Реферат Магістерська робота: 75 с., 13 рис., 5 табл., 50 використаних джерел

1 2 3 4 5 6 7

Ім'я файлу: Удосконалення системи формування місцевих бюджетів 2.docx
Розширення: docx
Розмір: 1263кб.
Дата: 26.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Архітектура постмодернізму, стиль хай-тек, зокрема в дизайні інт
Ірраціоналізм А. Шопенгауера як джерело гуманітарного знання - 2

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ
реферат

Магістерська робота: 75 с., 13 рис., 5 табл., 50 використаних джерел.

Магістерська робота присвячена розробці механізму та пропозицій щодо удосконалення формування місцевих бюджетів. Також у роботі узагальнено теоретико-системні основи визначення місцевих бюджетів, розглянуто теоретичні аспекти місцевих бюджетів в умовах децентралізації, досліджено проблеми формування та використання коштів місцевих бюджетів, проаналізовано формування доходної та видаткової частини бюджету Соборного району м. Дніпро, розглянуто зарубіжний досвід формування місцевих бюджетів та можливість його використання в Україні, визначено напрями формування місцевих бюджетів в умовах економічних перетворень.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості врахування узагальнених знань щодо особливостей, завдань та змісту формування місцевих бюджетів в Україні.

Перелік ключових слів: МІСЦЕВИЙ БЮДЖЕТ, ДОХОДИ, МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ, МІСЦЕВІ ПОДАТКИ ТА ЗБОРИ, МІЖБЮДЖЕТНІ ТРАНСФЕРТИ, ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

ЗМІСТ

ВСТУП .......................................................................................................................	4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ………………………………………………………………………….	7
1.1. Теоретико-системні основи визначення місцевих бюджетів………………	7
1.2. Місцеві бюджети в умовах децентралізації: теоретичні аспекти…………	17
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ ТА ВИДАТКАМИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ………………………………………………………………………….	28
2.1. Проблеми формування та використання коштів місцевих бюджетів…….	28
2.2. Аналіз формування доходної та видаткової частини бюджету Соборного району м. Дніпро……………………………………………………………………	38
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ………………………………………………………………………….	49
3.1. Зарубіжний досвід формування місцевих бюджетів та можливість його використання в Україні…………………………………………………………….	49
3.2. Напрями формування місцевих бюджетів в умовах економічних перетворень………………………………………………………………………….	57
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………	71
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..	76

ВСТУП
Питання економічного та соціального розвитку як на державному, так і на регіональному рівнях завжди було одним з найважливіших завдань державного управління. Головним інструментом в реалізації соціально-економічної політики держави виступає саме державний бюджет країни, а на місцевому рівні відповідно місцеві бюджети. Актуальність цього питання визначається економічним станом нашої держави сьогодні. В умовах жорсткої кризи, яка не була предметом прогнозів експертів, відразу ж постає питання оптимізації та підвищення ефективності використання місцевих бюджетів та, беручи до уваги тему дослідження, пошуку джерел фінансування соціально-економічної сфери регіону.

Сьогодні спостерігається дисбаланс між повноваженнями й фінансовими ресурсами, за рахунок яких,згідно із законодавством, повинна забезпечуватися їх реалізація. То ж, актуальною проблемою сьогодні виступає розроблення ефективного механізму забезпечення органів місцевого самоврядування фінансовими ресурсами відповідно до їх функцій. Згідно принципу збалансованості Бюджетного кодексу України повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період. Але в Україні реалізація бюджетних відносин не є високоефективною, тому що виникає багато проблем через нераціонально побудовану систему доходів бюджету, недосконалі методики бюджетного планування та прогнозування, постійне прийняття змін та уточнень до нормативно-правових актів, що регламентують відносини в бюджетній сфері. Також заважають ефективній реалізації соціально-економічної політики держави недовиконання планових показників з певних видів надходжень, значні масштаби ухилення від сплати податків тощо. Звідси постає важливість досконального вивчення питання управління доходами бюджету.

Удосконалення системи формування місцевих фінансів в Україні в сучасних умовах виступає дуже важливою проблемою. Її вирішення суттєво вплине на поповнення державного бюджету, подальший розвиток підприємництва, інвестування галузей національної економіки та соціальний захист населення. Недоліки у бюджетній системі призводять до негативних наслідків в економіці країни.

Проблематикою формування місцевих бюджетів займається досить багато учених, зокрема В. Бакуменко, О. Амосов, А. Кондрашихін, І. Лопушинський, І. Луніна, В. Мамонова, Я. Казюк, Н. Нижник, К. Павлюк. Сучасна наукова думка зводиться до того, що бюджетні кошти в Україні значною мірою централізовані, нормативно-правова база не створює належного підґрунтя для забезпечення місцевих бюджетів достатнім обсягом фінансових ресурсів. Основним шляхом розв’язання цієї проблеми науковці визначають децентралізацію бюджетних коштів через перерозподіл податкових надходжень між бюджетами, розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо запровадження місцевих податків і зборів, запровадження програмно-цільового методу планування бюджетів.

Метою магістерської роботи є розкриття сучасного стану та шляхів удосконалення системи формування місцевих бюджетів в Україні.

Реалізація поставленої мети передбачає необхідність вирішення наступних завдань:

узагальнити теоретико-системні основи визначення місцевих бюджетів;
розглянути теоретичні аспекти місцевих бюджетів в умовах децентралізації;
дослідити проблеми формування та використання коштів місцевих бюджетів;
проаналізувати формування доходної та видаткової частини бюджету Соборного району м. Дніпро;
проаналізувати зарубіжний досвід формування місцевих бюджетів та можливість його використання в Україні;
визначити напрями формування місцевих бюджетів в умовах економічних перетворень.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері формування місцевих бюджетів.

Предметом дослідження є процес формування місцевих бюджетів.

Методологічною основою всього дослідження є системний підхід, що надало можливість забезпечити цілісність і комплексність дослідження системи формування місцевих бюджетів в Україні. За допомогою діалектичного методу узагальнено теоретико-системні основи визначення місцевих бюджетів. За допомогою історичного та компаративного методу проаналізовано зарубіжний досвід формування місцевих бюджетів та можливість його використання в Україні. Для аналізу законодавчих актів та інших нормативних документів використано системно-аналітичний метод. Також використовувалися методи
статистичного аналізу, методи логічного узагальнення та табличні методи
відображення результатів досліджень.

Джерельною базою дослідження є законодавство України, міжнародні документи, а також аналітичні, статистичні матеріали, наукові публікації за темою магістерської роботи тощо.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості врахування узагальнених знань щодо особливостей, завдань та змісту формування місцевих бюджетів в Україні.

Структура магістерської роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел. Обсяг роботи складає 75 сторінки. Список використаних джерел включає 50 найменувань.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ
1.1. Теоретико-системні основи визначення місцевих бюджетів
Розглядаючи поняття «бюджет» й аналізуючи його зі сторони історичного розвитку, слід зауважити: саме слово походить з нормандського «bouquet bouqtte» – «торба», «кишеня», з якого утворилося англійське «budget».

Термін «самоврядний бюджет» та його поява пов’язана з виникненням поняття «самоврядування» у XVIII ст. у Великобританії. Аналізуючи роботи економістів ХІХ ст., які вели дослідження в напрямі вивчення місцевих фінансів та місцевих бюджетів, можна зауважити, що самі місцеві бюджети так і не стали об’єктом вивчення, залишаючись лише допоміжним аспектом аналізу. Прикладом і водночас свідченням такої ситуації є визначення категорії місцевий бюджет, наведене в одному з тогочасних словників, відповідно до якого місцевий бюджет – це загальний фінансовий закон місцевої общини, на якому побудовано розпис доходів та видатків общини, а також забезпечення доходів та видатків держави загалом [42].

Загалом, якщо аналізувати трактування категорії «місцевий бюджет» та зміну його дослідження та поглядів на даний процес у часових рамках, можна зауважити цілком логічний напрям в дослідження місцевих бюджетів відповідно до історичного розвитку державності та місцевого самоврядування. Його визначення та розуміння як фінансово-економічної категорії проходило певні етапи, повністю взаємопов’язані з розумінням та трактуванням місцевих фінансів.

У Російській імперії, у складі якої була частина українських земель, вивчення місцевих фінансів та місцевих бюджетів розпочалося дещо пізніше – після згадуваної уже земської реформи 1864 року. Авторами перших досліджень у цьому напрямі були: М. Курчинський, А. Марков, В. Лєбєдєв, І. Озеров, М. Смірнов, І. Янжул, М. Цитович та інші. Так серед інших, М. Смірнов розглядав категорію «місцеві бюджети», як сукупність завдань, що доручена органами місцевої влади, а також сукупність ресурсів, що є в розпорядженні даних органів для виконання ними поставлених завдань. Натомість І. Озеров відзначав соціальне призначення місцевих бюджетів, вказуючи на те, що фінансування потреб на локальному рівні забезпечується за рахунок дохідних джерел [5].

Представниками радянської фінансової науки поняття місцевих бюджетів трактувалося таким чином: з позиції його комплексності – «як сукупність бюджетів адміністративно-територіальних одиниць держави, що знаходиться у віданні місцевих органів влади та управління» [4]; з позиції розгляду місцевих бюджетів капіталістичних країн – як річних кошторисів доходів та видатків місцевих органів самоврядування; з позиції розгляду місцевих бюджетів соціалістичних країн – як річні фінансові плани формування та використання фондів грошових коштів, які необхідні місцевим органам влади для виконання покладених на них функцій.

Слід зауважити, що трактування поняття «місцеві бюджети» радянськими вченими відбувалося відповідно до вимог соціально-економічної та політичної системи того часу.

Щодо дослідження категорії «місцеві бюджети» вітчизняними економістами, слід звернути увагу на постійну актуальність даних досліджень та увагу вчених до даного напряму вивчення бюджетної системи.

Зважаючи на комплексність та багатоаспектність поняття «бюджет», слід зауважити, що дана багатовекторність притаманна і категорії «місцеві бюджети». Відтак, економісти розглядають її сутність з різних сторін, і єдиного підходу до його трактування на даний час немає.

Трактування науковцями даного поняття подано у табл. 1.1.

Таблиця 1.1.

Погляди українських вчених на категорію «місцеві фінанси»

Автор, рік	Трактування категорії
І.М. Ходорович [13] 1977	Це сукупність економічних відносин, що забезпечують у плановому порядку фінансову базу місцевих рад щодо розвитку й утримання головним чином галузей господарства, які безпосередньо спеціалізуються на підвищенні добробуту населення.
В.І. Кравченко [13] 1999	По-перше, це правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади отримують легітимне право на розпорядження певними фондами грошових ресурсів; по-друге, це план (кошторис) доходів і видатків відповідного місцевого органу влади чи самоврядування; по-третє, це економічна категорія, оскільки бюджет є закономірним атрибутом будь-якої самостійної територіальної одиниці, наділеної відповідним правовим статусом.
В.М. Опарін [27] 1999	Це частина основного річного фінансового плану країни – державного бюджету, крім того, місцеві бюджети утворюють централізований фонд грошових коштів місцевих Рад, котрим вони розпоряджаються з метою здійснення заходів, які щорічно передбачаються планом економічного і соціального розвитку.
О.П. Кириленко [13] 2000	Місцеві бюджети є фінансовим планом розвитку певної території, в якому відображаються найважливіші завдання місцевої влади та очікувані результати діяльності.
М.І. Кульчицький [13] 2001	Це система формування, розподілу та використання фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих.
І. Сазонець, Т.Гринько, Г.Придатко [42] 2006	Місцеві бюджети – фонди фінансових ресурсів для реалізації завдань і функцій, які накладаються органами місцевого самоврядування.
П.К. Бечко, О.В.Ролінський [2] 2007	Місцеві бюджети як економічна категорія відображають грошові відносини, що виникають між місцевими органами самоврядування та суб’єктами розподілу створеної вартості в процесі формування територіальних грошових коштів, які використовуються для соціально-економічного розвитку регіонів та поліпшення добробуту населення.
О. Матвеєва [21] 2010	Місцевий бюджет – це поліфункціональна система економічних відносин, які встановлюються між урядом і громадянами у сфері створення, використання та ефективного розподілу ВВП в грошовому еквіваленті з метою найбільш повного задоволення потреб місцевого населення.
Власюк Н.І., МединськаТ.В., Мельник М.І. [11] 2011	Сукупність економічних (грошових) відносин, що виникають у зв’язку з утворенням і використанням фондів грошових засобів місцевих органів влади у процесі перерозподілу національного доходу з метою забезпечення розширеного відтворення та задоволення соціальних потреб суспільства.
О.М. Ніколаєва, А.С.Маглаперідзе [26] 2013	Місцевий бюджет як невід’ємний елемент бюджетної системи країни окреслює економічні відносини між територіальною громадою, суб’єктами господарювання та фізичними особами, спрямовані на формування фонду грошових коштів та фінансування місцевих і громадських потреб, підвищення соціально-економічного розвитку територій та поліпшення добробуту територіальної громади.

Як бачимо з табл. 1.1, розгляд питання трактування та визначення категорії «місцеві бюджети» науковцями відбувається відповідно до обраного кута дослідження. Так один із засновників науки про фінанси місцевого самоврядування В.І. Кравченко звертає увагу на необхідність виділення таких аспектів трактування місцевих бюджетів, як: правовий акт, тобто юридичний документ, як кошторис доходів та видатків відповідного органу місцевого самоврядування, тобто фінансовий план, як економічну категорію.

О.П. Кириленко, характеризуючи місцеві бюджети зі сторони їх існування як фінансового плану, звертає увагу на значну роль та широту бюджетних відносин на локальному рівні. Так у рамках формування місцевих бюджетів закладаються завдання забезпечення: регулювання на макроекономічному рівні та забезпечення рівномірного соціально-економічного розвитку відповідної території; підтримка життєдіяльності населення території; фінансування видатків у соціальній сфері; формування фінансової бази бюджету на локальному рівні; формування та забезпечення регіональної економічної політики; забезпечення реалізації окремих напрямів загальнодержавних програм розвитку галузей економіки.

Деякі економісти звертають увагу на функціонування місцевих бюджетів як бюджетів окремих адміністративно-територіальних одиниць, зокрема І.М. Ходорович, І. Сазонець, Т. Гринько, І. Придатко та інші. Інші – звертають увагу на те, що місцеві бюджети – це, передусім, складові елементи бюджетної системи держави, а вже потім є частиною місцевих бюджетів та відображають систему економічних відносин на локальному рівні.

Вагомим є внесок О. Сунцової у вивчення місцевих бюджетів. Так, вона зауважує, що при дослідженні даної категорії, важливим є визначення її матеріального змісту, форми та сутності. Згідно досліджень науковця, місцевий бюджет характеризується притаманними йому особливостями, зокрема, зосередженням в руках органів місцевого самоврядування частини фінансового ресурсу держави та його використання на загальнодержавні потреби і перерозподіл між адміністративно-територіальними утвореннями та галузями економіки. При цьому, як зауважує автор, розподіл та перерозподіл валового внутрішнього продукту через міжбюджетні відносини охоплює як процес формування фінансових ресурсів у цілому в державі, так і міжрегіональний перерозподіл фінансово ресурсу, що є наслідком різного рівня централізації доходів у місцевих бюджетах різних рівнів.

Вагомим є також вклад О. Василика у вивчення місцевих бюджетів. Так передусім, він виокремлює два підходи до трактування даного поняття: категоріальний та організаційний. Категоріальний підхід сформовано на основі самої економічної сутності місцевих бюджетів, яка характеризує їх, як систему фінансових відносин, що включають: відносини між місцевим бюджетом та суб’єктами господарювання, які функціонують на території адміністративно-територіальної одиниці; відносини між місцевим бюджетом і населенням адміністративно-територіального утворення; відносини між місцевими бюджетами різних рівнів з приводу перерозподілу фінансових ресурсів; відносини між державним та місцевим бюджетом.

У випадку дослідження розвитку та функціонування інституту місцевого самоврядування, його слід розглядати і, як специфічний інститут законодавства, «що припускає як сполучення законодавчих норм різних галузей законодавства (конституційного, адміністративного, фінансового, державного будівництва), так і сукупність правових норм, що регулюють досить своєрідні фінансово-правові відносини щодо руху грошових фондів територіальних громад» [25].

Таким чином, проаналізувавши трактування поняття «місцеві бюджети» різними вітчизняними науковцями і визначивши наявність різних векторів дослідження даної категорії, визначити місцеві бюджети слід з позиції їх багатоаспектності та системності. На рис. 1.1 подано комплексний підхід визначення місцевих бюджетів.

Рис. 1.1. Комплексний підхід визначення категорії «місцеві бюджети»

Таким чином, місцеві бюджети слід розглядати, як багатоаспектне та комплексне поняття, трактування та дослідження якого можна проводити з різних сторін. Як зауважує Кириленко О.П., місцеві бюджети займають особливе місце не лише в бюджетній системі держави, а й одне з центральних місць в економічній та фінансовій системі держави, а також має вагому суспільну роль.

Окремо слід звернути увагу також на питання основних ознак місцевих бюджетів. До них належать такі:

територіальна приналежність місцевого бюджету (критерієм віднесення певного бюджету до місцевих є не просто адміністративно-територіальна приналежність, а належність до територіальної громади як форми самостійної організації населення. Ця ознака відображає сферу дії місцевого бюджету);
соціальна спрямованість (близько третини коштів місцевих бюджетів використовуються на забезпечення соціальних потреб населення)
залежність формування та використання фінансового ресурсу місцевого бюджету від економічного потенціалу території;
залежність формування та функціонування місцевого бюджету від особливостей побудови міжбюджетних відносин;
законодавча та нормативно-правова визначеність особливостей складання та функціонування місцевих бюджетів;
визначення місцевих органів влади, населення та суб’єктів господарювання, які знаходяться або проживають на території адміністративно-територіального утворення, учасниками бюджетних відносин.

Формування інституту місцевих бюджетів в Україні відбувається на основі принципів побудови бюджетної системи, серед яких відповідно до Бюджетного кодексу такі:

принцип єдності бюджетної системи України (даний принцип характеризується формуванням на основі єдиної для усіх елементів бюджетної системи нормативно-правової та законодавчої бази, єдиної фінансово-грошової системи, єдиних правил регулювання міжбюджетних відносин, єдиної бюджетної класифікації тощо);
принцип самостійності (як державний, так і місцеві бюджети є самостійними елементами бюджетної системи, жодні з місцевих бюджетів чи державний бюджет не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання інших);
принцип збалансованості (взаємозалежність формування дохідної частини бюджету та планування видаткової частини у відповідному бюджетному періоді);
принцип повноти (склад бюджету включає усі надходження та витрати, визначені відповідними нормативно-правовими актами);
принцип обґрунтованості (планування та формування доходів та видатків бюджетів здійснюється відповідно до рівня соціально-економічного розвитку та основних макроекономічних показників на основі розроблених та затверджених методик та правил);
принцип ефективності і результативності (формування інституту місцевих бюджетів має відповідати вимогам досягнення відповідних національних цілей, інноваційного розвитку економіки та зниження затратності витрачання фінансових ресурсів);
принцип цільового використання бюджетних коштів (бюджетні кошти витрачаються виключно на цілі, які визначаються бюджетними призначеннями та асигнуваннями);
принцип субсидіарності (перерозподіл бюджетних ресурсів відбувається між бюджетами різних рівнів для забезпечення максимального наближення гарантованих коштів до безпосередніх споживачів);
принцип справедливості та неупередженості (розподіл бюджетних ресурсів між бюджетами різних рівнів відбувається на основі справедливості та зниження рівня соціальної диференціації);
принцип прозорості та публічності (процес формування та виконання бюджетів різних рівнів має відбуватися прозоро та з забезпеченням доступу громадськості до нього).

Місцеві бюджети є одним із важливих інструментів фінансово-економічного регулювання. Основною метою системи міжбюджетного регулювання, яка ґрунтується на сукупності фінансово-економічних взаємозв’язків у сфері формування бюджетних доходів, здійснення видатків бюджету, міжбюджетних відносин є розробка та реалізація збалансованої економічної політики, спрямованої на забезпечення економічного зростання адміністративно-територіальних одиниць та держави в цілому. На сучасному етапі трансформаційних перетворень економіки доцільним є посилення фінансової достатності місцевих бюджетів, запровадження програмно-цільового методу та середньострокового планування бюджетів територій. На основі дослідження теоретичних основ міжбюджетних відносин розкрито сутність фінансового забезпечення територіальних громад як складової міжбюджетних відносин, яка полягає у використанні сукупності інституційних засад формування місцевих бюджетів з врахуванням ступеню збалансованості фінансово-економічних відносин. Важливим завданням місцевих бюджетів є фінансування суспільних потреб відповідно до функцій певних територіальних громад. Для виконання зазначеного необхідне ефективне планування та раціональне використання бюджетних коштів. Основу бюджетного устрою складають бюджети місцевого самоврядування, тому важливим є поглиблення дослідження сутності інституту місцевого самоврядування. Для підвищення ефективності функціонування цього інституту важливим є посилення фінансової самостійності територіальних громад [8].

Як зазначає М.О. Євдокімова [13], економічна суть місцевих бюджетів розкривається в їх призначенні (а саме: у формуванні фондів фінансових ресурсів, що виступають у ролі забезпечення функціонування органів місцевого самоврядування, в розподілі та використанні даних фондів між сферами економіки та для забезпечення соціальних стандартів, у контролі за фінансово-господарською діяльністю підприємницьких структур) через їх основні функції (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Функції місцевих бюджетів
До таких функцій слід віднести наступні:

1. Розподільну – функція, яка полягає в розподілі та перерозподілі чистого доходу, який формується у суспільстві між суб’єктами бюджетних відносин, якими є практично усі учасники суспільного виробництва, і, через яку відбувається зосередження фінансових ресурсів у руках держави для задоволення нею потреб суспільства. Основною метою перерозподільних заходів у процесі формування та виконання місцевих бюджетів є забезпечення вирівнювання рівня надання соціальних послуг. Проте, реалізація таких заходів може мати своїм наслідком формування стимулів для міграції громадян з однієї місцевості до іншої, де рівень надання соціальних послуг та соціальної допомоги вищий. Способом уникнення таких наслідків є встановлення загальнонаціональних параметрів видатків з бюджетів на перерозподільчі заходи. При цьому на користь реалізації саме на локальному рівні розподільчої функції свідчить той факт, що саме на місцях влада краще ознайомлена з потребами, майновим та фінансовим становищем мешканців;

2. Контрольну – функція, яка полягає у забезпеченні реалізації заходів фінансового контролю впродовж усього бюджетного процесу – від етапу планування та формування доходів місцевих бюджетів до моменту контролю за ефективністю витрачання бюджетних коштів та їх цільовим спрямуванням;

3. Стабілізаційну – функція, якою передбачено вплив на обсяги споживання суспільства, рівень зайнятості, темпи інфляції тощо. Слід зауважити факт обмеженості можливостей використання інституту місцевих бюджетів для реалізації даної функції. Причиною цього є взаємозв’язки та взаємний вплив на розвиток адміністративно-територіального утворення зовнішніх чинників, зокрема, чинники руху товарів, капіталу, робочої сили, стимулювання економічного зростання в межах певного регіону, що забезпечує вплив і на результативність місцевого бюджету як стабілізатора соціально-економічної ситуації в межах конкретної адміністративно-територіальної одиниці;

4. Функцію фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування – функція, ціллю якої є формування матеріальної та фінансової бази місцевих бюджетів для реалізації органами місцевого самоврядування своїх функції.
1 2 3 4 5 6 7

скачати

© Усі права захищені
написати до нас