Ім'я файлу: Андрій Хаблюк(Меропенем).docx
Розширення: docx
Розмір: 164кб.
Дата: 27.03.2021
скачати
Міністерство охорони здоровя України
Івано-Франківський національний медичний університет
Кафедра клінічної фармакології і фармакотерапії.

Протокол дослідження ефективності й безпечності застосування лікарського препарату
МЕРОПЕНЕМ


Студент: Хаблюк Андрій Володимирович
Факультет:
Медичний, 5 курс 82+ група
Викладач:
Данилюк Оксана Ігорівна
I. Загальні дані про хворого

1. Прізвище, ім’я, по-батькові: Мельник Ярослав Вікторович

2. Дата і рік народження: 10 серпня 1961 року

3. Місце проживання: м. Івано-Франківськ, вул. Степана Бандери 71А кв. 24

4. Місце роботи: Пенсіонер

5. Дата поступлення в клініку: 10.09.2020

6. Діагноз на момент поступлення: Хронічний алкоголізм. Негоспітальна(аспіраційна – аспірація блювотними масами) пневмонія нижньої частки(S7,S8,S9) правої легені, тяжкий перебіг, ЛНІІ.

II. Клінічний діагноз з обґрунтуванням


  • Скарги хворого на вологий кашель з виділенням помірної кількості слизисто-гнійного харкотиння, задишку змішаного характеру в спокої, що посилюється при фізичному навантаженні, болі в правій половині грудної клітки, підвищення температури тіла до 39,0-39,5 С, загальну слабість, швидку втомлюваність, зниження працездатності.

  • Анамнезу захворювання - хворіє протягом 2-х тижнів. Початок - гострий, після переохолодження, перенесеної ГРВІ і проявився у формі підвищення тепмератури тіла до 39,5С. Пізніше приєднався сухий кашель, який згодом перейшов у вологий. На 5 день хвороби виникли болі в правій половині грудної клітки, наростала загальна слабість і втомлюваність, знизилась працездатність. Після проведеного рентген-дослідження хворого було направлено на стаціонарне лікування.

  • Даних об"єктивного обстеження - температура тіла 39.5 С. Частота серцевих скорочень 101 уд/хв. Надключичні ямки втягнені, більше справа. Міжреберні проміжки втягнені справа, втягуються при диханні. Рухи грудної клітки при диханні асиметричні: права половина відстає в акті дихання. Допоміжні м"язи приймають участі в акті дихання, більше справа. Частота дихання 31 за 1 хв. Задишка постійна, змішаного характеру, посилюється при фізичному навантаженні. При пальпації грудна клітка помірно болюча в нижніх відділах справа. Голосове тремтіння посилене справа, більше в нижніх відділах. При порівняльній перкусії перкуторний звук притуплений справа, більше в нижніх відділах. Нижня межа лагень: Пригрудна лінія - ІV міжребер"я; Середньоключична лінія - V ребро; Передня пахвова лінія - VI ребро; Середня пахвова лінія - VII ребро; Задня пахвова лінія - VIII ребро; Лопаткова лінія - IX ребро; Прихребцева лінія - Остистий відросток XI грудного хребця; При аускультації легень справа дихання жорстке, в підпахвинній ділянці, в міжлопатковому просторі вислуховуються вологі крепітуючі хрипи, шум тертя плеври, нижче лопаток дихання значно ослаблене. Бронхофонія посилена справа в нижніх відділах.

  • Даних додаткових методів обстеження

-Загальний аналіз крові: Еритроцити 3,3х1012/л, Нв 106 г/л, Колірний показник 0,9, Лейкоцити 15х109/л, ШОЕ 35 мм/год.

- Бакпосів мокротиння: було виявлено Pseudomonas aeruginosa.

- Оглядова рентгенографія ОГК в прямій і правій боковій проекціях.

Ліве легеневе поле без особливостей. Справа нижній синус затемнений до 7-го ребра. Легеневий малюнок посилений, деформований. В нижній долі інфільтративне затемнення розміром 7х10 см.

- ЕКГ ритм синусовий, правильний, ЧСС 101 ударів в 1 хв, різкий зсув ЕОС вліво, гіпертрофія лівого шлуночка із ознаками систолічного пернавантаження та помірна дилятація лівого шлуночка, НБПНПГ.

- SpO2 81%

- Спірографія


  • ЖЕЛ (в %)55 %



  • Максимальна вентиляція легень (МВЛ) (в %)45%

  • Резервний обєм видоху/вдоху, мл 250мл

  • ОФВ1 (%) 40%

  • Індекс Тиффно 46%

Негоспітальна пневмонія невизначеної етіології нижньої частки(S7,S8,S9)правої легені, тяжкий перебіг, ЛНІІ.

III Сучасні методи фармакотерапії хворих на негоспітальну пневмонію
Лікування хворих на пневмонію повинно починатися якнайшвидше і проводитися в стаціонарних умовах. Протягом всього періоду лихоманки та інтоксикації обов`язкове дотримання ліжкового режиму. При цьому хворий повинен періодично міняти положення тіла, сідати і активно відкашлювати харкотиння. Палата повинна систематично і добре провітрюватися. Їжа в перші дні повинна бути рідкою, але добре збалансованою. Необхідно багато пити, бажано лужні води.

Найбільш ефективною є етіотропна антибактеріальна терапія з врахуванням чутливості збудника до призначеного препарату. Орієнтовний етіологічний діагноз може бути встановлений з врахуванням особливостей клініко-рентгенологічних даних.

Таблиця 2.6. Основні антимікробні засоби, які використовують у лікуванні дорослих, хворих на НП


Препарат

Шлях введення

Доза та кратність введення

1

2

3

Природні пеніциліни

Бензилпеніцилін

В/в, в/м

1 000 000–3 000 000 ОД з

інтервалом 4 год

Амінопеніциліни

Ампіцилін

В/в, в/м

0,5–1 г з інтервалом 6 год

Амоксицилін

Всередину

0,5–1г з інтервалом 8 год

Амоксицилін/клавуланов а кислота

В/в, всередину

1,2 г з інтервалом 6–8 год

1 г з інтервалом 12 год

Ампіцилін/сульбактам

В/в, в/м

1,5–3 г з інтервалом 6–8 год

Пеніциліни, стійкі до дії пеніциліназ

Оксацилін

В/в, в/м, всередину

2 г з інтервалом 4–6 год

Цефалоспорини І покоління







Цефазолін

В/в, в/м

1–2 г з інтервалом 8–12 год

Цефалоспорини ІІ покоління

Цефуроксиму аксетил

Всередину

0,5 г з інтервалом 12 год

Цефалоспорини ІІІ покоління

Цефоперазон

В/в, в/м

1–2 г з інтервалом 8–12 год

Цефотаксим

В/в, в/м

1–2 г з інтервалом 8–12 год

Цефтриаксон

В/в, в/м

1–2 г з інтервалом 24 год

Цефтазидим

В/в, в/м

2 г з інтервалом 8 год

Цефалоспорини ІV покоління

Цефепім

В/в

2 г з інтервалом 12 год

Цефалоспорини V покоління

Цефтаролін

В/в

0,6 г з інтервалом 12 год

Продовження таблиці 2.7.

1

2

3

Карбапенеми

Меропенем

В/в, в/м

1 г з інтервалом 8 год або інфузія тривалістю до 2 год

Іміпенем/циластатин

В/в

0,5–1 г з інтервалом 6–8 год або інфузія тривалістю до 1 год

Ертапенем

В/в, в/м

1 г з інтервалом 24 год

Доріпенем

В/в

0,5 г (інфузія тривалістю до 4 год) з інтервалом 8 год

Монобактами







Азтреонам

В/в, в/м

2 г з інтервалом 8 год

Аміноглікозиди

Гентаміцин

В/в

3–5 мг/кг з інтервалом 24 год

Тобраміцин

В/в

5 мг/кг з інтервалом 24 год

Нетилміцин

В/в

4–6 мг/кг з інтервалом 24 год

Амікацин

В/в

15 мг/кг з інтервалом 24 год

Макроліди

Азитроміцин

В/в,

всередину, всередину

0,5 г з інтервалом 24 год

0,5 г з інтервалом 24 год

протягом 3 днів

2,0 г одноразово

Кларитроміцин

Всередину, в/в

0,5 г з інтервалом 12 год

Спіраміцин

В/в, всередину

1 500 000–3 000 000 МО з

інтервалом 8–12 год

Джозаміцин

Всередину

0,5 г з інтервалом 12 год

Еритроміцин

В/в, всередину

0,5 г з інтервалом 6 год

Фторхінолони ІІ покоління

Ципрофлоксацин

В/в, всередину

0,4 г з інтервалом 12 год;

0,5 г з інтервалом 12 год

Фторхінолони ІІІ покоління

Левофлоксацин

В/в, всередину

0,5 г з інтервалом 12–24 год

0,75 г з інтервалом 24 год

Фторхінолони ІV покоління

Моксифлоксацин

В/в, всередину

0,4 г з інтервалом 24 год

Геміфлоксацин

Всередину

0,320 г з інтервалом 24 год

Гатифлоксацин

Всередину

0,4 г з інтервалом 24 год

Продовження таблиці 2.7.

1

2

3

Препарати різних груп

Ванкоміцин

В/в

1 г з інтервалом 12 год

Рифампіцин

В/в, Всередину

0,5 г з інтервалом 12 год;

0,6–0,9 г з інтервалом 24 год

Лінезолід

В/в, всередину

0,6 г з інтервалом 12 год

Кліндаміцин

В/в, в/м, всередину

0,45–0,6 г з інтервалом 6–8 год



Всім хворим з пневмоніями призначаються муколітики (лазолван, бромгексин), бронхолітики (теофілін, еуфілін). При сухому надсадному кашлі дають протикашльові засоби (лібексин, тусупрекс). Призначають і інші середники, дезінтоксикаційні (гемодез, реополіглюкін), репаранти (актовегін), десенсибілізуючі (глюконат кальцію), оксигенотерапію, фізіотерапевтичні засоби.

Ефективність амброксолу була показана в понад 100 клінічних спостереженнях із залученням більше ніж 15 000 дорослих і дітей із різними формами гострих і хронічних захворювань верхніх і нижніх дихальних шляхів. Кохранівський огляд переконливо вказує на позитивний вплив мукоактивних препаратів на кашель у дорослих і дітей при пневмонії .

Діючи як муколітичний засіб і експекторант, амброксол покращує функцію зовнішнього дихання. Також відома властивість амброксолу збільшувати вміст сурфактанту в легенях шляхом стимуляції його продукції пневмоцитами. Амброксол здатний запобігати розвитку респіраторного дистрес-синдрому в новонароджених, оскільки він вільно проникає через плацентарний бар’єр і стимулює внутрішньоутробне утворення сурфактанту. Амброксол підвищує активність секреторного імуноглобуліну А .

Доведено, що амброксол має антиоксидантний і протизапальний ефекти. Протизапальний ефект амброксолу пов’язаний із пригніченням синтезу оксиду азоту, дегрануляцією нейтрофілів та індукцією синтезу поверхнево-активної речовини. Такий протизапальний ефект може бути додатковим чинником, що сприятливо впливає на перебіг біоплівкових захворювань дихальних шляхів.

Карбоцистеїн, як муколітичний агент, має деякі спільні властивості з амброксолом, проте відрізняється від нього за рахунок здатності виконувати мукорегуляторну функцію. Як і амброксол, карбоцистеїн підвищує рівень секреторного імуноглобуліну А. Є дані, які вказують на наявність фармакокінетичного синергізму між карбоцистеїном і антибіотиками, що дозволяє останнім легко проникати через гематобронхіальний бар’єр. Карбоцистеїн стимулює активність сіалілтрансферази, збільшує синтез сіаломуцинів, оптимізуючи баланс сіаломуцинів і фукомуцинів, відновлює еластичні властивості мокротиння (в’язкість).

Комбінованим муколітичним препаратом, що містить обидва наведені компоненти, є Пектолван Ц. Він випускається у вигляді сиропу у флаконі по 100 мл (у 5 мл сиропу міститься 15 мг амброксолу гідрохлориду і 100 мг карбоцистеїну), має приємний аромат полуниці, не містить спирту, що робить безпечним його застосування в дітей. Препарат може призначатися дітям від 2 років. Тривалість лікування, як правило, не повинна перевищувати 7–10 днів. Показаннями для призначення препарату Пектолван Ц є гострі й хронічні захворювання дихальних шляхів, що супроводжуються утворенням секрету, який важко відділяється: хронічне обструктивне захворювання легень, пневмонія, бронхоектатична хвороба, респіраторний дистрес-синдром, лікування ускладнень після хірургічних втручань на легенях. З огляду на супровідні речовини (глюкоза, сорбіт, аспартам), що містяться в сиропі, хворим на деякі метаболічні захворювання слід уникати прийому даної форми препарату.



IV. Фармакотерапія захворювання пацієнта
1. Rp.: Meropenem 1,0
D.t.d: № 25
S: Вводити в/в 3 рази на добу по 1 флакону

2. Rp.: Sir. Ambroxoli 0,3% 100 ml

D.S. Приймати по 2 чайній ложці тричі на день
3. Rp.: Tab. Paracetamoli 500 mg
D.t.d. №10  
S. По 1-2 табл. після їди.

4. Rp.: Tab. Mukaltini 0,25

D.t.d. N. 20

S. По 1 таблетці 3 раз в день.

5. Rp.: Heparini 1,0 ml

D.t.d. N. 15 in ampull.

S. по 1,0 мл підшкірно 3 раза в день

V. Обгрунтування групи, підгрупи і самого фармпрепарата, що досліджується

Карбапенеми — бета-лактамні антибіотики з ультрашироким спектром антибактеріальної активності, що включає більшість клінічно важливих аеробних і анаеробних бактерій. Завдяки цій властивості вони особливо корисні як препарати першого вибору для емпіричного лікування серйозних інфекцій у госпіталізованих пацієнтів, в яких мікроорганізм, що викликав інфекцію, невідомий або підозрюється його резистентність. Карбапенеми порівняно з іншими β-лактамними антибіотиками мають більш широкий антимікробний спектр, що включає грампозитивні й грамнегативні бактерії. Серед аеробних патогенів він охоплює: ентеробактерії, стрептококи (включно з пеніцилін-резистентними S.pneumoniae), ентерококи (за винятком E.faecium і пеніцилін-резистентних штамів, що не продукують бета-лактамазу), чутливі до метициліну стафілококи (MSSA), H.influenzae, Listeria та більшість штамів Pseudomonas і Acinetobacter. Є декілька важливих аеробних патогенів, що мають природну стійкість до карбапенемів, зокрема S.maltophila, метицилін-резистентні стафілококи (MRSA) й E.faecium. Препарати даної групи також мають високу активність проти анаеробів, включаючи навіть такі традиційно полірезистентні штами, як Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp., Enterobacter spp., Acinetobacter spp. та ентерокок.

Меропенем є карбапенемовим антибіотиком для парентерального застосування, відносно стабільним до впливу людської дигідропептидази-1 (DHP-1), тому не потребує додавання інгібітору DHP-1.

Меропенем чинить бактерицидну дію шляхом втручання у життєво важливий синтез стінок бактеріальної клітини. Легкість, з якою він проникає у стінки бактеріальної клітини, високий рівень стабільності до всіх серинових бета-лактамаз та виражена спорідненість з білками, що зв’язують пеніцилін (PBP), пояснюють сильну бактерицидну дію меропенему проти широкого спектра аеробних та анаеробних бактерій. Мінімальні бактерицидні концентрації (МВС) зазвичай є такими ж, як і мінімальні інгібуючі концентрації (МІС). Для 76% бактерій співвідношення МВС : МІС становило 2 або менше.

Меропенем є стабільним у тестах на чутливість. Тестиin vitro показують, що меропенем діє синергічно з різними антибіотиками. Як було продемонстровано in vitro та in vivo, меропенем має постантибіотичний ефект.

Спираючись на фармакокінетику та співвідношення клінічних та мікробіологічних результатів щодо діаметра зони та мінімальних інгібуючих концентрацій (МІС) для мікроорганізмів, рекомендується єдиний комплекс критеріїв чутливості до меропенему.

Категорії

Метод оцінки

Діаметр зони (мм)

Критичні точки МІС (мг/мл)

Чутливість

≥ 14

≤ 4

Проміжний рівень

12 - 13

8

Резистентність

≤ 11

≥ 16

Антибактеріальний спектр меропенему in vitro включає більшість клінічно значимих грам-позитивних та грамнегативних, аеробних та анаеробних штамів бактерій, як зазначено нижче.

Різні карбапенеми мають відносно схожий спектр активності проти різних бактеріальних патогенів. Проте існують деякі розбіжності, які слід враховувати при виборі антибактеріальної терапії. Зокрема, меропенем порівняно з іміпенемом має вищу активність щодо грамнегативних бактерій, таких як Haemophilus influenzae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus spp., Serratia marcescens, Enterobacter spp. і Pseudomonas aeruginosa, проте іміпенем має вищу активність щодо метицилін-чутливих стафілококів і пеніцилін-чутливих пневмококів. Меропенем є єдиним карбапенемом, рекомендованим для застосування при менінгітах, через його здатність створювати високу концентрацію в цереброспінальній рідині.

VI. Вибір параметрів оцінки ефективності і безпечності проведеної фармакотерапії.


Показники ефективності

Показники безпечності


- зникнення симптомів і ознак інфекції (знизилась температура, зник кашель та хрипи в легенях, покращились реологічні властивості мокротиння);

- покращення лабораторних показників (ЗАК в межах норми - відсутній лейкоцитоз, ШОЕ в нормі)

- зникнення інфільтраційних змін на рентгенограмі



- ↑Лужної фосфатази

-Підвищення концентрацій трансаміназ

-↑Лактатдегідрогенази в сироватці

-Коліт, асоційований із застосуванням антибіотиків

-Підвищення концентрації білірубіну

-гіперсалівація

-↓ АТ

- гіперкреатинемія

-підвищення рівня сечовини в крові

-Тромбофлебіт

-Діарея

-Кропив’янка

-Біль у місці ін’єкції


VII. Щоденник динамічного контролю ефективності і безпечності досліджуваного препарату

Параметри що відображають ефективність і безпечність препарату

Дата
Доза

10.09.2020
1,0

16.09.2020
1,0

22.09.2020
1,0

І.Динаміка скарг хворої за всі дні курації

  1. Загальний стан

  2. Задишка

  3. Кашель

  4. Відходження мокротиння

  5. Запаморочення

  6. Утруднене дихання через ніс

  7. Порущення сну

  8. Працездатність

  9. Біль у ГК







+

+++

+++

-

++

++
++

-

++

+

++

+

++

+

+
+
+

+

+

+++

-

+

++

-
-
-

++

-

ІІ.Динаміка даних об’єктивного дослідження

  1. Загальний стан

  2. Тахікардія(ЧСС)

  3. АТ, мм рт.ст.




  1. Тахіпное(ЧДР)

  2. Температура тіла

  3. Голосове тримтіння




  1. Хрипи

  2. Артеріальна гіпотензія

  3. Кропив’янка

  4. Ослаблення дихання




Тяжкий

101/хв.

135/90

31/хв.

39,60С

Посилене
+++

-
-
++

Середньо-тяжкий

92/хв.

130/80

25/хв.

38,20С

Дещо посилене
++

-
-
+

Задовільний

81/хв.

130/85

20/хв.

36,90С

В нормі
+
-

-
-

ІІІ.Динаміка даних додаткових методів дослідження

1. Рентгенографія ОГК

2. Пульсоксиметрія (SpO2 )
3. Спірографія
ЖЕЛ (в %)

Максимальна вентиляція легень (МВЛ) (в %)

Резервний обєм видоху/вдоху, мл

ОФВ1 (%)

Індекс Тиффно

10.09.2020

Висновок: Ліве легеневе поле без особливостей. Справа нижній синус затемнений до 7-го ребра. Легеневий малюнок посилений та деформований на всьому протязі за рахунок бронхіального компоненту. В нижній долі інфільтративне затемнення розміром 7х10 см.
81%

55 %

45%
250мл

40%

46%

22.09.2020

Висновок:

На оглядовій рентгенографії органів грудної порожнини в передній прямій проекції легеневі поля прозорі. Об’ємні та інфільтративні зміни не виявляються. Легеневий малюнок не змінений. Корені легень звичайних розмірів. Синуси вільні.
95%

86%

75%
650мл

75%

70%


Препарат що вивчається

Амброксол

Парацетамол

Мукалтин

Гепарин

Меропенем

?

?

+




Примітка

«+» сприятлива комбінація

«-»несприятлива комбінація



XVI.Взаємодія з іншими препаратами і побічні дії у курованого пацієнта

Меропенем + Мукалтин = Нудота та блювота.

Меропенем + Парацетамол = Гепатотоксичність.

Меропенем + Гепарин = Коагулопатія.

Меропенем + Амброксол = Диспное (як реакція гіперчутливості).

IX.Висновки

Отже даною роботою, на конкретних випадках доведена ефективність препарату Меропенему, а також доведена безпечність його застосування. За останні 10 років меропенем визначив роль карбапенемів як ефективної монотерапії широкого спектру при серйозних бактеріальних інфекціях. Основних небажаних ефектів меропенему — токсичного впливу на ЦНС і побічних реакцій зі сторони ШКК — можна уникнути, обмежуючи застосування його у визначених пацієнтів і змінюючи спосіб введення.. У той час коли зростає занепокоєння щодо стійкості до антибіотиків, активність карбопенепів, зокрема меропенему залишається дуже високою.

За час перебування хворого в стаціонарі його стан істотно покращився, позитивна динаміка об’єктивних даних та даних додаткових методів дослідження.

Побічних ефектів з боку призначених пацієнтові препаратів не спостерігалося. Переносимість препарату Меропенем хороша. Доцільним є продовжувати прийом даного препарату, оскільки стан хворого істотно покращився.

Рекомендовано:

1)УЗД ОЧП через місяць

2)контроль рівня АТ

3)дієта №11 та припинення вживання алкоголю.

4)повторна Рентгенографія ОГК через місяць

5)диспансерне спостереження пульмонолога, та дільничного терапевта за місцем проживання

6) дотримання режиму праці і відпочинку.

7) Дихальні вправи та Лікувальна гімнастика. Комплекс вправ лікувальної фізкультури рекомендовано виконувати не менше 3-4 разів на добу. Перед початком занять провітрити і зволожити повітря в кімнаті.

Прогноз щодо життя та здоров’я при дотримані даних рекомендацій сприятливий.

Список використаної літератури


1. Papp-Wallace K.M., Endimiani A., Taracila M.A., Bonomo R.A. Carbapenems: past, present, and future // Antimicrob. Agents Chemother. — 2011. — 55(11). — 4943-60. doi:10.1128/AAC.00296-11.

2. List of Carbapenems // Drugs.com. — Available from: https://www.drugs.com/drug-class/carbapenems.html. — Accessed: March 16, 2019.

3. Bush K., Bradford P.A. β-Lactams and β-Lactamase Inhibitors: An Overview // Cold Spring Harb. Perspect. Med. — 2016. — 6(8). doi: 10.1101/cshperspect.a025247.

4. Brook I., Wexler H.M., Goldstein E.J.C. Antianaerobic antimicrobials: spectrum and susceptibility testing // Clin. Microbiol. Rev. — 2013. — 26(3). — 526-46. doi: 10.1128/CMR.00086-12.

5. Wanger A., Chavez V., Huang R.S.P., Wahed A., Actor J.K., Dasgupta A. Antibiotics, Antimicrobial Resistance, Antibiotic Susceptibility Testing, and Therapeutic Drug Monitoring for Selected Drugs // Microbiol. Mol. Diagnosis Pathol. — 2017. — 119-153. doi: 10.1016/B978-0-12-805351-5.00007-7.

6. Chang C.C., Cheng A.C., Chang A.B. Over-the-counter (OTC) medications to reduce cough as an adjunct to antibiotics for acute pneumonia in children and adults. Cochrane Database Syst. Rev. 2014. 10(3). CD006088.

7. Юлиш Е.И. Современные методы мукоактивной терапии при заболеваниях органов дыхания у детей. Здоровье ребенка. 2015. 5(65). 34-41.

8. Кривопустов С.П. Комбінована мукоактивна терапія захворювань дихальних шляхів у дітей, що супроводжуються утворенням в’язкого секрету. Здоровье ребенка. 2017. 12(2). 33-35.

9. Охотнікова О.М., Поночевна О.В. Пріоритетні напрямки підвищення ефективності мукоактивної терапії у лікуванні бронхолегеневих захворювань у дітей. Современная педиатрия. 2017. 4(84). 41-48. doi 10.15574/SP.2017.84.41.

10. Johnson K., McEvoy C., Naqvi S. et al. High-dose oral Nacetylcysteine fails to improve respiratory health status in patients with chronic obstructive pulmonary disease and chronic bronchitis: a randomized, placebo-controlled trial. Int. J. Chron. Obstruct. Pulmon. Dis. 2016. 11. 799-807.

11. Paleari D., Giovanni R., Nicolini G., Оlivieri D. Ambroxol: a multifaceted molecule with additional therapeutic potentials in respiratory disorders of childhood. Expert Opin. Drug Discov. 2011. 6(11). 1203-1214.

12. Kanie S., Yokohira M., Yamakawa K., Nakano-Narusawa Y., Yoshida S., Hashimoto N., Imaida K. Suppressive effects of the expectorant drug ambroxol hydrochloride on quartz-induced lung inflammation in F344 rats. J. Tоxicol. Pathol. 2017. 30(2). 153-159. doi: 10.1293/tox.2016-0050.

13. Snowden J.N., Beaver M., Smeltzer M.S., Kielian T. Biofilminfected intracerebroventricular shunts elicit inflammation within the central nervous system. Infect. Immun. 2012. 80. 3206e14.

14. Lu Q., Yu J., Bao L. et al. Effects of combined treatment with ambroxol and ciprofloxacin on catheter-associated Pseudomonas aeruginosa biofilms in a rat model. Chemotherapy. 2013. 59(1). 51-56. doi: 10.1159/000351107.

15. Gao X., Zhang Y., Lin Y., Li H., Xin Y., Zhang X., Xu Y., Shang X. Effect of ambroxol on biofilm of Haemophilus influenzae and bactericidal action. Lin Chung Er Bi Yan Hou Tou Jing Wai Ke Za Zhi. 2014. 28(10). 721-723.

16. Pulcrano G., Panellis D., De Domenico G., Rossano F., Catania M.R. Ambroxol influences voriconazole resistance of Candida parapsilosis biofilm. FEMS Yeast Res. 2012. 12: 430e8.

17. Rene H.D., José M.S., Isela S.N., Claudio C.R. Effects of ambroxol on Candida albicans growth and biofilm formation. Mycoses. 2014. 57(4). 228-232.

18. Zhang Y., Fu Y., Yu J., Ai Q., Li J., Peng N., Song S., He Y., Wang Z. Synergy of ambroxol with vancomycin in elimination of cathe ter-related Staphylococcus epidermidis biofilm in vitro and in vivo. J. Infect. Chemother. 2015. 21(11). 808-815.

19. Kariya S., Okano M., Higaki T., Makihara S., Tachibana T., Nishizaki K. Long-term treatment with clarithromycin and carbocisteine improves lung function in chronic cough patients with chronic rhinosinusitis. Am. J. Otolaryngol. 2020. 41(1). 102315. doi: 10.1016/j.amjoto.2019.102315. Epub 2019 Oct 17.

20. Крамарев С.А. Дифференцированный подход к лечению кашля. Здоровье ребенка. 2013. 6(49). 100-104.

21. Марушко Ю.В., Гищак Т.В., Мика М.Ю., Марушко Є.Ю. Досвід застосування препарату Пектолван Ц у комплексній терапії бронхолегеневих захворювань у дітей. Здоров’я України. Тематичний номер. 2015. Грудень. 48-50.

22. Селюк М.Н., Козачок Н.Н., Селюк О.В. Дифференцированный подход к выбору противокашлевых препаратов в клинике семейного врача. Здоров’я України. 2013. 2(303). 5-7.

23. European Medicines Agency (EMA). Revised assessment report — procedure under article 31 of directive 2001/83/EC resulting from pharmacovigilance data. Ambroxol and bromhexine containing medicinal products. URL: https://www.ema.europa.eu/documents/referral/ambroxol-bromhexine-article-31-referral-prac-assessment-report_en.pdf.EMA/PRAC/800767/2015. Published September 10, 2015.

24. Lapenta L., Morano A., Fattouch J. et al. Ambroxol-induced focal epileptic seizure. Clin. Neuropharmacol. 2014. 37. 84-87.

25. Mallet P., Mourdi N., Dubus J.C. et al. Respiratory paradoxical adverse drug reactions associated with acetylcysteine and carbocysteine systemic use in paediatric patients: a national survey. PLoS ONE. 2011. 6. e22792.

26. Kudo K., Ichihara E., Hisamoto A. et al. A definite case of (L)-carbocisteine-induced pneumonia with CATCH22 syndrome. Intern. Med. 2013. 52. 97-100.

27. Chalumeau M., Duijvestijn Y.C.M. Acetylcysteine and carbocysteine for acute upper and lower respiratory tract infections in paediatric patients without chronic broncho-pulmonary disease. Cochrane Database Syst. Rev. 2013. 5. CD003124.

28. Абатуров А.Е. Муколитическая терапия при воспалительных заболеваниях трахеобронхиальной системы у детей. Medicus Amicus. 2006. 1.

29. Інструкція із застосування препарату Пектолван Ц (Наказ МОЗ України № 277 від 15.05.2015).

30. Беш Л.В., Мацюра О.І. Сучасні аспекти мукоактивної терапії в педіатричній практиці. Здоровье ребенка. 2018. 13(6).
36-40.


31. Буряк В.Н. Особенности терапевтической тактики при остром бронхите у детей. Здоров’я України. Тематичний номер. 2014. Вересень. 44-45.

32. Охотнікова О.М., Поночевна О.В. Можливості комбінованого муколітика — сиропу Пектолван Ц щодо збільшення ефективності антибіотикотерапії гострих респіраторних інфекцій у дітей. Современная педиатрия. 2017. 8(88). 74-80. doi 10.15574/SP.2017.88.74.

33. Крамарьов С.О., Закордонець Л.В. Кашель у дітей. Можливості лікування. Современная педиатрия. 2018. 4(92). 98-104. doi 10.15574/SP.2018.92.98.

34. Поночевна О.В. Ефективність використання Пектолвану Ц в терапії захворювань нижніх дихальних шляхів інфекційного та алергічного генезу у дітей молодшого шкільного віку. Збірник наук. пр. співроб. НМАПО імені П.Л. Шупика. 2014. 23(3). 353-357.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас