1   2   3   4   5   6   7
Ім'я файлу: 755904.rtf
Розширення: rtf
Розмір: 832кб.
Дата: 04.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
Otchet_o_praktike.doc

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ




ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГIЇ ВИКОРИСТАННЯ ПЕЙЗАЖНОГО ЖИВОПИСУ У ФОРМУВАННI ЕСТЕТИЧНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Аналіз вітчизняної і зарубіжної психолого-педагогічної літератури з питання формування естетичного ставлення до природи

1.2 Пейзажний живопис і естетичне ставлення дитини до природи на основі нього

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ПЕЙЗАЖНОГО ЖИВОПИСУ

2.1 Методика проведення констатуючого експерименту

2.2 Якісні характеристики форм естетичного ставлення до природи дітей дошкільного віку засобами пейзажного живопису

2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження

ВИСНОВКИ


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП



Актуальність дослідження. Сучасний масштаб змін нашого суспільства на всіх рівнях вимагає перебудови свідомості. Виходячи з того, що свідомість людини закладається ще в дошкільному віці, формування свідомості дошкільника є однією з найважливіших задач сучасної педагогічної науки і практики. Успішне рішення цієї задачі має значення як для самої особистості, так і для суспільства, що у даний час особливо має потребу в ініціативних людях з активною соціальною позицією, що володіють творчим мисленням, самостійним, гнучким і нестереотипним.

В роботі висвітлено теоретичні аспекти дослідження технологiї використання пейзажного живопису у формуваннi естетичного ставлення до природи. Зокрема такі вчені-педагоги займалися вивченням проблеми естетичного ставлення до природи в освітньому процесі сучасного ДНЗ (Т.Адорно, Б.Ананьєв, В.Бажанова, В.Баленок, Ю.Борєв, І.Зязюн, М.Каган, О.Ковальов, М.Колесник, Б.Лихачов, Н.Миропольська, В.Мясищев, Ю.Приходько, О.Сисоєва). В їх працях ґрунтується увага на фундаментальному вивченні питань естетичного ставлення до навколишнього світу, концептуальних положеннях естетичного виховання в тому числі і до природи її пейзажів.

Визначення мистецтва а саме технології відображення пейзажного живопису як способу відображення навколишнього світу, що є доступним для дитини внаслідок образного характеру її мислення та здатне привернути увагу до реальних об’єктів і явищ природи, знаходить своє підтвердження в дослідженнях А.Адаскіної, М.Брауншвіга, О.Борейка, М.Вовчик-Блакитної, І.Гончарова, В.Єзікеєвої, Н.Зубарєвої, М.Івашиніної.

Теоретичний аналіз наукових джерел дав змогу відзначити, що саме формування естетичного ставлення до природи що забезпечує не лише збереження культури почуттів окремої особистості та людства в цілому, а й сферу їх розвитку та збагачення.

Значущість мистецтва полягає в тому, що за його допомогою ми не лише розвиваємо та збагачуємо особистий, індивідуальний досвід ставлення до світу, а й опановуємо умінням проникати у внутрішній світ іншої особистості, вчимося бачити та відчувати світ іншими очима, завдяки чому розкриваємо у собі здатність співчувати іншій людині та розділяти її радість (Л.Левчук, А.Азархін, В.Горський, В.Мазепа).

Теоретичні дослідження педагогічного та мистецького аспектів формування естетичного ставлення дали змогу відзначити, що естетичне почуття, яке народжується під час споглядання краси природи, збагачується та розвивається при засвоєнні творів мистецтва,причому у результаті значно поглиблюються переживання естетичних якостей природи. Важливим для нашого дослідження є аналітичний висновок, здійснений на основі вивчення творчості художників пейзажного жанру (О.Бенуа, В.Вансалов, Є.Зайцев, С.Маковський, О.Мелік-Пашаєв, Д.Наливайко, Г.Островський, І.Смірнов, І.Смольянінов, П.Суздалєв, О.Федотова, А.Чегодаєв) про те, що естетичне ставлення знаходить у мистецтві не лише своє матеріальне вираження, а й набуває у ньому нової якості – якості відносно самостійного виду духовного виробництва.

Під час формувального етапу експерименту пересвідчилися у тому, що успішність роботи значною мірою залежить від особистості вихователя та

його ставлення до роботи з дітьми. Лише вихователь-творець, а не вихователь-ремісник здатен пробудити в дитині естетичне начало. За дотримання цієї умови в процесі формування естетичного ставлення до природи засобами мистецтва у старших дошкільників розвивається креативність, емпатія, рефлексія, образотворчі здібності, естетична культура

та моральні якості особистості. Запорукою ефективності впровадження запропонованої методики формування естетичного ставлення до природи.

Отже, актуальність проблеми, її наукове та практичне значення, недостатня розробленість у теорії та практиці дошкільного виховання визначили тему дослідження – «Формування естетичного ставлення до природи засобами образотворчого мистецтва у старших дошкільників (на матеріалі ознайомлення з пейзажним живописом)».

Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених вивченню формування естетичного ставлення до природи, проблема використання пейзажного живопису для формуванняестетичного ставлення до природи дошкільників продовжує залишатися актуальною і малодослідженою.

Об'єкт дослідження: формування естетичного ставлення до природи дитини старшого дошкільного віку засобами пейзажного живопису.

Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови, при яких процес формування естетичного ставлення до природи дитини старшого дошкільного віку засобами пейзажного живопису буде ефективним.

Гіпотеза дослідження заснована на припущенні, що формування естетичного ставлення до природи дитини старшого дошкільного віку засобами пейзажного живопису в ДОУ буде успішним, якщо:

- виявлений і використаний ціннісний потенціал художньо-естетичної діяльності;

- враховані специфічні особливості пейзажу як жанру образотворчого мистецтва;

- розроблене програмно-методичне забезпечення процесу формування естетичного ставлення до природи дитини старшого дошкільного віку засобами пейзажного живопису.

Відповідно до мети, об'єкту і предмету дослідження і висунутої гіпотези поставлені наступні задачі:

1. Розглянути вікові особливості процесу формування естетичного ставлення до природи дітей дошкільного віку.

2. Проаналізувати особливості формування естетичного ставлення до природи дошкільників засобами пейзажного живопису.

3. Визначити критерії сформованості естетичного ставлення до природи дошкільників.

4. Експериментально перевірити можливості формування естетичного ставлення до природи дітей старшого дошкільного віку засобами пейзажного живопису.

Теоретико-методологічну основу нашого дослідження складають сучасні ідеї, концепції і підходи, що вносять істотний вклад у формування свідомості дошкільників: ідеї гуманістичної педагогіки і психології (Р. Бернс, А. Маслоу, К. Роджерс); особистісно-орієнтованого підходу (В.Г. Ананьєв, Л.І. Божович та ін.

Для рішення поставлених задач застосовувалися наступні методи дослідження:

теоретичні: вивчення теорії й аналіз наукових праць з проблеми дослідження; аналіз педагогічного процесу; синтез та порівняння;

емпіричні: констатуючий, формуючий і контрольний експеримент; бесіда, анкетування, спостереження; аналіз процесу художньо-естетичної діяльності дошкільників, спрямованих на формування свідомості; тестування (методики „Піктограми”, „Намалюй, що хочеш” Марциновської, методика визначення саморегуляції Ульянкової, методика кольороасоціації, А.Н. Лутошкіна „Емоційна кольоропись”, методика „Емотивна оцінка понять”);

математичні: методи математичної статистики.

  1   2   3   4   5   6   7

скачати

© Усі права захищені
написати до нас