Професійно-особисті якості юриста

ВСТУП
Поняття «юридичнадіяльність» охоплює всю діяльність в області права: наукову, прокурорську,слідчу, адвокатську, роботу юрисконсультів, діяльність нотаріусів і т.д.
Праця багатьох юристів (прокурора, слідчого,судді, оперативного працівника й ін.) зв'язаний зі здійсненням особливихвладних повноважень, із правом і обов'язком застосувати влада від імені закону.
Тому в більшості осіб, що займають перераховані посади, розвивається професійнепочуття підвищеної відповідальності за наслідки своїх дій.
“Незалежно від виду юридичної діяльностістрижневим принципом професійної моралі юриста є справедливість. Без цієїморальної якості діяльність у правоохоронній області утрачає свій зміст”. [1]
У період глибокої кризи у всіх сферах життєдіяльності пострадянських країн,зокрема України, знову загострюється інтерес до “духу закону”, а не тільки дойого “букви”, до правової культури, що розуміється як вищий прояв культуриюридичної.
Визначальним принципом правової культури єпринцип морального розвитку, тобто волі, що обумовлює
існування ісамовдосконалення людини, при обов'язковому дотриманні нею не тільки прав, алей обов'язків,
і, головне, усвідомленні своєї відповідальності.

●
1. Професійна юридична діяльность
●
Професія юриста —глибоко людська професія.
Юридичнісправи — це життєві випадки, що виступають як
предмети юридичного розгляду. Усі “виходи” у життя
замикаються на людях, завжди мають справу з людьми,
впливають на їхній стан і навіть життєву долю.
●
Юрист покликаний затверджувати і захищати
головніцінності суспільства, захищаючи права громадян. Тому
так важливі для нього:
●
- повага до людей;
●
- розуміння почуттяїхнього особистого достоїнства,
випробуваного горя, приниження, тривог;
●
- прагненнявіддавати себе цілком боротьбі за людину, його
права, духовне здоров'я,схоронність особистої власності;
●
- готовність прийтина допомогу, підтримати товариша,
громадянина;
●
- увічливість,тактовність і етичність у спілкуванні;
●
- культураповодження в колективі, серед людей;
●
- принциповість ісправедливість у рішенні людських проблем;
●
- вимогливість,гуманність, демократичність, повага права
іншої людини на свою думку, позицію івибір рішення;
●
- чесність і ін.
●
У тім чи іншому ступені в професійнійюридичній діяльності
можна виділити наступні сторони:
●
- пошукова(пізнавальна);
●
- комунікативна;
●
- засвідчувальна;
●
- організаційна;
●
- реконструктивна(конструкційна);
●
- соціальна.

принциповість ісправедливість у рішенні людських проблем;
- вимогливість,гуманність, демократичність, повага права іншої людини на свою думку, позицію івибір рішення;
- чесність і ін.
У тім чи іншому ступені в професійнійюридичній діяльності можна виділити наступні сторони:
- пошукова(пізнавальна);
- комунікативна;
- засвідчувальна;
- організаційна;
- реконструктивна(конструкційна);
- соціальна.
У кожній із зазначених вище сторінреалізуються відповідні особистісні якості, забезпечуючи успішність діяльностіюриста.
Юридична деонтологія визначається якдіяльність юриста, яка спрямована на реалізацію правових норм в різних сферахжиття суспільства.
Об'єктами професійної діяльності юриста є:
- події ідії, що мають юридичне значення;
- правовівідносини, що виникають у сфері функціонування державних інститутів;
- правовівідносини між державними органами, фізичними і юридичними особами.

Юрист, як фахівець юриспруденції, повиннийуміти:
- тлумачитиі застосовувати закони й інші нормативно-правові акти;
- забезпечуватидотримання законодавства в діяльності державних органів, фізичних і юридичнихосіб;
- юридичноправильно кваліфікувати факти й обставини;
- розроблятидокументи правового характеру, здійснювати правову експертизу нормативнихактів, давати кваліфіковані юридичні висновки і консультації;
- прийматиправові рішення і робити інші юридичні дії у точній відповідності з законом;
- розкриватиі установлювати факти правопорушень, визначати міри відповідальності іпокарання винних, уживати необхідних заходів до відновлення порушених прав;
- систематичнопідвищувати свою професійну кваліфікації, вивчати законодавство і практику йогозастосування, орієнтуватися в спеціальної літературі.

2. Професійно-особисті якості юриста
Норма права (юридична норма) — це загальнообов'язковеправило поведінки, яке встановлене
(санкціоноване) і охороняється державою, якевиражає завдяки певних матеріальних умов життя суспільства волю і інтересинароду (політичних сил, що стоять у влади) і активно діє на суспільнівідносини.[3]
Базуючись на нормативно-правових документахвідповідних до спеціальності юриста, можна сформулювати декілька правилзагального характеру поведінки спеціаліста-юриста які повинні бути основними у його буденній праці:
1) справедливість таоб'єктивність у прийнятті рішень, того що засуджуючи чи захищаючи людину юристповинен позбавити власні почуття нальоту упередженості та суворо наслідуватибукву закону;
2) виключеннядоброти з професійних почуттів, того що доброта заважає об'єктивній та тверезійоцінці, формує поблажливе ставлення там, де воно є недоречним;
3) терпимість устосунках як з близькими, так й з цілком невідомими вам людьми, того щопрофесія «юрист» накладає на свого носія певний відбиток, який формуєйого подальше відношення до людини, й, найчастіше
— це відбиток узагальнолюдському розумінні, — негативний, адже юрист, побачивши негативніприклади людського існування починає дивитись на собі подібних не як на носіїврозуму та усього, що прийнятно вважати людським, а, як на носіїв низкинегативних характеристик;

4) юрист повиненсоціалізуватись путями, прийнятними його статусу та зрозумілими іншій частинісоціуму, адже, якщо юрист соціалізуватиметься путями, що будуть визнані такими,що суперечать моралі, в нього виникнуть проблеми із розумінням його якбезпосереднім керівництвом, так і тими людьми, що його оточують;
5) юрист повиненвиховувати власну родину у дусі поваги до законів, адже у ситуації виникненняправового прецеденту до якого будуть причетні родичі чи близькіспеціаліста-юриста, це зіпсує його репутацію та подальше просування заієрархічними сходами юридичної установи працівником котрої є цей юрист;
6) юрист повиненпрезирливо ставитись до усіх почуттів, що заважають здійсненню професійноїдіяльності, крім тих випадків, коли внутрішній імператив настійливо противитьсяздійсненню того чи іншого професійного діяння, адже йти проти власних принципівне є вірно ані з поглядів загальної юридичної філософії, ані з позиційзагальнолюдського відношення до власного призначення у суспільстві.
Юристи повинні мати певні якості у багатьох сферахжиттєдіяльності, а саме:
- у соціальнійсфері — намагання встановити істину, справед ливість, гуманізм, чесність;
- упошуково-пізнавальній сфері — уважність та спостережливість, тобто,цілеспрямоване сприйняття предметів та явищ, а також відшукування фактів, якістосуються злочину, та осіб, які його скоїли;
- у сферіреконструктивно-конструктивної діяльності — вміння всебічно аналізуватиотриману інформацію, формулювати гіпотези; творчий, оригінальний підхід дорозв'язання завдань; проникливість;
- у сферізасвідчувальної діяльності — розвинута письмова мова; вміння швидкоузагальнювати інформацію; вміння письмово описувати юридичні явища;
- у сферіорганізаційної діяльності — самодисциплінованість, цілеспрямованість,наполегливість; організаторські здібності;
- у сферікомунікативної діяльності — емоційна врівнова женість; тактовність; вміннячітко формулювати свої думки.
Існують також особистісні якості, які є негативнимидля юриста:
- у соціальнійсфері — цинізм, нечесність, владолюбство, жор стокість, авантюризм;
- у пошуковій сфері— неуважність, відсутність пошукової домі нанти (юридичний азарт);
- уреконструктивній сфері — низький рівень інтелекту, стерео типність іконсервативність мислення;
- у засвідчувальнійсфері — недбалість, невміння швидко переда вати усну мову письмово;
- в організаційнійсфері — нецілеспрямованість, відсутність організаційних здібностей;
- у комунікативнійсфері — імпульсивність, надмірна сором'яз ливість, груба поведінка.
3.Професійні та особисті якості юристів конкретних спеціальностей

3.1. Слідчий та оперативник (інспектор карного розшуку).
Слідчий — це спеціаліст-юрист, працівник прокуратури,Міністер ства внутрішніх справ, Служби безпеки України, який готує кримі нальнусправу для подальшого розгляду її в суді. Ця підготовка поля гає в тому, щослідчий визначає, чи є конкретний випадок злочином. Якщо це злочин, то слідчийвстановлює осіб, які скоїли його або при четні до його скоєння, а такожобставини скоєння злочину.
Цей вид діяльності спеціаліста –юриста, по його змісту, вимагає знання тактики і методики розкриття ірозслідування конкретних злочинів, прийомів проведення окремих слідчих дій,способів установлення психологічного контакту з
іншими людьми і т.д. Великогозначення тут набуває інтелектуальна діяльність, творчість у висуванні обґрунтованихверсій злочинів і їхнього кваліфікованого відпрацьовування.
Всі аспекти професійної діяльностіслідчого, а також його особисті якості, навички і вміння взаємопов'язані.
Цей вид діяльності є основним для дізнавачей,слідчих і експертів-криміналістів органів внутрішніх справ, а його зміствимагає знання тактики і методики розкриття і розслідування конкретнихзлочинів, прийомів проведення окремих слідчих дій, способів установленняпсихологічного контакту з іншими людьми і т.д.

Суддя
Суддя — одна з найскладніших юридичних професій.У діяльності судді реалізується велика кількість спеціальних якостей і навичок,що органічно входять до структури особи судді й визначають його творчийпотенціал та індивідуальний стиль діяльності.
Суддя — це державна посадова особа, яка здійснюєправосуддя, тобто виносить від імені держави остаточне рішення щодо юридичноїсправи.
Судді мають необхідні для здійснення правосуддяповноваження, які базуються на Законах України
«Про статус суддів»,«Про судоустрій», та на Розділі VIII Конституції України«Правосуддя».
Суддя повинен бути принциповним, мати високийрівень відповідальності за власну діяльність, прийняті рішення, а також мативитрим ку і неупередженість. Винесенні справедливого рішення по юридичнійсправі на основі глибокого всебічного дослідження всіх доказів та відповідно дочинного законодавства є основним завданням суду.
Судова діяльність є центральною ланкою юридичноїроботи, оскільки суд завершує юридичну справу, тобто визнає громадянина виннимчи невинним, визначає наявність чи відсутність у громадянина прав.

Прокурор та його номічники.
Прокурор — це державна посадова особа. Професійна діяльністьпрокурора є складною і багатобічною.
Основні напрямки, цілі, задачі, службовіобов'язки прокурорів визначаються функціями органів прокуратури,сформульованими в КонституціїУкраїни в Розділі VII “Прокуратура” та в Законі “Про прокуратуру”. Авторитет прокуратуризабезпечується її реальними зусиллями по забезпеченню законності в
Україні.
За законом України “Про прокуратуру” прокурориздійснюють наступний види діяльності: розслідування кримінальних справ;загальний нагляд, тобто нагляд за виконанням законів усілякими структурами, атакож за відповідністю законам видаваних ними правових актів; нагляд задотриманням прав і воль людини і громадянина федеральними міністерствами івідомствами, представницькими і виконавчими органами суб'єктів України,органами місцевого самоврядування, органами військового керування, органамиконтролю,
їх посадовими особами, а також органами керування і керівникамикомерційних і некомерційних організацій; нагляд за дотриманням законіворганами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і попереднійнаслідок; нагляд за виконанням законів адміністраціями органів і установ, щовиконують покарання і застосовують призначувані судом міри примусовогохарактеру, адміністраціями місць змісту затриманих і ув'язнених під варту;карне переслідування відповідно до повноважень, установленимикарно- процесуальним законодавством; координацію діяльності правоохороннихорганів по боротьбі зі злочинністю.

Адвокат і юрисконсульт
Дiяльнiсть адвокатури регулюється КонституцiєюУкраїни, Законом України “Про адвокатуру”[6](із змiнами, внесеними згiдно iз Законами України, в редакції згідно з ЗакономУкраїїни N 3047-III вiд
07.02.2002 року), iншими законодавчими актами Україниi статутами адвокатських об'єднань.
Адвокат — професія, що повідомляє лише про те,що людина може Вас представляти і надавати юридичну допомогу в різнихкатегоріях справ. У кримінальній справі він називається захисником, уцивільному чи адміністративному — представником.
В статті 15 Закону України “Про адвакатуру” вказано,що при видачi квалiфiкацiйно-дисциплiнарною комiсiєю адвокатури свiдоцтвапро право на заняття адвокатською дiяльнiстю особа, якiй вручено цесвiдоцтво, приймає Присягу адвоката України такого змiсту:
“Я, (П.І.Б.), беручи на себе обов'язки адвоката,урочисто клянусь:
у своїй професiйнiй дiяльностi суворо додержуватизаконодавства України, мiжнародних актiв про права i свободи людини, правиладвокатської етики, з високою громадянською вiдповiдальнiстю виконувати покладенi на мене обов'язки, бути завжди справедливим i принциповим, чесним i уважним до людей, суворо зберiгати адвокатську таємницю, всюди iзавжди берегти чистоту звання адвоката, бути вiрним
Присязi”.
Адвокат — професія, що жадає від своговласника безумовного знання закону, значного досвіду, технічної оснащеності,мобільності, артистизму, красномовства, комунікабельності і ще багато чого, щодозволить йому виконати його функції в справі — захистити обвинувачуваного чипідсудного, відстояти
інтереси довірителя в цивільній чи адміністративнійсправі.

Нотаріус — це юрист, що добре знає цивільнеправо, багато аспектів сімейного, цивільно-процесуального, податкового,фінансового, земельного, міжнародного права, законів про акціонерні товариства,товариства з обмеженою відповідальністю, про банківську діяльність, про зброю йінших. Крім того, нотаріус складає різного роду документи, веде архів,організує роботу своєї контори. Мало знати, треба вміти правильно застосовуватисвої знання.
Помилки нотаріуса дорого обходяться іклієнтам. Істотні помилки нотаріуса може виправити тільки суд, а це загубленічас, нервові клітки, гроші клієнтів. Відповідальність постійно “висить надголовою” нотаріуса і змушує його удосконалюватися в професії.
Нотаріально засвідчений документ має силузакону, тому він повинний бути бездоганний.
Нотаріус і чесність — практично синоніми.Нерідко нотаріус зіштовхується з проявами нечесності, спроб обману з бокуклієнтів. При цьому йому не можна піддатися спокусі “не помітити” підступу длятого, щоб заробити, засвідчуючи сумнівну угоду.
Нотаріус нейтральний, якщо не в душі (вінусе-таки людина), то на ділі.
Нотаріусу варто бути одночасно твердим іпослідовним при дотриманні закону, і в той же час гнучким, уміти знаходитизаконний шлях у нестандартній ситуації. Життя пропонує на розглядзовсім неймовірні задачі. Поганий той нотаріус, що, не подумавши, говорить собіі клієнту: “Я не знаю, як розв'язати дане питання”.
Професіоналу, для рішення складної задачі,приходиться залучати весь арсенал знань, насамперед теоретичних, виходити ззагальних принципів права і закону, а часом і справедливості, як вчили юристидревнього Рима, і він чаші усього знаходить рішення.