1   2   3
Ім'я файлу: KURSOVA _DVOEGLAZOVA - Копія.docx
Розширення: docx
Розмір: 101кб.
Дата: 20.04.2021
скачати

ВСТУП

Усе життя людини тісно пов’язане з часом, з умінням вимірювати, розподіляти, цінувати час. Час збігає безперервно, його неможливо ні зупинити, ні повернути, тому за тривалістю досить важко сприймати проміжки часу, порівнювати події. Як відомо, наше сприймання часу недосконале: нам здається, що час збігає то швидше, то повільніше залежно від того, чим заповнений той чи інший проміжок часу. Час є четвертим виміром існування людини. Тому час – одна з важливих для вивчення величин у початковому курсі математики.

Поняття часу більш складне, ніж поняття довжини і маси. В повсякденному житті час – це те, що відокремлює одну подію від другої. В математиці і фізиці час розглядають як скалярну величину, тому що проміжки часу володіють властивостями, подібними до властивостей довжини, площі, маси:

  • проміжки часу можна порівнювати. Наприклад, на один і той же шлях пішохід витратить більше часу, ніж велосипедист.

  • проміжки часу можна додавати. Так, урок триває 40хв, а 4 уроки 2год 40хв.

  • проміжки часу можна віднімати, множити на додатне дійсне число. Наприклад: від Тернополя до Львова автобусом можна приїхати за 4 год, а машиною за 2 год.

  • проміжки часу вимірюють. Особливість вимірювання часу полягає в тому, що час минає безповоротно, тому двічі виміряти його неможливо.

Теоретико-практична основа курсової роботи ґрунтується на методичних та наукових дослідженнях формування часових уявлень в учнів початкової школи в працях М.В.Богдановича, Я.В.Короля, О.П.Корчевської, С.О.Скворцової. Системний підхід до навчання молодших школярів, принцип провідної ролі навчання у розвитку дитини молодшого шкільного віку, теорія поетапного формування знань, умінь і навиків подається О.Я.Савченко, теорія про структуру навчальної діяльності та методична концепція розвиваючого навчання у процесі вивчення математики в 1-4 класах розглядається у працях Н.Б. Істоміної.

Вимоги Державного стандарту початкової освіти(2011р.) передбачають уміння й навички в учнів користуватися годинником і календарем як засобами вимірювання часу, подавати проміжки часу в різних одиницях вимірювання; замінювати одні одиниці вимірювання величини іншими, порівнювати значення однойменних величин, виконувати арифметичні дії з ними; застосовувати співвідношення між одиницями вимірювання величини під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач.

Завдання курсової роботи включають:

-вивчення методичної літератури, довідкових і наукових джерел, статей фахової періодичної преси по темі дослідження;

-самостійний аналіз основних питань щодо особливостей навчання молодших школярів такої величини як час, одиниць часу; уточнення основних методичних вказівок та рекомендацій щодо вивчення часу в початковій школі;

- узагальнення та систематизація зібраних матеріалівз метою опису методики вивчення часу в початковій школі.

Пріоритетними питаннями, яківивчались для розкриття теми курсової роботи, є:

- формування в учнів правильних уявлень про час та його міри

- практичне ознайомлення учнів з приладами для вимірювання часу;

- методика формування практичних умінь і навичок вимірювання часу;

- ознайомлення з системою одиниць вимірювання часу і співвідношенням між ними;

- формування навичок перетворення одиниць і виконання дій над ними.

РОЗДІЛ 1

ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ЧАСУ І ЙОГО ВИМІРЮВАННЯ

У ПОЧАТКОВОМУ КУРСІ МАТЕМАТИКИ


    1. Завдання навчання математики в початкових классах

Перед навчанням математики в початковій школі ставляться загальноосвітні, виховні, практичні і розвиваючі завдання.

Загальноосвітнє завдання навчання математики полягає втому, що необхідно:

  • забезпечити міцне і свідоме оволодіння системою математичних знань, умінь і навичок, необхідних в повсякденному житті і майбутній трудовій діяльності;

  • сформулювати уявлення про число, арифметичні дії, величини, геометричні фігури і їх властивості, числові рівності і нерівності;

  • сформулювати навички усних і письмових обчислень та вміння розв’язувати текстові задачі.

При навчанні математики в початковій школі ставляться наступні виховні завдання:

  • виховання екологічного мислення і поведінки;

  • економічне виховання;

  • виховання національної самосвідомості, поваги до національної культури і традицій;

  • формування позитивних рис особистості (працелюбності, наполегливості, культури думки і поведінки, відповідальності за доручену справу).

Практичні завдання зводяться до формування навичок вимірювання величин, ви креслення фігур та застосування здобутих математичних знань до розв’язання задач, які зустрічаються в практичній діяльності людини.

Розвиваючі завдання початкового курсу математики передбачають формування загального інтелектуального розвитку, математичного розвитку та розвитку культури мислення.

Слід зазначити, що над визначенням завдань початкового курсу математики працювало багато вчених-математиків, науковців у галузі навчання початкового курсу математики, педагогів-практиків.

Завдання, які стоять перед навчанням математики у початковій школі:

  • формування уявлень про натуральне число, міцних обчислювальних навичок з натуральними числами і нулем, розв’язування задач практичного змісту, пов’язаних з натуральними числами;

  • формування наочно-чуттєвих уявлень про основні геометричні фігури, початкового досвіду вимірювань і обчислень геометричних величин;

  • формування первинних навичок доказових міркувань і пояснень дій та розвиток відповідних мовленнєвих навичок, пов’язаних з використанням математичних термінів і символів.




    1. Зміст початкового курсу математики

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти курс математики будується за такими змістовими лініями:

  • числа, дії з числами;

  • величини;

  • математичні вирази, рівності, нерівності;

  • сюжетні задачі;

  • просторові відношення, геометричні фігури;

  • робота з даними (реалізується наскрізно в усіх інших змістових лініях).

Основу змісту початкового курсу математики становить арифметика цілих невід’ємних чисел і вимірювання величин. На пропедевтичному рівні подаються елементи алгебри та геометрії. Зміст розділів у кожному класі розширюється і доповнюється. Таким чином забезпечується поступове розширення і ускладнення навчального матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення. Це сприяє формуванню знань, умінь, навичок і способів діяльності на вищому рівні узагальнення.

У зв’язку з цим розділи починаються із узагальнення і систематизації навчального матеріалу, який вивчався у попередньому класі, з подальшим його розвитком.

Фундаментом курсу математики початкових класів є вивчення чисел.

У зміст цього курсу входять:

  • лічба, нумерація і чотири арифметичні дії над цілими невід’ємними числами;

  • початкові знання властивостей натурального ряду чисел і арифметичних дій;

  • початкові знання про дроби.

Вивчення чисел супроводжується постійним залученням різноманітних задач, в ході розв’язування яких учні зустрічаються з деякими видами практичної діяльності, так чи інакше пов’язаної з підрахунками і вимірюваннями.

Учні ознайомлюються з основними одиницями величин, вчаться переходити від одних до інших.

Основними арифметичними поняттями курсу математики початкової школи є:

  • натуральне число;

  • число нуль;

  • наочне уявлення про дріб;

  • система числення;

  • арифметична дія.

Зміст початкового курсу математики може бути викладений і засвоєний на різних ступенях глибини і деталізації. Для початкової ланки шкільної освіти достатньо передбачити два ступені. Перший ступінь – це рівень обов’язкової математичної підготовки, який має бути досягнутий всіма учнями; другий – учнями, які проявляють схильність і інтерес до математики, їм створюються умови для досягнення більш високих результатів.

Для забезпечення другого рівня матеріал чинних підручників з математики доповнюється системою змістовно-логічних ігор, системою нестандартних задач і завдань розвиваючого характеру, арифметичними і логічними задачами більш високого ступеня трудності (в підручниках такі задачі позначені зірочками). 


    1. Загальні теоретико-методичні основи формування понять про величини, що вивчаються в курсі математики І-ІV класів


Величина – числова характеристика об’єкта чи явища, що розглядається на множині цих об’єктів чи явищ. Вона називається полем вимірювання величини, де вибрано еталон вимірювання. Цей об’єкт приймають за одиницю і називають мірою.

В курсі математики початкової школи розглядають:

  • Скалярні величини(довжина, площа, маса, місткість, час, вартість, ціна)

  • Векторні величини (швидкість).

Завдання, які ставляться щодо розгляду цього матеріалу в початковому курсі математики на основі аналізу вимог Державного стандарту початкової школи, навчальної програми з математики для І-ІІ і ІІ-ІV класів і методичної літератури наступні:

1)формування у школярів уявлення про величину та процес її вимірювання;

2)розуміння учнями змісту поняття «величина» та засвоєння сутності характеру відповідних величин;

3)формування умінь і навичок, які пов’язані з вимірюванням конкретної величини;

4) знайомство з процесом вимірювання конкретних величин;

5)формування реальних уявлень про конкретні одиниці вимірювання величин;

6)практичне ознайомлення з відповідними вимірювальними інструментами та їхніми шкалами;

7)формування умінь правильно встановлювати вимірювальний інструмент чи прилад;

8)прищеплення знань про співвідношення між одиницями вимірювання конкретних величин;

9)формування уміння правильно розміщувати око відносно шкали приладу чи інструменту;

10)усвідомлення того, що за одиницю вимірювання величини можна вибрати будь-яку величину з відповідної множини;

11)формування уміння оцінювати довжину «на око», масу – «на руку» тощо;

12)використання величин для формування поняття натурального числа, арифметичних дій над числами, поняття геометричної фігури;

13)формування знань про зв’язок навчання математики з життям та її практичне застосування у повсякденній діяльності людини;

14)навчити учнів розв'язувати текстові задачі, пов’язані з величинами;

15)формування взаємозв’язків між пропорційними величинами тощо.

При вивченні кожної величини є свої методичні особливості, пов’язані з специфікою даної величини, але загальний підхід до величини як до властивості предметів і явищ дозволяє говорити про загальні теоретико-методичні основи вивчення величин. Аналіз програм і підручників з математики для початкових класів, методичної літератури для вчителів дозволяє виділити наступні етапи у методиці вивчення величин, які повинні бути відповідним чином продумані у практиці роботи:

1)формування загального уявлення про дану величину, в основі якого лежить звернення до досвіду дитини та уточнення наявних у неї уявлень;

2)порівняння однорідних величин: візуально, з допомогою відчуттів, накладанням, прикладанням або з допомогою різноманітних мірок;

3)знайомство з одиницею вимірювання величини, з вимірювальним приладом;

4)формування уміння додавати і віднімати однорідні величини, які виражені в одних і тих же самих одиницях вимірювання;

5)знайомство з новими одиницями вимірювання величин у тісному зв'язку з вивченням нумерації за концентрами, перевід одних одиниць в інші;

6)перевід величин, виражених в одиницях одних найменувань, в однорідні величини, виражені в одиницях інших найменувань;

7)додавання і віднімання величин, виражених в одиницях двох найменувань;

8)множення та ділення величин на число.

Отже, вивчення величин має велике значення, бо це поняття є одним з основних понять не лише математики, але й інших наукових дисциплін, та кожна величина є деякою узагальненою властивістю реальних об’єктів оточуючого світу. Вивчення величини – це один із способів зв’язку навчання математики з життям.

    1. Теоретико-методичні основи вивчення часу.

Процес формування уявлення про час є складним.

Час – величина не матеріальна, час у відчуттях людини йде то швидше, то повільніше, залежно від того, чим заповнений той чи інший проміжок часу. Час не можна зупинити, а тому діти не можуть реально побачити одиниці вимірювання часу так, як це відбувалося при вивченні довжини, площі, місткості тощо при виконанні практичних чи лабораторних робіт, а тому їх провести не можливо.

Завдання, які ставляться щодо розгляду цього матеріалу в початковому курсі математики:

1)сформувати у молодших школярів розуміння того, що час є однією з величин, яка широко використовується у науковій і практичній діяльності людини;

2) довести до свідомості дітей той факт, що час вимірюється з допомогою спеціальних пристроїв, які називаються годинниками;

3) добитися сформованості в учнів певних конкретних уявлень про одиниці вимірювання часу (століття, рік, місяць, тиждень, доба, година, хвилина, секунда);

4) допомогти дітям засвоїти напам’ять таблицю мір часу, порядок днів тижня і місяців у році;

5) навчити учнів перетворювати іменовані числа, виражені мірами часу, та виконувати арифметичні дії над ними (додавати й віднімати їх, множити чи ділити на натуральне число);

6) сформувати уміння визначати час за годинником, тривалість події за моделлю годинника чи за табелем-календарем;

7) навчити учнів розв'язувати всі види задач, пов’язаних з часом.

Знання, уміння та навички про час та його вимірювання формуються як на основі власних спостережень і практичної діяльності школярів, так й при виконанні спеціальних завдань.

Для формування часових уявлень необхідно використовувати принаймні наступну системувправ: 

1) відповіді на запитання виду: що триває довше урок чи перерва? Рік чи місяць?;

2) завдання на порівняння віку людей чи на порівняння тривалості подій;

3) практичні вправи з моделями годинника чи з табелем-календарем;

4) завдання на перетворення іменованих чисел;

5) арифметичні дії над іменованими числами, вираженими в одиницях вимірювання часу;

6) розв'язування простих та складених задач на час.

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЧАСУ І ЙОГО ВИМІРЮВАННЯ
2. 1 Методика ознайомлення з одиницями вимірювання часу.

Дії над іменованими числами, вираженими мірами часу.

При ознайомленні учнів з кожною одиницею вимірювання часу вчитель повинен добитися сформованості конкретних уявлень про неї, запам’ятовування співвідношень між відповідними одиницями часу. При ознайомленні учнів з такими одиницями вимірювання часу як секунда, година, хвилина, доба необхідно використовувати модель циферблата годинника, а при ознайомленні з тижнем, місяцем, роком – табель-календар. Вивчення мір часу буде проводитися успішніше, якщо пов’язувати пояснення нового матеріалу, формування реальних уявлень про одиниці вимірювання часу та виявлення їхньої сутності з природними явищами.

У 1 класі програма передбачає ознайомлення дітей з назвами днів тижняі їх послідовністю. Як наочний посібник корисно мати в класі відривний календар, або модель настільного календаря, яким треба навчити дітей користуватись.

Починаючи з першого класу, треба практикувати порівняння відомих дітям часових проміжків, які часто трапляються на практиці.

Наприклад, що триває довше: урок чи перерва, навчальна чверть чи зимові канікули, що коротше в часі: заняття учня вшколі чи робочий день батьків? Такі завдання сприяють розвиткові почуття часу.

У процесі розв’язування задач, пов’язаних з поняттям різниці, діти порівнюють вік людей і поступово опановують важливі поняття: старший, молодший, однакові за віком. Зважаючи на велику практичну потребу, корисно ознайомити першокласників з тим, як за годинником визначають час. При цьому достатньо, якщо діти навчаться визначати час із точністю до години.

Ознайомлення з одиницями часу сприяє уточненню часових понять дітей. Знання кількісних відношень одиниць вимірювання допомагає порівнювати й оцінювати з а тривалістю проміжки часу, виражені тими чи іншими одиницями часу.

Такі одиниці часу, як місяць, рік, доба, хвилина, вивчають у 2 класі, а століття і секунди в 3 класі, треба формувати в дітей конкретні уявлення про кожну одиницю часу, добиватись засвоєння їх співвідношень, добиватись засвоєння їх співвідношень, навчитись користуватись календарем і годинником і за їх допомогою розв’язувати нескладні задачі на обчислення тривалості події, якщо відомі її початок і кінець, а також задачі, обернені даній (тобто на визначення початку і кінця події).

Щоб підготувати дітей до сприйняття одиниць часу, у 2 класі треба продовжити систематичну роботу з календарем , розпочату в 1 класі.

Підводячи підсумки і узагальнюючи спостереження, корисно звертати увагу дітей на послідовність місяців і кількість днів у кожному місяці. Під час записування дати в зошитах треба частіше задавати дітям запитання на з’ясовування послідовності місяців. (Сьогодні 1 жовтня. Як називається попередній місяць? Який наступний місяць після жовтня? ). Почати роботу з формування в учнів уявлень про рік і місяць доцільно з повідомлення про те, що одиниці вимірювання часу пов’язані з рухом планети Земля навколо Сонця, рухом Місяця навколо Землі, обертанням Землі навколо власної осі. Земля робить оберт навколо Сонця приблизно за 365 днів і 6 год. Для зручності лічби з давніх часів прийняли 3 роки називати простими, по 365 днів у кожному, а четвертий – високосним. У високосному році 366 днів. За час, протягом якого Земля робить оберт навколо Сонця 1 раз, Місяць навколо Землі робить 12 обертів. Тому рік поділяють на 12 проміжків –12 місяців. Проміжок часу обертання Землі навколо своєї осі – доба – ділиться на 24 рівні частини – години. 1 год – це 1/24 доби. Година поділяється на 60 рівних частин – хвилин, а хвилина – на 60 секунд, 1с – це 1/60 хвилини.

Ознайомлюючи дітей з місяцем і роком, учитель використовує табель-календар.З нього діти виписують назви місяців по порядку кількість днів у кожному місяці. Відразу ж виділяють однакові за тривалістю місяці, називають найкоротший місяць у році – лютий (28 або 29 днів). Користуючись календарем, учні визначають порядковий номер місяця. (Як називається перший місяць у році? Яким є місяць липень? )встановлюють день тижня, коли відомо число і місяць і навпаки, на які числа місяця припадають певні дні тижня (в який день тижня буде свято 8 Березня в цьому році? На які числа припадають неділі в березні? і т.д.).

За допомогою календаря учні розв’язують задачі на визначення тривалості події (в межах одного року). Наприклад, скільки днів тривали весняні канікули? Скільки місяців тривають літні канікули? Учитель навиває початок і кінець канікул, і учні підраховують кількість днів і місяців за календарем. Треба показати, як можна швидко визначити за календарем кількість днів, знаючи, що в тижні 7 днів. Аналогічно розв’язують обернені задачі.

Тема. Табель-календар

Обладнання: табель-календар звичайного року і високосного, відривний календар.

Підготовча робота.

Провести бесідуза казкою “Дванадцять місяців”.

Ознайомлення.

Вчитель ознайомлює з відривним календарем, та з табелем-календарем. Розгляньте кожен листочок відривного календаря. Про що можна дізнатися?

Ознайомлюємо із структурою табеля-календаря (бажано продемонструвати табель-календар – високосного року і звичайний). Тут є цілий рік: назви місяців, днів тижня, кількість днів у місяці, святкові, й вихідні дні. Скільки всього місяців? З якого місяця починається відлік. Назвіть перший, другий . місяці. Кількість днів З0 або 31, у лютому: 28 або 29. Рік, в якому лютий має 29 днів називається високосним. Діти записують в зошит номер місяця; назву, кількість днів. Це слід запам’ятати. Кількість днів у місяці легко визначити за допомогою зігнутого кулака: кісточка 31 день. “долина” – 30 днів. Промовляємо: січень – 31, лютий - 28 або 29, березень – 31 і т.д.

У році є чотири пори року: зима, весна, літо, осінь. Зимові місяці: грудень, січень, лютий. Весняні місяці: березень, квітень, травень. Літні: червень, липень, серпень. Осінні: вересень, жовтень, листопад. Цікаві загадки, співанки, народні прикмети допоможуть дітям запам’ятати назви місяців, пір року.

Розв’язування задач на визначення тривалості подій за табелем-календарем.

– Скільки днів тривають весняні канікули?

– На який день тижня в цьому році припаде 1 вересня? Ваш день .народження?

– Скільки днів триває зима? Весна?

– Лелеки відлітають до вирію в серпні, а прилітають у Південну Африку в середині грудня. Скільки місяців лелеки летять до теплих країв?

– Сашко поїхав із сестрою відпочивати до літнього табору 20 липня, а повернувся 14 серпня. Скільки тривав відпочинок?

– Спортивні змагання з гірськолижного спорту у Ворохті тривали: 10 днів і закінчились 24 січня. Коли розпочалися змагання?

– Помідори посіяли 17 лютого, а перші сходи появилися через 9 днів. Коли появилися сходи?

Навчаючи вимірювати час за годинником (з точністю до хвилин), слід використовувати модель циферблата з рухомою годинною і хвилинною стрілками, а також настільний годинник. У класі треба мати демонстраційну модель і моделі малих розмірів для кожного учня. Відповідні навички не можуть бути вироблені однаково добре в усіх учнів за відведені на вивчення цієї теми 5-6 уроків. Роботу слід продовжувати і далі, приділяючи увагу тим учням, які ще недостатньо засвоїли це питання.

На момент ознайомлення з годиною і хвилиною учні вже мають уявлення про частки одиниці. Це слід використати, ознайомлюючи дітей з такими виразами, як “чверть на третю”, “пів на десяту”, “за чверть третя” тощо. Для цього на моделі циферблата годинника крейдою проводять 2 діаметри, що ділять циферблат на 4 чверті. Це допоможе ілюструвати зміст відповідних виразів.

Конкретне уявлення про добу, годину й хвилину формується в учнів на основі власних спостережень і їх практичної діяльності.

Година – це приблизно тривалість уроку і перерви.Хвилина – це час, протягом якого, наприклад, можна назвати 60 двоцифрових чисел чи прочитати певну кількість слів, або пройти певну відстань. Такі завдання вчитель пропонує з метою відчути час, наприклад тривалістю в 1 хв. На цьому ж уроці діти запису­ють співвідношення між одиницями вимірювання часу:

1 доба = 24 год, 1 год = 60 хв, 1 хв = 60 с.

Поняття про добу розкривають через близькі дітям поняття про частини доби – ранок; день, вечір, ніч (або день зранку до вечора і ніч). Крім того, спираються на уявлення часової послідовності: вчора, сьогодні, завтра. Дітям пропонують перелічити, чим вони займались від учорашнього ранку до сьогоднішнього ранку, що робитимуть, починаючи з сьогоднішнього вечора і до завтрашнього вечора. “Такий проміжок часу,– повідомляє вчитель,– називається добою”. Діти встановлюють, скільки діб минає з учорашнього вечора до завтрашнього вечора (від позавчорашнього ранку, до післязавтрашнього ранку і т. д.)., скільки діб минуло з початку тижня (понеділка) до суботи, яка. за числом доба настане, поясню­ють прислів’я: “День і ніч – доба пріч”. Далі аналогічну роботу можна виконати за календарем: скільки повних діб минуло з початку місяця до сьогоднішнього дня, яка за числом настала доба? Щоб установити зв’язок з вивченими одиницями часу, можна запропонувати завдання на порівняння; що довше триває: 5 діб чи тиждень, 40 діб чи місяць?

Тема. Доба. Година. Хвилина. Секунда

Обладнання: табель-календар, годинник, секундомір, моделі годинника для учнів, таблиця залежності між одиницями часу.

Підготовча робота.

Бесіда прорік, місяць, тиждень, пори року. Робота з табелем-календарем.

Ознайомлення.

Доба – це проміжок часу від сьогоднішнього уроку математики до завтрашнього уроку математики.

Доба – це день і ніч. Добу інколи поділяють, також на 4 частини: ранок, день, вечір, ніч. Доба не має скорочення, записуємо 1 доба, 4 доби. Що; відбувається в природі вранці? (Сходить сонечко, розвиднюється, розквітають квіти, співають пташки). Чим займаються люди? (Прокидаються. вмиваються, роблять зарядку, снідають, йдуть на роботу, до школи). Аналогічно з’ясовуємо ознаки інших частин доби.

Година– це тривалість уроку і перерви, це приблизно ча демонстрування кінофільму, це час, за який можна, доїхати автомобілем з Коломиї до обласного центру. Коротко 1 год.

Хвилина – також одиниця часу, вона менша, ніж. 1 година. Добираємо текст, який читають 1 хв, або приклади, для вирішення яких потрібно приблизно 1 хвилину. Коротко - 1 хв.

Секунда – найменша одиниця часу. За одну секунду ми промовляємо, число 22 або “раз і”, робимо два кроки. Секунду використовують при визначенні часу бігуна на короткій дистанції. Коротко записуємо 1 с (без крапки), дальше ознайомлюємо із залежністю між вивченими одиницями часу.

В 1 добі 24 години 1 год = 60 хв

В 1 годині 60 хвилин 1 хв = 60 с

В 1 хвилині 60 секунд

Вчитель ознайомлює із годинником – приладом, з допомогою якого визначають час у годинах, хвилинах, секундах. Годинники бувають двох видів: із стрілками (аналоговий) та із цифрами, що змінюються (цифровий).












Хоч вони виглядають по-різному, час показують однаково:. Можна провести бесіду з історії винайдення годинника, які годинники бувають. Діти розглядають циферблат годинника і визначають, що тут є шкала, 12 великих поділок і між ними по 5 малих (годинні й хвилинні поділки), Є три стрілки: найкоротша – годинна стрілка, найдовша – хвилинна, секундна стрілка – тоненька.

Для визначення часу в секундах інколи користуються секундоміром. Повідомляємо, що за 1 добу годинна стрілка .робить два оберти. Хвилинна стрілка робить один оберт за годину, секундна робить один оберт за хвилину. Пропонують вправи з використанням моделі годинника:

1) назвати час, який показує годинник;

2) показати на циферблаті годинника час, який називає вчитель.

Вправи на закріплення.

а) Діють різні форми читання показів годинника:

– 9 годин З0 хвилин. З0 хвилин на десяту, пів на десяту;

– 4 години 45 хвилин, 45 хвилин на п'яту, без 15 хвилин п’ять, без чверті п’ять.

б) За допомогою моделі годинника розв'язати задачі на визначення тривалості подій, початку або кінця її.

в) За календарем: скільки повних діб минуло від початку місяця до сьогодні? Що довше, 5 діб чи тиждень? 40 діб чи місяць?

Як йшлося вище, важливо не тільки навчити дітей пізнавати час за годинником, а й зброїти їх конкретними уявленнями про тривалість проміжків часу.

Виконуючи практичні вправи з моделями годинника, учні навчаються визначати час за годинником. З допомогою моделі годинника виконують завдання: читають по-різному час, який зображено на моделі; розміщують годинну і хвилинну стрілки за вказівками вчителя, розв'язують задачі на час.

Тема. Одиниці вимірювання часу.

Обладнання: таблиці залежності між одиницями часу циферблати годинників. Повторення вивченого.

а) Фронтальна бесіда.

– З яких частин складаєтьєя доба?

– Скільки годин в добі?

– Що більше, 1 год чи 1 хв?

– Яку найменшу одиницю часу ви знаєте?

– Скільки секунд в 1 хв?

Поглянемо на таблицю, пригадаємо, що

1 доба = 24 год1 год = 60 хв1 хв = 60 с

  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас