1   2   3   4
Ім'я файлу: chronicpancreatitis.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 675кб.
Дата: 22.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
СРС М1-Т6.docx
4 курс Стабільна Стенокардія.docx
Тема № Судово-медична травматологія Ушкодження тупими і гострими
ЧМТ, ХСМТ.pdf

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров'я України
10.09.2014 № 638
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ,
ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА
МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ
2014

2
Вступ
Даний уніфікований клінічний протокол розроблений на основі адаптованої клінічної настанови, заснованої на доказах, «Хронічний панкреатит», в якій наведена найкраща практика надання медичної допомоги пацієнтам з хронічним панкреатитом (ХП). Положення уніфікованого клінічного протоколу, побудованого на доказах, спрямовані на створення
єдиної комплексної та ефективної системи надання медичної допомоги пацієнтам із ХП і охоплюють всі етапи. Заходи з профілактики, своєчасного виявлення даного захворювання, лікування, реабілітації дозволять суттєво поліпшити якість та зменшити витрати на медичну допомогу. Окремі етапи надання медичної допомоги пацієнтам з ХП здійснюються відповідно до положень медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при хронічному больовому синдромі, при припиненні вживання тютюнових виробів, при цукровому діабеті та ін.. (Реєстр медико- технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги знаходиться за електронною адресою http://www.dec.gov.ua/mtd/index.html
).
Перелік скорочень, що використовуються в протоколі
ЕГДС
– езофагогастродуоденоскопія
ЕНПЗ
– екзокринна недостатність підшлункової залози
ЕРХПГ
– ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія
ЖКХ
– жовчно-кам’яна хвороба
ЗОЗ
– заклад охорони здоров’я
ІПП

інгібітор протонної помпи
ІХС

ішемічна хвороба серця
КТ
– комп’ютерна томографія
ЛФ
– лужна фосфатаза
МРТ
– магніто-резонансна томографія
МРХПГ
– магніто-резонансна холангіопанкреатографія
НППЗ
– нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби
ПЗ
– підшлункова залоза
ХП
– хронічний панкреатит
ЦД
– цукровий діабет
УЗД
– ультразвукове дослідження
УКПМД
– уніфікований клінічний протокол медичної допомоги
ШКТ
– шлунково-кишковий тракт
HbA1c
– глікозильований гемоглобін

3
I. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА
1.1. Діагноз: Хронічний панкреатит.
1.2. Шифр згідно МКХ-10: К 86.0 (Хронічний панкреатит алкогольної етіології), К 86.1 (Інший хронічний панкреатит — хронічний панкреатит невстановленої етіології, інфекційний, рецидивуючий).
1.3. Користувачі: лікарі загальної практики–сімейні лікарі, лікарі
терапевти дільничні, лікарі гастроентерологи.
1.4. Мета протоколу: визначення комплексу заходів з профілактики, своєчасного виявлення, діагностики та лікування хронічного панкреатиту пацієнтам старше 18 років.
1.5. Дата складання протоколу: лютий 2014 рік.
1.6. Дата перегляду протоколу: лютий 2017 рік.
1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь у
розробці протоколу:
Хобзей
Микола Кузьмич
Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я України (голова робочої групи)
Харченко
Наталія
В’ячеславівна
Завідувач кафедри гастроентерології, дієтології і ендоскопії Національної академії післядипломної освіти
імені П.Л. Шупика, член-кор. Національної академії медичних наук України, професор, доктор медичних наук, головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я
України зі спеціальності
«Гастроентерологія» (заступник голови робочої групи з клінічних питань)
Ліщишина
Олена
Михайлівна
Директор Департаменту стандартизації медичних послуг
Державного підприємства «Державний експертний центр
Міністерства охорони здоров’я України» (заступник голови робочої групи з методологічного супроводу)
Острополець
Наталія Андріївна
Начальник відділу високоспеціалізованої медичної допомоги управління спеціалізованої медичної допомоги
Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги
Міністерства охорони здоров’я України
Бабак
Олег Якович
Завідувач відділу Державної установи «Інституту терапії
імені Л.Т.Малої Національної академії медичних наук
України», професор, доктор медичних наук, Віце- президент Української гастроентерологічної асоціації
Степанов
Юрій Миронович
Директор
Державної установи
«Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук
України»,
Віце-президент
Української гастроентерологічної асоціації, професор, доктор

4 медичних наук
Худошина
Ольга
Валентинівна
Заступник Директора департаменту, начальник відділу з питань якості медичної допомоги Департаменту з питань якості медичної та фармацевтичної допомоги
Міністерства охорони здоров’я України
Фомін
Петро Дмитрович
Завідувач кафедри факультетської хірургії
№ 2
Національного медичного університету
імені
О.О. Богомольця, академік
Національної академії медичних наук України, професор, доктор медичних наук, головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я України зі спеціальності «Хірургія»
Матюха
Лариса Федорівна
Завідувач кафедри сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти
імені
П.Л. Шупика, професор, доктор медичних наук, головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я
України зі спеціальності «Загальна практика – сімейна медицина»
Ткач
Сергій
Михайлович
Професор кафедри внутрішньої медицини
№ 1
Національного медичного університету
імені
О.О. Богомольця, професор, доктор медичних наук
Губергріц
Наталія Борисівна
Завідувач кафедри внутрішньої медицини
ім.
О.Я. Губергріца Донецького національного медичного університету
ім. М. Горького, професор, доктор медичних наук
Захараш
Михайло
Петрович
Завідувач кафедри хірургії № 1 Національного медичного університету
імені
О.О. Богомольця, член-кор.
Національної академії медичних наук України, професор, доктор медичних наук, головний позаштатний спеціаліст
Міністерства охорони здоров’я України зі спеціальності
«Проктологія»
Дорофєєв
Андрій
Едуардович
Завідувач кафедри внутрішньої медицини
№ 2
Донецького національного медичного університету
ім. М. Горького, професор, доктор медичних наук
Звягінцева
Тетяна Дмитрівна
Завідувач кафедри гастроентерології
Харківської медичної академії післядипломної освіти, професор, доктор медичних наук

5
Скрипнік
Ігор Миколайович
Завідувач кафедри внутрішньої медицини № 1 Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія», професор, доктор медичних наук
Копчак
Володимир
Михайлович
Завідувач відділу хірургії підшлункової залози та реконструктивної хірургії жовчовивідних проток
Державної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова» Національної академії медичних наук України, професор, доктор медичних наук
Драгомирецька
Наталія
Володимирівна
Головний науковий співробітник, керівник відділу відновного лікування хворих гастроентерологічного профілю
Державного підприємства
«Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології» Міністерства охорони здоров’я України, професор кафедри загальної практики та медичної реабілітації
Одеського національного медичного університету, доктор медичних наук
Нікішаєв
Володимир
Іванович
Завідувач відділення ендоскопічної діагностики та малоінвазивної хірургії Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, доктор медичних наук
Свінціцький
Анатолій
Станіславович
Завідувач кафедри внутрішньої медицини
№ 3
Національного медичного університету
імені
О.О. Богомольця, професор, доктор медичних наук
Корендович
Володимир
Степанович
Головний позаштатний спеціаліст зі спеціальності
«Гастроентерологія» Управління охорони здоров’я
Житомирської обласної державної адміністрації, завідувач гастроентерологічного відділення Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Горбачевського
Дроговоз
Світлана
Мефодіївна
Завідувач кафедри фармакології
Харківського національного фармацевтичного університету, професор, доктор медичних наук
Червак
Ігор Миколайович
Головний позаштатний спеціаліст зі спеціальності
«Гастроентерологія» Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації, завідувач гастроентерологічного відділення Київської міської клінічної лікарні № 8
Коруля Ірина
Анатоліївна
Доцент кафедри гастроентерології, дієтології і ендоскопії
Національної медичної академії післядипломної освіти

6
імені П.Л. Шупика, кандидат медичних наук
Філіппова
Олександра
Юріївна
Доцент кафедри госпітальної терапії № 1 та профпатології
Державного закладу
«Дніпропетровська медична академія», кандидат медичних наук
Методичний супровід та інформаційне забезпечення
Горох
Євген Леонідович
Начальник відділу якості медичної допомоги та
інформаційних технологій Державного підприємства
«Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України»
Шилкіна
Олена
Олександрівна
Начальник відділу методичного забезпечення новітніх технологій у сфері охорони здоров’я Державного підприємства
«Державний експертний центр
Міністерства охорони здоров’я України»
Рецензенти
Вдовиченко
Валіерій Іванович
Професор кафедри терапії № 1 та медичної діагностики факультету післядипломної освіти
Львівського національного медичного університету імені Данила
Галицького, професор, доктор медичних наук
Стаднюк Леонид
Антонович
Завідувач кафедри терапії і геріатрії Національної медичної академії післядипломної освіти
імені
П.Л. Шупика професор, доктор медичних наук

7
1.8. Коротка епідеміологічна інформація.
Захворюваність на хронічний панкреатит (ХП) в країнах Європи складає 4–8 випадків, а поширеність – 25 випадків на 100 тис. населення, за даними аутопсій – 0,3–0,4%.
За даними досліджень в Україні рівень захворюваності патологією підшлункової залози в 2012 р. склав 226 випадків на 100 тис. населення, поширеність – 2471 на 100 тис. населення. Така різниця в кількості хворих на
ХП в Україні та в інших країнах може бути пов’язана з гіпердіагностикою при встановленні діагнозу ХП, а також більш високим рівнем зловживання алкоголем, що є однією з основних причин розвитку ХП, незбалансованим харчуванням.
II. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Діагноз «хронічний панкреатит» рекомендується застосовувати для визначення хронічного запалення підшлункової залози (ПЗ) із хронічними, незворотними, запальними та/або фіброзними змінами ПЗ, що часто характеризується сильним болем, який знижує якість життя, та розвитком екзокринної та ендокринної недостатності ПЗ. Діагноз хронічного запалення
ПЗ підтверджується на основі симптомів, наявних у пацієнта, результатів візуалізації з метою визначення структури ПЗ (ультразвукове дослідження, комп’ютерна томографія), тестів екзокринної та ендокринної функції.
III. ОСНОВНА ЧАСТИНА
3.1. ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО НАДАЮТЬ ПЕРВИННУ
МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ
1. Первинна профілактика
Положення протоколу
1.1. Уникнення факторів, які провокують виникнення ХП: паління (згідно стандартів первинної медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів), надмірне вживання алкоголю.
1.2. Збалансоване харчування, нормалізація маси тіла, уникання переїдання.
1.3. Виявлення та лікування метаболічних захворювань, що є факторами ризику виникнення неалкогольної жирової хвороби печінки (ожиріння, метаболічний синдром, цукровий діабет 2 типу
Обґрунтування
Доведено, що алкоголь є причиною 70–90% випадків хронічного запалення
ПЗ. Крім того, існують дані стосовно виникнення ХП у хворих з ожирінням, при вживанні їжі з великим вмістом жиру та недостатнім вживанням харчових

8 волокон, переїданні. Жовчнокам’яна хвороба є причиною більш, ніж половини випадків ХП в Україні. Корекція способу життя є обов’язковою складовою лікування та профілактики подальшого розвитку ХП.
Необхідні дії лікаря
Обов’язкові:
Рекомендувати уникати впливу факторів ризику розвитку ХП, що пов’язані зі способом життя та з оточуючим середовищем (додаток 1).
2. Діагностика
Положення протоколу
Діагностичні заходи спрямовуються на встановлення наявності хронічного панкреатиту, диференційної діагностики щодо інших чинників болю в абдомінальній області (див. розділ 4.1.2).
Попередній діагноз ХП має бути підтверджений лікарем гастроентерологом.
Обґрунтування
Діагноз хронічного запалення ПЗ встановлюється і підтверджується на основі наявних симптомів, результатів візуалізації з метою визначення структури
ПЗ (ультразвукове дослідження (УЗД), комп’ютерна томографія (КТ)), тестів екзокринної та ендокринної функції ПЗ.
УЗД органів черевної порожнини та нирок. необхідне для діагностики панкреатиту та диференціальної діагностики із жовчнокам’яною хворобою, яка також проявляється абдомінальним болем та може спровокувати розвиток біліарного панкреатиту.
Необхідні дії лікаря
Обов’язкові:
2.1. Збір анамнезу (див. розділ 4.1.1), при цьому оцінити:
2.1.1. Наявність специфічного больового синдрому.
2.1.2. Симптоми зовнішньосекреторної недостатності ПЗ.
2.1.3. Симптоми внутрішньосекреторної недостатності ПЗ.
2.2. Фізикальне обстеження (див. розділ 4.1.1).
2.3. Лабораторні методи обстеження:
2.3.1. Визначення рівня глюкози крові.
2.4. Інструментальні методи обстеження:
2.4.1. Направити на УЗД органів черевної порожнини та нирок.
2.4.2 ЕКГ.
2.5. Скерувати пацієнта на консультацію до:
2.5.1. Хірурга – за наявності тривожних симптомів: лихоманка,
інтоксикація, виражений больовий синдром, немотивована втрата ваги, при підозрі на гострий панкреатит, наявності ускладнень – негайно.
2.5.2. Гастроентеролога протягом тижня для підтвердження або уточнення діагнозу ХП.

