Ім'я файлу: Реферат на тему мо.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 282кб.
Дата: 28.11.2021
скачати

Реферат на тему:

Система фінансових установ ООН: роль та значення у
системі міжнародних відносин (МВФ, МБРР, МФК)”
Зміст
1) Роль міжнародно-фінансових організацій
2) Створення МВФ, основні цілі та організаційна структура
3)
Співпраця України та МВФ
4)
Створення
Міжнародний банк реконструкції і розвитку
5)
Напрямки діяльності МБРР
6)
Цілі та завдання МФК

Нинішній стан валютно-фінансової кредитної галузі та її перспективу неможливо уявити без урахування важливої ролі валютно-фінансових організацій системи ООН. Їх членами є більше ніж 170 країн світу, а їх фінансова база перевищує сумарні ресурси всіх інших спеціалізованих установ
ООН та регіональних банків розвитку.
Міжнародні валютно-фінансові організації відіграють усе помітнішу роль у світовій економіці. По-перше, їх діяльність дозволяє запровадити необхідний регулюючий фактор і певну стабільність у функціонуванні валютно-розрахункових відносин. По-друге, вони покликані слугувати форумом для налагоджування валютно-розрахункових відносин між країнами, і ця функція постійно посилюється. По-третє, зростає їх значення у сфері вивчення, аналізу та узагальнення інформації про тенденції розвитку і формування рекомендацій з найважливіших проблем світового господарства.
Провідними з міжнародних валютно-фінансових організацій є: Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Міжнародний банк реконструкції та розвитку,
Міжнародна фінансова корпорація та Міжнародна асоціація розвитку.
Після закінчення Великої депресії, котра майже вщент зруйнувала світову економіку виникла нагальна потреба в створенні організації для регулювання валютної системи. На початку 40-х років Харрі Декстер Уайт та
Джон Мейнард Кейнс майже одночасно внесли пропозицію про створення нової світової валютної системи та відповідно постійно діючої організації. У
1946 році фінансова Конференція Об’єднаних Націй в Бреттон-Вудсі розглянула та затвердила cтатті угод Міжнародного валютного фонду та
Міжнародного банку реконструкції та розвитку.
Міжнародний валютний фонд – міжнародна валютно-кредитна організація, метою якої є сприяння розвитку міжнародної торгівлі і валютного співробітництва встановленням норм регулювання валютних курсів і контролю за їх дотриманням, вдосконалення багатосторонньої системи платежів, надання державам-членам коштів в іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів. МВФ створений для регулювання відносин у сфері валютних розрахунків між державами і здійснення фінансової допомоги країнам-членам через надання їм при виникненні валютних труднощів, зумовлених порушенням рівноваги платіжних балансів, короткострокових кредитів в
іноземній валюті. Практично МВФ є інституціональною основою сучасної між- народної валютної системи.
Офіційно затверджені такі цілі МВФ
• Сприяння міжнародному співробітництву шляхом забезпечення механізму для консультацій та погоджених дій стосовно міжнародних валютних питань;

• Сприяння збалансованому зростанню міжнародної торгівлі з метою підвищення рівня зайнятості та реальних доходів населення, розвитку виробничих можливостей країн-членів;
• Сприяння стабільності валют і впорядкованим валютним відносинам,
і запобігання конкурентному знеціненню валют;
• Сприяння створенню багатосторонньої системи платежів та переказів по поточних операціях, і прагнути до ліквідації валютних обмежень;
• Тимчасово надавати загальні ресурси Фонду державам-членам (при наявності відповідних гарантій), для того, щоб вони могли виправити порушення рівноваги їхніх платіжних балансів, уникаючи заходів, які могли б принести шкоду на національному або міжнародному рівні;
• Скоротити терміни і масштаби дефіциту платіжних балансів.
Найскладнішою є проблема стабілізації валютного ринку. Суттєва зміна позицій ключових валют (долар США, німецька марка, фунт стерлінгів) може дестабілізувати світові фінансові ринки. Для зниження валютного ризику центральні банки країни можуть скоротити операції з іноземною валютою, і це також зменшує ефективність функціонування міжнародного валютного ринку.
Щоб запобігти такій ситуації, МВФ вдається до цільового комплексу заходів, які будуть розглянуто нижче.
Організаційна структура МВФ:
1.Рада керуючих.
2. Виконавча рада (директорат).
3. Директор-розпорядник.
4. Комітет з розвитку.
5. Рада керуючих – вищий орган МВФ.
Міжнародний валютний фонд є міжнародною міжурядовою організацією створеною державами для координації співробітництва держав у валютній сфері. Він виконує роль інституційної основи сучасної світової валютної системи. До основних функцій організації належать: здійснення нагляду за узгодженою системою впорядкованого обміну національних валют, надання кредитів своїм членам на реорганізацію економіки для встановлення більш ефективного співробітництва й надання додаткових послуг країнам- членам (підвищення кваліфікації персоналу, технічна допомога в спеціалізованих сферах, інформаційне обслуговування)
За час своєї діяльності
МВФ перетворився на справді універсальну організацію, добився широкого визнання як головний наднаціонального органу регулювання міжнародних валютно-кредитних відносин, авторитетного центра міжнародного кредитування, координатора міждержавних кредитних потоків і гаранта платоспроможності країн-позичальниць. Одночасно він грає важливу роль у
реалізації рішень «сімки» провідних держав, служить ключовим ланкою системи регулювання світової економіки, міжнародної координації, узгодження національних макроекономічних політик. Фонд зарекомендував себе активно функціонуючим світовим валютним інститутом, нагромадив великий і корисний. досвід.
Співпраця України та МВФ здійснюється на основі Статуту та Угоди
МВФ, а також на основі Меморандумів про співпрацю. Україна виступає
«класичним» членом МВФ, вона не могла брати участі у розробці нормативних документів МВФ тому її співпраця з Фондам базується на прийнятті цих документів. До фінансових форм співробітництва, зокрема, належать: сплата Україною своєї квоти у статутний капітал МВФ; надання
Фондом кредитів Україні для здійснення стабілізаційних програм та
«скорочення строків і масштабів дефіциту платіжного балансу»; сплата
Україною відсотків за користування кредитами та погашення основної суми кредиту. До нефінансових форм співробітництва України з МВФ належать: участь України в управлінні МВФ та прийнятті ним рішень; надання Україною
Фонду статистичної інформації про економіку, платіжний баланс, грошовий обіг, іноземні інвестиції та інші показники; проведення Фондом макроекономічних і галузевих досліджень в Україні, прийняття представників
МВФ для вивчення на місці стану економіки і макроекономічної політики; надання Фондом технічної допомоги Україні, розробка рекомендацій МВФ, що стосуються макроекономічних і внутрішньогалузевих перетворень в
Україні; поширення світового досвіду регулювання валютно-фінансових відносин на відносини всередині України; використання Україною спеціальних центрів навчання, організованих Фондом разом з іншими міжнародними фінансовими організаціями.
Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) створений у 1946 р. відповідно до домовленості учасників Бреттон-Вудскої конференції, коли 28 країн підписали "Статус угоди про Міжнародний банк реконструкції і розвитку", що був розроблений на конференції Організації
Об'єднаних Націй по валютно-фінансовим питанням. Банк виступає як партнер для країн з економікою, що розвивається, і ринками, що розширюються, з метою поліпшити якість життя людей. На відміну від багатьох програм гуманітарної і технічної допомоги, Банк не надає гарантів.
Усі позики, видавані Банком, носять поворотний характер. Мета діяльності
МБРР полягає в тому, щоб скоротити бідність у країнах із середнім рівнем доходів і в кредитоспроможних бідних країнах, сприяючи стійкому розвитку, надаючи позики, гарантії та приймаючи інші заходи, не пов'язані з кредитуванням, у тому числі проводячи аналітичні дослідження і надаючи
консультативні послуги . МБРР не прагне до одержання максимально високого прибутку, проте щорічно, починаючи з 1948 р., отримує чистий дохід. Прибуток Банку використовується для фінансування діяльності по декількох напрямках процесу розвитку і забезпечення фінансової стабільності, що дозволяє країнам-клієнтам позичати кошти на ринках капіталу під низький відсоток і на вигідних умовах.
Напрямки діяльності МБРР різноманітні. Найбільш важливі з них наступні:
• кредитування країн, що розвиваються, для виробничих цілій
(розвиток сільського господарства і сільських регіонів, енергетики і т.д.), для створення в них інфраструктури, для розвитку соціальної сфери (освіти, охорони здоров’я, підготовки кадрів);
• кредитування проектів приватного сектора країн, що розвиваються;
• підготовка різних проектів (економічних, соціальних, по охороні навколишнього середовища і т.п.), їх технічне, фінансове обґрунтування і кредитування;
• фінансування структурних реформ країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою;
• надання технічної допомоги.
Вищий орган управління Банком є Рада управляючих. Кожна країна- член представлена у Раді одним членом, зазвичай міністром фінансів або управляючим Центральним банком. Сесії Ради управляючих проходять раз на рік, зазвичай спільно з МВФ. Вони можуть скликатися на вимогу не менш ніж п’яти держав – членів організації, які мають 25% всіх голосів.
Основними напрямки діяльності МБРР є:

Середньострокове і довгострокове кредитування інвестиційних проектів;

Підготовка, технічне
і фінансово-економічне обґрунтування
інвестиційних проектів;

Фінансування програм структурної перебудови в країнах, що розвиваються і постсоціалістичних країнах.
Кредити МБРР можна розділити на дві категорії:

Кредити для країн, що розвиваються, які в змозі без шкоди для економіки оплатити відсотки по позиках. Гроші для цих позик залучаються від інвесторів з усього світу. Ці інвестори купують бонди, що випускаються всесвітнім банком;


Борги для найбідніших країн, які є зазвичай некредитоспроможності на міжнародних фінансових ринках і нездатні сплатити відсотки за позиками і для яких всесвітній банк, відповідно, не може залучати кошти на міжнародних фінансових ринках. У цих випадках борги надаються МАР - членом Групи Світового банку. Більше 30 держав - членів МАР періодично надають гроші для фінансування подібних позик (про це буде сказано докладніше в наступному розділі).
Основна різниця між МВФ та МБРР полягає в тому, що МВФ більше концентрує свою увагу на питаннях короткострокової фінансової стабільності в країнах, тоді як МБРР зосереджується переважно на середньо
- та довгострокових проектах структурних та галузевих перетворень в економіках країн-членів. Якщо з якихось причин МВФ призупиняє свої програми в будь-якій країні, це призводить до припинення програм кредитування з боку МБРР.
Міжнародна фінансова корпорація (МФК) - член Групи організацій
Світового банку зі штаб-квартирою в м Вашингтоні (федеральний округ
Колумбія). Зусилля МФК спрямовані на досягнення головної мети всіх установ Групи організацій Світового банку - підвищення якості життя населення в країнах, що розвиваються членах.
Цілі і завдання МФК, входить до складу Групи організацій Світового банку,
є сприяння сталому притоку інвестицій в приватний сектор країн, що розвиваються з метою скорочення масштабів бідності та підвищення життєвого рівня в цих країнах. Створена в 1956 р, МФК є сьогодні найбільшим багатостороннім установою, що надає позики і часткове фінансування для проектів приватного сектора країн, що розвиваються. МФК стимулює сталий розвиток приватного сектора шляхом: фінансування проектів в приватному секторі країн, що розвиваються; надання допомоги приватним компаніям країн, що розвиваються в залученні фінансування на міжнародних фінансових ринках; надання консультаційної та технічної допомоги підприємствам і урядам.
До складу МФК входять 175 країн-членів, які спільно визначають її політику
і стверджують інвестиційні проекти. Для вступу в МФК країні необхідно бути членом МБРР. Корпоративні повноваження в МФК належать Раді керуючих, в який країни-члени призначають своїх представників. Пайовий капітал МФК складається з оплачених внесків країн-членів, і права голосу розподіляються пропорційно числу одиниць пайової участі, що належать тій чи іншій країні. Рада керуючих багато зі своїх повноважень делегує Раді директорів, що складається з виконавчих директорів МБРР і в якому
представлені країни - члени МФК. Всі проекти підлягають розгляду Радою директорів.
До організаційної структури МФК входять: Рада керуючих (вищий орган),
Директорат,
Президент, виконавчий віце-президент,
Банківська консультативна рада, Ділова консультативна рада. Склад Ради керуючих і
Директорату такий самий, як і у МБРР. Президентом МФК за посадою є президент Світового банку. За загальне управління і поточні операції відповідає виконавчий віце-президент, який у своїй роботі спирається на 7 віце-президентів, з яких 3 віце-президенти здійснюють нагляд за роботою регіональних і галузевих департаментів. Крім того, кожний віце-президент керує окремою сферою діяльності. Банківська консультативна рада складається з 10 керівних працівників провідних міжнародних фінансових
інститутів, які на регулярних зустрічах з управлінським складом МФК розробляють і обговорюють політику і діяльність Корпорації. Ділова консультативна рада, до складу якої входять відомі промисловці, банкіри та державні діячі країн-членів, надає консультативну допомогу МФК у питаннях бізнесу і фінансів. З початку діяльності в Україні МФК зосередила зусилля на двох основних напрямах роботи:
1) консультаційні послуги (пілотні проекти великої приватизації),
2)технічна допомога (проекти підтримки приватного підприємництва, малої приватизації, підготовки великих підприємств до приватизації та проект приватизації землі і реструктуризації сільського господарства).
Отже, нинішній стан валютно-фінансової кредитної галузі та її перспективу неможливо уявити без урахування важливої ролі валютно-фінансових організацій системи ООН. Їх членами є більше ніж 170 країн світу, а їх фінансова база перевищує сумарні ресурси всіх інших спеціалізованих установ ООН та регіональних банків розвитку.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас