Прокурорський нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю

Ім'я файлу: Реферат Прокурорський нагляд за ОРД .doc
Розширення: doc
Розмір: 122кб.
Дата: 29.09.2022
скачати
Пов'язані файли:
Реферат основи охорони праці .doc

Зміст
Вступ

Прокурорський нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Незважаючи на те, що останніми роками провадиться велика робота щодо законодавчого врегулювання правоохоронної (контролюючої) діяльності держави, низка питань, пов’язаних з контрольною і наглядовою практикою, зокрема й прокурорською, залишається невирішеною і потребує додаткової законодавчої регламентації.

Особливе місце у наглядовій функції прокуратури посідає нагляд за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, оскільки під час проведення оперативно-розшукових заходів значною мірою можуть обмежуватися законні інтереси і права громадян.

Таким чином, зважаючи на те, що у сфері оперативно-розшукової діяльності (через негласність проведення заходів) громадяни досить часто обмежені у можливості захищати свої права та інтереси, головним завданням прокурора в цьому напрямі його діяльності є попередження і припинення порушень прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які опинилися у сфері оперативно-розшукової діяльності (далі – ОРД).

Прокурорський нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю

Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство, у загальному вигляді сформульовані Кримінально-процесуальним кодексом України, Законами України «Про прокуратуру», «Про оперативно-розшукову діяльність»; спеціальні завдання визначені зазначеним Кодексом стосовно окремих стадій та етапів кримінального провадження, а окремі завдання виникають під час застосування прокурором правових засобів нагляду за законністю конкретних дій і рішень органів дізнання та досудового слідства.

Із прийняттям Закону України «Про прокуратуру» і практичним втіленням його в життя були закладені певні передумови становлення прокурорського нагляду в нашій державі. Прокуратура за своєю державно-правовою і політичною природою є незалежним (автономним) державним утворенням у механізмі державної влади.

Стаття 2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 р. визначає оперативно-розшукову діяльність, як систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Оперативно-розшукове забезпечення розкриття злочинів створює надійне підґрунтя для якісного та повного розслідування кримінальних проваджень та притягнення до відповідальності винних осіб. На сучасному етапі становлення українського правового поля, формування та розвиток теоретичних основ ОРД викликає велике коло спірних питань і потребує подальшого законодавчого оформлення та вдосконалення.

Зокрема, одним з найменш досконалих видається законодавче регулювання прокурорського нагляду за додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Закону «Про прокуратуру» однією із галузей (напрямів) прокурорсько-наглядової діяльності виступає нагляд за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство.

Даний напрям прокурорського нагляду складається фактично з двох окремих видів діяльності правоохоронних органів: оперативно-розшукової та кримінально-процесуальної (що включає в себе дізнання і досудове слідство) діяльності. Обидва види діяльності регулюються окремими, лише їм притаманними законодавчими актами та відносяться до різних галузей права.

До суб’єктів прокурорського нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності належать:

Генеральний прокурор України,
Заступники Генерального прокурора,
керівниками регіональних прокуратур
перші заступники керівників регіональних прокуратур,
заступники керівників регіональних прокуратур,
уповноважені наказом Генерального прокурора України прокурори Генеральної прокуратури України,
уповноважені наказом керівника регіональної прокуратури прокури відповідних регіональних прокуратур,
керівники місцевих прокуратур
уповноважені наказом керівника місцевої прокуратури прокурори.

Предмет прокурорського нагляду за оперативно-розшуковими органами визначений у ст. 25 Закону «Про прокуратуру» – це додержання вказаними підрозділами законів.

Об'єктами прокурорського нагляду (ст. 5 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність») за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виступають оперативні підрозділи:

Міністерства внутрішніх справ України – кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, підрозділами внутрішньої безпеки, судовою міліцією;
Служби безпеки України – контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів
Служби зовнішньої розвідки України – агентурної розвідки, оперативно-технічними, власної безпеки;
Державної прикордонної служби України – розвідувальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (агентурної розвідки, оперативно-технічним, власної безпеки), оперативно-розшуковими підрозділами відповідно спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону та його територіальних органів, підрозділами з охорони державного кордону органів охорони державного кордону та Морської охорони, забезпечення внутрішньої безпеки, забезпечення власної безпеки, оперативного документування та оперативно-технічними;
управління державної охорони – підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона;
органів доходів і зборів – оперативними підрозділами податкової міліції та підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою;
органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби України;
розвідувального органу Міністерства оборони України – оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки;
Національне антикорупційне бюро України – оперативними, оперативно-технічними, внутрішнім контролем.

Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.

У найбільш загальному вигляді завдання прокурорського нагляду за оперативно-розшуковими органами полягає у виявленні та усуненні порушень законів, що можуть бути допущені під час виконання ними своїх функцій. Це завдання конкретизується залежно від характеру вимог закону, який регламентує оперативно-розшукову діяльність. Перевіряючи законність виконання оперативно-розшукових заходів, прокурор першочергово повинен переконатись, що вони передбачені законодавством.

Повний перелік цих заходів наведено у Законі «Про оперативно-розшукову діяльність», зокрема оперативні підрозділи мають право:

1) опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;

2) проводити контрольовану поставку та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупок здійснюється згідно з положеннями статті 271 Кримінального процесуального кодексу України у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України;

3) порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;

4) ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, на вимогу керівників підприємств, установ та організацій – виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, – витребовувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;

5) проводити операції із захоплення злочинців, припинення злочинів, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;

6) відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин злочину, що готується, а також збирати відомості про протиправну діяльність осіб, щодо яких провадиться перевірка;

7) негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями статті 267 Кримінального процесуального кодексу України;

8) виконувати спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації згідно з положеннями статті 272 Кримінального процесуального кодексу України;

9) здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статей 260, 263-265 Кримінального процесуального кодексу України,

10) накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно з положеннями статей 261, 262 Кримінального процесуального кодексу,

11) здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця згідно з положеннями статей 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України,

12) здійснювати установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу згідно з положеннями статті 268 Кримінального процесуального кодексу України,

13) мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників;

14) використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положеннями статті 275 Кримінального процесуального кодексу України,

15) отримувати від юридичних чи фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, що готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави;

16) використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;

17) створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби згідно з положеннями статті 273 Кримінального процесуального кодексу України

18) створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;

19) застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами про міліцію, Службу безпеки України, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, Митним кодексом України

20) звертатися у межах своїх повноважень із запитами до правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна.

До предмету перевірки додержання вимог чинного законодавства належать:

а) заведення оперативно-розшукових справ, підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності;

б) наявності повноважень в осіб, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність;

в) відповідності оперативно-розшукових заходів цілям і завданням оперативно-розшукової діяльності, дотримання встановлених законодавством умов і порядку проведення оперативно-розшукових заходів, а також залучення громадян до їх здійснення на конфіденційній основі та засадах добровільності;

г) застосування окремих обмежень прав і свобод людини, обґрунтованості клопотань до суду про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів, зокрема пов’язаних із втручанням у приватне спілкування;

ґ) своєчасності направлення відомостей про злочинну діяльність окремих осіб, які здобуті в ході оперативно-розшукової діяльності, органам досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування;

д) обґрунтованості продовження, припинення, поновлення обчислення строків ведення оперативно-розшукових справ та їх закриття, а також використання результатів оперативно-розшукової діяльності;

е) своєчасності повідомлення про заведення та закриття оперативно-розшукових справ;

є) відповідності відомчих наказів, інструкцій, розпоряджень та інших правових актів з питань проведення оперативно-розшукової діяльності Конституції України та іншим законам України.

Відомості про осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальним органом України, належність конкретних осіб до кадрового складу розвідувальних органів, а також форми, методи і засоби розвідувальної діяльності та організаційно-штатна структура розвідувальних органів до предмета прокурорського нагляду не належать.

Перевірки законності проведення оперативно-розшукових заходів та прийнятих при цьому рішень проводяться на підставі:

планових заходів з урахуванням стану законності в цій сфері діяльності;
даних про відсутність позитивних результатів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення злочинів, розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, а також безвісно відсутніх осіб;
інформації про неналежне виконання вказівок уповноваженого прокурора;
повідомлень оперативних підрозділів про заведення чи закриття оперативно-розшукової справи, проведення оперативно-розшукових заходів, які не потребують дозволу слідчого судді або рішення прокурора;
повідомлень, скарг і звернень осіб про порушення вимог законодавства під час здійснення оперативно-розшукової діяльності;
інформації про неналежне виконання доручень, постанов, ухвал та інших обов’язкових рішень слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо здійснення розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;
ініціювання керівниками відповідних галузевих управлінь і відділів, керівниками міських, районних, міжрайонних та прирівняних до них прокуратур та вказівки уповноваженого прокурора вищого рівня.

Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальним процесуальним кодексом України.

Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності конкретизовані в ст. 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»:

1) безперешкодно входить в усі приміщення органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність;

2) вимагає для перевірки розпорядження, інструкції, накази та інші акти щодо оперативно-розшукової діяльності, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості щодо здійснення оперативно-розшукових заходів;

3) доручає керівникам відповідних органів проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону;

4) дає письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів з метою попередження та виявлення злочинів, про розшук осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно відсутні;

5) дає згоду на продовження строку проведення оперативно-розшукової діяльності;

6) отримує пояснення щодо порушень вимог закону від посадових осіб органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність;

7) перевіряє скарги на порушення законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, з ознайомленням у необхідних випадках з оперативно-розшуковими матеріалами;

8) скасовує незаконні постанови про заведення або закриття оперативно-розшукової справи, зупинення або поновлення оперативно-розшукової діяльності чи про інші рішення, що суперечать закону;

9) вживає заходів щодо усунення порушень законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності і щодо притягнення винних до встановленої законом відповідальності;

10) опротестовує незаконну постанову суду про дозвіл або відмову на проведення оперативно-розшукових заходів. Принесення протесту зупиняє проведення оперативно-розшукових заходів, дозвіл на які дано судом.

Також до повноважень прокурора з нагляду за ОРД, щодо проведення перевірок, усунення порушень, допущених при здійсненні оперативно-розшукової діяльності, поновлення порушених прав і свобод громадян, належить:

Знайомитися з оригіналами оперативно-розшукових документів і відповідними журналами їх реєстрації й обліку, за наслідками перевірки складати відповідно до правил секретного діловодства довідку. Вживати заходів щодо усунення виявлених недоліків і порушень законів.
Вимагати письмові пояснення від керівників оперативних підрозділів та осіб, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, щодо виявлених порушень закону та їх причин.
Надавати письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів з метою попередження та виявлення злочинів, розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, суду, ухиляються від відбування кримінального покарання, та осіб, які безвісно відсутні.
Перевіряти законність заведення оперативно-розшукових справ протягом 5 днів від дня надходження повідомлення про їх заведення з метою своєчасного реагування на незаконні рішення про заведення таких справ.
Перевіряти своєчасність та обґрунтованість направлення оперативними підрозділами матеріалів, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування, або відповідних повідомлень органам досудового розслідування, прокурору в разі неможливості направлення таких матеріалів у зв’язку з проведенням оперативно-розшукових заходів, що тривають і припинення яких може негативно вплинути на результати кримінального провадження.
Перевіряти перед погодженням відповідність клопотань керівників оперативних підрозділів або їх заступників до слідчого судді про здійснення оперативно-розшукових заходів, які тимчасово обмежують конституційні права особи, вимогам чинного законодавства та матеріалам оперативно-розшукових справ. За результатами перевірки складати відповідні довідки згідно з вимогами секретного діловодства.
Питання про погодження клопотань керівників оперативних підрозділів або їх заступників про здійснення оперативно-розшукових заходів, що тимчасово обмежують конституційні права особи, або про відмову в їх задоволенні вирішувати невідкладно.
У разі відмови в погодженні клопотань про проведення оперативно-розшукових заходів повертати їх керівникам органу, у складі якого діє оперативний підрозділ, відповідними листами з викладенням мотивів відмови. При встановленні фактів порушення вимог законодавства при веденні оперативно-розшукових справ вирішувати питання про відповідальність винних працівників.
Вивчати законність ухвал слідчого судді про надання дозволу на здійснення оперативно-розшукових заходів, які тимчасово обмежують конституційні права особи. При виявленні фактів порушення вимог законодавства вживати заходів реагування на такі ухвали.
Перевіряти законність оперативно-розшукових заходів, проведення яких не потребує дозволу слідчого судді або рішення прокурора, протягом 5 днів з часу повідомлення керівника оперативного підрозділу або його заступника про прийняте рішення щодо проведення таких заходів.
У кожному випадку вирішення питання про погодження постанови про продовження строку ведення оперативно-розшукової справи перевіряти обґрунтованість таких постанов і відповідність їх матеріалам справи. При встановленні фактів порушення вимог законодавства при веденні оперативно-розшукових справ вирішувати питання про відповідальність винних працівників.
Клопотання про проведення оперативно-розшукових заходів, які тимчасово обмежують конституційні права особи, постанови про проведення оперативної чи контрольованої закупки, контрольованої поставки погоджувати уповноваженим відповідними наказами Генерального прокурора України прокурорам, керівникам міських, районних, міжрайонних та інших прирівняних до них прокуратур.
Постанови про продовження строків ведення оперативно-розшукових справ погоджувати керівникам органів прокуратури відповідно до вимог законодавства.
Реєструвати клопотання, постанови оперативних підрозділів, які надійшли до прокуратури для погодження, у спеціальному журналі обліку, відображати в ньому результати їх опрацювання, у тому числі наслідки вивчення ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів, що тимчасово обмежують конституційні права особи.
Перевіряти законність закриття оперативно-розшукових справ протягом 10 діб з моменту одержання повідомлення про їх закриття з метою своєчасного реагування на незаконні рішення про закриття таких справ. Рішення про скасування постанов про закриття оперативно-розшукової справи, за наявності для цього законних підстав, приймати в цей же строк. У разі погодження із закриттям оперативно-розшукової справи – складати довідку про обґрунтованість прийнятого рішення.

Окрім нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють ОРД, Генеральний прокурор України, керівники регіональних та місцевих прокуратур, їх перші заступники та заступники відповідно до розподілу обов’язків, координують діяльність правоохоронних органів відповідного рівня у сфері протидії злочинності.

Координаційні повноваження прокурори здійснюють шляхом проведення спільних нарад, створення міжвідомчих робочих груп, а також проведення узгоджених заходів, здійснення аналітичної діяльності. Порядок організації роботи з координації діяльності правоохоронних органів, взаємодії органів прокуратури із суб’єктами протидії злочинності визначається положенням, що затверджується спільним наказом Генерального прокурора України, керівників інших правоохоронних органів і підлягає реєстрації у Міністерстві юстиції України.

У разі виявлення суттєвих недоліків і грубих порушень законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності готуються проекти документів прокурорського реагування.

Наслідки перевірок обговорюються на оперативних нарадах керівників підрозділів органу, що перевірявся, за участю відповідних працівників прокуратури. Довідки або доповідні записки подаються керівництву прокуратури особисто працівником, який очолював бригаду з перевірки.

Прокурорський нагляд за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства є одним із галузевих напрямків наглядової діяльності прокуратури.

Разом з тим, здійснення такого нагляду складає основний зміст діяльності прокурора у досудових стадіях кримінального процесу, де прокурор зобов’язаний забезпечити постійний нагляд за додержанням законів всіма органами дізнання і досудового слідства, незалежно від їх відомчого підпорядкування. Додержання законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, складають предмет прокурорського нагляду. Йдеться, перш за все, про додержання прав і свобод людини і громадянина у кримінальному судочинстві; встановленого порядку вирішення заяв і повідомлень про злочини, проведення дізнання та досудового слідства, а також законність рішень, що приймаються цими органами.

Зважаючи, що предметом прокурорського нагляду є законність усієї діяльності органів досудового розслідування, можна виділити ключові повноваження прокурора під час здійснення нагляду:

Швидке, всебічне, повне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень, обов’язкову участь прокурорів – процесуальних керівників досудового розслідування в їх судовому розгляді (у визначених законом випадках), поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Своєчасне вжиття заходів до усунення причин та умов, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення, відшкодування завданої ним шкоди фізичним та юридичним особам, державним і комунальним інтересам, розшуку майна, яке стало предметом злочинного посягання.
Пред’явлення цивільних позовів у кримінальному провадженні вустановлених законом випадках.
Забезпечити виконання вимог закону при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні в органах досудового розслідування заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, своєчасне внесення щодо них відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З метою виконання завдань кримінального провадження прокурорам, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, забезпечити інформування підозрюваного та потерпілого про їхнє право на примирення, підозрюваному – про право на угоду про визнання винуватості, роз’яснення механізму реалізації цих прав.
Уживати заходів до покращання якості досудового розслідування.
При вирішенні питань щодо погодження клопотань слідчих про проведення слідчих (розшукових) дій ретельно перевіряти наявність відповідних підстав.
Невідкладно скасовувати незаконні постанови про закриття кримінальних проваджень, а також відновлювати незаконно зупинені досудові розслідування.
Забезпечити надходження клопотань про продовження строку досудового розслідування у Генеральну прокуратуру України за 20 діб до закінчення відповідного строку, попередньо обговоривши їх на нарадах під головуванням прокурорів обласного рівня.
Клопотання про продовження строку досудового розслідування прокурора або слідчого Генеральної прокуратури України надавати Генеральному прокурору України чи його заступнику за 10 діб до закінчення відповідних строків.
Здійснювати контроль за законністю застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Ураховувати, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим, подавати клопотання про його застосування виключно у разі, якщо іншими запобіжними заходами неможливо забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків чи запобігти передбаченим законом ризикам.
Вживати заходів до запобігання незаконному адміністративному затриманню осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.
Забезпечувати неухильне дотримання прав підозрюваного, у тому числі припинення обмежень, яких він зазнав у зв’язку із застосуванням указаного запобіжного заходу, після закінчення дії відповідної ухвали суду або її скасування.
У кожному випадку погодження клопотань про продовження строків тримання підозрюваних під вартою, якщо це пов’язано з неналежним виконанням службових обов’язків, проводити відповідну перевірку, результати якої розглядати на оперативних нарадах.
Матеріали, що стосуються заходів забезпечення кримінального провадження, зберігати в наглядових провадженнях.
За наявності передбачених законом підстав порушувати перед судом питання про тимчасовий доступ до речей і документів з їх вилученням, арешт тимчасово вилученого майна.
За необхідності, але не рідше одного разу на півріччя, перевіряти стан збереження речових доказів і схоронності тимчасово вилученого майна, достовірність та повноту записів у книгах їх обліку. Доручати проведення таких перевірок особисто керівникам органів досудового розслідування.
За фактами неналежного зберігання речових доказів, що призвело до їх втрати, незаконного знищення, реалізації, технологічної переробки чи пошкодження, незбереження їх істотних ознак і властивостей, а також у випадках привласнення чи розтрати проводити перевірки та приймати рішення в порядку Кримінального процесуального кодексу України.
Прокурорам, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування, перед погодженням клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій перевіряти відповідність наведених у них даних вимогам законів, матеріалам і фактичним обставинам кримінального провадження.
Питання про погодження клопотань слідчих про проведення негласних слідчих (розшукових) дій або про відмову в їх погодженні вирішувати невідкладно. У разі відмови в їх погодженні виносити постанову з викладенням мотивів такого рішення.
Перевіряти законність здійснення негласних слідчих (розшукових) дій, проведення яких не потребує дозволу слідчого судді або рішення прокурора, упродовж доби з часу отримання письмового повідомлення слідчого про їх проведення. У разі необґрунтованого прийняття таких рішень слідчим надавати вказівки про їх припинення.
Погодження клопотань про продовження строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснювати після ретельного вивчення результатів проведених раніше таких заходів і лише за наявності додаткових відомостей, що дають підстави для цього. У разі відсутності потреби в продовженні проведення негласних слідчих (розшукових) дій вживати заходів до їх припинення.
Реєструвати клопотання, постанови про проведення негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до правил таємного діловодства.
Дотримуватися вимог режиму таємності, вживати заходів щодо забезпечення захисту від розголошення даних про факт, методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відомостей про особу, місце чи річ, щодо яких проводяться такі дії.
Неупереджений та об’єктивний розгляд скарг учасників кримінального провадження на рішення та дії працівників органів досудового розслідування, у тому числі скарг підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого на недотримання розумних строків слідчим, прокурором.
Прокурорам та слідчим прокуратури, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються в судовому порядку, брати участь у розгляді таких скарг. При підготовці до участі в судовому засіданні вирішувати питання щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних рішень самостійно.
У разі надходження до органів прокуратури України скарг учасників кримінального провадження, звернень депутатів усіх рівнів, інших осіб, у яких оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, крім тих, що віднесені до компетенції вищестоящих прокурорів, роз’яснювати судовий порядок оскарження.
Принципово реагувати на неналежне виконання процесуальних повноважень щодо контролю за законністю дій слідчих, за якісним розслідуванням і розкриттям злочинів.

Список використаної літератури
1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Про прокуратуру: Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

3. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року № 2135-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua.

4. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність: наказ Генерального прокурора України від 3 грудня 2012 року № 4/1 гн (із змінами, внесеними наказами Генерального прокурора України від 25 січня 2013 року № 4/1гн-1 та від 13 листопада 2013 року № 98) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ap.gp.gov.ua.

5. Д. Й. Никифорчук та ін. Оперативно-розшукова діяльність: Навч. посіб. / Є. М. Моісеєв, О.М.Джужа, / За ред. проф. О. М. Джужи. - К. : Правова єдність,2009. -310с.. 2009.
скачати