Ім'я файлу: радіологія промен діагностика щитовидки.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 3078кб.
Дата: 06.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
19.docx
Променева діагностика раку щитоподібної залозиРозширення: pptx
Розмір: 3078кб.
Дата: 06.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
19.docx
Щитоподібна залоза — непарний орган ендокринної системи, що складається з двох часток, перешийка та рудиментарної пірамідної частки. Розташований на передній поверхні шиї, попереду трахеї, і є периферійним гіпофіззалежним органом ендокринної системи, який регулює основний обмін і бере участь в регуляції обміну кальцію. Рак щитоподібної залози — це злоякісна пухлина щитоподібної залози, що є найпоширенішим злоякісним новоутворенням серед інших органів ендокринної системи.
Рак щитоподібної залози становить 1-3 % злоякісних пухлин. Найчастіше хворіють особи віком 30-60 років.
Види раку щитовидної залози:
папілярний (близько 76%), фолікулярний (близько 14%), медулярний (близько 5-6%), недиференційований і анапластичний рак (близько 3,5-4%).
Рідше зустрічаються саркома, лімфома, фібросаркома, епідермоїдний рак, метастатичний рак, їх кількість не перевищує 1-2% від усіх злоякісних новоутворень щитовидної залози.
Фактори ризику:
Клінічна картина:
Ущільнення(пухлиноподібне утворення) в ділянці шиї, яке збільшується в розмірах.
Симптоми стиснення структур шиї:
осиплість голосу, порушення ковтання, задуха, постійний кашель, не пов'язаний з інфекційним захворюванням, біль в ділянці шиї, який іноді розповсюджується на навколовушну ділянку
Загальні онкологічні симптоми:
слабкість, пітливість, зниження апетиту, втрата маси тіла.
ПРОМЕНЕВА ДІАГНОСТИКА РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ:
УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА
СОНОЕЛАСТОГРАФІЯ
РАДІОІЗОТОПНА СЦИНТИГРАФІЯ
КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ
МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ
ПОЗИТРОННО-ЕМІСІЙНА ТОМОГРАФІЯ
РАДІОІМУННИЙ АНАЛІЗ
РЕНТГЕНОГРАФІЯ
Алгоритм променевого дослідження щитоподібної залози:
УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА:
УЗД - це безпечний, високоінформативний і доступний метод діагностики патології щитоподібної залози, що вимагає високої кваліфікації лікаря. Він дозволяє чітко виявити новоутворення до 1-2 мм, дає змогу оцінити розміри, структуру та контури пухлинного утворення. Доплерографія дозволяє провести оцінку васкуляризації тканини залози і оцінити показники кровотоку. Під контролем УЗД проводять також прицільну тонкоголкову аспіраційну біопсію. При раку ЩЗ на УЗД визначаються одне або декілька неправильної форми гіпоехогенних утворень, з нечіткими контурами. На доплерограмах рак щитоподібної залози візуалізується у вигляді об’ємного гіперваскуляризованого утвору. ПЕРЕВАГИ УЗД:
Метод не потребує використання іонізуючого випромінювання
Нешкідливість та можливість багаторазового застосування
Висока точність
Можливість діагностувати рак на початкових стадіях
Отримання результатів дослідження за короткий проміжок часу
Можливість диференціювати злоякісні та доброякісні пухлини (наявність зниження ехогенності по периферії новоутворення,що характерно для злоякісного процесу)
СОНОЕЛАСТОГРАФІЯ:
Соноеластографія — досить інформативний метод дослідження утворень щитоподібної залози. Вона забезпечує якісну і кількісну оцінку жорсткості тканини. Існують два види еластографії: компресійна та зсувної хвилі. Еластографія проводиться у двовимірному режимі (В-режим),при цьому дослідженні еластограма виводиться на монітор, ступінь щільності тканини визначається відповідними кольорами. Метод дуже ефективний при діагностиці раку ЩЗ, так як виявлення найменшої зміни щільності тканини може вказувати на наявність пухлинного процесу.
РАДІОІЗОТОПНА СЦИНТИГРАФІЯ:
Це метод функціональної візуалізації, що полягає у введенні в організм радіоактивних ізотопів і отриманні двовимірного зображення шляхом визначення виділеного випромінювання. В його основі лежить здатність залози вбирати, накопичувати і виводити радіоактивний йод (І 131,І 123, 99mTc). При раку ЩЗ на сцинтиграмі можна побачити "холодові зони", які не накопичують РФП- спостерігається в 60% випадків, в 12% виявляються "гарячі зони", де накопичення РФП більше, ніж в нормальній тканині. КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ:
Нормальна щитоподібна залоза на аксіальних КТ-зрізах має вигляд двох овалів з рівними, чітко відмежованими контурами та однорідною структурою, щільність складає + 100...+ 120 НU.
При злоякісній пухлині щитоподібна залоза може бути асиметрично збільшена, при значних розмірах пухлини можливе зміщення і деформація трахеї. Пухлина гіподенсивна, контури нерівні, структура негомогенна, можуть визначатися ділянки звапненя. Також КТ дає змогу встановити поширення процесу, тобто визначити стадію захворювання.
МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ:
У нормі на Т1зображенні - щитоподібна залоза характеризується високоінтенсивним МР-сигналом.
На Т2- інтенсивність МР-сигналу залози вища за інтенсивність сигналу м’язів.
МРТ при раку ЩЗ виявляє асиметричне збільшення щитоподібної залози, а при значних розмірах пухлини – стиснення трахеї та нечіткість її контурів. Структура вузла неоднорідна,контури горбисті, інтенсивність МРТ–сигналу різна. Також МРТ дає змогу віддиференціювати рак ЩЗ від доброякісної пухлини.
ПОЗИТРОННО-ЕМІСІЙНА ТОМОГРАФІЯ:
Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) - сучасний перспективний метод візуалізації,що дозволяє одержувати унікальну інформацію про метаболізм нормальних та патологічно змінених тканин.
ПЕТ у поєднанні з КТ застосовується для діагностики рецедивів та метастазів раку.
РАДІОІМУННИЙ АНАЛІЗ:
Для діагностики раку щитоподібної залози застосовують комплексне радіоімунологічне дослідження пухлинних маркерів та гормонів щитоподібної залози:
ТГ(ТИРЕОГЛОБУЛІН);
РЕА(РАКОВО-ЕМБРІОНАЛЬНИЙ АНТИГЕН);
ФЕРИТИН;
КАЛЬЦИТОНІН;
БЕТА-2-МІКРОГЛОБУЛІН;
Велика кількість маркерів свідчить про розвиток злоякісного новоутворення.
РЕНТГЕНОГРАФІЯ:
Дякую за увагу!