Ім'я файлу: Рібі.docx
Розширення: docx
Розмір: 39кб.
Дата: 25.11.2021

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

РЕФЕРАТ

на тему: "Промислові риби і техніка промислового вилову риби"

Виконала студентка. гр.____ _____________________
Перевірив _____________________
Дніпро 2021

ЗМІСТ
Вступ

  1. Промислові риби

  2. Методи лову

  3. Класифікація знарядь лову

  4. Догляд і зберігання сіток

  5. Основні технологічні процеси рибництва на малих водосховищах

  6. Механізація виробничих процесів у рибництві

Висновки

Список літератури

ВСТУП
Рибна промисловість — галузь харчової промисловості, підприємства якої зайняті виловом риби, добуванням морського звіра, морепродуктів та виробництвом з них харчової, медичної, кормової й технічної продукції. Рибна промисловість виготовляє продукцію 2000 найменувань, у тому числі Україна — понад 100.

Основні з них: риба морожена й охолоджена, солона, копчена, рибні консерви, рибне кормове борошно, нехарчова риба для потреб хутрового звірівництва і тваринництва, деякі види сировини для парфюмерно-косметичної, хіміко-фармацевтичної промисловості та інших галузей.

За даними Асоціації рибалок України в 1991 році Україна видобувала 1,1 млн тонн риби і мала 238 суден океанічного промислу, з яких 40 % були судна-заводи, які переробляли рибу на рибні продукти просто на борту. Імпорт морепродуктів і риби у вітчизняному продуктовому кошику на початку незалежності становив всього 10 %.

За 25 років в Україні майже в 15 разів скоротився вилов риби. У 2013 році він склав лише 216 тис. тонн, а в 2016-му — і зовсім 78,5 тис. тонн.

Істотне скорочення видобутку в 2013—2016 роках пов'язано з втратою Криму. При цьому сьогодні в Україні залишилося всього 5 океанічних суден, 4 з яких ходять під прапором Нової Зеландії і практично не працюють на український ринок, а ще одне — здається в оренду для лову криля в Антарктиці.

У січні-серпні 2021 року промисловий вилов риби й інших водних біоресурсів у водоймищах Дніпра збільшився на 11,4%, або на 574 тонни до 5 606 тонн у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

  1. Промислові риби


Представники сімейства оселедцевих складають більшу частину світового улову. Оселедець - зграєва риба; вона ходить великими косяками, які служать зручним джерелом дешевих харчових і технічних продуктів. Лов оселедця завжди становив основну частку в рибальстві Ісландії, Нідерландах, Польщі, скандинавських країн та Росії. До інших оселедцеподібних, що мають першорядне господарське значення, належать анчоус, сардина і менхеден. Річний видобуток оселедцеподібних усіма країнами світу складає близько 15 млн. т.

З риб, що мають найбільше господарське значення, слід виділити тріску, лов якої з найдавніших часів є основою інтенсивного рибальства в Північній Атлантиці. Колись річний вилов тріски тільки в районі Великий Ньюфаундлендської банки (у північно-західній частині Атлантичного океану) доходив до 1 млн. т, але вже на початку 1990-х років впав більш ніж на 70%. Тріска становить більшу частину риби, що видобувається рибопромисловими флотами Великобританії та Ісландії; її улови мали істотне значення для колишнього СРСР, а для Норвегії так само важливі і тепер.

З прохідних риб, що нерестяться в річках, найбільше господарське значення належить лососеві. Видобувають його головним чином у штатах Вашингтон, Орегон, Аляска і Каліфорнія, а також в Британській Колумбії, на російському Далекому Сході і в Японії. Ловлять лосося також у Чилі, Австралії та Новій Зеландії, куди були свого часу завезені деякі його види. Зростання продукції з сьомги почався завдяки розвитку відповідних підприємств марикультури, і ця продукція стала важливим елементом міжнародної торгівлі. Рекордна кількість консервованої сьомги було вироблено в 1936 - 9 млн. ящиків, загальне нетто яких склало 238 тис. т. З розвитком ринку рибної продукції на ньому почали з'являтися і менш традиційні вироби з риб загонів окунеподібних і коропоподібних. Ловом тунців в Середземному морі і біля берегів Японії люди займалися здавна. Однак сприятливі умови для реалізації продукції з цього роду риб були створені лише на початку 20 ст. у зв'язку з розвитком підприємств з консервації тунцового м'яса, завдяки чому утворився новий ринок збуту цих риб у світовому масштабі.


  1. Методи лову


Рибальські снасті можна розділити на три основні типи: затримуюючі, заплутуючі і гачкові. Існує безліч інших пристроїв для лову риби на зразок острог, гарпунів, сіткових накидних двостулкових або закидних підйомних черпаків, але переважна частина світового улову видобувається снастями вищезазначених трьох основних типів.

Затримуюючі снасті, на частку яких припадає велика частина світового улову, включають в себе закидні і ставні (типу озерних) неводи, ставні (за типом заколювання) огорожі, ставні пастки, кошелькові неводи, мережі, верші, трали, волокуші і т.п. Всі ці сіткові снасті бувають або закидні, або з матнею в якості риб'ячої пастки.

Навколишні сіткові знаряддя, такі, як закидний або кошельковий невід, кільцева мережа, невід-лампара, датський невід і трал, утримують рибу в обмеженій зоні, звідки снасті притягують до берега за допомогою строп, що стягають заглиблену частину мережі, або просто піднімаються на борт рибальського судна. Закидний невід представляє собою сіткову стінку з поплавками по верхньому краю і грузилами по нижньому, яка прямо з берега може заводитися навколо риб'ячого косяка і потім виводитися з ним до берега. Оскільки далеко не всі види риб заходять в прибережне мілководдя, для лову риби у відкритому морі були створені різні модифікації закидного невода - кошелькові неводи, кільцеві мережі та неводи-лампара. Оточивши такого типу снастю риб'ячий косяк, зводять її крила. Щоб риба не пішла через донну частину мережі, її зазвичай стягують канатом, просмикнутим уздовж нижньої кромки стінки, в результаті чого риба концентрується в невеликій сітковій пастці, звідки немає виходу. Деякі види риб не збираються в щільні зграї, а розсіюються в придонній зоні, тому їх ловлять тралом. Трал представляє собою мережевий мішок, вхід в який завжди відкритий завдяки розпірним щитам та поплавцям на ньому; таке знаряддя лову може буксируватися над морським дном рибальським судном як на мілководді, так і на значних глибинах. По завершенні протягання трала на задану відстань він витягується на палубу, куди і вивалюється улов.

Ставні снасті з пастками поділяються на два основних види: сітковий загон зі стінкою, що направляє блукаючих риб у лабіринт, звідки вони не можуть вибратися, і пастки типу ятери з приманкою, куди спокушена риба йде добровільно. Існують сотні різновидів подібних знарядь лову - від примітивних загат з кам'яних завалів, де риба виявляється майже на суші під час відливу, до стаціонарних і плавучих пасток лососів типу тих, що колись застосовувалися на Алясці.


  1. Класифікація знарядь лову


Для зручності вивчення, вдосконалення, конструювання та експлуатації знаряддя лову групуються за різними ознаками в групи, підгрупи, види і т.д. Це угрупування називається класифікацією знарядь лову. Залежно від класифікаційних ознак існує багато видів класифікацій. Наприклад, за родом матеріалів знаряддя лову поділяються на сіткові і несіткові; за місцем застосування - на річкові, озерні, морські або океанічні. Крім того, існують донні і різноглибинні знаряддя лову, прибережні і для лову далеко від берегів і т.д.

Найбільше значення має класифікація за принципом дії. Спочатку ця класифікація була розроблена основоположником науки про промислове рибальство проф. Ф.І. Барановим. Потім вона була розвинена та доповнена найбільшими вченими М.М. Андрєєвим, А.І. Трещевим, В.М. Лукашова та ін і з різними доповненнями прийнята в міжнародній практиці. Відповідно до цієї класифікації всі знаряддя лову можна розділити на п'ять основних груп.

До першої групи належать мережі. Принцип дії їх заснований на тому, що знаряддя лову у вигляді сіткової стіни виставляють на шляху ходу риби, яка, намагаючись пройти крізь цю перешкоду, застряє в комірках мережі, тобто об'ячується. Сіткове полотно в об'ячуючих знаряддях лову виготовлено з тонкої нитки, що врізається в тіло риби чи заплутують її в полотні мережі. Об'ячуючі знаряддя лову застосовуються в морях, озерах, річках, вдалині від берегів і біля узбережжя.

Залежно від умов змінюються спосіб лову і конструкція мереж. Якщо мережі, закріплені тим або іншим способом, стоять в процесі лову нерухомо на одному місці і уловлюють рибу, що намагається пройти крізь них, то вони називаються ставними мережами, а лов - мережевий ставні ловом.

За способом застосування об'ячуючі знаряддя лову поділяються на три основні групи: ставні сітки, річкові плавні мережі, морські плавні, або дрифтерні мережі.

Ставними називаються мережі, які стоять нерухомо на одному місці і заплутують рибу, що намагається пройти крізь них. Річкові плавні мережі, пливуть за течією, і заплутують рибу, що йде назустріч. Морськими плавними чи дрифтерними називають мережі, що дрейфують у морях і вловлюють зустрічну рибу при спробі її пройти крізь сітковий порядок. По пристрою об'ячуючі знаряддя лову поділяються на одностінні, багатостінні і рамові. Одностінні мережі складаються з одного полотна або, як кажуть, з однієї стіни. Це найбільш поширений вид мереж. Багатостінні мережі складаються з двох або трьох сіткових полотен і називаються відповідно двостінними (двустінковими) або тристінні. Рамовими або рамними називають одностінні мережі особливої конструкції з мотузяною обкладинкою-рамою, протягнутою крізь вічка сітки.



  1. Догляд і зберігання сіток


Брудні знаряддя лову є сприятливим середовищем для розвитку бактерій, які викликають гниття знарядь лову з рослинних матеріалів в результаті підвищення температури при зберіганні їх навалом. Ось чому всі знаряддя лову необхідно ретельно чистити і промивати після роботи. Чисті знаряддя лову із синтетичних матеріалів при короткочасному зберіганні на палубі судна не сушать, але роблять це обов'язково перед укладанням на тривалий час в трюм або перед здачею на склад. На суднах знаряддя лову просушують, розвішуючи на щоглах, стрілах і т.д. Бажано сушити знаряддя лову в тіні, щоб зменшити втрату міцності рибальських матеріалів у результаті інсоляцій.

Знаряддя лову термін служби яких перевищує 1-2 роки, часто вимагають повторної обробки (фарбування, латексування, просочення смолами). Знаряддя лову повторно обробляють за результатами їх зовнішнього огляду безпосередньо в промислових умовах або найчастіше на видобувних підприємствах. Перед повторною обробкою сіткові знаряддя лову промивають, сушать, ремонтують. Обробляють як правило тими ж просочуючих складами, що й у фабричних умовах, але за спрощеною технологією.

Ремонт знарядь лову зводиться до заміни зношених мотузково-канатних елементів знарядь лову, посадки на підбори, плаву, вантажу, зміцнення місць з'єднання елементів знаряддя лову, ремонті сіткового полотна.

Дозволяється короткочасне і тривале зберігання знарядь лову на суднах. При короткочасному зберіганні знаряддя лову можна зберігати на палубі добре промитими і прикритими брезентами. На тривале зберігання промиті і просушені знаряддя лову прибирають в трюми і накривають брезентом.
5. Основні технологічні процеси рибництва на малих водосховищах
Сьогодні широкого розповсюдження набувають ферми на яких вирощують рибну продукцію.

  1. Пригнічення розвитку водної іхтіофауни. Проводиться інтенсивний облов водосховища дрібно чарунковими неводами й електроловильними пристроями для пригнічення іхтіофауни смітних і малоцінних у промисловому відношенні видів риби, що стихійно сформувалася за рахунок приходу з джерел водопостачання і залитих водойм

  2. обладнують 2-3 тоневі ділянки на кожні 100 га зарибленої площі в місцях з відповідним рельєфом дна. При необхідності проводять корчування пеньків, засипку ям, видалення каменів, будівельного сміття та ін.

  3. встановлення рибозахисних споруд. Гідротехнічні споруди – верховина, водозабір, водоскиди – обладнують захисними спорудами, що запобігають виходу молоді вирощуваних видів риби і потраплянню смітної та малоцінної риби з джерел водопостачання

  4. зариблення малих водосховищ. Норма інтродукції рибопосадкового матеріалу встановлюється за станом природної кормової бази, продуктивного потенціалу основних груп гідробіонтів і кормових коефіцієнтів споживання природного корму

  5. для стимулювання розвитку природної кормової бази й підвищення рибопродуктивності водойм застосовують органічні і мінеральні добрива. Виняток становлять водосховища, в яких в літній час спостерігається стійке „цвітіння” або вимоги до води обмежують наявністю біогенних речовин

  6. вапнування води при „цвітінні” води і порушеннях кисневого режиму. Одночасно є профілактичним заходом проти деяких захворювань риби.

  7. годівля риби. Згодовування комбікорму планується з розрахунку щільності посадки основного споживача – коропа і нормативної величини кормового коефіцієнта.

  8. спостереження за умовами вирощування риби. Візуальний контроль за станом водойми і поведінкою риби. Визначення фізичних властивостей води (температура, колір, прозорість, запах, смак), вмісту розчинних газів О2, СО2, Н2S, окислюваність, лужність, карбонатну жорсткість, біогенні речовини.

  9. контрольний облов. Спостереження за ростом й станом риби здійснюють під час контрольних обловів, що проводяться дрібночарунковим неводом на декількох тоневих ділянках. При цьому масу і лінійні показники росту різних видів риби вимірюють для кожної групи окремо. Одночасно проводять іхтіопатологічні огляди, розтин риби, аналіз вмісту шлункового тракту.

  10. промисловий вилов. Вилов товарної риби можливо проводити протягом всього року. Перевагу треба віддати активним засобам лову – велико чарунковим неводам і електроловильним пристроям, які застосовують у малодоступних для невода місцях – зарослих мілководних і закоряжених ділянках.

  11. сортування риби. Частина риби, яка не досягла товарної маси, повинна бути випущена для дорощування.

  12. реалізація товарної риби;

  13. охорона водосховищ. Охорона водойм повинна здійснюватися в нічний час встановленням чергування рибалок або призначенням нічних сторожів, а також організації рейдів за участю рибоінспекторів, працівників міліції, спеціалістів господарств.

Технологія виробництва товарної риби на малих водосховищах передбачає одержання основної маси рибопродукції за рахунок оптимізації використання природних кормових ресурсів оптимально підібраним видовим складом інтродуцентів, що дозволяє розглядати цей напрям як ресурсо-енергозберігаючу і екологічно чисту технологію. При цьому в окремих випадках є виправданим використання елементів інтенсифікації, в тому числі й годівлі риби. Випробуванням встановили взаємозв’язок промислової рибопродукції, яку одержують за рахунок коропа й рослиноїдної рибопродукції з щільністю інтродукції рибопосадкового матеріалу, промисловим поверненням і затратами кормів на одиницю приросту.

Аналіз динамічних процесів взаємозв’язку промислової продукції свідчить, що при збільшенні щільності посадки коропа й рослиноїдної риби до визначених меж спостерігається нарощування рибопродукції. У результаті збільшення промислового повернення по коропу рибо продукція знижується, а для рослиноїдної риби вона збільшується. Таке протиріччя пояснюється зменшенням середньої індивідуальної маси коропа, що навіть при рості промислового повернення не покриває витрат, пов’язаних з низькою середньою індивідуальною масою, зумовленим дефіцитом кормів у кількісному й якісному відношенні.
6. Механізація виробничих процесів у рибництві
У розвитку товарного рибництва все більшого значення набуває механізація важкої праці та окремих трудомістких виробничих процесів вирощування риби. Нині у рибництві повністю механізовано процеси роздавання кормів цьогорічкам і товарній рибі, викошування у ставах зайвої рослинності, механізується внесення вапна та мінеральних добрив по водному дзеркалу ставів. Застосовують спеціальні машини й механізми при вилові риби і навантаженні її у транспорт для перевезення, на роботах по меліорації ставів.

Останнім часом здійснюється спроба автоматизувати окремі процеси у рибництві, де цикли робіт повторюються. Створена автоматизована лінія для роздавання кормів у басейнах, форелевих та інших невеликих ставах. Впровадження у рибне господарство внутрішніх водойм засобів механізації та автоматизації виробничих процесів дозволить забезпечити виконання трудомістких процесів машинами, підвищити продуктивність праці.

З метою механізації вилову риби в ставах обладнують спеціальні гідроспоруди – рибовловлювачі, в яких риба нагромаджується, а потім підгінними пристроями концентрується до співвідношення її і води 1:4 – 1:8 (залежно від температури та інших факторів). Після цього приступають до вивантажування риби. Найбільш поширений варіант механізації робіт при вивантажуванні риби з рибовловлювачів – це використання крана „Піонер”, сортувального пристрою, вагів, транспортера, пересувної електростанції. Названі механізми випускаються серійно, вони прості й надійні в експлуатації. Недоліком цієї схеми механізації робіт при облові ставів є низька продуктивність, що в умовах зростаючої інтенсифікації рибництва стає відчутнішою.
Висновки
Промислове рибальство здавна було і до цих пір залишається одним з основних видів діяльності людей, завдяки якому значна частина населення Землі забезпечується продуктами харчування.

До недавнього часу вважалося, що рибні запаси в Світовому океані невичерпні, і зменшення чисельності або раптові зникнення деяких видів риб пояснювалися їх переміщеннями в невідомі райони. Однак незабаром з'ясувалося, що справжньою причиною зубожіння є надмірно старанний лов риби. Тому задля підтримання максимального рівня улову в районах рибного промислу стали застосовуватися міжнародні заходи щодо їх збереження.

Сьогодні набуває популярності штучне розведення риб у малих водоймах.


Список літературних джерел


  1. Рибна промисловість України. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

  2. Промисловий вилов риби в Україні зріс на 11%. Де добувають рибу та морепродукти. Режим доступу: https://ukranews.com/ua/news/801368-promyslovyj-vylov-ryby-v-ukrayini-zris-na-11-de-dobuvayut-rybu-ta-moreprodukty

  3. Е. А. Карпенко, В. М. Бикова «Основи промислового рибальства та технологія рибних продуктів." - 1981р.

  4. Лукашов В.Н. Пристрій і експлуатація знарядь промислового рибальства. М., 1972 Флот рибної промисловості. Л., 1972

  5. „Рибне господарство України: стан, тенденції, перспективи”. Рибне господарство України №3,4 – 2003р.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас