1   2   3   4   5   6   7   8
Ім'я файлу: соціальна обдарованість-1.doc
Розширення: doc
Розмір: 492кб.
Дата: 05.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
Настільний театр Лисичка і журавль (1).doc




Психодіагностика| соціальної обдарованості|обдарування|

Калініченко О.В, методист Науково-методичного

педагогічного центру Департаменту освіти

Харківської міської ради
ВСТУП
Сучасна освіта|утворення| має за мету не тільки|не лише| підготовку особистості|особистості| до участі в житті суспільства|товариства|, але і до активних дій у ньому з метою розвитку та вдосконалення. Час, в який ми живемо, - це час ломки звичних стереотипів. Зараз, як ніколи, суспільству|товариству| потрібні люди, що вміють пропонувати нові ідеї, бути лідерами, організовувати інших і викликати|спричиняти| в них ентузіазм і енергію. Саме таких людей називають соціально обдарованими, а завдатки даного виду обдарованості|обдарування| виникають ще в дитинстві.

В рамках|у рамках| міської програми «Обдарована молодь» Департамент освіти Харківської міської ради|поради| намітив шляхи|колії,дороги| пошуку і перспективи роботи з|із| обдарованими дітьми.

Головною метою|ціллю| даної методики є|з'являється,являється| розробка діагностики соціальної обдарованості|обдарування|, виявлення соціально обдарованих дітей і підлітків та подальшого|дальшого| розвитку їх здібностей в даному напрямі|направленні| м.

Для організації і відбору обдарованих дітей у великих вибірках автор даної методики|посібника| припускає|передбачає| організувати поетапну стратегію діагностики. На першому етапі відбір передбачається|припускається| здійснювати на основі широкого спектру характеристик обдарованості|обдарування| за допомогою організованого спостереження, різних оцінних процедур, які максимально відображають|відбивають| всі прояви|вияви| обдарованості|обдарування|. Дану інформацію необхідно одержати|отримати| від вчителів|учителів|, батьків, однокласників.

На другому етапі використовуватимуться і більш специфічні діагностичні процедури (тести), відповідні цілям відбору певних|придатних| кандидатів (9 – 10 класів, що вчаться) для подальшої|дальшої| роботи з|із| ними.

Протягом тривалого часу поняття «обдарованість» ототожнювалося лише з інтелектуальними здібностями, останнім часом введено поняття «соціальна обдарованість». Відомо, що саме цей вид обдарованості є показником успішності людини, тому що включає в себе:

-здібності встановлювати конструктивні взаємовідносини з іншими людьми;

-лідерські здібності;

-розуміння мотивів вчинків інших;

-високе почуття відповідальності.

Такі якості довготривалий час не стимулювалися системою сучасної шкільної освіти і їх носії не сприймалися як соціально цінні, але в сучасних умовах запит суспільства на цей вид обдарованості зростає.

В рамках|у рамках| міської програми «Обдарована молодь» Науково-методичний педагогічний центр управління освіти департаменту з гуманітарних питань Харківської міської ради здійснює |поради| визначило вв науково-методичний та психологічний супровід роботи з обдарованими дітьми. Діагностування соціально обдарованих учнів є|з'являється,являється| першим етапом програми роботи, проведення коррекційної роботи (тренінгів) - другим етапом даної програми.

1.Роль особи|особистості|стості в становленні обдарованості|обдарування|
Особистість|особистість| - складне утворення |утворення|, яке набувається людиною в соціокультурному середовищі|середі| в процесі взаємодії з|із| іншими людьми в ході спільної діяльності і спілкування. Ступінь|міра| сформованості різних особистісних утворень, їх розвиток багато в чому визначає життєвий шлях|колію,дорогу| індивіда.

Разом з тим|в той же час|, особистісне становлення визначається комплексом різних чинників|факторів|: біологічних, соціальних, когнітивних та інших. Розвиток характеризується кількісними і якісними змінами, що породжуються зовнішніми і внутрішніми умовами. Так, відомий психолог Б.Г.Ананьєв пише: «Людський розвиток обумовлений взаємодією багатьох чинників|факторів|: спадковості, середовища|середи| (соціального, біогенного, абіогенного, виховання (вірніше, багатьох видів направленості суспільства|товариства| на формування особистості|особистості|), власної практичної діяльності людини. Ці чинники|фактори| діють не порізно|нарізно|, а разом на складну структуру розвитку'|' (1, с. 44-45).

Особистість|особистість| є|з'являється,являється| предметом вивчення багатьох психологічних досліджень. Шляхи|колії,дороги| її формування вивчалися багатьма авторами у вітчизняній психології (Б.Г.Ананьєв, А.А.Бодальов, Л.І.Божович, Л.С.Виготський, Я.Л.Коломенська, А.В.Захарова, І.С.Кон, А.Н.Леонтьєв, Н.Л.Менчинська, В.С.Мерлін, А.В.Петровський, Д.І.Фельдштейн, Г.А.Цукерман, В.Э.Чудновський, Д.Б.Эльконін і ін.).
Роль особистості|особистості| в становленні і розвитку обдарованості|обдарування| велика. Підкреслюється, що обдарованість|обдарування| залучає цілісну особу|особистість| людини, включаючи мотиваційну сферу, інтереси, вольові прояви|вияви|, відчуття|почуття|, креативність| (Дж.Галахер, П.Кляйн, Н.С.Лейтес, А.М.Матюшкін, В.Э.Чудновський, В.С.Юркевич).
У психології обдарованості|обдарування| признається той факт, що обдаровані діти і підлітки мають особливості особистісного розвитку. Психологи звертають увагу на те, що становлення особистості |особистості| обдарованої дитини|дитяти| має певні вікові тенденції, нерідко|незрідка| проходить|минає,спливає| неоднозначно і хворобливо|болюче|.
К.Текекс пише, що обдарованих дітей від однолітків відрізняє ряд|лава,низка| особливостей у сфері психосоціального розвитку. У числі таких властивостей і якостей він виділяє:
- загострене почуття справедливості;

- розвинену систему особистісних|особових| цінностей;

- добре сформоване почуття|почуття| гумору;

- наявність перебільшених страхів;

- завзятість у досягненні результату.
А.М.Матюшкін виділяє [4] п'ять основних факторів, які становлять єдину інтегральну структуру обдарованості.

Це:

1)домінуюча роль пізнавальної мотивації;

2)дослідницька творча активність, що проявляється у відкритті нового,

3) прийнятті оригінальних рішень;

4)можливість прогнозування;

5)здатність до створення ідеальних еталонів, які допомагають формуванню високих естетичних, моральних і інтелектуальних оцінок.

При дослідженні обдарованості|обдарування| принципове значення мають питання, пов'язані з виявленням взаємозв'язків, що існують|наявний| між різними видами обдарованості|обдарування| (інтелектуальної, академічної, творчої, лідерської та ін.).

Ряд|лава,низка| дослідників вважає|лічить|, що для успішного спілкування потрібен спеціальний вид інтелекту - "соціальний інтелект" (Дж. Гілфорд, Торндайк, Т. Хантів;), "особистісний інтелект" (Р. Гарднер).

Існує безліч тестів і методик, направлених|спрямованих| на діагностування обдарованості|обдарування|: для вивчення інтелектуальних особливостей – ускладнений варіант «Прогресивних матриць» Дж. Равена, багаторівневий тест пізнавальних здібностей Хеллера, методика вивчення креативності| – вербальний тест творчого мислення «Незвичайне|незвичне| використання» Дж. Гілфорда, тест творчого мислення П. Торренса; розроблені тести на виявлення спеціальних здібностей: математичних, музичних, технічних, сенсорних, тести на моторику Е. Борисова, тести спрямованості особистості|особистості|. Таким чином, для виявлення і відбору обдарованих необхідно проводити психодіагностику| комплексно, включаючи у кожному конкретному випадку різні методики вивчення особистості|особистості|.
2 . Визначення соціальної обдарованості|обдарування|.
Впродовж|упродовж| довгого часу, обдарованість|обдарування| ототожнювалася лише з|із| інтелектуальними здібностями. Але|та| інтелект не є щось ізольоване в людині. Так, Векслер вперше|уперше| розробив безліч тестів, що дозволяють виділити "чинники|фактори| інтелекту неінтелектуального плану". У вітчизняній психології проти|супроти| так званого "вузького інтелектуалізму" виступали|вирушали| і С.Л. Рубінштейн, що розумів під загальною|спільною| обдарованістю|обдаруванням| всю сукупність особливостей особи|особистості|, Б.М. Теплов, який відзначав, що розумова діяльність є сукупність інтелектуальних, вольових і емоційних|емоціональних| моментів. Багатьма авторами підкреслюється неоднорідність розумової обдарованості|обдарування|, при цьому акцент робиться|чиниться| на комплексному і синтетичному характері|вдачі| цього поняття. Сучасні наукові дослідження більшою мірою розгортаються|розвертаються| навколо|навкруг,довкола| понять інтелекту, креативности| і научуваності|виучуваної|. Існують також традиційні класифікації обдарованості|обдарування| за видами діяльності (математична, музична, мовна та інші).

Останнім часом з'явився|появився| термін "соціальна обдарованість|обдарування|". Багатьма дослідниками використовуються терміни "лідерська обдарованість|обдарування|", "соціальний інтелект", "організаторські здібності". Проте|однак| бар'єром для виявлення і розвитку соціальної обдарованості|обдарування| є|з'являється,являється| те, що протягом|упродовж| тривалого часу відсутній запит суспільства|товариства| на цей вид обдарованості|обдарування|. Такі якості як емпатичність|, чутливість до оточуючих, здатність|здібність| вислухати іншого - в кращому разі|щонайбільше,у кращому разі| лише декларуються педагогами, але|та| не стимулюються системою сучасної шкільної освіти|утворення|. "Носії" цього виду обдарованості|обдарування| вимушені|змушені| реалізувати себе в інших сферах шкільного життя, і не сприймаються як соціально цінні|коштовні|.

Методологічною основою розробленої психодіагностики соціальної обдарованості є теорія К.Хеллера (США). К.Хеллер визначає,що соціальна обдарованість - це виняткова здатність|здібність| встановлювати зрілі|дозрілі|, конструктивні взаємостосунки з|із| іншими людьми. Виділяють такі структурні елементи соціальної обдарованості|обдарування|: соціальна перцепція, просоціальна поведінка, етичні думки, організаторські уміння і т.д. Автор даної моделі визначає поняття «соціальна обдарованість» за наступними критеріями:

високий рівень потреби у досягненях;

наполегливість;

стійкість до стресу;

відчуття мети|цілі|, напряму|направлення| руху;

гнучкість;

велике почуття|почуттям| відповідальності.

Протягом багаторічних досліджень К. Хеллер прийшов до висновку, що для соціальнообдарованих людей характерні такі особливості |:

- інтернальний| локус| контролю, що виявляється у високій особистісній відповідальності;

- переконаність у власній ефективності, самостійність думок;

- позитивна академічна Я-концепция, пов'язана з адекватною самооцінкою;

-уміння швидко приймати рішення та діяти у незнайомих умовах;

- високі інтелектуальні здібності;

- видатні|визначні| креативні здібності (наприклад : оригінальність, гнучкість ).

Виявлення рівня соціальної обдарованості проводиться за наступними показниками:

Рівень потреби у досягненнях (ПД)- виявляється у бажання постійно підвищувати рівень власних досягнень;

Вектор спрямованості особистості (ВС)- виявляється у спрямованості на спілкування і взаємодію,або на справу і результат, або на себе;

Рівень суб’єктивного (локус) контролю (ЛК)- виявляється у посиланні на відповідальність за свої дії на обставини та інших людей, або на себе;

Толерантність до невизначеності (ТН)- спроможність сприймати нестандартні ситуації позитивно;

Отримані результати дозволяють побудувати|спорудити| профіль соціальної обдарованості|обдарування| і визначити її наявність у|в,біля| підлітків старшого віку, з метою обрахування коефіцієнта рівня соціальної обдарованості учнів.

Відповідно до визначених показників отримані результати проаналізовані та занесені до таблиці (таблиця 1).

Соціальна обдарованість|обдарування| виступає|вирушає| як передумова високої успішності в декількох областях. Поняття соціальної обдарованості|обдарування| охоплює широку область проявів|виявів|, пов'язаних з легкістю встановлення і високою якістю міжособистісних відносин. Соціальна обдарованість|обдарування| відрізняється від інтелектуальної, хоча дослідження показали, що вона вимагає розумового розвитку,який вищий за середній.

Деякими психологами виділяється характерні|вдача| риси|межі|, властиві людям, обдарованих у соціальному відношенні|ставленні| (наприклад: їх зайнятість в різних суспільних|громадських| заходах, сприйняття їх як арбітрів або як "політичних лідерів" в групі, ставлення до старших як до рівних, опір нещирим, штучним або протекційним стосункам, тощо. Цих людей можна пізнати за високою ефективністю їх соціальної поведінки.
Такі діти – лідери в групі, їм до всього є справа|річ|. Спостерігається висока пізнавальна мотивація, але|та| більшою мірою вона орієнтована на світ людей, на людські стосунки. За соціальним розвитком діти помітно випереджають однолітків: вони самостійніші і ініціативніші. На жаль, розкриття обдарованості|обдарування| в соціальній сфері іноді|інколи| може супроводжуватися|супроводитися| негативними проявами|виявами|. Наприклад, свій авторитет і вплив на ровесників дитина|дитя| починає|розпочинає,зачинає| використовувати в корисливих цілях.


  1. Диференціація понять «соціальної і лідерської» обдарованості,|обдарування|

моделі соціальної обдарованості|обдарування|.
Автором наголошується необхідність диференціації понять "соціальна обдарованість|обдарування|" (Д. Эбромс|, Б. Кларк) і "лідерська обдарованість|обдарування|" (Д. Сиськ, Дж. Фельдхьюсен). Соціальну обдарованість|обдарування|, на відміну від лідерської, складніше виявити і розвивати, тим паче, що вона була включена до списку видів обдарованості|обдарування| досить пізно і відповідно пізно одержала|отримала| визнання|зізнання| дослідників. Труднощі виявлення соціальної обдарованості|обдарування| пов'язують також з її високо індивідуалізованою структурою|індивідуалізувала|, і з|із| недосконалістю наявного методичного апарату. Деякі дослідники розглядають|розглядують| лідерську обдарованість|обдарування| як одну із проявів|виявів| соціальної обдарованості|обдарування|. Так, аналізуючи поняття "соціальна обдарованість|обдарування|", К.Эбромс виділяє наступні|слідуючі| основні аспекти: соціальне пізнання, просоціальна поведінка, моральні думки і лідерство.
Соціально обдаровані люди володіють рядом лише властивих їм характеристик. Одним із проявів|виявів| соціальної обдарованості|обдарування| є|з'являється,являється| лідерська обдарованість|обдарування|, для якої характерно ряд якостей:

- інтелект у вище за середній;

- уміння приймати рішення;

- розуміння мети|цілі|, напряму|направлення| руху;

- гнучкість|;

- відчуття|почуттям| відповідальності;

- упевненість в собі;

- наполегливість;

- толерантність;

- ентузіазм;

- уміння ясно виражати|виказувати,висловлювати| думки|гадки| в усній або письмовій формі;
Найважливішим аспектом, що визначає розвиток обдарованості|обдарування|, психологи вважають Я-концепцію дитину|дитяти|. Самосприйняття особистості|особистості| формується на основі суб'єктивних і об'єктивних оцінок оточуючих нас людей. Р.Бернс вважає|лічить|, що Я-концепція грає трояку роль. Вона сприяє досягненню внутрішньої узгодженості|погодженості| особистості|особистості|, визначає інтерпретацію досвіду|досліду| і є|з'являється,являється| джерелом очікувань|чекань| (2, с. 39).

К.Текекс звертає увагу на те, що роль батьків у формування у дитини позитивної Я- основи особистісно свідомого|особової| буття незамінна, адже потурбуватись про фізичний розвиток, інтелектуальне зростання|зрості| можуть і інші.

Школа суттєво впливає на формування Я-концепції учня. У сучасній школі цінується уміння школярів відповідати нормам і правилам освітньої установи, її ціннісним орієнтаціям, певному рівню навчальних досягнень, тощо.

Обдарована дитина|дитя| часто з першого моменту навчання|вчення| в школі починає|розпочинає,зачинає| відчувати|відчувати| тиск|тиснення| зі сторони. Розуміння своєї «несхожості» виводить здібного учня з|із| рівноваги. Він починає|розпочинає,зачинає| розуміти, що оточуючі оцінюють його не так, як всіх, і це відчуття|почуття| примушує|заставляє| думати йому|вважати| про себе, як про '' незвичайного''. Виникає відчуття|почуття| відчуження, до якого як сприйнятливі обдаровані діти. Як визначалося вище, учень з|із| високим рівнем здібностей |частенько| в подібних ситуаціях починає|розпочинає,зачинає| приховувати свої можливості|спроможності|. Р.Бернс вважає|лічить|, що школа, перш за все|передусім|, головною цінністю вважає|лічить| прояви|вияви| вербального інтелекту, на інші здібності практично не звертається|обертається| увага і нічого не робиться|чиниться| для їх розвитку. Такого роду таланти залишаються незатребуваними в школі, і якщо учень не володіє інтелектуальними здібностями|дарунком|, то він відчуває себе нездібним до будь-якої діяльності, що практично прирікає його на невдачу і неуспіх. Багато вчителів|учителів| до цього часу |до цих пір| вимагають від учнів чітких, правильних відповідей, заперечують у відповідях оригінальність, гнучкість. В результаті у|в,біля| обдарованих дітей гальмується розвиток творчого мислення, самостійность, що веде до зниження рівня самосприйняття.
Мюнхенська модель соціальної обдарованості|обдарування|, розроблена К.Хеллером, включає і особистісні компоненти. Автор даної моделі відзначає, що ''мотивація до досягнень, наполегливість, стійкість до стресів та інші особистісні якості, а не тільки|лише| здібності, були типовими для тих, які досягали найбільших успіхів'|' (12, с. 245).
На підставі експериментальних даних К.Хеллер приходить до висновку, що високообдаровані відрізняються від середньообдарованих| за наступними|слідуючих| діагностичн ими параметрами:
  1   2   3   4   5   6   7   8

скачати

© Усі права захищені
написати до нас