Ім'я файлу: Пункти_пропуску_через_державний_кордон_для_повітряного_сполученн
Розширення: docx
Розмір: 520кб.
Дата: 18.03.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 520кб.
Дата: 18.03.2021
скачати
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Кафедра прикордонного контролю
Курсова робота на тему:
«Пункти пропуску через державний кордон для повітряного сполучення»
Спеціальність: 252 Безпека державного кордону
Галузь знань: 25 Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону
Дисципліна: Прикордонний контроль
Виконав:
Курсант 242 навчальної групи
солдат ГРУЗДЮК Богдан
Науковий керівник:
Старший викладач
кафедри прикордонного контролю
підполковник БОЙКО Вадим
Хмельницький – 2021 р.
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. КЛАСИФІКАЦІЯ ПУНКТІВ ПРОПУСКУ 4
1.1.Поняття пункту пропуску, класифікація та види. 4
1.2.Загальна інформація щодо повітряних ППр 8
1.3.Будівництво приміщень 12
РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПРИКОРДОННОГО КОНТРОЛЮ У ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ДЛЯ ПОВІТРЯНОГО СПОЛУЧЧЕННЯ 14
2.1. Прикордонний контроль у ППр для повітряного сполучення 14
2.2. Здійснення прикордонного контролю 17
ВИСНОВОК 21
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 24
ВСТУП
Залізничне, автомобільне, морське, поромне, повітряне та інші види сполучення через державний кордон України здійснюється лише у пунктах пропуску.
Пропуск осіб, що перетинають кордон, здійснюється Державною прикордонною службою України за дійсними документами на право в’їзду на територію України чи право виїзду з неї. Пропуск транспортних засобів, вантажів, товарів та іншого майна через кордон проводиться відповідно до діючого законодавства та міжнародних договорів України.
При перетинанні громадянами кордону проводиться прикордонний контроль, який передбачає перевірку документів та підстав на право в’їзду в Україну чи виїзду з неї, а також здійснюється огляд транспортних засобів, вантажів, товарів (предметів) та іншого майна
Пункт пропуску через державний кордон — спеціально виділена територія на залізничних і автомобільних станціях, у морських і річкових портах, в аеропортах (на аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна (далі — пункт пропуску).
РОЗДІЛ І. КЛАСИФІКАЦІЯ ПУНКТІВ ПРОПУСКУ
Поняття пункту пропуску, класифікація та види.
Пункт пропуску через державний кордон — спеціально виділена територія на залізничних і автомобільних станціях, у морських і річкових портах, в аеропортах (на аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна (далі — пункт пропуску).
Пункти пропуску класифікуються:
1) за категоріями — міжнародні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів будь-яких держав, а також осіб без громадянства); міждержавні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів України і суміжної держави); місцеві (пропуск через державний кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у прикордонних областях (районах), і транспортних засобів, що їм належать, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України);
2) за видами сполучення — для автомобільного, залізничного, морського, пішохідного, повітряного, поромного і річкового;
3) за характером транспортних перевезень — пасажирські, вантажні, вантажно-пасажирські (з обмеженням або без обмеження вантажопідйомності транспортних засобів); для окремих видів транспортних засобів (військових кораблів, морських та річкових суден); для окремих видів операцій (перевалка вантажів, проведення ремонтних робіт тощо);
Пункти пропуску класифікуються:
1) за категоріями — міжнародні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів будь-яких держав, а також осіб без громадянства); міждержавні (пропуск через державний кордон громадян, транспортних засобів та вантажів України і суміжної держави); місцеві (пропуск через державний кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у прикордонних областях (районах), і транспортних засобів, що їм належать, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України);
2) за видами сполучення — для автомобільного, залізничного, морського, пішохідного, повітряного, поромного і річкового;
3) за характером транспортних перевезень — пасажирські, вантажні, вантажно-пасажирські (з обмеженням або без обмеження вантажопідйомності транспортних засобів); для окремих видів транспортних засобів (військових кораблів, морських та річкових суден); для окремих видів операцій (перевалка вантажів, проведення ремонтних робіт тощо);
Межі території пункту пропуску (крім місцевого), пункту контролю визначаються та затверджуються наказом керівника державного органу, підприємства, установи чи організації, на земельній ділянці якого знаходиться пункт пропуску, пункт контролю, за погодженням з начальником органу охорони державного кордону, у зоні відповідальності якого знаходиться пункт пропуску, пункт контролю, та начальником відповідного митного органу.
