Проблема паління серед підлітків. Чинники та наслідки

Виконала: Шпакевич Катерина

Студентка групи 203-ФБС

Зміст

• Вступ
• Дослідження МОЗ
• Проблема профілактики
• Висновки
• Література

Вступ

• Аналіз динаміки захворюваності і поширеності хвороб за основними класами у 2008-2012 рр. засвідчив зростання показників у дітей 0-17 років за рахунок збільшення рівня захворюваності і поширеності хвороб органів дихання, ока та його придаткового апарату, вуха і соскоподібного відростка, вроджених вад розвитку, деформацій та хромосомних аномалій, хвороб системи кровообігу, новоутворень, травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників. До такої дії факторів зовнішнього середовища поряд з соціально-психологічними чинниками формування здоров’я такими як неповна і асоціальна сім’я, відсутність стійких захоплень та інтересів, психологічна схильність до алкоголізації, поширення наркозалежності, висока загальна агресивність, порушення родинних стосунків, конфлікти з однолітками, батьками та вчителями, експерти відокремлюють шкідливі звички

Дослідження МОЗ

• Дослідження виявило, що куріння є однією з найбільш поширених шкідливіших звичок в Україні: лише близько 24% молоді ніколи не курила цигарок.“Згідно з даними дослідження, що здійснювалося за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), майже 21% опитаних віком від 14 до 34 років зазначили, що курять. Близько 54% з тих, хто нині не курить, хоч раз пробували тютюнову продукцію: звичайні сигарети, кальяни чи вейпи. Частка молоді, що ніколи не курила, незначна – усього 24.3%. Тож тютюнопаління є однією з найбільш поширених шкідливих звичок української молоді”, - зазначили у МОЗ. У відомстві наголосили, що попри заборону реклами тютюну, вона все ще діє, хоч і є прихованою.“Результати опитування демонструють: 60,4% молоді бачили рекламу сигарет. Серед них більшість спостерігає її у кіосках — 56,8%, супермаркетах (біля каси) — 48,9% та в інтернеті — 25,5%. Вітрини з сигаретами оформлюють таким чином, щоби спонукати людей до вживання тютюнових виробів. Застосування підсвітки, спеціальної викладки пачок, розміщення сигарет на яскравому тлі поряд із солодощами та іграшками на рівні дитячих очей, використання збільшених пачок та великих цінників привертають увагу потенційних покупців”, - заявляють у МОЗ.

Проблема профілактики

Проблема профілактики

• Використання тютюнових виробів у цьому віці, як правило, характеризується епізодичністю, безсистемністю, невеликим стажем та інтенсивністю, і, найчастіше, відсутністю нікотинової залежності. У зв’язку з цим, більшість негативних змін, обумовлених палінням, є зворотними. Але саме зворотність цих змін обумовлює особливу важливість їх корекції на даному етапі, оскільки, посилюючись під впливом інших негативних факторів (стрес, навантаження під час навчання, несприятлива екологічна обстановка та ін.), вони можуть призводити до розвитку більш серйозних порушень і, в кінцевому підсумку, до захворювання. Тому відповідно до рекомендацій програми щодо зниження споживання тютюну ВООЗ, поряд з первинною профілактикою, не менш важливою вважається вторинна – медикаментозна лікувальнопрофілактична корекція порушень, обумовлених курінням. Необхідність медикаментозної допомоги при відмові від вживання тютюну пов’язана з тим, що навіть у підлітків з невеликим стажем куріння (0,5−2 роки) мають місце зумовлені ним фізіологічні порушення. Окрім того, у частини підлітківкурців вже є сформована потреба в допомозі для відмови від куріння, яка пояснюється низькою ефективністю самостійних спроб кинути палити. Це, в свою чергу, пов’язано зі слабкою мотивацією і розвитком тютюнової залежності. У той же час, більшість лікарських і профілактичних засобів, а також методів лікування нікотинозалежних орієнтовані на дорослий контингент курців, які мають значний стаж, інтенсивність тютюнопаління і, як правило, фізичну нікотинову залежність. У разі підліткового куріння метаболічні зміни, викликані впливом компонентів тютюну і, в першу чергу, нікотину, як правило, не носять характеру фізичної залежності. Тому застосування деяких препаратів (наприклад, антидепресантів, засобів нікотин-замісної терапії) в більшості випадків є не обґрунтованим або небажаним. При розробці антинікотинових засобів для молодіжного контингенту, слід орієнтуватися на більш «м’яку» корекцію основних патологічних станів (гіпоксія, гіпоергоз, дизелементози та ін.) Без застосування препаратів, що містять нікотин або споріднені з ним алкалоїди

Висновки

• У комплексі з заходами щодо зміцнення здорових звичок серед підлітків, здійснення заходів, спрямованих на те, щоб надійно захистити молодих людей від ризиків для здоров’я, матиме велике значення для запобігання проблем зі здоров’ям протягом дорослого періоду, а також для майбутнього медико-санітарного та соціального стану країни. Вживання у підлітковому та молодому віці різних видів тютюнових виробів (у тому числі легальних), сприяє формуванню стереотипів поведінки, які чинять негативний вплив на здоров’я, як в найближчій перспективі, так і протягом усього життя. Тобто, приймаючи до уваги фізіологічні та психологічні особливості підліткового віку (підлітковий конформізм, прагнення до наслідування, необ’єктивне ставлення до свого здоров’я та ін.), а також спектр патологічних змін, які викликаються впливом нікотину, даний період можна охарактеризувати як критичний для придбання первинного досвіду тютюнопаління і формування нікотинової залежності. Під час аналізу також було знайдено дослідження, котрі говорять, що приблизно 80% дорослих курців розпочинають палити у віці до 18 років . Таким чином, ефективність профілактики (як первинної, так і вторинної), в разі підліткового паління, багато в чому залежить від вибору адекватних засобів і методів корекції порушень, обумовлених споживанням тютюну. Крім того, послідовне і комплексне проведення заходів і програм щодо зниженню паління серед населення в цілому (в тому числі, обмеження або заборони на вживання окремих видів тютюнової продукції, проведення антинікотинової освітньопросвітницької профілактичної роботи серед студентів та учнів), а також популяризація стереотипу здорового способу життя, сприятиме зміцненню здоров’я в загальнонаціональному масштабі, як в найближчій, так і у віддаленій перспективі

Література

• www.ukrinform.ua
• 1. Warren CW1, Lee J, Lea V, Goding A, O’Hara B, Carlberg M, Asma S, McKenna M. Evolution of the Global Tobacco Surveillance System (GTSS) 1998−2008. 2009. 2. World Health Organization: Stepped up government tax action needed to curb tobacco epidemic, 2015. – who.int/mediacentre/news/releases/2015/taxing-tobacco-products/en. 3. World Health Statistics 2016: Monitoring health for the Sustainable Development Goals (SDGs). Nonserial Publ, 2016. – apps.who.int/iris/bitstream/10665/206498/1/9789241565264_eng.pdf. 4. Динаміка поширеності тютюнопаління серед підлітків (за результатами Глобального опитування підлітків 2005 і 2011 років) / О. В. Добрянська, Н. С. Полька, О. В. Бердник [та ін.] // Гігієна населених місць. – 2012. – № 59. – С. 262–266. 5. Показники та соціальний контекст формування здоров’я підлітків: моногр. / О.М. Балакірєва, Т.В. Бондар, Д.М. Павлова та ін.; наук. ред. О.М. Балакірєва. – К.: ЮНІСЕФ, Укр. ін-т соц. дослідж. ім. О. Яременка. – К., 2014. – С. 94−97. 6. Поширеність тютюнопаління серед підлітків України (за результатами глобального опитування підлітків 2011 р.) / Н. М. Полька, О. В. Бердник, О. В. Добрянська [та ін.] // Довкілля і здоров’я. – 2013. – № 3. – С. 57–61. 7. Рамкова конвенція Всесвітньої організації охорони здоров’я із боротьби проти тютюну – www.zakon0.rada.gov.ua/laws/show/897_001