Ім'я файлу: Реферат Методи ознайомлення з природою.docx
Розширення: docx
Розмір: 50кб.
Дата: 27.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Особливості бігу на короткі дистанції.doc

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ
ЛЕСІ УКРАЇНКИ

РЕФЕРАТ

МЕТОДИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ ДІТЕЙ
РІЗНОВІКОВОЇ ГРУПИ

Виконала: студентка групи ДО-25
факультету педагогічної освіти та
соціальної роботи
П’явка А.

Перевірив:
асистент Удот В.Ф.

Луцьк - 2020

ЗМІСТ

ВСТУП 4

Одним з чинників, що визначають перспективи буття української нації, екологічна освіта, зміст і якої ставить перед людиною завдання визначити своє місце у нашому спільному домі, що зветься Земля. Усвідомлення необхідності узгоджувати свою діяльність із правилами взаємодії з природним довкіллям, які відповідають логіці самої природи, забезпечить можливість існування людства сьогодні та в майбутньому. Екологічне виховання як складник формування особистості є актуальною педагогічною проблемою, що має велике економічне та соціальне значення і потребує пошуку ефективних шляхів розв’язання в усіх ланках освіти. 4

Дошкільне дитинство – сенситивний період розвитку дитини, який відіграє важливу роль у формуванні моральних особистісних рис, що включають і екологічну культуру. Наступність у роботі дошкільної та початкової ланок освіти є важливою умовою неперервності та ефективності екологічного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Сформовані в дітей у дошкільному виховному закладі знання про природу, які складають основу екологічної культури, екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, повинні розширюватися і поглиблюватися в школі. 4

Бережливе ставлення до природного довкілля інтегрує в собі знання, почуття і дії. Тому екологічне виховання, будується га основі принципу міждисциплінарності та комплексного розкриття екологічних проблем. Однак основна робота, спрямована на формування у дітей основ екологічної культури, здійснюється у процесі пізнання природи. 4

Завдання програми дитячого садка по ознайомленню з природою здійснюється за допомогою різних методів. Суть методу полягає не тільки в тому, як доносить до дітей навчальні знання педагог, але й у тому, яка діяльність самих дітей. Отже, метод – це спосіб взаємозв’язаної діяльності вихователя і дітей, спрямованої на найкраще засвоєння знань, забуття певних умінь і навичок, розвиток пізнавальної активності, самостійності і творчих можливостей дітей. 4

1.Загальна характеристика методів ознайомлення з природою 4

Ознайомлення дітей з природою в дитячому саду вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із умов, яка забезпечує це, є організація в дитячому саду кутка природи 4

2. Навчально-виховне значення спостереження 7

3. Праця в природі 9

Праця в житті кожної людини має визначальне значення, долучати дитину до праці необхідно в дошкільному віці. Виховувати позитивне ставлення до трудових обов’язків, розвивати відповідні вміння і навички у дошкільнят можна в ході організаційної праці в процесі прогулянки.  9

Різноманітний праця в природі доставляє дітям багато радості і сприяє всебічному розвитку. Він розширює кругозір дітей, сприяє розвитку у дітей спостережливості і допитливості, викликає інтерес до об’єктів природи, до праці людини, повагу до людей праці. У процесі праці формуються практичні навички догляду за рослинами і тваринами, що живуть на ділянці, розвиваються інтелектуальні вміння: планувати роботу, підбирати матеріали та інструменти, намічати послідовність операцій, розподіляти за часом між учасниками праці, оцінювати результати. 10

Праця в природі створює сприятливі умови для розвитку фізичного розвитку дітей, оскільки в більшості випадків він проходить на повітрі, різноманітний за своїм характером, а це сприяє розвитку руху, зміцненню нервової системи. У праці задовольняються естетичні потреби дітей. Посильна і цікава робота приносить їм радість, а це — основа для виховання в подальшому бажання трудитися, стійкого інтересу до праці. Праця в природі лише в тому випадку має виховно-освітнє значення, якщо його організація і зміст відповідають певним педагогічним та гігієнічним вимогам. 10

Педагогічні вимоги до праці: 10

1 Організація різноманітної за змістом праці. 10

2Формування практичних навичок і умінь в єдності зі знаннями. 10

3Усвідомленість праці, що передбачає розкриття перед дитиною його мети, результатів, способів досягнення. 10

4Трудова діяльність систематично ускладнюється. 10

5Трудова діяльність повинна бути регулярною. 10

Гігієнічні вимоги до праці: 10

1Праця має бути посильним. 10

2Тривалість праці: молодша група — 5-7 хвилин; середня — 10-15хвилин; старша — 10-25 хвилин; 10

3Необхідно забезпечення правильної пози дітей у працю і чергування видів праці. 10

4Знаряддя праці повинні відповідати гігієнічним вимогам і правилам охорони життя і здоров’я дітей. 10

5інвентар повинен бути не іграшковим, а справжнім. 11

6Працювати вранці або ввечері, а не в жаркі години дня. 11

7Категорично забороняється давати дітям для роботи те, що може створити найменшу небезпеку отримання травм або чинити несприятливий вплив на їх здоров’я або фізичний розвиток. 11

4. Нескладні досліди як метод ознайомлення з природою 11

5. Ігри з природнім матеріалом 12

ВИСНОВКИ 17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 18

ВСТУП

Одним з чинників, що визначають перспективи буття української нації, екологічна освіта, зміст і якої ставить перед людиною завдання визначити своє місце у нашому спільному домі, що зветься Земля. Усвідомлення необхідності узгоджувати свою діяльність із правилами взаємодії з природним довкіллям, які відповідають логіці самої природи, забезпечить можливість існування людства сьогодні та в майбутньому. Екологічне виховання як складник формування особистості є актуальною педагогічною проблемою, що має велике економічне та соціальне значення і потребує пошуку ефективних шляхів розв’язання в усіх ланках освіти.

Дошкільне дитинство – сенситивний період розвитку дитини, який відіграє важливу роль у формуванні моральних особистісних рис, що включають і екологічну культуру. Наступність у роботі дошкільної та початкової ланок освіти є важливою умовою неперервності та ефективності екологічного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Сформовані в дітей у дошкільному виховному закладі знання про природу, які складають основу екологічної культури, екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, повинні розширюватися і поглиблюватися в школі.

Бережливе ставлення до природного довкілля інтегрує в собі знання, почуття і дії. Тому екологічне виховання, будується га основі принципу міждисциплінарності та комплексного розкриття екологічних проблем. Однак основна робота, спрямована на формування у дітей основ екологічної культури, здійснюється у процесі пізнання природи.

Завдання програми дитячого садка по ознайомленню з природою здійснюється за допомогою різних методів. Суть методу полягає не тільки в тому, як доносить до дітей навчальні знання педагог, але й у тому, яка діяльність самих дітей. Отже, метод – це спосіб взаємозв’язаної діяльності вихователя і дітей, спрямованої на найкраще засвоєння знань, забуття певних умінь і навичок, розвиток пізнавальної активності, самостійності і творчих можливостей дітей.

1.Загальна характеристика методів ознайомлення з природою

Ознайомлення дітей з природою в дитячому саду вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із умов, яка забезпечує це, є організація в дитячому саду кутка природи

Ознайомлення дітей з природою - одно із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об’єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї.

В кожній віковій групі здійснюються певні програмні задачі ознайомлення дітей з природою. Вони передбачають поступове засвоювання природних знань.

Дітей 2-х, 3-х років життя знайомлять з рослинами, тваринами, явищами неживої природи, привчають відокремлювати їх в просторі, виділяти і правильно називати деякі прикмети рослин (забарвлення листя, квітів), рух і голоси тварин. При цьому у дітей удосконалюються аналізатори (очний і слуховий), розвивається інтерес і увага до побаченого, формується добре відношення до них.

У дітей 4-го року життя формується уявлення про предмети і явища природи, з якими вони постійно зустрічаються в житті, приводять їх до установлення таких зв’язків, які діти можуть пізнати в процесі предметно-чутливої діяльності на заняттях, іграх і відобразити їх в формі конкретних уявлень.

Дітей вчать спостерігати, виділяти окремі прикмети рослин, тварин, порівнювати об’єми, групувати їх по зовнішніх ознаках. В процесі засвоєння знань у них утворюється більш високі форми пізнавальної діяльності. Діти 4-х років можуть підійти до установлення причинно-наслідкових відносин.

Біля 5-ти років у дітей формуються вища форма наочно - образного мислення. Вони можуть засвоювати узагальнені знання. Дітей вчать виділяти особливості будови рослин, тварин і установлювати їх залежність від умов переживання.

До кінця дошкільного віку у дітей повинна бути розвинута елементарна форма логічного мислення, здатність до аналізу і синтезу, уміння виділяти індивідуальні і загальні ознаки рослин і тварин, робити узагальнення. До приходу в школу у дітей повинна бути розвинута спостережливість, допитливість, любов і дбайливе відношення до природи, здатність знаходити в ній красиве, інтерес до сільськогосподарської праці.

В процесі ознайомлення дітей з природою в дитячому саду використовують різні методи:

  • наочні (спостереження, демонстрація фільмів, дивитись картини);

  • практичні (ігровий метод, праця);

  • елементарні (досліди);

  • словесні (розповіді вихователя, читання художніх творів, бесіди).

Наочні методи: Спостереження – цілеспрямоване, планомірне сприйняття предметів і явищ навколишнього світу. Це складна пізнавальна діяльність, в неї бере участь сприйняття, мислення і мова, потрібна стійка увага. Організовуючи з дітьми спостереження природи, вихователь рішає в цілому ряд задач: формує у дітей знання про природу учить спостерігати, розвиває спостережливість, естетично виховує. В процесі короткочасного спостереження, організованого для формування знань про властивість і якість предметів і явищ, діти учаться розпізнавати форму, колір, величину, структуру.

Розглядання картин, демонстрація кіно і діафільмів. Використовування цих методів допомагає вирішити задачі: Уточнювати і конкретизувати уявлення, систематизувати, узагальнювати знання, формувати естетичне сприйняття.

Практичні методи: гра – провідний вид діяльності, використовується для розширення уявлень дітей про доступи, явища і предмети природи. Для ознайомлення дітей з природою використовуються дидактичні, рухливі і творчі ігри.

