Тема 10. Правове регулювання грошового обігу та безготівкових розрахунків в Україні
1. Грошовий обіг та грошова система України. Грошова реформа.
2. Фінансово-правові засади організації платіжних систем в Україні.
3. Правове регулювання відносин у сфері готівкового обігу.
4. Правовий режим банківських рахунків.
5. Порядок організації безготівкових розрахунків в Україні.
6. Відповідальність за правопорушення у сфері готівкових та безготівкових розрахунків і грошово- касового обслуговування.
1.
Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV Редакція від
20.03.2020.
2.
Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III Редакція від
13.02.2020.
3.
Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 року № 2346-III. Редакція від 13.02.2020.
4.
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджене постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.
5.
Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні. Положення, Форма типового документа, Журнал, Акт від 29.12.2017 № 148 1. Грошовий обіг та грошова система України. Грошова реформа.
Важливу роль в організації грошового обігу відіграють норми Конституції України. У ст.
92 Конституції України передбачено, що засади створення і функціонування грошового ринку, статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України встановлено виключно законами України.
У ст. 100 Конституції України визначено, що основні засади грошово-кредитної політики та здійснення контролю за її проведенням покладено на Раду НБУ.
У Конституції України також закріплено, що офіційною грошовою одиницею України є гривня, а основною функцією НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці України (ст.
99).
У створенні грошової системи в Україні чільну роль відіграв Указ Президента України від 25 серпня 1996 р. № 762/96 "Про грошову реформу в Україні", яким було введено в обіг національну грошову одиницю - гривню, що забезпечила економіку національною валютою.
Зазначений Указ передбачав введення в обіг банкнот вартістю 1,2, 5,10,20, 50 і 100 грн, пізніше було випущено в обіг 200 і 500 грн.
Для проведеної грошової реформи був характерний ряд моментів: а) курс обміну становив 100 000 крб. за одну гривню (тобто 1,76 грн за долар США); б) на обмін банкнот було встановлено межу 100 млн грн; обмін банківських депозитів проводився без обмежень; в) із першого дня обміну грошей ціни на всі товари та послуги заморожувалися строком на один місяць; г) із дня уведення гривню можна було обмінювати на будь-яку іноземну валюту, а карбованець з того самого дня втрачав таку можливість;
ґ) обмінні пункти обмежилися чотирма державними банками та певними спеціально уповноваженими пунктами обміну валют.
Особлива роль у здійсненні грошової політики держави покладено на НБУ, який відповідно до ст. 33 Закону України "Про Національний банк України" здійснює такі повноваження щодо організації готівкового грошового обігу:
Для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює:
1) виготовлення та зберігання банкнот і монет;
2) створення резервних фондів банкнот і монет;
3) встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну банкнот та монет, а також обмежень щодо використання систем захисту, платіжних ознак та відтворення елементів дизайну банкнот та монет;
4) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;
5) встановлення правил випуску в обіг, обробки, зберігання, інкасації, перевезення, вилучення з обігу та знищення готівки;
6) визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій;
7) визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банківських установ.
8) здійснює захист прав споживачів фінансових послуг, що надаються банками, а також
іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює НБУ; Ч. 1 ст.7 доповнено п. 34 згідно із Законом
№ 122-IX від 20.09.2019
}
9) організовує роботу та здійснює заходи з підвищення рівня фінансової грамотності населення. Ч.1 ст.7 доповнено пунктом 35 згідно із Законом
№ 122-IX від 20.09.2019
}
За НБУ закріплено монопольне право здійснювати емісію національної валюти та організувати її обіг. Йому належить не тільки виняткове право введення в обіг (емісію) гривні і розмінної монети, організація їх обігу, а й вилучення з обігу.
Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу заборонено. Офіційне співвідношення гривні та золота або інших дорогоцінних металів не встановлюється.
Банкноти і монети, випущені НБУ, є безумовними зобов'язаннями НБУ і забезпечуються всіма його активами.
Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь- яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.
На виконання основної функції згідно із статтею 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк відповідно до розроблених Радою Національного банку
України основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику – комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці
України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.
Основні засади грошово-кредитної політики є комплексом тих змінних індикаторів фінансової сфери, що дають можливість Національному банку України з допомогою
інструментів (засобів та методів) грошово-кредитної політики здійснювати регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці України як монетарної передумови для економічного зростання й підтримки високого рівня зайнятості населення.
Основні засади грошово-кредитної політики ґрунтуються на основних критеріях та макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного розвитку та основних параметрах економічного й соціального розвитку України на відповідний період, що включають прогнозні показники обсягу валового внутрішнього продукту, рівня інфляції, розміру дефіциту державного бюджету й джерел його покриття, платіжного та торгового балансів, затверджених
Кабінетом Міністрів України. Щорічно Національний банк інформує Верховну Раду України про напрями грошово-кредитної політики, розробленої Національним банком на наступний рік на більш тривалий період.
Законом України "Про Національний банк України" (стаття 25) передбачено, що основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:
1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для банків;
2) процентну політику;
3) рефінансування банків;
4) управління золотовалютними резервами;
5) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні
права), у тому числі з казначейськими зобов'язаннями, на відкритому ринку;
6) регулювання імпорту та експорту капіталу;
7) запровадження на строк до шести місяців вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті;
{ 8) зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
9) емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними.
Національний банк має право надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи.
НБУ встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.
Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют НБУ використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує
інші інструменти регулювання грошової маси в обігу.
Умови та порядок обміну гривні на іноземну валюту встановлює НБУ. НБУ не може обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом.
НБУ, комерційні банки зобов'язані вилучати фальшиві, підроблені або такі, що не мають необхідних ознак платіжності, грошові знаки. Порядок вилучення таких грошових знаків, а також порядок обміну зношених і пошкоджених грошових знаків встановлює НБУ.
НБУ зобов'язаний офіційно через засоби масової інформації повідомляти про вилучення з обігу грошових знаків України.
Відповідно до чинного законодавства (ст. 40 Закону України "Про Національний банк
України") НБУ встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних
і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків за допомогою електронних документів. НБУ забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційних банків та через власні розрахункові системи.
Спеціальною компетенцією в сфері управління грошовим обігом наділене Державну казначейську службу України.
Згідно зі ст. 43 Бюджетного кодексу України цей орган забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
В органах Державної казначейської служби України бюджетним установам відкриваються рахунки в установленому законодавством порядку. Державна казначейська служба веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, а також здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету та ін.
В організації готівкового обігу важливу роль відіграють банківські установи, основними завданнями яких є:
- повне та своєчасне забезпечення потреб економіки в готівкових коштах;
- забезпечення своєчасної видачі готівки підприємствам, підприємцям, установам на оплату праці та інші цілі;
- створення умов для залучення готівки до банків;
- сприяння скороченню використання готівки в розрахунках за товари і послуги шляхом упровадження прогресивних форм безготівкових розрахунків.
Необхідною умовою безперебійного функціонування економічної системи країни є забезпечення ефективності та стабільності платіжної системи, тобто набору платіжних
інструментів, організаційних правил, банківських процедур, а також міжбанківських систем переказу коштів, які забезпечують грошовий обіг.
Важливу роль у встановленні правової основи функціонування платіжних систем відіграє
Закон України від 5 квітня 2001 р. "Про платіжні системи і переказ коштів в Україні" Редакція від 13.02.2020. У цьому Законі визначено загальні засади функціонування платіжних систем в
Україні, поняття та загальний порядок здійснення переказу грошей в межах України і
6) регулювання імпорту та експорту капіталу;
7) запровадження на строк до шести місяців вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті;
{ 8) зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
9) емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними.
Національний банк має право надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи.
НБУ встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.
Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют НБУ використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує
інші інструменти регулювання грошової маси в обігу.
Умови та порядок обміну гривні на іноземну валюту встановлює НБУ. НБУ не може обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом.
НБУ, комерційні банки зобов'язані вилучати фальшиві, підроблені або такі, що не мають необхідних ознак платіжності, грошові знаки. Порядок вилучення таких грошових знаків, а також порядок обміну зношених і пошкоджених грошових знаків встановлює НБУ.
НБУ зобов'язаний офіційно через засоби масової інформації повідомляти про вилучення з обігу грошових знаків України.
Відповідно до чинного законодавства (ст. 40 Закону України "Про Національний банк
України") НБУ встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних
і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків за допомогою електронних документів. НБУ забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційних банків та через власні розрахункові системи.
Спеціальною компетенцією в сфері управління грошовим обігом наділене Державну казначейську службу України.
Згідно зі ст. 43 Бюджетного кодексу України цей орган забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
В органах Державної казначейської служби України бюджетним установам відкриваються рахунки в установленому законодавством порядку. Державна казначейська служба веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, а також здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету та ін.
В організації готівкового обігу важливу роль відіграють банківські установи, основними завданнями яких є:
- повне та своєчасне забезпечення потреб економіки в готівкових коштах;
- забезпечення своєчасної видачі готівки підприємствам, підприємцям, установам на оплату праці та інші цілі;
- створення умов для залучення готівки до банків;
- сприяння скороченню використання готівки в розрахунках за товари і послуги шляхом упровадження прогресивних форм безготівкових розрахунків.
Необхідною умовою безперебійного функціонування економічної системи країни є забезпечення ефективності та стабільності платіжної системи, тобто набору платіжних
інструментів, організаційних правил, банківських процедур, а також міжбанківських систем переказу коштів, які забезпечують грошовий обіг.
Важливу роль у встановленні правової основи функціонування платіжних систем відіграє
Закон України від 5 квітня 2001 р. "Про платіжні системи і переказ коштів в Україні" Редакція від 13.02.2020. У цьому Законі визначено загальні засади функціонування платіжних систем в
Україні, поняття та загальний порядок здійснення переказу грошей в межах України і
відповідальність суб'єктів, захист інформації у проведенні переказу грошей.
Отже, грошова система створюється державою в особі зазначених органів і має нормативно-правовий характер. Ключову роль в організації та функціонуванні грошової системи держави відіграють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та НБУ. НБУ проводить суворе розмежування сфер готівкового і безготівкового грошового обігу на території
України, надаючи особливе значення нормативному регулюванню готівкового грошового обігу.
2. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні
Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні регулюються
Законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про поштовий зв’язок", Про затвердження Положення про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури затверджене Постановою Національного банку України; Положення, Форма типового документа, Зразок, Свідоцтво від 04.02.2014 № 43 та іншими законодавчими актами
України та нормативно- правовими актами НБУ.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України"
Національний банк регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в
Україні, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних систем.
Законодавство України передбачає діяльність в Україні внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює порядок організації системи платежів є
Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: від 5 квітня 2001 року № 2346-III. Редакція від 13.02.2020. Він визначає основні поняття та засади її організації. Визначає поняття та види коштів в Україні, форми та види розрахунків, що застосовуються при проведенні переказу, закріплює та визначає види суб'єктів переказу коштів, порядок відкриття банками рахунків своїм клієнтам, види рахунків, що можуть відкриватися банками або іншими установами - учасниками платіжної системи своїм клієнтам, строки проведення переказу, види платіжних інструментів, порядок здійснення переказів коштів, відповідальність суб’єктів та нагляд і контроль за всіма процесами в сфері платіжних систем.
Отже, Згідно Закону № 2346-III Платіжна система це - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.
Внутрішньодержавна платіжна система - платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України.
Міжнародна платіжна система - платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу;
Також, Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: від 5 квітня 2001 року № 2346-III визначає такі поняття, як: платіжна організація - юридична особа, що визначає правила роботи платіжної системи, а також виконує інші функції щодо забезпечення діяльності платіжної системи та несе відповідальність згідно з цим Законом та договором. учасник/член платіжної системи - юридична особа, що на підставі договору з платіжною організацією платіжної системи надає послуги користувачам платіжної системи щодо проведення переказу коштів за допомогою цієї системи та відповідно до законодавства України має право надавати такі послуги
;
користувач платіжної системи (далі - користувач) - юридична або фізична особа, якій надається послуга платіжної системи щодо виконання переказу коштів учасником платіжної
Отже, грошова система створюється державою в особі зазначених органів і має нормативно-правовий характер. Ключову роль в організації та функціонуванні грошової системи держави відіграють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та НБУ. НБУ проводить суворе розмежування сфер готівкового і безготівкового грошового обігу на території
України, надаючи особливе значення нормативному регулюванню готівкового грошового обігу.
2. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні
Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні регулюються
Законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про поштовий зв’язок", Про затвердження Положення про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури затверджене Постановою Національного банку України; Положення, Форма типового документа, Зразок, Свідоцтво від 04.02.2014 № 43 та іншими законодавчими актами
України та нормативно- правовими актами НБУ.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України"
Національний банк регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в
Україні, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних систем.
Законодавство України передбачає діяльність в Україні внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює порядок організації системи платежів є
Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: від 5 квітня 2001 року № 2346-III. Редакція від 13.02.2020. Він визначає основні поняття та засади її організації. Визначає поняття та види коштів в Україні, форми та види розрахунків, що застосовуються при проведенні переказу, закріплює та визначає види суб'єктів переказу коштів, порядок відкриття банками рахунків своїм клієнтам, види рахунків, що можуть відкриватися банками або іншими установами - учасниками платіжної системи своїм клієнтам, строки проведення переказу, види платіжних інструментів, порядок здійснення переказів коштів, відповідальність суб’єктів та нагляд і контроль за всіма процесами в сфері платіжних систем.
Отже, Згідно Закону № 2346-III Платіжна система це - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.
Внутрішньодержавна платіжна система - платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України.
Міжнародна платіжна система - платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу;
Також, Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: від 5 квітня 2001 року № 2346-III визначає такі поняття, як: платіжна організація - юридична особа, що визначає правила роботи платіжної системи, а також виконує інші функції щодо забезпечення діяльності платіжної системи та несе відповідальність згідно з цим Законом та договором. учасник/член платіжної системи - юридична особа, що на підставі договору з платіжною організацією платіжної системи надає послуги користувачам платіжної системи щодо проведення переказу коштів за допомогою цієї системи та відповідно до законодавства України має право надавати такі послуги
;
користувач платіжної системи (далі - користувач) - юридична або фізична особа, якій надається послуга платіжної системи щодо виконання переказу коштів учасником платіжної
системи; платіжний інструмент - засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому носії інформації, який використовується для ініціювання переказів. До платіжних інструментів належать документи на переказ та електронні платіжні засоби; платіжний термінал - електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу; платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування тощо), який дає змогу користувачеві здійснити операції з ініціювання переказу коштів, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою.
Платіжні системи, платіжними організаціями яких є банки в Україні
Внутрішньодержавна:
1."Система термінових переказів "Швидка копійка" Свідоцтво: №25 від 15.07.2015;
№25/1 від 29.12.2017 діюча на 24.03.2020 2. "FLASHPAY" Свідоцтво: №19 від 14.08.2014; №19/1 від 20.05.2015; №19/2 від
31.07.2015; №19/3 від 03.01.2017; №19/4
Міжнародна:
1.PrivatMoney" Свідоцтво:№10 від 19.07.2010 діюча на 24.03.2020 2. "ГЛОБУС" Свідоцтво: №38 від 04.05.2018; №38/1 від 02.12.2019 діюча на 24.03.2020 3. "TELEGRAF" Свідоцтво: №26 від 02.12.2015; №26/1 від 24.01.2017; №37 від
25.04.2018 діюча на 24.03.2020 4.
"IBOX MONEY TRANSFER"Свідоцтво:№29/1 від 04.08.2016; №39 від 03.07.2018 діюча на 24.03.2020 5. "Welsend" Свідоцтво: №18 від 04.02.2013 діюча на 24.03.2020
Платіжні системи, платіжними організаціями яких є небанківські установи
Внутрішньодержавна:
1.
"Фінансовий світ" Свідоцтво: №2 від 16.07.2009; №2/1 від 15.08.2018; №2/2 від 22.08.2019 важлива платіжна система
2.
"Сіty24" Свідоцтво: №36 від 02.08.2017; №36/1 від 29.08.2019 важлива платіжна система
3.
"Розрахункова Фондова Система" Свідоцтво:
№25-213/2763-21412 від
17.11.2009; №68-116/205-1355 від 07.02.2012 4.
"Система термінових переказів "Швидка копійка" Свідоцтво: №25 від 15.07.2015; №25/1 від
29.12.2017 5.
"УКРКАРТ" Свідоцтво: №23 від 20.03.2015 6. "FLASHPAY" Свідоцтво: №19 від 14.08.2014; №19/1 від 20.05.2015; №19/2 від 31.07.2015; №19/3 від 03.01.2017; №19/4 від 20.12.2017важлива платіжна система
7. "LIME MONEY"Свідоцтво: №43 від 03.07.201 8. "Платисервіс"Свідоцтво: №32 від 24.01.2017; №32/1 від 16.07.2018 9. "ІнтерПейСервіс"Свідоцтво: №4 від 11.08.2010; №35 від 15.06.2017; №35/1 від 06.02.2020 10.
"Поштовий переказ"Свідоцтво: №3 від 29.12.2009; №3/1 від 11.01.2011; №3/2 від 19.03.2013;
№3/3 від 18.12.2014; №34 від 13.04.2017; №41 від
14.01.2019соціально важлива платіжна система
11.
"PAYPONG"Свідоцтво: №28 від 09.03.2016 12.
"ЕЛЕКТРУМ"Свідоцтво: №30 від 07.11.2016; №30/1 від 10.05.2017; №30/2 від 04.09.2018
Платіжні системи, платіжними організаціями яких є банки в Україні
Внутрішньодержавна:
1."Система термінових переказів "Швидка копійка" Свідоцтво: №25 від 15.07.2015;
№25/1 від 29.12.2017 діюча на 24.03.2020 2. "FLASHPAY" Свідоцтво: №19 від 14.08.2014; №19/1 від 20.05.2015; №19/2 від
31.07.2015; №19/3 від 03.01.2017; №19/4
Міжнародна:
1.PrivatMoney" Свідоцтво:№10 від 19.07.2010 діюча на 24.03.2020 2. "ГЛОБУС" Свідоцтво: №38 від 04.05.2018; №38/1 від 02.12.2019 діюча на 24.03.2020 3. "TELEGRAF" Свідоцтво: №26 від 02.12.2015; №26/1 від 24.01.2017; №37 від
25.04.2018 діюча на 24.03.2020 4.
"IBOX MONEY TRANSFER"Свідоцтво:№29/1 від 04.08.2016; №39 від 03.07.2018 діюча на 24.03.2020 5. "Welsend" Свідоцтво: №18 від 04.02.2013 діюча на 24.03.2020
Платіжні системи, платіжними організаціями яких є небанківські установи
Внутрішньодержавна:
1.
"Фінансовий світ" Свідоцтво: №2 від 16.07.2009; №2/1 від 15.08.2018; №2/2 від 22.08.2019 важлива платіжна система
2.
"Сіty24" Свідоцтво: №36 від 02.08.2017; №36/1 від 29.08.2019 важлива платіжна система
3.
"Розрахункова Фондова Система" Свідоцтво:
№25-213/2763-21412 від
17.11.2009; №68-116/205-1355 від 07.02.2012 4.
"Система термінових переказів "Швидка копійка" Свідоцтво: №25 від 15.07.2015; №25/1 від
29.12.2017 5.
"УКРКАРТ" Свідоцтво: №23 від 20.03.2015 6. "FLASHPAY" Свідоцтво: №19 від 14.08.2014; №19/1 від 20.05.2015; №19/2 від 31.07.2015; №19/3 від 03.01.2017; №19/4 від 20.12.2017важлива платіжна система
7. "LIME MONEY"Свідоцтво: №43 від 03.07.201 8. "Платисервіс"Свідоцтво: №32 від 24.01.2017; №32/1 від 16.07.2018 9. "ІнтерПейСервіс"Свідоцтво: №4 від 11.08.2010; №35 від 15.06.2017; №35/1 від 06.02.2020 10.
"Поштовий переказ"Свідоцтво: №3 від 29.12.2009; №3/1 від 11.01.2011; №3/2 від 19.03.2013;
№3/3 від 18.12.2014; №34 від 13.04.2017; №41 від
14.01.2019соціально важлива платіжна система
11.
"PAYPONG"Свідоцтво: №28 від 09.03.2016 12.
"ЕЛЕКТРУМ"Свідоцтво: №30 від 07.11.2016; №30/1 від 10.05.2017; №30/2 від 04.09.2018
1 2 3 4