Ім'я файлу: Геморагічний інсульт.docx
Розширення: docx
Розмір: 232кб.
Дата: 16.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
Пухлини головного мозку.doc

Реферат

На тему методи фізичної терапії або ерготерапії при геморагічному інсульті

Виконав студент групи

43-Фт 7

Явиця В.А

Геморагічний інсульт – це гостре порушення мозкового кровообігу внаслідок крововиливу в речовину мозку (рис. 1.1), під оболонки, або поєднання крововиливу в речовину та під оболонки мозку.

Розрізняють таки види:

  • Паренхіматозна

  • Субарахноїдальна

  • Субдуральна

  • Епідуральна

До етіологчних чинників розвитку геморагічного інсульту відносять:

  • есенціальну АГ (найчастіше уражаються підкіркові ядра та зорові горби);

  • симптоматичну АГ (захворювання нирок, феохромоцитому, системні судинні процеси алергічної та інфекційно- алергічної природи);

  • вроджену ангіому;

  • розрив аневризми;

  • атеросклероз судин (ускладнений АГ);

Серед клінічних проявів, визначення яких не вимагають спеціальної медичної підготовки, слід знати: 1. Порушення життєвоважливих функцій людського організму:

1. Порушення життєвоважливих функцій людського організму:

2. Вогнищева неврологічна симптоматика: Порушення функцій черепних нервів:

- Гостро виникла асиметрія обличчя (одностороння згладженість шкірних складок на лобі, в області носа, опущення кута рота);

- Невиразна мова;

- Порушення зору, в тому числі і односторонні;

- Відсутність мови (афазія), нерозуміння зверненої мови;

- Частковий або повний параліч кінцівок з підвищенням тонусу поперечно мускулатури (частіше одностороннє);

Деякі науковці наполягають на тому, що фізичну терапію пацієнтів, які перенесли геморагічний інсульт, починають після закінчення гострого періоду, після регресу дислокаційних явищ та набряку головного мозку. При крововиливах цей термін коливається від 1,5 до 6 тижнів. Але більшість авторів рекомендують розпочинати відновлювальні заходи якомога раніше, після стабілізації життєво важливих функцій організму та ранню активізацію таких хворих.

На думку автора: «ранній початок реабілітації є доцільним і починати варто вже протягом перших 24-48 годин після інсульту, при наявності стабільного стану пацієнта, та проводити мінімум 3 години активної роботи щодня 5-6 днів на тиждень»

Першочергові реабілітаційні заходи передбачають лікування положенням, масаж, пасивну та дихальну гімнастику, а також застосовують ПНФ. Надалі рекомендується рання активація пацієнта, за умови ясної свідомості, відносно задовільного соматичного стану та незначного крововиливу.

Рання фізична терапія пацієнтів з крововиливом у мозок проводиться у гострий та ранній відновлювальний період (перші 6 місяців) і передбачає кінезітерапію, ПНФ, механотерапію, фізіотерапію та медикаментозну реабілітацію.

Ранній післяопераційний період На ранньому післяопераційному етапі лікування хворому послідовно призначають суворий ліжковий, розширений ліжковий (2а—2б), палатний та вільний режим. Тривалість кожного рухового режиму залежить від стану хворого і ступеня порушень його рухових функцій.

Завдання: поліпшення функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем, активізація моторної функції кишок, поліпшення трофіки тканин, запобігання виникненню пролежнів, зниження м'язового тонусу, профілактика та зменшення геміплегічнихнконтрактур, підготовка до активного та самостійного повороту на здоровий бік, стимуляція та відновлення ізольованих активних рухів у паретичних кінцівках.

Засоби:

  • кінезіотерапія;

  • механотерапія;

  • лікувальний масаж;

  • фізіотерапія.

Якщо хворому призначають суворий ліжковий режим (на 1—3 дні), заняття ЛФК протипоказані, хворому необхідно забезпечити спокій, медикаментозне лікування та лікування положенням. Лікування положенням здійснюється так. В положенні лежачи на спині паралізовану руку розгинають у ліктьовому суглобі, відводять у горизонтальній площині від тулуба у бік до кута 30° і кладуть її на валик або подушку. Паралізовану ногу виводять у флексію 15-20° у тазостегновому суглобі, куди підкладають подушку або маленький протипролежневий матрац (рис. 3.3)



Рис 3.3Положення хворого на спині

В положенні хворого на здоровому боці руку згинають у плечовому і ліктьовому суглобах і укладають на подушку, а ногу згинають у кульшовому, колінному і гомілковостопному суглобах і укладають на іншу подушку (рис. 3.4).



Рис. 3.4 Положення хворого на здоровому боці

Використовують також укладку на хворому боці: кладемо подушку за спину, для стабілізації тулубу, плече зі сторони ураження виводимо вперед, а руку відводимо від тулуба (в пошкоджену кисть не можна вкладати м’які предмети з подразнюючою поверхнею);ноги зігнуті в кульшовому, колінному та гомілковостопному суглобах (рис. 3.5).



Рис. 3.5 Положення хворого на ураженій стороні

З 3-го по 15-й день хвороби призначають розширений ліжковий (2а) режим та починають ранню активізацію

Орієнтовна схема комплексу лікувальної гімнастики (8-12 занять) для хворих з геміпарезом у постільному режимі (за В.М. Мотковим, 1982)

1. Вправи для здорової руки - 4—5 разів. Із залученням променевозап'ястного і ліктьового суглобів.

2. Вправи у згинанні і випрямленні хворої руки у лікті - 3-4 рази. Розслаблення за допомогою здорової руки.

3. Дихальні вправи - 4-5 разів. Дихання середньої глибини.

4. Вправи для здорової ноги - 3-4 рази. Із залученням гомілковостопного суглоба.

5. Вправи у підніманні і опусканні плечей- 3-5 разів. Поєднувати з фазами дихання.

6. Пасивні рухи у суглобах кисті і стопи - 6-10 разів. Ритмічно, із збільшенням амплітуди, поєднувати з погладжуванням і розтиранням.

7. Активні пронація і супінація у ліктьових суглобах - 4-6 разів. Допомагати при супінації

8. Ротація здорової ноги - 4-6 разів. Активно з великою амплітудою.

9. Ротація хворої ноги - 3-4 рази. Допомагати і посилювати внутрішню ротацію.

10. Дихальні вправи - 3-4 рази. Дихання середньої глибини. 54

11. Можливі активні вправи для кисті і пальців при вертикальному положенні передпліччя - 3-4 рази. Підтримувати, допомогати, підсилювати розгинання.

12. Пасивні рухи для всіх суглобів паралізованої кінцівки - 4-5 разів. Ритмічно, поступово збільшувати об'єм.

13. Відведення і приведення стегна при зігнутих кінцівках - 5-6 разів. Допомагати і полегшувати виконання вправи.

14. Дихальні вправи - 3-4 рази. Дихання середньої глибини.

15. Активні колові рухи плечей - 4-5 разів. 3 допомогою і регулюванням фаз дихання.

16. Прогинання спини без піднімання таза - 3-4 рази. Виконувати без напруження.

17. Дихальні вправи - 3—4 рази. Дихальні вправи

18. Пасивні рухи для кисті - 2-3 рази. По можливості знижувати ригідність. Примітка: 1. Тривалість заняття 25-30 хв. 2. Під час заняття робити паузи для відпочинку тривалістю 1—2 хв. 3. Після заняття забезпечити правильне положення паретичних кінцівок
скачати

© Усі права захищені
написати до нас