9 2.5.3. Ендокринолога – при наявності симптомів цукрового діабету протягом тижня.
3. Лікування
Положення протоколу
Лікування ХП проводиться лікарем гастроентерологом, водночас, лікар загальної практики-сімейний лікар / терапевт дільничний може призначити заходи з корекції способу життя згідно з відповідними медико- технологічними документами (відмова від вживання алкоголю та тютюну дотримання режиму харчування, праці та відпочинку) та симптоматичне лікування.
Обґрунтування
Доведено, що вживання алкоголю та тютюну є значущими чинниками хронічного запалення ПЗ, а продовження їх вживання пов’язане зумовлює негативний прогноз. Перш, ніж почати лікування болю, пов’язаного з ХП, необхідно виключити інші можливі супутні причини. Знеболювальні лікарські засоби мають застосовуватись в ефективних дозах з відповідними
інтервалами з урахуванням протипоказань. Показане інвазивне лікування болю у пацієнтів з ХП при неефективності медикаментозного лікування.
Пероральна ензимотерапія показана пацієнтам з наявною стеатореєю або порушенням всмоктування ліпідів, або з діареєю, втратою маси тіла, або
інших клінічних та лабораторних ознаках недостатності поживних речовин.
Лікарські форми препаратів – мінімікросфери або мікросфери з ентеророзчинним покриттям продемонстрували більшу ефективність при лікуванні екзокринної недостатності підшлункової залози.
Підтримка адекватного раціону, виправлення дефіциту поживних мікроелементів, застосування ферментів підшлункової залози і лікування болю показали позитивний вплив на стан харчування хворих з хронічним панкреатитом.
Необхідні дії лікаря
Обов’язкові:
3.1. Призначити корекцію способу життя, зокрема режиму харчування (див. розділ 4.2.1), праці та відпочинку.
3.2 Надати медичну допомогу стосовно відмови від вживання алкоголю та тютюну згідно з відповідними медико-технологічними документами.
3.3. Забезпечити знеболення згідно з розділом 4.2.2 та відповідними медико- технологічними документами зі стандартизації медичної допомоги при хронічному больовому синдромі.
3.3. За наявності симптомів недостатності зовнішньосекреторної функції ПЗ призначити препарати панкреатину (див. розділ 4.2.2).
3.4. За наявності цукрового діабету специфічне лікування призначає ендокринолог.

10
4. Подальше спостереження
Положення протоколу
Пацієнт з ХП перебуває на обліку у лікаря загальної практики-сімейного лікаря / дільничного терапевта, який веде необхідну медичну документацію, сприяє виконанню пацієнтом рекомендацій спеціалістів та призначає за необхідності симптоматичне лікування.
Обґрунтування
Метою моніторингу пацієнта з ХП є раннє виявлення ендокринної і екзокринної недостатності ПЗ та ускладнень. Оскільки екзокринна та ендокринна недостатність часто формується у пацієнтів з хронічним запаленням ПЗ за 8-20 років після виявлення хвороби періодичне визначення рівня глюкози крові натщесерце, HbA1c є важливими заходами диспансерного спостереження.
Пацієнти зі зміною типу болю, втратою маси тіла і/або жовтяницею повинні бути обстежені на рак підшлункової залози.
У пацієнтів з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки з ускладненнями і пептичною виразкою шлунка повинна бути проведена контрольна ендоскопія. В таких випадках терапевтичний контроль представляє собою поєднання уреазного тесту і гістологічне дослідження біопсії з антрума і тіла шлунка
Дослідження показали, що модифікація способу життя, повна відмова від вживання алкоголю та тютюну, підвищення фізичної активності сприяє покращенню виживаності.
Необхідні дії лікаря
Обов’язкові:
4.1. Забезпечити записи в Медичній карті амбулаторного хворого (форма
№ 025/о) та контроль дотримання плану диспансеризації (див. розділ

  1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас