Прислуцький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дитячий садок» Скоромовки та чистомовки для вдосконалення навичок швидкочитання Боровець Леся Анатоліївна, учитель початкових класів Боровець Л.А. «Скоромовки та чистомовки для вдосконалення навичок швидкочитання». Навчально-методичний посібник. – Березне – 40с. У посібнику представлені скоромовки та чистомовки , які мають на меті розвинути швидкість читання учнів, їх дикцію, правильну артикуляцію. До того ж його можна розглядати не лише як збірник скоромовок, чистомовок, а й як матеріал для розширення словникового запасу учнів. Посібник розрахований на творчих учителів, учнів, вихователів, зацікавлених батьків. Зміст Передмова_____________________________4 с. Скоромовки____________________________5с. Чистомовки____________________________26с. Висновки______________________________36с. Список використаних джерел_____________37с. Своєрідним фольклорним жанром є скоромовка – весела та віртуозна гра у швидке повторення жартівливих віршів і фраз, які складно вимовляти без належної практики. Краса скоромовки полягає у тому, що з першого разу її взагалі важко промовити, адже за правилами гри скоромовку не читають, а повторюють зі слуху, що значно важче. Гра полягає не тільки в тому, щоб дібрати важкі для вимови звукосполучення, а й у плутанині, у постійній перестановці звуків: той, хто прагне швиденько розповісти скоромовку, часто потрапляє у смішне становище, "спотикаючись" чи перекручуючи слова. Цінність скоромовки виражається не у смисловому навантаженні, а в такому підборі і розстановці слів, вимова яких вимагає від мовця певних зусиль і сприяє виробленню швидкого читання, дикції, правильної артикуляції, що підвищує й підвищує культуру мовлення Організм дитини молодшого віку знаходиться в активному розвитку. Мовленнєвий аппарат не є виключенням, тому задача оточуючих дорослих якнайбільше сприяти його розвиткові. Серед ефективних засобів розвитку звукової культури чинне місце належить чистомовкам. З їх допомогою педагог має змогу налагодити промовляння дітей певного звуку чи звукосполучення. Головне,спонукати дитину чітко їх артикулювати. Скоромовки Б У бобра добра багато. Бабин біб розцвів у дощ - буде бабі біб у борщ Бобер на березі з бобренятами бублики пік Боронила борона по боронованому полю Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі Був господар, був господар, та й розгосподарився Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята перецебренята Тряс над дубом бурим чубом. Бурі бобри брід перебрели, Забули бобри забрати торби. В будь-якого будяка Будячиха будь-яка. Біля броду Бусол ходить, Бусленя з собою водить. Бубоніла діду баба: — Ой не дмухай на кульбабу, Бо з кульбаби полетять Сто малих кульбабенят Біля саду, біля броду бабин виораний город. Барабанять по городу бараболя та горох. У садку барвінок, на барвінку втінок. Заберемо втінок, вирвемо барвінок. В Варка варила вареника, Василь взяв вареника. Варка Василя варехою. Василь Варку вареником. Вередували вереднички, Що не зварили вареничків. Не вередуйте, вередниченьки, Ось поваряться варениченьки. Веселка вранці - на дощ. Вовк-вовцюг вівцю волік. Вова вовку - вила в бік. Як завив же вовк-вовцюг, Миттю випустив вівцю Водовоз віз воду з водопроводу Ворона проворонила вороненя. Всім подобається це куце цуценя. Ішов хлопець із ярмарку, по колоді через воду. Тільки став він на колоду, бовть у воду. Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду. Та знов - бовть у воду. В домі Дими дим. Ой ходім туди, ходім. Рятувати Димин дім. Верх за верхом – верховина Їде верхи дід до сина. Їде верхи – вир минає: Верховина виростає! Г В сіренької горлички туркотливе горлечко. Голуб, голуб, голубок Залетів у наш садок. Через грядку гріб тхір ямку. Летів горобчик, сів на стовпчик, Прибіг хлопчик, утік горобчик. Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки. Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть. Став на горіх - упав на поріг. У ставку гуськом стоять Гусенята й гуска. Гусенята плюскотять, Гуска носом плюска. Д Дрова рубали два дроворуби. Два дельфіни десять днів Дивували дітлахів. Дзижчить над житом жвавий жук, Бо жовтий він вдягнув кожух. ОдудОдуд просить: — Ду-ду, Я заграю на дуду. — Задудніла одудиха На одуда того стиха: — Ти, одуде, не дуди, Маленят не побуди. — Кинув одуд геть Дуду: — Коли так, я спать піду. Одуде, одуде, а де дім твій буде? У саду на дубі! Буде, дітки любі! Ж Жовтий жук купив жилет, Джемпер, джинси та жакет. На стежину, на стіжок Тихо падає сніжок, Сніже, сніже, добрий ранок, Сніже, сніже, добрий день! Біжить стежина поміж ожини. І вже у Жені ожини жменя. Дзижчить над житом жвавий жук, Бо жовтий він вдягнув кожух. Женя з бджільми не дружив – Завжди Женя бджіл дражнив. Женю бджоли не жаліли І дражнила нажалили. З На возі коза, під возом лоза. Побачив вовк козу, Забув про грозу. Захар заліз На перелаз. - Захарку, злізь! - Захарку, злазь! Зумів залізти - Знай, як злізти. Заєць зяблика зустрів: Зебру зжер! Зміюку з’їв! Зяблик зойкнув: - Значить, заєць – Задавака і зухвалець. Заєць зілля з'їв у Зіни, захотів заїсти сіном. Зіна зойкнула у сінях: - Де ж узяти зайцю сіно? Ї Їжак їжака голками не зляка. Їжачок, їжаченя їздять по гриби щодня, їжачиха помагає — Сироїжки їм збирає. К Кіт котові каже: "Коте, до комори кадуб вкотили. В кадуб вкинеш капустину. Кіндрат купив капелюх. Капелюх Кіндрату до вух Кілька китичок калини" На покосі косар Кас’ян косою косить. Коваль кулю кував, кував і перековував Ковпак на ковпаку, під ковпаком - ковпак Копа на копі, під копою копа, а хто їх копнув? Копов клад Хома Король орел, орел король У Кіндрата куртка короткувата Коса косить - бруса просить, Косар Герасим погострив - клин окосив Кричав Архип, Архип охрип, Не треба Архипу кричати до хрипу Курочка - златоперочка по двору ходить, Писклят водить, хохол надимає, півня утішає. Їхав Прокіп мимо кіп. Лічив снопи по три копи: Одна копа ковпаком, Друга копа ковпаком, Третя копа ковпаком. Не турбуйте курку, курчаточок, кучерявих клубочаточок. Не клюй, курко, крупку, не кури, котику, люльку Ой був собі коточок, Украв собі клубочок Та й сховався в куточок. Сім братів-королів В королівстві кольорів. Кожен кольором керує В кольорівстві королює. Ходить квочка Коло кілочка, Водить діток Коло квіток. Коваль кував коня, Кінь коваля копитом, Коваль коня кнутом. Кинув кріп Прокіп в окріп. У окропі, окрім кропу, кипить короп для Прокопа. Кіт котові каже: «Коте, до комори кадуб вкотили. В кадуб вкинеш капустину, Кілька китичок калини». Серед корчів корч найкорчакуватіший. Кран обходиться без рук: Замість рук у нього крюк. У кита синочок — китеня. У слона синочок — слоненя. В їжака синочки — їжачатка. Ну, а я — синочок В мого, татка. Л Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят. Летів горобець, сів на хлівець, А як вийшов стрілець, то утік горобець. На узліссі довелося наполохать Лесі лося. Лось - у ліс, а з лісу - лис. Йшов помалу лісом лось, В лісі лось злякавсь когось. Так злякався лось когось, Що тікати довелось! Зелен, зелен льон у полі, Буде Лялі з льону льоля, Білим, білим білована, Мов лілея мальована! М Морж у морі днями кисне, Море для моржа корисне. Мусію, Мусію. Муку сію, печу паляниці, кладу на полиці. Мусій, муку сій, печи паляниці, клади на полиці Їла Марина малину. Напекли млинців, назвали кравців. А кравець за млинці та й побіг у танець! Ти, малий, скажи малому Хай малий малому скаже, Хай малий теля прив'яже. Ой, збирала Маргаритка маргаритки на горі. Розгубила маргаритки Маргаритка у дворі. Мурлика муркоче – Морозива хоче. Мурлико руденький, - Замерзнеш, дурненький. П Ніс Пилип плуг через поріг. Пиляв Пилип поліна з лип, Притупив пилку Пилип. Пилип посіяв просо, Просо поспіло, Пташки прилетіли, Просо поїли, Пилип плаче. Стоїть піп на копі, Копа під попом, Піп під ковпаком. Їхав Прокіп з Прокопихою Ще й з маленькими прокопенятами. Ішов Прокіп, кипів окріп, Прийшов Прокіп - кипить окріп, Як при Прокопі, так і при Прокопі І при Прокопенятах. На полиці в коробиці Півкороваю і паляниця. Не йди попри Прокопові ворота, попри прокопишині. Пилип прилип, прилип Пилип. Побіля Прокопа паляниці пекла. Поля поле поливає, поле й переполює. Петро полов поле, піймав перепела в полі. Перепілка - пурх з вівса! - Переполошилася. Пильно поле пильнували, перепелів полювали. Пиляв Пилип поліна з лип, Притупив пилку Пилип. Пік біля кіп картоплю Прокіп. Посадив п'ять лип Пилип, ростуть липи біля Пилипа. Р Дрова рубали два дроворуби. Надворі трава, На траві дрова. Не рубай дрова, Бо трава здорова. Стриб-стриб-стриб – Підстрибує по стерні рідня: Перепілка, перепел, перепеленя. У садочку барвінок, На барвінку втінок, Заберемо втінок, Вирвімо барвінок. Рапортував, та не дорапортував, а заходився дорапортовувати — зарапортувався. Рогата корівка реве - Романко травичку рве. На річці Роман спіймав руками рака. Посеред двора стоїть гора, а в тій горі є нора. Рила свиня тупорила, весь двір перерила. Орел на горі, перо на орлі. Летить орлиця - крила розкрила. Крупка дрібненька, курка рябенька, клює крупку курка. Ніс Гриць пиріг через поріг, став на горіх, впав на поріг. С Вусате колосся води напилося. Улас у нас, Панас у нас. Як місили тісто в місті, Усе місто стало в тісті. Босий хлопець сіно косить, Роса росить ноги босі. В темних сінях день осінній Пахне сіном і насінням. Зеленого вуса покрутив, Суворо носа морщив. Хитру сороку Спіймати морока, А на сорок сорок Сорок морок. Спить сам собі сом: Спати самому солодко сому. Семен сіно віз - не довіз: Лишив сани - узяв віз. Всіх скоромовок не перескоромовиш, не перевискоромовиш. Косар скосив увесь овес. Піднеси, синку, синьку, підсинить мама косинку. Сорока за сорок років сорок сорочок вишила, сорок сорочок на сорок сороченят одягла. Скрекоче сорока сорочці: А я у сорочій сорочці! Сорока сороці скрекоче: А в мене яєчко сороче! Сидів горобець на сосні,- Заснув - і упав уві сні. Якби не упав уві сні. Сидів би він ще на сосні. Синку, принеси синьку. Принеси синьку, Васильку. У сіни Мусій сіно носив. На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси. Має втіху Солов’їха: Солов’ята – всі у тата. Всі співучі, голосисті, Всі із хистом, всі артисти Т Туман в траві стеріг отару, Не дасть отару на поталу. Ф Фірма ферму будувала. Фірмі фарби було мало. Х Кричав Архип, Архип охрип, Не треба Архипу кричати до хрипу. Хтось хитренький хитрував - Нашу хвіртку поламав. Чуки, чуки, сухарики! Кортять Насті сухарики, Хрумкає Настя Сухарі хрумчасті. Ц Летів горобець, сів на хлівець, А як вийшов стрілець, то утік горобець. Всім подобається це куце цуценя. Напекли млинців, назвали кравців. А кравець за млинець та й побіг у танець. Ч Чорний баран, рябе ярча. У чотирьох черепашок четверо черепашенят. Черепашці з черепашенятами Важко змагатися із жабенятами. Качечка кряче – Каченят не баче. Кличе качечка курчат: - Чи не бачили качат? Женчик-женчик невеликий, На женчику черевики, І шапочка чорненька, І латочка червоненька. Летів горобець Через безверхий хлівець. Ніс четверик гороху Без червотоку, Без червоточини, Без прочервоточини. Ш Шишки на сосні, шашки на столі. Над шляхом Явдошка шукала волошки. Сів шпак на шпаківню, Заспівав шпак пісню півню: — Ти не вмієш так, як я, Так, як ти, не вмію я. Мишка мишку запитала: Що сьогодні поробляла? Відказала мишка мишці: Букву А шукала в книжці. Щ Щедрий дощик площу полоще. Над кущем літає хрущ, на подвір'ї зелен кущ, над кущем літає хрущ. Я Лежить п'ять п'ятаків. На кожному п'ятаку Ще по п'ятаку. Посадила м’яту мати. Пахне м’ята коло хати. Хай росте пахуча м’ята. Шукав Яків На дні ятір. Шукав ятір, Знайшов якір. Потяг Яків Із дна якір, А за якір Вчепивсь ятір. Якось Яків сіяв мак так-сяк, аби як. Виріс ярий Яків мак, та щось коле, мов їжак. Чистомовки Ато-ато-ато - чистомовок є багато. Ті-ті-ті - та найкращі будуть ті, Ята-ята-ята - що поможуть вам,малята, Ув-ув-ув - ротик щоб слухняним був! Ди-ди-ди – йшли качата до води. Иця-иця-иця - а назустріч їм лисиця. Ити-ити-ити - та качат не треба вчити: Юсь-юсь-юсь - вони з розбігу у воду - плюсь! Ок-ок-ок - ось колючий їжачок, Ми-ми-ми - приготувався до зими. Чок-чок-чок - повна хата грушечок. Ок-ок-ок - частуватиме діток. Із-із-із - барсучок в нору заліз. Ди-ди-ди – наступили холоди. Ить-ить-ить - барсучок тут смачно спить Ни-ни-ни - аж до самої весни. Ить-ить-ить - заєць в полі аж тремтить. Ем-ем-ем - він сховався за кущем. Уха-уха-уха - але довгі в нього вуха, Їх-їх-їх - не сховати зайцю їх. Аха-аха-аха - а де ж наша черепаха? Оня-оня-оня - черепаха наша - соня. Ів-ів-ів - до весняних теплих днів Оню-оню-оню - не турбуйте нашу соню. Ям-ям-ям - важко взимку горобцям, Ти-ти-ти - їм зерняток не знайти. Ати-ати-ати - треба крихт їм накидати, Ать-ать-ать - щоб їм під стріхою дрімать. Ички-ички-ички - тут же скачуть і синички, Ів-ів-ів - доганяють горобців. Ди-ди-ди- будуть довго холоди? Ни-ни-ни - чи діждемося весни? Альня-альня-альня - ось на дереві їдальня. Сі-сі-сі - годівниці гарні всі. Ці-ці-ці - вам, синички й горобці, Їх-їх-їх - прилаштували дітки їх. Ги-ги-ги - ой, як біло навкруги! Узі-узі-узі - птахи - наші гарні друзі. Ді-ді-ді - допоможем їм в біді Ди-ди-ди - в осінні й зимні холоди. Ія-ія-ія - а це що за чудасія? Іг-іг-іг - це ж ведмежий барліг. Ить-ить-ить - тут ведмідь у ньому спить, Ни-ни-ни - бачить він медові сни. Сі-сі-сі - будьте впевнені усі, Уть-уть-уть - зимові місяці пройдуть, Не-не-не - засяє сонечко ясне, Іх-іх-іх - обігріє нас усіх. Ами-ами-ами - вже весна не за горами. Іти-іти-іти - їй зрадіють усі діти Ки-ки-ки - і звірята, і пташки, Ля-ля-ля - зрадіє матінка-земля! А -а-а — котика нема. Е-е-е — де наш котик, де? У-у-у — мишку з'їв малу. І-і-і — він,спить на печі. И-и-и — має гарні сни. О-о-о — не будіть його. І-і-і — тихо, мишки всі! І к-ік-ік — на порозі Новий рік. Ра-ра-ра — рада святу дітвора. Іе-іс-іс — підем дружно всі ми в ліс. Ам-ам-ам — понесем гостинці звірятам: Білочкам, зайчатам. БУКВА «БЕ»Би-би-би — зелені боби. Бі-бі-бі — я скажу тобі. Ба-ба-ба, ба-ба-ба! Он на березі верба! Бу-бу-бу, бу-бу-бу! Доглядаємо вербу! Бі-бі-бі, бі-бі-бі! Сидить голуб на вербі. Би-би-би, би-би-би! Голуб полетів з верби! Бу-бу-бу, бу-бу-бу! Я люблю свою вербу. БУКВА «ВЕ»Ва-ва-ва — ми вчимо слова. Ву-ву-ву — пісню знаємо нову. Ви-ви-ви — котика злови. Ав-ав-ав – не лови гав. Ва-ва-ва – книжка нова. Ву-ву-ву – вип’ємо каву. Ув-ув-ув – новину почув. Ві-ві-ві – здивувались паві. Ів-ів-ів – льон зацвів. Во-во-во – намальовано криво. Ов-ов-ов – накололи дров. Ив-ив-ив – я квіти полив. Ви-ви-ви – чорні брови. Ив-ив-ив – горобчик на світі жив. Ув-ув-ув – дуже нерозумним був. Ав-ав-ав – як зиму перезимував, Ав-ав-ав – то мудрим й господарським став. БУКВА «ЖЕ»Жу-жу-жу — по галявині ходжу. Жі-жі-жі — дуже гострі ножі. Жи-жи-жи — ти мені допоможи. Же-же-же — кішка мишку стереже. - Я жук, жук - жу-жу, Навколо кружу, жу-жу-жу. Жа-жа-жа, жа-жа-жа — Ми знайшли вужа. Жі-жі-жі, жі-жі-жі — Ну й слизькі вужі! Жи-жи-жи, жи-жи-жи — З нами в ліс біжи. Жа-жа-жа, жа-жа-жа Віднеси туди вужа. БУКВА «ЗЕ» Зу-зу-зу — погодуй козу. За-за-за — йди додому, коза. Зу-зу-зу — я їй сіна привезу. Зі-зі-зі — стрибаю на одній нозі. За-за-за - там іде коза, зу-зу-зу - ми ведем козу, зи-зи-зи - сіно відвези. БУКВА «ЙОТ»Ай-ай-ай — ми підемо в гай. Ій-ій-ій — край чарівний мій. БУКВА «КА»Ка-ка-ка — бігла ящірка прудка. Ку-ку-ку — я зустрів її в садку. Ке-ке-ке — скло прозоре і крихке. Ки-ки-ки — вишивала рушники. Ка-ка-ка - нова іграшка, ку-ку-ку - підніму руку, ко-ко-ко - ми їмо яблуко, ки-ки-ки - у нас іграшки. Ко-ко-ко – вип’єм молоко. Ок-ок-ок – маленький жучок. Ки-ки-ки – смішні малюки. Ик-ик-ик – засміявся Петрик. Юк-юк-юк – великий дрюк. Ку-ку-ку – витягни цю нитку. БУКВА «ЕЛ»Ла-ла-ла — кицька молочко пила. Ло-ло-ло — побіг зайчик за село. Ле-ле-ле — котеня прийшло мале. Ли-ли-ли — з лугу квітів принесли. Ла-ла-ла - гора мала, лу-лу-лу - маю ляльку малу, лі-лі-лі - черевики вдже малі, ли-ли-ли - ми водиці налили. Ло-ло-ло – Солов’ятко гарно співало, Ло-ло-ло – на світанку у сусідні ліси вирушало. Ло-ло-ло – воно там своє мистецтво виявило, Ло-ло-ло – тому, що голосами різних птахів співало. БУКВА «ЕМ»Ма-ма-ма — в мисці молочка нема. Мо-мо-мо — зараз, зараз подамо. Ме-ме-ме — зайченя блука саме. Ми-ми-ми — дочекали до зими. Ма-ма-ма — холодна зима. Му-му-му — молока кому? Мо-мо-мо — до школи йдемо. Ми-ми-ми — нові килими. Мі-мі-мі — веселій кумі. Ме-ме-ме — хто книжку візьме? Ам-ам-ам — нікому не дам. Ом-ом-ом — помиємо з милом. Ем-ем-ем — туди не підем. Ум-ум-ум — у класі шум. Им-им-им — від багаття дим. Ім-ім-ім — збудуємо дім. БУКВА «ЕН»На-на-на — сіла горличка одна. Но-но-но — сонце загляда в вікно. Не-не-не — вранці не буди мене. Ни-ни-ни — дочекалися весни. Ні-ні-ні — сонце у вікні. БУКВА «ПЕ»Пи-пи-пи — яблука купи. Пі-пі-пі — смітинки у крупі. Па-па-па — є гречана в нас крупа. Пе-пе-пе — їжачок в траві сопе. Па-па-па – розсипана крупа. Пе-пе-пе – кошеня сліпе. По-по-по – річка Лімпопо. Іп-іп-іп – зеленіє кріп. Ап-ап-ап – травку щипле цап. Уп-уп-уп – поживний суп. Оп-оп-оп – у річці короп. Пу-пу-пу – по широкому степу. Пи-пи-пи – золотаві снопи. БУКВА «ЕР»Ра-ра-ра — розпочалася гра. Ру-ру-ру — ми продовжуємо гру. Ри-ри-ри — книжечку бери. Ре-ре-ре — ми співаєм соль, мі, ре. Рі-рі-рі — на гілках снігурі. Ра-ра-ра – висока гора. Ро-ро-ро – гостре перо. Рі-рі-рі – сонце угорі. Ру-ру-ру – не псуй кору. Ри-ри-ри – книжку бери. Ір-ір-ір – великий двір. Ир-ир-ир – голландський сир. Ря-ря-ря – ясна зоря. Ар-ар-ар – вправний кухар. Ер-ер-ер – молодий шофер. Ра-ра-ра - весела гра, ро-ро-ро - воронове перо, ру-ру-ру - до рук беру, рі-рі-рі - маленькі снігурі, ри-ри-ри - за мною повтори. Ар-ар-ар - кипить наш самовар, ор-ор-ор - ось червоний помідор, ир-ир-ир - мій тато командир. БУКВА «ЕС»Са-са-са — змахнула крильцями оса.Су-су-су — побачив я в саду осу. Со-со-со — не кусай, осо. Си-си-си — вже нема в саду оси. Сі-сі-сі — ідіть сюди усі. Са-са-са - ось летить оса, Су-су-су - ми побачили косу, Си-си-си - прилетіли оси. Ся-ся-ся – в капусті на городі народився. Ся-ся-ся – в баби Горобчихи оселився. Ся-ся-ся – гостроносого та голорукого не злякався. Ся-ся-ся – він над ними насміявся. БУКВА «ЧЕ»Чу-чу-чу — всім спечу по калачу. Ча-ча-ча — відкуси калача. Че-че-че — здобні калачі пече. Чи-чи-чи — дочці печиво спечи. Че-че-че, Че-че-че – Бабуся калачі пече. Ча-ча-ча, Ча-ча-ча – Дай, бабусю, калача. Чі-чі-чі, Чі-чі-чі – Їж, будь ласка, калачі. Ча-ча-ча - в мене немає мяча, чі-чі-чі - у мене ключі, іч-іч-іч - надворі ніч. Ча-ча-ча - в мене добра вдача, чу-чу-чу - на ракеті я лечу, чі-чі-чі - буду їсти калачі. Чи то лис, чи то ліс, Чи то кинь, чи то кінь, Чи то кит, чи то кіт – Звуки плутати не слід. БУКВА «ША»Ша-ша-ша — Він немає ні гроша. Шу-шу-шу — Ми нарвали споришу. Ше-ше-ше — Говоріть тихіше. Язик угору - ша-ша-ша, Наша Маша в ліс пішла. Язик донизу - са-са-са, Укусила в ніс оса. Язик угору - ши-ши-ши, Машу в лісі ми знайшли. Язик донизу - си-си-си, Вуса, вуса у оси. БУКВА «ЩА»Ща-ща-ща — піймали ляща. Щу-щу-щу — ложка до борщу. Ще-ще-ще — дуже смачно, дайте ще. Щу-щу-щу, щу-щу-щу! Ми пішли на площу. Ощ-ощ-ощ, ощ-ощ-ощ! Тут якраз почався дощ. Щу-щу-щу, щу-щу-щу! Всі ховались від дощу. Му-му-му, му-му-му! Повернулися додому. Ли-ли-ли, ли-ли-ли! Раді дуже всі були. Висновки Відомо, що багато учнів початкових класів не вміють під час читання регулювати своє дихання, частина з них ще погано артикулюють при вимовлянні окремих звуків, скажімо [л], [р], [к], [ш], [ч], та їх сполучень. Тут знадобляться скоромовки. Робота зі скоромовками важка, хоча й цікава. Але вона завжди корисна, оскільки в ході її активно тренуються органи мовлення. Проговорювати їх треба спочатку повільно, а далі швидше й швидше – однак щоб язик не заплітався, щоб вимова була чіткою і чистою, без “проковтування” звуків. Скоромовки налагоджують ритмічність дихання. Крім того, правильній постановці дихання й розвитку артикуляції допомагають і чистомовки. В.Сухомлинський зазначив, що скоромовки – багатющий матеріал, який доносить до дітей загальнолюдські цінності й високу мораль. Список використаних джерел Весела абетка / Упоряд. Ярешко Л. Є. — Чернігів: Десна, 1992. Джежелей О. В., Коваленко О. М., ЄмецьА.А. Розвиток мовлення і навчання читання: Книга для батьків і вчителів. — X., 1995. Едигей В. Вчися читати, малюк! — К.: Гранд, 1995. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи / Упоряд. Стребна О. В., Соценко А. О. — X.: Вид. група «Основа», 2005. Народ скаже, як зав'яже: прислів'я, приказки, загадки, скоромовки. — К.: Веселка, 1985. Позакласне читання. 2 кл.: За підручником О. Я. Єавченко «Читанка» / Упор. Н. Ф. Копитіна. К.: А. С. К., 2007. 7. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні Технології навчання: теорія, практика, досвід. К., 2002. 8. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. — К.: Абрис,1997. 9. Сучасний тлумачний словник української мови. К.: Школа, 2006. 10. Українська абетка. — К.: Веселка, ВУТ «Просвіта», 11. Шахненко В. І., Якименко С. І. Цікава абетка. — К., 1997. 12. Яременко Л. Є. Весела абетка. — Чернігів, 1992. 13. Кучинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів// Початкова школа. – 1993. - №11. – с. 27 – 31. |