Остеоартроз

• 
  таблиці та мультимедійні презентації;
  
• 
  тестові завдання (20);
  
• 
  історії хвороби, ситуаційні задачі (3);
  
• 
  набір тестових завдань із бази «Крок-2» (20).
  

3. 
   Обґрунтування теми. Остеоартроз (ОА) відноситься до клінічних синдромів болю в суглобах, який супроводжується різними ступенями функціонального обмеження і зниження якості життя. Це одна з основних причин болю і інвалідності в усьому світі. Хоча біль, зниження функції і обмеження активності можуть бути серйозними наслідками ОА, структурні зміни зазвичай відбуваються без супутніх симптомів.
   

3. 
   Мета заняття:
   

• 
  загальна: ознайомити студентів з сучасними стандартами ведення хворих із остеоартрозом, навчити застосовувати на практиці сучасні стандарти клінічної та інструментальної діагностики, проводити диференційну діагностику під час курації пацієнтів з цим захворюванням в умовах стаціонару;
  
• 
  конкретна: навчитися діагностувати остеоартроз, засвоїти лікування та профілактику хвороби.
  

• 
  етіологію та патогенез остеоартрозу;
  
• 
  основні критерії діагностики остеоартрозу;
  
• 
  тактику ведення хворих із остеоартрозом;
  
• 
  показання до застосування додаткових інструментальних методів обстеження (рентгеноскопія легень та серця, ЕКГ, Ехо-КГ, лабораторні дослідження);
  

• 
  проводити опитування та об'єктивне обстеження хворих із остеоартрозом;
  
• 
  формулювати і обґрунтовувати попередній діагноз конкретного пацієнта;
  
• 
  складати план обстеження хворого, обґрунтовувати застосування основних методів обстеження, визначати показання до їх проведення;
  
• 
  на підставі аналізу даних клінічного та інструментального обстежень обґрунтовувати та формулювати діагноз остеоартрозу;
  
• 
  складати і обґрунтовувати план лікування конкретного пацієнта; описувати побічну дію призначених препаратів; виписувати рецепти;
  
• 
  формулювати засоби профілактики, обґрунтовувати прогноз, працездатність для конкретного пацієнта;
  
• 
  демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця;
  

• 
  провести клінічне обстеження пацієнта з остеоартрозом (збирання анамнезу, огляд, визначення особливостей пульсу, аналіз температури тіла пацієнта, визначення екскурсії грудної клітки, перкусія, пальпація, аускультація серця і легенів);
  
• 
  скласти план обстеження пацієнта з остеоартрозом;
  
• 
  проаналізувати дані додаткових методів обстеження (ЗАК, ЕКГ, ОРОГК, ЕХОКГ, ХМЕКГ, визначення серцевих ферментів, функціональних дихальних проб, КТ і МРТ грудної клітки, лабораторних тестів);
  
• 
  скласти план лікування даного пацієнта залежно від діагнозу, стадії захворювання.
  

• 
  генетичні (спадковість остеоартрозу колінного і кульшового суглобів і суглобів рук складає 40–60 %, хоча відповідальні гени невідомі);
  
• 
  конституціональні (наприклад, старіння, жіноча стать, ожиріння, висока щільність кісток);
  
• 
  більш локальні, в основному біомеханічні (наприклад, травми суглобів, професійні/рекреаційні, зниження м'язової сили, слабкість суглобів, зміщення суглоба).
  

1. 
   Болі в суглобах механічного типу, що виникають при навантаженні на суглоб, більше до вечора, згасають у спокої і вночі. Болі обумовлені трабекулярними мікропереломами, кістковим венозним стазом і внутрішньомедулярною гіпертензією, подразненням навколишніх тканин остеофітами, спазмом навколосуглобових м'язів. При розвитку венозних стазів у субхондральному відділі можливі тупі «судинні» болі, що виникають вночі і зникають при уранішній активності.
   
2. 
   "Стартові" болі в суглобах, які з'являються при перших кроках хворого, потім зникають і знов виникають при навантаженні, що продовжується. Можуть бути ознакою реактивного синовіту, розвиток якого супроводжується посиленням болю, припухлістю суглоба.
   
3. 
   Періодичне «заклинювання» суглоба ("блокадний" біль) – раптовий різкий біль у суглобі при щонайменшому русі, обумовлений суглобовою "мишею" – утиском шматочка некротизованого хряща між суглобовими поверхнями. Біль зникає при певному русі, який веде до видалення "миші" з суглобової поверхні.
   
4. 
   Крепітація в суглобі при рухах.
   
5. 
   Стійка деформація суглобів, обумовлена кістковими змінами.
   
6. 
   Порівняльне невелике обмеження рухливості суглобів, за винятком тазостегнового.
   
7. 
   Наявність в анамнезі механічного перевантаження суглоба або травми, запальних або метаболічних захворювань суглобів.
   
8. 
   Наявність у хворого порушень статики, нейроендокринних захворювань, порушень місцевого кровообігу, артрозу у батьків.
   

1. 
   Наявність твердих вузликів (за рахунок остеофітів) на бічних поверхнях дистальних міжфалангових суглобів (вузлики Гебердена) і на тильно-бічній поверхні проксимальних міжфалангових суглобів (вузлики Бушара, по одному з кожного боку); в період формування вузликів відчувається паління, коління, оніміння, які зникають після утворення вузликів.
   
2. 
   Біль і скутість у дрібних суглобах кисті; обмеження руху.
   
3. 
   Рентгенографія кистей виявляє остеофіти, звуження щілин суглобів і в окремих випадках (при ерозійній формі остеоартрозу) деструкцію суглобових поверхонь.
   
4. 
   Вузликовий остеоартроз міжфалангових суглобів характеризується генетичною схильністю, причому ця форма передається по жіночій лінії (бабуся–мати–дочка).
   
5. 
   Наявність вузликів Гебердена або Бушара вважається прогностично несприятливою ознакою для перебігу остеоартрозу.
   

• 
  генералізований артроз (трьох і більше суглобів);
  
• 
  ураження суглобів зазвичай двостороннє, при цьому в першу чергу страждають колінні, тазостегнові, дистальні міжфалангові суглоби (геберденовські вузлики); рідше уражаються суглоби великого пальця стопи і кисті, гомілковостопні суглоби;
  
• 
  наявність одночасно остеохондрозу міжхребцевих дисків (болі і скутість різних відділів хребта; парестезії, зниження рефлексів при здавлюванні остеофітами нервових волокон у міжхребцевих отворах; при здавлюванні хребетних артерій з'являються головні болі, запаморочення, розлади зору);
  
• 
  спондилоз шийного і поперекового відділів;
  
• 
  різні періартрити: плечолопатковий, стилоїдит, епікондиліт, трохантерит;
  
• 
  тендовагініти.