Ім'я файлу: Реферат з основ навчання студентів.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 08.12.2021
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ КОЛЛЕДЖ

РЕФЕРАТ

«Освіта та виховання в Японії.»

студента другого курсу

на очну форму навчання

за спеціальністю

123 комп'ютерна інженерія

Виконав: Омельчук.В.А

Васильків – 2021

ЗМІСТ

  1. ВСТУП

  2. ВІКОВІ ВИМОГИ ДО УЧНІВ

  3. ДОШКІЛЬНА ОСВІТА

  4. ПОЧАТКОВА ШКОЛА

  5. МОЛОДША СЕРЕДНЯ ШКОЛА

  6. ВИЩІ ЗАКЛАДИ ОСВІТИ В ЯПОНІЇ

  7. ВИСНОВОК


ВСТУП

На сьогоднішній день у Японії одна з найкращих освітніх систем, але у той же час і «найсуворіша», за даними досліджень. Освіта у Японії є тією громадською сферою, якій і держава, і саме суспільство приділяють максимальну увагу. Багато в чому саме через свою освітню систему ця азіатська країна змогла не тільки в найкоротший термін подолати наслідки поразки у Другій світовій війні, але й вийти на лідируючі позиції в багатьох наукомістких галузях.

Японцям здавна властиве прагнення до отримання знань, повагу до навчання й вченості. Після революції Мейдзі в середині XIX ст. країна стала послідовно проводити нову освітню політику, створюючи продуману систему освіти й виховання. Як відзначають багато авторів, японці переконалися в тому, що тільки робітники з високим рівнем освіти у змозі освоїти нову техніку й забезпечити високу продуктивність праці. Тому систему освіти можна вважати однією з головних складових частин японського «економічного дива».

ВІКОВІ ВИМОГИ ДО УЧНІВ

Від 0 до 5 років


В цьому віці до японського малюкові відносяться як королю. І це не жарт. Йому можна робити все, що завгодно ніхто не заборонить і тим більше не посварить. Такі особливості виховання дітей Японії багатьох лякають. Батьки прекрасно розуміють, що дитина в цьому віці не може зрозуміти чому йому забороняють що-небудь, адже він пізнає світ, і йому все цікаво спробувати, помацати, помацати. А біль теж спосіб осягнення світу, проте вони також обережні в своїх діях, якщо дитині захотілося, наприклад, помацати гарячу праску. Тому особливості національного виховання дітей в Японії дуже люблять обговорювати фахівці. Але придушення бажань дитини японські психологи вважають неправильним, так як заборони впливають на дітей в подальшому і можуть позбавити дитину якостей лідера, пробуджуючи в ньому інфантильність і бажання підкорятися.

Від 5 до 10 років


Після 5 років вседозволеності настає період, коли пора вчитися відповідальності. А значить дитинство дитини ставлять на кнопку стоп і розтратив на наступну частину, в якій чадо вже має конкретні завдання від батьків. У цьому ж віці дітей Японії починають вчити правильній поведінці і спілкуванню з людьми. Роль короля, немов з крайності в крайність, змінюється на роль раба. В Японії саме з 4 років починається дитячий сад. Причому групи в садку маленькі, не більше 10 осіб та постійно переформовуються, щоб дитина змогла розширювати коло спілкування і вчився комунікації. З цього віку дітей навчають не тільки писати, рахувати, читання, але також і знаходити компроміс, адаптації в стресовій ситуації. Японська система виховання дітей, які не передбачає суперництво, а значить і порівнювати тут знання одного іншого дитини не будуть. За погане навчання дитини теж не лають, тут намагаються звертати увагу тільки на те, що у дитини виходить добре

Від 10 до 15 років


В цьому віці до дитини дорослий японець відноситься на рівних. Всі важливі рішення в сім’ї з дітьми обговорюють, і мало того, радяться з ними. В країні має бути, щоб дитина розповідав батькам про свої проблеми. В цей підлітковий період важливо прищепити дитині самостійність і незалежне мислення, а головне японська система виховання стає більш суворої. Заборони і покарання знову скасовуються.

Також не можна тиснути на підлітка і вказувати йому на його помилки, як їх виправити. Підліток повинен вміти вирішувати свої проблеми сам, але радитися з рідними. В 15 років дитини вже по спілкуванню визначають як повнолітнього. І виховувати його в цьому віці немає сенсу.

В школах Японії навчальний день триває 12 годин, і школярі дуже навіть звикли до такого графіку. Мало того, після навчання у кожної дитини додаткові заняття (спорт, музика або додаткові уроки з поглибленим вивченням певного предмета). Їх система дуже проста у виконанні і цікава і сьогодні це не секрет.

ДОШКІЛЬНА ОСВІТА

У Японії дитячий садок не є обов'язковим освітнім щаблем. Діти приходять сюди за бажанням батьків - звичайно із чотирирічного віку. Іноді, як виключення, при сильній зайнятості батьків дитину можуть взяти в садок із трьох років. Є в Японії і ясла для малят, яким ще тільки рік. Але віддавати дітей з родини так рано не рекомендується. Щоб помістити дитину в подібний заклад, батьки повинні писати спеціальну заяву й обґрунтовувати неможливість виховувати маля до трьох років дуже вагомими причинами.

Усі дитячі садки в Японії приватні. Серед них особливе місце займають так звані елітні сади, що перебувають під опікою престижних університетів. Якщо дитина попадає в такий дитячий садок, його майбутнє можна вважати забезпеченим: по досягненню відповідного віку він переходить в університетську школу, а звідти без іспитів вступає в університет. У Японії існує досить гостра конкуренція в сфері освіти: університетський диплом є гарантією одержання престижної, добре оплачуваної роботи - у міністерстві або в якій-небудь відомій фірмі. А це, у свою чергу, успіх кар'єрного росту й матеріального благополуччя. Тому потрапити в садок при престижному університеті дуже складно. Батьки платять за вступ дитини величезні гроші, а саме маля, щоб бути прийнятим, повинно пройти досить складне тестування. 

У більшості ж дитячих садків головне завдання вихователів - навчити дітей бути слухняними. Домашнє виховання в японців надзвичайно м'яке, дітям рідко щось забороняють. Але стосовно чужих людей - на вулиці, у суспільних місцях - японська традиція суворо вимагає вираження граничної поваги, у тому числі й з боку маленьких дітей. Тому багато часу в дитячому садку приділяється вихованню манер і знайомству з ритуальною стороною життя. Діти повинні опанувати безліч ввічливих словесних формул (ними японська мова насичена) і знати, де й коли їх потрібно застосовувати.

ПОЧАТКОВА ШКОЛА

Початкова школа— масовий навчальний заклад, що знаходиться у віданні муніципалітетів. Приватні початкові школи зустрічаються дуже рідко. Згідно з офіційними документами, початкова школа зобов'язана розвивати дітей розумово, фізично, естетично і морально.

Значне місце в учбовому плані початкових шкіл займає навчання японській мові. Засвоєння ієрогліфіки становить значні труднощі для дітей, і тому вироблення навичок письма і читання вимагає багато часу і зусиль. На японську мову в початковій школі відводиться 7-9 годин на тиждень. Учні повинні засвоїти 1850 ієрогліфів — мінімум, встановлений Міністерством освіти (але навіть для читання книг і газет їх слід знати значно більше — до трьох тисяч). Половиною цього ієрогліфічного мінімуму треба оволодіти вже в молодших класах. До того ж кожний з ієрогліфів має декілька варіантів читання і вимови. Арифметиці належить друге місце за питомогою вагою в учбовому плані початкової школи. В 1-2 класах на арифметику відводиться 3-5 годин на тиждень, а в 4-6 класах — 6 годин.

Молодші школярі вивчають також курс природознавства, який об'єднує елементарні знання з біології, хімії, геології і фізики.

Суспільствознавство, що дає в комплексі знання з географії, історії, етнографії, знайомить дітей з краєзнавчим матеріалом, в поєднанні з уроками моралі, має на увазі політичне виховання дітей.

Серйозна увага в початковій школі приділяється фізичному вихованню (фізкультурі відводиться 3 години на тиждень) та розвиткові естетичних умінь і навичок. Музичні заняття, малювання, ліплення, художня і ручна майстерність обов'язкові для всіх учнів. Заняття будуються із врахуванням культурних і естетичних традицій японського народу і формують художній смак, яким так відрізняються японці.

«Спеціальна діяльність» включає формування поведінки під час обіду, учнівські ради, гурткову діяльність, спортивні змагання, екскурсії, громадську роботу тощо.

Тривалість навчання в початковій школі — 45 хв. В приватних школах частина годин чи всі години на «виховання моралі» можуть бути замінені релігійним вихованням.

Знання учнів оцінюються за п'ятибальною системою: відмінно, добре, задовільно, незадовільно, погано.


МОЛОДША СЕРЕДНЯ ШКОЛА

Молодша середня школа в складі 7-9 класів виникла в результаті реформи 1947 р. Урок тут триває 50 хвилин. У молодшій середній школі японські школярі приступають до вивчення іноземних мов, однак спеціальних годин на них не виділяють, а використовується час додаткових занять на розсуд викладача (так звані факультативні предмети).

Японський школяр складає жорсткі вступні випробування в середню школу другого ступеня, у коледжі, університет. Екзамени постійно супроводжують його в ході навчання. Тому навчальний процес у японських школах орієнтований часто не на творче оволодіння знаннями, а на запам'ятовування, тобто на здобуття такої, яка може знадобитися на екзаменах. Це зумовлює й масове відвідування різних приватних курсів. В Японії процвітають «домашні курси», які забезпечують підготовку учнів до екзаменів на квартирах викладачів. Зриви на екзаменах призводять до виникнення нервово-психічних розладів у дітей та матеріальних збитків для батьків.

Частими є випадки, коли школярі, які не склали іспити, закінчують життя самогубством.

Широкого розповсюдження в Японії набули школи майстерності, хоч правильніше було б їх назвати репетиторськими школами. Це необов'язкова школа, але вкрай необхідна для переходу на наступний ступінь середньої школи і в університет.

Старша середня школа вже не є обов'язковою. Прийом туди здійснюється за результатами вступних іспитів. Навчання в таких школах може проходити на денному, заочному, а також вечірньому відділені. На денному відділені навчаються три роки, на заочному і вечірньому - чотири. За статистикою, денну форму навчання вибирає переважна кількість студентів. Старші середні школи розрізняються за профілем навчання на загальні, академічні, технічні, природничо-наукові, комерційні та ін. Дисципліни, що тут вивчаються також діляться на обов'язкові і на вибірні. У 12 класі учні повинні вибрати один із профілів навчання. Після закінчення старшої середньої школи учні отримують відповідний сертифікат - Kotogakko.

ВИЩІ ЗАКЛАДИ ОСВІТИ В ЯПОНІЇ

Характерною рисою організації навчального процесу в японських університетах є чіткий розподіл на загальнонаукові й спеціальні дисципліни. Перші два роки всі студенти одержують загальноосвітню підготовку, вивчаючи загальнонаукові дисципліни – історію, філософію, літературу, суспільствознавство, іноземні мови, а також слухаючи спецкурси зі своєї майбутньої спеціальності. За перший дворічний період студенти одержують можливість глибше вникнути в суть обраної спеціальності, а викладачі – переконатися в правильності вибору студента, визначити його науковий потенціал.

Більшість університетів організують навчальний процес за семестровою системою. Академічний рік становить 35 тижнів (кредитів), або 210 навчальних днів. Мова викладання – японська. Після виконання чотирирічної програми передбачено кілька випускних екзаменів, які більшість успішно складає. В університетах прийнята система залікових одиниць, якими оцінюється обсяг вивченого курсу, виходячи з кількості годин, які витрачаються щотижня протягом семестру на навчання в аудиторії або лабораторії. Щоб здобути ступінь бакалавра, студент повинен набрати протягом 4-х років навчання певну кількість залікових одиниць (таньї, на зразок американських кредитів) з визначених груп предметів. Із загальної суми 124 таньї 36 припадає на загальноосвітні предмети, 8 – на іноземну мову, 4 – на фізичне виховання та 76 – на професійні дисципліни. Щоб отримати одну танью, необхідно прослухати упродовж 15 тижнів по одній годині лекцій.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас