Ім'я файлу: Деркач Діана 10 А.docx
Розширення: docx
Розмір: 644кб.
Дата: 24.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
1.docx

МИРГОРОДСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА

I-III ступенів №1 імені Панаса Мирного

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ

“ГРОЗА І БЛИСКАВКА”

Підготувала учениця 10 А класу

Деркач Діана

Миргород 2018

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………3

Гроза………………………………………………………………………………….4

Географія гроз……………………………………………………………………….4

Стадії розвитку грозової хмари…………………………………………………….4

Класифікація грозових хмар………………………………………………………..5

Фізичні характеристики грозових хмар……………………………………………5

Висхідні і низхідні потоки…………………………………………………………..5

Шквал………………………………………………………………………………...6

Блискавки. Історія вивчення блискавок……………………………………………6

Кульова блискавка…………………………………………………………………..7

Підкорення блискавок……………………………………………………………..10

Правила поведінки під час грози, захист від блискавок…………………………12

Висновки……………………………………………………………………………14

Списки використаних джерел……………………………………………………..15

Додатки……………………………………………………………………………..16

Вступ

Актуальність попередження ОПП обумовлюється: збільшенням останніми роками шкоди від стихійних лих; зростанням кількості природних і природно-техногенних надзвичайних ситуацій; низькому рівні прогнозів небезпечних і особливо небезпечних природних явищ, які з допомогою існуючих методів прогнозування; недостатньою вивченістю фізичних процесів взаємовпливу геосфер. Основними завданнями прогнозування є: аналіз основних небезпек природного характеру для типових об'єктів біля Росії; оцінка ризиків виникнення небезпечних і особливо небезпечних природних явищ окремих регіонів; дослідження кількісних залежностей, що описують стан і надасть динаміки атмосферних процесів, що призводять до виникненню небезпечних і особливо небезпечних природних явищ та надзвичайних ситуацій; систематизація небезпечних і особливо небезпечних явищ природи, що призводять до екологічних катастроф; дослідження екологічних наслідків небезпечних і особливо небезпечних природних явищ; дослідження видів економічного збитків та їх ризиків; розробляються методи прогнозування ризиків екологічних катастроф, викликаних небезпечними і особливо небезпечними природними явищами; дослідження ефективність використання прогнозів при управлінні ризиками; розробка физико-статистических моделей, алгоритмів, методик і програмних продуктів для аналізу та прогнозу екологічної обстановки у разі виникнення надзвичайних ситуацій; збирання та узагальнення інформації випадки, коли небезпечні явища природи з'явилися джерелами екологічних подій і катастроф; розробка концептуальної моделі небезпечного явища природи; збирання та аналізують інформацію досвід управління у кризових екологічних ситуаціях, накопичений у мирі.

Основна частина

Гроза

Гроза-атмосферне явище, при якому всередині хмар або між хмарою і земною поверхнею виникають електричні розряди-блискавки, супроводжувані громом. Як правило, гроза утворюється в потужних купчасто-дощових хмарах і пов'язана з зливовим дощем, градом і шквальним посиленням вітру. [A] [C]

Гроза відноситься до одних з найбільш небезпечних для людини природних явищ, за кількістю зареєстрованих смертних випадків тільки повені призводять до великих людських втрат.

Географія гроз

Одночасно на Землі діє близько півтора тисяч гроз, середня інтенсивність розрядів оцінюється як 46 блискавок в секунду. По поверхні планети грози розподіляються нерівномірно. Над океаном гроз спостерігається приблизно в десять разів менше, ніж над континентами. У тропічній і субтропічній зоні (від 30° північної широти до 30° південної широти) зосереджено близько 78% всіх блискавичних розрядів. Максимум грозової активності припадає на Центральну Африку. У полярних районах Арктики і Антарктики і над полюсами гроз практично не буває. Інтенсивність гроз слідує за сонцем: максимум гроз припадає на літо (в середніх широтах) і Денні післяполуденні години. Мінімум зареєстрованих гроз припадає на час перед сходом сонця. На грози впливають також географічні особливості місцевості: сильні грозові центри знаходяться в гірських районах Гімалаїв і Кордильєр.

Стадії розвитку грозової хмари

Необхідними умовами для виникнення грозової хмари є наявність умов для розвитку конвекції або іншого механізму, що створює висхідні потоки, запасу вологи, достатньої для утворення опадів і наявності структури, в якій частина хмарних частинок знаходиться в рідкому стані, а частина — в крижаному. Конвекція, що призводить до розвитку гроз, виникає в наступних випадках:

При нерівномірному нагріванні приземного шару повітря над різною підстилаючою поверхнею. Наприклад, над водною поверхнею і сушею через відмінності в температурі води і грунту. Над великими містами інтенсивність конвекції значно вище, ніж в околицях міста.

При підйомі або витісненні теплого повітря холодним на атмосферних фронтах. Атмосферний конвекція на атмосферних фронтах значно інтенсивніше і частіше, ніж при внутримассовой конвекції. Часто фронтальна конвекція розвивається одночасно з шарувато-дощовими хмарами і обложными опадами, що маскує утворюються купчасто-дощові хмари.

При підйомі повітря в районах гірських масивів. Навіть невеликі височини на місцевості призводять до посилення утворення хмар (за рахунок вимушеної конвекції). Високі гори створюють особливо складні умови для розвитку конвекції і майже завжди збільшують її повторюваність і інтенсивність.

Всі грозові хмари, незалежно від їх типу, послідовно проходять стадії купчастого Хмари, стадію зрілого грозового хмари і стадію розпаду.

Класифікація грозових хмар

У свій час грози класифікувалися відповідно до того, де вони спостерігалися, — наприклад, локальні, фронтальні або орографічні. В даний час прийнято класифікувати грози в відповідності з характеристиками самих гроз і ці характеристики в основному залежать від метеорологічного оточення, в якому розвивається гроза.

Необхідною умовою для утворення грозових хмар є стан нестійкості атмосфери, формує висхідні потоки. Залежно від величини і потужності таких потоків формуються грозові хмари різних типів.

Фізичні характеристики грозових хмар

Літакові і радарні дослідження показують, що одинична грозова осередок зазвичай досягає висоти близько 8-10 км і живе близько 30 хвилин. Ізольована гроза зазвичай складається з кількох комірок, що знаходяться в різних стадіях розвитку, і триває близько години. Великі грози можуть досягати в діаметрі десятків кілометрів, їх вершина може досягати висоти понад 18 км, і вони можуть тривати багато годин.

Висхідні і низхідні потоки

Висхідні та низхідні потоки в ізольованих грозах зазвичай мають діаметр від 0.5 до 2.5 км і висоту від 3 до 8 км. Іноді діаметр висхідного потоку може досягати 4 км. Поблизу поверхні землі потоки зазвичай збільшуються в діаметрі, а швидкість у них падає порівняно з вище розташованими потоків. Характерна швидкість висхідного потоку лежить в діапазоні від 5 до 10 м/с, і доходить до 20 м/с у верхній частині великих гроз. Дослідні літаки, що пролітають крізь грозову хмару на висоті 10 000 м, реєструють швидкість висхідних потоків понад 30 м/с. Найбільш сильні висхідні потоки спостерігаються в організованих грозах.

Шквал

У деяких грозах виникають інтенсивні спадні повітряні потоки, що створюють на поверхні землі вітер руйнівної сили. Залежно від розміру такі низхідні потоки називаються шквалами або мікрошквалами. Шквал діаметром більше 4 км може створювати вітер до 60 м/с. Микрошквалы мають менші розміри, але створюють вітер швидкістю до 75 м/с. Якщо породжує шквал гроза утворюється з досить теплого і вологого повітря, то микрошквал буде супроводжуватися інтенсивним зливовим дощем. Однак, якщо гроза формується з сухого повітря, опади під час випадання можуть випаруватися (випаровуються в повітрі смуги опадів або virga) і мікрошквал буде сухим. Низхідні повітряні потоки є серйозною небезпекою для літаків, особливо під час зльоту чи посадки, так як вони створюють поблизу землі вітер з сильними раптовими змінами швидкості і напряму Фізичні характеристики грозових хмар. [B]

Історія вивчення блискавок

Дослідження блискавок бере свій початок ще з древніх цивілізацій. Ще давньоєгипетські вчені намагалися розкрити причини виникнення блискавок, але їхні міркування спочатку носили виключно міфілогічно-релігійний характери.

Згодом жреці використовували електрику атмосфери для одержання «небесного вогню» під час приношення жертв. З цією метою в єгипетських храмах будували високі дерев'яні щогли, оббиті мідними аркушами. Спеціальний пристрій збирав електричний заряд, достатній для того, щоб убити іскрою людину або тварину, принесену в жертву.

В наш час у австрійському місті Зальцбург створений унікальний науковий центр по вивченню блискавок.

Центр розміщений на горі Гайзберг і використовує у своїй роботі високу телесповіщальну вежу австрійського телебачення ОРФ. Наукові дослідження блискавок, як сподіваються, дадуть не тільки теоретичні, але і практичні результати. Для цього на горі Гайзберг змонтовані спеціальні “радарні пристрою по перехопленню блискавок”, а також відеокамера, яка здатна фіксувати на відеоплівці розряд блискавок зі швидкістю 1 тис. кадрів у секунду. Все це буде допомагати вченим при проведенні досліджень по вивченню природі цього феномену.

Кульова блискавка

Кульова блискавка – це загадкове явище природи, про спостереження якого повідомляється упродовж декількох століть. Уявлення про реальні властивості кульової блискавки складається на основі окремих випадків її спостереження, що дає змогу одержати інформацію про її властивості. Ось декілька коротких описів появи і поведінки кульової блискавки. „ … Була сильна гроза, звичайні блискавки били просто в землю, буркіт грому заглушував усі звуки, несподівано стало тихо – лише шуміла злива. Куля кольору слонової кістки, завбільшки з горіх повільно залетіла через кватирку. Увесь час, змінюючи напрямок і швидкість, вона „обстежила” усю кімнату і вилетіла в інше вікно…”

„ …Коли після грози зі зливою виглянуло сонце, ми відчинили вікна і незабаром побачили, як через відкриту верхню частину вікна у кімнату влетіла біла куля. Якийсь час вона повисіла над підвіконням, а потім безшумно коливаючись зліва направо наблизилась до телефонного апарата і зависла біля його нікельованих дзвінків, то майже торкаючись їх, то піднімаючись на 10-15 см. Колір при цьому змінювався від білого до блідо-блакитного. Коли один з присутніх у кімнаті жбурнув книгу в блискучу кулю, пролунав сильний вибух. Кімната наповнилась запахом диму і озону …”

Таких історій опубліковано багато, однак існує тільки з десяток достовірних фотографій. Статистична обробка спостережуваних подій показує, що кульова блискавка, як правило, виникає у грозову погоду (близько 70 % випадків). Вона з’являється поблизу каналу лінійної блискавки (близько 46 %), або з металевих предметів та різних пристроїв – розетки, радіоприймачі, антени тощо (близько 43 %), або запалюється у повітрі з „нічого” (близько 10 %).

Кульова блискавка може вільно проходити через металеві екрани, зачинені вікна і двері, не руйнуючи їх або проплавляючи у них отвори, проникати в ізольовані приміщення (у середину літаків, що летять). Аналіз багатьох спостережуваних подій кульової блискавки дає змогу описати її. Вона є світлим утворенням у повітрі здебільшого сферичної форми діаметром від 1 до 100 см. Час її життя від кількох секунд до хвилини. Кульова блискавка рухається як вертикально, так і горизонтально зі швидкістю від 1 до 10 м/с. Наприкінці свого існування вона може вибухнути, або погаснути. Інтенсивність свічення кульової блискавки у середньому еквівалентна свіченню лампочки розжарення потужністю 100 Вт. Однак її свічення нестаціонарне, і може мати різний колір. Кульова блискавка буває оточена гало, з неї можуть вилітати іскри. Крім того, вона є джерелом радіочастотного випромінювання. Теплове випромінювання її, зазвичай, неінтенсивне. Діапазон її внутрішньої енергії від 0,1 до 103 кДж, густина енергії від 0,1 до 103 Дж/см3. Поява кульової блискавки у приміщенні приводить до збільшення вмісту озону та двоокису азоту в повітря в 50 - 100 разів.

