Ім'я файлу: 9138.docx
Розширення: docx
Розмір: 162кб.
Дата: 23.03.2020
скачати

Прислуцький навчально-виховний комплекс

«Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дитячий садок»
Скоромовки та чистомовки

для вдосконалення навичок

швидкочитання


Боровець Леся Анатоліївна,

учитель початкових класів

Боровець Л.А. «Скоромовки та чистомовки для вдосконалення навичок швидкочитання».

Навчально-методичний посібник. – Березне – 40с.


У посібнику представлені скоромовки та чистомовки , які мають на меті розвинути швидкість читання учнів, їх дикцію, правильну артикуляцію. До того ж його можна розглядати не лише як збірник скоромовок, чистомовок, а й як матеріал для розширення словникового запасу учнів.

Посібник розрахований на творчих учителів, учнів, вихователів, зацікавлених батьків.

Зміст
Передмова_____________________________4 с.

Скоромовки____________________________5с.

Чистомовки____________________________26с.

Висновки______________________________36с.

Список використаних джерел_____________37с.

Своєрідним фольклорним жанром є скоромовка – весела та віртуозна гра у швидке повторення жартівливих віршів і фраз, які складно вимовляти без належної практики. Краса скоромовки полягає у тому, що з першого разу її взагалі важко промовити, адже за правилами гри скоромовку не читають, а повторюють зі слуху, що значно важче. Гра полягає не тільки в тому, щоб дібрати важкі для вимови звукосполучення, а й у плутанині, у постійній перестановці звуків: той, хто прагне швиденько розповісти скоромовку, часто потрапляє у смішне становище, "спотикаючись" чи перекручуючи слова.

Цінність скоромовки виражається не у

смисловому навантаженні, а в такому

підборі і розстановці слів, вимова яких

вимагає від мовця певних зусиль і сприяє

виробленню швидкого читання, дикції,

правильної артикуляції, що підвищує й

підвищує культуру мовлення
Організм дитини молодшого віку знаходиться в активному розвитку. Мовленнєвий аппарат не є виключенням, тому задача оточуючих дорослих якнайбільше сприяти його розвиткові. Серед ефективних засобів розвитку звукової культури чинне місце належить чистомовкам. З їх допомогою педагог має змогу налагодити промовляння дітей певного звуку чи звукосполучення. Головне,спонукати дитину чітко їх артикулювати.

Скоромовки

Б


  • У бобра добра багато.




  • Бабин біб розцвів у дощ - буде бабі біб у борщ



  • Бобер на березі з бобренятами бублики пік



  • Боронила борона по боронованому полю



  • Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі



  • Був господар, був господар, та й розгосподарився





  • Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися

Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята

перецебренята


Тряс над дубом бурим чубом.


  • Бурі бобри брід перебрели,
    Забули бобри забрати торби.





  • В будь-якого будяка

Будячиха будь-яка.


  • Біля броду Бусол ходить,
    Бусленя з собою водить.





  • Бубоніла діду баба: —
    Ой не дмухай на кульбабу,
    Бо з кульбаби полетять
    Сто малих кульбабенят




  • Біля саду, біля броду бабин виораний город.

Барабанять по городу бараболя та горох.

  • У садку барвінок, на барвінку втінок.

Заберемо втінок, вирвемо барвінок.

В

  • Варка варила вареника,

Василь взяв вареника.

Варка Василя варехою.

Василь Варку вареником.


  • Вередували вереднички,

Що не зварили вареничків.

Не вередуйте, вередниченьки,

Ось поваряться варениченьки.




  • Веселка вранці - на дощ.



  • Вовк-вовцюг вівцю волік.

Вова вовку - вила в бік.

Як завив же вовк-вовцюг,

Миттю випустив вівцю






  • Всім подобається це куце цуценя.




  • Ішов хлопець із ярмарку, по колоді через воду.

Тільки став він на колоду, бовть у воду.

Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду.

Та знов - бовть у воду.


  • В домі Дими дим.
    Ой ходім туди, ходім.
    Рятувати Димин дім.





  • Верх за верхом – верховина

Їде верхи дід до сина.

Їде верхи – вир минає:

Верховина виростає!


Г

  • В сіренької горлички туркотливе горлечко.




  • Голуб, голуб, голубок

Залетів у наш садок.


  • Через грядку гріб тхір ямку.




  • Летів горобчик, сів на стовпчик,

Прибіг хлопчик, утік горобчик.


  • Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки.
    Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.





  • Став на горіх - упав на поріг.



  • У ставку гуськом стоять

Гусенята й гуска.

Гусенята плюскотять,

Гуска носом плюска.

Д

  • Дрова рубали два дроворуби.




  • Два дельфіни десять днів

Дивували дітлахів.


  • Дзижчить над житом жвавий жук,
    Бо жовтий він вдягнув кожух.



  • Одуд


Одуд просить:
— Ду-ду,
Я заграю на дуду. —
Задудніла одудиха
На одуда того стиха:
— Ти, одуде, не дуди,
Маленят не побуди. —
Кинув одуд геть
Дуду:
— Коли так, я спать піду.


  • Одуде, одуде, а де дім твій буде?

  • У саду на дубі! Буде, дітки любі!


Ж

  • Жовтий жук купив жилет,
    Джемпер, джинси та жакет.





  • На стежину, на стіжок

Тихо падає сніжок,

  • Сніже, сніже, добрий ранок,

Сніже, сніже, добрий день!


  • Біжить стежина поміж ожини.

І вже у Жені ожини жменя.


  • Дзижчить над житом жвавий жук, 

Бо жовтий він вдягнув кожух. 


  • Женя з бджільми не дружив –

Завжди Женя бджіл дражнив.

Женю бджоли не жаліли

І дражнила нажалили.
З

  • На возі коза, під возом лоза. 

Побачив вовк козу,
Забув про грозу.



  • Захар заліз
    На перелаз.
    - Захарку, злізь!
    - Захарку, злазь!
    Зумів залізти -
    Знай, як злізти.





  • Заєць зяблика зустрів:

Зебру зжер! Зміюку зїв!

Зяблик зойкнув: - Значить, заєць –

Задавака і зухвалець.


  • Заєць зілля з'їв у Зіни, захотів заїсти сіном.

Зіна зойкнула у сінях: - Де ж узяти зайцю сіно?
Ї

  • Їжак їжака голками не зляка.



  • Їжачок, їжаченя їздять по гриби щодня, їжачиха помагає —

Сироїжки їм збирає.
К

  • Кіт котові каже:

"Коте, до комори кадуб вкотили.

В кадуб вкинеш капустину.


  • Кіндрат купив капелюх.

Капелюх Кіндрату до вух


  • Кілька китичок калини"



  • На покосі косар Кас’ян косою косить.




  • Коваль кулю кував, кував і перековував





  • Ковпак на ковпаку, під ковпаком - ковпак



  • Копа на копі, під копою копа, а хто їх копнув?

Копов клад Хома



  • Король орел, орел король



  • У Кіндрата куртка короткувата

    Коса косить - бруса просить,


  • Косар Герасим погострив - клин окосив

    Кричав Архип, Архип охрип,


  • Не треба Архипу кричати до хрипу

    Курочка - златоперочка по двору ходить,


Писклят водить, хохол надимає, півня утішає.


  • Їхав Прокіп мимо кіп.

Лічив снопи по три копи: 

Одна копа ковпаком, 

Друга копа ковпаком, 

Третя копа ковпаком. 


  • Не турбуйте курку, курчаточок, кучерявих клубочаточок.



  • Не клюй, курко, крупку, не кури, котику, люльку




  • Ой був собі коточок,
    Украв собі клубочок
    Та й сховався в куточок.




  • Сім братів-королів
    В королівстві кольорів.
    Кожен кольором керує
    В кольорівстві королює.





  • Ходить квочка
    Коло кілочка,
    Водить діток
    Коло квіток.




  • Коваль кував коня,
    Кінь коваля копитом,
    Коваль коня кнутом.





  • Кинув кріп Прокіп в окріп.

У окропі, окрім кропу,

кипить короп для Прокопа.


  • Кіт котові каже:

«Коте, до комори кадуб

вкотили.

В кадуб вкинеш

капустину,



Кілька

китичок калини».


  • Серед корчів корч найкорчакуватіший.




  • Кран обходиться без рук:

Замість рук у нього крюк.

  • У кита синочок — китеня.

У слона синочок — слоненя.

В їжака синочки — їжачатка.

Ну, а я — синочок В мого, татка.

Л

  • Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.




  • Летів горобець, сів на хлівець,

А як вийшов стрілець, то утік горобець.


  • На узліссі довелося наполохать Лесі лося.

Лось - у ліс, а з лісу - лис.


  • Йшов помалу лісом лось,

В лісі лось злякавсь когось.

Так злякався лось когось,

Що тікати довелось!


  • Зелен, зелен льон у полі,

Буде Лялі з льону льоля,

Білим, білим білована,

Мов лілея мальована!

М

  • Морж у морі днями кисне,

Море для моржа корисне.


  • Мусію, Мусію. Муку сію, печу паляниці, кладу на полиці. Мусій, муку сій, печи паляниці, клади на полиці




  • Їла Марина малину.




  • Напекли млинців, назвали кравців.
    А кравець за млинці та й побіг у танець!





  • Ти, малий, скажи малому
    Хай малий малому скаже,
    Хай малий теля прив'яже.





  • Ой, збирала Маргаритка маргаритки на горі.

Розгубила маргаритки Маргаритка у дворі.



  • Мурлика муркоче –

Морозива хоче.

Мурлико руденький, -

Замерзнеш, дурненький.

П

  • Ніс Пилип плуг через поріг.

Пиляв Пилип поліна з лип,

Притупив пилку Пилип.


  • Пилип посіяв просо,

Просо поспіло,

Пташки прилетіли,

Просо поїли,

Пилип плаче.


  • Стоїть піп на копі,

Копа під попом,

Піп під ковпаком.


  • Їхав Прокіп з Прокопихою

Ще й з маленькими прокопенятами.


  • Ішов Прокіп, кипів окріп,

Прийшов Прокіп - кипить окріп,

Як при Прокопі, так і при Прокопі

І при Прокопенятах.


  • На полиці в коробиці
    Півкороваю і паляниця.





  • Не йди попри Прокопові ворота, попри прокопишині.

  • Пилип прилип, прилип Пилип.
    Побіля Прокопа паляниці пекла.




  • Поля поле поливає, поле й переполює.




  • Петро полов поле, піймав перепела в полі.

Перепілка - пурх з вівса!

- Переполошилася.

  • Пильно поле пильнували, перепелів полювали.




  • Пиляв Пилип поліна з лип,

Притупив пилку Пилип.


  • Пік біля кіп картоплю Прокіп.




  • Посадив п'ять лип Пилип,

ростуть липи біля Пилипа.
Р

  • Дрова рубали два дроворуби.




  • Надворі трава,  

На траві дрова.

Не рубай дрова,  

Бо трава здорова. 


  • Стриб-стриб-стриб –

Підстрибує по стерні рідня:

Перепілка, перепел, перепеленя.


  • У садочку барвінок,
    На барвінку втінок,
    Заберемо втінок,
    Вирвімо барвінок.





  • Рапортував, та не дорапортував,
    а заходився дорапортовувати — зарапортувався.





  • Рогата корівка реве - Романко травичку рве.




  • На річці Роман спіймав руками рака.




  • Посеред двора стоїть гора, а в тій горі є нора.




  • Рила свиня тупорила, весь двір перерила.




  • Орел на горі, перо на орлі.




  • Летить орлиця - крила розкрила.




  • Крупка дрібненька, курка рябенька, клює крупку курка.




  • Ніс Гриць пиріг через поріг, став на горіх, впав на поріг.


С

  • Вусате колосся води напилося.

  • Улас у нас, Панас у нас.




  • Як місили тісто в місті,

Усе місто стало в тісті.


  • Босий хлопець сіно косить,

Роса росить ноги босі.


  • В темних сінях день осінній

Пахне сіном і насінням.


  • Зеленого вуса покрутив,

Суворо носа морщив.


  • Хитру сороку

Спіймати морока,

А на сорок сорок

Сорок морок.


  • Спить сам собі сом:

Спати самому солодко сому.


  • Семен сіно віз - не довіз:
    Лишив сани - узяв віз
    .




  • Всіх скоромовок не перескоромовиш, не перевискоромовиш.




  • Косар скосив увесь овес.




  • Піднеси, синку, синьку, підсинить мама косинку.




сорок сорочок на сорок сороченят одягла.


  • Скрекоче сорока сорочці:

  • А я у сорочій сорочці!

Сорока сороці скрекоче:

  • А в мене яєчко сороче!




  • Сидів горобець на сосні,-
    Заснув - і упав уві сні.
    Якби не упав уві сні.
    Сидів би він ще на сосні.





  • Синку, принеси синьку.
    Принеси синьку, Васильку.





  • У сіни Мусій сіно носив.

На покоси впали роси.
Не бряжчать об жито коси.


  • Має втіху Соловїха:

Соловята – всі у тата.

Всі співучі, голосисті,

Всі із хистом, всі артисти

Т

  • Туман в траві стеріг отару,
    Не дасть отару на поталу.


Ф

  • Фірма ферму будувала.
    Фірмі фарби було мало.


Х

  • Кричав Архип, Архип охрип, 

Не треба Архипу кричати до хрипу. 


  • Хтось хитренький хитрував -
    Нашу хвіртку поламав.





  • Чуки, чуки, сухарики!

Кортять Насті сухарики,

Хрумкає Настя

Сухарі хрумчасті.

Ц

  • Летів горобець, сів на хлівець,
    А як вийшов стрілець, то утік горобець.





  • Всім подобається це куце цуценя.




  • Напекли млинців, назвали кравців.

А кравець за млинець та й побіг у танець.

Ч

  • Чорний баран, рябе ярча.




  • У чотирьох черепашок четверо черепашенят.

Черепашці з черепашенятами
Важко змагатися із жабенятами.


  • Качечка кряче –

Каченят не баче.

Кличе качечка курчат:

- Чи не бачили качат?


  • Женчик-женчик невеликий,

На женчику черевики,

І шапочка чорненька,

І латочка червоненька.


  • Летів горобець
    Через безверхий хлівець.
    Ніс четверик гороху
    Без червотоку,
    Без червоточини,
    Без прочервоточини
    .

Ш

  • Шишки на сосні, шашки на столі.




  • Над шляхом Явдошка шукала волошки.




  • Сів шпак на шпаківню,
    Заспівав шпак пісню півню:
    — Ти не вмієш так, як я,
    Так, як ти, не вмію я.





  • Мишка мишку запитала:

Що сьогодні поробляла?
Відказала мишка мишці:


Букву А шукала в книжці.

Щ

  • Щедрий дощик площу полоще.




  • Над кущем літає хрущ, на подвір'ї зелен кущ,

над кущем літає хрущ.

Я

  • Лежить п'ять п'ятаків.
    На кожному п'ятаку
    Ще по п'ятаку
    .




  • Посадила мяту мати.

Пахне мята коло хати.

Хай росте пахуча мята.


  • Шукав Яків
    На дні ятір.
    Шукав ятір,
    Знайшов якір.
    Потяг Яків
    Із дна якір,
    А за якір

    Вчепивсь ятір.



  • Якось Яків сіяв мак так-сяк, аби як.

Виріс ярий Яків мак, та щось коле, мов їжак.

Чистомовки

Ато-ато-ато - чистомовок є багато. 
Ті-ті-ті - та найкращі будуть ті, 
Ята-ята-ята - що поможуть вам,малята, 
Ув-ув-ув - ротик щоб слухняним був!


Ди-ди-ди – йшли качата до води.

Иця-иця-иця - а назустріч їм лисиця. 
Ити-ити-ити - та качат не треба вчити: 


Юсь-юсь-юсь - вони з розбігу у воду - плюсь! 

Ок-ок-ок - ось колючий їжачок, 
Ми-ми-ми - приготувався до зими. 
Чок-чок-чок - повна хата грушечок. 
Ок-ок-ок - частуватиме діток. 

Із-із-із - барсучок в нору заліз. 
Ди-ди-ди – наступили
холоди. 
Ить-ить-ить - барсучок тут смачно спить
Ни-ни-ни - аж до самої весни. 

Ить-ить-ить - заєць в полі аж тремтить. 
Ем-ем-ем - він сховався за кущем. 

Уха-уха-уха - але довгі в нього вуха, 

Їх-їх-їх - не сховати зайцю їх. 

Аха-аха-аха - а де ж наша черепаха? 
Оня-оня-оня - черепаха наша - соня. 
Ів-ів-ів - до весняних теплих днів
Оню-оню-оню - не турбуйте нашу соню. 
Ям-ям-ям - важко взимку горобцям, 
Ти-ти-ти - їм зерняток не знайти. 
Ати-ати-ати - треба крихт їм накидати, 
Ать-ать-ать - щоб їм під стріхою дрімать. 

Ички-ички-ички - тут же скачуть і синички, 
Ів-ів-ів - доганяють горобців. 
Ди-ди-ди- будуть довго холоди? 
Ни-ни-ни - чи діждемося весни? 

Альня-альня-альня - ось на дереві їдальня. 
Сі-сі-сі - годівниці гарні всі. 
Ці-ці-ці - вам, синички й горобці, 
Їх-їх-їх - прилаштували дітки їх. 

Ги-ги-ги - ой, як біло навкруги! 
Узі-узі-узі - птахи - наші гарні друзі. 
Ді-ді-ді - допоможем їм в біді
Ди-ди-ди - в осінні й зимні холоди.


 

Ія-ія-ія - а це що за чудасія? 
Іг-іг-іг - це ж ведмежий барліг. 
Ить-ить-ить - тут ведмідь у ньому спить, 
Ни-ни-ни - бачить він медові сни. 

Сі-сі-сі - будьте впевнені усі, 
Уть-уть-уть - зимові місяці пройдуть, 
Не-не-не - засяє сонечко ясне, 
Іх-іх-іх - обігріє нас усіх. 

Ами-ами-ами - вже весна не за горами. 
Іти-іти-іти - їй зрадіють усі діти


Ки-ки-ки - і звірята, і пташки, 
Ля-ля-ля - зрадіє матінка-земля!

А -а-а — котика нема.

Е-е-е — де наш котик, де?

У-у-у — мишку з'їв малу.

І-і-і — він,спить на печі.

И-и-и — має гарні сни.

О-о-о — не будіть його.

І-і-і — тихо, мишки всі!

І к-ік-ік — на порозі Новий рік.

Ра-ра-ра — рада святу дітвора.

Іе-іс-іс — підем дружно всі ми в ліс.

Ам-ам-ам — понесем гостинці звірятам:

Білочкам, зайчатам.

БУКВА «БЕ»



Би-би-би — зелені боби.

Бі-бі-бі — я скажу тобі.

Ба-ба-ба, ба-ба-ба!

Он на березі верба!

Бу-бу-бу, бу-бу-бу!

Доглядаємо вербу!

Бі-бі-бі, бі-бі-бі!

Сидить голуб на вербі.

Би-би-би, би-би-би!

Голуб полетів з верби!

Бу-бу-бу, бу-бу-бу!

Я люблю свою вербу.


БУКВА «ВЕ»



Ва-ва-ва — ми вчимо слова.

Ву-ву-ву — пісню знаємо нову.

Ви-ви-ви — котика злови.




Ав-ав-ав – не лови гав.
Ва-ва-ва – книжка нова.
Ву-ву-ву – вип’ємо каву.
Ув-ув-ув – новину почув.
Ві-ві-ві – здивувались паві.
Ів-ів-ів – льон зацвів.
Во-во-во – намальовано криво.
Ов-ов-ов – накололи дров.
Ив-ив-ив – я квіти полив.
Ви-ви-ви – чорні брови.


Ив-ив-ив – горобчик на світі жив.

Ув-ув-ув – дуже нерозумним був.

Ав-ав-ав – як зиму перезимував,

Ав-ав-ав – то мудрим й господарським став.



БУКВА «ЖЕ»


Жу-жу-жу — по галявині ходжу.

Жі-жі-жі — дуже гострі ножі.

Жи-жи-жи — ти мені допоможи.

Же-же-же — кішка мишку стереже.

- Я жук, жук - жу-жу,
Навколо кружу, жу-жу-жу.

Жа-жа-жа, жа-жа-жа —

Ми знайшли вужа.

Жі-жі-жі, жі-жі-жі —

Ну й слизькі вужі!

Жи-жи-жи, жи-жи-жи —

З нами в ліс біжи.

Жа-жа-жа, жа-жа-жа

Віднеси туди вужа.

  БУКВА «ЗЕ»
Зу-зу-зу — погодуй козу.

За-за-за — йди додому, коза.

Зу-зу-зу — я їй сіна привезу.

Зі-зі-зі — стрибаю на одній нозі.

 

За-за-за - там іде коза,
зу-зу-зу - ми ведем козу,
зи-зи-зи - сіно відвези
.

БУКВА «ЙОТ»


Ай-ай-ай — ми підемо в гай.

Ій-ій-ій — край чарівний мій.

 

БУКВА «КА»


Ка-ка-ка — бігла ящірка прудка.

Ку-ку-ку — я зустрів її в садку.

Ке-ке-ке — скло прозоре і крихке.

Ки-ки-ки — вишивала рушники.

 

Ка-ка-ка - нова іграшка,
ку-ку-ку - підніму руку,
ко-ко-ко - ми їмо яблуко,
ки-ки-ки - у нас іграшки.

Ко-ко-ко – вип’єм  молоко.
Ок-ок-ок – маленький жучок.
Ки-ки-ки – смішні малюки.
Ик-ик-ик – засміявся Петрик.
Юк-юк-юк – великий дрюк.
Ку-ку-ку – витягни цю нитку.


БУКВА «ЕЛ»


Ла-ла-ла — кицька молочко пила.

Ло-ло-ло — побіг зайчик за село.

Ле-ле-ле — котеня прийшло мале.

Ли-ли-ли — з лугу квітів принесли.
Ла-ла-ла - гора мала,
лу-лу-лу - маю ляльку малу,
лі-лі-лі - черевики вдже малі,
ли-ли-ли - ми водиці налили.

Ло-ло-ло – Соловятко гарно співало,

Ло-ло-ло – на світанку у сусідні ліси вирушало.

Ло-ло-ло – воно там своє мистецтво виявило,

Ло-ло-ло – тому, що голосами різних птахів співало.

БУКВА «ЕМ»


Ма-ма-ма — в мисці молочка нема.

Мо-мо-мо — зараз, зараз подамо.

Ме-ме-ме — зайченя блука саме.

Ми-ми-ми — дочекали до зими.

 

Ма-ма-ма —  холодна зима.
Му-му-му —  молока кому?
Мо-мо-мо —  до школи йдемо.
Ми-ми-ми —  нові килими.
Мі-мі-мі —  веселій кумі.
Ме-ме-ме —  хто книжку візьме?
Ам-ам-ам —  нікому не дам.
Ом-ом-ом —  помиємо з милом.
Ем-ем-ем —  туди не підем.
Ум-ум-ум —  у класі шум.
Им-им-им —  від багаття дим.
Ім-ім-ім — збудуємо дім.


БУКВА «ЕН»


На-на-на — сіла горличка одна.

Но-но-но — сонце загляда в вікно.

Не-не-не — вранці не буди мене.

Ни-ни-ни — дочекалися весни.

Ні-ні-ні — сонце у вікні.

 

БУКВА «ПЕ»


Пи-пи-пи — яблука купи.

Пі-пі-пі — смітинки у крупі.

Па-па-па — є гречана в нас крупа.

Пе-пе-пе — їжачок в траві сопе.
Па-па-па – розсипана крупа.
Пе-пе-пе – кошеня сліпе.
По-по-по – річка Лімпопо.
Іп-іп-іп – зеленіє кріп.
Ап-ап-ап – травку щипле цап.
Уп-уп-уп – поживний суп.
Оп-оп-оп – у річці короп.
Пу-пу-пу – по широкому степу.
Пи-пи-пи – золотаві снопи.



БУКВА «ЕР»




Ра-ра-ра — розпочалася гра.

Ру-ру-ру — ми продовжуємо гру.

Ри-ри-ри — книжечку бери.

Ре-ре-ре — ми співаєм соль, мі, ре.

Рі-рі-рі — на гілках снігурі.
 Ра-ра-ра – висока гора.
Ро-ро-ро – гостре перо.
Рі-рі-рі – сонце угорі.
Ру-ру-ру – не псуй кору.
Ри-ри-ри – книжку бери.
Ір-ір-ір – великий двір.
Ир-ир-ир – голландський сир.
Ря-ря-ря – ясна зоря.
Ар-ар-ар – вправний кухар.
Ер-ер-ер – молодий шофер.

Ра-ра-ра - весела гра,
ро-ро-ро - воронове перо,
ру-ру-ру - до рук беру,
рі-рі-рі - маленькі снігурі,
ри-ри-ри - за мною повтори.

Ар-ар-ар - кипить наш самовар,
ор-ор-ор - ось червоний помідор,
ир-ир-ир - мій тато командир.


БУКВА «ЕС»

Са-са-са — змахнула крильцями оса.


Су-су-су — побачив я в саду осу.

Со-со-со — не кусай, осо.

Си-си-си — вже нема в саду оси.

Сі-сі-сі — ідіть сюди усі.

 

Са-са-са - ось летить оса,
Су-су-су - ми побачили косу,
Си-си-си - прилетіли оси.
Ся-ся-ся – в капусті на городі народився.

Ся-ся-ся – в баби Горобчихи оселився.

Ся-ся-ся – гостроносого та голорукого не злякався.

Ся-ся-ся – він над ними насміявся.

БУКВА «ЧЕ»


Чу-чу-чу — всім спечу по калачу.

Ча-ча-ча — відкуси калача.

Че-че-че — здобні калачі пече.

Чи-чи-чи — дочці печиво спечи.

 

Че-че-че,
Че-че-че –
Бабуся калачі пече.


Ча-ча-ча,
Ча-ча-ча –
Дай, бабусю, калача.


Чі-чі-чі,
Чі-чі-чі –
Їж, будь ласка, калачі.




Ча-ча-ча - в мене немає мяча,
чі-чі-чі - у мене ключі,
іч-іч-іч - надворі ніч.


Ча-ча-ча - в мене добра вдача,
чу-чу-чу - на ракеті я лечу,


чі-чі-чі - буду їсти калачі.

Чи то лис, чи то ліс,
Чи то кинь, чи то кінь,
Чи то кит, чи то кіт –
Звуки плутати не слід.

БУКВА «ША»



Ша-ша-ша — Він немає ні гроша.

Шу-шу-шу — Ми нарвали споришу.

Ше-ше-ше — Говоріть тихіше.
Язик угору - ша-ша-ша,
Наша
Маша в ліс пішла.
Язик донизу - са-са-са,
Укусила в ніс оса.
Язик угору - ши-ши-ши,
Машу в лісі ми знайшли.
Язик донизу - си-си-си,
Вуса, вуса у оси.


 

БУКВА «ЩА»


Ща-ща-ща — піймали ляща.

Щу-щу-щу — ложка до борщу.

Ще-ще-ще — дуже смачно, дайте ще.

Щу-щу-щу, щу-щу-щу!

Ми пішли на площу.

Ощ-ощ-ощ, ощ-ощ-ощ!

Тут якраз почався дощ.

Щу-щу-щу, щу-щу-щу!

Всі ховались від дощу.

Му-му-му, му-му-му!

Повернулися додому.

Ли-ли-ли, ли-ли-ли!

Раді дуже всі були.


Висновки

Відомо, що багато учнів початкових класів не вміють під час читання регулювати своє дихання, частина з них ще погано артикулюють при вимовлянні окремих звуків, скажімо [л], [р], [к], [ш], [ч], та їх сполучень. Тут знадобляться скоромовки.

Робота зі скоромовками важка, хоча й цікава. Але вона завжди корисна, оскільки в ході її активно тренуються органи мовлення. Проговорювати їх треба спочатку повільно, а далі швидше й швидше – однак щоб язик не заплітався, щоб вимова була чіткою і чистою, без “проковтування” звуків. Скоромовки налагоджують ритмічність дихання. Крім того, правильній постановці дихання й розвитку артикуляції допомагають і чистомовки.

В.Сухомлинський зазначив, що скоромовки – багатющий матеріал, який доносить до дітей загальнолюдські цінності й високу мораль.

Список використаних джерел


  1. Весела абетка / Упоряд. Ярешко Л. Є. — Чернігів: Десна, 1992.

  2. Джежелей О. В., Коваленко О. М., ЄмецьА.А. Розвиток мовлення і навчання читання: Книга для батьків і вчителів. — X., 1995.

  3. Едигей В. Вчися читати, малюк! — К.: Гранд, 1995.

  4. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи / Упоряд. Стребна О. В., Соценко А. О. — X.: Вид. група «Основа», 2005.

  5. Народ скаже, як зав'яже: прислів'я, приказки, загадки, скоро­мовки. — К.: Веселка, 1985.

  6. Позакласне читання. 2 кл.: За підручником О. Я.

Єавченко «Чи­танка» / Упор. Н. Ф. Копитіна.

К.: А. С. К., 2007.

7. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні

Технології навчання: теорія, практика, досвід.

К., 2002.

8. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи.

— К.: Абрис,1997.

9. Сучасний тлумачний словник української мови.

К.: Школа, 2006.

10. Українська абетка. — К.: Веселка, ВУТ

«Просвіта»,

11. Шахненко В. І., Якименко С. І. Цікава

абетка. — К., 1997.

12. Яременко Л. Є. Весела абетка. — Чернігів,

1992.

13. Кучинський М.В. Роль усної народної

творчості у розвитку молодших школярів//

Початкова школа. – 1993. - №11. – с. 27 – 31.



скачати

© Усі права захищені
написати до нас