Словесні методи: використовують розповідь вихователя, читання художньої, природознавчої літератури, бесіди. Використання цих методів – конкретизують, поновлюють, уточнюють знання дітей про відомі явища природи. За допомогою цих методів систематизуються і узагальнюються знання дітей про природу.

Оцінити результат можна методом: контролю, самоконтролю, методом бесіди (Чи може таке бути?)

В методиці ознайомлення дошкільників з природою всі методи поділяють на:

  • методи безпосереднього впливу (спостереження, праця в природі, ігри з природнім матеріалом, нескладні досліди)

  • методи опосередкованого впливу (розгляд картин, ілюстрацій, діафільмів, читання художньої літератури і т.п.)

Прийоми: запитання (правильно підібране запитання повинно бути тією логічною драбинкою, якою рухається думка дитини, враховуючи її попередній досвід). Порівняння – використання

Засоби – предметно – образне підкріплення змісту навчання і виховання дітей (предмети і образи, які використовують)

- можуть бути джерелом знань.

- джерелом контролю.

Засоби:

- технічні – фільмоскоп, звукозапис, фільми.

- наочні – картини, ілюстрації.

- природні – виготовлення з дітьми і з допомогою батьків.

Ілюстровані посібники – зображення тварин, явищ природи, коли предмет або явище не доступні дітям для спостереження (свійські тварини, дикі тварини) великі, кольорові, реальні відображають умови життя.

Діафільм – супроводжується пояснюється, порівнювати, (у всіх вікових групах) Кінофільм у старшій групі. Настільні ігри – підбір карток із зображенням тварин, рослин, старшій групі зоологічне лото.

2. Навчально-виховне значення спостереження

У результаті розвитку спостережень формується спостережливість — сукупність особистих якостей і здібностей людини, яка передбачає вміння підмічати суттєве в навколишньому світі, правильно розпізнавати типові риси в тих чи інших явищах, швидко орієнтуватися в різних ситуаціях. Вказуючи на важливість формування спостережливості у дітей, К. Д. Ушинський зазначав, що якщо вчення має претензію на розвиток розуму у дітей, то воно повинно вправляти їх здатність до спостереження.

Методу спостереження належить особлива роль у пізнанні дітьми природи, оскільки він базується на чуттєвому сприйманні, забезпечує живий контакт дітей з реальними об’єктами природи, в результаті чого у дітей формуються реалістичні уявлення про об’єкти природи та зв’язки між ними. Участь мислення у сприйманні стимулює пізнавальний пошук дітей, сприяє зв’язку набутих чуттєвих образів з тими, що у дітей вже є, і допомагає виникненню власних суджень.

Спостереження за об’єктами природи сприяють розвитку мови дітей. К. Д. Ушинський зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логіка мислення виникає з правильних і точних спостережень.

У процесі спостережень розвиваються аналізатори: зір, дотик, слух, нюх, засвоюються сенсорні еталони.

Нові знання, що їх набувають діти, дають поштовх для розвитку пізнавальних інтересів.

Спілкування дітей з живою природою дає змогу успішно вирішувати завдання екологічного виховання через засвоєння дітьми ^Доступних їх розумінню залежності у природі, формування ціннісних орієнтацій, ознайомлення з правилами природокористування.

Не можна переоцінити роль спостережень у формуванні любові і до рідного краю, як однієї з основ національного дитячого садка, і естетичному вихованні, оскільки саме спостереження закладають [ його основу — формують естетичні враження. Корисні спостереження і для фізичного розвитку дітей, бо найчастіше вони відбуваються на природі.

Як зазначає М. М. Подд'яков, вже у середньому дошкільному віці продуктивна діяльність передбачає цілеспрямоване спостереження, яке дорослий організовує у такому порядку:o предмет сприймається в цілому;o виділяються його головні частини, визначаються їх властивості (форма, величина й ін.);o встановлюються просторові взаємозв'язки частин (вище, нижче, справа, зліва);o розрізняються дрібні деталі та визначається їх просторове співвідношення з основними частинами;o повторне цілісне сприйняття предмету. На розвиток спостереження впливає зростання допитливості дитини. яку у 4-5 років називають "чомучкою". Увагу дитини привертають не тільки оточуючі предмети, але й зображені у дитячих книжках пізнавального змісту (дитячих енциклопедіях, оповіданнях про природу, професії, далекі країни). Її пізнання стає позаситуативним. Пізнання не тільки розширюється, але й поглиблюється: дошкільник починає відкривати нове в знайомих об'єктах: квітка не просто червона, запашна, а в'яне, якщо її залишити без води; чашка не лише біла, велика, але й розбивається, якщо впаде.

