МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«Затверджено»
на методичному засіданні
кафедри ортопедичної стоматології УжНУ
Протокол засідання №______
Завідуючий кафедрою ортопедичної стоматології УжНУ
К.м.н., професор_________________________С.Б.Костенко
«___»_______________2018 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ
ПО ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
| Учбова дисципліна | ОРТОПЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ В Т.Ч. ІМПЛАНТОЛОГІЯ |
| Тема заняття | Відновлення функціональної оклюзії при різних видах протезування |
| Курс | V курс ( Х семестр ) |
| Факультет | стоматологічний |
Ужгород-2018
І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.
В ортопедичній стоматології серед глобальних проблем багато уваги потребує вирішення проблеми артикуляції. Під вирішенням цієї проблеми треба розуміти вивчення широкого комплексу питань, пов’язаних із біомеханізмом взаємодії в зубощелепно-лицевій системі людини в нормі, патології та розробці на цій основі найбільш прогресивних сучасних способів протезування.
Єдиним критерієм, що визначає правильну артикуляцію штучних зубів, являється наявність множинного і вільного ковзання зубів у фазі жувальних рухів. Ця ознака забезпечує рівномірне розподілення жувального тиску, стійкість зубних протезів, підвищення їх функціональної цінності, а також попереджує виникнення патологічних змін в м’яких і твердих тканинах протезнего ложа.
ІІ.УЧБОВІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ.
Аналізувати еволюційні зміни черепа людини, як основу досягнення високої жувальної ефективності зубо-щелепної системи (α-І-II).
Пояснити елементи артикуляційного ряду, що створюють умови максимального контакту між зубами в/щ та н/щ; вільного ковзання зубів в фазі жувальних рухів (α- II-III).
Трактувати біомеханізм рухів нижньої щелепи, поняття про робочу і балансуючу сторону, кут сагітального і трансерзального суглобового шляху, трикутник Бонвіля (α-III).
Формулювати: визначення поняття артикуляція і оклюзія, ознаки центральної, передньої і бічної оклюзії, біомеханіку рухів нижньої щелепи (α- I- ІІ).
Вміти : визначати ознаки центральної, передньої і бічної оклюзії при інтактних зубних рядах у студентів.
IV.МІЖГАЛУЗЕВА ІНТЕГРАЦІЯ.
| Предмет | Знати |
| 1. Анатомія | Описувати еволюцію зубо-щелепної системи, вікові зміни зубо-щелепного апарату. Застосовувати знання про будову зубів, зубних рядів, верхньої та нижньої щелеп, слизової оболонки порожнини рота на практиці при виготовленні знімного протезу. Ідентифікувати будову м’язів та місце прикріплення їх в щелепно-лицевій ділянці. Зобразити схематично будову СНЩС. |
| 2. Нормальна фізіологія. | 1.Класифікувати функцію СНЩС і м’язів щелепнолицевої ділянки та їх параметри при вертикальних, сагітальних і транверзальних рухах н/щ. 2.Охарактеризувати роботу окремих груп м’язів та суглобів при різних рухах н/щ. |
| 3. Біофізика. | 1.Описувати основні положення визначення параметрів, що характеризують рух нижньої щелепи в різних напрямках (суглобовий, різцевий шляхи; кут Бенета та ін.). 2.Демонструвати визначення центрального співідношення щелеп. |
| 4. Ортопедична стоматологія. | 1.Володіти законами артикуляції. 2.Описувати ознаки центральної оклюзії. 3.Описувати ознаки передньої і бічної оклюзії. 4.Зобразити артикуляційно-оклюзійні взаємозв’язки. |
V .ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ
Велике значення у діагностиці стану зубних рядів мають дані про протяжність і топографію дефекту, а також про наявність сусідніх інтактних зубів.
Оклюзія— це змикання зубних рядів у цілому або окремих груп зубів протягом більшого або меншого відрізку часу. Таким чином, оклюзію можна розглядати як окремий випадок артикуляції, один із її моментів.
Розрізняють три види оклюзії: передню, бічну і центральну. Передньою оклюзією називають змикання зубних рядів під час висування уперед нижньої щелепи, бічною оклюзією — змикання зубних рядів під час зміщення нижньої щелепи убік. Щодо центральної оклюзії, то різні автори визначають її по-різному. Одні характеризують з точки зору положення суглобової головки в суглобовій ямці і називають центральною оклюзією таке змикання зубних рядів, за якого суглобова головка знаходиться у суглобовій ямці і прилягає до задньої поверхні суглобового горбка біля його основи. Інші виходять із стану жувальних м'язів і називають центральною оклюзією таке змикання зубних рядів, за якого спостерігається найбільше скорочення власне жувальних м'язів і передніх пучків скроневих м'язів. Так, Д.А. Ентін (1925) вважає, що звичне змикання щелеп (центральна оклюзія) супроводжується одночасним і рівномірним скороченням жувальних і скроневих м'язів з обох боків. Треті визначають центральну оклюзію, виходячи з характеру взаємовідношення зубних рядів під час їх змикання. На їхню думку, центральна оклюзія характеризується множинними контактами зубних рядів (Б.Н. Бинін, 1947).
Тому пропонується визначати центральну оклюзію у разі ортогнатичного прикусу як змикання зубів, які характеризуються принаймні такими чотирма ознаками:
1. Кожний верхній або нижній зуб змикається з двома антагоністами: верхній — з нижніми зубами (однойменними і тими, що позаду), нижній — з верхніми зубами (однойменним і тими, що попереду). Винятком є верхні зуби мудрості і нижні центральні різці, які мають тільки по одному антагоністу.
2. Присередні лінії між верхніми і нижніми центральними зубами є продовженням одна одної і розташовані в одній сагітальній площині.
3. Верхні фронтальні зуби перекривають нижні майже на 1/3 довжини коронки зуба (1,5-3 мм).
4. Верхній перший моляр, змикаючись з двома нижніми молярами, перекриває приблизно 2/3 першого моляра і 1/3 другого. Щічно-медіальний горбок верхнього першого моляра потрапляє у змикальну щілину між щічним горбками нижнього першого моляра.
Бічна оклюзія. Розрізняють три типи оклюзійних контактів, які спостерігаються в нормі:
1) контакт щічних горбків жувальних зубів на латеротрузійній стороні, відсутність оклюзійних контактів на медіотрузійній стороні - «групова направляюча функція» зубів, «групові контакти»;
2) контакти іклів на латеротрузійній стороні і відсутність оклюзійних контактів на медіотрузійній стороні - «Іклова направляюча функція», «Ікловий захист», «оклюзія захищена іклами». Ці два типи оклюзійних контактів рекомендуються при відновленні оклюзії при наявності зубів;
3) контакт однойменних горбків жувальних зубів латеротрузійного боку і різнойменних горбків медіотрузійного боку. Цей тип оклюзійних контактів рекомендується при відновленні оклюзії при повній відсутності зубів.
Двостороння збалансована оклюзія - при всіх рухах нижньої щелепи є контакт бічних (правих і лівих) зубів. Ця концепція прийнята для протезування беззубих щелеп, так як вона забезпечує стабілізацію протезів. При інтактних зубних рядах така оклюзія є фактором ризику для патології твердих тканин зубів і жувальних м`язів (стертість зубів, гіперактивність жувальних м`язів, бруксизм і т.д.).
«Лінгвалізована» оклюзія пропонується рядом авторів для постановки штучних зубів знімних протезів при повній відсутності зубів, а також для створення оклюзійних контактів при виготовленні протезів на імплантатах [Strub J.R. і ін., 1994]. При цьому передбачається контакт піднебінних горбків верхніх молярів і других премолярів з ямками нижніх однойменних зубів за принципом «товкач в ступці», інші горбки цих зубів не мають контакту з антагоністами. Таким чином, оклюзійні контакти зміщені в мовний бік, що, на думку авторів, забезпечує безперешкодні бічні зміщення щелепи при жуванні, розподіляє жувальний тиск по центру альвеолярного відростка, покращує стабілізацію знімних протезів при повній відсутності зубів [Horn R., Stuck J., 1987 ].
У разі визначення центральної оклюзії розрізняють чотири групи дефектів зубних рядів:
I група - у ротовій порожнині є 3-4 пари зубів - антагоністів; у такому разі зуби на верхній і на нижній щелепах повинні бути розміщені в різних ділянках таким чином, щоб можна було скласти моделі без використання воскових базисів з прикусними валиками.
II група - характеризується наявністю тільки однієї чи кількох пар зубів - антагоністів у такому взаємовідношенні, що моделі неможливо співставити без базису з прикусними валиками.
III група - дефекти, у разі яких у ротовій порожнині є зуби, але вони так розміщені, що не мають жодної пари антагоністів.
IV група - випадки, коли на обох щелепах зуби відсутні.
Складність визначення центральної оклюзії зростає у кожній наступній групі, починаючи з першої. У разі першої та другої груп дефектів зубних рядів центральну оклюзію фіксують, за умови третьої та четвертої — центральне співвідношення спочатку визначають, а потім фіксують.
Слід зазначити, що будь-яка класифікація полегшує вивчення клініки часткової втрати зубів, ведення документації сприяє взаєморозумінню між лікарями і в той же час не дозволяє точно визначити план протезування, тому що вибір конструкції протеза залежить не тільки від розташування дефекту, але і від стану коронок, а також опорного апарату збережених зубів, від їх положення по відношенню до оклюзійної площини, виду прикусу, особливостей будови беззубого альвеолярного відростка, від віку пацієнта і т. д.
Діагностичним симптомом слід вважати порушення плавності кривої, викликане зміщенням зуба або ряду зубів угору чи вниз відносно сусідніх зубів. Це явище, яке називається феноменом Попова-Годона, найчастіше зустрічається внаслідок втрати антагоністів.
Такі деформації характеризуються комплексом симптомів: зміною осі нахилу коронкової частини зуба, зменшенням відстані між зубами, які обмежують дефект, появою трем між зубами, які межують із дефектом (частіше між зубами, розташованими медіально від дефекту), порушенням оклюзійних контактів зубів, які межують із дефектом. Іноді дефекти в зубних рядах зумовлюють ротаційне зміщення зубів, тобто переміщення їх навколо довгої осі з досить варіабельним порушенням оклюзійних контактів.
VІІ. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.
VІІІ. ЛІТЕРАТУРА.
1.ГавриловЄ.І. , І.М. Оксман ˝Ортопедична стоматологія˝, М., 1978.
2.НападовМ.А. , А.Л. Сапожніков ˝Протезування хворих при повній відсутності зубів˝.
3.Руководство по ортопедической стоматологии /Под руководством В.Н.Копейкина.-М., Медицина.1993.
4.Копейкин В.Н. Ошибки в ортопедической стоматологии.М.,Медицина, 1986.С. 154-177.
5. Лекційний матеріал кафедри.
Додаткова
1.Калинина Н.В. , Загорский В.А.˝Протезирование при полной потере зубов˝, М., 1990.
2.Нападов М.А. Артикуляция и протезирование в стоматологии.
Киев.Здоров’я.1984.
3.Гросс М.Д., Матьюс Дж.Д. Нормализация оклюзии.М., Медицина.1998.
4. Оксман И.М. Клинические основы протезирования при полном отсутствии зубов. М., Медицина, 1967.
5.А.И. Евдокимов ˝Руководство по ортопедической стоматологии˝.М., 1986.-С.
174.
6. Синельников Атлас анатомии человека.