Ім'я файлу: Рецензія на фільм.docx
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 15.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Перелік питань, які підлягають вивченню та виносяться на семестр
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 15.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Перелік питань, які підлягають вивченню та виносяться на семестр
Рецензія на фільм «Легіон. Хроніка УГА»
Завершувалася Перша світова війна. Неминучий крах Австро-Угорської імперії поглибив кризу у Європі. Поляки, українці, чехи, угорці та південні слов'яни готувалися до проголошення незалежності своїх держав. У ніч на 1 листопада 1918 року українські військові з лав добровольчого Легіону Січових Стрільців підняли повстання у Львові та проголосили створення самостійної держави на українських етнічних землях. Січові стрільці стали рушійною силою молодої української держави та зародком її регулярного війська.
У фільмі «Легіон», крім детального реконструювання подій листопада 1918 – липня 1919 років на Галичині, бачимо акторів, котрі говорять від імені українських та польських учасників подій. Більшість виконавців – не професіонали. В «Легіоні» знімалися реальні українські солдати, котрі побували на передовій і на момент зйомок були у відпустках. Це перший в Україні документально-ігровий фільм українського режисера Тараса Химича з використанням найсучасніших технологій у форматі 4K. Ініціатором створення фільму є громадська організація «Українська Галицька Асамблея», процес створення фільму тривав 15 місяців.
Вже трейлер фільму демонструє амбіції творців зробити якісний продукт можливо не як Голівуд на сто відсотків, але точно – не гірше. Якщо брати фільм у цілому, за форматом він максимально наближений до аналогічних стрічок ВВС. Ідеться не про документальне кіно в чистому, звичному для нашого глядача розумінні, коли на закадровий текст накладається хроніка, а події коментують експерти чи спікери. У випадках, коли йдеться про навіть не дуже сиву давнину, але хроніки все одно нема, автори вдаються до реконструкцій. У тому числі – до «відтворення» спікерів.
«Легіон» насправді не пропонує глядачам ексклюзивних форматів. Тарас Химич блискуче й, що важливіше, по-сучасному адаптував до українських потреб західні формати. Стрічка має, попри візуальні кіношні ефекти й красиву яскраву динамічну картинку, ще одну цінність, яку пересічний глядач помітить і належним чином оцінить не завжди. Йдеться про підхід сценариста, фахового історика Олександра Пагірі.
Аби пояснити передумови, Олександр Пагіря вдається до не зовсім популярного серед професійних сценаристів прийому: починає розповідь здалеку, не відразу занурює глядача у вир трагічних подій. Адже щоби зрозуміти, про що піде мова, треба знати, які були передумови українсько-польських кривавих протистоянь. А така детальна й при цьому не заплутана розповідь займає приблизно третину екранного часу і, здається, не має стосунку до власне УГА. Тим не менше, і автор, і режисер, і вся команда чудово розуміють, про що йдеться. Тому знання предмету дозволяє пояснити складні речі максимально просто й доступно, оперуючи лише фактами.
Малі війни в рамках однієї великої – битви за перерозподіл Європи після розпаду двох імперій, Російської та Австро-Угорської, – велися, зокрема, між українцями й поляками, червоними та Антантою, повстанськими отаманами й Директорією, Директорією та денікінцями, колчаківцями й чехами, отаманом Григор'євим та одеськими бандитами й так далі. Деякі з них тривали дуже коротко, і хоч термін «громадянська війна» в Україні тепер вважається ненауковим, її елементи в окремих випадках таки мали місце.
Тож «Легіон» – стрічка про одну з таких малих війн. Наші воїни здобували локальні перемоги над ворогом у всіх битвах, у яких брали участь. Кожна з них закладала фундамент для майбутніх поколінь. Ми нині тримаємо фронт завдяки не лише бажанню не пустити ворога далі. Сила українців – у генетичній пам'яті. Про що й свідчить «Легіон». Фільм однозначно варто переглянути усім, хто хоч трохи цікавиться українською історією, в незалежності від віку глядача.