НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра психології
Реферат на тему:
«ПСИХОЛОГІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ЯК НАПРЯМ РОБОТИ ШКІЛЬНОГО ПСИХОЛОГА»
Спеціальність 053 психологія,
1 курс, Група: ПС-20001б,
Виконала: Канівець А.О.
Керівник практики: Мартинюк І. А.
Київ – 2021
ВСТУП
Професія психолога є надзвичайно актуальною у наш час. В умовах сьогодення психологічне консультування як практична допомога людині в різних життєвих ситуаціях – один із найбільш популярних напрямів практичної психології. Тому саме цей напрям роботи психолога, я б хотіла розглянути більш детально.
Психологічне консультування є скоріш мистецтвом, ніж наукою. Психолог-консультант має справу з найскладнішим та найважливішим об’єктом – людською психікою. Головний закон цієї взаємодії такий, як і в медицині: «Не нашкодь».
Від людини, яка надає психологічну допомогу, окрім професійних знань та володіння методикою психотерапії, необхідна стійка система переконань, світогляду, що надає самому консультанту впевненості в собі. Отже, для успішного професійного функціонування психологу необхідно розв’язати для себе питання сенсу життя та місця в ньому своєї професійної діяльності.
Психологічне консультування, як професійна діяльність з'явилося порівняно недавно і досі знаходиться на стадії розвитку. Однак ступінь його впливу на людей і суспільство стрімко збільшується. Підвищується кількість людей, що звертаються за допомогою до психолога-консультанта. Це проблеми повсякденного життя, пов'язані з труднощами розвитку і пристосування особистості, дисгармонією міжособистісних відносин, залежність (наркоманія, алкоголізм тощо), віковими кризами.
Консультування шкільного психолога має свою специфіку. Його консультація починається тоді, коли відчиняються двері кабінету й на порозі з’являється збентежений клієнт, а закінчується тоді, коли він радісний востаннє зачиняє ці двері й робить упевнений крок у «нове життя». Скільки при цьому пройде часу, наперед не скаже ніхто: можливо декілька сеансів, можливо декілька місяців – все залежить від складності проблеми клієнта.
СУТНІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ
Психологічне консультування як галузь психологічної практики виділилося з психотерапії. Меновщиков Ю.В. вказує конкретну дату виникнення психологічного консультування - 1951 рік, час, коли на одній з конференцій в США був введений термін "Консультативна психологія", щоб обмежити консультування від клінічної психології, галузі психології, що займається проблемами надання допомоги людям, важко психічно або соматично хворим. [4]
Психологічне консультування – це процес взаємодії двох чи більше людей у атмосфері довіри, коли спеціальні знання консультанта спрямовані на надання психологічної допомоги клієнту чи групі клієнтів в оперативному розв’язанні проблем, виявленні особистісних ресурсів, чи створенні перспективних програм розвитку.[3]
Цілі і завдання психологічного консультування можна визначати по-різному - залежно від того підходу до психологічного консультування, у рамках якого фахівець вважає за краще працювати. Алешина Ю. Є. (1994) основну мету психологічного консультування визначає як надання психологічної допомоги, тобто розмова з психологом повинна допомогти людині в рішенні її проблем і налагодженні взаємовідносин з оточенням. Стосовно цієї мети висуваються наступні завдання:
Вислухування клієнта.
Полегшення емоційного стану клієнта.
Прийняття клієнтом відповідальності за те, що відбувається з ним.
Допомога психолога у визначенні того, що саме і як можна змінити в ситуації. [4]
В основі причин звернень до шкільного психолога лежать:
труднощі , які клієнт переживає у пошуках себе, нереалізованість потенцій, непорозуміння з оточенням;
непорозуміння і недооцінка основних законів реальності, бажання брати на себе відповідальність за те, що людині не підвладне, з чого виникає серія конфліктів, розчарувань, неадекватних реакцій[2]
Проблеми, з якими найчастіше звертаються до шкільного психолога, - це неуспішність, погана поведінка, гіперактивність, тривожність, самооцінка, агресивність, особистісне та міжособистісне спілкування, вибір професії та інше.
Види психологічного консультування (Б.Д. Карвасарський)
1. Проблемно-орієнтоване консультування(consulting). Акцент тут робиться на модифікації поведінки, аналізі зовнішніх причин проблеми. Мета роботи з клієнтом: формування і зміцнення здатності клієнта до адекватних ситуації діям, оволодіння технікою, що дозволяє поліпшити самоконтроль;
2. Особово-орієнтоване консультування(counseling). Центровано на аналізі індивідуальних, особових причин проблеми, процесі складання деструктивних особових стереотипів, відвертанні подібних проблем в майбутньому. Консультант тут принципово утримується від порад і організаційної допомоги, оскільки це відводить убік від внутрішніх, глибинних причин проблеми;
3. Вирішально-орієнтоване консультування(solution talk). Упор тут робиться на активацію власних ресурсів клієнта для вирішення проблеми.[4]
Психологічне консультування у школі належить до виду вікового консультування. Якщо побудувати схему видів психологічних консультацій у школі, то, враховуючи вік дітей, можна виділити такі види консультацій шкільного віку, як:
консультування з проблем дошкільного віку;
консультування в початковій школі;
консультування з проблем середнього шкільного або підліткового віку;
консультування у старшій школі;
Шкільний психолог може консультувати:
із проблем дошкільного віку – батьків або вихователів;
у молодшій школі – батьків або вихователів;
у середній і старшій школі, окрім батьків, учителів і адміністрації, до психолога вже звертаються й учні.[2]
1.2 ВИМОГИ ДО ОСОБИСТОСТІ ПСИХОЛОГА-КОНСУЛЬТАНТА
Для виконання роботи психолога-консультанта, спеціаліст має володіти певними якостями, а саме:
Інтерес до людини як до особистості, а не як до матеріалу впливу – повага особистості іншої людини
Компетентність, відповідальність, різнобічність
Розуміння своїх особистісних характеристик, почуття гумору
Здатність сприймати складні мотивації
Толерантність: відсутність зарозумілості
Здатність займати терапевтичну позицію, встановлювати гнучкі конструктивні взаємини з іншими
Наполегливість , методичність у роботі, здатність витримувати напруження
Готовність взяти на себе відповідальність
Тактовність, поміркованість, почуття міри, здатність витримувати напруження
Цілісність натури, самоконтроль і врівноваженість
Здатність розрізняти моральні цінності
Віра в себе , у свої сили
Широта культурного обрію – освіченість
Глибокий інтерес до психології
Вміння не лише слухати людину, але й чути її
В індивідуально-психологічному консультуванні основну роль відіграють вільна творчість, нестандартність підходів та нестереотипність поведінки.
2. ЕТАПИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ
Початковий етап — етап входження до ситуації психологічної допомоги. Орієнтування в проблемі, встановлення контакту й виробничих стосунків, прийняття рішення про тривалість курсу консультативного або психологічного процесу з часом може зайняти одну зустріч або розгортатися протягом кількох консультативних бесід. Відповідно, основні завдання психолога на першому етапі:
• підтримка мотивації клієнта до спільної роботи;
• роз'яснення реалістичних можливостей психологічної допомоги й корекція нереалістичних очікувань;
• висловлення готовності зрозуміти, сприйняти клієнта й надати йому необхідну психологічну допомогу;
• пробна постановка мети психологічної допомоги та визначення орієнтовних періодів та результатів роботи;
З боку клієнта, перший етап роботи може супроводжуватися сумнівами, ваганнями, опором, що проявляється в небажанні сприйняти визначення ситуації, яке дав психолог, в агресивному, ворожому чи, навпаки, надто залежному ставленні, що перешкоджає встановленню виробничих стосунків довіри та поваги.
2. Етап дії та прожиття ситуації психологічної допомоги. Передбачає роботу з особистісним матеріалом клієнта, його переживаннями, стосунками, почуттями, сновидіннями. Завдання психолога на цьому етапі:
• забезпечення емоційного реагування;
• опрацювання й символічне задоволення тих або інших неусвідомлених потреб;
• підкріплення бажаного напряму дій (перенавчання);
• забезпечення умов для глибинної особистісної рефлексії та прожиття ситуації вільного й відповідального вибору.
З боку клієнта ця стадія характеризується надзвичайно напруженими й насиченими переживаннями, значним впливом особистісного матеріалу, що актуалізується в усьому своєму розмаїтті під час та в проміжках між консультативними бесідами та психологічними сеансами.
3.Етап входження до нового досвіду. Це стадія особистісних трансформацій та спроб залучення до нового способу життя, вільного від колишніх хиб та проблем. Перед психологом постають такі потенційні завдання:
• емоційна підтримка клієнта;
• підкріплення тенденцій до особистісних переорієнтацій та традицій;
• допомога в подоланні особистісної та ситуативної тривоги, зумовленої змінами в життєвому просторі;
• самоаналіз ціннісно-смислових або поведінкових перешкод, що блокують реалізацію необхідних дій;
• санкціонування можливості іншого способу дій, стосунків, визначення мети буття. З боку клієнта типовими проявами можуть бути відчуття невпевненості у своїх силах, зміни настрою від сумного до радісного, страх перед майбутньою розлукою із психологом ("Як же я тепер буду без Вас") й інші подібні почуття, пов'язані з входженням до іншого семантичного простору, до інших способів буття.
Останній етап — входження збагаченого новим досвідом клієнта до повсякденності. Це заключна стадія головного масиву психологічної консультативної роботи. На цьому етапі психолог виконує такі завдання:
• підбадьорювання клієнта, наголошування на часовій обмеженості як проблематики, що травмувала, так і консультативного (психологічного) процесу;
• аналіз елементів залежності в поведінці клієнта й допомога в досягненні максимально можливої самостійності й самодостатності;
• перевизначення й переосмислення ситуації психологічної допомоги як наданої людині можливості краще зрозуміти власні мотиви, цінності, мету та вибір;
• знаходження "золотої середини" між тенденціями надмірного опікування, заступництва та емоційного відсторонення від клієнта. [5]
ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ
Етичні принципи і правила роботи психолога створюють умови, в яких відточується його професіоналізм, на новий щабель підноситься якість психотерапевтичних та людських стосунків.
Загальні правила та принципи, дотримання яких дає змогу досягти певного корекційного ефекту:
Психологічна консультація, як і будь-який інший вид психокорекції, може бути ефективною тільки тоді, коли людина сама справді хоче позбутися проблеми.
Психолог не має права бути ініціатором психологічної консультації. Така його ініціатива може бути розцінена як втручання у приватне життя іншої людини, що автоматично призводить до професійної дискредитації психолога.
Практика свідчить, що джерелом проблем є не та людина, на яку скаржаться, а та, яка скаржиться. Це означає, що консультацію може отримувати той, хто звернувся до психолога. Та якою б великою не була спокуса запросити на консультацію інших учасників для обговорення ситуації, психолог не може цього робити, оскільки не може бути ініціатором. Впливати на ситуацію він може тільки через клієнта, використовуючи можливості, доступні клієнтові в його становищі.
Психолог-консультант, до якого звернувся клієнт зі своїми проблемами, повинен вимагати від нього роботи душі для опанування себе. Серйозність ставлення психолога до проблеми клієнта має відповідати серйозності ставлення клієнта до своєї проблеми.
Психолог-консультант повинен прагнути діяти в суворій відповідності досвідові клієнта й безпомилково «влучати» в зону його найближчого розвитку.
Тривалість однієї консультації 40-60 хв. Протягом цього часу обговорюються тільки проблеми, які вибрав клієнт і які хвилюють його сьогодні (хоча психолог може бачити й інші особливості клієнта, про які той поки що не говорить, але які сильно ускладнюють його життя; акцентувати увагу клієнта поки що не 5 потрібно). Психолог дає зрозуміти клієнтові, що двері для нього завжди відкриті, тобто що клієнт у разі потреби може звернутися до нього. [2]
ТЕХНІКИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ
Техніка «Пустого стільця» Дану техніку в основному застосовують при роботі з учнями «групи ризику», важковиховуваними. В яких виникають протиріччя в думках та почуттях, амбівалентними проявами, коли виникають міжособистісні та внутрішні конфлікти. Якщо коротко, то учень згадує конфліктну ситуацію і виражає всі свої емоції та переживання, що відчував тоді, наводить аргументи, і так пересідаючи зі стільця на стілець, доки не знайде істинну причину конфлікту. Дана техніка направлена на розвиток самопізнання та корисна при емоційних розладах.
Техніка «Прийняття рішення» Метою даної техніки є допомога клієнтові зробити вибір «за» чи «проти» рішення, яке в нього викликає сумнів. Для цього потрібно розділити папір на 2 колонки. Перша колонка «за» - це аспекти життя, які погоджуються з прийняттям рішення, а друга, відповідно, - «проти». Після чого оцінюється важливість даних аспектів в житті і кількість «за» і «проти». Висновки повинен зробити клієнт.
Техніка «Позитивної інтерпретації» Мета техніки – допомогти клієнту зрозуміти, які можливості надають йому особистісні труднощі , тобто вміння побачити проблему цілісно. Клієнту пропонується усвідомити, які можливості дає йому його проблема, та які здібності розвиває. Наприклад, традиційна інтерпретація страху – це невміння знаходитися в складних ситуаціях, боягузтво, а позитивна інтерпретація – це здатність уникати загрожуючи ситуацій, об’єктів, суб’єктів. [2]
При роботі з тривожними учнями можна використати наступну техніку. Систематична десенсибілізація/покрокова експозиція:
Виявити декілька ситуація, яких людина уникає (10 ситуацій, в яких виникає тривожність)
Попросити людину конкретно описати кожну ситуацію
Упорядкуйте ситуації від найменш до найбільш страшних (можна за шкалою від 1 до 10)
Прослідкуйте, щоб було охоплено усю шкалу
Спонукайте людину декілька разів пропрацювати кожну ситуацію у різних контекстах, доки не буде досягнуто зниження тривоги
Коли всі сходинки буде пройдено, можна потренуватись, проходячи їх в комбінованому порядку[6]
(1 тиждень – 1 сходинка)
Екстраполяція. Суть цієї техніки полягає в тому, що замість того, щоб блокувати неконструктивну поведінку клієнта, йому піддаються. Клієнта заохочують до того, щоб, продовжуючи поводитися як і раніше, він дійшов до логічного і остаточного кінця, після чого він відчує необхідність пом'якшити, ослабити свої "заперечення". Ефект екстраполяції посилюється за допомогою позитивного наклеювання ярликів, коли вітається особливий вклад клієнта в роботу. Наприклад, небагатослівний клієнт заохочується за місткість і стислість його характеристик. Багатослівному клієнтові пропонується розвивати свою думку в певному аспекті.
ВИСНОВКИ
Детально ознайомившись з напрямом роботи шкільного психолога, а саме – психологічним консультування. Я можу зробити такий підсумок:
Психологічна консультація дуже важлива для багатьох людей, а деяким навіть необхідна, і якщо людина вже зробила перший крок – відкрила двері кабінету психолога – вона вже змінила своє життя. Вже незабаром, людина буде сприймати внутрішній імпульс, енергію життя як дружню і споріднену, а не як ворожу і підступну. Розслаблення і спокій приходять до конкретної людини разом з готовністю приймати радість і сум, щастя і горе, драматичне і трагічне, розділяти „свої та не свої проблеми", самостійно робити вибір і нести за нього відповідальність.
Проаналізувавши ті завдання, які виконує психолог-консультант у школі та ознайомившись з етапами роботи з клієнтом, я зрозуміла, що саме завдяки психологу можна уникнути багатьох конфліктів, знизити рівень тривожності, додати впевненості учням у собі, запобігти емоційного вигоранню вчителів, створити позитивний соціально-психологічний клімат в класі та багато іншого.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
Васьківська С.В. - Основи психологічного консультування: Навчальний посібник. -К.: Четверта хвиля, 2004. - 256 с.
Гринчук С.О. Організація консультативної взаємодії у роботі практичного психолога – 52с.
Конфліктологічне консультування : навч. посіб. / уклад. Зореслава Юріївна Крижановська. – Луцьк, 2017. – 110 с
Минуллина А.Ф., Солобутина М.М. Основы психологического консультирования: Методическое пособие.- Казань: ТГГПУ, 2007.- 329с.
Цимбалюк І. М. Ц Психологічне консультування та корекція. Модульно-рейтинговий курс: Навчальний посібник. — К: ВД «Професіонал», 2005. — 656 с.
Вебінар «Страхи і тривоги у підлітків, причини виникнення та алгоритм подолання». https://www.youtube.com/watch?v=kx1CyhRfyto