Учені розрізняють два види кульових блискавок: це вільно плаваюча і прикріплена блискавки. Відомо багато випадків, коли вільно плаваюча поблизу людей кульова блискавка була цілком безпечною, вона ніби уникала контакту з ними. Прикріплена блискавка має іншу поведінку, вона затримується на провідниках, або котиться вздовж них, нагріває і навіть плавить метал. На людському тілі вона здатна зробити важкі опіки, або страшні рани (вирвані куски м’язів, тощо).

Можливо, це не два види кульових блискавок, а її різні стани, оскільки здебільшого випадків, коли фіксувався момент руйнування кульової блискавки, її можна описати як прикріплену. Багато учених намагались проникнути в таємницю кульових блискавок. Їхні погляди на це явище природи відображено в понад 100 гіпотезах. Більшість з них умовно можна розділити на плазмохімічні, електричні та такі, що пов’язані з оптичною уявою. Сама кількість висунутих гіпотез свідчить про відсутність усталених поглядів на цю проблему.

Ще 1940 року Я.Френкель опублікував статтю „Про природу кульової блискавки”. За уявленнями автора, кульова блискавка – це кулеподібний вихр суміші частинок пилу, або диму з хімічноактивними газами, активність яких зумовлена електричним розрядом. Цей вихр у цілому електронейтральний і тому може існувати довго. Здатність вільноплаваючої кульової блискавки обминати перешкоди Я.Френкель пояснював ефектом, що спостерігається при русі вихрових кілець, і який зумовлений законами аерогідромеханіки. Для пояснення вибуху кульової блискавки автор цієї теорії використав поняття ланцюгових хімічних реакцій.

Через 15 років академік П.Капиця запропонував свою теорію цього явища. Він вважав, що теорія Я.Френкеля, як і багато інших теорій кульової блискавки, мають єдиний, але суттєвий недолік, вони суперечать законові збереження енергії. Адже згідно з теорією Я.Френкеля, кульова блискавка мусить мати значний запас внутрішньої енергії. А згідно з оцінками П.Капиці внутрішньої енергії цієї блискавки зовсім недостатньо, щоб зумовити усі спостережувані явища. Тому академік П. Капиця вважав, що під час свічення кульової блискавки до неї весь час підводиться енергія. Джерело цієї енергії знаходиться поза самою кульовою блискавкою, а не в ній самій, як вважали раніше учені. Ймовірно, це електромагнетна енергія, що випромінюється в дециметровому діапазоні при атмосферних розрядах. Самі ж радіохвилі інтенсивно поглинаються кульовою блискавкою, яка служить об’ємним резонатором. Кульова блискавка з’являється там, де напруженість поля електромагнетної хвилі здійснює електричний пробій та іонізацію повітря. Те, що кульова блискавка рухається, у цій теорії пояснюється переміщенням пучності стоячих радіохвиль певної довжини. Вибух кульової блискавки П.Капиця пояснює припиненням підводу енергії, якщо, наприклад, різко змінюється довжина радіохвиль, і це призводить до вибухоподібного зменшення сфери розрідженого повітря.

З часу появи цих двох ґрунтовних теорій про природу кульової блискавки пройшло майже півстоліття, але зацікавленість до цієї проблеми не минає. Опубліковано нові статті, з’явились монографії, щорічно проводяться міжнародні конференції з проблем кульової блискавки, функціонує Міжнародний Комітет дослідження Кульової Блискавки. Президентом цього комітету є доктор Станлей Сінґер (Stanley Singer), який є автором найповнішої монографії „Природа кульової блискавки”. Час від часу з’являються нові погляди на природу цього явища.

Складність і багатогранність природи кульової блискавки донині не дає відтворити її в лабораторних умовах, а несподіваність її появи та короткий час життя і сильне емоційне враження, яке вона справляє на людей, ускладнює її вивчення у природних умовах.

Здається дивним, що ми значно краще знаємо, що сьогодні відбувається у глибинах Космосу та атомного ядра, ніж те, що відбувається під час грози за вікном.

Кульова блискавка і сьогодні є чи не єдиним явищем природи, яке не має вичерпного наукового пояснення. Це завдання для науки майбутнього. Тільки невідомо для якої? Фізики чи хімії? А може для психології чи психіатрії? Оскільки багато людей не вірить в її реальне існування і вважає кульову блискавку оптичним обманом. Свідчення очевидців кульової блискавки є подібними до свідчень спостерігачів НЛО. Однак більшість учених вважає це явище реальним. [D]

Підкорення блискавок

Китайські вчені провели низку успішних експериментів зі спрямування грозових розрядів у задану точку земної поверхні, повідомило агентство Xinhua. Досліди проводились у східній китайській провінції Шаньдун спеціалістами з Академії наук КНР і Китайської академії метеорологічних наук.

Щорічно, за даними китайського метеорологічного управління, кількість загиблих і поранених від блискавок збільшується, збитки перевищують $120 млн. Під час грози різниця потенціалів між земною поверхнею і грозовою хмарою становить мільйони вольт. Коли і куди ця величезна енергія спрямується, передбачити дуже складно. Проте за допомогою спеціальних метеорологічних ракет можна спровокувати розряд атмосферної статичної електрики і спрямувати її в потрібне русло. Ця технологія вже використовується в США, Франції, Японії і Бразилії, зазначив один з учасників проекту вчений Чжан Іцзюнь. Провінцію Шаньдун обрали для проведення експериментів невипадково. Тропічні циклони, що регулярно надходять сюди, забезпечують широке поле для грозових досліджень. А потужний комплекс метеорологічних радарів створює ідеальні умови для їх проведення, повідомляє ІТАР-ТАРС.

Жінка піймала в себе на городі шарову блискавку На Осокорках ударила кульова блискавка. Сталося це неподалік місця, де майже два роки тому отруїли Ющенка. Тиждень тому, в ніч із 7 на 8 серпня, на дачному масиві Осокорки з’явилася кульова блискавка.Пролетівши за десять метрів від будинку на вул. Садовій, 128/20, що належить киянці Тетяні Король, 60 років, блискавка поцілила в бетонну електроопору. Потім вибухнула й зрізала стовп неначе бритвою. Від надвисокої температури його нижня частина переплавилася на шматки скла.— Я ночувала з онуком у нашому двоповерховому будинку. Падав сильний дощ, вітер нагинав дерева до землі. Весь час гриміло, — пригадує Тетяна Король. Близько третьої ночі пані Тетяна пішла надвір у туалет.— Вийшла на балкон другого поверху, аби сходами спуститися вниз. Перед очима пролетів вогняний клубок. Здалося, що пройшов за кілька сантиметрів від мене.Кульова блискавка летіла хаотично, її рух нагадував лінію кардіограми. Тетяна Король каже, що перед появою вогняного клубка погода заспокоїлася, навіть грім зник. Куля летіла не більше 2–3 секунд. Блискавка пройшла між деревами й ударилася в електроопору.— Звук був такий, наче вибухнув снаряд. Аж залізні сходи задзвеніли. Більше я в ту ніч із дому не виходила, — пригадує Тетяна Король.Після вибуху залишилася велика яма радіусом у півтора метри та півметра завглибшки. У повітрі досі стоїть запах згарища.— Ми прийшли вранці й побачили, що стовп наче хтось зрізав, — сказав Артур Давцян, будівельник, який працює по сусідству. – Із дна ями виходило дивне синє полум’я. Я кавказець, довго жив у горах. Там часто бувають кульові блискавки, тому відразу зрозумів, що це. Наш сусід спробував залити полум’я водою, але його вдарило струмом, хоч і не сильно. Роззуйтеся, станьте на місце, куди потрапила блискавка: земля тут досі гаряча, ніби тільки-но полум’я загасили. А минуло вже два дні, — каже Артур.Я помацав землю рукою — вона й справді була гаряча.Блискавка залишила весь куток без електрики на два дні. У холодильниках дачників зіпсувались продукти. Місцеві розповідають, що до ями, у якій виблискували блакитні електророзряди, насмілився підійти лише один пожежник. Повернувся до машини й сказав колегам, аби ті не виходили з машини. Потім стовп доточили — поставили на нові бетонні підпори.Зараз на місці розряду ями вже нема. Електрики її засипали. Жителі Осокорків водять гостей до місця пригоди. У мегаполісі більше шансів побачити кульову блискавку, ніж у лісі чи на лузі, вважає завідувач відділу молекулярної фото електроніки Інституту фізики НАН України Михайло Курик, 68 років.— Тут забруднене повітря, пилюка, мобільні підстанції. Куля може залетіти в кімнату крізь відчинене вікно, — каже Курик. — Цегляний будинок розвалить вибухом, а дерев’яний спалить. Напруга в середині блискавки — 1000 вольт. При зіткненні з нею все горить, — говорить учений і додає: — Захиститися неможливо. За секунду-дві, що ви бачите блискавку, встигнете хіба що злякатися.

