи зубів, тому що вісмут здатний змінювати колір твердих тканин зубів.

4. Полікарбоксилатний цемент (ПКЦ)

Складається з окремо збережених порошку (окису цинку) і рідини (37 % водний р-р поліакрилової кислоти). Це сучасний пломбувальний матеріал, що був винайдений як альтернатива фосфат-цементу. ПКЦ здатний забезпечити хімічний зв'язок із тканинами зуба, утворити міцне зчеплення між різнорідними поверхнями. Матеріал має високу біологічну сумісність із тканинами зуба, непроникний для кислот і мономерів, що виділяються при затвердінні постійної пломби. Призначений не тільки для тимчасового пломбування, пломбування кореневих каналів, але і для ізолюючої прокладки під постійну пломбу. Також ПКЦ використовують для фіксації ортопедичних конструкцій і реставрації молочних зубів. Але низька механічна міцність і слабка хімічна стійкість не дозволяють використовувати ПКЦ для реставрації постійних зубів.

5. Склоіономерні цементи (СІЦ)

СІЦ здобули величезну популярність і одержали широку підтримку практикуючих лікарів у зв'язку з клінічним успіхом, зв'язаним із пролонгованим виділенням фтору, що пригнічує розвиток карієсу зубів. У практиці широко використовуються СІЦ хімічного і світлового затвердіння. СІЦ складається з порошку (кальці-алюмінієве скло з додаванням фторидів) і рідини (розчин поліакрилової чи палімаліенової кислоти).

Сучасна стоматологія використовує СІЦ у ролі ізолюючих прокладок чи для фіксації штифтів, ортопедичних конструкцій, для пломбування молочних, а в екстремальних умовах і постійних зубів, з метою герметизації фісур.

Пломбувальні матеріали цієї групи дозволяють домогтися ідеального захисту пульпи і твердих тканин зуба від хімічних і термічних подразників. СІЦ міцно зв'язуються з дентином і композитними пломбувальними матеріалами без попереднього протравлення, володіють високою біологічною сумісністю з твердими тканинами і пульпою зуба. Фтор, що виділяється з маси склоіономера, дисоціює у тканини зуба й у такий спосіб підвищує стійкість зуба до демінералізації. Зв'язок пломбувального матеріалу з емаллю і дентином відбувається за рахунок хелатного з'єднання карбоксилатних груп полімерної молекули кислоти з кальцієм твердих тканин зуба. Сьогодні СІЦ витісняють фосфатні, силіко-фосфатні і полікарбоксилатні цементи.

Найпопулярніші СІЦ:

1) Base Line — (фірми Dentsply).

2) Chem Fil II — (фірми Dentsply).

3) Chem Fil syperior — (фірми Dentsply).

4) Vitrebond — (фірми ЗМ).

5) Vitremer — (фірми ЗМ).

6) Aqua Jonobond — (фірми Voco).

7) Jonofil — (фірми Voco).

8) Jonoseal — (фірми Voсо).

9) Cavalite — (фірми Кегг).

10) Fuji II — (фірми GC).

11) Fuji Lining LC — (фірми GC).

Позитивні властивості СІЦ:

1. Висока хімічна адгезія до тканин зуба.

2. Гарна біологічна сумісність із твердими тканинами зуба, пульпою і СОПР у зв'язку з повною відсутністю антигенних властивостей.

3. Наявність протикаріозного ефекту.

4. Низька полімеризаційна усадка.

5. Коефіцієнт теплового розширення пломбувального матеріалу наближений до коефіцієнта теплового розширення тканин зуба.

Негативні властивості:

1. Недостатня механічна міцність.

2. Задовільні естетичні і косметичні властивості, що не дозволяє використовувати СІЦ для пломбування порожнин 3 і 4 класів за Блеком.

  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас