Варіант № 5_
Призначення, класифікація контрольно-регуючої гідроапаратури.
Гідроапаратом називається пристрій, призначений для зміни або підтримки заданого постійного тиску або витрати робочої рідини, або для зміни напрямку потоку робочої рідини. Гідроапаратура підрозділяється на регулюючу і спрямовуючу.
Регулююча гідроапаратура змінює тиск, витрату і напрям потоку робочої рідини за рахунок часткового відкриття робочого прохідного перерізу.
Класифікація за принципом дії запірно-регулюючого елементу:
- гідроклапани;
- гідроапаратура неклапанного дії (дроселі).
Залежно від конструкції запірно-регулюючого елемента гідроапарати поділяють на:
- золотникові;
- кранові;
- клапанні.
За зовнішнього впливу на запірно-регулюючий елемент:
- регульовані;
- налаштовані.
Гідроклапаном називається гідроапарати, в якому величина відкриття робочого прохідного перерізу змінюється від впливу проходить через нього потоку робочої рідини.
Гідроапарати неклапанного діїназивається гідроапарати, в якому величина відкриття робочого прохідного перерізу не залежить від дії потоку що проходить через нього робочої рідини. Такі Гідроапарати інакше називають дроселями. З точки зору положень гідравліки дросель являє собою активний гідравлічний опір.
Призначення, типи трубопроводів та їх з’єднання.
Трубопро́від — елемент гідропневмосистеми, призначений для транспортування газоподібних та рідких середовищ. Трубопроводи бувають жорсткі і гнучкі.
Жорсткі трубопроводи виготовляють із сталі, міді та сплавів алюмінію. Стальні труби застосовують за всіх тисків і витрат, що характерні для гідроприводів сільськогосподарської техніки.
Мідні труби застосовують за тисків рідини менших ніж 16 МПа і d≤16 мм. Перевага мідних труб, порівняно зі стальними, — їх гнучкість, що забезпечує монтаж складних за конфігурацією гідросхем.Проте вони більш важкі, дорого коштують та менш міцні.
Труби із сплавів алюмінію легкі, гнучкі, зручні під час монтажу гідропристроїв, їх застосовують за тисків до 20 МПа у гідроприводах з обмеженою масою, а також як зливні і всмоктувальні гідропроводи.
Гнучкі трубопроводи — це рукави високого тиску (РВТ). Їх за-стосовують для з’єднання гідропристроїв гідроприводу, що розміще-ні на рухомих частинах машин, які можуть переміщуватись одна відносно одної. Рукав має внутрішній шар 1 (рис. 7.1), бавовняну обплітку 2, металеву обплітку 3 і 5, проміжний 4 і зовнішній 6 гумо- ві шари. Застосовують також РВТ з внутрішньою фторопластовою трубкою.
Жорсткі та гнучкі трубопроводи приєднують один до одного, а також до гідромашин, гідророзподільників тощо за допомогою спеціальних деталей, які називають з’єднувальною арматурою (з’єднанням). Такі з’єднання мають бути міцними і герметичними. З’єднання бувають нерозбірними і розбірними. Нерозбірне з’єднання — це перехідна втулка 2 (рис. 7.4, а), яку приварюють (припаюють) до металевих труб 1. Таке з’єднання застосовують для трубопроводів, що не підлягають демонтажу.
Розбірні з’єднання нерухомі — це з’єднання за допомогою фланців, штуцерів, ніпелів тощо. З’єднання з розвальцюванням (по зовнішньому конусу) застосовують для труб діаметром 30 – 35 мм, виготовлених із кольорових металів або ковкої сталі. Таке з’єднання відрізняється простотою, але має обмежене число повторних демонтувань, застосовують його при тисках не більш як 30 МПа. Труби 1 (див. рис. 7.4, б) з’єднують прохідником 5 за допомогою ніпеля 3 і двох накидних гайок 4.
Рис. 7.4. Трубопровідні з’єднання: а — нерозбірне; б — з розвальцювальним (по зовнішньому конусу); в — по внутрішньому конусу; г — з врізувальними кільцями; д — фланцеве; е — шарнірне обертове; 1 — труби; 2 — перехідна втулка; 3 —ніпель; 4 — накидні гайки; 5 — прохідник; 6 — штуцер; 7 — кільце; 8 — фланець; 9 — прокладка; 10 —проставка; А — деталь, що обертається
З’єднання труб по внутрішньому конусу див. (рис. 7.4, в) застосовують у гідроприводах з робочим тиском до 40 МПа у разі частого демонтування трубопроводів. З’єднання труб з врізувальними кільцями (див. рис. 7.4, г) широко застосовують у гідроприводах, що працюють при високих тисках (до 40 МПа). Фланцеве з’єднання трубопроводів (див. див. рис. 7.4, д) застосовують для труб діаметром понад 40 мм.
Стальні труби з’єднують з рукавами за допомогою швидкорознімних муфт (нерухомі з’єднання) для запобігання витіканню масла і його забрудненню при роз’єднанні. Муфти поділяють на запірні і розривні.