Ім'я файлу: Семінар №1 ПВСГМЯ.docx
Розширення: docx
Розмір: 27кб.
Дата: 23.11.2022
скачати

Семінарське заняття №1

Виконала студентка групи П-516 Шевченко О. С.

Тема: Психологічні особливості великих стихійних груп

  1. Дати визначення основних понять з теми.

  • Великі соціальні групи - спільності людей, які відрізняються від малих груп наявністю слабких постійних контактів між усіма їх представниками та суттєвим впливом на суспільне життя.

  • Соціальний контроль - це система засобів впливу суспільства та соціальних груп на людину з метою регуляції поведінки відповідно до прийнятих норм; це всі процеси, що забезпечують стійкість, згуртованість, неперервність в управлінні людьми, групами, інститутами.

  • Звичаї – форма соціального контролю. Усталений, звичний спосіб, манера дії, поведінки кого-небудь; звичка.

  • Традиції - форма соціального контролю. Елементи культури, що передаються від покоління до покоління і зберігаються протягом тривалого часу.

  • Обряди - форма соціального контролю. Традиційні символічні дії, що в образній формі виражають соціально визначні події в житті людини та соціуму.

  • Спосіб життя групи - єдність особливостей життєвої позиції великих груп разом із специфічними регуляторами поведінки.

  • Психічний склад групи - найбільш стале утворення, до якого належать соціальний або етнічний характер, темперамент, традиції, звички.

  • Емоційна сфера групи - динамічна характеристика, до якої входять потреби, інтереси, настрої, національні та етнічні почуття.

  • Натовп - чисельне скупчення людей, які перебувають у безпосередніх контактах у стані підвищеного емоційного збудження, і об’єднанні безпосередньою просторовою близькістю та загальним об’єктом уваги.

  • Маса - стабільне чисельне утворення, яке немає чіткої структури, але за певних умов може характеризуватися відносною однорідністю поведінки індивідів. Маса більш організована, усвідомлена та тривала, ніж натовп. Але все ж таки досить неоднорідна і тому нестійка.

  • Публіка - короткотривале зібрання людей для спільного проведення часу у зв’язку з якимось видовищем. Вона більш керована, позаяк збирається організовано і з визначеною метою.

  • Аудиторія - група людей, яка сприймає повідомлення. Так у замкнутому просторі , наприклад у лекційній залі, публіку трактують як аудиторію.

  • Еротична та міметична ідентифікація. Еротична означає ідентифікацію з людьми якими б хотіли володіти. Міметична – ідентифікація з людьми, які втілюють те, якими б ми хотіли бути.

  • Зараження - психологічний вплив на особистість у процесі, спілкування і взаємодії, який передає певні настрої, спонуки не через свідомість та інтелект, а через емоційну сферу.

  • Наслідування - універсальний спосіб засвоєння чужого досвіду, здатність мимовільно відтворювати рухи і дії, поведінку, манери діяльності.

  • Навіювання - це психологічний процес, за допомогою якого людина або явище натякають, або впливають на віру, ведуть до переконань, або бачать щось без об'єктивних причин.

  • Кільцева реакція у натовпі - це такий

тип емоційного збудження, в рамках якого реакція одного індивіда відтворює збудження іншого.

  • Активний та пасивний натовп.

Активний натовп. Таким є натовп, що перебуває у стані емоційного збудження, яке породжує психологічну готовність людей діяти спільно. У них формуються подібні соціальні установки на певні форми поведінки. В активному натовпі міцнішають зв'язки між людьми, стає інтенсивнішим обмін інформацією та ін. У стані внутрішньої активності натовп психологічно готовий до спільної дії, але ще не діє; реально діючий - виявляє активність внутрішньо і зовнішньо.

Пасивний натовп. Характерна його ознака - відсутність (прихованість) емоційного збудження. За таких умов люди слабко пов'язані між собою інформацією, а отже не можуть спільно діяти. Вони спокійно очікують на щось або хаотично і відносно незалежно один від одного пересуваються (натовп людей на вокзалі).

  • Стихійний натовп – це короткочасні об'єднання великого числа осіб, часто з дуже різними інтересами, але тим не менше присутніх разом з якогось певного приводу і демонструють якісь спільні дії.

  • Ведений натовп - формується і виявляється під дією, впливом із самого початку або згодою конкретної фізичної особи, що є в даному натовпі його лідером.

  • Організований натовп – натовп, у якому є деяка спільність індивідів один з одним, що виражається в їхньому загальному інтересі до деякого об’єкта, однорідних почуттях і здатності впливати один на одного.

  • Оказіональний натовп - утворюється на основі спільної зацікавленості щодо несподівано виниклої події (дорожня аварія, пожежа, бійка, ін.).

  • Конвенціональний натовп - утворюється на основі інтересу до якої-небудь наперед оголошеної масової розваги, видовища або з іншого соціально значущого конкретного приводу. Готовий лише тимчасово слідувати достатньо дифузним нормам поведінки.

  • Експресивний натовп - спільність людей, що відрізняється особливою силою масового прояву емоцій і почуттів (любові, радості, смутку, печалі, горя, обурення, гніву, ненависті тощо). Експресивний натовп зазвичай є результатом трансформації випадкового або конвенціонального натовпу, коли людьми у зв’язку з певними подіями, свідками яких вони стали, і під впливом їх розвитку опановує загальний емоційний настрій, який виражається колективно, часто — ритмічно. Найбільш характерними прикладами експресивного натовпу є футбольні або хокейні вболівальники, учасники політичних мітингів і демонстрацій, які виражають свою підтримку політиці правлячого режиму або протест.

  • Діючий натовп - група людей, що виконує фізичні дії. Діючий натовп буває агресивним (самосуд натовпу над злочинцем), панічним (масова втеча людей від небезпеки), корисливим (пограбування магазинів під час стихійних лих, мародерство), повстанським (об'єднання людей проти утисків).



  1. Порівняти наукові традиції вивчення стихійних груп за визначеними критеріями



Назва критерію

Франко-італійська

Концепція З. Фройда

1

Джерела активності людей

Головною рушійною силою розвитку суспільства є непоборне психічне прагнення людей до наслідування


Маса людей виникає через механізм міметичної ідентифікації людей між собою та вождем. В результаті контроль свідомості над безсвідомим слабшає, витіснені раніше елементи психіки та інстинкти вириваються на свободу і регулюють поведінку людини.

2

Можливість контроля за поведінкою

Гюстав Лебон визначає відмінность у поведінці та діяльності особи в звичайних умовах і в групі людей, де під впливом юрби людина здійснює такі дії та вчинки, які ніколи б не звершила на самоті. Такі зміни пояснює впливом гіпнозу та навіювання.


У натовпі придушення безсвідомих тенденцій зменшується, моральні заборони зникають, панують інстинкти та емоційність. Це засвідчує регресію психіки у натовпі.

Головне явище масової психології - несвобода в масі окремої людини. Кожен емоційно пов’язаний у двох напрямках: з одного боку із вождем, з іншого – з іншими масовими індивідами.

3

Роль соціального в регуляції поведінки

Становлення і розвиток суспільства безпосередньо пов'язані з новими винаходами та відкриттями, оскільки вони зумовлюють три основні процеси в суспільстві: повторення відкриттів (завдяки наслідуванню), протистояння їм (опозиція) та пристосування (адаптація). Завдяки винаходам геніїв-одинаків відбуваються всі «соціальної модифікації».
Сципіон Сигеле вважав, що величезний вплив на поведінку людини має чисельність оточуючих людей.

Сигеле сформулював психологічний закон: «інтенсивність душевного руху зростає прямо пропорційно числу осіб, які поділяють цей рух в один і той же час і в тому самому місці».


Суспільство розглядав як ворожу людині силу, яка придушує її інстинктивні імпульси, що призводить до фрустрації

Сутність маси і її здатність впливати на поведінки Фрейд пояснює через механізм ідентифікації.

4

Відповідальність людей за наслідки поведінки

С. Сигеле виділяв два типи злочинної натовпу. Перша - натовп жорстока, сліпа, неприборкана, яка втратила будь-яке почуття справедливості, що знаходиться в стані буйного божевілля. Друга - натовп, яка не переходить через відомі кордону, швидко кається, зробивши який-небудь злочин, виконує поради того, хто бажає встановити в ній спокій. Він описує приклади такої різниці у поведінці натовпу. Таким чином, перший тип можна описати, як натовп, що складається з природжених злочинців, які не здатні схаменутися і вольовим зусиллям приборкати свої інстинкти. Другий тип це натовп нормальних людей, здатних схаменутись і підкоритися велінням своєї волі. «Натовп хороших людей може піти по поганий дорозі, але вона ніколи не дійде до того ступеня зіпсованості, до якої може дійти натовп поганих людей» (Сигеле, 1998, с. 84). Таким чином, міра покарання за злочини повинна бути різною.




5

Роль лідера в організації поведінки людей

Г. Лебон вважав, що, масам необхідна підтримка вождя, який їх полонить своїм гіпнотичним авторитетом, а не аргументи розуму чи сил.

Вождь нав’язує свої дії учасникам групи через механізм ідентифікації, що забезпечує сприймання його образу як власного ідеалу до якого слід прагнути. Відносини з лідером подібні із відносинами дини з батьком. зв’язки, які поєднують лідерів з групою, Фрейд вважав надзвичайно важливими для підтримання групової стабільності, більш необхідними, ніж зв’язки у групі один з одним



  1. Поясніть позицію Г. Лебона та З. Фройда щодо ролі лідера у натовпі.



  • Лідер натовпу, за Фрейдом, виступає в ролі «батька». Цим обумовлюється єдність натовпу. Механізм ідентифікації учасників натовпу з його лідером означає, що вони відмовляються від власного Супер-его, яке звичайно здійснює контроль над їхніми відносинами з суспільством, і передають його функції лідеру. Тим самим вони опиняються в повній залежності від його рішень і виконують будь-яку його вказівку. Цим пояснюється однорідність натовпу, і здатність людей чинити дії, які індивідуально для кожного з них були б неможливі. Поняття «лідер» Фрейд наповнював широким змістом. У ролі «лідера» може виступати, на його думку, не тільки конкретна реальна людина, але й такі символічні фігури, як, наприклад, Христос. У цій же якості може виступати певне гасло.



  • На думку Лебона натовп поважає лише силу і не здатний думати, підкорюється не аргументам, не аргументам, а тим, хто дає йому перспективу втілення в життя домінуючих в ньому ілюзій. Саме тому, підсумовує Лебон, натовпу завжди потрібен лідер-ватажок. вождь. Роль лідера с дуже значною, оскільки само він навіює гіпнотизує натовп, організовує і надихає його, стає зразком і осередком сиди й волі. Проте натовп не прощає зверхності над собою. слабкості відступу від боротьби за реалізацію його мрій, ілюзій.



  1. Як оцінює прояв героїзму натовпу Густав Лебон?

Прийнято вважати, що натовп це негативне явище. Однак, мабуть це не зовсім вірно. Натовп це просто одна із форм існування людини. Натовп здатен як на дикунство, так і на героїзм, самопожертву. За допомогою натовпу до влади приходять диктатори та тирани, але й він-таки змітає їх з трону.

Таким чином, стаючи часткою організованого натовпу, людина спускається на кілька ступеней нижче східцями цивілізації. В ізольованому положенні вона, можливо, була б культурною людиною; в натовпі - це варвар, тобто істота інстинктивна. У неї виявляється схильність до сваволі, буяння, лютості, але в той же час і до ентузіазму та героїзму, що властиві первісній людині, подібність з якою ще більш підсилюється тим, що людина в натовпі надзвичайно легко підкоряється тим словам і уявленням, які в ізольованому положенні не спричинили б на неї ніякого впливу, і здійснює вчинки, які явно суперечать її інтересам, та її звичкам. Індивід у натовпі - це піщинка серед маси інших піщинок, які здіймаються й відносяться вітром.

Так як збудники, що діють на натовп, дуже різноманітні і натовп завжди їм кориться, то звідси випливає його надзвичайна мінливість. Ось чому ми бачимо, що натовп може раптово перейти від надзвичайної кровожерливої ​​жорстокості до великодушності і виказати, навіть, при нагоді небачений абсолютний героїзм. Натовп легко стає катом, але так само легко він йде й на мучеництво. З його надр лилися ті потоки крові, які потрібні були для того, щоб восторжествувала якась віра. Нема потреби звертатися до героїчного століття для того, щоб побачити, на що здатен натовп саме з цієї точки зору. Натовп ніколи не цінує своє життя під час обурення, і ще дуже недавно один генерал (Буланже?), що раптово зробився популярним, легко міг би знайти сотні тисяч чоловік, готових померти за його справу, якби він тільки того забажав.

  1. Опишіть роль циркулярної реакції в утворенні натовпом, визначте етапи формування натовпу.

Циркулярна реакція об’єднує людей, але у той же час має різну швидкість розповсюдження, через що у натовпі можуть виникати неоднорідності.

У процесі створення натовпу основну роль грають несвідомі

процеси, тому дуже часто стихійність дій є наслідком емоційного збудження,

що підтверджує відсутність будь-якої чіткої усвідомленої мети чи ідеологічних

пріоритетів. Основними механізмами формування та динаміки

натовпу є циркулярна реакція - взаємне спрямоване емоційне зараження та

чутки.

Циркулярна реакція становить перший етап формування й функціонування

натовпу.

Процес крутіння. Другий етап починається одночасно з процесом

крутіння, у ході якого почуття ще більше загострюються й виникає готовність

реагувати на інформацію, що надходить від присутніх. Внутрішнє крутіння на

основі триваючої циркулярної реакції наростає, наростає й збудження. Люди

виявляються схильними не тільки до спільних, але й до негайних дій.

Поява нового загального об’єкта уваги.

Процес крутіння підготовляє

третій етап формування натовпу. Цей етап - поява нового загального об’єкта

уваги, на якому фокусуються імпульси, почуття й уява людей. Якщо спочатку

загальний об’єкт інтересу становив збудливу подію, що зібрала навколо себе

людей, то на цьому етапі новим об’єктом уваги стає образ, створюваний у

процесі крутіння в розмовах учасників натовпу. Цей образ - результат

творчості самих учасників. Він розділяється всіма, дає індивідам загальну

орієнтацію й виступає як об’єкт спільної поведінки. Виникнення такого

уявлюваного об’єкта стає фактором, який об’єднує натовп в єдине ціле.

Активізація індивідів через збудження.

Останній етап у формуванні

натовпу становить активізацію індивідів додатковим стимулюванням через

збудження імпульсів, що відповідають уявлюваному об’єкту. Найчастіше таке

стимулювання відбувається як результат управління лідера, воно спонукує

індивідів, що створюють натовп, приступити до конкретних, часто агресивних,

дій.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас