Ім'я файлу: 2_5345927062978825667.docx
Розширення: docx
Розмір: 954кб.
Дата: 23.09.2021
скачати

Самостійна робота на тему «Психологічний портрет керівника»

Виконав : Савчак Михайло ДТЛГ-51м

Основні риси керівника-лідера



Як відомо, психологія управління історично оцінювала здібності лідера починаючи від теорії «великих людей» (переконання, що існує певний стійкий набір рис, якими має володіти універсальний лідер) аж до змішаної біхевіаристичної теорії (аналіз стилю поведінки і ефективного впливу на людей). І хоч на сьогодні емпірично доведено, що людина не обов’язково повинна мати весь набір «ідеального керівника» (на кшталт : бути привабливим, розумним, впевненим в собі, активним, енергійним та досвідченим у справі), але також може виділятись окрім цього своїм вміння підлаштовуватись під кризову ситуацію, бути інтелектуального лабільним – тобто бути таким, яким вимагає ситуація. Безперечно, не треба забувати про теорії харизматичності і базові знання в психології маніпуляцій. І хоч багато можуть посперечатись, що харизматичність є вродженої рисою і багато від чого залежить від характеру - проте, на мою думку, ключовим для лідера є його соціальний досвід, вміння асимілюватись вчасно, проявляти ініціацію, адаптуватись і соціалізуватись. Звісно, лідерські риси і розвиток навичок керівника тема широка і дещо популяризована, а саме тому існує безліч теорій і категоризацій, на яких можуть будуватись усілякі школи лідерства та бізнеса. На мою думку, важливим окрім аналізу справи і тонкощів професії, є вміння аналізувати колектив, а саме: знати особистісні та професійні здібності кожного, їх групову динаміку та особливості у поєднані тих, чи інших підлеглий. Делегація обов’язків, одна з тем, яку подекуди упускають на лідерських тренінгах, саме тому так часто можна зустріти керівника-перфекціоніста, вигоряючого і прократинуючого начальника, який занадто на себе бере. Бути лідером це безперечно позиція привілеїв, але важливим фактором в успішній діяльності є насамперед самосвідомість і знання власного «Я», адже якщо із збільшення влади, нею ніяк «наїстись» не можливо, що аж перетинаються межі інших і з’являються конфлікти – то ця влада, довго не протримається. Важливо вміти рефлексувати і бутим здатним до самоспостереження. Важливо розрізняти де мета бути впливовим, а де мета робити все можливо, щоб контролювати всіх і підгодовувати свій неадекватний образ «безпеки». Найцікавішим був результат досліджень американського консультанта Уорена Беніса, який визначив такі групи лідерських якостей: управління увагою, значенням, довірою та собою. У. Беніс пропонує лідерам ділитися владою в організації для створення середовища, в якому люди відчують значимість та важливість того, що вони роблять Я особисто є прихильником еклектичного підходу, у якому враховуються такі фактори як : фізіологія, психологічні риси, когнітивні здібності, соціальні здібності та зріла емоційно-вольова сфера. До фізіологічнихякостей людини належать: зріст, маса тіла, статура, зовнішній вигляд, енергійність рухів, стан здоров'я, психомоторні прояви тощо. До психологічних входить великий список загально-людських рис, які можна назвати позитивними для будь-якої людини незалежно від професії : наполегливість, відповідальність, потреба в досягненні результатів, самоконтроль, ініціативність, дисциплінованість, високий рівень впевненості у собі, здоровий глузд, мудрість, тощо. До когнітивного категорії належать інтелектуальні здібності та інші риси когнітивної сфери (увага, пам’ять, концентрація, уява, сприйняття, лабільність мислення). Остання група буде об’єднувати емоційно-вольову сферу і ціннісну орієнтацію людини – до цього належить емоційна стабільність та зрілість, гармонійність, афективна лабільність, самопізнання та самосвідомість, тощо.

Якщо ж брати ще ширше і подивитись на це питання із філософської сторони, то можна заключити, що список ознак і рис керівника - це ті риси, які асоціюються із успіхом та щастям. Не важливо у якій сфери здобувати успіху, навіть якщо ти командний гравець або підлеглий у офісі, риси керівника допоможуть дисциплінуватись і організувати свою діяльність таким чином, щоб досягти успіху у поставлених перед собою цілях. Якщо ж керівники це продукт навчання і роботи над собою, тоді питання можна поставити наступним чином : Які якості необхідно розвивати у собі, щоб досягти успіху, оптимізації та організації свого професійного та психологічно-соціального простору? Особисто мій список буде включи наступне :

  1. Самоактуалізація, як вектор розвитку.

  2. Самопізнання та самосвідомість (рефлективність).

  3. Асертативність (вміння відстоювати свої межі і діяти згідно з ними).

  4. Соціальний досвід – неконфлікність, але і не «м’якість характеру», вміти делегувати і об’єднувати роботу підлеглих, соціально розкутий і активний, вміння медіації та ведення переговорів.

  5. Широко розвинута ціннісна сфера : високі мотиві та цінності, такі як чесніть, відвертість, доцільність, повага, етичність, відповідальність, тощо.

  6. Інтелектуальний розвиток – підтримувати і «горизонтальний» (вузько-спеціалізований) і «вертикальний» (все сторонність і мультифункціональність) розвитки.

  7. Лабільність - здатність змінювати стиль керівництва в потрібній ситуації

  8. Маніпулятивність – знання тонкощів теорії впливу та невербальної комунікації.

  9. Креативність, здатність генерувати нові ідеї і їх просунення в маси.

  10. Вміння ефективної організації та навички планування.


Карта індивідуально-психологічного дослідження




Досліджувана

Якість

Назва методики

Предмет дослідження/ короткий опис

Тип темпераменту

МЕТОДИКА «ОСОБИСТІСНИЙ ПИТАЛЬНИК»

(С. Айзенк) – 57 питань

Дослідження загальної типології : тип темпераменту, дихотомії екстраверт-інтроверт, нейротизму (стійкість встановленої поведінки).

Когнітивна сфера – особистісні досягнення.

МЕТОДИКА НА ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ОСОБИСТИХ

ДОСЯГНЕНЬ (В. Вандерлік) – 50 питань

Досліджується загальна освіченість та інтелектуальний потенціал. Опосередковано до аналізу додається здатність концентруватись, мислити, створювати логічні висновки.

Соціальна сфера – комунікативні та організаторські здібності

МЕТОДИКА ВИЯВЛЕННЯ «КОМУНІКАТИВНИХ ТА

ОРГАНІЗАТОРСЬКИХ ЗДІБНОСТЕЙ» (КОС – 2) – 40 питань

Дана методика призначена для виявлення комунікативних та

організаторських схильностей особистості (вміння чітко та швидко

налагоджувати ділові та товариські контакти з людьми, бажання розширити

контакти, участь у групових заходах, вміння впливати на людей, їхнє бачення,

проявляти ініціативу тощо).

Міжособистісні стосунки

МЕТОДИКА «ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ

СТОСУНКІВ» (К. Томас) – 30 питань

Досліджується міжособистісна сфера : спосіб вирішення конфліктних ситуацій. Для керівника це є першочергове завдання – дізнатись, вміти підбирати спосіб вирішення, орієнтуватись на своїх особливостях міжособистісного

Коротка інструкція та результати дослідження

МЕТОДИКА «ОСОБИСТІСНИЙ ПИТАЛЬНИК» (С. Айзенк) – 57 питань


Короткий опис типів темпераменту : Меланхолічний, Холеричний, Флегматичний та Сангвіністичний.



Під екстраверсією слід розуміти спрямованість особистості на оточуючих

людей та на події, під інтроверсією – спрямованість на внутрішній світ, а під

нейротизмом – поняття, синонімічне до тривожності, яке проявляється як

емоційна нестійкість, напруженість, емоційна збудливість, депресивність.

Динамічний прояв цих властивостей пов’язаний зі швидкістю утворення умовних рефлексів, з їхньою міцністю, з балансом процесів збудження – гальмування в центральній нервовій системі та з рівнем активації кори головного мозку з боку ретикулярної формації.

Результати :



Показник нейротизму Н – це величина збігань відповідей «Так» з такими

запитаннями відповідної шкали: № 2, 4, 7, 9, 11, 14, 16, 19, 21, 23, 26, 28, 31, 33,

35, 38, 40, 43, 45, 47, 50, 52, 55, 57.

Н – 13.

Індексом відвертості В є кількість збігань на такі запитання: відповідь

«Так» – № 6, 24, 36; відповідь «Ні» –№ 12, 18, 30, 42, 48, 54 –

В – 4. Результати можуть бути аналізовані, так як B < 4

Показник екстраверсії Е дорівнює кількості збігань з відповідями «Так»

на запитання №1, 3, 8, 10, 13, 17, 22, 25, 27, 39, 44, 46, 49, 53, 56; з відповідями

«Ні» на запитання № 5, 15, 20, 29, 32, 34, 37, 41, 51.

E = 12.





Це показник слабко вираженого темпераменту, так як точка перетину перпендикулярів лежить у площині кола радіусом 6. Отже, результати є на перетині меланхоліка та холерика, що вказує на середню збудливість і середннє заглиблення в себе. Холерикам з їхньою яскраво вираженою схильністю до лідерства бажано забезпечувати позитивність стосунків з оточуючими, не «з’ясовувати стосунків» у моменти конфліктів, а аналізувати проблеми згодом у спокійній обстановці, контролювати власні прагнення тиснути на інших, підкоряти їх собі, спрямовувати зусилля на власне естетичне виховання.

Меланхолікам з їхньою вдумливістю і підвищеною сензитивністю не потрібно поспішати включатися у види діяльності і спілкування, в яких є жорстка субординація, їм також потрібно контролювати і рефлексувати своє ставлення до інших (уникати переоцінки авторитету інших), формувати установку на успіхи в роботі, а для цього визначати термін виконання окремих етапів роботи і навіть їхніх елементів. Для розвитку контактності та комунікабельності бажано не уникати громадських доручень, які дають можливість вступати в різноманітні взаємовідносини з іншими людьми, з партнерами по діяльності, брати участь в усіляких заходах, виступати з доповідями на конференціях, домовлятися, координувати дії.

МЕТОДИКА НА ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ОСОБИСТИХ

ДОСЯГНЕНЬ (В. Вандерлік) – 50 питань


Дослідження розумового розвитку – інтелекту. Цей рівень зумовлений освітою, здатністю сконцентровувати увагу, абстрактним мисленням, математичними і просторовими здібностями.

Складовими цієї структури є:

– загальний кругозір і культура мислення, швидкість обробки інформації,

здатність до мобілізації уваги;

– вербальний інтелект (словесно-логічний, абстрактне мислення, абстрагування);

– формально-логічне мислення;

– невербальний інтелект: математичний (арифметичний) інтелект

(осмислювання умов, встановлення закономірностей, усний рахунок);

– просторова візуальність.

Мета тестування:

– встановити загальний рівень інтелекту особистості;

визначити особливості деяких компонентів структури інтелекту, які зумовлюють потенціал розвитку здібностей: індуктивне мислення, здатність до розсудливості, до абстрагування, аналізу і синтезу, комбінаторне (просторово- візуальне) мислення і уява, практичне математичне (арифметичне) мислення, теоретичне математичне мислення. Результати



Підрахунок, аналіз й інтерпретація результатів

Оцінка за кожну правильну відповідь – 1 бал. Психолог робить підсумок і виставляє загальну оцінку. Загальна сума балів у досліджуваного – 28 Якщо більшість правильних відповідей отримана за завдання під номерами 1, 4, 8, 13, 24, то можливе припущення, що особа, яка тестувалась, має інтелект, розвинений на рівні «здорового глузду».

На розвиток вербального інтелекту вказують позитивні результати завдань за номерами: 2, 3, 5, 6, 7, 9, 11, 14, 16, 19, 20, 22, 28, 34, 35, 38, 41, 47. Формально-логічне мислення: 20, 25, 30, 36, 43, 48.

Невербальний інтелект – решта номерів. Серед них:

– «математичний» розум: 10, 12, 15, 18, 23, 27, 31, 33, 37, 39, 40, 42, 44,45,46,50; 16 = 100

– просторово-візуальне (конструктивне) мислення: 17, 29, 32, 49.

Таким чином, на переважаючий в структурі інтелекту провідний тип вказує відсоток правильних рішень завдань певного напрямку.



Нормальна дистрибуція складності дорівнює 60%. Кореляція між місцем

завдання в структурі тесту та індексу складності перебільшує 90.

Вірогідність помилки за сумарним результатом – від 1,3 до 1,6.

Наприклад, результат тестування – 20 балів. Із них три правильні відповіді отримані за тестові завдання «здорового глузду»

10 – словесно-логічні,

5 – формально-логічні,

1 – просторові,

2 – математичні.

У структурі інтелекту (за даними тестування) питому вагу має розвиток

здорового глузду:

4* 28 = 112

вербальний інтелект

(11 х 5,5 = 60,5+ 3 х 16,5 =49,5) = 110.

Оцінка невербального інтелекту:

(3 х 25) + (9 х 6) = 129.

Оцінка 20 балів – центральна тенденція результатів осіб, які мають середню освіту. Центральні тенденції освіти обсягом 7 років – 9 балів, 8 років – 11 балів, 9 років – 13 балів, 10 років – 16 балів, 11 років – 20 балів, 15–16 років – 26 балів. Рівень загальної інтелектуальної обдарованості починається з 27 балів для учнів середніх шкіл.


МЕТОДИКА ВИЯВЛЕННЯ «КОМУНІКАТИВНИХ ТА

ОРГАНІЗАТОРСЬКИХ ЗДІБНОСТЕЙ» (КОС – 2) – 40 питань


Дана методика призначена для виявлення комунікативних та організаторських схильностей особистості (вміння чітко та швидко налагоджувати ділові та товариські контакти з людьми, бажання розширити контакти, участь у групових заходах, вміння впливати на людей, їхнє бачення, проявляти ініціативу тощо). Методика складається із 40 запитань, на кожне з яких досліджуваний повинен дати відповідь «так» або «ні». Час виконання методики – 10–15 хв. При цьому окремо визначається рівень комунікативних і організаторських здібностей.

Бланк з відповідями

1Так

5 Ні

9 Так

13 Так

17 Так

21 Так

25 Ні

29 Так

33 Так

37 Так

2 Ні

6 Так

10 Так

14 Так

18 Так

22 Ні

26 Так

30 Ні

34 Так

38 Так

3 Ні

7 Так

11 Ні

15 Так

19 Ні

23 Так

27 Так

31 Ні

35 Так

39 Ні


4 Ні

8 Ні

12 Так

16 Ні

20 Так

24 Ні

28 Ні

32 Ні

36 Ні

40 Ні




15 балів за організаторські




13 балів за комунікативні здібності



Вирахування оцінюючого коефіцієнту (К) =

Кк

Ко

0,65

0,75

Середній рівень (оцінка 3)

Високий (4)



Оцінка 3 і 4 0 Інтерпретація

Якщо Ви отримали оцінку «3», то для Вас характерний середній рівень виявлення комунікативних та організаторських здібностей. Ви прагнете до контакту з людьми, не обмежуючи коло своїх знайомств, відстоюєте свою думку, плануєте роботу. Однак, «потенціал» цих здібностей не відрізняється високою стійкістю. У майбутньому Ви потребуєте серйозної і планомірної роботи по формуванню і розвитку комунікативних та організаторських здібностей. Якщо Ви отримали оцінку «4», то Вас можна віднести до групи людей з високим рівнем виявлення комунікативних та організаторських здібностей. Ви не губитесь у новій ситуації, швидко знаходите друзів, постійно намагаєтесь розширити коло знайомих, займаєтесь громадською діяльністю, допомагаєте близьким, друзям, виявляєте ініціативу в спілкуванні, із задоволенням приймаєте участь в організації громадських заходів, здатні приймати самостійно рішення в екстремальній ситуації.

МЕТОДИКА «ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ

СТОСУНКІВ» (К. Томас) – 30 питань


Міжособистісні стосунки - це взаємозв'язки між окремими людьми (групами людей), які об'єктивно виявляються в характері і способах взаємних впливів людей один на одного в процесі різних видів спільної діяльності, зокрема спілкування, та суб'єктивно переживаються і оцінюються ними.

К. Томас виділив наступні п’ять способів врегулювання конфліктів:

  1. Суперництво (конкуренція), як прагнення домогтися задоволення своїх інтересів на шкоду іншому.

  2. Пристосування, що означає в протилежність суперництву принесення в жертву власних інтересів заради інших.

  3. Компроміс (нейтральний варіант).

  4. Уникнення, для якого характерна, як відсутність прагнення до кооперації, так і відсутність тенденції до досягнення власних цілей.

  5. Співпраця, коли учасники ситуації приходять до консенсусу, повністю задовольняє інтереси обох сторін.

З гідно К. Томасу при уникненні конфлікту жодна зі сторін не досягне успіху. При таких формах поведінки, як конкуренція, пристосування і компроміс, можливі два варіанти: або один з учасників у виграші, а інший програє, або обидва програють, тому що йдуть на поступки один одному. Тільки одна стратегія – співпраця – приносить виграш обом сторонам.

Аналіз результатів

За кожним з п’яти розділів питальника (суперництво, співпраця, компроміс, уникнення, пристосування) підрахуйте кількість відповідей, що співпали з ключем (див. табл. 17). Отримані кількісні оцінки порівняйте між собою для виявлення найбільш типової форми соціальної поведінки досліджуваного в ситуації конфлікту, тенденцію його взаємостосунків у складних умовах.




Висновки


1.Методика Айзенка : Шкала відвертості (В) вказує, на продуктивну інтерпретацію відповідей досліджуваного. Внаслідок проходження тесту на типи темпераменту визначається, що нейротизм становить трошки вище середини, тоді коли повзунок на дихотомії інтроверсії-екстраверсії утримується на середині. Такі показники вказуються на слабкий прояв одного домінантного типу нервової системи та темпераменту. Проте, нейротизм додає сліди тривожності та певної емоційної нестійкості. Таким людям притаманні такі характеристики як образливий, збудливий, мінливий, імпульсивний, ініціативний, запальний, пристрасний, але із «нотками». Інтровертованості – непіддатливий так впертий.

Люди із таким набором характеристик може бути лідером, надихаючим колектив на інновації.

2.Діагностика когнітивної сфери підтвердила високий рівень розвитку особистісних досягнень і досвідченості Досліджений набрав необхідні кількість для прохідної ознаки «здорового глузду», має добре розвинутий вербальне мислення (мовне і формальне) і високий рівень невербального мислення (математичного мислення особливо, а просторово-візуальний має дещо занижені показники. Такі результати свідчать о всі сторонньому поступовому інтелектуальному розвитку із проходженням необхідний сензитивних вікових періодів. Досвідчений і обдарований респондент, буде схильний до ефективного керування за рахунок швидкого навчання нових ситуацій та загальній освіченості для вирішення організаційних та корпоративних питань.

3. Досліджуваний отримав оцінку «3» то є характерний середній рівень виявлення комунікативних та організаторських здібностей. Для цього рівня характерне прагнете до контакту з людьми, не обмежуючи коло своїх знайомств, відстоюєте свою думку, плануєте роботу. Однак, «потенціал» цих здібностей не відрізняється високою стійкістю. У майбутньому виникає потреба серйозної і планомірної роботи по формуванню і розвитку комунікативних та організаторських здібностей. Якщо А Під час діагностики саме організаційних здібностей досліджуваний отримав оцінку «4», то можна віднести до групи людей з високим рівнем виявлення комунікативних та організаторських здібностей. Ви не губитесь у новій ситуації, швидко знаходите друзів, постійно намагаєтесь розширити коло знайомих, займаєтесь громадською діяльністю, допомагаєте близьким, друзям, виявляєте ініціативу в спілкуванні, із задоволенням приймаєте участь в організації громадських заходів, здатні приймати самостійно рішення в екстремальній ситуації.

Комунікативні і організаторські здібності є центральним ядром ефективності, як самого керівника так і організації в цілому, так і підлеглого нижчого рівня. Ті здібності, що спостерігаються у досліджуваного це високі організаторські і середні комунікативні рівні, що із подальшим розвиток і ускладненням буде прекрасним інструментом для засад спілкування у діловому просторі.

4.Досліджуючи міжособистісне спілкування на моделі поведінки у конфліктних ситуаціях було визначено, що досліджуваному притаманно звертатись до пристосування або до компромісу, що є засадами до побудови більш демократичного стилю управління.

Пристосування – це такий спосіб поведінки учасника конфлікту, при якому він готовий поступитися своїми інтересами і поступитися іншій людині заради того, щоб уникнути протистояння. Плюси і мінуси даної стратегії: якщо предмет спору не так вже важливий, а важливіше зберегти добрі взаємини з іншою людиною, то поступитися, дати йому таким чином самоствердитися може бути найкращим варіантом поведінки. Але якщо конфлікт стосується важливих питань, які зачіпають почуття учасників спору, то таку стратегію не можна назвати продуктивною. Її результатом будуть негативні емоції сторони, що поступилася (злість, образа, розчарування та ін.), а в довгостроковій перспективі втрата довіри, поваги і взаєморозуміння між учасниками. Тому ця модель поведінки вважається не найбільш продуктивною для управлінських взаємин і побудови міжособистісного спілкування.

Компроміс – це часткове задоволення інтересів обох сторін конфлікту. Плюси і мінуси даної стратегії: хоча при компромісі враховуються інтереси всіх конфліктуючих сторін, і цей результат можна назвати справедливим, необхідно пам’ятати, що в більшості випадків – компроміс можна розглядати тільки як проміжний етап вирішення конфлікту перед пошуком такого рішення, в якому обидві сторони були б задоволені повністю. Неоднозначна модель, але відображає продуктивні та ефективні здібності дипломатії та медіаторства у конфліктних ситуаціях.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас