Ім'я файлу: Мартищенко Анна.docx
Розширення: docx
Розмір: 34кб.
Дата: 06.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Залікова робота_Мартищенко.docx
Мартищенко_1.pdf

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. Т. ШЕВЧЕНКА

ГЕОГРАФІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ГЕОДЕЗІЇ ТА КАРТОГРАФІЇ

Реферат

На тему “Об’єкти авторського права

З дисципліни

Методологія та організація наукових досліджень

з основами інтелектуальної власності


Виконала:

Студентка 1 курсу

Групи ЗТК

Мартищенко Анна


Перевірила:

Доц. Харченко О.С.

Київ 2022


1.

ВСТУП




2.

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ. ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА




3.

РОЗДІЛ 2. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА




4.

РОЗДІЛ 3. ОБ’ЄКТИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА






ВИСНОВКИ






СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ





ВСТУП

У сучасному світі кожен намагається захищати свої права і це є цілком зрозумілим. Дуже важливим є напрямок інтелектуальної власності, а саме захист авторського права.

Окрім того, що власний винахід або твір мистецтва може приносити кошти, також він має унікальність. З появою мережі Інтернет питання захисту авторських прав постало ще сильніше. В мережі можна знайти велику кількість так званих “піратських” фільмів, книг та музики. Також порушення авторського права і є серед робіт.

Дуже часто студенти або школярі не замислюючись беруть уривки тих чи інших підручників і статей (ба навіть і готових робіт інших людей) при цьому не вказуючи це у посиланнях. Навіть це вже можна назвати порушенням авторського права. Звісно, до кримінальної або адміністративної відповідальності це не доходить, але ж погано оцінку теж можна отримати. Крім цього потрібно не забувати про справедливість у світі.

Сучасне законодавство України все ж таки допомагає захистити авторське права. Для цього варто звертатись до суду, якщо все ж таки ситуація сталась. З перегляду декількох судових справ, які є у загальному доступі, можна зробити висновок, що для вирішення справи на користь позивача варто мати вагомі докази того, що право дійсно було порушено.
РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ. ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА

    1. Основна термінологія

Перш ніж вивчати якусь тему потрібно спочатку зрозуміти та визначити основні терміни, які наведено нижче:

  • автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір;

  • електронна (цифрова) інформація - аудіовізуальні твори, музичні твори (з текстом або без тексту), комп’ютерні програми, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, що знаходяться в електронній (цифровій) формі, придатній для зчитування і відтворення комп’ютером, які можуть існувати і (або) зберігатися у вигляді одного або декількох файлів (частин файлів), записів у базі даних на зберігаючих пристроях комп’ютерів, серверів тощо у мережі Інтернет, а також програми (передачі) організацій мовлення, що ретранслюються з використанням мережі Інтернет;

  • ім’я автора - сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім’я автора; прізвище, ім’я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо;

  • камкординг - відеозапис аудіовізуального твору під час його публічної демонстрації в кінотеатрах, інших кіновидовищних закладах особами, які перебувають у тому самому приміщенні, де відбувається така публічна демонстрація, для будь-яких цілей без дозволу суб’єкта авторського права або суміжних прав;

  • Національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях;

  • опублікування твору, фонограми, відеограми - випуск в обіг за згодою автора чи іншого суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників твору, фонограми, відеограми у кількості, здатній задовольнити, з урахуванням характеру твору, фонограми чи відеограми, розумні потреби публіки, шляхом їх продажу, здавання в майновий найм, побутового чи комерційного прокату, надання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, що будь-яка особа може його отримати з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором або передачі права власності на них чи володіння ними іншими способами. Опублікуванням твору, фонограми, відеограми вважається також депонування рукопису твору, фонограми, відеограми у сховищі (депозитарії) з відкритим доступом та можливістю одержання в ньому примірника (копії) твору, фонограми, відеограми;

  • розповсюдження об’єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об’єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об’єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об’єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором;

  • цитата - порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов’язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні [1].




    1. Законодавча база, яка регулює авторське право

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.02.2007 №01-8/91 виділяють 21 документ, який регулює авторське право. Інформація наведена в таблиці 1 [2]:

Таблиця 1. Нормативно-правові акти, що регулюють питання,

пов'язані з охороною авторського права і суміжних прав

п/п

Назва нормативно-правового акта

Дата прийняття і

номер акту



ЗУ “Про авторське право і суміжні права” (в редакції ЗУ від 11.07.2001 №2627-ІІІ, з подальшими змінами та доповненнями)

23.12.1993

3792-ХІІ



ЗУ “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних” (в редакції ЗУ ві 10.07.2003 №1098-IV)

23.03.2000

1587-ІІІ



ЗУ “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” (зі змінами та доповненнями)

16.11.1992

2782-ХІІ



ЗУ “Про видавничу справу” (зі змінами та доповненнями)

05.06.1997

318/97-ВР



ЗУ “Про телебачення і радіомовлення” (в редакції ЗУ від 12.01.2006 №3317-IV)

21.12.1993

3759-ХІІ



ЗУ “Про кінематографію” (зі змінами та доповненнями)

13.01.1998 №9/98-ВР



ЗУ “Про архітектурну діяльність” (зі змінами та доповненнями)

20.05.1999

687-XIV



ЗУ “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування, матриць” (зі змінами та доповненнями)

17.01.2002

2953-ІІІ



Постанова КМУ “Про затвердження Правил роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів і монограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних” (зі змінами та доповненнями)

04.11.1997

1209



Постанова КМУ “Про затвердження Положення про Державний департамент інтелектуальної власності”

20.06.2000

997



Постанова КМУ “Про затвердження положень з питань розповсюджень примірників аудіовізуальних творів і монограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних” (зі змінами та доповненнями)

13.10.2000

1555



Постанова КМУ “Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір”

27.12.2001

1756



Постанова КМУ “Про затвердження Порядку надання, зберігання та видачі примірників дисків для лазерних систем зчитування” (зі змінами та доповненнями)

04.07.2002

925



Постанова КМУ “Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав”

18.01.2003

72



Постанова КМУ “Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплат” (зі змінами та доповненнями)

18.01.2003

71



Указ Президента України “Про Міністерство освіти і науки України) (зі змінами та доповненнями)

07.06.2000

773/2000



Положення про апеляційну комісію з питань інтелектуальної власності на сорти рослин, затверджене наказом Державної служби з питань охорони прав на сорти рослин

08.01.2003

6-1



Порядок обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України

21.05.2003

311



Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва дисків для лазерних систем зчитування матриць, затверджені спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства освіти і науки України (зі змінами та доповненнями)

03.07.2002

71/382



Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва дисків для лазерних систем зчитування, матриць, затверджений спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства освіта і науки України (зі змінами та доповненнями)

21.02.2003

12/93



Порядок застосування фінансових санкцій до суб’єктів господарювання за порушення вимог ЗУ “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування, матриць” (зі змінами та доповненнями)

28.10.2002

619


РОЗДІЛ 2. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

Конституція України передбачає право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності (стаття 41). Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

Цивільно – правова відповідальність передбачена статтею 431 Цивільного кодексу України [3], в якій зазначається, що за порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену зазначеним Кодексом, іншим законом чи договором. Згідно зі статтею 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є:

  • вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 Закону обмежень майнових прав;

  • піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне оприлюднення програм організацій мовлення, камкординг, кардшейрінг, а також Інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно до цієї статті визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет;

  • будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу.

Адміністративно – правова відповідальність встановлена за окремі порушення авторських та суміжних прав. Статтею 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення [4] (далі - КУпАП) передбачена відповідальність за незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом. Стаття 164 КУпАПя передбачає відповідальність за незаконне розповсюдження примірників фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, упаковки яких не марковані контрольними марками або марковані контрольними марками, що мають серію чи містять інформацію, які не відповідають носію цього примірника, або номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок. Стаття 164 КУпАП передбачає відповідальність за незаконне виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва.

Згідно ст. 176 КК [5] України кримінальна відповідальність настає за: "Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкординг, кардшейрінг або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі".

Матеріальна шкода вважається завданою в розмірах згідно ст. 176 КК України :

  • Значиму розміру - матеріальна шкода , що у двадцять разів і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

  • Великиму розміру- матеріальна шкода , що у двісті і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

  • В особливо великому розмірі- матеріальна шкода , що у у тисячу і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Розрахунок суми для кваліфікації розраховуються згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на листопад 2021 р. 50 % прожиткового мінімуму становить 1189.5 грн.

Крім того, статтею 2031 КК України передбачена відповідальність за незаконне виробництво, експорт, імпорт, зберігання, реалізація та переміщення дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва, якщо ці дії вчинені у значних розмірах.

Стаття 177 КК України встановлює відповідальність за порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію, привласнення авторства на них, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі.

Статтею 216 КК України передбачена відповідальність за незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок для маркування упаковок примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних чи голографічних захисних елементів.
РОЗДІЛ 3. ОБ’ЄКТИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

Об’єктом авторського права є твір науки, літератури чи мистецтва, виражений у будь-якій об’єктивній формі. Твір — це результат творчої праці автора, комплекс ідей, образів, поглядів тощо. У статті 5 Закону про авторське право вмішено перелік об’єктів авторського права та загальні ознаки їх. Це можуть бути усні твори (промови, лекції, доповіді, виступи, проповіді тощо), письмові (літературні, наукові, технічні), музичні твори, переклади, сценарії, твори образотворчого мистецтва тощо. Закон не дає повного переліку об’єктів авторського права, оскільки життя у своєму розвитку може породжувати нові й нові форми об’єктивного вираження творчої діяльності людей.

Об’єктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, який має певні, встановлені законом, ознаки:

а) творчий характер;

б) вираження в об’єктивній формі.

Об’єктом авторського права може бути лише твір, який є результатом творчої праці автора. Не вважається об’єктом авторського права суто технічна робота (наприклад, передрук на друкарській машинці чужого твору або навіть його літературна обробка — редагування, коректура тощо).

Твір може бути виражений у будь-якій об’єктивній формі, але обов’язково придатній для відтворення, сприймання. Сама об’єктивна форма може бути усною, письмовою (ноти, креслення, схеми, запис на платівку, магнітну плівку, фотографії тощо). Задум письменника чи композитора, який у свідомості автора вже склався у закінчену форму, образ, певне сполучення звуків, але не виражений зовні у будь-якій формі, не визнається об’єктом авторського права.

Об’єктами авторського права можуть бути хореографічні твори і пантоміми; збірники творів народних пісень, законів, судових рішень тощо. Авторське право у цих випадках виникає на творчий характер добору і розміщення, але не поширюється на зміст зібраних творів. Самостійним об’єктом авторського права є переклад твору іншою мовою, оскільки робота перекладача вважається творчою.

До об’єктів авторського права відносять різні види музичних творів з текстом або без нього (інструментальні — симфонії, сонати, квартети і вокальні —пісні, романси тощо), а також музично-драматичні — опери, оперети, балет. Музичні твори, якщо вони не записані, об’єктом авторського права стають з моменту першого публічного виконання.

Авторське право визнається за будь-яким твором в галузі науки, літератури, мистецтва незалежно від його форми, готовності і художньої цінності. Це положення має важливе значення, оскільки охороняє твори різного художнього рівня і мети, у тому числі й такі, які не призначалися автором для публікації (наприклад, листи, щоденники, особисті записи, враження).

Зміст художнього чи наукового твору також може бути виражений в тій чи іншій формі. Так, наукові твори можуть бути втілені у словесну науково-літературну або інші форми — карти (географічні, геологічні), креслення, ескізи, моделі, макети тощо. Ще більш розмаїтими є форми художніх творів — література, музика, живопис архітектура, графіка. Інколи художній твір як єдине ціле з’являється внаслідок використання не однієї, а двох чи більше форм, наприклад, музично-драматичні твори (музика і текст або музика і танець).

Сучасний рівень науки і техніки дає змогу створювати складні твори, в яких поєднуються кілька форм, наприклад, кіно- і телефільми (літературний текст, музика, декорації тощо). Об’єктом авторського права виступає фільм як єдине ціле. Проте самостійними об’єктами авторського права в аудіовізуальному творі можуть бути сценарій, музика, пояснювальний текст, робота головного оператора, художника-постановника, які увійшли складовою частиною до твору.

Отже, твір як об’єкт авторського права втілений у певну матеріальну форму: рукопис, ноти, скульптура, картина тощо. Проте авторське право на твір (як нематеріальний об’єкт авторського права) і право власності на річ, в яку він втілений, не залежать одне від одного. Тому не слід плутати твір як об’єкт авторського права і річ — рукопис, картину, примірник книги. На річ, в яку матеріально втілюється твір, може існувати право власності, право користування тощо, але не авторське право. Так, продаж письменником своєї книги не позбавляє його авторських прав (ст. 10 Закону про авторське право).




ВИСНОВКИ

Науково-технічний рівень виробництва, культура, ефективність економіки, соціально-економічний прогрес суспільства в цілому значною мірою залежать від рівня та ефективності творчої діяльності. Творча інтелектуальна діяльність є однією з рушійних сил розвитку всієї цивілізації. Країни з високорозвинутою ринковою економікою характеризуються високим рівнем розвитку культури, науки і освіти. Тут культуру слід розуміти в найширшому значенні цього слова – це рівень розвитку мистецтва, виробництва, виробничої інфраструктури, матеріально-технічного забезпечення побуту тощо. Ці фактори зумовлюють та визначають рівень цивілізації того чи іншого суспільства. Вони і є результатами творчої діяльності людини.

Творчість – це цілеспрямована інтелектуальна діяльність людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється оригінальністю, неповторністю і суспільно-історичною унікальністю.

Будь-якій людині властива творчість у діяльності: художній, літературній, науковій, технічній, виробничій тощо. За цілеспрямованістю творчість можна умовно поділити на два основних види: духовна і науково-технічна творчість.

Зміст, спрямованість, сила емоційного впливу літератури, мистецтва, науки визначають духовність сучасного суспільства. Творчість гуманітарного характеру, спрямовану на збагачення внутрішнього світу людини, вважають духовною творчістю. Духовна творчість охоплює літературу, науку, мистецтво, виконавську майстерність артистів, звукозапис, радіо, телебачення та інші види діяльності гуманітарного характеру.

До результатів науково-технічної творчості належать наукові відкриття, винаходи в усіх галузях людської діяльності, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин та інше. Ці результати науково-технічної творчості можна використовувати в будь-який спосіб, що не суперечить Закону в підприємницькій діяльності, - у промисловості, сільськогосподарському виробництві тощо.

Крім того, до результатів творчої діяльності належать комерційне найменування, торговельна марка, комерційні таємниці та інше. Призначення їх – індивідуалізація учасників цивільного обігу, товарів, послуг.

Цивільне законодавство встановлює, що всі результати творчої діяльності визнаються товаром і, отже, є об’єктами права інтелектуальної власності.

Права на об’єкти інтелектуальної власності виникають за фактом їх створення або внаслідок надання їм правової охорони уповноваженим державним органом у випадках і в порядку, встановлених Цивільним кодексом України або іншими Законами.

Отже, всі результати творчої діяльності з погляду цивільно-правової охорони умовно можна поділити на три групи: одна група охороняється авторським правом, друга – правом промислової власності, третя – правом на засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу товарів і послуг.

Авторське право - це особисті немайнові та майнові права авторів і їх правонаступників, пов’язані зі створенням і використанням здобутків науки, літератури і мистецтва.

Авторське право встановлює сприятливі правові умови для творчої діяльності, забезпечує доступність результатів цієї діяльності всьому суспільству. воно визначає і забезпечує широкий захист особистих (немайнових) і майнових прав авторів.

Суміжні права – це права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення.

Суміжні права є сукупністю цивільно-правових норм, що регулюють відносини з використання виконань творів, фонограм, відеограм та програм мовлення і які разом з нормами авторського права складають єдиний інститут права інтелектуальної власності – інститут авторського права та суміжних прав. Сама назва «суміжні права» вказує на тісний зв’язок предметів регулювання авторського права та суміжних прав, що дозволило поєднати їх в один інститут. Цей зв’язок пояснюється тим, що, по-перше, об’єкти суміжних прав – виконання творів, фонограми, відеограми та програми мовлення – з’являються в результаті використання творів науки, літератури та мистецтва, а тому є вторинними стосовно об’єктів авторського права. По-друге, використання об’єктів суміжних прав відбувається одночасно з використанням об’єктів авторського права, оскільки вони є однією з форм існування авторських прав.

Таким чином, ми бачимо, що авторське право та суміжні права поєднанні між собою в один інститут і, взаємодіючи, мають неабияке значення для суспільства, як українського окремо, так і для світового взагалі. Саме за допомогою цього інституту і отримує людство найкращі надбання світового суспільства в найрізноманітніших галузях його життєдіяльності, які відповідають світовим стандартам та не мають собі рівних.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Про авторське право і суміжні права. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12#Text.

  2. Про нормативно-правові акти, що регулюють питання, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v8_91600-07#Text.

  3. Цивільний кодекс України. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15.

  4. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-24). Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text.

  5. Кримінальний кодекс України. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас