Променева діагностика захворювань статевої (репродуктивної) системи чоловічі та жіночі статеві органи

ПРОМЕНЕВА ДІАГНОСТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ СТАТЕВОЇ
(РЕПРОДУКТИВНОЇ) СИСТЕМИ
1. Чоловічі та жіночі статеві органи
Методи візуалізації:
Первинні:
• трансабдомінальне УЗД (ТАУЗД)
• трансвагінальне, трансректальне УЗД (ТВУЗД, ТРУЗД)
Додаткові:
•
МРТ – метод другої черги
•
Дуплексне УЗД
•
Тривимірне УЗД
•
Радіоімунологічні
Інвазивні:
•
Рентгенметросальпінгографія
•
УЗ-метросальпінгографія
•
Висхідна уретроцистографія
•
Селективна ангіографія статевої артерії
•
Динамічна інфузійна кавернозографія.
2. Характеристика методів візуалізації статевої системи, показання до
застосування, їх можливості та обмеження

УЗД є первинним і в більшості випадків остаточним методом візуалізації статевих органів:
ТА УЗД (транс абдомінальне УЗД) – є методом скринінгу, дозволяє:
• об’єктивізувати положення, форму, збільшення (зменшення) розмірів статевих органів
• приблизно оцінити структуру органу
• диференціювати солідні утвори від кістозних
• вияснити взаємовідношення із сусідніми органами
• визначити кількість залишкової сечі
ТВ УЗД (ТРУЗД)(трансвагінальне УЗД, трансректальне УЗД) – основні методи візуалізації внутрішніх статевих органів
ТВУЗД матки
ТРУЗД простати

Показання:
• детальна оцінка положення, форми, розмірів, структури внутрішніх статевих органів
• неможливість утримувати сечу
• ожиріння, рубці передньої черевної стінки
• підозра на рак передміхурової залози (пальцьове ректальне дослідження, стійке або наростаюче підвищення рівня простатспецифічного антигену
(ПСА) в сироватці крові
• менопауза
• метастази в скелет, виявлені при остеосцинтіграфії або рентгенологічно, особливо остеобластичні
•
інтервенційні втручання під контролем ультразвуку (біопсія, пункція)
Дуплексне УЗД– забезпечує можливість оцінки не тільки морфологічних змін але й особливостей кровотоку.
Показання:
• діагностика перекруту яєчка або кісти яєчника
• варикоцелє
• діагностика ангіогенної природи еректильної дисфункції
• оцінка васкуляризації солідних та комплексних об’ємних утворів статевих органів
МРТ:- основний метод другої черги.

Показання:
• подібні до показань для ТВУЗД,ТРУЗД при сумнівних результатах УЗД
Рентгенметросальпінгографія– рентгенографія після введення КЗ в порожнину матки дозволяє отримати зображення порожнини та маткових труб.
З урахуванням інвазивності – використовується для оцінки прохідності маткових труб при безплідді, та при деяких аномаліях розвитку матки.
Ультразвукова метросальпінгографія– оцінка прохідності маткових труб при введенні в порожнину матки КЗ для ультразвукових досліджень.
Переваги:
• мінімальна інвазивність
• безпечність
• швидкість та простота виконання
• можливість виконувати амбулаторно і повторно.
Динамічна інфузійна кавернозографія та ангіографія статевої артерії–
інвазивні методики, які застосовуються для підтвердження або виключення ангіогенної природи еректильної дисфункції.
Селективна АГ( ангіографія)дозволяє виявити стеноз або окклюзію як причину імпотенції
Кавернозографія виконується для визначення місця масивного скиду крові із лакун кавернозних тіл в дренуючі вени.
Радіоімунологічні методи – in-vitro дослідження гормонального статусу жінки, специфічних білків сироватки крові ( простатспецифічний антиген, альфафетопротеїн, хоріонічний гонадотропін).

3. Променева анатомія статевих органів
Ультразвукова анатомія.
Передміхурова залоза в аксіальних зрізах має типову форму, об’єм не перевищує 25-30 см3. Ехоструктура паренхіми однорідна, контури чіткі рівні безперервні. Сім’яні пухирці мають вигляд гіпоехогенних однорідних трубчастих структур товщиною до 10мм з чіткими контурами.
Розміри яєчок дорослого чоловіка 4-5см. в довжину та 2-3см. в діаметрі.
Структура їх однорідна, середньої ехогенності, середостіння представлено лінійною гіперехогенною структурою. В нормі візуалізується головка придатка(1,5х1,0см), ехогенність її аналогічна яєчку або дещо нижча. Між оболонками яєчок визначається невелика кількість рідини. Вени сім’яного канатику мають діаметр 0,1-0,2см, при пробі Вальсальви діаметр їх не змінюється.
Матка в нормі на повздовжніх ехограмах має грушеподібну форму, на поперечних – овоїдну з чіткими рівними контурами. Міометрій однорідної ехоструктури. Ендометрій утворює гіперехогенну смужку, яка розташована центрально, рівномірної товщини. Структура залежить від фази циклу.
Порожнина матки не містить будь-якого вмісту. Незмінені маткові труби та зв’язки матки не візуалізуються. Яєчники визначаються латерально від матки як утворення овальної форми середньої ехогенності з ехонегативними включеннями різних розмірів – від 5 до 25 мм (фолікулярний апарат). При динамічному дослідженні можна прослідкувати дозрівання фолікула, утворення жовтого тіла. В менопаузі яєчники мають однорідну ехоструктуру без фолікулів.
В другій фазі циклу в порожнині тазу може визначатись невелика кількість вільної рідини.
КТ- та МР-анатомія.
На КТ матка має гомогенну м’якотканинну щільність, ендометрій секреторної фази має нижчу щільність, ніж міометрій через розвинуту судинну сітку. Форма матки залежить від рівня зрізу, оскільки отримують тільки аксіальні зрізи.
Маткові труби, широкі зв’язки та яєчники звичайно не візуалізуються.
Параметрій має щільність жиру, чітко відрізняється від тазової мускулатури.
МРТ дозволяє отримати детальні зображенні анатомії малого тазу через можливість мультипланарного дослідження та високий м’якотканинний контраст. На МРТ зображення матки залежить від вибраної імпульсної послідовності. На Т-2 зважених зображеннях ендометрій візуалізується через характерний високоінтенсивний сигнал. Також можна візуалізувати яєчники та широкі зв’язки.
4. Променева семіотика захворювань статевих органів
1. Синдром збільшення передміхурової залози
Збільшення передміхурової залози звичайно проявляється утрудненим сечовипускання, збільшенням її розмірів та нерідко закінчується повною затримкою сечовипускання.

Семінома. МРТ
Показання до променевого дослідження.
• збільшення яєчка
• наявність утвору в калитці
• біль
• чоловіче безпліддя
• травма
5. Променева семіотика захворювань жіночих статевих органів
УЗД (ТАУЗД, ТВУЗД) – метод скринінга і в більшості випадків – єдиний метод візуалізації.
1. Захворювання тіла матки:
Міома – найбільш поширена доброякісна пухлина міометрію.
Можливості УЗД:
• виявлення міоми, встановлення її локалізації, розмірів та ехоструктури
• виявлення дистрофічних змін в міомі
• диференційна діагностика міоми від інших патологічних утворень малого тазу

При УЗД міоми мають вигляд гіпоехогенних в порівнянні з міометрієм вогнищевих утворень з чіткими контурами за рахунок псевдо капсули та при розмірах більше 3-4 см мають неоднорідну ехоструктуру, що зумовлено дистрофічними змінами в міомі – ехонегативні ділянки кістозної дегенерації, гіперехогенні ділянки гіалінозу, склерозу, звапнувань.
На КТ міоми мають таку ж саму щільність, як оточуючий міометрій.
Міома матки УЗД та КТ.
МРТ має додаткове значення для вирішення неясних питань. Типові міоми дають МР-сигнал низької інтенсивності.
Гіперплазія/рак ендометрія. Провідне клінічне показання – менометрорагія,

особливо в менопаузі.
Поліп ендометрію.УЗД
Головну роль відіграє гістологічне дослідження ендометрія
Можливості УЗД:
• виявлення потовщення ендометрію більше 4 мм в менопаузі
• гідрометра в менопаузі – непряма ознака злоякісної обструкції цервікального каналу
• неоднорідна ехоструктура ендометрію за рахунок гіпо-та анехогенних ділянок
• збільшення розмірів матки, „часточкова” структура міометрію
• при УЗД з КДК – інтенсивна васкуляризація потовщеного ендометрію і міометрію
Переваги МРТ (КТ з контрастуванням):
• розпізнавання 1-11 стадії раку точніше, ніж клінічний огляд
• рано розпізнається розширення центральної зони тіла матки за рахунок пухлини або гематометри
• розпізнається проростання в шийку матки
• точніше оцінюється глибина інвазії міометрія
• метод вибору при оцінці стадії раку шийки матки – виключає інвазію параметрія, якщо збережене вузьке кільце парацервікальної строми з венозним сплетінням, краще прослідковується розповсюдженість по куприково-матковим зв’язкам, стінкам піхви, на сечовоий міхур та пряму

Пухлини шийки матки.
МРТ
Синдром об’ємного збільшення яєчника.
УЗД – метод скринінгу патологічних утворів придатків, дозволяє визначити
інтра- або екстраоваріальне походження.
Залежно від ехографічної картини, будується подальший алгоритм променевого та клініко-лабораторного дослідження.
Ехоознаки простої кісти мають фолікулярні кісти, тека-лютеїнові кісти, однокамерні цистаденоми, параоваріальні кісти. В цих випадках УЗД є остаточним методом діагностики.
УЗД
Ехоознаки атипових кістозних утворень мають багато функціональних, доброякісних та злоякісних утворень придатків: кіста жовтого тіла, ендометріоїдна кіста, дермоїдна кіста, тубоваріальний абсцес, цистаденома,

цистаденокарцинома. Атипова ехокартина зумовлена особливостями внутрішнього вмісту: крововиливи з утворенням згортків крові, щільна рідина, папілярні вирости, перетинки, солідні ділянки. Відрізнити істинні папілярні вирости або солідні ділянки від згортків крові, псевдоперетинок допомагає УЗД з КДК, при якому є можливість побачити судини всередині істинних солідних включень.
При ехоознаках переважно солідної будови в першу чергу слід виключати рак яєчника, тобто, застосовувати додаткові методи дослідження.
Критерії злоякісності пухлин яєчника в діагностичних зображеннях:
• розміри більше 4 см
• солідний компонент переважає
• товщина перетинок та стінки більше 3 мм
• наявність папілярних виростів, „вузликів” на внутрішній стінці
• некротичні зміни
• асцит
• ураження очеревини, сальника, тазових органів (КТ, МРТ з контрастуванням).
•
•
МРТ
Променеве дослідження вагітності.
Основний метод дослідження – УЗД, враховуючи всі його переваги.
В сумнівних випадках, коли очікувана інформація може суттєво вплинути на лікування – застосовується МРТ, як більш безпечна, ніж КТ та рентгенографія.
Завдання променевого дослідження вагітних:
• підтвердження факту вагітності, встановлення її локалізації (маткова,

позаматкова)
• встановлення терміну вагітності, кількості плодів
• динамічне спостереження за процесом розвитку плода ( в 10-12 тижнів, в
20-24 тижні, в 32-34 тижні)
• оцінка положення, розмірів, стану плаценти
• вимірювання розмірів тазу, виключення деформацій тазу, об’ємних утворень порожнини тазу ( МРТ)
•
інвазивні втручання під контролем ультразвуку (амніоцентез, біопсія хоріона, кордоцентез)
• визначення гормонального статусу методами РІА
Ехоознакою маткової вагітності є наявність плідного міхура в порожнині матки, який має вигляд ехонегативного округлого утворення з гіперехогенним обідком і визначається трансвагінальним доступом з 5-го тижня вагітності. З 6-го тижня визначається серцебиття і протягом першого триместру послідовно формуються анатомічні структури ембріону і плоду. Термін вагітності протягом першого триместру визначається на підставі вимірювання куприко-тім’ячкового розміру ембріону, в 2-3 триместрах – на підставі вимірювання розмірів голівки, живота, довгих трубчастих кісток кінцівок з визначенням терміну по спеціальних таблицях.
Терміни вагітності: 12 тижнів.

УЗД нормальна вагітність: двійня
Ехоознакою загрози переривання вагітності є локальне потовщення м’язевої стінки матки, яке деформує плідний міхур, відшарування хоріону з утворенням гематоми – у вигляді ехонегативної смужки за межами плідного міхура.
Ехоознакою внутрішньоутробної загибелі плоду є відсутність серцебиття, рухів плоду, деформація плідного міхура, невідповідність розмірів плоду і матки терміну вагітності.
Прямою ехоознакою позаматкової вагітності є візуалізація плідного міхура з життєздатним ембріоном за межами порожнини матки.
Позаматкова (трубна) вагітність. УЗД

Молочна залоза
Анатомія і фізіологія
Морфологія. Молочна залоза складається із залозистої, жирової та фіброзної тканин і має трубчасто-альвеолярну будову. Залозисте тіло включає 15—25 радіально розташованих часток, кожна з яких утворена 4—12 часточками.
Часточкові протоки утворюють міжчасткові та часткові протоки, котрі відкриваються на поверхні соска 7—20 отворами діаметром 0,2—0,3 мм. Тіло молочної залози з усіх боків оточене жировою тканиною. Передня поверхня тіла залози нерівна,між нею і шкірою міститься премамарний простір. Задня поверхня гладенька, вкрита глибоким листком фасції. Між цим листком та апоневрозом великого грудного м'яза міститься ретромамарний простір. Пре- та ретромамарний простори заповнені жировою тканиною.
Функціональні та вікові зміни. Протягом життя у молочній залозі жінки відбуваються зміни. Це пов'язано з менструальним циклом, вагітністю, пологами, лактацією, віковими інволютивними процесами. У дівчаток віком
10—12 років починається інтенсивний розвиток молочних залоз, розростаються протоки та строма. Особливо активно цей процес відбувається після початку менструального циклу. У жінок віком 25—40 років молочна залоза має виражену часточкову та альвеолярно-трубчасту будову. У жінок віком 45—55 років залозиста тканина поступово зазнає інволютивних змін. У жінок віком
60—80 років залозисті часточки атрофуються та заміщуються жировою тканиною.
Різні морфологічні зміни виникають у молочній залозі залежно від фази менструального циклу. В передменструальний період кількість залозистих ходів збільшується, їх просвіт розширюється, спостерігається набряк внутрішньочасточкової тканини. У післяменструальний період усі згадані вище прояви зникають.
Методи дослідження
З променевих методів дослідження молочних залоз використовують: рентгенологічний, КТ, УЗ та МРТ.
Основним методом дослідження залишається мамографія, яку виконують за допомогою спеціального рентгенодіагностичного апарата — мамографа, який дає високоінформативне зображення і низький рівень опромінювання .
Чутливість метода становить 83—95%, специфічність — 93—99%.
Показаннями до проведення рентгенологічного дослідження молочних залоз є такі: профілактичне обстеження жінок віком понад 35 років з метою виявлення патологічного процесу, що має прихований перебіг; наявність у залозі ущільнення; вивчення внутрішньої структури кістозних утворів молочних проток; спостереження за динамікою процесу під час консервативного лікування.

Мамографія
Розрізняють стандартну безконтрастну оглядову мамографію та спеціальні контрастні методики (дуктографію, подвійне контрастування молочних проток, пневмокістографію), пункційну прицільну біопсію під контролем стереотаксичного рентгенівського пристрою, передопераційне внутрішньотканинне маркірування непальпованих утворів.
Мамографію проводять у першу фазу менструального циклу, на 3-тю—10-ту добу після закінчення менструації.
Оглядові рентгенограми обох молочних залоз виконують у прямій і бічній або у прямій і косій проекціях.
За наявності у молочній залозі рідиновміщуючої кісти проводять пневмокістографію. Для цього виконують пункцію кісти і після відсмоктування її вмісту вводять повітря. На стінках кісти на тлі повітря можуть визначатися папіломатозні розростання або ракова пухлина.

Пневмокістографія.
Дуктографію виконують при наявності патологічних виділень із соска. З цією метою вводять у протоку водорозчинні контрастні речовини (0,3—1 мл) до появи болю. На дуктограмах можна виявити деформацію, звуження або розширення проток, наявність кістоподібних порожнин, внутрішньопротокових розростань. Для виявлення ранніх форм внутрішньопротокового раку слід застосовувати методику подвійного контрастування проток: після відсмоктування рентгеноконтрастної речовини у протоку вводять повітря. Ця методика дозволяє виявити дрібні пристінкові утвори діаметром до 0,1—0,2 см.

Дуктографія
КТ дослідження застосовують поряд з мамографією, як додатковий метод дослідження молочних залоз. За його допомогою можна вивчити стан ретромамарного простору, що не завжди вдається під час мамографії. КТ дає змогу встановити наявність пухлинного вузла у тканинах залози при
інфільтративо-набряковій формі раку, проростання пухлини у передню грудну стінку і в органи середостіння, а також виявити метастази раку молочної залози в регіонарні та середостінні лімфатичні вузли. КТ дозволяє досліджувати додаткові молочні залози та залозисті часточки. Причини для обмеження застосування КТ: досить висока доза променевого навантаження на молочну залозу (поглинута доза рентгенівського опромінювання в середньому становить
0,01 Гр ) низька ефективність щодо виявлення мікрозвапнених утворів, характерних для злоякісних пухлин.

УЗД Доплерографію використовують для визначення особливостей кровопостачання об'ємних утворів, що поліпшує їх диференціальну діагностику.
Променева анатомія
Рентгеноанатомія. На мамограмах зовнішній контур молочної залози є зображенням шкіри у вигляді однорідної інтенсивної смуги завширшки 1—2 мм. У передньому відділі залози шкіра поступово потовщується і переходить у ареолу. В центрі ареоли простежується інтенсивна тінь соска.Зовнішній контур шкіри рівний, чіткий, у ділянці ареоли й соска — хвилястий.
Премамарний простір лежить безпосередньо під шкірою залози й містить жирову тканину у вигляді світлої смуги.
Структура молочної залози в нормі може бути різною— залежно від фази менструального циклу, віку жінки, її гормонального стану.
У дітородний період (від 20 до 40 років) тінь залозистої тканини молочних залоз збільшується і стає ще більш неоднорідною. Між скупченнями осередкоподібних тіней залозистих часточок помітні смужкоподібні тіні сполучної тканини, які розташовані радіально або безладно.
За кілька днів перед початком і під час менструації'тінь залозистого трикутника стає інтенсивнішою і однорідною. Структура простежується нечітко внаслідок набухання залоз.
Методика аналізу мамограм:
1) детально визначають контури залози, товщину шкіри, а також розмір, контури соска й ареоли;
2) вивчають структуру залози (розвиток і розташування залозистої, сполучної тканин та кровоносних судин; стан премамарного й ретромамарного простору; наявність мікрокальцинатів та додаткових тіней патологічних утворів);
3) у разі виявлення вузлових тіней визначають їх локалізацію, кількість, форму, розмір, контури, однорідність, інтенсивність тіні,
4) якщо є звапнення, визначають їх локалізацію, кількість, розміри, характер та особливості розташування.
В МРТ зображенні у нормі шкіра молочної залози дає сигнал середньої
інтенсивності. Премамарний та ретромамарний простори через наявність жирової тканини дають сигнал високої інтенсивності, а залозиста тканина — середньонизький сигнал.
У нормі УЗ зображення шкіри молочної залози має вигляд вузької гіперехогенної смуги з досить чітким внутрішнім контуром. Під шкірою візуалізується гіпоехогенний премамарний простір, що має неоднорідну структуру за рахунок жирової тканини, судин та зв'язок Купера.
Характер структури та ехогенність молочних залоз у здорових жінок неоднакові. Вони залежать від ступеня розвитку залозистих часток, кількості

фіброзної та жирової тканин. У молодої жінки залозисте тіло візуалізується як численні густо розташовані осередкоподібні округлі осередки середньої ехогенності.
У разі виявлення патологічного утвору в молочній залозі важливо: уточнити його локалізацію, форму, розмір, характер контурів, ехогенність, структуру.
Захворювання молочної залози
Мастопатія виникає внаслідок порушення регулюючої діяльності центральної нервової та гіпоталамо-гіпофізарної систем, а також зміни функцій яєчників, надниркових і щитоподібної залоз, печінки. Під впливом ендокринних порушень змінюється послідовність фізіологічних процесів у тканинах молочної залози (темп, ритм та характер циклічної перебудови), виникає некоординоване розростання залозистих і сполучнотканинних структур.
Мастопатія
Патанатомія. Розрізняють непроліферативну й проліферативну форми мастопатії. Непроліферативна форма характеризується розростанням щільної сполучної тканини, у якій розташовані атрофічні часточки й кістозно розширені протоки. Проліферативна форма характеризується поєднанням різних варіантів епітеліальної, міоепітеліальної та фіброзно-епітеліальної проліферації.
Променева семіотика. Розрізняють наступні форми мастопатії: аденоматоз, фіброзну, кістозну та змішану форми і секреторну хворобу.
Фіброзна форма характеризується надмірним розвитком фіброзної тканини. На рентгенограмах та на КТ сканах виявляють інтенсивну, майже однорідну тінь залозистого трикутника, різко відмежовану від підшкірної жирової тканини, на

тлі якої можна помітити окремі тіні безладно спрямованих фіброзних тяжів.
Кістозна форма на рентгенограмах та на КТ сканах визначаються поодинокі й численні (частіше) інтенсивні тіні округлої форми з рівними чіткими контурами. Кісти, що містять жирову тканину, мають вигляд ділянок округлої форми з тонкою чітко окресленою стінкою.
Мастопатія, кістозна форма УЗД
Змішана форма мастопатії характеризується одночасною наявністю у молочній залозі гіперплазії залозистої тканини, фіброзної строми, кістозних порожнин та змінами у молочних протоках. На рентгенограмах та КТ сканах помітні ознаки різних форм мастопатії.
На УЗ зображеннях аденоматозу структура тканини зерниста за рахунок численних близько розташованих один від одного осередків округлої форми високої ехогенності. Кістозна мастопатія характеризується наявністю поодиноких або численних рідинних утворів, що мають округлу або овальну форму, різні розміри.
Пухлини
Доброякісні пухлини. Епітеліальні — аденома молочної залози й соска та папілома протоки, неепітеліальні — фіброма, гемангіома, ліпома й міома, змішані — фіброаденома, філоїдна (листоподібна) пухлина.
Променева семіотика. Загальні ознаки доброякісних пухлин на мамограмах,
УЗД і КТ однотипні для аденоми, фіброаденоми тощо, за винятком рентгенологічних ознак ліпоми і фіброліпоми. Новоутворення мають вигляд овальної, округлої, бобоподібної тіні з чіткими рівними або поліциклічними контурами. Тінь пухлинного вузла мало помітна на тлі залозистої та фіброзної тканин у жінок репродуктивного віку і добре виявляється у жінок похилого віку з жировою інволюцією молочних залоз.

Злоякісні пухлини. Розрізняють первинні(рак) й вторинні злоякісні пухлини молочної залози(метастази).
Променева семіотика. Розрізняють прямі й непрямі ознаки розвитку злоякісної пухлини.
До прямих ознак належать: 1) наявність тіні пухлинного вузла; 2) виявлення мікрозвапнень. Вузли можуть бути одночасно в обох залозах.
Вузловий рак має неправильну форму (зірчасту або амебоподібну), нерівні
(горбисті або тяжисті) нечіткі контури, неоднорідну структуру .
Звапнення утворюються за наявності ділянок некрозу в пухлинному вузлі.
Виявлення численних мікрозвапнень, навіть за відсутності пухлинного вузла, свідчить про ймовірність розвитку злоякісної пухлини.
Непрямі рентгенологічні ознаки раку молочної залози: "раковий місток"
("стежка"), що тягнеться до соска, який може бути втягненим в результаті розростання пухлини уздовж проток у напрямку соска; потовщення шкіри.
Внутрішньопротокова ракова пухлина виявляється на дуктограмах у вигляді дефекту наповнення, звуження вивідної протоки або її непрохідності.
Дифузні ракові пухлини Виявляють численні безладно спрямовані тяжі, премамарний простір звужений, затемнений, шкіра потовщена, у шарі підшкірної основи визначають грубі тяжі фіксуючої зв'язки.
За допомогою рентгенологічного дослідження можна виявити пухлину невеликих розмірів, яка не пальпується під час клінічного дослідження. Такі пухлини мають назву непальпованих. Виділяють наступні особливості рентгенологічного зображення непальпованих пухлин: 1) тінь вузла розміром не більше 1 см у діаметрі; 2) мікрозвапнення злоякісного характеру; 3) перебудова на обмеженій ділянці структурного малюнка молочної залози, який має вигляд тяжів або ущільнень перипротокової тканини.
Інформативність МРТ дослідження в діагностиці злоякісних пухлин зросає при додатковому контрастуванні парамагнетиком.

Ультразвукова діагностика. Точність розпізнавання раку молочної залози коливається від 85 до 95%. Під час УЗД можна помітити пухлинний вузол, що має округлу або, частіше, неправильну форму, контури його нерівні, нечіткі, структура неоднорідна. За допомогою УЗД виявляють метастази у регіонарні лімфатичні вузли, які мають округлу форму, однорідну структуру.
Запальні процеси
Мастит — це запалення паренхіми та проміжної тканини молочної залози.
У 80—85% випадків гострий мастит розвивається у період лактації.
Променева діагностика. При гострому неспецифічному маститі на мамограмах
і КТ виявляють інтенсивне однорідне зниження прозорості всієї залози або її частини й премамарного простору. Шкіра стовщена. Сформований абсцес дає нечітко обмежене інтенсивне затемнення залози, малюнок тканин навколо нього посилений, тіні судин розширені, шкіра стовщена .
Ультразвукова діагностика. При серозній і інфільтративній формах маститу виявляють гіпоехогенні неоднорідні ділянки неправильної форми з нерівними й нечіткими контурами. Якщо запальний процес переходить у гнійну форму, на тлі описаних змін виникають анехогенні рідинні порожнини неправильної форми. Сформований абсцес має всі ехографічні ознаки кісти, на тлі якої можуть визначатися гіперехогенні включення.