Ім'я файлу: Соц.мед реферат.docx
Розширення: docx
Розмір: 25кб.
Дата: 27.09.2020
скачати
Пов'язані файли:
Юрченко Б.В. 1.docx

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ ТА ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я

Завідувач кафедри: д.м.н., професор, академік АН ВО України

Грузєва Тетяна Степанівна

Викладач: к.м.н., доцент

Зоріна Світлана Миколаївна

Реферат

на тему:

«Проблема безпліддя в Україні. Центри репродуктивного здоровя. Проблема екстракорпорального запліднення»

Виконала:

студентка V курсу18 групи

медичного факультету №2

Юрченко Б.В.

Київ - 2019

Сталий розвиток суспільства будь-якої країни значною мірою залежить від стану громадського здоров'я нації, її демографічної перспективи, що визначається здатністю населення до простого відтворення. Стійка тенденція до скорочення чисельності населення в Україні внаслідок зниження рівня народжуваності та підвищення рівня загальної смертності ставить під загрозу її майбутнє і зумовлює посилення уваги до сім'ї, як осередку відтворення населення і трудового потенціалу. Не менш важливе значення, як для відтворення населення, так і для збереження життя і здоров'я нового покоління, має стан репродуктивного здоров'я населення.

Репродуктивне здоров'я,  як  складова загального здоров'я,  є важливим   чинником   забезпечення    сприятливих    демографічних перспектив    країни,    важливою    передумовою   формування   її демографічного, а отже й соціально-економічного  потенціалу  у контексті   забезпечення  її  сталого  розвитку,  як  стратегічного завдання, що стоїть перед українським суспільством.

Незадовільний стан    репродуктивного    здоров'я   населення потребує оптимізації існуючої служби планування  сім'ї  в  частині профілактики порушень репродуктивного здоров'я.

Репродуктивне здоров'я населення України, опосередковане численними факторами в ланцюгу „природа – сім'я – суспільство”, динамічно розвивається, зберігаючи сліди попередніх умов і генетичної детермінації.

Репродуктивне здоров’я – індикатор стану здоров’я суспільства й держави .

Протягом останніх десятиріч в Україні утримується недостатній рівень репродуктивного здоров'я населення внаслідок наявності і негативного впливу політичної та соціально-економічної нестабільності в державі, природних умов життєдіяльності населення.

Стан здоров'я сучасної людини значно погіршився наприкінці ХХ століття. Особливо гостро стоять ці питання в Україні. Це виявляється в прогресивній смертності, зниженні середньої тривалості життя, зростанні поширеності хвороб серед людей і різкому падінні їх народжуваності. При цьому, активно знижується відтворення населення, що може свідчить про погіршення здоров'я, передусім,  жінок. В той же час відомо, що для формування здоров’я особливо важливий період дитячого і підліткового віку, під час якого відбувається становлення репродуктивної функції. Між тим, спостерігається неухильне зростання загальної та гінекологічної захворюваності дівчат в Україні. Тому не дивно, що кожна третя жінка вступає в репродуктивний вік з проявами тієї чи іншої екстрагенітальної патології. Ефективна система охорони репродуктивного здоров'я населення з обов'язковим урахуванням економічної, екологічної, макро- та мікросоціальної ситуації, трудових відносин і багатьох інших факторів є основною передумовою забезпечення належної охорони громадського здоров'я в цілому.