Спостереження в природі, що проводяться з дітьми дошкільного віку, класифікуються залежно від: а) тривалості (епізодичні, або короткочасні, і тривалі спостереження за розвитком, змінами об'­єктів); б) дидактичної мети (первинні, повторні, заключні, порів­няльні; в) способу організації (колективні та індивідуальні, пла­нові і позапланові). Епізодичні, або короткочасні, спостереження — це, як прави­ло, спостереження за тими об'єктами, явищами природи, які три­вають недовго (веселка, злива тощо), або ж ті, до яких діти не можуть повертатися часто, (розглядання їжачка, черепахи, яких на короткий час приносять у дитячий садок). Частіше в дитячому садку мають місце тривалі спостереження, в яких простежуються, наприклад, основні фази розвитку рослини в період цвітіння: утво­рення пуп'янків, їх розкриття, утворення плодів тощо. Первинні спостереження мають на меті створити перше уявлен­ня про найбільш характерні властивості об'єкта, дати дітям цілісне враження, яке повинно доповнюватися, закріплюватися, уточнюва­тися. Спостереження найчастіше проводяться під час екскур­сій. На них констатуються зміни, що вже настали і характерні для певної пори року. Наприклад восени — похолодання, різний колір листя, зменшення кількості комах, птахів. Отже, мета заключних спостережень — дати відносно завершені знання про явища, які відбуваються в природі за певний період. У порівняльних спостереженнях прийом порівняння провідний і допомагає активізувати розумову діяльність дітей, спрямувати її на виділення суттєвих ознак, підведення до узагальнень, класифі­кації об'єктів природи. Такі спостереження найчастіше проводяться із старшими дошкільниками. Спостереження можуть бути колективними (об'єднувати всю групу, проводитися підгрупами) та індивідуальними. Останні важ­ливі не лише з точки зору вирівнювання знань дітей, які відстають у засвоєнні програми через різні причини, але й для задово­лення зростаючих потреб у оволодінні новими знаннями інтелекту­ально обдарованих дітей. Ці діти, за спостереженнями автора, впли­вають на інших дітей своїм зацікавленим ставленням до явищ при­роди, поясненнями цих явищ під час самостійних спостережень. Спостереження можуть бути плановими і за ініціативою дітей, тобто позапланові. Найчастіше вони характерні для тих дитячих колективів, де систематично і грунтовно проводяться планові спо­стереження і у дітей сформований високий рівень пізнавальних ін­тересів. Часом позапланові спостереження зумовлюються природ­ними об'єктами та явищами, наприклад метеорологічними явища­ми, які не можна передбачити заздалегідь.

 Процес спостереження умовно поді­ляють на чотири етапи, кожний з яких служить досягненню загаль­ної мети спостереження. І етап — підготовчий. Мета його — викликати у дітей інтерес до об'єкта спостереження. Для цього використовується коротка бесі­да, в якій з'ясовується, що діти вже знають про об'єкт спостере­ження, що дізнаються нового. Інколи для підготовки до сприйман­ня об'єкта доцільно показати ілюстрацію або подивитися діафільм. Така робота з дітьми проводиться за день-два до початку спосте­реження.
ІІ етап — початок спостереження. На ньому етапі важливо під­тримати у дітей інтерес до об'єкта спостереження, зосередити їх увагу. З цією метою в групах молодшого дошкільного віку викори­стовують сюрпризність появи об'єкта, несподіваність. На цьому етапі вихователь ставить перед дітьми мету спостере­ження: «Зараз ми розглянемо його, і ви дізнаєтеся багато цікавого». У групах старшого дошкільного віку найчастіше використо­вують загадку, яка вимагає певного розумового напруження і сприяє утриманню уваги дітей. III етап — основний, найтриваліший за часом. На початку спо­стереження 1—2 хв. слід надати дітям для мовчазного сприймання, щоб сформувався цілісний образ. Слово вихователя може бути націлене на сприймання естетичного вигляду об'єкта: «Подивіться, який він гарненький». Подальший розгляд об'єкта включає аналіз його особливостей та пристосування до навколишнього середовища, спільні ознаки з іншими об'єктами, взаємозв'язки з ними, з люди­ною тощо. В результаті проведення цього етапу у дітей повинні сформуватися точні уявлення про об'єкти природи. IV етап — заключний. Мета його — підведення підсумків, за­кріплення тих нових знань, яких набули діти в процесі спостере­ження. В ході цього етапу важливо оцінити пізнавальну активність дітей. 

3. Праця в природі

Праця в житті кожної людини має визначальне значення, долучати дитину до праці необхідно в дошкільному віці. Виховувати позитивне ставлення до трудових обов’язків, розвивати відповідні вміння і навички у дошкільнят можна в ході організаційної праці в процесі прогулянки. 

Різноманітний праця в природі доставляє дітям багато радості і сприяє всебічному розвитку. Він розширює кругозір дітей, сприяє розвитку у дітей спостережливості і допитливості, викликає інтерес до об’єктів природи, до праці людини, повагу до людей праці. У процесі праці формуються практичні навички догляду за рослинами і тваринами, що живуть на ділянці, розвиваються інтелектуальні вміння: планувати роботу, підбирати матеріали та інструменти, намічати послідовність операцій, розподіляти за часом між учасниками праці, оцінювати результати.


Праця в природі створює сприятливі умови для розвитку фізичного розвитку дітей, оскільки в більшості випадків він проходить на повітрі, різноманітний за своїм характером, а це сприяє розвитку руху, зміцненню нервової системи. У праці задовольняються естетичні потреби дітей. Посильна і цікава робота приносить їм радість, а це — основа для виховання в подальшому бажання трудитися, стійкого інтересу до праці. Праця в природі лише в тому випадку має виховно-освітнє значення, якщо його організація і зміст відповідають певним педагогічним та гігієнічним вимогам.

Педагогічні вимоги до праці:

  1. Організація різноманітної за змістом праці.

  2. Формування практичних навичок і умінь в єдності зі знаннями.

  3. Усвідомленість праці, що передбачає розкриття перед дитиною його мети, результатів, способів досягнення.

  4. Трудова діяльність систематично ускладнюється.

  5. Трудова діяльність повинна бути регулярною.

Гігієнічні вимоги до праці:

  1. Праця має бути посильним.

  2. Тривалість праці:
    молодша група — 5-7 хвилин;
    середня — 10-15хвилин;
    старша — 10-25 хвилин;

  3. Необхідно забезпечення правильної пози дітей у працю і чергування видів праці.

  4. Знаряддя праці повинні відповідати гігієнічним вимогам і правилам охорони життя і здоров’я дітей.

  5. інвентар повинен бути не іграшковим, а справжнім.

  6. Працювати вранці або ввечері, а не в жаркі години дня.

  7. Категорично забороняється давати дітям для роботи те, що може створити найменшу небезпеку отримання травм або чинити несприятливий вплив на їх здоров’я або фізичний розвиток.

4. Нескладні досліди як метод ознайомлення з природою

Дослiд визначається як спосiб матеріального впливу людини на об’єкт з метою вивчення цього об’єкта, пізнання його властивостей. Отже, це спостереження за спеціально створених умов. Проведенню дослідів з дошкiльниками надавали великого значения Є. М. Водовозова, Є. І. Тихєєва, вважаючи, що в процесi проведення дослідiв діти повинні спостерiгати, діяти, мислити, робити самостiйні висновки. За сучасних умов, коли великого значення надається розвиткові пiзнавальної активностi, вихованню прагнення до здобуття нових знань, проведенню дослідів повинно бути прнділено значну увагу.

Використання дослідів цінне тим, що вони мають велику переконуючи силу, знання, яких набувають дiти, мають особливу доказовість, повноту i міцність. Під час проведення дослідів забезпечується чуттєве сприймання, практична діяльнiсть дітей і словесне обгрунтування. Такий органiчний зв’язок і сприяє максимальній активізації розумової діяльностi дiтей, оскільки відповiдає характеру мислення дошкільників.

В елементарні досліди для дітей треба вводити такі явища і об’єкти природи, які наочно виражені, зв’язки між якими доступні осмисленню дiтьми. Це встановлення зв’язків між станом води і температурою повітря, встановлення захисних властивостей снігу, залежності росту рослин від змiни тепла, свiтла, добрив, вологи тощо.

Не можна проводити з дітьми дослідів, у результаті яких живі істоти гинуть.

Структура дослідiв має багато спільного із спостереженнями. І етап — підготовка дiтей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх дослідом, виявляє знання. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, дерева взимку живi? А чому вони не замерзають вiд сильного морозу?»
ІІ етап — початок досліду: обговорення умов і висування припущень: «Я читала, діти, що дерева не замерзають тому, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз двi скляночки: в однiй буде проста вода, а в другiй — з цукром. Як ви гадаєте, в якiй склянцi вода швидше замерэне?»
ІІІ етап — хiд дослiду. Спостереження дiтей за ходом дослiду, обмiн думками. IV етап — заключний: обговорення наслiдкiв дослiду.

Найбiльше дослiдiв у дитячому садку проводиться з метою вивчення властивостей об’єктiв неживої природи: води, повiтря тощо. Легко переконати дiтей шляхом дослiду у перетвореннi води на лiд i льоду на воду, у перетвореннi води на пару. Можна продемонструвати дiтям дослiд, який переконає їх у властивостi повiтря заповнювати предмета, що нас оточують. Для цього треба у склянку закласти сухий папiрець. Звертаючись до дiтей, вихователь просить помацати його, переконатися, що вiн сухий, а потiм пропонує такi умови дослiду: склянку з папiрцем вiн занурює у воду. Як дiти гадають, намокне папiрець чи ні? Вислухавши судження дiтей, вихователь занурює склянку i, виймаючи її з води, дає дiтям переконатися, що папiрець залишився сухим. Разом з дiтьми приходять до висновку, що повiтря, яке заповнювало склянку, перешкоджало водi.

Кидаючи у воду грудку землi, глини, шматок крейди, цеглини, дiти за появою бульбашок визначають наявнiсть у них повiтря.

Влiтку цiкаво показати дiтям утворення веселки, спрямувавши для цього проти сонця струмiнь води. Це переконує дiтей в матерiальностi цього гарного свiтлового явища в природi.

За можливiстю цiкаво органiзувати дослiд з вирощуванням рослин у грунтi i гiдропонним способом. Бiльшiсть дослiдiв з рослинами проводять для того, щоб переконати дiтей у важливостi для розвитку рослин основних факторiв зовнiшнього середовища: води, тепла, поживних речовин.

Менше можливостей у дитячому садку для проведення дослiдiв з представниками тваринного свiту.

5. Ігри з природнім матеріалом

К. Д. Ушинський радив зробити серйозне навчання цiкавим, вважаючи це одним з найважливiших завдань навчання. Пiд час ознайомлення дiтей з природою досить часто використовуються рiзнi види iгор. Гра — основна дiяльнiсть дитини дошкiльного вiку, в якiй вона найбiльше задовольняє свої потреби. Iгри викликають у дiтей задоволення, пiдвищують емоцiйний тонус, сприяють формуванню у них уявлень про об’єкти природи, їх якостi, виховують позитивне ставлення до природи. Психолог Л. А. Венгер зауважує, що те, що пропущено через гру, дiти засвоюють не так, як те, про що вони тiльки чули вiд дорослих або спостерiгали самi.

Надэвичайно важлива роль iгор (особливо дидактичних) у закрiпленнi, систематизацiї i узагальнені знань про природу. В дослiдженнях (О. П. Янкiвська) було доведено, що використання дидактичних iгор природничого змiсту за умови вiдповiдної пiдготовки дiтей i в певнiй системi дає змогу формувати у дiтей мiцнi знання, систематазувати їх, пiдводити до узагальнень, розвивати мислення, мову. Отже, iгри сприяють пiднесенню ефективностi навчання дiтей у дитячому садку, кращiй пiдготовцi до навчання в школi.

Для iгор з пiском i водою потрiбно створити вiдповiднi умови. Для дiтей молодшої групи треба мати 2—З пiсочних ящики з бортиками (часом використовують великi автомобiльнi шини): Така вимога зумовлюється схильнiстю дiтей до наслiдування, бажанням одночасно займатися тим, чим займаються iншi дiти. Пiзнаючи властивостi природних матерiалiв, маленькi дiти люблять пересипати сухий пiсок, Лiпити з вологого пiску пирiжки. З цiєю метою їм слiд пропонувати полiетиленовi пляшечки з лiйками, совочки i набори рiзноманiтних форм для лiплення печива, пирiжкiв. Поступово пiд керiвництвом вихователя змiст iгор ускладнюється. Вихователь показує, як зробити дорiжки, мiстки, i пропонує пускати по них маленькi машини та iн. Важливе значення у збагаченнi iгор має спостереження за iграми з пiском старших дiтей. Пiд впливом побаченого дiти роблять спроби побудувати будинок, i вихователь показує, як його звести, прикрасити тощо.

Для дiтей старшого дошкiльного вiку потрiбний дворик для пiску. Для реалiзації задумiв дiтей слiд використовувати бiльше рiзноманiтного пiдсобного матерiалу: невеликi дощечки рiзних розмiрiв, якi дiти використоаують для перекриття поверхiв, метлаську плитку, лiнолеум, мозаїку, маленъкi прапорцi для прикрашення будови, вирiзанi з картону чи фанера деревця тощо. Все це доцiльно зберiгати в ящику поряд з двориком для пiску. Крiм того, дiтям пропонують i бiльш складнi технiчнi iграшки: бульдозер, пiдйомний кран, рiзнi вантажнi машини. Особливу увагу пiд час керiвництва цими iграми придiляють збагаченню вражень дiтей пiд час спостережень, наприклад за тим, як побудований шляхопровiд, як вiн оформлений тощо. Доцiльно збагачувати задуми дiтей i шляхом розглядання картинки. Наприклад, розглянувши зображення станцiї метро «Унiверситетська», запропонувати побудувати та прикрасити її. При цьому важливе мiсце у керiвництвi повиннi посiдати такi прийоми, як порада вихователя, планування з дiтьми послiдовностi виконання будови, показ прийомiв.

Для iгор з водою в молодшiй групi доцiльно використовувати виноснi пластиковi басейни (або ванночки), закрiпленi на пiдстанках на рiвнi зросту дiтей. Для пiзнання властивостей рiзних предметiв, якi плавають або тонуть у водi, дiтям пропонують рiзноманiтнi iграшки: дерев’янi, полiетиленові, залiзнi; пляшечки з полiетилену, в якi дiти набирають воду, потiм виливають, маленькi полiетиленовi ляльки, яких дiти купають, тощо.

Для дiтей старшого дошкiльного вiку доцiльно зробити струмок. Вiн починається з маленького зацементованого басейну i може проходити з тильної сторони тiньових навiсiв у виглядi неглибокого цементованого жолоба. Для iгор з водою старшi дошкiльники за допомогою вихователя виготовляють човники з паперу, кори, яєчної шкаралупи тощо, вiдповiдно прикрашаючи їх. Цiкаво зробити примiтивну греблю, показати дiтям, як дiє водяний млин. У другу половину дня теплу воду зi струмка доцiльно використати для поливання рослин.

Узимку на дiлянцi органiзуються iгри з снiгом, льодом. Для дiтей молодшої групи можна побудувати з їх допомогою невеличку снiгову гiрку, прикрасити її і запропонувати катати ляльок. З цiкавiстю розглядають малюки, як вихователь лiпить iз снiгу грибки пiд деревами. Для цього вiн виносить полiетиленове вiдерце і миску. За допомогою дiтей вiдерце наповнюють снiгом, утоптують і перевертають — нiжка готова. Так само наповнюють миску i встановлюють на нiжку. Можна пофарбувати шапки яскравими фарбами, і дiлянка набуде казкового вигляду.

