Ім'я файлу: Реферат экол .docx
Розширення: docx
Розмір: 42кб.
Дата: 09.04.2021



Реферат

з курсу «Екологія»

на тему «Проблема озонового шару й шляхи її розв’язання»

.

ЗМІСТ

1. ВСТУП………………………………………………………………….…….3

2. РОЗДІЛ 1 ОЗОНОВІ ДІРИ. ПРИЧИНИ ЇХ ПОЯВИ ТА НАСЛІДКИ…....4

3. РОЗІЛ 2 РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ ЗЕМЛІ……………...…..5

4. РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ В СФЕРІ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА ОЗОНОВОГО ШАРУ……....8

5. ВИСНОВКИ…………………………………………………………….…...10

6. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….…….….12

ВСТУП

Глобальне зменшення загального вмісту озону протягом трьох останніх десятиріч є визнаним фактом та підтверджується даними як наземних, так і супутникових вимірювань. Незалежно від причин, які спричиняють це явище, всі фахівці звертають увагу на зміни рівня опроміненності земної поверхні УФ випромінюванням Сонця, а найбільш істотні його наслідки – це шкідливий вплив на здоров'я населення та нормальну життєдіяльність біосфери. Зміна кількості озону на різних висотах викликає збурення вертикального розподілу температури (ВРТ) в атмосфері, коливання радіаційних потоків та переміщення повітряних мас. Всі ці обставини можуть привести до значних змін клімату Землі. Тому моніторинг поточного стану озонового шару та довготермінових змін у ньому є однією з актуальніших задач фізики атмосфери.

До проблем, які пов’язані з глобальними змінами атмосферних процесів, чи її складників необхідно віднести:

– проблему порушення газового балансу атмосфери і тісно пов’язану з нею проблему порушення теплового балансу Землі;

– проблему росту погодних аномалій та інші.

Їх виникнення пов’язують з надмірною антропогенізацією глобальних природних процесів і порушення господарською діяльністю рівноваги між основними компонентами нашої планети. Небачено активна й здебільшого непродумана діяльність людини, супроводжувана знищенням природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища, призвела до того, що нині біосфера планети перебуває в критичному стані, коли до глобальної катастрофи залишилися лічені кроки. Одною із цих проблем які важко вирішуються є зменшення озонового шару.

РОЗДІЛ 1 ОЗОНОВІ ДІРИ. ПРИЧИНИ ЇХ ПОЯВИ ТА НАСЛІДКИ

Озонова діра — локальне падіння концентрації озону в стратосфері на 10—40 %. Пов'язано це з дією фреонів, зменшенням кількості кисню при запусках космічних кораблів та польотами реактивних літаків. Чітко виявляється при надмірно низьких температурах. Загальноприйнята в науковому середовищі теорія, за якою в другій половині XX століття зростання дії антропогенного чинника у вигляді виділення хлор- і бромвмісних фреонів (CFC) призвело до значного зменшення озонового шару. Згідно з іншою гіпотезою, процес утворення «озонових дір» значною мірою є природним і не пов'язаний винят

Історія

Озонова діра діаметром понад 1 000 км вперше була відкрита 1985 року в Південній півкулі над Антарктидою групою вчених Британської антарктичної експедиції, Джо Фарманом, Браяном Гардінером і Джоном Шенкліном. Вона з'являлася у серпні і до грудня або січня зникала. Завдяки глобальній боротьбі з викидами фреонів (Монреальський протокол), антарктична озонова діра з 1989 року стабільно зменшується на 0,8 %, що виведе локальний рівень атмосферного озону на показники 1980 року приблизно до 2075 року. Над Північною півкулею в Арктиці утворювалася інша діра, значно менших розмірів.

РОЗІЛ 2 РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ ЗЕМЛІ

Проблема озону - одна з найважливіших проблем. Стратосферний озоновий шар захищає людей і живу природу від жорсткого ультрафіолетового і м'якого рентгенівського випромінювання в ультрафіолетовій частині сонячного спектру. Кожен втрачений відсоток в масштабі Землі збільшує на 2% інтенсивність випромінювання, що падає, і на 2% збільшує число ракових захворювань шкіри у людей, пригнічує імунну систему організму людини, знижує врожайність сільськогосподарських культур.

У звичайному атмосферному повітрі міститься в середньому до 0,0004% озону. Проте на висоті від 10 до 50 км. розряджений озон утворює цілий шар. Озонова оболонка дуже невелика: всього 3 млрд. т газу, найбільша його концентрація - на висоті 20-25 км.

  • Озон утворюється при розпаді молекул кисню під впливом ультрафіолетового випромінювання, і цей процес порушується присутністю забруднення. Скорочення озонового шару небезпечне для життя на Землі. Це пов'язано з тим, що різко збільшується рівень ультрафіолетового випромінювання Сонця до меж, які не можуть витримати клітини живих організмів.

Причин такого впливу декілька:

- зменшення припливу озону в різні природні явища(збільшення сонячної активності, виверження вулканів), які не сприяють збереженню шару;

- забруднення атмосфери фреонами – хлор- фтор вуглеводнями, вживаних в холодильних установках, аерозолях, розчинниках піноутворювачах (використовуються для пожежогасінні); які прискорюють розкладання озону, самі ж зберігаються впродовж 50-200 років.

Велику небезпеку для озонового шару створюють польоти ракет і літаків. Під час роботи реактивних двигунів при згоранні палива утворюється велика кількість оксидів азоту, які викидаються в атмосферу разом з продуктами згорання. Якщо це відбувається на невеликій висоті, оксиди азоту повертаються на Землю з осіданнями. Якщо оксиди азоту викидаються вище за хмари, то вони довго(близько року) знаходяться в атмосфері і беруть участь в руйнуванні озону. Оцінка показує, що щорічне знаходження на висоті 17 км. приблизно 300 надзвукових літаків веде до зменшення кількості стратосферного озону на 1 %.

Механізм дії фреонів такий: потрапляючи у верхні шари атмосфери, ці речовини під впливом ультрафіолетового випромінювання розкладаються на відповідні компоненти. В результаті виділяється атомарний хлор, який при зіткненні з молекулою озону вибиває з неї один атом, при цьому озон перетворюється на звичайний кисень. Хлор же, з'єднавшись тимчасово з киснем, незабаром знову звільняється. Час знаходження хлору складає декілька десятків років. Його активності вистачає, щоб зруйнувати десятки тисяч молекул озону. Встановлено, що один атом хлору здатний перетворити на кисень 100000 молекул озону.

Останні наукові дослідження показали зменшення вмісту озону у верхніх шарах атмосфери (в середніх і високих широтах Північної півкулі збільшення склало 3%).

Простір, в якому встановлено зниження концентрації озону, називають "озоновою дірою". Втрати озону в " дірі" досягають 20-30% від нормального рівня.

Є дані, що збільшення концентрації озону на 1% веде до збільшення захворюваності раком шкіри на 5-7%.

Необхідно відмітити, що, на думку ряду учених, небезпека озонової катастрофи значно перебільшена, а роль фреонів, зокрема, і діяльності людини взагалі в зменшенні озонового шару незначна. Існує думка, що аналогічні явища мали місце і раніше і обумовлювалися виключно природними явищами, зокрема, циклонами сонячної активності.

Однією з причин знищення озонового шару є знищення лісів, як головних постачальників кисню в атмосферу. Висловлюють думку, що над Антарктидою існують висхідні вихори, сприяючі розсіюванню озону.

Озон в нижніх шарах атмосфери виступає як антиоксидант і бактерицид. Він здатний знищувати запахи і руйнувати деякі канцерогени.

При великих концентраціях озон діє як отруту. Згідно наявних відомостей, концентрація озону в приземному шарі з початку індустріальної епохи зросла в 2-а рази; головною причиною цього є фотохімічний смог.

Отже, проблема озону в атмосфері має два пов'язаних з людською діяльністю чинника :

- руйнування озонового шару у верхніх шарах атмосфери;

- збільшення вмісту азоту в нижніх шарах атмосфери (навколоземні простори).

РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ В СФЕРІ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА ОЗОНОВОГО ШАРУ

Україна є учасницею багатьох міжнародних договорів у сфері охорони навколишнього середовища і конкретно з охорони атмосферного повітря та озонового шару. Закон України "Про міжнародні договори України" 2004 року встановлює, що "Укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства." (Ст. 17).

Завдання регулювання відносин у галузі атмосферного повітря, відвернення і зменшення шкідливого хімічного, фізичного, біологічного та іншого впливу на атмосферне повітря, забезпечення його раціонального використання для виробничих потреб покликаний вирішувати Закон України “Про охорону атмосферного повітря” від 16 жовтня 1992 р.

Порядок розробки і затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами затверджено наказом Міністерства екобезпеки України від 18 липня 1996 р. №75.

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 17.10.1996 № 1274 затвердив програму припинення виробництва і використання озоноруйнуючих речовин на 2004 - 2030 роки.

Україна ратифікувала Конвенцію про транскордонне забруднення повітря на великі відстані у 1980 році, і для неї Конвенція набула чинності в березні 1983 року. Для підготовки звіту України про виконання Конвенції щорічно надається інформація про викиди сполук сірки, оксидів азоту, аміаку, летких органічних сполук, вуглеводнів і важких металів в цілому, а також з деталізацією по квадратам сітки ЕМЕП і оцінки переносу забруднювачів повітря на великі відстані.

Україна відслідковує ОРР через систему регіональних органів контролю за користувачами ОРР. Імпортно-експортні операції ОРР і товарів, що вміщують ОРР, підлягають ліцензуванню. В 1998 р. була створена Всеукраїнська Асоціація користувачів холодильних агентів. Ця Асоціація сприяє поширенню інформації про міжнародні стандарти і технології.

Україна також здійснює регіональне співробітництво в межах цього співробітництва делегація України взяла участь у роботі 4-ої Міністерської Конференції "Довкілля для Європи" (Орхус, червень 1998 р.), на якій було підписано важливі для України документи такі як Протокол про стійкі органічні забруднювачі та Протокол про важкі метали до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на значні відстані, Стратегію вилучення використання етилованого бензину в 2005 р.

Прикладом двостороніх договорів може бути Угода між урядом Російської Федерації і Урядом України про співробітництво в сфері охорони навколишнього середовища 1995 року. За цією Угодою Сторони співпрацюють в таких напрямках:

Організовують спільний моніторинг стану навколишнього середовища в прикордонних районах,

Здійснюють узгоджені природоохоронні заходи із забезпечення ведення екологічно безпечного сільського господарства в прикордонних районах, інформування про загрозу значного транскордонного забруднення території однієї із Сторін і про прогнози його забруднення та інші подібні заходи.

Існують також інші угоди в яких є положення присвячені співробітництву України з іншими державами у сфері охорони довкілля від транскордонного забруднення атмосферного повітря.

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз показав, що поняття охорони озонового шару, включає цілий комплекс різнопланових проблем. З одного боку, забруднення повітря - проблема екологічна, і полягає вона в завданні шкоди здоров'ю людей, довкіллю і створеним людиною матеріальним цінностям, що відбувається в результаті викиду в атмосферу токсичних речовин в складі різноманітного роду відходів виробничої діяльності. З іншого боку проблема технічна, бо вона виникає в силу технічних факторів, а її рішення вимагає виконання ряду природо-наукових задач і створення матеріальних умов для скорочення і попередження цього небезпечного явища, в тому числі вдосконалення технології виробництва, методів знешкодження відходів, засобів спостереження і контролю навколишнього середовища.

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару це екологічна проблема. Атмосфера є єдиним і спільним середовищем існування життя, і її забруднення зачіпає усі держави світу.

Питання охорони атмосферного повітря та озонового шару показало необхідність розвитку міжнародного співробітництва з багатьох природоохоронних питань.

В результаті проведеного аналізу можна зробити наступні висновки:

  • транскордонне забруднення атмосферного повітря – це забруднення повітря, яке охоплює територію кількох держав чи цілі континенти і яке формується за рахунок переносу забруднюючих речовин за межі держави;

  • проблема транскордонного забруднення повітря вирішується шляхом укладення багатосторонніх угод: Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979 року, та протоколів до неї, які передбачають попередження, скорочення, забезпечення готовності і ліквідації наслідків транскордонного забруднення повітря, а також його зменшення і контроль;

  • проблема охорони озонового шару регулюється Віденською конвенцією про охорону озонового шару 1985 року та Монреальським протоколом з поправками та уточненнями з речовин, які руйнують озоновий шар. Вони передбачають гнучкі заходи з скорочення викидів озоноруйнуючих речовин, при чому вони включають економічні заходи, обмін технологіями та фінансову допомогу.

Зараз відбувається формування міжнародного механізму з контролю, скорочення і попередження забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару. Розвивається співробітництво держав в рамках глобальних і регіональних природоохоронних організацій, що повинно сприяти узгодженню екологічної політики держав в цілому і забезпечити створення всеохоплюючої системи спостереження за переміщенням потоків забруднюючих речовин.

На універсальному та регіональному рівні ведеться постійна робота з попередження забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару, але що стосується практичного вирішення, то певні успіхи, яких досягнули в основному європейські країни в скороченні викидів деяких забруднюючих речовин в навколишнє середовище, та укладені на сьогоднішній день міжнародні угоди забезпечили лише часткове зниження рівня забруднення атмосфери наприклад, стосовно забруднення сіркою у Європі і розмірів шкоди, яка ним завдається. Руйнування озонового шару продовжується і надалі, хоча темпи такого руйнування, завдяки міжнародно-правовому співробітництву, значно зменшились.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Г. Міліневський Проблеми озонового шару // Фізика та астрономія в школі.- 2001. - № 2. - C. 8-12.

  2. Михайло Рой Озонова діра — це не жарт!//Наука і суспільство. - 2004. - № 1-2. - C. 10-12.

  3. Бринчук М. М. Екологічне право навколишнього середовища. -- М.: Юристъ, -- 1999 – 688 с.

  4. Микієвич М. М., Андрусевич Н. І., Будякова Т. О. // Європейське право навколишнього середовища. Навчальний посібник. Львів -- 2004 – 256 с.

  5. Озонові діри [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B7%

  6. Руйнування озонового шару Землі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://studfile.net/preview/5063279/page:5/

скачати

© Усі права захищені
написати до нас