Репродуктивне здоров'я визначається як «стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише відсутність захворювань в усьому, що стосується репродуктивної системи, її функцій та процесів в ній». Репродуктивне здоров'я впливає на здоров'я людини, з одного боку, і знаходиться під впливом різноманітних факторів, зокрема, соціальних, культурних, становища жінок у громаді, стилю життя, факторів навколишнього середовища, різних аспектів здоров'я людини, організації системи охорони здоров'я тощо, з іншого. В цілому в Україні, як і в інших розвинених країнах світу, система охорони репродуктивного здоров'я організована таким чином, щоб забезпечити контроль за станом майбутніх батьків на різних стадіях розвитку організму, і базується на Стратегії ВООЗ для країн Європейського регіону з цих питань, основними принципами якої є: зміцнення здоров'я жінок і чоловіків, у т.ч. і репродуктивного, шляхом організації більш доступної і менш затратної первинної медико-санітарної допомоги високої якості, включаючи служби охорони репродуктивного здоров'я (центри й інформаційні служби з питань планування сім'ї); розробка політики і програм підтримки виконання чоловіками і жінками обов'язків батьків, створення безпечних умов побуту; забезпечення умов безпечного материнства і відповідального батьківства.

Для оцінки стану репродуктивного здоров'я на національному і міжнародному рівнях ВООЗ рекомендовано сімнадцять показників. Водночас різні країни і міжнародні організації пропонують різні рекомендації стосовно того, які показники оцінювати. Кількість показників для оцінки стану репродуктивного здоров'я коливається від 10 в Данії до 43 в Канаді.

В цілому стан репродуктивного здоров'я населення України за останнє десятиріччя зазнав впливу різноманітних процесів, які продовжують спричиняти зростання захворюваності та смертності, і викликає занепокоєння, тому що не відповідає міжнародним стандартам.

На сучасному етапі стан репродуктивного здоров'я нації характеризується низьким рівнем народжуваності на тлі високого рівня основних складових загрози репродукції особи – безпліддя, мертвонароджуваності, спонтанних абортів, вроджених вад розвитку, материнської і малюкової смертності. Щорічно в репродуктивній вік вступає близько 300 тис. дівчат-підлітків, гармонійність розвитку яких багато в чому визначає наступне життя жінки, стан її репродуктивного потенціалу. За даними щорічних звітів, протягом останнього десятиріччя відмічається негативна динаміка їх соматичного і репродуктивного здоров'я. Нині вже при вступі в репродуктивний вік кожна дівчина має низку захворювань, у тому числі і тих, які впливають на формування репродуктивного здоров'я. Нині в середньому хвороби сечостатевої системи реєструються у 88-90 дівчат із кожної тисячі, розлади менструації – у 27-29, анемії і хвороби системи кровообігу – у 9.

Основне навантаження з проблем репродуктивного здоров'я припадає на жінок, їх репродуктивний ризик проявляється на сімейному і популяційному рівнях і в цілому об'єднує всі соціальні та медичні фактори, що ведуть до зниження народжуваності і погіршення здоров'я нових генерацій дітей.

Серед співвідносної дії факторів, що впливають на стан репродуктивного здоров'я жіночого населення, вагоме значення мають злоякісні новоутворення статевої системи та молочної залози, рівень захворюваності на які має негативну тенденцію. Смертність молодих жінок від раку молочної залози також зростає і з 1996 р. перевищує середні показники Євр.-А (27 країн Європейського регіону з дуже низькою смертністю серед дітей і дорослих), (у 2003 р. майже на 50 %). Смертність від раку матки має позитивну тенденцію, однак рівень її все ще значно перевищує середні показники Євр.-А (у 2003 р. шийки матки у 3 рази, а тіла матки – на 58 %).

Серед хвороб, що негативно впливають на стан репродуктивного здоров'я, як чинники підвищення ризику позаматкової вагітності, безплідності, розладу менструацій, появи новоутворень, вагоме значення мають запальні захворювання жіночих статевих органів. Частота даної патології залишається високою і становить близько 130,0 на 10 тис. жінок.

Порушення репродуктивного здоров'я жінок спричиняють й інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Дані хвороби реєструються у всіх вікових групах, в тому числі у вагітних. Лише у 2006 р. захворюваність жіночого населення на трихомоніаз становила 435,1 на 100 тис. жінок віком 18 років і старших, урогенітальний мікоплазмоз – 112,7, хламідійні хвороби – 112,0.

Ситуація з ІПСШ, що склалася в Україні, створює сприятливі умови для поширення ВІЛ. Якщо до 1995 р. Україна належала до країн з низьким рівнем поширеності цієї інфекції, то нині український показник серед дорослого населення оцінюється на рівні 1,5 % (0,8-4,3 %). Серед цих випадків жінки становлять 41 % і більшість із них знаходиться на піці репродуктивного віку. Значна поширеність СНІДу сприяє погіршенню репродуктивного здоров'я жінок, зокрема, підвищенню рівня їх безпліддя, перинатальної патології.

Поширеність ВІЛ серед вагітних в Україні є однією з найвищих в Європі: 0,31 % в середині 2006 р. порівняно з 0,002 % у 1995 р. Кількість народжених ВІЛ-інфікованими матерями дітей також продовжує збільшуватись і досягла рекордного показника – 2736 за 2006 р. Однак, за визначенням ВООЗ, Україна досягла значних успіхів у зниженні передачі інфекції від матері до дитини. У 2006 р. 93,4 % від усіх ВІЛ-інфікованих вагітних отримували антиретровірусну профілактику. Внаслідок цього в Україні у 4 рази (з 28 до 7 %) знизився рівень передачі вірусу від матері до дитини порівняно з 2001 р.

Аборт в Україні все ще залишається одним із методів регулювання народжуваності і за своїми наслідками вважається основним чинником розладу репродуктивного здоров'я. Ускладнення після абортів спостерігаються в кожної третьої жінки, а у тих, які вперше завагітніли, їх частота наближається до 40 %.

Загальна кількість зареєстрованих у закладах охорони здоров'я МОЗ України абортів зменшилася із 715,3 тис. у 1995 р. до 229,6 у 2006 р., а їх частота на 1000 жінок фертильного віку – з 56,1 до 18,6 відповідно.

Водночас рівень абортів в Україні значно перевищує аналогічний показник у розвинених країнах Європи: в Іспанії – 5,2, Німеччині – 7,7, Італії – 11,4, Франції – 12,4, Норвегії – 15,6.

Одним із інтегральних показників стану репродуктивного здоров'я є безпліддя. Проблема безпліддя в Україні стає з кожним роком серйознішою. Згідно даних МОЗ України, рівень безпліддя сягнув 20%, а це приблизно кожна п’ята з 15 млн. пар, яка не може «завагітніти» традиційним способом. Але не варто забувати, що це офіційні дані, насправді ж ці показники можуть бути значно вищі. Як свідчить Всесвітня організація охорони здоров’я, поріг 15% вже є критичним для демографії країни. 

Безпліддям вважається ненастання вагітності протягом одного року у пари, з віком жінки до 30 років, при регулярних статевих контактах і півроку, якщо жінка віком старша 30 років.Безпліддя буває з різних причин. Розподіляється воно наступним чином -  30% це чоловічі проблеми, 30% жіночі, ще 30% спільні і 10% - неясного генезу.

З метою покращення стану репродуктивного здоров’я населення України та на виконання Європейської регіональної стратегії ВООЗ з сексуального та репродуктивного здоров’я в Україні була затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 1849 Державна цільова програма «Репродуктивне здоров’я нації», що передбачала створення організованої системи надання спеціалізованої допомоги при порушеннях репродуктивного здоров’я, заходи якої були спрямовані на:

• удосконалення нормативно-правової бази з питань охорони репродуктивного здоров’я сім’ї;

• розроблення та реалізацію міжгалузевих стратегій, спрямованих на пропагування, формування і заохочення до здорового способу життя, відповідального батьківства та безпечного материнства;

• інформування населення з питань відповідального ставлення до охорони особистого здоров’я;

• проведення просвітницьких заходів з питань охорони здоров’я, пропагування здорового способу життя;

• планування сім’ї, зміцнення репродуктивного здоров’я населення, охорони материнства, а також профілактику онкологічних захворювань;

• забезпечення посилення профілактичної спрямованості медичних послуг щодо збереження репродуктивного здоров’я для кожної цільової групи;

• забезпечення надання високоякісної медичної допомоги у сфері репродуктивного здоров’я та планування сім’ї відповідно до протоколів її надання;

• забезпечення рівних для чоловіків та жінок умов надання послуг щодо збереження репродуктивного здоров’я;

• розширення доступу до медичних послуг підлітків, а також сільського населення;

• розроблення та впровадження новітніх технологій у сфері репродуктивного здоров’я на основі висновків науково-доказової медицини;

• поліпшення матеріально-технічного забезпечення закладів охорони репродуктивного здоров’я;

• удосконалення та оптимізацію системи планування сім’ї тощо.

Незважаючи на практичні заходи, спрямовані на виконання програми, попри широку просвітницьку роботу, проблеми збереження репродуктивного здоров’я і сьогодні вимагають особливої уваги.

За останні десятиріччя панацеєю у лікуванні безпліддя є ЕКЗ. Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ, народна назва — «шту́чне запліднення»), — процес, в ході якого яйцеклітини запліднюються спермою поза межами організму.

Вважається, що до ЕКЗ українці вдаються нечасто тому, що штучне запліднення - задоволення не з дешевих. Але це правда лише почасти. "Так, для гаманців багатьох українців допоміжні репродуктивні технології занадто дорогі. Але друга після грошей причина – слабка інформованість про можливості і досягнення української репродуктивної медицини, – вважає Валерій Зукін, кандидат медичних наук, віце-президент Української асоціації репродуктивної медицини. – В цілому кількість дітей, народжених в Україні завдяки ДРТ (допоміжних репродуктивних технологій), зростає: у 2000 році таких немовлят було 157, тепер близько 8000 щорічно. Але це мало, оскільки безплідні пари в Україні обчислюються тисячами. Просто жінки вважають, що поки немає менопаузи, ще встигну. Адже справи-то – заплатити лікарям, і вони з'єднають клітини чоловіка і дружини належним чином. А це можна зробити в будь-який час, так що нехай це буде план "Б". Але статистика невтішна: ймовірність народження дитини при використанні навіть найпрогресивніших технологій у жінки в 40 років всього 15%. Далі вона стрімко знижується, і вже в 42 роки складає близько 0,01%. Ще одна причина, з якої в Україні кількість циклів запліднення за допомогою ДРТ в порівнянні з іншими країнами менше в рази, – в українців сильна віра в удачу – мовляв, просто не щастить, але ось-ось настане вагітність і без ДРТ. Тому з усіх пар, які зважилися на штучне запліднення та прийшли на консультацію до репродуктолога, в протокол вступає тільки 60%. Але з віком ймовірність вагітності навіть з використанням ДРТ падає. До того ж вірогідність зачаття при штучному заплідненні після першої спроби становить в середньому менше 50%. Лікарі – не святі: ми тільки робимо все можливе, щоб безплідні пари стали батьками".

Список використаної літератури

  1. http://www.reprohealth.info/uk/for/men_and_women/diseases/infertility

  2. https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/u-kazhdogo-vracha-istorii-chudo-rozhdayutsya-1543997871.html

  3. https://www.zhitomir.info/post_1407.html

  4. http://7dniv.info/life/108528-klkst-bezpldnih-par-vse-zblshuietsia-a-shtuchne-zapldnennia-zadovolennia-ne-z-deshevih-hto-mozhe-otrimati-ekz-v-ukraiin-bezkoshtovno.html

  5. https://expres.online/archive/health/2015/09/20/152512-kozhna-pyata-para-ukrayini-bezplidna-prychyny-profilaktyka

  6. http://elkniga.info/book_327_glava_6_1.1._Problemi_reproduktivnogo_.html

  7. https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13

скачати

© Усі права захищені
написати до нас