У середнiй і старшiй групах завдання ускладнюються. Крiм снiговика, дiти будують фортецi, фiгурки звiрiв тощо. Вихователь показує дiтям прийоми: вирiзування цеглин, скачування та iн. Для лiплення фiгурок звiркiв часом використовується каркас. Вакливо порадою допомогти дiтям в естетичному оформленнi будiвель. Наприклад, казковий будиночок прикрасити кольоровими крижинками, фортецю — прапорцями.

Для забав з льодом заливаються вевеликi рiзнокольоровi льодовi дорiжки. Ковзавня по них координує рухи дiтей.

+Пiсля новорiчного свята слiд виставити ялинку на подвiр’я, закрiпити і прикрасити кольоровими крижинками. З цiєю метою на прогулянку виносять формочки для пiску, пiдфарбовану воду, шматочки шпагату. Формочки заливають водою і вкладають у кожну петельку з шпагату. Коли вода замерзає, формочки на короткий час заносять у примiщення, виймають і розвiшують на ялинцi. З рiзнокольорових крижинок можаа зробити також казковий зимовий квiтник.

Восени слiд заохотити дiтей до iгор з такими природними матерiалами, як солома, листя, плоди тощо. Використовуючи показ, вихователь навчає конструювати iз соломи ляльку, бичка та iн. З жолудiв, каштанiв можна зробити безлiч фiгурок звiрiв, ляльок. Показуючи прийоми скрiплювання листкiв (або черешками, або хвоєю), вихователь пропонує зробити пояси, шапочки тощо.

У холодну пору року для пiдвищення рухової активності дiтей використовуються iгри з вiтром, для чого навчають виготовленню млинцiв, султанчикiв з дрiбно нарiзаних смужок паперу.

6.Методи опосередкованого ознайомлення з природою

Демонстрування ілюстративного матеріалу в ознайомленні дітей з природою. Ілюстративний матеріал для дошкільників є особливо привабливим. Воно допомагає вирішувати різноманітні завдання, в першу чергу уточнювати і закріплювати знання про природні об’єкти, збагачувати їх. Йому належить значно роль у збагаченні існуючих у дітей вражень про об’єкти природи. Тварини на них подаються у природному середовищі. Ілюстративний матеріал особливо актуальний коли дитині не можна показати об’єкт в живу. Про те ілюстративний матеріал не дає повного уявлення про предмет, адже воно плоске, майже завжди відрізняється від реальних розмірів,інколи позбавлене кольору,нерухомо зображує предмет. У сприйманні бере участь один аналізатор, про те провідна роль повинна належати взаємодії аналізаторів. Вимоги:
- має викликати у дітей чуттєві образи,повинні бути виконані реалістично
- бажано проводити розгляд індивідуально,або не великими групками, щоб перевірити знання дітей,збагатити їх.
Про те усі заняття повинні проходити під, цікаву і детальну розповідь вихователя.

Значення технічних засобів в ознайомленні дітей з природою. Аудіовізуальні та аудитні засоби ,їх використання в роботі з дітьми. Доведено, що використання технічних засобів: кінофільми,діафільми,аудіо засоби., є одним з джерел інформації,яке наділене великою силою емоційного впливу,здатне викликати співпереживання,співучасть,збагачуючи водночас знаннями,впливає на моральний та естетичний розвиток особистості. Вони допомагають вихователю вирішити цілий ряд пізнавальних і виховних завдань. Про те не один технічні засоби не може повністю замінити безпосереднього спостереження природних явищ. Технічні засоби поділяють на 3 групи: екранні,екранно-звукові,звукові. З аудіовізуальних засобів важливу роль віддають кінофільмам. Вони допомагають більш повно сформувати уявлення дітей про явища природи. Переміщення тварин у кадрі допомагає створенню уявлень про рухи,Поведінку,зв’язок,про відносні розміри,звуки. Телебачення є також цінним засобом ознайомлення. Аудіо засоби використовують для посилення емоційної насиченості знань. Також використовують радіопередачі,про те через брак дитячих передач про природу вони використовуються досить рідко.

Використання моделей в ознайомленні дітей з природою. Модель - зразок,умовний образ якого-небудь об’єкта. Модель є одним із засобів наочності навчання. Вона виконує ілюстровану роль під час розповіді педагога про найбільш важливі властивості, дії об’єкта,що вивчається ,в цілому або його окремих частин. Дослідження останніх років довели,що вимогами розвиваючого навчання дошкільників відповідає такий систематизований зміст знань,у центрі якого глобальна закономірність тієї чи іншої галузі дійсності, що має яскраво виражені прояви. Для формування уявлень про залежності в природі особливе значення мають діючі моделі. Будь-який статистичний замінник реального об’єкта,картинка,муляж, дає змогу сформувати уявлення лише про зовнішні ознаки, тоді як діюча модель розкриває дітям функціонування об’єкта, його зв’язок з конкретними умовами. Модель маскування дає змогу показати дітям значення відповідності і невідповідності забарвлення,наявності або відсутності руху для впізнання певного об’єкта. Вона діє так: на кольорову частину встановлюється(щоб діти не бачили)площина геометричних фігур такого самого кольору-треба впізнати її. Щоб побачити чи діти відповіли правильно,перемістити фігури на білий колір. Демонстрування іншої геометричної фігури при повільному русі по зафарбованій частині панелі переконує, що її легше пізнати у русі, ніж нерухому. Можна використовувати «живі картинки», на яких за допомогою вирізаних з паперу рослин,комах тощо демонструється послідовність цвітіння,появи комах,що допоможе сформувати більш узагальнене усвідомлення дітьми змін у природі. Н.І.Вєтровою досліджувалось можливість використання моделей для розвитку узагальнених способів спостереження дітей. Отже, дидактична цінність методу моделей полягає у можливості досить швидко і переконливо формувати узагальнюючі уявлення,приводити їх у систему.

Використання діафільмів,діапозитивів в ознайомленні дітей з природою. Під час ознайомлення дошкільників з природою потрібно використовувати технічні засоби навчання. Діафільми і діапозитиви – це екранні засоби. Діафільми – певним чином змонтована сюжетно завершена система кадрів. Діафільми, що знайомлять з сезонними змінами у природі: «Чотири пори року», «Пори року», «Хто як до зими готується», «Хто як весну зустрічає», «Хто як літо проводить». Діафільми, що знайомлять з життям тварин: «Тому що вони гарні», «Свійські тварини», «Дикі тварини», «Хто живе у холодному морі», «Птахи наших лісів», «Це все кішки» тощо. Діафільми що знайомлять з життям рослин «Незвичайні рослини», «Лікарські рослини». Діафільми, що знайомлять з працею людей у природі: «Осінь у колгоспі», «Хліб-всьому голова». До перегляду діафільмів проводиться попередня робота: спостереження читання книжок, пов’язаних із змістом діафільмів. Значне місце під час ознайомлення дошкільників з природою відводиться діапозитивами. Вони мають ряд цінних переваг перед картинами і діафільмами:
1.Діапозитиви на відміну від діафільмів не зв’язані системою кадрів. Це дає змогу відібрати вихователеві ті завдання які йому саме зараз потрібні.
2.Діапозитиви,як і картини, є статичними зображенням,але великий розмір екрана,дозволяє краще сприймати матеріал.
3.Діапозитив, особливо кольоровий має кращу якість зображення.
4.Цінна особливість діапозитивів-це можливість відображення в них природи місцевого краю.
5.Важливе значення має те, що діапозитиви можна зробити аматорським шляхом. Діапозитиви можна використовувати на заняттях і у повсякденному життя.


ВИСНОВКИ

Ознайомлення дітей з природою - одно із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об’єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї.

Педагогічний навчально-виховний процес повинен бути спрямований на формування таких психологічних властивостей особистості, як потреба в спілкуванні з природою, інтерес до пізнання її законів, мотиви поведінки і діяльності по охороні природи, переконання - в соціальній обумовленості відношення людини до природи, в необхідності управління природними явищами.

Слід комплексно реалізовувати завдання екологічного виховання, а саме:
•  виховування гуманного ставлення до природи;
•  формування системи екологічних знань та уявлень про природу;
•  розвиток уміння бачити і відчувати красу, привабливість кожного елемента довкілля; милуватися і захоплюватися ними;
•  включення у посильну екологічно-зорієнтовану діяльність.

Вирішення цих завдань забезпечить активне спілкування дошкільнят з природним довкіллям і сприятиме їх соціалізації

У концепцiї дошкiльного виховання наголошується на широкому впровадженнi методiв виховання i навчання, що забезпечують всебiчний розвиток дiтей та iндивiдуальний пiдхiд до них. Наголошується на потребi переорiєнтацiї вихователiв з репродуктивних на продуктивнi методи, тобто такі органiзацiї дитячо дiяльностi, в якiй вони роблять вiдкриття. Вважаємо таке протиставлення недоцiльним, оскiльки процес мислення завжди включає оперування попередньо засвоєними знаннями, а отже, вiдтворення. З цього приводу актуально звучить думка i. М. Сеченова, який стверджував, що через голову людини протягом усього її життя не проходить жодної думки, яка б не створювалася з елементiв зареєстрованих у пам’ятi. Навiть так званi новi думки, що лежать в основi наукових вiдкриттiв, не є винятком з цього правила Усi методи, що використовуються в ознайомленнi дошкiльникiв з природою, взаємозв’язанi мiж собою. Адже вирiшення дидактичних завдань вимагає, щоб первиннi знання, якi одержують дiти за допомогою спостережень, уточнювалися, конкретизувалися в процесi сприймання картина, дiапозатива тощо. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Базовий компонент дошкільної освіти.-К., 1999.

2.Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку / За ред. З.П. Плохій. - К., 1999. .

3.Яришева Н.Ф. Ознайомлення дітей з природою. - К., 1980.

4.Яришева Н.Ф Основи природознавства. Природа України.- К.: Вища школа, 1995.

5.Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою.- К.: Вища школа, 1993.- С.181-198.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас