Проблеми захисту авторського права в мережі інтернет.
В мережі Інтернет інформація та авторські твори існують виключно у формі електронних документів, при цьому матеріальний носій, на якому записаний машинний код, не має істотного значення для використання цього продукту (авторського твору). Таким чином Інтернет створив віртуальний простір, який заповнений авторськими творами і об'єктами суміжних прав, а законодавство залишилося на колишньому рівні.
В реальному житті вважається нормальною практика копіювання в особистих цілях творів свідомо незаконно розміщених для вільного огляду на сайтах. Такі дії, що є порушенням законодавства, носять масовий характер, порушники не несуть ніякої відповідальності, і більш того, у жодного правовласника, як правило, не виникає предмета спору про порушення авторських прав, поки його твір використовується в особистих цілях
Через складність контролю за копіюванням та використанням творів в мережі Інтернет, а також нематеріальної сутності об'єктів авторського права, практично неможливо встановити особу порушника, який розмістив твір в Мережі, важко притягнути до відповідальності винну особу і довести факт порушення авторських і суміжних прав.
Тож, існують такі проблеми захисту авторського права в мережі Інтернет:
відсутність належного законодавчого регулювання відносин, що складаються із застосуванням засобів електронного та цифрового зв’язку, на національному рівні;
можливість доступу до мережі з будь-якого місця;
складність визначення порушника, який дійсно вчинив порушення, та доведення його вини;
неможливість представлення належних та допустимих доказів, що зумовлена електронною формою листування та укладеннях угод.
Слід відзначити, що вітчизняне законодавство не визначає особливостей регулювання та захисту авторських прав у мережі Інтернет, факт чого стає підставою для поширення норм ст. 50 Закону України (далі – ЗУ) «Про авторське право і суміжні права» щодо встановлення тих дій, які визнаються порушенням авторського права та суміжних прав.
Не визначені законодавчо в Україні й особливості доказування порушення прав у «віртуальній мережі» та не запроваджені нові адаптовані до особливостей відносин
Але якщо проблему захисту авторських прав в Інтернеті достатньо складно врегулювати у законодавчий спосіб, то технічне розв’язання цілком можливе. Існують різноманітні засоби ідентифікації власних об’єктів та обмеження доступу, які спрощують захист інтересів автора у цифрових умовах.
Так, для захисту аудіо можна використовувати ідентифікаційний код ISNB, а для фільмів та відео – ISAN. Ефективна й система «водяних знаків» – їх непомітно при звичайному розгляданні, але за потреби спеціальна програма розпізнає авторські позначки.
2. Як в Україні запатентувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок.
Винахід
Патент на винахід – це охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід.
Патент має територіальну дію, тобто якщо він зареєстрований на території України, то його правова охорона буде поширюватися виключно на території України.
Етапи патентування винаходу
1. Проведення патентного дослідження
Патентний пошук – це важливий етап патентування для попередньої перевірки відповідності заявленого об’єкта критеріям для отримання патенту з метою визначення новизни технічного рішення.
Найбільш доцільно починати процедуру патентування з дослідження рівня техніки об’єкта. Необхідність проведення зазначеного дослідження зумовлена такими чинниками.
Оформлення і подача заявки
Оформлення і подача заявки здійснюється протягом 10-15 робочих днів після отримання інструкцій з усіма необхідними матеріалами (даними про автора і заявника, опис винаходу, формула, креслення, якщо на них є посилання в описі, і реферат).
Після подачі заявки протягом 1-3 робочих днів Замовник отримує копії поданих матеріалів з відміткою відомства про подачу матеріалів заявки.
3. Формальна експертиза заявки
Після подачі заявка проходить формальну експертизу, яка може тривати від 2 до 4 місяців. У ході проведення формальної експертизи перевіряється відповідність заявки формальним вимогам, а саме на наявність у заявці повного комплекту необхідних документів і правильність їх оформлення, а також можливість надання правового захисту заявленому об’єкту.
За відповідності матеріалів заявки вимогам Патентного відомства заявнику надсилається повідомлення про завершення формальної експертизи та можливість проведення кваліфікаційної експертизи.
4. Кваліфікаційна експертиза
Кваліфікаційна експертиза проводиться Патентним відомством тільки після отримання клопотання про її проведення та сплати відповідного збору. Клопотання про проведення експертизи по суті має бути поданим протягом 3 років від дати подання заявки.
Під час проведення кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності).
5. Державна реєстрація та видача патенту
Якщо винахід відповідає умовам патентоздатності та Патентне відомство ухвалює рішення про видачу патенту, то мито за видачу та збір за публікацію патенту повинні бути сплачені протягом 3 місяців від дати одержання заявником цього рішення.
Таким чином, процедура патентування винаходу в Україні може тривати від 3 до 5 років. Тривалість патентування за прискореною процедурою становить 1 рік.
6. Підтримка патенту в силі (сплата щорічних зборів)
Правовий захист винаходу настає з моменту отримання патенту на винахід. Однак, такий захист не є безстроковим. Термін дії патенту на винахід в Україні становить 20 років від дати подання заявки. Для підтримки патенту в силі необхідно сплачувати щорічні збори.
Корисна модель
До об’єктів корисної моделі належать:
продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини та тварини);
процес (спосіб) – дія патенту на корисну модель, виданого на спосіб одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом;
нове застосування продукту або процесу.
Строк дії патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки за умови щорічної сплати зборів за підтримку чинності патенту.
Умови патентоздатності корисної моделі:
новизна – корисна модель вважається новою, якщо вона не є частиною рівня техніки;
промислова застосовність – корисна модель вважається промислово застосовною, якщо вона може бути використана в промисловості або іншій сфері діяльності.
Етапи патентування корисної моделі
1. Попереднє патентне дослідження
Для оцінки доцільності патентування, а також виявлення й аналізу схожих об’єктів промислової власності, що можуть перешкоджати реєстрації об’єкта.
2. Оформлення та подання заявки
Оформлення та подання заявки здійснюється протягом 10-15 робочих днів.
Датою подання заявки вважається дата одержання Патентним Відомством матеріалів, що містять принаймні:
заяву в довільній формі про видачу патенту на корисну модель, складену українською мовою;
відомості про заявника;
матеріали, що нагадують опис корисної моделі.
Після подання заявки протягом 1-3 робочих днів заявнику надсилають копії поданих матеріалів із позначкою відомства.
3. Формальна експертиза
Після встановлення дати подання заявки Патентне Відомство проводить формальну експертизу, під час якої перевіряють наявність комплекту необхідних документів, правильність їхнього оформлення, а також з’ясовують, чи належить корисна модель до об’єктів, які можуть бути запатентовані.
4. Державна реєстрація та видача патенту
Мито за видачу та збір за публікацію патенту мають бути сплачені протягом 3 місяців від дати одержання заявником рішення про видачу патенту. На підставі рішення про видачу та документа про сплату встановленого мита здійснюється державна реєстрація патенту. Оригінал патенту видається через 1 місяць після державної реєстрації.
Промисловий зразок
Відповідно до закону України «Про охорону прав на промислові зразки», промисловий зразок – це результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання.
Етапи патентування промислового зразка
1. Оформлення та подання заявки до Укрпатенту проводиться протягом 1-3 робочих днів після отримання замовлення.
2. Після подання заявки протягом 1-3 робочих днів Замовник отримує копії поданих матеріалів з відміткою відомства про отримання матеріалів заявки.
Державний збір за подання заявки має бути сплачено протягом 2 місяців з дати подання. У разі несплати мита заявка вважається відкликаною.
3. Після сплати збору за подання заявки Укрпатент видає Повідомлення, яке підтверджує, що заявка прийнята до розгляду, із зазначенням дати подання заявки.
4. Після отримання Повідомлення заявка проходить формальну експертизу протягом 6 місяців.
5. За результатами проведеної формальної експертизи Укрпатент виносить рішення про видачу патенту або рішення про відмову у видачі патенту. При отриманні Рішення про видачу патенту на промисловий зразок держмито за видачу патенту, збір за публікацію, збір за підтримку чинності патенту мають бути сплачені протягом 3 місяців. У разі несплати збору заявка вважається відкликаною.
6. Після сплати необхідних зборів за видачу патенту протягом 2-3 місяців видається патент.
Таким чином, процедура реєстрації промислового зразка займає близько 6-8 місяців. Процедура реєстрації промислового зразка за прискореною процедурою займає 3-4 місяці.
Максимальний термін дії патенту на промисловий зразок становить 25 років від дати подання заявки, за умови сплати мита за підтримання чинності патенту.
3. Захист прав на торговельну марку. Як зареєструвати торговельну марку. Добре відомі торговельні марки.
Торговельна марка (товарний знак, торговий знак, знак для товарів і послуг, логотип, бренд) - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших.
Об'єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або комбінація позначень. В якості таких позначень можуть виступати слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація з перерахованих вище позначень.
Право власності на торговельну марку підтверджується свідоцтвом, яке є дійсним протягом 10 років і може бути подовжено щоразу на 10 років шляхом подачі відповідного клопотання.
Будь-яке посягання на права власника або підготовка до таких дій визнається порушенням прав власника торговельної марки і переслідується за законом.
Для того, щоб відстояти свої права в суді, заборонити несумлінним конкурентам виробляти продукцію під вашим брендом, мати можливість на відшкодування збитків, в першу чергу слід зареєструвати права інтелектуальної власності — отримати свідоцтво про реєстрацію торгової марки. Саме особа, яка є власником знака для товарів і послуг, має виключне право дозволяти використання торговельної марки й забороняти її використання в судовому порядку.
Перш ніж звертатися до суду з вимогами про захист своїх прав, власнику торгової марки слід перевірити обсяг правового захисту торгової марки. Обсяг захисту торгової марки визначається характеристиками знака (зображення і словесне позначення торгової марки), а також переліком товарів і послуг, на які поширюється даний знак.
Судова практика встановлює, що власник торгової марки має право забороняти іншим особам використовувати аналогічне або схоже до ступеня змішання з охоронюваним знаком, найменування тільки для тих товарів і послуг, стосовно яких він знак зареєстрований або суміжних товарів і послуг. Дане правило говорить про те, що якщо ваша торгова марка зареєстрована, скажімо, для виробництва і продажу одягу, то ви зможете звернутися до суду лише, якщо подібне або схоже найменування використовується в аналогічному сегменті ринку. Якщо ж хтось надає послуги по ремонту квартир під цією торговою маркою, то суд з більшою часткою ймовірності відмовить у вимогах.
Етапи реєстрації торговельної марки
1. Пошук торговельної марки на тотожність та схожість
Відповідно до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", не можуть бути зареєстровані позначення, які є однаковими або схожими настільки, що їх можна сплутати з:
торговельними марками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;
торговельними марками інших осіб, якщо такі марки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасницею яких є Україна, зокрема з позначеннями, які визнані загальновідомими відповідно до Ст. 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності;
фірмовими найменуваннями, які є відомими в Україні та належать іншим особам, які набули право на них до дати подання до Укрпатенту заявки на такі ж або однорідні з ними товари і послуги;
кваліфікованими зазначеннями походження товарів (у тому числі спиртів та алкогольних напоїв), що охороняються відповідно до закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів». Такі позначення можуть бути лише елементами, що не охороняються, торговельних марок тих осіб, які мають право використовувати зазначені позначення;
знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими в установленому порядку.
2. Оформлення та подача заявки на торговельну марку
Оформлення і подача заявки на реєстрацію торгової марки в Укрпатент здійснюється протягом 1-3 робочих днів після отримання замовлення, що містить усі необхідні матеріали.
Після подачі заявки на реєстрацію торгової марки протягом 1-3 робочих днів заявник отримує копії поданих матеріалів з відміткою Відомства про прийняття заявки до розгляду.
3. Формальна експертиза заявки на торговельну марку
Після отримання Повідомлення про прийняття заявки до розгляду, вона проходить формальну експертизу, в ході якої перевіряється відповідність заявки усім формальним вимогам (зокрема, наявність і правильність оформлення необхідних документів) та встановлюється дата подання заявки.
4. Кваліфікаційна експертиза заявки на торговельну марку (експертиза по суті)
В ході проведення кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони торговельної марки, а саме:
торговельна марка не суперечить публічному порядку
торговельна марка не суперечить принципам гуманності і моралі
на торговельну марку не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, відповідно до законодавства України
торговельна марка не відображає ім'я або назву, пов'язані з діяльністю комуністичної партії або встановленням радянської влади на території України.
За результатами проведеної експертизи Укрпатент виносить рішення щодо реєстрації торговельної марки. Після отримання рішення про реєстрацію торговельної марки протягом 3 місяців повинне бути сплачене мито за реєстрацію та видачу свідоцтва на торговельну марку. У разі несплати мита заявка на реєстрацію торговельної марки вважається відкликаною.
5. Реєстрація торговельної марки та видача свідоцтва
Після оплати мита за реєстрацію торговельної марки протягом 1 місяця видається свідоцтво. Після отримання свідоцтва власник торговельної марки має право розпоряджатися їй на свій розсуд, у т.ч. забороняти третім особам її використання, видавати ліцензії, проставляти попереджувальне позначення ®, яке означає, що дана торговельна марка зареєстрована в уповноваженому державному органі та охороняється законом.
Таким чином, за умови відсутності заперечення з боку третіх осіб, процедура реєстрації торгової марки в Україні займає від 18 до 24 місяців. За клопотанням заявника і за умови сплати відповідного мита може бути проведена прискорена експертиза заявки. У такому випадку вся процедура займе 6-7 місяців.
Термін дії торговельної марки - 10 років від дати подання заявки. Даний термін може бути продовжений на наступні 10 років за умови сплати державного мита протягом останніх 6 місяців дії свідоцтва.
Найвідоміші ТМ України: Roshen, Наша Ряба, Київстар, Глобино, Nemiroff, Моршинська, Оболонь.
Найвідоміші ТМ світу: Apple, McDonalds, Google, Amazon, CocaCola, Sumsung, Mercedes-Benz, BMW, Disney, Intel, H&M, Louis Vuitton.
4. Доменне ім’я як об’єкт права інтелектуальної власності.
Чинне законодавство визначає домен по різному . Так Закон України «Про телекомунікації» дає таке визначення «домен – частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється». В Законі України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» домен – ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті. В Постанові Кабінету Міністрів про Порядок підключення до глобальних мереж передачі даних домен визначається як – частина адресного простору в мережі Інтернет, призначена для ідентифікації комп’ютера або групи комп’ютерів. В Положенні про Галузеву інформаційно-телекомунікаційну систему МОЗ України «HealthNet» домен це частина ієрархічного адресного простору ГІТС «HealthNet», яка має унікальну назву, що її ідентифікує, та обслуговується центральним вузлом.
На сьогоднішній день Власником всіх доменних імен є ICANN, державна некомерційна організація США. Єдиний каталог Internet, який визначає основу DNS, знаходиться у державній організації SRI International – Menlo Park, CA, US (Менло Парк, Каліфорнія, США). Вона є володарем корінного нульового домену (WWW), і всіх доменів верхнього рівня (ru, com, org ..).
В Україні послуги по адмініструванню та відповідному супроводженню домена UA та публічних доменів у ньому здійснює ТОВ «Хостмастер». Національні реєстратори надають права з реєстрації доменів на умовах договору про адміністрування домену.
Адміністратор домену не має права придбати на нього право власності, він може лише отримати його в оренду строком до 1 року, з правом її продовження на загальних умовах. Реєстрація являє собою підтвердження факту адміністрування такого доменного імені.
З урахуванням того, що в мережі Інтернет не може бути двох однакових доменних імен, цінність кожного з них окремо зростає, особливо доменних імен простих, популярних або позначають конкретну фірму, товар, послугу. Так почав формуватися ринок доменних імен, а так само суперечки про права на доменні імена.
Наразі не можливо точно охарактеризувати правову природу прав на доменне ім’я. Але існують дві різні точки зору щодо цього питання. Юристи, які є прихильниками першої точки зору, вважають, що права на доменні ім’я є абсолютними майновими правами (коли праву правовласника протиставляється обов'язок усіх не порушувати це право, яскравий приклад абсолютного права – право власності). Прихильники другої точки зору наполягають на тому, що доменне ім’я є майном за своєю суттю.
ICANN є реєстратором нульового (кореневого) домену. Також ця організація установлює правила реєстрації в міжнародних доменах. У свою чергу, правила реєстрації національних доменів встановлюються реєстраторами та/або державними органами відповідних країн.
До певного часу саме реєстратори вирішували спори щодо доменних імен. Нині реєстратори виступають лише як треті особи або експерти у суді. Це тому що останнім часом майже всі такі організації відмовляються вирішувати спір і відсилають сторони до органів судової влади або до спеціалізованих арбітражних органів.
Згідно з умовами «Правил домена.UA» для захисту законних інтересів членів Інтернетспільноти України щодо їхньої інтелектуальної власності приватні доменні імена другого рівня в домені .UA делегуються виключно у тому разі, коли відповідне доменне ім’я повністю або його компонент другого рівня (до знака «.», але не включаючи цей знак) за написанням збігається зі Знаком, права на використання якого на території України належать відповідному реєстранту.