Ім'я файлу: Провести морфологічний аналіз виробництво цукрового печива.docx
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 05.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
Виробництво подового хліба.doc
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 05.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
Виробництво подового хліба.doc
Провести морфологічний аналіз виробництво цукрового печива
За древніми рукописами і старовинними кулінарними книгами, печиво прийшло до нас практично разом з хлібом, а це значить, що йому вже більше десяти тисяч років. І це найдавніший кондитерський виріб. Тісто для нього готували в невеликих кількостях, і закладали в піч перед закладкою хліба, щоб перевірити її розігрів. Звідси, мабуть і назва "бісквіт" від латинського "біс коктум" (двічі запечене). Так як цукру ще не було, печиво було прісним, і з цієї причини не було оцінено, а значить, не набуло поширення.
Вважається, що перше печиво з'явилося в Персії в сьомому столітті нашої ери. Після появи цукру в Персії і Східному Середземномор'ї, у печива з'явився абсолютно інший смак, який набував все нових шанувальників. Вперше цукрове печиво було вироблено в Персії. Кондитери країни були відомі своєю майстерністю далеко за її межами. Вони готували найрізноманітніші кондитерські вироби. Ще більша популярність прийшла до печива під час вторгнення мусульман в Іспанію. Сама війна розвивала торгівлю між країнами. Так печиво прийшло в Північну Європу.
Багато суден, які йшли в довге плавання, завантажувалися печивом, воно довго зберігало свої смакові якості, а попит на печиво постійно зростав. Печиво пекли в основному із пшеничного борошна. А назва його походить від слова «koekie», що в перекладі з голландської означає малий або пиріжок. Незважаючи на загальне слово в позначенні терміну, кожна країна дає печиву свою назву. Австралійці і англійці печуть печиво під назвою бісквіт, в Іспанії печиво називається галетами. В Італії випускається печиво під різними назвами – «Амаретто», «Біскотті» та ін. В Німеччині воно відоме як «Різдвяне печиво» або кекс. У них зовсім різне тісто і інші компоненти. Печиво випікають з пшеничного, рисового, кукурудзяного, вівсяного і інших видів борошна.
В Україні печиво виготовляли ще здавна. Є багато старих рецептів приготування печива. Одним із найпоширеніших видів печива були медяники, що готувалися з меду та пшеничного чи житнього тіста. Багато рецептів потрапили до нас від сусідів, як-от, скажімо, мазурки
А ось селяни пекли печиво в особливо урочистих випадках: на церковні та обрядові свята. Випічці додавалися особливі властивості: наприклад, печиво у вигляді "пташок" готувалося в день Сорока мучеників і цими пташками люди закликали теплу весну. Печиво готували і на дівич-вечорах, і на весіллях, їх обдаровували родичів нареченої і всіх гостей на торжестві.
Приблизно в ті ж часи дізналися про вівсяне печиво. Спочатку, до речі, воно з'явилося ще в стародавні часи – але тоді в вівсяну масу не додавала цукор, печиво виходило прісним і використовувалося більш як хліб.
В Україні борошняні кондитерські вироби почали вироблятися на невеликих підприємствах в середині XIX століття. На початку XX століття з'явилися оптові кондитерські компанії, основною спеціалізацією яких було печиво, тістечка та інші ласощі. Після 1917 року робота багатьох приватних фабрик була перервана, але деяким вдалося втриматися із роками нарощувати виробництво. Печиво було популярними ласощами, незважаючи на порівняно небагатий асортимент.
І хоча на початку 1990-х років оптові кондитерські компанії зазнавали збитків, зараз можна з повною впевненістю сказати, що на ринку вистачає печива – найрізноманітнішого. Виробництво печива з начинкою, печива здобного, печива бісквітного, з крихтою і посипанням, тістечок-кошичків, які робляться на основі цукрового тіста, забезпечує багатющий вибір кондитерської продукції на сучасному ринку. Чудові рецепти дозволяють зробити печиво різноманітним і смачним.
Печиво – це шедевр, який повинен бути завжди свіжим і ароматним, шматочком однієї великої історії, яка триває до наших днів.
У багатьох країнах борошняні кондитерські вироби стали традиційним і важливим продуктом харчування. Їх популярності сприяє різноманітність форми і смаку в поєднанні з тривалим терміном зберігання і зручністю використання. Зазвичай єдиною причиною вживання борошняних кондитерських виробів є те, що вони приносять задоволення, служать закускою або доповненням до іншої їжі, вони розглядаються швидше як джерело задоволення і енергії, ніж як основний продукт харчування.
Переважна більшість видів борошняних кондитерських виробів багаті цукром і жиром.
Позитивний вплив на здоров'я борошняні кондитерські вироби можуть надати як джерело дієтичних волокон (клітковини), зазвичай у вигляді пшеничних або вівсяних висівок. Ідеальний носій таких волокон – печиво.