Ім'я файлу: ПРОБЛЕМА МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ВТНЗ ДО НАВЧАЛЬНО т.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 07.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
Бакалаврська робота.doc

ПРОБЛЕМА МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ВТНЗ ДО НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


Перед вищою освітою постають нові завдання, пов’язані із новими умовами соціалізації, у тому числі виховання компетентної особистості фахівця, із розвитком таких його якостей, як високий професіоналізм, активність, діловитість, мобільність, почуття відповідальності, уміння працювати, швидко орієнтуватися в ситуації, приймати самостійні рішення, поважати працю, формувати потребу в постійному оновленні знань і самовдосконаленні, розвивати культуру міжособистісного спілкування тощо. І важливу роль відіграє мотивація студентів до навчання.

Проблема мотивації навчання є однією з центральних у педагогіці, оскільки і результат, і процес засвоєння знань значною мірою залежать від залучення студентів у навчальний процес, зацікавленості того, хто навчається [1, c. 269].

Проблема мотивації студентів до навчально-професійної діяльності та забезпечення якості професійної освіти майбутнього фахівця одна з найбільш актуальних для ВТНЗ.

Однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти є побудова такого процесу учення, який міг би бути основою формування мотиваційної сфери учнів. У зв’язку з цим виникають суперечності між існуючим станом мотивації учення у студентів ВТНЗ і сучасними вимогами до їх навчальної активності; між потребами практики в науково обґрунтованих рекомендаціях по управлінню мотиваційною сферою студентів і відсутністю достатніх для цього науково-психологічних знань.

Формування повноцінної особистості студента має важливе практичне значення. Це підкреслюється науковими працями авторів, як Г. Хекхаузен, А.Н.Леонтьєв ,Л.Д. Столяренко, Р.С. Немов, А.К. Маркова та ін.[2, 4, 7,12].

Безперечно, формування особистості людини відбувається упродовж всього її життя, але саме у вищій школі закладаються основні особисті якості фахівця, а вже у подальшій професійній діяльності відбувається подальша шліфовка як особистості. До числа найважливіших якостей особистості сучасного фахівця можна віднести ініціативу та відповідальність, компетентність, спрямованість до новаторських рішень, потреба у постійному оновленні своїх знань. У процесі навчання студент зіштовхується з низкою проблем, психолого-педагогічний аспект яких пов’язаний із пристосуванням до нової дидактичної ситуації, принципово відрізненої від шкільної формами та методами організації навчального процесу. Ця новизна та пов’язані з нею труднощі створюють свого роду дидактичний бар’єр, який повинен бути подоланий. З цього слідує, що у розвитку особистості майбутнього фахівця важливе значення має формування позитивних мотивів та дійсних цілей, оскільки мотиви та цілі є важливими детермінантами навчальної діяльності.

Структура мотивів студента, сформована під час навчання, стає стрижнем особистості майбутнього фахівця. Отже, розвиток позитивних навчальних мотивів – невід’ємна складова частина у процесі навчання студента як особистості.

Нами було поставлено завдання - дослідити педагогічні умови формування мотивів навчання у студентів та внести методичні рекомендації щодо підвищення цих мотивів.

Мотивація творчої активності – це система стійких мотивів, що спонукають до дій спрямованих на розвиток стійкої творчої спрямованості особистості. Виходячи з цього, ми можемо зазначити, що діяльність студента вже є професіонально направленою, вона специфічна за своєю метою, умовами, мотивами. Поняття мотивації включає сукупність факторів, механізмів, процесів, які сприяють виникненню спонукань до реальної або потенційної конкретно направленої активності. Стійкий і сильний науково-пізнавальний мотив сприяє тому, що особистість не має потреби в зовнішніх стимулах і її рівень самостійності досить високий. Важливими є і загально соціальні і професійні мотиви. Обираючи подальший шлях після закінчення школи, підліток мотивує себе до дії. Оптимальним варіантом розвитку цієї мотивації до неперервного одержання освіти є досягнення такої відповідності між групами мотивів, що сприяє зростанню ефективності пізнавальної діяльності і призводить до успішного кінцевого результату вибору.

Мотив – усвідомлена потреба, яка викликає активність людини й визначає спрямованість цієї активності. При чому, на думку А.Н. Леонтьєва, «в якості мотиву виступає не сама потреба, а предмет потреби, тобто за мотивом слід розуміти саме певну потребу».

Загальне системне представлення мотиваційної сфери людини дозволяє класифікувати мотиви. Як відомо, в загальній психології види мотивів (мотивації) поведінки (діяльності) розмежовуються по різним підставам, наприклад, в залежності: від характеру участі в діяльності (що розуміється, відомі мотиви, і ті, що реально діють, за А.Н. Леонтьєвим); від часу (протяжності) обумовлення діяльності (далека - коротка мотивація, за Б.Ф.Ломовим); від соціальної значущості (соціальні, особисті, за П.М.Якобсоном); від факту включення в саму діяльність або ті, що знаходяться поза нею (широкі соціальні мотиви і особисті мотиви, за Л.І. Божович); мотиви певного виду діяльності, наприклад, навчальної діяльності і т. п..

У вищій школі, на думку науковців, педагогів-дослідників, доцільні такі організаційно-педагогічні умови, які сприяють формуванню мотивації навчальної активності студентів: вивчення професійної мотивації майбутніх спеціалістів; професійна спрямованість викладання фундаментальних дисциплін; орієнтація студентів на оволодіння змістом, формами, засобами і способами майбутньої професійної діяльності; введення модульно-рейтингової системи організації навчально-виховного процесу; дотримання принципів зв’язку теорії і практики, єдності навчання і виховання, послідовного моделювання у навчанні цілісного змісту професійної діяльності спеціаліста; забезпечення навчально-методичною, довідковою і науковою літературою, сучасною технікою; організація самостійної роботи студентів, що сприяє озброєнню їх раціональними прийомами розумової і навчальної діяльності.

Сьогодні діяльність кожного викладача повинна оцінюватися не лише з боку його педагогічної майстерності, але й з боку його вміння формувати та стимулювати творчу діяльність студентів, вміння допомогти спрямувати діяльність студента в потрібний йому бік.

У ході педагогічного дослідження ми створили та експериментально перевірили окремі із запропонованих педагогічних умов, що сприяють мотивації творчої активності студентів: використання активних методів навчання в умовах раціонального поєднання різних організаційних форм навчання, систематичне і цілеспрямоване формування загальних і специфічних розумових дій і прийомів розумової і навчальної діяльності, підвищення прикладної спрямованості результатів навчання; забезпечення наочності у навчанні; стимулювання розвитку мислення завдяки формуванню операційного складу умінь розв’язувати типові інформаційні завдання в системах подання знань та експертних системах; організація навчальної взаємодії студентів і викладачів на основі діяльнісного та особистісно орієнтованого підходу; розв’язування нових і незвичних задач, які вимагають інших, раніше студентам невідомих, способів опрацювання даних (системи опрацювання знань, системи опрацювання мовлення); формування навичок користувача інформаційних технологій; найбільш ефективне при належній організації самостійне вивчення матеріалу шляхом складання бази знань експертної оболонки за підручником, допоміжною літературою, інформаційними ресурсами мережі Internet; високий рівень інтересу студентів до цих тем; практична значущість результатів навчання; можливість застосовувати розвиваючі методи навчання дослідницького спрямування; можливість впроваджувати такі ефективні форми навчання, як колективно-розподільна та індивідуально-диференційована.

Вважаємо, що однією із важливих функцій викладача є стимулювання позитивної мотивації кожного студента в процесі організації різноманітних видів діяльності. Позитивною мотивацією навчальної діяльності студентів може бути створення викладачем проблемної ситуації, що спонукає студентів до пошуку рішення проблеми, крок за кроком підводячи їх до мети. Для цього новий навчальний матеріал подається у формі проблемної задачі. В її умові є протиріччя, які потрібно знайти і вирішити [10].

У процесі розв’язування проблемних задач студенти набувають у співробітництві з викладачем нові потрібні знання. Таким чином, процес пізнання студентів при даній формі представлення інформації наближається до пошукової, дослідницької діяльності. За допомогою проблемних ситуацій забезпечується розвиток теоретичного мислення, пізнавальний інтерес до змісту дисципліни, професійна мотивація.

 

Література:

1. Асеев В.Г. Мотивация учебной деятельности и формирование личности. М., 1976 г.

2. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник.–К.:ІЗМН,1998.–204 с.

3. Вербицкий А. А., Платонова Т. А. Формирование познавательной и профессиональной мотивации. М., 1986.

4. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции. - М.: Педагогика, 1971. -186 с.

5. Маслоу А. Мотивация и личность. – М., 1998.

6. Музика О.О. Мотивація творчої активності у становленні технічно обдарованої особистості //Українська еліта та її роль у державотворенні: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К., 2000. – Вип.1. – С. 276-280.

7. Немов Р.С. Психологія: Підручник для студентів вищ. пед. закладів в 3-х кн. . - М.: Владос, 1999. - Кн.1. -688с.

8. Развитие творческой активности студентов: опыт, проблемы, перспективы / А.П. Дьяков, Г.В. Горченко, А.И. Стеценко и др., науч. ред. В.С. Рахманин. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1991. – 160 с.

9. Смолкин А.М. Методи активного навчання. – М.: Вища школа, 1991. – 176 с.

10. 3. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности: Учеб. пособие. – М.: Изд. центр ,,Академия”, 2001. – 304 с.

11. Фіцула М.М. Педагогіка/ Фіцула М.Ш. - К.: Академія, 2002. – 527 с.

12. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. В 2-х томах. / пер. с нем. Под ред. Б.М. Величковского. – М., 1986.-392 с.

 
скачати

© Усі права захищені
написати до нас