Межі території місцевого пункту пропуску визначаються та затверджуються наказом начальника органу охорони державного кордону, у зоні відповідальності якого знаходиться пункт пропуску, за погодженням з органом місцевого самоврядування.
Додержання громадського порядку в пунктах пропуску, пунктах контролю забезпечується органами охорони державного кордону у взаємодії з іншими контрольними органами і службами та (за потреби) відповідними органами внутрішніх справ.
Перед пунктами пропуску може створюватися зона сервісного обслуговування осіб і транспортних засобів — територія, на якій юридичні та фізичні особи — підприємці надають не заборонені законодавством послуги.
Проектування зони сервісного обслуговування осіб і транспортних засобів здійснюється з дотриманням вимог Земельного кодексу України, Законів України “Про дорожній рух”, “Про автомобільні дороги”, Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1147 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 30, ст. 1127), та цього Положення.
Розташування зони сервісного обслуговування осіб і транспортних засобів між пунктом пропуску і державним кордоном України не допускається.
Пропуск осіб, що перетинають кордон, здійснюється Державною прикордонною службою України за дійсними документами на право в’їзду на територію України чи право виїзду з неї.
Пропуск транспортних засобів, вантажів, товарів та іншого майна через державний кордон проводиться відповідно до діючого законодавства та міжнародних договорів України.
При перетинанні громадянами державного кордону проводиться прикордонний контроль, який передбачає перевірку документів та підстав на право в’їзду в Україну чи виїзду з України, а також здійснюється огляд транспортних засобів, вантажів, товарів (предметів) та іншого майна.
Прикордонний контроль здійснюється:
при в’їзді в Україну – перед проведенням інших видів контролю;
при виїзді з України – після завершення усіх необхідних видів контролю.
Після завершення перевірки співробітником Держприкордонслужби в пункті пропуску або пункті контролю у паспорті громадянина ставиться штамп з відповідною позначкою «В’їзд» або «Виїзд», а також інші необхідні позначки. Паспорт (інший документ) повертається громадянину.
Усього на державному кордоні України функціонує 230 пунктів пропуску та пунктів контролю:
199 пунктів пропуску;
31 пункт контролю.
Пункти пропуску та пункти контролю за категоріями:
166 - міжнародних;
31 - міждержавний;
33 - місцевих.
Пункти пропуску та пункти контролю за видом сполучення:
100 - автомобільних;
29 - повітряних;
28 - морських;
2 - поромних;
10 - річкових;
59 – залізничних;
2 - пішохідних.
Загальна інформація щодо повітряних ППр
Пасажиропотік аеропортів України за 11 місяців 2019 року склав 22 млн 576 тисяч пасажирів, що на 18,7% перевищило результат за аналогічний період минулого року.
Про це повідомляє avianews.com з посиланням на Державіаслужба.
Пасажиропотік на міжнародних рейсах зріс на 20% і склав 20 млн 404,2 тис. осіб. На внутрішніх рейсах число прийнятих пасажирів зросло на 7,7% до 2 млн 171,8 тис. пасажирів.
Українські авіакомпанії за 11 місяців 2019 року виконали 95,7 тис. Комерційних рейсів (+ 3,1%) і перевезли 12 млн 867,3 тис. пасажирів (+ 10,2%).
Пасажиропотік на міжнародних рейсах склав 11 млн 792,9 тис. осіб (+ 10,5%), на внутрішніх - 1 млн 74,4 тис. Осіб (+ 7%).
Різниця між показниками внутрішнього пасажиропотоку аеропортів України та авіакомпаній України пояснюється тим, що у випадку з аеропортами один пасажир на рейсі, наприклад, Київ-Одеса вважається як один вилетів в Києві і один прилетів в Одесі.
У випадку з авіакомпаніями цей пасажир враховується в статистиці як одна людина.
Н
айбільші аеропорти України за пасажиропотоком за 11 місяців 2019 року:- Бориспіль: 14 млн 206,6 тис. (+ 21,6%)
- Жуляни: 2 млн 414 тис. (-7,4%)
- Львів: 2 млн 45,8 тис. (39,4%)
- Харків: 1 млн 227,2 тис. (+ 39%)
- Запоріжжя: 392,8 тис. (+ 6,3%)
- Дніпро: 318,6 тис (+ 12,4%)
Перед пунктами пропуску може створюватися зона сервісного обслуговування осіб і транспортних засобів — територія, на якій юридичні та фізичні особи — підприємці надають не заборонені законодавством послуги.
Проектування зони сервісного обслуговування осіб і транспортних засобів здійснюється з дотриманням вимог Земельного кодексу України, Законів України “Про дорожній рух”, “Про автомобільні дороги”, Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1147 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 30, ст. 1127), та цього Положення.
Розташування зони сервісного обслуговування осіб і транспортних засобів між пунктом пропуску і державним кордоном України не допускається.
Проектування, будівництво (реконструкція) та утримання пунктів пропуску, пунктів контролю здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 р. № 100 “Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства” та Порядку здійснення координації діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань додержання режимів на державному кордоні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 1999 р. № 48 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 3, ст. 94), та цього Положення.
Технічні умови та проект будівництва (реконструкції) пунктів пропуску, пунктів контролю погоджуються з Адміністрацією Держприкордонслужби, Держмитслужбою та Мінтрансзв’язку.
Рішення про проведення реконструкції пункту пропуску, пункту контролю приймається, як правило, не пізніше ніж за один рік до її початку.
Облаштування пунктів пропуску, пунктів контролю здійснюється з дотриманням загальних вимог до облаштування пунктів пропуску через державний кордон, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1142 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 34, ст. 1580), та цього Положення.
Контрольні органи і служби забезпечуються необхідною кількістю каналів зв’язку, які орендуються на договірних засадах згідно з установленими правилами.
Витрати на облаштування пункту пропуску, пункту контролю інженерними, технічними засобами для здійснення прикордонного, митного та інших видів контролю проводяться за рахунок коштів державного бюджету, головними розпорядниками яких є відповідні центральні органи виконавчої влади, підрозділи яких утворені в пункті пропуску, пункті контролю.
Будівництво (реконструкція), а також створення відповідної інфраструктури здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та інших коштів, що залучаються з цією метою, відповідно до законодавства.
Обов'язкове облаштування спеціальних зон (місць, майданчиків)
технологічними будівлями та обладнанням, необхідними для
забезпечення надійної і безпечної роботи контрольних підрозділів.
Для затриманих вантажів, які повинні зберігатися в закритих
приміщеннях, необхідно передбачати будівництво складів, які
обладнуються рампами для обслуговування залізничних чи
автомобільних транспортних засобів та механізмами для виконання
вантажно-розвантажувальних робіт.
Для зберігання затриманих харчових продуктів, медикаментів,
хімікатів тощо необхідно передбачати будівництво спеціалізованих
приміщень, які облаштовуються відповідно до встановлених вимог;
Будівництво приміщень
Службових - для розміщення контрольних підрозділів Державної прикордонної служби, Держмитслужби, а у відповідних випадках і працівників інших контрольних підрозділів, а також розміщення технічних засобів і спеціальної техніки для здійснення прикордонного, митного та інших видів контролю. Службові приміщення повинні мати окремий вхід для контрольних підрозділів Державної прикордонної служби і бути обладнані засобами сигналізації; { Абзац другий підпункту "в" підпункту 2 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1402 ( 1402-2003-п ) від 04.09.2003 }
Технологічних - для здійснення відповідних видів контролю та для оформлення документів. До таких приміщень належать також кабіни паспортного контролю та контрольні павільйони Державної прикордонної служби; { Абзац третій підпункту "в" підпункту 2 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1402 ( 1402-2003-п ) від 04.09.2003 }
Спеціальних - для тимчасового утримання осіб, затриманих за під час перетинання державного кордону, відповідно до відомчих норм проектування спецустанов МВС;
залів - для офіційних делегацій, перебування пасажирів перед лінією паспортного контролю, посадкою в транспортні засоби, а також для розміщення транзитних пасажирів.
У пунктах пропуску повинні бути розміщені державні
символи.
Комплекс технологічних споруд пунктів пропуску для автомобільного сполучення повинен розміщуватися на автомобільних магістралях у безпосередній близькості (не більш як 100 метрів) від лінії державного кордону.
На території пунктів пропуску для кожного виду автотранспортних засобів (автобусів, легкових і вантажних автомобілів, а також для автомобілів, що перевозять небезпечні вантажі і вантажі за книжкою МДП) в місцях їх оформлення передбачаються окремі смуги руху, які обладнуються відповідними знаками.
У зоні прикордонного контролю над смугами руху транспортних засобів споруджуються навіси, за винятком смуги руху транспортних засобів, що перевозять негабаритні вантажі.
На території пунктів пропуску для регулювання руху транспортних засобів встановлюються світлофори, спеціальні бар'єри та шлагбауми, покажчики смуг руху і знаки дорожнього руху.
Для пропуску через державний кордон громадян України і громадян суміжної держави, які проживають у прикордонних областях (районах), додатково можуть будуватися пішохідні смуги руху.
У технічному завданні на проектування будівництва та реконструкції пунктів пропуску необхідно передбачати облаштування їх стаціонарними дезкилимами та стаціонарними наливними дезбар'єрами для дезінфекції взуття та коліс транспортних засобів, а також встановлення автомобільних тензометричних ваг на окремих під'їзних шляхах для здійснення контролю вагових параметрів транспортних засобів
РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПРИКОРДОННОГО КОНТРОЛЮ У ПУНКТАХ ПРОПУСКУ ДЛЯ ПОВІТРЯНОГО СПОЛУЧЧЕННЯ
2.1. Прикордонний контроль у ППр для повітряного сполучення
Прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон для повітряного сполучення
Перетинання державного кордону громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які здійснюють переліт авіаційним транспортом, дозволяється в аеропортах (на аеродромах), відкритих для міжнародного повітряного сполучення.
Прикордонний контроль здійснюється щодо повітряних суден українських та іноземних авіакомпаній цивільної авіації, приватних повітряних суден та повітряних суден військово-транспортної авіації, які здійснюють міжнародні польоти, а також щодо осіб і вантажів, які на них знаходяться.
Для забезпечення здійснення прикордонного контролю осіб, які перетинають державний кордон у пунктах пропуску через державний кордон, керівниками аеропортів (аеродромів) вживаються необхідні заходи щодо спрямування потоку пасажирів та запобігання проникненню сторонніх осіб у місця та приміщення для здійснення прикордонного контролю.
У разі якщо міжнародне повітряне сполучення здійснюється з аеропорту (аеродрому), в якому відсутній пункт пропуску (пункт контролю), або з аеропорту (аеродрому) з нерегулярним міжнародним повітряним сполученням, а також у разі вимушеної посадки українського або іноземного повітряного судна, яке здійснює міжнародні польоти в аеропорту (на аеродромі), не відкритому для міжнародних польотів, керівник такого аеропорту (аеродрому):
1) забезпечує перевезення уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України для здійснення прикордонного контролю;
2) створює умови для відокремлення потоків пасажирів з внутрішніх авіарейсів від потоків пасажирів з міжнародних авіарейсів.
Прикордонний контроль у цих аеропортах (на аеродромах) здійснюється в порядку, встановленому для пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон для повітряного сполучення.
Продовження здійснення авіарейсу у таких випадках можливо лише після завершення прикордонного контролю та одержання відповідного дозволу уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону.
Прикордонний контроль повітряних суден, що перетинають державний кордон з проміжною посадкою в кількох аеропортах (на аеродромах) на території України, здійснюється у разі:
прильоту - в першому аеропорту (на аеродромі) прильоту в Україну;
вильоту - в останньому аеропорту (на аеродромі) вильоту з України.
Під час посадки (висадки) пасажирів та взяття (доставки) вантажу у повітряне судно, що здійснює міжнародний політ, в аеропорту (на аеродромі) його проміжної зупинки зазначені пасажири та вантаж підлягають прикордонному контролю.
Особи, які пройшли прикордонний контроль у попередніх аеропортах (на аеродромах) вильоту, залишаються в повітряному судні або проходять до зони розміщення транзитних пасажирів. Повторний прикордонний контроль таких пасажирів, як правило, не здійснюється. Здійснення прикордонного контролю таких пасажирів, екіпажу та повітряного судна не виключається за результатами оцінки ризиків. Забороняється посадка пасажирів, які не прямують за межі території України, в аеропортах (на аеродромах) проміжної зупинки на повітряні судна, що перетинають державний кордон.
У разі затримки вильоту повітряних суден транзитні пасажири розміщуються до оголошення посадки на повітряне судно в залах очікування аеропортів. У разі якщо виліт повітряних суден затримується на тривалий час, транзитні пасажири розміщуються у спеціально відведених для них готелях на строк до 48 годин з дозволу та під контролем підрозділів охорони державного кордону.
Прикордонний контроль осіб, які перетинають державний кордон на приватних літаках, здійснюється на борту повітряного судна або в залах оформлення пасажирів.
Прикордонний контроль на борту інших повітряних суден або на виході з них, а також перевірка осіб, які перебувають у приміщеннях для транзитних пасажирів у пунктах пропуску через державний кордон, проводяться з урахуванням результатів оцінки ризиків.
Під час здійснення міжнародних польотів приватними повітряними суднами командири таких суден подають до початку процедури прикордонного контролю уповноваженим службовим особам Державної прикордонної служби України генеральну декларацію та пасажирську відомість згідно з додатком 9 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію. У разі якщо приватні повітряні судна прибувають і здійснюють проміжні зупинки на території України, прикордонний контроль здійснюється у пункті пропуску через державний кордон в аеропорту (на аеродромі), де здійснюється перша та остання посадка таких суден. При цьому відмітка про перетинання державного кордону проставляється в генеральній декларації та пасажирській відомості.
2.2. Здійснення прикордонного контролю
Контроль першої лінії забезпечувати шляхом:
а) проведення аналізу та оцінки ризиків;
б) установлення режиму в пунктах пропуску, пунктах контролю (далі - пункти пропуску) за здійсненням контролю за його додержанням;
в) застосування технічних засобів прикордонного контролю для огляду транспортних засобів;
г) використання службових собак
д) створення і використання баз даних про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, яким не дозволяється в'їзд в Україну, про недійсні, викрадені та втрачені паспортні
документи, а також інших передбачених законом баз даних.
Контроль першої лінії здійснювати відповідно до затверджених технологічних схем пропуску через державний кордон
У пунктах пропуску для повітряного сполучення:
на стоянках літаків;
на борту повітряного судна;
в ангарах.
Візуальний огляд транспортних засобів та вантажів проводити прикордонними нарядами:
"ПД" - під час проведення перевірки паспортних документів членів екіпажу і пасажирів пасажирських та вантажних літаків міжнародного сполучення на борту повітряного судна;
"ОТЗ":
пасажирських літаків - під час переміщення салоном літака, вивантаження (завантаження) багажу, посадки (висадки) пасажирів;
вантажних літаків - під час їх стоянки в пунктах пропуску,
взяття (доставки) вантажу;
"КР" - під час руху:
літака від місця посадки до стоянки та від стоянки до місця зльоту;
супроводження (у відеорежимі та/або спільного із службою авіаційної безпеки аеропорту).
Контроль другої лінії - це заходи щодо додаткового вивчення наявності законних підстав для перетинання державного кордону України транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Рішення про застосування процедури контролю другої лінії стосовно транспортних засобів та вантажів приймати старшому прикордонних нарядів у пункті пропуску.
Контроль другої лінії проводити у разі здійсненням гласних і негласних пошукових заходів із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів і використанням матеріалів оперативно-розшукової діяльності;
у разі спрацювання технічних засобів прикордонного контролю та службових собак;
у разі надходження розпорядження начальника органу охорони
державного кордону;
під час виконання доручень правоохоронних та розвідувальних органів щодо проведення (із залученням у разі потреби службових осіб, технічних та спеціальних засобів митних органів) огляду транспортних засобів, на яких особи прямують через державний кордон України, і майна, що їм належить, та вилучення виявлених при цьому предметів й речовин, заборонених до вивезення і ввезення в Україну, та предметів контрабанди;
на підставі інформувань правоохоронних (контрольних) органів та прикордонних служб суміжних держав;
у разі виявлення порушень, пов'язаних з незаконним переміщенням через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів, під час здійснення процедури контролю першої лінії.
Під час здійснення контролю другої лінії:
а) встановлювати місця відправлення та призначення
транспортного засобу, вантажу;
б) проводити співбесіди з водіями, експедиторами, які супроводжують вантаж, представниками поїзних бригад, членами екіпажу повітряних та морських (річкових) суден;
в) здійснювати перевірку за базами даних про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, яким не дозволяється в'їзд в Україну, про недійсні, викрадені і втрачені паспортні документи, а також іншими передбаченими законом базами даних;
г) перевіряти автомобільні транспортні засоби з метою виявлення викрадених;
ґ) здійснювати повну ідентифікацію транспортних засобів;
д) проводити поглиблений огляд транспортних засобів та вантажів без залучення співробітників інших контрольних служб;
Контроль другої лінії, крім заходів, передбачених пунктом додатково забезпечувати шляхом:
а) спостереження за транспортними засобами і в разі потреби їх супроводження;
б) здійснення адміністративно-правових, кримінально-процесуальних, а також оперативно-розшукових заходів;
в) організації і забезпечення взаємодії з підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких пов'язана з міжнародним сполученням;
г) координації дій контрольних органів і служб.
У пунктах пропуску для повітряного сполучення контроль другої лінії здійснювати:
на стоянках літаків;
на борту повітряного судна;
у спеціально виділених місцях пунктів пропуску;
в ангарах;
на території авіаремонтних заводів.
Під час здійснення контролю другої лінії:
а) встановлювати аеропорти відправлення та призначення пасажирських літаків і вантажу (для вантажних літаків);
б) здійснювати перевірку за базами даних про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, яким не дозволяється в'їзд в Україну, про недійсні, викрадені і втрачені паспортні документи, а також іншими передбаченими законом базами даних;
в) проводити огляд салонів літаків, технічних і технологічних приміщень та вантажу без залучення співробітників інших контрольних органів і служб;
г) вивчати документи на вантаж (для вантажних літаків);
ґ) ініціювати проведення спільного огляду літаків та вантажу.
Організаційні засади здійснення огляду транспортних засобів і вантажів визначати:
в Адміністрації Державної прикордонної служби України - у директиві Адміністрації Держприкордонслужби про забезпечення національної безпеки на державному кордоні та організації оперативно-службової діяльності на рік;
у регіональних управліннях, органах охорони державного кордону - на рік у наказі начальника органу охорони державного кордону про оперативно-службову діяльність з урахуванням особливостей пунктів пропуску;
у підрозділах охорони кордону - щомісяця (щоденне часткове рішення), за видами сполучення, особливостями руху з щоденним уточненням.
Деталізацію проведення прикордонного контролю транспортних засобів та вантажів відображати у відповідних розділах технологічних схем пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів.
Допуск особового складу підрозділів охорони державного кордону до проведення огляду транспортних засобів і вантажів надавати після проходження ними відповідної фахової підготовки, прийняття заліків на знання порядку огляду транспортних засобів і вантажів, заходів безпеки під час здійснення такого огляду та видання наказу начальника органу охорони державного кордону про допуск військовослужбовця до самостійного несення служби у прикордонних нарядах з огляду транспортних засобів.
Форму одягу та екіпіровку складу оглядових груп транспортних засобів і вантажів визначати з урахуванням наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.12.2006 N 1042 "Про введення в дію Порадника з озброєння та екіпіровки військовослужбовців у складі прикордонних нарядів". Під час здійснення огляду транспортних засобів і вантажів військовослужбовцям підрозділів охорони державного кордону
забороняється:
перевіряти товари і предмети, а також товаро-супровідні документи на них;
копіювати товаро-супровідні документи та інші документи, перевірка яких не належить до компетенції Держприкордонслужби;
проводити огляд транспортних засобів і вантажів у невизначених місцях та без спеціальної екіпіровки;
проводити огляд транспортних засобів і вантажів з використанням несправних технічних засобів прикордонного контролю;
безпідставно перевищувати час стоянки транспортних засобів, визначеного розкладом руху;
пошкоджувати обладнання, цілісність пломб та заводське упакування вантажів;
приховувати факти виявлення тайників, схованок у транспортних засобах і вантажах та виявлення в них предметів;
порушувати технологію огляду транспортних засобів;
знешкоджувати виявлені вибухові та небезпечні пристрої;
втручатись у діяльність інших контрольних органів і служб.
ВИСНОВОК
Отже, можна дійти висновку, що сьогодні основні завдання Державної прикордонної служби України визначені Законом України «Про Державну прикордонну службу України». Умовно, ці завдання можна поділити на: а) охоронні; б) контролюючі; в) завдання щодо взаємодії; г) превентивні; д) інформаційні. Окрему увагу слід звернути на ті повноваження ДПС, які безпосередньо спрямовані на забезпечення прикордонної безпеки держави, як ключового елементу забезпечення національної безпеки. Серед них: припинення будь-яких спроб незаконної зміни проходження лінії державного кордону України; припинення у взаємодії з відповідними правоохоронними органами збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України; здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та інших видів контролю; контроль за дотриманням прикордонного режиму; встановлення режимних правил у контрольних пунктах в’їзду – виїзду; участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав тощо. Окрім того, законом закріплено достатньо широкий перелік прав ДПС, реалізація яких дозволить забезпечити надійну охорону державного кордону та взагалі сприяти підвищенню рівня національної безпеки. Так, статтею 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» безпосередньо визначено, що Державна прикордонна служба з метою забезпечення національної безпеки України має право здійснювати контрольований (під оперативним контролем) пропуск через державний кордон України осіб у пунктах пропуску або поза ними, перевіряти в осіб, які прямують через державний кордон України, документи на право в’їзду в Україну або виїзду з України, здійснювати адміністративне затримання осіб, які незаконно перетнули державний кордон України, здійснювати особистий огляд затриманих, а також проводити в установленому порядку огляд українських та іноземних невійськових суден, що допустили порушення законодавства під час плавання і перебування в територіальному морі, внутрішніх водах, а також під час стоянки суден у портах України, а також здійснювати розвідувальні, контррозвідувальні та оперативно розшукові заходи згідно із законами України. Варто зазначити, що у зв’язку з докорінною зміною безпекової ситуації що відбулася через військову агресію Російської Федерації проти України, розпал збройного конфлікту в східних регіонах України, що призвів до різкого зростання терористичної та розвідувально-диверсійної діяльності сепаратистських угруповань, виникла необхідність у перегляді повноважень ДПС та розширення її оперативних можливостей. Першим кроком на шляху до змін стало прийняття низки нормативних актів що регулюють питання забезпечення національної безпеки, функціонування суб’єктів забезпечення національної безпеки. Одним із найбільш значущих та важливих кроків у цьому напрямку стало розроблення та схвалення Стратегії розвитку Державної прикордонної служби України. Основними завданнями зазначеної Стратегії є: створення системи інтегрованого управління безпекою державного кордону, забезпечення розвитку прикордонної інфраструктури (інформаційної, оперативної, технічної та фізичної складових частин системи охорони державного кордону), формування та забезпечення розвитку підрозділів швидкого реагування, модернізація системи управління Держприкордонслужби та удосконалення взаємодії з іншими органами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Постанова № 751 КМУ від 18.08.2010 р. Про затвердження Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю.
Наказ № 260 АДПСУ від 22.04.2011 р. Про організацію та здійснення огляду транспортних засобів і вантажів.
Закон України від 05.11.2009 р. Про прикордонний контроль.
Закон України Про державну прикордонну службу України.