Вчені створили кульову блискавку: Вчені з Інституту плазменної фізики імені Макса Планка та університету Гумбольдта в Берліні (Німеччина) зуміли за допомогою підводних електричних зарядів породити в лабораторних умовах кульову блискавку. Явище плазменних хмар, які світяться, тривало біля півсекунди, діаметр отриманої кулі становив 20 см. Феномен кульової блискавки довгий час хвилює вчених. Здійснювалося безліч експериментів, однак її таємниця так і не була до кінця розкрита. В 1753 році російський вчений Георг Ріхманн був вбитий під час одного такого експерименту при спробі піймати блискавку в пастку. Він став першим, хто загинув під час вивчення цього явища. Очевидці кульової блискавки описують її як кулю діаметром 40 см, що змінює колір від червоного до жовтого та синього. Саме явище триває кілька секунд і рідше хвилин. Багато вчених припускають, що кульова блискавка виникає як плазма в результаті удару блискавки об землю. Однак точний механізм її виникнення як і раніше незрозумілий. Фахівці вважають, що експеримент допоможе їм глибше довідатися механізм виникнення процесу формування блискавки, а також знайти шляхи використання плазми як палива на заводах.

Правила поведінки під час грози, захист від блискавок

Гроза – як красиве, так, водночас, і небезпечне природне явище. Особливу небезпеку під час грози становлять ураження блискавкою.

Загалом, ураження блискавкою досить не часте явище. Воно складає десятимільйонну долю ризику. Та все ж таки, за даними статистики, у світі щороку від її удару гине близько трьох тисяч людей. Ці сумні факти вимагають знання правил поведінки під час грози.

Щоб знизити ризик під час грози на відкритій місцевості: не можна ховатися під високі дерева, особливо поодинокі.

Що цікаво: найбільш небезпечними з них є дуб, тополя, ялина та сосна. Дуже рідко блискавка влучає у вербу і клен, а найменш вірогідна її атака на кущі.

На відкритому просторі краще присісти у суху яму чи траншею. Тіло повинно мати якнайменше точок дотику із землею, не лягайте на землю, бо тим самим збільшуєте площу враження розрядом, а краще потрібно сісти, злегка нахиливши голову, щоб вона не була вище предметів, які знаходяться поряд; не ховайтеся в невеликих спорудах, хатинах, будинках, наметах, тим більше серед острівців дерев. Не потрібно бігти.

Якщо вас двоє, троє чи більше, - не скупчуйтеся в укритті разом, а ховайтеся поодинці, бо розряд, як відомо, перебігає через контакт людських тіл.

Перебуваючи у сховищі, ноги тримайте вкупі, а не розкидано, тим самим звузивши площу можливого ураження розрядом; негайно слід позбавитись усіх металевих предметів, які є на вас чи при вас: лопати, сокири, ножі, браслети, навіть годинники - покладіть у захищеному місці далі від себе; під час грози припиніть прогулянку на велосипеді або верхи на коні – велосипед поставте якнайдалі від себе, а коня прив’яжіть, бажано до невисокого дерева і не до паркану; не потрібно купатися під час грози, але якщо гроза застала під час купання, то слід до берега добиратися повільно, спокійно, не вимахуючи руками, якщо гроза застала вас на човні, то слід вибратися на берег, а коли це зробити неможливо, то слід сидіти нерухомо, витягши з води весла.

У горах маємо уникати різних виступів і підвищень. Небезпечними можуть бути й металеві предмети, отже, не варто перебувати поряд із ними.

Якщо ви знаходитися в приміщенні: негайно зачиніть усі двері, кватирки, вікна і відійдіть подалі від них, також тримайтеся на відстані від електроприладів, труб, узагалі будь-якого металевого начиння; не користуйтеся водогоном, у жодному разі не слід митися у ваннах; утримайтеся дзвонити по телефону, при великій потребі робіть це швидко одразу ж опісля чергового грозового розряду. Тож, якщо людина не розгубиться і згадає ці поради, її обмине навіть та десятимільйонна доля ризику, яку таїть у собі блискавка.

Висновки

  1. Гроза відноситься до одного з небезпечних явищ, яке завдає значних

збитків різним галузям економіки і часто загрожує здоров’ю і життю людини.

Для захисту свого життя і здоров’я необхідно знати і дотримуватись правил

безпеки, а також слідкувати за прогнозами синоптиків.

  1. Безладдя вносять у систему з поза, наприклад при хаотичних зіткненнях молекул за українсько-словацьким кордоном кульової блискавиці й повітря, у якому рухається. Поки безладдя не “нагромадиться”, рекомбінації нічого очікувати, попри те що те, що молекули прагнуть цьому. Характер їх руху всередині кульової блискавки такий, що з зближення разноименно заряджені молекули будуть пролітати друг повз друга, не встигаючи обменятся зарядом. Отже, відповідно до кластерної гіпотезі гарна блискавка є самостійно існуюче тіло (без безперервного підвода енергії від зовнішніх джерел), які з важких позитивних і негативних іонів, рекомбінація яких сильно загальмована внаслідок гідратації іонів. На відміну від інших гіпотез, дана витримує порівнювати з результатами тисяч відомих зараз спостережень і задовільно пояснюється чимало їх. Укладання: Кількість різних гіпотез про природу кульової блискавки значно перевищує сотню, однак коли ми розібрали лише кілька. Жодна з нині гіпотез перестав бути досконалої, кожна має чимало вад. Тому, хоча принципові закономірності природи кульової блискавки проняты , цю проблему не вважається розв'язаною – залишилося безліч таємниць і загадок, і навіть немає конкретних способів створення в лабораторних умовах. За даними спостережень кульові блискавки часто обертаються повітря чи котяться з предметів. При опусканні на пухку землю чи торф кульові блискавки здатні викопати ями чи розкидати землю. На швидке рух частинок в кульової блискавки вказує та обставина, що деякі випадках контакту із нею люди отримували опіки як від електричного струму, а предмети нагрівалися чи оплавлялись . Відповідно до запропонованої нами моделі фізична природа кульової блискавки така сама, як і в звичайній блискавки.

Списки використаних джерел

http://wreferat.baza-referat.ru/Гроза

http://referatbox.net/page,3,228235-Grozy-udary-molniiy-gradobitie.html

https://www.bestreferat.ru/referat-228149.html

http://kyiv.man.gov.ua/upload/file/nauk_pro_zem_robota2016.pdf

http://referatbox.net/page,6,226032-Molnii.html

Додатки

А)



В)

C)



D)


скачати

© Усі права захищені
написати до нас